70% #2019 - 70% #354 о. Яків Мадзелян (3 част)
Еп. 2019

70% #2019 - 70% #354 о. Яків Мадзелян (3 част)

Опис епізоду

Odcinek zaczyna się od rozmowy o obchodzeniu Bożego Narodzenia i Nowego Roku oraz o przechodzeniu części wiernych na świętowanie 25 grudnia. Potem omawiana jest historia wschodniej tradycji w Kościele greckokatolickim, latynizacja, rola Andrzeja Szeptyckiego i zakon studytów, w rozmowie z hieromnichem Jakowem Madzelyanem pochodzenia łemkowskiego.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Видам вас ми слухайці при мікрофоні Анны Кырпан Не знам хто ня
тепер слухат і ци то першый раз звучіт ту та передай ся
ци в повтуріню Зато не знам як мам зараз ся заховувати ци
поздравити вас з Різдвом Христовым ци з Новым Роком но бо єдны
Лемкы мают різдво в грудню інчы в січню подібно єс і з
Новым Роком і не знам з чым поздравляти Бо то колиси было
єднако а тепер єст шелияко Може дахто з вас буде святкувати навет
Кытайскій Новый Рік Но то Новий рік но а різдво то сут
тепер і такы Лемкы же загай не святкуют Різдва Христового бо пристали
до етиістів То і колиси штоси такє трафляло ся Але барз рідко
а до того Лемкы были такой побожны о тім писало богато авторів
В нас в Украіні тепер штораз більше ся бесідує о тім жебы
і православны грекокатоликы покус переходили на святкуваня різдва <unk> грудня Прийці причыном
того же в Украіні они святкуют <unk> січня яку різдло єст не
яка си догмеры а лем омилка проста омилка при рахуваню яка може
притрафити ся каждому Як перейдеме уж на тото <unk> грудня то нич
не стратиме ани не затратиме наш обряд ци не забудеме нашы традициі
вшытко буде так само але грудным а не східнім Лехні хотіла єм
даж доповісти о той східньой традициі в грекокатолицкой церкві в ХХ столітю
якоси так ся зложыло же она зачала штораз більше підпадати під Риму
Католицкій вплыв Перенимают ся од сусідів латинників і даякы богослужыня ріжны практикы
церквни свята як то праздник Песвятой Евхаристиі як Полякы повідают Божого тіла
перенимают навет фаны заміст давных нашых хоругув Коли митрополитом остал Андрей Шыптицкій
він звернул на тот процес латинізациі увагу і глядал способів жебы плекати
своє плекати східній обряд барз дуже робил для того і наприклад він
спомнул сой же в Кыівской Руси з єднатого віка вшыткы монахы жыли
за уставом Теодора Студета і гуменна монастыря жыл в Візантиі в Царгороді
в <unk> столітю При самым кінци ХХ столітя Андрий Шыптицкій разом з
братом рад його принял мено Климентій створили ци як бы одновили чын
студитів Тоты же вступали в тот монастыр тримали ся правил святых уців
сходу заховували східні монашы традициі і жыли за студийскым уставом Вказало ся
же постаня такого старого нового чыну было лахні на цяхі Бо в
столітю было так же не каждий хто прагнул міг вступити до монастыря
Законником міг остати тот хто мал якєси майно якеси добра і якы
міг бы офірувати на монастыр было і так же од кандидата вымагано
мати освіту ци знати буде якє ремезло Но і наприклад побожны селяне
при такых умовах взагалі не могли вступити до монастыря Чын тудийтів не
мал такого ограничыня і зато скоро барз дужі люди якы мріяли жыти
правдивым монашым жытям Ізал Східнім давным вгірцьом Они радо тупали до того
чену В початку монахы студійского уставу мали лем єден монастер в селі
Унів в перемышляньскым реґіоні львівской области Але штораз більше і більше усіб
вступало до студитів і до початку ІІ Світовой війны орґанізувано вісем монастырів
і три місийны станиці Хоціл зауважыти же студецкій монастыр діял і на
західній Лемковині в селі Фльоринка Тоту місийну станицю было зорґанізувано при церкви
святого Миколая <unk> вересня <unk> р За два тыжні гевюсь приіхали настоятель
отец Ілярийон Данищук і кількоро монахів Не знате чом вспомнула єм о
студентах Но тобуж третій раз будеме бесідувати з єдным з них і
єромонахом лемківского походжыня утцьом Яковом Мадзеляном Длятого пришле єм до Центра Львова
вышла єм аж на гору бо то доправды гора до храму Святого
Архєстратига Михаіла при якым стоіт і монастыр Коли си был то комплекс
кармелітского латиньского монастыря а в <unk> році влада передала храм і монастырскій
комплекс студитом Хто слухал дві попередны передачі памятат як отец Яків оповідал
же не раз цю о студитах тотых во Фльоринці од свойой мамы
Она споминала якы то были добры люде хоц сама товды ходила до
православной церкви а до уніяцкой як товды повідали долучыла ся товды як
оддала ся бо оддала ся за грекокатолика Но і стало ся так
же і сам отец Яків товды іщы отец Ярослав тупил до ціну
студенів Бесідували сме з ойцьом кус о тім як то він пришол
до того жебы остати священником а пак монахом отецяків оповідал о грекокатолицкій
церкві в Польщы в <unk> рокы в <unk> р він як перший
грекокатолик скінчыл семінарию в Любліні і был там высвячений Не будеме бесідувати
ту о вшыткым добрім што товды зробил молодий священник а повім лем
о тім же пят років тому Васній він зорґанізувал в селі Новийтя
а пакі в селі Команця двох Тыжневы Стрічы Християньской молодежы серед Виділ
же дашто подібне практикуют римокатолицкы священникы і захтіл штоси такє зробити в
горах на Лемковині для грекокатоликів Назву серебта взял од міста в якє
колиси пришол пророк Ілія і там Вдола яка почастувала про рока остатнім
што мала до єдіня виділа всюдо од того моменту мука горцил ней
ся ниґда не кінцяла і олей все был в дзбанку Проґрама для
молодежы як было повідяно была укладена на два тыжни Каждий ден до
полудня три лекциі чытали три священникы а пополудни молоды мали свобідний час
і в проґрамі обовязково мусіла быти она акурат товды в Липцю ся
одбывала Лемківска Ватра Товды іщы она была більше лемківска а туж поломництво
до села Высова на Святу Гору Явір де Трьом Лемкыням в <unk>
р явила ся Матер Божа Но але найдалей оповідат сам отец Яків
Мадзерян Просиме слухати Коли вы товды ходили на гору Явір што вам
было Можно было войти до той коплиці можно было там піти там
хтоси был як там там ну Не были сосценикы так там не
было там были прославну церков селі Висовій Але прослану таку як бы
до ней і тота каблиця ся односила же они і Церков была
православний священник бо церков была така яка была был В Ганчовій і
як му замі приходил было олисюк з Білоруси жонатий на Лемкіні з
мойой родины навет Вітсиців А Лемкы переселень повернули Просили о грекотельского священника
Єст богато Є документы што просили до священника до сволянах і де
інде до якых окрих просили Як вертеме в <unk> руках Га просили
признал ся до кого моли просити Но а кого моли просити місцеву
владу Ну а влада А влада каже польскій біскуп новы Слевціску той
тебо і уж тего ся не стане те уж не бє тому
ся бы він не хтіл але попросту уж знал же Влада людова
не єстреко до сьогодні грекокатоликы В <unk> році в Росиі не може
быти леґанну Чому А тоді смак теперішньой Русиі То был в радяньскій
владі Пустіл Людовий А тым більше ся Полякы нас переселяли не по
то жебы сме мали тоту церкву грекотолицку яка была былам єй потім
назвали як нарід ків самостійности і церква тіла самостійности то тоты дієй
настоваришыне нацийоналистичне шовіністичне но і тебе єй ліквідуват єй зліквідували на суборі
на псевдособорі в Львові в <unk> році Зліквідували і потім відомо же
в бурсі не было ани зліквідувана або ней але не істнувала непозволена
Но непозволена была офіцийна косерта бы служньові <unk> уж почали быти позволены
але то тиж так было кольорово Была єдна спільнота котра была позволена
по войні в Куманчы одна спільнота там отиска Ленюк вернул кон з
табору з Явожна він покыл то там был в церкві відправлял потім
як він окнул і бумудил осі Священны готизлу Шускій пришли і забрали
плюців під церкви і Замкулици під грекориків церкви Замклю не православный козом
уряд І уряд каже хоцте передітно приміт просону священника І ті што
приняли было там кілька родин в Куманси туты то ім дали ключ
і бесіник куманцю почал отруляти православний А грекольків в Куманці появили ся
в пішы мусіли піти до костьола Но і такіж зостало дальше вібувало
што быслужыня так в цілі Пурсі было служынь Не было чы по
<unk> р І то народу тото нибы не ріжнує опінія про УСКТ
Але ті УСКтівці просили державу о то жебы мати жебы были бы
служня грекокатолицкы І он як потім вышло же там бы почали не
на полудни тіхі на заходні на пілночы як виділ же люде вертают
Але жебы люде а тым ся вернули як іх хтіли ректу священка
того муж не буде і ті православны мужяти Но жебы быти в
своій церкви трабо взяти прославну священника А православну церков было іна ситуациі
і зато наприклад в Высовій были отворили церкву Якуправославну <unk>earaвну і тиж
Высовска Церква належала до того долгу парафіі як дочыдна церква Вышовва і
там Вышебух Бліхнарка но а Йора Явір была надана Православному священику же
там міг відправляти мі ся появити бо то была прикордонна стрефа Так
так так якос часу бото дане до іх доужываня Але то не
належало до парафіт Яворы Горе Явіркы было не як подвіной было на
лем то і штыкє А там по войні той Горы Явір опікували
ся родина Окармів отой фірія Коли померла єй дівка Анна і она
ся опікувала На то все была на Тігоріяві Здає ся жена в
Ґорлицях жыла часто коли мы там я приходил то она все там
была она мачы мой священник здеє ся місцевий ти ганцівскій і она
мала ключы укармы потім тоты ключы так злюбили священник православных злюбил же
жебы змінити двері і уж в ключы не дал укармам укармы і
в бутів не мали клюців А так было сумали і ті окармы
мали і ті мали Бо ті ремонты всі то любили аж не
так любила параф як іх і окармы здобували оща з Америкы знати
ся від нашых людей переселенцівци тых шы выіхали до Америкы заробітчан цитишы
тамтого і вони присылали багатою підтримували його уяві Но і місцевы люде
очывидно також але но дає бы то назвати як прамі на тамтый
час то того пильнувала пані Окармова несвященник коли і орґанізували тоты сараты
то тыж конця ишли ся на Выяви Так до інты ся на
Горя і Якы тыж пішы піше ішли Од кілько того часу Но
піше мы пише ішли так хотєй но не памятаю як ці до
кінця пише но але напишете был зліті до уся а з уся
мож было найвыже переіхати до Высовой Оскількы то хто може было такє
і з Высовой нагоры яви Могло быти такє жебы за єден ден
ся обрубити і над но як то на молодых робило якє вразіня
ци як тот жебы святе місце так Любо вражіня было раз же
о тім ся говорило то было такє своєрідне прижытя До мене особисто
сек як до кінцьому удібу ям я все ту пережывал сьогодніш на
<unk> році свого жытя тистю іх має такє пиштекє більше поседневне Юж
не матых емоций такых то Але колись то як выйшол на гору
Явид то не тіль згмучыл але все гы дихал повіт такым радістю
же оту ту мой люде були насилони ты ся молили тубу і
так уявлял цу як туто лісмо казали лісто ту не было туто
тлумы народу і так дальше ну А тепер каже была такожы ностаґіяна
стопе так недуже і то і інче Нові за горе я не
была вореяві Для всіх напевно то было то было святе місце А
были пай розмыш тоди Перед <unk> рока є был на Лемківсні і
перше ся ся ся ся ся ниве то я был тоді нагодіяли
А як то выш до родины Я поіхал побачити Лемківщыну бы николи
там не был І Там родина была так лясів родина в Шніниці
і там них не уночувал і ся бы дакых інчых відвідувал і
ходил і был такій малым своім жытю такє што є лем кішным
пришол мож кажды відкуманьскуманси мы перешли там до Дуциндроновой здає ся З
отцями підлонишні а я потім поіго на захід так переходил з села
до села тім побаціти мал єм запис як і записти ся на
виткы бумаґы Які в резіня на вас тото зробило выжыли дес там
Над морьом цілком інакшы краєвиды інакше вшытко А ту вы поіхали і
виділи сте якы тоты горы якы тоты бескіды як тото вшытко оглядат
і яком то бы мыто То не было такє і то был
близко гірбу я был покуманецкій докуменці призял скоріше од <unk> року до
<unk> року я не бачу николи гірбу не плягадю ся взіл я
был ту з тых строн також Но іж телевізия была тыж може
был в телевізорі бати Але інакше што інакше в телевізорі а інакше
як перейти ся про так видиш і видиш то але Но Але
то было такє же уж як єм птам бушто То як бы
почал своі студиі ту так почал тоді знаю слух з Горами Но
як ся стало же Вы остали парухун в Куманци То коротко было
Але Два рокы я был в Куманчы священником печатками доізджал посвячынь як
доізджал был такым священником Нобуя в сутруннику оцягриника паруха велемышли і він
мене посыла то наву є на західній Лемківщыні то там підправити было
суз тоту тоту докуманци бы там діздяли священникы не зміну Но а
пізнійше від сердня отисільник мі дурчыл залишыти ся в Куманчы на Пустіне
Яс дам замышал в Руди а потім в такій зімчникій хаті де
Мышкол старенькій был остатній священнику тис Каленюкы І назвали єй навет віфлеємкы
бы то така было під солому і маленька хата дністой і той
і два рокы я был потім мене зміну в <unk> році пусвя
пришол отис Дрозд Зенун Но і то было моє здавало мі ся
коли я там был в куманці і справ в костьолі то мі
ся зложы все Был я молодий катеґізувал вык дітей втім в тій
Біфлиємці каплиця была в єдній сослині одна кім на те маленька лемківска
хатка Ту было з кухнию одно приміщыня поділ коридорик і з такым
ітю была позвійший маленька кяка кімнатка і там была каплиця і тамті
капцівы хеса діти То был лем печаток вашыно душ пастырской діяльности а
хто приходил ел бо місцевы люде зостала до околику не так кодисі
доокола мокре куляш мокре куляшів была друга спільнота церкви там мали відправу
всу там згоріла церков якій я пришол і в якій звіниці было
відправа і сьоні в Команці выбудувана нова церква так так і там
Репет приходило бо врепецка церков была ся невідремонтувана і там не дозволили
на тамту ся підправляти но а і в Куманци в тім в
тім костьолі мы відправляли но і товно вколишніх всі люди приходили нашы
люде То была дуже пружна парафія дуже така сильна до сьогодні єст
в собі спомину Нові дай во <unk> роця пришол до Білу Бору
Бо о Дзюбена стал оник помер <unk> році І овен остал на
його місци якосинкєв прохал ґенеральны вікарі по польскы называли Примасапольщы і він
мене мені доручыл на своє місце там станут Я там был до
девяноско року <unk> року Там утилю ківґданьску з тою думкою што там
має быти спільнота монахів я не был там сам там жы бы
і обыли ся наш такій оці хой отиць Старенькі помер і там
похороненых в циґанку отис сте цура Но і як уж ті хотіли
той поіхал на Украіну я зістал сам то мых ідемо і прийже
нас на Украіну не я так під <unk> року Янукли Ну ріжно
было є належы до спільноты монахів унішкой Лавры тобто так уневє наш
монастыр матірний а они нас можут посладючо такых меньшых монастырів або в
підкамен был я в тім і бунвет сім років в Польщы Выслали
мене уж не до доту спасти со был отіц владыка Мертиня в
присужыл мене там прислав на сім років мене высели до Высовой рокы
То был <unk> рік до <unk> р Я виджу же Вы як
вступили в тот монастыр мате такє но свій спосіб тот спосіб жытя
і тото щастя якє выхтіли хоц тоє за тяжкє жытя але тяжкє
той родины Але же має там ся ронена такта то єст моє
рефіцатор моя родина І моє тоє свещенство дал Божій і бытым монастырі
в тій родині Нове інчы родины не закладал не было моім моім
покликаньом тоты кє той язык был дякую Женисам з Богом і з
людми ты тых Припоминам жеретий раз у нас в гостях єромонах студийского
выставу отец Яків Мадзелян Він вродил ся в <unk> році на пілночы
Польщы вмєчы в Бількопольскій каде його родиці были выселены в часі акциі
Вісла Його мама походила з ізд а Дяню Єґомосця з дзьоркіжного Но
і уж знате же тепер сме во Львові ту сме ся стріли
в монастырі ойців студитів Так медже інчым повім же належу до грекокатолицкой
церкви але з пошаном одношу ся єй до православной Мам дост дуже
православных товаришів і мій тато родом з Лемковины а конкретні з Тылявы
но а то было село якє по конфлікті зо священником на знак
протесту перешло в <unk> році на Православія Но то моі дідух і
баба Кырпаны тыж перешли моі мого няня об стили юж в православным
храмі Новле так ся стало же міго отец як был студентом запознал
ся во Львові з мойом мамом львівянком украінком з грекокатолицкой родины і
пак перешол до грекокатоликів то можете не зрозуміти же хлоц ходжю заєдно
до грекокатолицкого храму але і православна Церков мі близко Зато і пішли
єм в лікі на Гору Явір разом з православныма поломниками ниц мі
то не вадило а навет вшытко мі ся подабало Прекрасний был ден
бо гдал прекрасну поводу товды был то праздник верховных Апостолів Петра і
Павла то на горі было одслужено урочысту архієреску літургію ноа хор З
кренеской церкви співал як в небі Лем єдно дня немило Здивувало в
такє свято каплица на гурі стояла заперта Як такє могло быти Але
очівидні нихто нихто і з того не робил Близко каплиці уж было
вытято дерева і то прирыхтувано в такій спосіб плят на будучу православну
Церкву А на райхі поставлено каплицу гульны каплицу штоси такє гейбы сцена
під Дашком і власні там одправлено літургію Близко того выкопано і нову
студню хоц тара стояла на своім місци і воды там не бракло
од часу коли Матер Божа вчынила чудо же ту зявили ся джерела
В часі Явліня богородиців в <unk> р на Горі Явір не было
такого ліса як тепер то ту то там ріс лем невысокый єдловиц
а коли Лемків выгнали гора Явір поросла лісом І выглядат оно тепер
цілком інакше як давно лем каплица стоі тото само камінний крест тот
сам і тота сама студня Муж оно і лоґічне же в такім
місци де явила ся пречыста діла Треба ставляти храмы як люді фатіні
ци іщы десе але воліла бы м жебы ту лишыла ся така
дика і прекрасна природа яка єст тепер Бо і сама природа тиж
єст храмом о напреці вшыткы богом сотворена Дорогы слухаче то лем моі
особисты рефлексиі то лем моі субєктивны мысли Но і о тім вшыткым
оповіли єм власні тепер і Ґомысцьови А што на то повіл отец
Якіл Мазелян Но ле послухайте Повідали же нас не пустяют Я так
докінця не вірю же бы дахто запер каплицу і повіл же православного
там не пустит Я думам же были косий навше же Я думам
же тоту коплицу ну каждий може прити як хоче сут туристы ходят
і А вы не звернули увагу як бы были там же там
было на двоях напикульскій капі написане же є ключі у пароха і
може і там была фотоґрафува оголошыня там написано же оґє Я тото
виділ ішол што вычули на проповіди того чы ся міяє з правдою
того што там было написане А о не было написане І я
не є компетентний жебы дати жебы так розказати боят чого мож лючуєм
інчых людей Але знаю же нашы мали нашы хотіли бы жебы быти
якыс разум жебы было того но але о тамтым боці якой не
было добрій волі хыба Но як збудували то ся збудували то добре
нехай буде нехай буде раз Як тыра як то від Бога то
ся остоіт А як не від Бога то пропаде і оно і
іначе пропаде усліґі то не від Бога Но бо бо бо то
такє А так я се так думал же мы може той двох
студнів не треба было робити в тієдні може было того а між
тыми двома Спільнотами може єдно свісце як над Павел Православны выходят на
Гору Явір то мы не выходили тоді нашы нішли не робили такого
жебы перекрикувати ся перед ношти коді мнійшы і силь наш здає ся
більшый час того там богородишнє свято ці то а то і но
Бо до віны не было також на Петей Павла послужю там было
хут меньше Як я пришол там то я по того на гору
Яві з людми ми ходили частійше Так он ся пучало в якых
роках од <unk> р мы пришли то мыс інсімы там нам подарували
ікону до гору Явір копію той явірской іконы і мый мы єй
там посвящывали наводи Явір Але церко была закрыта А хто по дав
ікон Родина з Нового Санця Я забыл призвисок де кухдиритска родина з
Нового Санця тота шы в каплиці в Высовій такы та іконака была
подарувана тых нибы копя той згоря В каплиці в Высовій На долині
в фрекотрискій каплиці котре є в парафіяльным Думі мы не мали диі
та тин ч єй взяли на долину знесли і в каплиці о
нале в Высові в Думу парафіяльным є каплиця а на Яволі єст
ориґінал А коли была така урочыстіст же святослав там одправлял урочысто і
товды зробили ту выйвоґі і кони колопіі зворі Явірже же они там
не знам проздавали продавали што так буде такій продава тепор такы думли
зробили То на жаль добы фото хыба фотоґрафіі такю зробили ся разы
ориґіналы і понизували і тоді вони там то блудник Но в тек
так Видити якус єст так як придате наприклад до Завониці то тамє
ж ти вшытко не знайте што выбудуваный уж і так дальше А
о Высові якоси скромно якусы тот Я не маю же бы был
такій ґультісли але коси бы ся цілю між бы о Высові і
о тім же там явила ся матер Бложя бівшы люди знали жебы
більше якоси о тім но безідували ся ци люде ходили систематичні Хтіло
бы ся но на то же был ціль жебы был культ Але
ціль як бы там не было то свята Земля і свята Гора
Мы так то пробували як я там был наліздвяне свято відправляти на
великодне свято відправляти в тім часі іти на Гору Явір Сві налізвяне
свято там хыба николи не ішли перед війной депольщы бы ту а
мы Тай то мы ішли наріздвяны на великодны І потім ся ішли
на ішли ся на якє другє такє того богородичне свято напевно на
той петай павон не ішли тому там были відправи І я николи
не робил з того жебы люди мыдбу того ни того нагорявіл ся
сістицями а пізнійше коли ішла справа в суді о то штобы віддати
свяр грекокатоликам до ужываня бо оно не было власністю православных она была
до ужываня православных даных А в новадержавна і в суді ішло о
то жебы бо ше скоріше мій попереднік одеж Василь Стойха добу місце
під церквою і <unk> арів землі належало до грекокатолицкой церкви він тото
удоводнил якось і переписал Высові Высовій сей Нагорі на Горі Явіта так
церковця каплиця на Горі Явірка і то там было тото <unk> алів
но а православны потім отримали напроти нас Попросили бы ім там выділити
зато што они мали які іншы землі лісы на дезвіншых селах і
они попросили бы ім там далину і тоді они там і так
ім дліс выділи ім там А тепер они мают выни мают і
мы маємо І тым разом як будемо ся позитивно про себе говорити
то будемо єдна церква ну то самы навет може і зручнійше мати
дві кухні як бы мали поєдні кухні тенцвяты дві кухаркы Но і
як бы мы были в єдній церкві те бы было дуже субтенно
і мудро жыти жебы не мати до себе претенсий той моясло слохой
слобы си не пострижы но зіщыма нишлі со злота не запогуби сусы
пры <unk>Úсов зороси І скороми Єсверадим сыбы высу сыпра Ту в Східній
Голичыні былиме такы меньці більше мирно співістнуют православны грекокатоликы тепер бо в
початку деведесятых років были конфлікты а менці більше так тепер то Але
я чула же в Польщы медже православныма і грекокатоликами доднес сут конфлікты
і такы же шкладят Вірным і шкодят церкві і мі барз смутно
я того не розумію бо мыту в сіній голичыні ту якосы мы
мали тут ріжны і мо якосы вшыткы перешли до є Но деякы
цих розвязлень А в Польщы місяц здає же не скінчены тоты конфлікты
нацийональны політичны і церкви в єднім чом не розвязати до кінця жебы
кінце якуси принцинувачко розвязати коли в Польщі нам Важко розвязати ті пробымы
такых в Украіні был Украініс украіньска держава і всі громадяне украіньской державы
украіньска держава і особи має заінтересуваня жебы был мир серед Норву а
в Польщі не думай же в Польщы мала заінтересуваня ж был мир
серед тых Украінців і неукраінців так серед Лемків Має навет може коли
говоримо же про Лемківщыну то може там дуже пошыреный єст рух не
украіньску не украіньску сторону пошырил ся дуже пізнійше Добре Але як мы
бесідуєме і коли він і він повязаный єст з церкви не грекокатолицкою
тількі з православною церкви Він єст пушывеный Він єст пушырены з православною
церкви Ну не думам не думаєте Я думам же то тереотипы То
єдна до стереотипів Зя Прихыльникы лемківской ідеі лемківской ідеі же они вшыткы
православны абсолютно ніт Сут так само і грекокатоликы прихыльникы той ідеі Єм
і грекокатоликы адно музея Грекокатоликы сут не загалі Лемків православных Меньті Лемків
раку Ну не дуже меньше Але ні меньше Не буде Но знайте
на Лемківщыні Меньша але не дуже менше Ну чкайте ну Я там
бує маю знаю смак той Лемківщыны західньой ну І на Східні текус
напевно векотів там є більше з того боку Але ту нем західні
лемківскій піл на піл добре Ам більше хтіла власні темори Явірня і
цікавит я хочу жебы люди більше зналих часів были суды Але судне
ся не вырішыли а потім біж мени не было бо я буду
до <unk> року то потім вырішлішы што гору явы приділили нам ноте
і потім так ся стало як ся стало І коплито належыт до
грекокатоликів і ду Але місяц дає не тото важне а важне жебы
люде знали о кім приходили на тоты місци для молитвы приходили з
єдной стороны границі з другой стороны реліґіі І жбы тото іх лучыло
Ехей але хыбы од меджелучы діта гора Явид бо і прошо они
приходят ідеко і інчы приходя Рыму католикы там відвідуют то місце не
втіцю боя двоєрідна сестра шановна Анна з дому Мадзелян і в Высовій
жыве з мамою і она там ся опікує тою гору Горый Ябір
І она там ходит і вій відкрыває проповіди просят та понад спілпрацює
з Уцем тамотис Ярослав Цухта він тис є з такым англом на
тня на тым місци сам походжыня лемківского Коли мы відправляли пізнійше там
на великонесвята Цікули то я написал дієскопа православного небіжщы сьогодні владыка Адам
Дубец і він мі дозволил коли м писал жебы мі дозволи тоді
він дал такій дозвіл і отисканю підкрывал тоді церкву я ту каплицю
і мы ся молили в капицю же мы не мусіли під дверима
стояти Но ту хочу признати велику пошану для єпископа Адама же він
мал то такє бычутя за храм май быти думом молитвы І николи
коли його попроси я просил попросил бы не знати як інчы ся
просили ци не просили то він дозвалял Як думате не можеме знат
мы люде прости гріжный так дальше Але як так ся стало же
власні Матер Божа зявила ся іщы в такый час Пред тыма вшыткыма
можна повісти катаклізмами якы мали ся одбыти скоро в <unk>I світова війна
плыні выселіня і вшыткы траґедиі з тым звязаны і так дальше Шом
власні в тым часі матер возя зявила ся і напевне і вы
з своім парафіяном Но якысли проповід там повіли на дворі Вы штоси
повіли Не памятаю што я сказав знают муй бы позык ся ніту
Же на тамтый час коли люде переходили тото місце і там дарат
появила ся в <unk> році границя польско словацка і там стражникы не
пускали і бували суперечкы і Бог дал Таку ласку дал таку такє
дубро што Матір Божа свєдо Мария обявила ся на тым місци і
сказала поставце Жы буде то місце і тумулі ся і тоді Запольсци
уж той о <unk> році появило ся то місце і І тут
потім люди зупиняли ся Оповідали же там іщы скорше зявляла ся на
трем од <unk> рокы можливы Але напевно по <unk> році Так добра
А одкай знали сте тоту шытку одкай знали сте Як там были
ды Лем книжкы курила ци Были люди якы сут отой а не
окармы Ци Оня окарма і інчы люде народу мал народну тій люде
впугмеры А тіж а тоді они вжыли і они мали памят то
бо памят народу народ народ ніст в своій памяті і історию того
місця Коли говорив про гору Явід так само як і історию села
ті інчы най ты был народі в тій традициі А был дахто
ж тото записувал од наро не памятаю бо то і цікаве бо
то народ мал памяти так але жыєме в части коли можна дальшы
прото Взяти олун што напер обявит денес не знаю Хтіло бы ся
вік ся точно знати о книжка Курила яка вишла уж дес там
Вайком Лакови він был старший коли зачал то писати Не мал дужі
люди ж бы му точно оповіли як оповіли таку повіли і хтіли
бы ся мати більше інформациі о тім вшыткым то бы тема направу
цікавит і Вам оповідала наприклад сама Анна Окат двой тикы і інці
люди з Высовы Як памятали тото бо такы ся памятали то Но
о тім говорило ся гутено я не памятаю што дерев было Пет
о святе місце і те я не чуже такой ся прото місце
знаю тілько знаюшы знаю Были іщы до Лемківской Земли такы відпустовы місця
Де Якысы Были такы тишы я не гвалю то по словацкій стороні
арту по тотій польскій были якысы власні такы Я чула штоси там
о мысовій Але я нич не дам докладня не знаю снає звыжына
На тім єпископ Кословскій надал привілеі відпусту такє на Спаса до церкви
в Брунарах і зде напитані Павла до Крениці Но были відпусты такы
але што си такє ся діяло наприклад то вын но жебы дати
до Лемківской земли што зна ні є діяло не чуй Не чує
Я не чул якыте же то был інший час Нен не было
ниґде там збы то аж потім на всхід Лемківщыны етшат ся там
заліз Буйківщыну чы они ішли вже до Пославской Кельвариі самы Бо од
Григорий якій то был в Крениці якій орґанізовує владні Тоты вындрівкы на
Святу Гору Яві він мі повіл же навет не певний ци было
то чысло же коли Матри Боже зявила ци то то то то
то то то то то то тото было чысло ци то было
<unk> вересня Ци они ішли два тыжні скорше бо они ішли на
одпуст де было делі знайшыте за тему календарів то навет до докінця
не можу повісти як може то было так чудесной Як вых ходит
угору Явір тудняня особисто было цікаве же цяту церкву барз долго тягне
ты міг бы признати же за яка поява вродиці доправды ся стала
не з мішаньом выловів в голоси а то до скоро было признано
потім як то одбыло ся до скоро І напевне так Богдал але
напевне так і Владико Куциловскій знахів і напевне так но не знам
ріжны лозєм причыны але але то єня іка достла было признане Бо
все чытаме там делюрґі даси то так долго тре нихто не вірит
нихто не то а хто його це тот было тиш такє але
дос Скоро оно оно ся минуло і то Яы в мі барз
приємніст вами бесідувати і буду жыти Ясно же можеме бесідувати і бесідувати
бо то сут ріжны темы і так дальше навет і тото серепта
безконечны темы і інчы безконечны бо тотаты там тепер серебта інакся бо
там уж Приходят і студенты і дорогы люде там родины і ріжны
Але серепта має за єсерептою Она дуже все в своіх діях нагадує
ту зубіблійну серепту де Вдовиця обдарувало пря хлібом і мукася николи не
кінчыла хоти мало остатнє так само і і серепті все ся шызнує
і там іконописаня і то і др і з усім сукли театральний
і так і молодь і супружа і сіміся того то єст та
і благодать Божа як там но і саребска мука николи ся не
кінчыт все бог і підносит для кудє потреба в народі І за
то бу дякувати За то бы дякувати Я особисов Богу дякую за
то же я при початках того ты серед ти Я смотрю на
тото як християнкы а як што єс і як вы повіли як
што оно з болонта то устає тя А як оно без бога
то оно впладе І я так само до того до тых нацийональных
справ можу повісти Як з Богом люде діют діє хто то оно
ся лишат они ся усторіт а што на Піску побудуване то і
влажні так Я думам же ци нацийоналісты ци не нацийоналісты ци ріжных
поглядів як они будут Цілком купува на была і цілым будут бо
вказі як буде жыти в Божій правді так як будут жыти в
Божій правді і так будут діяти якы яко там буде місце і
для єдных і для другых в нашій істориі з сьогоднішніх часів ходь
мыє на чужыні Хоц мыє но не поза лемківскною більшости місце єст
і єдно буде і другє дає ониє і мы ся маєме шанува
І без бога будут ся люде сварити будут ді будут мудрувати будут
буде то буде гріх Адес носю воля Боже Ну за бог є
і при тых правах за всу все буде му придяк іде Я
Вам дякую дякую за вшытко Докінци мушу повісти же в нашых музичных
перервах вюли сте спілмонахів студитів і на тім моі наймилейшы мусіли єм
завершыти бесіду з монахом студійского уставу оттьом Яковом Мадзеляном Былодрас по бесіді
мусіли єм летіти іщы на конференцию зорґанізувану до <unk> річниці од народжыня
священного мученика Уця Івана Зятика родом з Одриху то єден з тых
кого папа Іван Павло ІІ в <unk> р признал за блаженных Отец
Зятик належал до інчого нашого чыну до редемптористів а не до студитів
о якых днесках бесідували сме і взагалі то юж цілком інця істория
яку Вам колиси упуєм але уж не днеска А наразі мушу ся
прастяти до Львова до Святомихайлівского монастыря Студийского уставу де стрічали сме ся
з ойцьом Мадзеляном запроводила вас Анна Кырпан Оставайте здоровы до стрічы за
тыжден