70% #2020 - 70% #362 Роман Одрехівскій (3 част)
Еп. 2020

70% #2020 - 70% #362 Роман Одрехівскій (3 част)

•

Опис епізоду

To rozmowa o rodzinie Odrychowskich, łemkowskiej rodzinie artystycznej ze Lwowa, oraz o ich związku z lokalną kulturą i historią. W fragmencie gość opowiada o własnej drodze twórczej, studiach we Lwowie, pracy w sztukach dekoracyjnych, rzeźbie i późniejszym nauczaniu.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Видом вас милы слухайкє при мікрофоніі Анна Кырпан Внтка маме того самого
густя якого ю сте чули на свім ефірі Але дакус інакше попроводиме
бесіду зато можете дознати ся дашто нове Но в попередніх передацях бесідували
сме о гізбальскым селі Вілька Колой Ваниця і Романова О ігбарах звількы
як потычыло ся іх жытя по выселіню в радяньску Украіну о ігбарскым
гурті Лемків же зберат ся во Львові но і бесідували сме взагалі
о лемківской інтеліґенциі во Львові Но найбільше горили сме розумій ся о
родині Одрихівскых же стиж замешкали во Львові спочатку бесідували ся більше про
Павла Одрихівского покойвых дітях а ма іх шестеро трьох сынів і тілько
же ґілок то мали сме інтервю з том наймолодшом ґілком Марийом Вшыткы
хлопы в родині пізбили но більше може старший Василь і середній Іван
а Михал Юж Кус Менче Василь з кінці во Львові і высє
школы остал знаным скульптуром Взял сой за жену єдну зо славных співачок
сестер Байко Марию но і то іщы єдна велика тема сестры Байко
І то доправды єст така велика тема же до ней внеска попросту
не будеме близі приступати Нашым радию о сестрах байку уж нераз бесідувано
і іщы нераз будеме о них бесідувати і слухати іх пісні Нуанарагіі
о ісбарской династиі Одріхівскых Сынулы Василя Одрихівского на жаль він уж не
жыє Цынове Пан Василия Володимир Старший і наш гнешній гіст Роман Молодшый
Старший <unk> рока Молодший <unk> І Володимир і Роман пішли звідцьом І
іх били і малювали і скінчыли Львівскій Інститут Декоративно Прикладного Мистецтва Гнеска
то Львівска Академія Мыстец Нові творят і выкладают старший своій айматер де
єст ректором а молодшій в Нацийональным лісотехнічным Інституті на катедрі дизайну Наш
гнешный гіст єст тыж науковцьом доктором мистецтвознавством <unk> дос шыроко і глубоко
досліджувал лемківску різбу Но то просиме слухати Оповідте кус про себе Вы
як бы росли в мистецкій родині і што пришло вам до головы
жебы тыж до цього мистецкого ся вчыти як то Ну так до
цього мистецкого а останю часу ме дуже інтересувала тема досліджынь тему мойой
кандидатской новопозахідному доктора Нову першій доктор Була власне лемківскє різборство Венчыли ся
тіж в Інституті То Ямера Мистец вызнал ся на худужнику Інституті Декоративно
Прикладного Мистецтва тот самый о якым мыгна скала Фурбієм мистецтв Агнанка то
львівска Академія Мы ся нам Лы Лівска Нацийональна Академія Мысте Я вчіл
ся декоративно прикладны мистецтв і працювал художниянкє Я вчыл сам художницкого і
трохи найпрацювал але потім перешол до різбы по то выйшло і Потім
працювал художником о фурмительом в кубінаті там было і різбленя і вітражі
были і плакаты были Но такы якы замовліня были Што замовляли то
Я в скажынім фонді робила як я пішол до праци в вісемдесятых
роках ак різбы не ішли А бо а не іж уж было
такє молодне як перш так і уж не было реалізациі а треба
дашто зробити Ішли в фурмітільству ішли вітражі шли і слу А вітразі
входили зацу муду Так вітражі были ну на громадскій спуруды ну по
розпаду союзу і тых вітражы уж так неє бо вітражы то дорогє
зымовліня дужни Вітрожы і долго і дорого тото роби тако єст другє
дуже як мителю того і заводы тоты не працюют Меск завод блу
дзеркальны завод того такы были выробниц солідны там оружны пискуструльный апарат матуваный
вітраж такє чорны білы ці вітраж литий як литовскій ці вітраж такі
класичніци спайко Юж то такого уж мало такых робіт уж неє такіх
робіт І яли ся выкладаня Я працювал з початку художником практиком років
десят в художньоформульным кубінаті не фунтом был шы іщы єден кубінат художню
формлю якій оформлял підприємство конкретно Не там ресторациі конкретны під худужню форм
такы то єст такє бы як фунд але іщы новый примін культуры
худужню фурмюнат а потім взял ся з девност за выкладаня і з
девности на выкладатскєру А девност худужню фурмю комбінат не фунду бо такіх
было Ну там знайте тоді при каждым заводі был художник у фурмітів
А но то треба повісти же в совітскы часы треба было по
перше писати всядиль же наша ціль то комунізм но вшыткы совітскы ідеолоґічны
тоты гасла ріжны Всядинь мали быти написаны на та кілько было єднатка
рекля розуміти цю релям не было а тото было на каждім круті
Цього працию на дизайні бо такы роботы были в кубінаті о робленя
цілого проміщыня проєктуваня проєкты застекы бо тоді такого офіцийно не было то
худорник о формітіл то і был то дизайнерзил фепер дизайнер Розуміте мов
св дизайн середулы фанты зроби так так вшыткы знов тамовы новикі власти
той рубуты шытепер на выклах в кумбіноті в тривым практиці Угір рады
были робили приміщыня проєкты В Середині а такы Номеры были тілько в
середині Был фунт рубил іным шіль были проті в середині інтеріра І
там є отримал налекы бо як пішол на дизайн то власно єй
з того часу є там працує зразу спочатку працювал на архітектурі в
Дублянах Аграны Універси Слодискій а потім перейшол на дизай А як вам
найде выкладаня хо сут даякы такы же потрафлят вшытко зробити але выкладати
ім то як прияторда пояснити ту непрусту то треба по пяці зас
раз то самы повторити студентам ріжны по ріжному реаґуют по всякому было
ну деє це ци робутом є дішол од асистента до професу і
проводити і наукову роботу тыж як бы продулжыли стародинну традицию одво не
лем навчыли сте ся різьбити так так само але вы хтіли описати
проаналізувати вшытку різбярство Оту суть выкладацкой роботы залежы може оту суть выкладацкой
роботы розумієте проаналізувати навтіти бо так просто робити то дне А власний
успіх выкладацкій роботі має той хто може проаналізувати пояснити і навціти І
зацікавили ся різбярством уж неяко ремеслом неяко мистецтвом а уж проякый систем
аналіз і выцікавило тоту мистецкє ремесло по тім польскым блоті по тотім
словацкым туты і што ніжмене в руках книжкы різьбярству Лемківщыны і в
тотій книжці єст і робота з деревом і робота з каменю Бус
тото вшытко проаналізувано описану І порівняно єдно з другым іс сут знимкы
ілюстрациі же можна сой і представити творы ріжны типы різбы Но то
єст книжка але то была і моноґрафія то была ваша Дисертация то
при тым будут дисертувати ся оборонили с гаш дідуктур Оборонили сте дисертацию
зы мистецтвознавства Тепер чы назевет мистецу з де ципоную з того року
бы час од мистецу тог то я писату аг і другу другу
але взя з собову книжку сакральне різбыня подеру в Глиці тамтеж было
Лемківщыны Дує материялы пигажді др філософіі др Хылус Юльдак а дальше досліджыня
сакральной регабілітациі пия бує по загідом туєшы габілітацию Фактычні вывчыли сте проаналізували
сте для себе мо і для інчых різьбу яка была на лемківскых
землях А друга дисертация то не вшытка не вшытка різба а церківна
церківны Еды да были высід ны хіпо ся бы продали академікы зда
што бы такє бытували розміщына Олиціна і східна і захід Так ся
Голиці на терена в Пульсі Но і східні Італи на Буруні там
же украіньскій церкви пуківкы в Пульсі сут памяткы такы родины в музеях
Сут на цвинтарях сут бо продає писопы дерева лем вырівняню будут єст
і камінны Е для того жебы видіти тото вшытко треба было вандрувати
ци рабо было вандрувати і тре было тре было без авта іти
пішків і в <unk> рокі бачу як нашы люди стоят на базарі
пульсі а я не можу тырувати без рук законіш мандрувати Але при
перетіні кордону мой пілі было в <unk> році як почало вызити товар
і Як питополят стреку сильнуку ліз не обшукувал на задні титу ва
Подвисе фотопараты а такых што везиты варты обшукували дулгу Навіт на тым
ся скористну бояні такого нему тікє выплівків віс і фотоґрафували тахто богато
пішу а також міг Михал Донскій з гурли спузил мене де су
по каменярству о Тот Михал Доньскій то барз цікавий чловек о якым
колиси тыж мали сме передачу мы бесідували о родині доньскых сапів тото
добра вуйме што Хто была Мария Попівцьок і єй молоджа сестра Анна
нима мы бесідували при іхыка завдякы Михал Доньскы по комінярству ту взял
мене на авто ме на авту поіздили вшытко повторофували в центри Комінярсы
Буртне Моцино Велика Пиліґжемкы Гримко Ремко і інчы тамты центры Каменясы завдякы
доньскому поіздили і позубоціли то вшыткы сфотоґрафували Тут поцілає Лемку Пиш саму
світу знайте то выпамятинє тут кутє каменярство моцино великы написано і з
гвізду в тым місци єщы бацівных тепер боців Тут спусиває Лемку Пиш
і навет тепер булите ясы збереглосе сфотоґрафовку люрі туту на розпятя змоци
невеликой року на цокінавис тут путсиває Лемко Пиш назвиску Пиш На тому
пнятым На свідоміст самосвідоміст мецина мецена велика то як по єй будете
зыіти буде шле сме напис ліди шевкорят перезробил бы тоді на цифру
буді не было в <unk> нацийональна свідоміст Лемко На цвентарю мецині великій
же такє было Но доньскій тыж барз цікавий чловек про якого можна
было ти Михал Доньскій тоты заслугу до філь Він мешкал в Ґорлицах
і в <unk> році сідали сме на авто з ним і єхали
в тых камінярскых центрах вшыткы єй показу розказувал зобы він дознал де
ту єхати тоди же не буду так новіятуры а він зноту вшытку
де єхал Навіт різьбу у рісика такій різбу о рісик Лемку якій
ніхто ніде не зазнято в приватній колекциі Ґорлицых але не з бы
сам адреса і не знам ци потрафіл туди іщы разку Лемку то
єст такє Лемку же нет фоторофоны в тых книках інчы Лемку такого
Лемка то є нашо в Ґорлицях Я знам же він і Михал
Урисик і я знал такого Лемкы ниґды нема і так уж Михал
Стец як Дика Свиня і Урисик портит родиців тото в колекциі єст
в горлицих пансв Чергуняків памятам назвиско але уж треба зыписти адрес Тодия
улиция мардонскій і тепер не потрафли то з приватных колекци колекция панства
Чергонь Ото же Но як они нас чуют то мы ім дякуєме
Ґорлицых бо то барз велика справа як дакій науковец што си такє
робит тоты же помагают роблят Барз барз велику справу Но оповідсте іщы
были сте і по словацкій стороні Был но хто вас бы директор
Музею Украіньско Руску Культуры Мирослав Супулиґы Він дал мы єздили в експедицию
він не єздил бузеняти мыіздили з іхноукуцим в експедицию автобус експедициі єздили
по силых Вони штеж єздят і включу мне до той експедициі можна
побесідувати напр навет яка ріжниця по пілнічній і пополудньовій стороні ци тота
різьба цілком подірна ци таку неє по пілденній стороні тім голицкы по
піхы што не мали такых мандробків По пілденні нема такіх выробків Бо
півнісні тоты каменя сут тік і по півнісні так по словацкій неє
Там різбо інакша упрущены стилізуваны як то Словация любит ни упрушены стилізуваны
більше такы біжновочасне а та лемківска галеся набіж такы традицийны орли полиці
цицониц зі Свидником така стилізувана різьбы така не сказал што бы лемківскы
такы цілком стилізуваны А там навіт народні майстры біж під стилізациі шли
і там не было такых центрів там каждий по субі тут ціле
село а там каждий по субі ні ся здає ся і я
в музею В Свиднику здає ся виділа різьблены такы же пастухы різбили
деревляны горнята Они мали ту такы уха цікавы же пастухы різбили такы
річы пастухів но был час жебы робити такы горнята не знам як
они ся звали іщы кыс такы річы то было занятя пастухів і
тамтоты горнята представлены в експозициі по пілнічній стороніня такых невділя річ што
тыжня зацікавило яси помаленти золоми золоти Ге ге згоде новодину помаленти зайду
Гува свого ти для самило по робото прийду Ге з вечеро не
прийду богерота собіло один ночы пармо Видите не буду о тім бы
то може інакше сфера але коли вырізали дошкы якыма друкувати на материі
на материялі тканины то тыж своірідна різьба но не така але то
Райнфусс дуже описувал ту жбыли такє по селах і ту форбом ввали
комтальды вали і так Як давали може і так перекєды може якы
збили самородні пресы но то были тисі якы свого веде якы робили
самы формы выбікы не зрозуміти тамты выбіты то міг робити выбивати дахто
другій А буде такы же вырізали тоты формы так вы Музеі в
Старій Любовні барз добрі тото представлено бо там єст окрема част експозициі
да сут власні тото друкуваня на тканині Але завтор бо тато працювал
в сороковы руках з Оленой Люню Кульцицку буд ся зробите на деревритах
помогоі І то графіка з різдым теж повязана Григорий Нарбуд Мутивы гвыря
нарбу та коли ішол украіньскє модерны в церквах Ту вшытку той ся
мож оповідати до завды Автомізуваной Львівной Кульціцкой професором поліґрафічной Академіі працювала деривурити
і навіт по єй рисунках вона не мока заяк не мала часу
рубил ту наведекі деревурити серзну в єй рисунку А мы мы яко
Лемкы барз вдячны же Олена Кульчецка была по лемківскых селах малювала архітектуру
малювала люди малювала іх струі і наприклад влахні малюнок Кульчецкой Служыл недавно
цілком до того жебы одновити дзвіницю в поянах суровичных села Якого Юж
неє Але ентузиясты Полякы зохтіли одновити верх Дзвіниці і легій маюнок Кульчевской
правда там ракус такый же не барз добрі видно але служыл до
того жебы одновити зничы зробило таку бар добру справу Но і што
І як вы обороняли тоту дисертацию но бодай першу то якысы Ламкы
пришли но Пришли Іван Красловскій тоди було фундациі выступил барз підтримал мене
в тоті часы в загліту были першы моноґрафіі про лемківску різбу в
Украіні Перше Но і хіба што на рохоти понькі і поньків таку
маленьку віду але там тікы орликя тут втоді не може быти сикройны
Тут єж показано што різбы была традицийны вони не появили студі тікыли
і влоніт і Рымонів оно было до того традицийно бо там не
тік іздили бригады але там показано штам брали утіс і місцевы моістри
никули в тых грубутах Направду были барз Цікавы майстре мы повіли лем
про дакого было іх більше єс ся під отов книжку Вуґус Крижы
Лемкувского може вити в кульсі польскій бурскій му я не зрозуміла чом
така назва Вм Смысль прошо повідат лемківскій Хызды Лем Ага і то
што написано на нім і якій шрифт і змісту уж повідит Хрестови
Лемку стоіт перед Хрестом Чого Лемку стоіт перед Хрестом Хрест му дасту
повідит Єст діалоґ медже Лемком і Христом Нож така не тіка праце
пумистецтво мож така біжку філософіі а не пумистецтвом Розумієте Лоґос Крижо Лемковскє
то б то діалог Лемко з Хрестом Смысл того діалоґу Смысл того
Христа пушту той Христ Е розуміте Стефане камінний Хрест втяг на гору
Я был в Кыйові він суті поплоскол питам тых культурю А ци
знате нашто він тот раз тягне на гору нихто не зног долповісти
же перед вііздом до Гомрикє до Канады треба хрест камінны на гурю
пусты такє был порядок в селах То значыня хреста в жыті Лемків
возміте ошыхули Я хочу них відати Різба окрем того же была різба
така мали формы такы же были звірі ци птахы ци іщы якы
сы такы річы ци наприклад теніры ци тайці ци палийті такы А
вы хыжы што было в лемківскій хыжі такє різблене же традицийні ся
різбило і приходит перше нагадку же на такый лыжник на лежкы траґары
травер на траґару вырізблены знакы солярні тало при вході над поругом зверху
знакы солярні оберіг І здає ся Лемків Сраґары были дос як гуцулів
они были більше выроблены там єс пора фєфатанці траґар там єст лем
о были отакы просты Якысы е от такым Вы Лемків такы дос
просты тоты знашли леховинців і в Буйків у Лемкі туты знокы Руси
так але учули більше там што се то робили были бріблены розвили
так і розвинули так такто А то были такы просты році як
такы новыйків заксол так і де істіл хыже што было Ци была
може дака колиска різблена Молоды колиска намысник якыст повідали нелишкє або немискє
такє намысник то як бы была така полиця Ендей в Свиднику там
дужы такых Пули з Зіброну з бурскій стороны музеях не виділ таку
кількості а од музеі Свидникы там Зіброну дуже такы великой не што
іщы могло оздобыти ся різьбом штоденнім жытю Ламка што іщы было Луді
дя пряжі Такі ямкы дета пряжа заходила же пряды ся теж муг
люблены різбы і она мала і значыня такє ужыткувыты різбы ямкы тоты
де і сте пряжы Удітрі ополиці ту такы тоді жы тоди ци
інчі предметы ду переважну плюску різмы а не такым ж розуміл лемківскій
лемківскій тикітереці Як тирівкы може мысникы мысникы рідчы то єс най діду
різбили такы пулицкы наручникы ружні пулицькє Але по путів Лемків мишы же
такы специяльно пулицкє наручникы не было Нам мысникы были мучникы а то
я выдіду мі різбы такы наручникы но то такє Над дзеркалом дикє
такє і новян были вид бос втиску бяньскым реґонікам они такє робили
а іхніло переділи Лемківсині того не было а было же якысы на
приклад фаны Різ ґрунтово лобите але то было кругу і гуцулі быкы
але то переважно те такє был плоску різдбу да а не такы
омі не лега а або ярмо лю ярмо волобити А што выділи
самы бы ходили і по музеях взяли што выливы на никє В
архітектурі траґаріі над одвірках двери ту штупу і єст там хата з
Команці в Словациі видім намисникы нарушникы ночникы о тотж виділим е колискы
могло быти різбы теж Музейм Укрунґовы Сануку Сканцині синуку ту вділим колискы
для дитины Але там вшытку плоску різбы на столах ріці могло быти
різблено на столах ріці бы хіба скриня был скриня але по Словациі
быти си малюваны малюваны а на пінісін кішні ташто моло быти по
ґенези то вшытко было скриня а потім стіл но он на основі
скрыні Но і што уж такє был от на столах мог видіти
на скрыні міг видіти інколи різблены было але плюску різбы ну меблі
тоты в хыжы переважні не были різблены не блеблі были переважні просты
І просто выконаны з долярьом сельскым або самым ґаздом якы золисы оздоблены
оздоблены могли быти меблі в церкві хыбай лавкы тыхівны лод а такы
жытю меблі не мали розбацьом на колисі ту музею Скансен Сенуку одинраз
колиску Моцю та узку різбы путу Атропиічні захісні знорківы Носили атропичні функциі
захісні свулок на колисі туптувни прикладне знохє або на куденє або на
куроснах Ужытковы знотя што мож оціпити з блудку Лігу такє боцю кудей
з пілденной Словоци то были практичны прыну прикладне значіня ту декоративны а
зниціня практичне і зниціня символічні захісне там бусулярні знакысы Для тых хто
лем тепер долучыл ся до нашой бесіды хотіл підпвісти же бесідуєме і
то уж не першый раз з Романом Одрихівскым для того власні пришла
єм до Львова бесідуєме о лемківскых різьбах Но і пан Роман як
бы продолжыл тиж тоту традицию а іщы і досліджувал лемківскє гірбарство но
і власні тепер як ту сідиме то мам в руках книжку пана
Романа гізбярство Лемківщыны Но і ту різбярство і на камени і на
дереві Книжкы вышло во Львові выдовництві з Полом в <unk> році І
ся нашой бесіды вы не видите але я в Лайхні смотрю на
ілюстрациі різбы якы ту поданы Рубили сме музичну переву а тепер хоцю
зробити перерву так бы повісти літературну і прочытати таку прозову мініятюру Павла
Коробця Думам же тото буде ту пасувати Бо коли смотрю на лемківску
різьбу все выйджу лемківску природу Они сут нероздільны свитаня піднюс повікы знадкнижкы
за выглядом освітленого єринівком куритаря глубины чорности зачала ся ріжницювати гломлена через
пільпофалюваном границьом спочатку лем меньше чорном як решта потім сивом і штораз
барже горіюцьом Як все ріжниця перша двигат ся з халосу Чым барже
ясніла тым грубся ся ставала гором розливаюча ся на цілу верхню вертлу
рам выгляду З подом зас чурніст не уступлювала так што край небо
вывізували ся в форму гір головы гір голіли святым світлом Покручана мурянуця
стежечка желізной доругы здрадзяла бо сорчыны метаморфозы потягу котрий з каждым переіханным
метром змінил ся од переду дозаду переходяче з електричного жолтка в парозову
ретрогусиницю На гмлі в крываючій млакы попри желізній доругі приплынула стация Потяг
записол засиіцьол дихнул млом вбиваючу єй хмару котра вкрыла нахоючку світ і
станул Він запер книжку взял на плечник і выскучыл з ваґона вільгітну
мягку фалюючу білу перину Посмотрил на ню а потім піднюс голову і
виділ в темній сірости в котру стигли приблийти ся горы в Меджучасі
дорогу гынучу в лісі Бішу Ліс гуціл іщы сонным пошумом хоц під
тяжкым чырвіком вандрівця дзвінцяли весело срібны каплі росы ялиці і сосни з
поторганым пелихатым гулюсьом згынали ся кляняли зацюдуваны вчастному гостьови глушу на польону
Посередині росла циркутя деревяны стары зо <unk> хыби річны тяжкы кукуруцкы крестів
вісіли з соковитых полных бань спопід ней вырастали юзнувы циркулці Єдны кусо
векше такы може <unk> десят річни інчы цілкым іщы майтіці А єдну
то такой не мож было видіти маленькы бані лем сию звысів были
молодым ялицям з крыстами як петичкы цікаво утіхали головы до горы На
наступній полянці писіла Хыжкы маленькы бабулинькы на стільци з каменя над циркаючым
потіськом Єй згорблена стріхо з болючыма крижами ныску вкрывала грубы різблены двері
і хронила перед дуздом суруву лаву з перерізаного навпіл пняка котра стояла
під выглядом пригіні сіл на лавку вытягнул з кишені папіркы і місєчок
з дуганом Песх хвилюдку захтіли ся му дівякати як памятал робили то
ґіды Ні ні Скуплений знощыньом приступил до ритуалу наклал дугану ду папірка
завинул докладні у пайцях послинил кінцьом языка і взял до ґамбу Вытягнул
патицькы засичала сірка бухнул племінчык затягнул ся димом опес ся острумул лемківску
стіну пустял помали дым і смотрил на похылену над ним гуру З
єй хырбата гміли племінны промені світла і гуком звістували прихід розбіленого спижового
диску сонця Котрий і о недолга выхынул з границі крайнеба Доконували ся
свитаня То прозвуйцьов фраґмент з прозы Павла Коробцяка Видите Коробцяк пише же
тоты хыжы тоты церкви они самы руснут в лісі А на гізд
Роман Одріхівскій оповідат штоси цілком інакше же вшытко тото Лемкы робили своіма
руками робили тесали а як мали час і настрій то іщы і
різьбом оздобили но то просиме слухати нашу бесіду Ну і найбільшы выршыны
так то хто што было в церкви то найбільше церков што Лемку
міг найбільше мистецкє зробити то было цілоцерков ціло церков яку архітектуру цілости
і вшытко што в середині дрібниці Михал Орисик робил знежытеляв Я не
знамытеляви іконоса до православна Але не знам яка доля але робит та
церков в воєнний час якы там были страшны буі церков якоси стояла
нич не то але часі фунту Совєтскє війско робило што хтіло Заводили
там колоні і так дальше а по війні єден з Поляків якы
жыли і пак лишыли ся в селі был такый круль він лишыл
ся і він церкув продал ко яко материялы до будовы хыжы домусил
тото вшытку розобрали і кумуси і одымысляли ся о в <unk> року
але потім уж не заниму де хто ыяла кадули то Яктіла видіти
даце было сфотоґрафувану лож Я не знам я то ж мені так
подало Явыділи ескізы урисикы Я в другій книзі Маму Денис Кіса виділи
ім діє Коли виділи ім Знам же саму церкву розобрали і єден
чловек з того збудувал сой хыжу єден польок церков была цілком нова
і вшытко было нове там тыйо єст церков яка єст костьолом днеском
ракофтуры Но а вількы не є а болотянка є яка нияка але
є але єст І церков єст в болитянці і ореставрувана і вам
не шкода Же болутянка єст є вількы не є Ну што зробиш
така істория Пранагідно хоцю подякувати воєздым до вількє знал што такій єст
Рішат Крукор якій займал си той реставрациі хоцю подякувати рішыду Крукорду якій
доклал богато зусиль додушу церков Булотянців выреставрувана і знаєш він цым орґанізацийным
питаньом дуже займал ся што є такі люди Все такіш займує ся
Так і варту ся Пояків не за грошы а просто роблят так
барма розутянків Фарбанец выйцик форбанец якій тиж додруквал ся хочу приігны подякувати
тым людям які дуже Знайте вызнате лем Рыманово Войку Форбанец і Річард
Крукар інтверной емеритужы Обецный рицик якій дуже богато рухів тым займали ся
і взяли си і хоцю подякуватим людям з Окрыма і войциґу Форбанци
бурмістр ґміны Рыманова і і нудися на меритужы ріц Гукур Мы цілый
час бесідуєме о селі Вашого віця о то рянів зряду Але Але
е не бесідую о селі вашой мамы Были там окремо бесіды так
яблиницы так были ты там одыжне є той хыжы той неє а
єст мамы дід я Тимофій Байку оддал ґрунт на чытаню і там
зволит чытальню хату і внескы там склеп то я повідала же было
так же Тоте цяты на пілніч од Куродна поночы одорвало од і
ту полякы цілком пражы тату долину так то і о тото було
Яблиця долины там гуры сноковицы оркєте Малі гуркі тыкали і хоц цілком
тоту як такту і як окремий ту острів зробил ся і то
оповідают ту уж як бы і не Лемкы о тоты о тоты
село не называют народ замішаны Землі якы уж Осимілюваны мамо мамы бабце
така яблюниця лемківскы бесіды жукы сут такы сут чысто были лемківскы бесіды
момы і момы Але она з блузком будку она е так блудкы
єст то лемківскы бесіды влоско то такой на границі Лемківскій олен але
то лемківскє село А як тоталяры траґедия ся стара то з Русиннім
Русит оы яківы байко уж был такой з того села і там
было кус інакше уж бы бо то была така погранична така земля
ци як бы повізе попроде твого гос неєд гі проде попроде Миків
ге гельо бо злого Но барно води бо зо гроды золи Вірник
молити вод мой сызови Што пройшы попродачого Де ге ге гейді Я
бы хтіла жебы повіли сте іщы дакус прослуговіця Ваш отец Юсь Дост
пізно тоты штудиі скінціл Но як пізно але повині так часто было
то жы были перероскы і же уж цілком дорослы люди шли ся
вчыти і заложыл родину і зачал робити уж Якысы серіозны скульптуры памятникы
якысы меморияльны кумпліякциіщы кысы річы Оповідсте коротку што найважнійше робил Ваш отец
в ріжны рокы і може накілько то можливе схарактеризувати може чым ріжным
ся од інчых своіх творах Ну в першу цягу скульптура то єст
скульптура од не як професийно скульптува бронзы в каменю а його отец
Василь з Нисімірі внюс елементы народной різбы у професийну скульптуру то можна
зобочыти і на ілюстрациях Закы сут технічны обкуруваня знаті коли деревяна скульптура
внизу курум кура дерево шту обываєте обкуруваня внизу внизу обкуруваня Южньосы а
також І сам штрих рісся оті окуро обкуру в кінці штучны так
само декы штригрістя Окы курокуро куром дерева О з липы знімат ся
кура а вкінці ся назад прикліє цеты цехами клім обкуруваны ту влині
інці так само і сам штрих рісця народний Прустий є теж внесений
як бы народний майстер не так стандардно што не в глині а
зразу в дері рубит ся шыс там проти фурмы які зямкы нестандардні
елементы самого штрыху ріся і також обкуруны тут дісновні напря з народной
різґы вніс у професийну скультуру і місцями на якій як бы ні
народным власти різ культур докупы робил Дес проти академічной формы як то
треба для різбы неокругла там контрфупту о ті два напрямкы якы внюс
скульптуру Василий топто він залишыли ся дусі різбярем Він різбярем залишыл ся
вкінци одмов Штрих жывий тином і там авто експресивний правда Не такій
мертвый выху сли Отой важливій горі сут смілий а гім сміліст тоту
дає у світа Новского так ну одміліст дає од тото зробити так
то дає выта зо світу і худужні Такі з різбарів не мали
таку Так но такы Може бы і хтіли мати але не было
як ся вчыти І я бы повіла же то што од выділа
то іщы дост цікавы портреты Ріжны портреты ци то был памятник ци
то было был такый скульптурны портреты для же експонували ся на ріжных
выставках так і ріжны барз цікавы уни як іх порівняти очывидні знал
передати характер Чловака в певні же зробил барз дуже тотых Шолченків і
Франків в іх треба было одказні же мі з десятых руках Антуны
цитуне внеси правды нихто і ся не рубил Антуны тато єй не
дуже можно было рубити Антун А де він єсты в Фондах Лівского
Нацийональны Музею Так але знимкі Я думам же нам треба тепер повісти
де маме тепер выльвовій памятник Антоник коло церкви Юро коло цирку ємогы
портреты Так так але вартой тоты повісти Робил важ Старший раду Е
і недавно два рокы Ні Была єм на тотій на тотім святі
коли утворили тот памятник я бы повіла же він барз цікавий Він
звязаний з природом же єст докола з деревами і там в тім
тыж як бы сут дерева з природом і то барз добра думка
а тото што стоіт На могильний тот памятник якій поставили на гробі
Антониця я якос не годна приняти Я памятам іщы тот старий памятник
він ні якыси был милий я там ходила іщы товды А тот
мі трудно бы ся здумує дати в інтернеті певний єст і так
флото і так Но так так але але але а же зробоціти
такы то мож на порівня єси вечер зглядут в побочы то єст
є барцікова справа для мене тых Вы чыта прибило Е Оу но
я не розумію чом штоси такє хтіло пуваньскє зробити языче з кєвшкосы
якє си там такого ідола ци што там хтіла зробити зробила але
я того не годна а о томі барс ся подабат што зробил
ваш брате Володимір то як бы він зробил верш не так самого
того Антонича якій він был бы він там жыл недалеко Мешковскій а
він зробил як верш І я думам же то добро было думко
А ту маме ріжны портреты і наприклад маме портрет выріблений Шы власні
хотіли єм повісти же была така лемківска інтеліґенция же якосы знали ся
же сходили ся єден з такых твердых лемків то был натисяк так
Мол при войні Німец мупуруціл клініку він ввіз Німцю клі так знов
медицину же Німец мупуруціл клініку высоным лікарем возрубил в тій кліі ІІмців
з Еудано же то был професор унколог і тым не просто про
такій простий Унколог А він як науковец вар дуже зробил пізнійше встах
А тоты выпроту хірурґом барз діже зробил в тоты часы коли рак
іщы не знали так то лічыти выдатный так выдатный барз дуже зробил
для того жебы тоту тяжку хворобу з ньом якоси бороти ся і
ліп ся тото робити як до него барз тім заслужений І они
особисто знали ся і будут так же наветя могли лічыти жы його
люди такє были мы Не приходило вам така гадка жебы прити там
ну недовількы бо й вількы неє Але дасти тамы жыти де одкаль
вашы куріня Е Можливо хібо тепер Бо тепер рік дво останя перед
тым дак не приходило Тепер такє бжен єст поіхати куди Знам місця
єздил з фотопаратом Фотоґрафувал ту вшытку то знам тоты місце і тепер
така думка останній зо приходило перед тым не было Яке місця Найбільше
вам ся подабали длицми А де Під Ґорлицыми як на Ждыні єхати
і словацкого буку словецкого том сонячніше Словацкого Де перевал де є Зындранова
і вышні куморник в словацку буку там ладні місци горы такы пухылі
легідні або Днезина ды горлиці о там деремонія Ґорлиці ос більше си
подумало в тых місцях від Ґорлиз до Горы Дуждыні там си борску
буду мож мож влатра Лемківска Ено така центры центры де Лемкі зізджают
ся і з словацкой струны там де через повтор мырник там дуже
лобе коморникы Берліто а той струне высній комашни куморы борзлоні был є
быгниця в <unk> русі в борвінку а в <unk> был на вези
тоты высінковы кысіды і дивил ся доргоді тоты бугарници треба підставити прикрычы
них лем ту доле Сиділи там на везі пили пилы і дивили
ся до Лемківщыну Польску в <unk> році слову Словецкого вежы сиділ там
вежы стоіт сидів дивила Нохідству зындронова певні же были сте в Зындронові
Музею то музею <unk> єздил кажде літо потім не єздил потім занял
ся інчыма справами А потім вшы трохі єздил кули по Голиціні іно
Підля і нохы любоцівсіли єздів бы з лемкыный уж мотериялы з тых
теренів ныматериялых Ізно пут ся єздит на ватру а так не єздил
в нильовых руках не єздил был заняти інчы буду за інчы працу
габілітацийной працу выняти а то уж было материялы по збороны у з
польскы леґ і мотерияли з борони А самы дашто ізбыти тепер Нема
нема цьосу ну треба взяти на вшытків потрібен цьос Но цікаво бо
з єдной стороны я виджу же вы сте чловаком який може вшытко
І то цікаво дашто і руками робити Е Каждий вымагат цьосу Цьос
тры можну вшытку тоді туту закідати Цьос потрібны Я ся мышлю же
займу ся як зосім піду на емеритурю лем буды зв Мож най
немертурі працювати нотає безе ниґде не буду працувати державній роботі ту хібо
втоды Доколи чловек добре жебы і позілку для себе докто было же
тво вымагат ся праца в лочырі вымагат часу материял цьос так само
праца дослідництва вымагат часу Так так знуля не буде так такны задвони
буду треба веси желям іщы кус дашто і порізбити Дашто єй іщы
штоси такє може помалювати іщы може вымагат ся Так Но што я
вам щыро дякую я бы рада была все іщы з вами колисє
стріти бесідувати барзє м вдячна бы Я бы бесідувал ґловицю Моі наймилейшы
на тім будеме юж завершувати Был то такый цикл о лемківскых гібах
з Вількы Болутянкы з сел Коло Ілониця Рыманова но а нашым густом
был Гнескы Роман Модрихівскій якій тиж єст творчым чловаком ріжных на прямах
но і выкладат в Нацийональным і Сутехнічным Університеті во Львові єст доцентом
катедры дизайну окрем того занимыт ся науковом роботом єст доктором мистесознавства Но
і на тім будеме завершувати і про кінци лем повім же гнадка
слухали сте в музичных перервах пісні выконаню ансамблів Лемкы Кыйова Не можу
ниякым простити жебы они ся розлетіли і уж так не выступают в
єднім гурті Но але то і цілком інча істория Но і на
тім пращам ся з вами до Прілова до Одрихівскых запроводила вас Анна
Кырпын Оставайте здравы до стрічы за тыжден