70% #2020 - 70% #368 Анна Пелячык (з д. Ціхонь) з Крениці (1 част )
Еп. 2020

70% #2020 - 70% #368 Анна Пелячык (з д. Ціхонь) з Крениці (1 част )

•

Опис епізоду

Odcinek rozpoczyna się od rozmowy o wpływie ideologii komunistycznej na społeczność łemkowską, zwłaszcza w kontekście I wojny światowej i okresu międzywojennego. W transkrypcji pojawia się też wątek sowieckiej propagandy oraz doświadczeń Łemków, którzy zetknęli się z komunizmem podczas pobytu w Rosji i na terenach dzisiejszej Ukrainy.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Видом вас мой моіхатє при мікрофоніі Анна Кырпан Засвандруєме за стрічами ся
з Лемками і зас будеме бесідувати з єдном поважном паньом з Тернопільской
области Але так ся подумали м же тоту бесіду зачнеме аж в
другой части нашой передачы спочатку хотіло бы м і я дашто повізти
і то на барз важну тему тему комуністичну Назнам ци дахто досліджувал
ґрунтовні як на Лемків вплынула комуністична ідеолоґія бо не мала єм в
руках такой книжкы ани не чулам жебы дахто оборонил дисертацию на таку
тему Але як бесідуєме в нашых передачах о жытю Лемків од початку
ХХ столітя до выселіня і пак уж о жытю Лемків на чужыні
то не можеме нияк оминути той комуністичной темы А кєд был на
сім радиі звучали систематичні передачы о жытю Лемків за вельком Лаком то
них тиж кунці мусіли бы сме споминати о комуністичных вплывах на лемківску
громаду З Канады ци зо Сполучыных Штатів Америкы Лемкы привозили думів часто
не лем за роблены грошы але і комуністычны а нараз і атиістычны
погляды Ясна річ по тото комуністичне насіня не требало ходити аж так
далеко бо з Росиі з недалекой Росиі фурт приходили сіяче а Лемківска
земля як ся вказало і до того тиж ся надавала Принаймні выростила
она выпликала якысу кількіст на щастя невелику своіх комуністичных діячів а і
не мали чысло іх симпатиків Ту треба зауложыти же в часі Перхой
світовой війны дуже Лемків мали можливіст познакомити ся з ідеями марксизму лінізму
з том утопічном як знаме тепер социяльном теорийом Могли дашто утім ся
дознати Лемкы якы были мобілізуваны до австрийского війска ай тоты же на
своій земли на Лемковині виділи росийскы війско бесідували з росийскыма вояками Дословика
час Лемків в часі І світовой війны короткый ци долший час прибивалах
Росийской імперіі дакотры были свідками жолтневого перевороту в Петрограді Санкт Петербургі Лемкы
же нашли ся в тім часі в Росиі то были переважні полонены
солдаты австро угорской арміі а і цивільны особы якы одышли з росийскым
війском коли они ся цифало Більша част з них вернули думів де
долго оповідали як там было в Русиі Переважні Лемкы трафили товды на
територию гнешньой Украіны а тиж на Кубань товды іщы етнічні украіньску Люде
з гір врозили і масны украіньскы Чорноземы де не треба так тяжко
робити І білий хліб на штоден І щыры жычливы люде Пак тоты
спомины улегшыли докус аґітацию совітскым представникам аґітацию за высіліня в Ряньскій Союз
Як чуєме од нашых респондентів е і знаме з літературы Лемкам якы
трафили на територию русиньской імпериі а переважні в Украіну і робили всядит
часто в селі на ґаздівках вели ся не злі до збайкых ім
ся вели Дакотры навет не хтіли вертати думів А такой вернули коли
по жолтневім перевороті зачали ся новы комуністичны порядкы і тотальны репресиі Но
і мы тепер вернеме на Лемковину вернеме в <unk> рокы уж не
Австроугорщыну а в польску державу де комуністичны ідеі роблят ся штораз більше
популярны найлегше Совітскому Союзови было експортувати комуністичну ідеолоґію в мало розвинены краі
в якых ся жыло іщы патріархальным укладом Такому околицьом была і днешна
Закарпатска област Украіны і Пряшівщына же в меджевоєнным часі належали до чехословацкой
державы а і нашы Лемковины в складі польской державы івны селяне часто
вірили же єст деси Справедливий уклад єст добра держава де доправды дбают
про людиі Повідают же заказаний улич солодкій В <unk> році в Польщы
заборонено комуністичну партию Польщы Но і може дакого зато і спокушало тото
што было заказане Але то хыбаль єдна з причын чом част Лемків
міцно зацікавила ся комуністичном ідеолоґійом Думам же найважнійша причына гляданя думаня як
поліпшыти на легку економічну ситуацию Лемків Докотры з москофіньскых прокомуністичных діяців пропонували
дос радикальне розвязаня економічных проблем Лемків віхати до Совітского Союза власні хоцю
почытати вам фраґменты з книжочкы орачы брошуры Яко вышло в Львові в
<unk> р і певне даяк вплынуло на част Лемків як на товды
в <unk> то в <unk> <unk> роках коли они по своій воли
поіхали на схід а тыж в <unk> роках коли уж было масове
выселіня Ну і такы то фраґменты По войні наше племя поділено медже
дві державы Польщю і Чехословакію і по чешской і попольской страні наша
сутьбы єднакы і ту і там гнете нас нужда і голод З
каждым роком прибыват нас по <unk> тисяч з каждым роком робіт ся
у нас тіснійше нас одіват і кормит земля Цієме зерной садиме картошку
капусту ховаме статок рубами ліс вшытко лем з той земличкы але земличкы
неоружайний богатий окаменистий постний а най бы там і така земля штобы
только было єй дост а то на один квадратний кілометер припадат у
нас по <unk> а даже місцями по <unk> люди Єсли бы у
нас не было державных лісу і плебаньскых ґрунту а ся земля приналежала
ґаздам то на одного чловека выпало бы два три морґы Прото єднако
што час земли єст в чужых руках то выходит на одного жытеля
пітора два морґы і то не орного поя а в тых пітора
двох морґах містят ся орне паствиску луг жбыр і ліс Хто знат
нашы горы нашу землю тому ясно што на такым клаптику земли не
выжыє чловек Земля наша не дає нам даже настольку хліба штобы самым
выжывити ся а не то штобы за зерно приудіти ся і податкы
заплатити Дотепер мы ґаздували так што на яр всегда приходило ся нам
ратувати ся лісом за ялицьку ци смерідка купували сме муку крупы а
і даже картошку але нич не вічне і лісы нашы кунцят ся
Што они концят ся показало нам найлучше недавне наводненє Єсли горы покрыты
лісами то наслучай большого дозя ліст хоронит пред наводненєм Задержує дождьову воду
котра поволи сплыват вниз Рікы не приберают быстро а поволи одпроваджают тоты
масы воды Єсли горы уж лиси то кажда болься ліє єст для
цілого краю небезпечна рікы выливают і нищат людскє добро Для нас беслідне
наведнені єст ударом не тілько прото што много нас потратило цілий маєток
оно ма то же і больше общє значыня мусиме рахувати ся з
тым што польскє і чешскє правительства звернут больше увагы на нашы лісы
штобы хоронити край перед будущыма наводнениями будут существующы лісы хоронити перед веруваньом
а даже старати ся залісити дальшы обшыри Буде то мати для нас
такі послідствия што того смереджка ци єлицьку котре нас ратували в біді
не так легко мож буде зрубати Дотепер перед голодом ратувал нас ліс
тепер коли нам ліс замкнут тым больше будеме попадати в долгы Тоты
часы коли ме жыли з того што на ґрунті приробили ся ци
што в лісі приросло уж давно прошли Лемкы яку цілост взяти началь
прожывати приі дати уж своій варстат працы свою землю началь ся то
од лісу каждий чыє положыня было тяжкє думат си так гырубом ліз
посплатьом кус долгу прикуплю одежы зерна ліс так ци улок Коли си
одросне а тота земля під лісом притя мі остане і рубали сме
лісы А пак коли єдному другому ліса не стало продавали ся по
кавальци поле бо люда в хыжы дост каждый єсти хоче Тота выпродажа
пуля особенно замітна в околицях де сут купелявы місцевости там де купця
труднійше найти жычали ся грошы по касах а де і о то
трудно то попросту не доідали ся одмавляли ся собі в найпотрібнійшых річах
одежі ізіню в світлі Што наше положыня тяжкє што не загрожены невыдуманым
а такой правдивым голодом показуют найлучше постоянны ратунковы акциі в пульзу бідных
на Лемковині Перше в вердійовскым округі на чешской страні загрожены голодом два
села сусідны села такы самы зрештом бідны ратуют нещастных уструюют збор жертв
Два В сондацкым повіті по польскій страні кілька сел получыло по причыні
іх тяжкого положыня <unk> долярів яко помоч од американьской лемковской орґанізациі Лемко
Союза Леда якє невеликє самопо собі неповоджыня а уж мусит ся спішыти
нашому селу з помочю бо як доповідают де тонко там реся Третє
Ратункова акция по причыні наводнения Густота населені є на Лемковині так велика
што тота земля не в состояні выкормити нас вшыткых штобы ратувати ся
яко таку хоц на разі конце з концями вязати голудуєме нищыйме лісы
задолжуєме ся продаєме ґрунты Густота населеня булься в нашых каменистых горах чым
де інде на уружайных землях де кромі того розвинений промысл котрий дає
многым людям хліб у нас промысль ніт ніт жадных векшых міст мы
всі своє жытя операме на земличкій котра і бідна і мало єй
Не легше наше положыня уж тепер днеска а подумайме што буде в
найблизшій будучности Принесме ся мысльом лем о <unk> літ вперед прибуде нас
около <unk> тисячі з тыма новыма людми мусиме ділити ся нашыма остатныма
кавалками хліба Уж тепер моє обричане на полу холодне сущестуваня є а
што буде дале то аж страх подумати Мы стоіме на порогу постепенного
вымераня Но і далей автор дає ріжны такы арґументы і вкінци дає
своє розвязаня той критичной ситуациі Звучыт то так Мысль о еміґрациі на
Сибір зродила ся медже Лемками на пуцьві нашого тяжкого материяльного положыня на
поцьві безпокойства о будучніст нашого племени і по причыні віками выпликаного у
нас сознаня нашой звязы з рускым народом Далей автор пише же Лемкы
уж знают што то такє еміґрация што то такы іхаты заробляти При
Австриі скєрувала ся наша еміґрация на полудне і на заход за часов
австрийского цісаря Осифа І пару тисяч нашых Лемків із Земплиньской Жупы переселили
ся в Южну Венґрию в Бачку Сусідство Сербов і там уни основали
пару рускых сел Туты переселенцы розросли ся тепер зо <unk> тисяч сохранили
дальше свою народніст мают даже дві своі тыжневы ґазеты Югославяне котры повойні
обняли по Мадярах тоту област не лем не пришкаджают тым нашым братям
розвивати ся але даже іх підпоруют Тота еміґрация однако не выстарчыла не
помістила вшыткых нашых сил прото шукали сме єщы інчых дорог а іменно
каждого літа тисячы нашых робочых сил візджало на Венгры на Венгры і
до Німеччыны а од другой половины прошлого столітя в Америку В Америку
візджали нашы люде масову Не было праві хыжы котра не мала бы
когоси в Америці гадеі поєдны родины цілком переселили ся в Америку Нич
прото дивного што за парудесят літ узберали ся в Америкі парусот тисяч
Лемків што зорґанізували там пару мілийоновых запомоговых обществ што побудували там много
а даже за много церквей уніяцкых і православных создали свою пресу Для
Старого Краю еміґрация в Америку мала огромне значыня по перше стиск о
землю уменьшыл ся бо убыла праві половина населеня Лемковины По другє еміґранты
не забывали о Старым Краю а од часу до часу несли помоч
своім родинам своім бурсам в котрых выховала ся молодиж своім чытаньом Большого
політычного значыня наберат наша американьска еміґрация допіру по войні Выстарчыт лем вказати
на тот факт што Присоєдиненія Карпатской Руси кы Чехословакі были рішены нашыма
еміґрантами і они договором в Пітсбурґу опреділи условія на якых тото присоєдиненіє
мало наступити Помоч і опіка над Старым Краєм мала довойны характер доривчий
од выпадку до выпадку Доперла по войні од часу созданя Лемко Союза
котрий ставит собі цілю помоч Старому Краю набрала орґанізуваного характера В продолжыні
остатніх <unk> літ Лемкы шукали собі працы і хліба то на полудни
то на западі однако на западі такій Европі як і Америкі серед
в господарстві полний розпад без роботі сягнете всі западны державы Може раз
навсегда а во всякым случаю на долгы літа закрыла ся для нас
западна дорога закрыла ся она не лем для нас Лемків закрыла ся
она і для другых народів котры дотепер які мы еміґрували на Запад
Так для приміра і з Польщы Єщы в <unk> році еміґрувало <unk>
тис а лже в <unk> році всого то <unk> і <unk> тисячі
а в тым чыслі в Палестину около <unk> тис Значыт господарчий кризис
закрыл совершенно западны дорогы Допера по войні з хвильом закрытя Америкы создали
ся условія котры еміґрацию на Восток не лем роблят можливом але конечном
для спасения нашого племени Як певні уж те ся здогадали ту звучали
фраґменты з брошуры Лемковина Сибыр яку в <unk> році видал Сергій Зынін
то псевдонім а правдивий гомено Сергій Дуркот і дуже люди повірили такым
книжкам і такым людям Сергій Дуркот не лем написал тоту книжочку але
і орґанізувал збераня підписів за переселіня Лемків на Сибір і дост дужі
люди ся підписало але не поіхали товды Сибір Сибир занимат огромны обшари
Азиі од Гор Урал По Тихій Океан Што до свойой величыны Сибер
єст <unk> разы векше од Польщы Понятно так огромний край не може
быти всяди єднакый На самой полночы в тундрі зима праві през цілий
рук на самым полудни сонцем нищены пустины медже тыми для люди неодповідныма
краями Тягнет ся шырокый пас землі одповідной для жытя богатой урожайной земля
єщы нерушана плугом лежыт од віку і жде людской рукы Земля богата
Не потребуюча навожыня кромі огромных незаселеных одном лем травом покрытых Степий Сибір
має тоже околици на половину лісисты і околици покрыты только лісом тайгу
котра занимат край около <unk> разы больше чым Польска В горах Сибири
добивают ся золото серебро мідь желізну руду уголь ґрафіт В огромных лісах
таі жывут звіры о дорогых футрах а в сибірскых ріках роіт ся
од рыб Тот огромний край заселят в село <unk> мілийонів жытелей то
значыт лем трета част населеныя Польщы як у нас выпадат на <unk>
квадратний кілометер <unk> люди Так там только єден чловек або іначе на
одного чловека выпаде <unk> моргу Росия од <unk> літ колонізує тоты краі
заселят своіма людми Колонізация началь быстрійше посувати ся вперед доперва по выбудуваню
сибірской желізной дорогы котра лучыт урал з Тихым океаном Вздолж той желізной
дорогы долгой на <unk> тисяч кілометрів зачали ся творити людскы оселы Циб
єст краєм великой будучности Вы рождений што в панут для леквию я
дали прапай і правор нам радує а в є петер та плаґлим
а того писте писе і писе рім ми пальот ножі Іном практеле
ры Пойбі яшій краі Рата є плі моя апара полужли ціли тварянь
мальо Мизаднайом червожли на первим ірном претеле рыфій Пойти ячык Далей автор
оповідат якє в Совітскым Союзі прекрасне жытя селян Описує яка прекрасна річ
тоты колхозы Так добрі там ґаздувати і вшытко добровільне Хто хоче иде
до колхозу хто хоче не иде і на потверджыня дає іщы листы
писма якы пришли од люди же уж переіхали до Росиі і описуют
як прекрасні ім там жыти В книжочці описано што робити людям якы
хтіли бы ся вписати і тиж іхати в тот рай што робити
кади ся вписати тым хто хоче переіхати як найскорше в тот рай
на земли А тепер підеме в Тымпільску област Підгєцкій Район і ідеме
в Густі до пані Анны Пелячык з дому Тіхонь родом з Крениці
В Крениці селі она вродила ся в <unk> році Належала до той
родины яка в сороковім році по власной воли переселила ся до Совітского
Союза власні в тоту околицу Переселили іх село Гнильсє якых насках належыт
до Підгаєц до підгаєцкого рейону А тепер пані Анна жыє в самим
тім місточку в самых Підгайцях Мото кус побесідуєме Велятік Анле Сідівне Як
як Пилячік Анна Пилячік Анна Сідівне То вы так кумужу ся пишете
ци вы так з дому Пилячік то як Я полятіж же чыловік
а дівочец на річт ме тіхонь тіхонь ту з дому тіхонь Там
тіхонів было до здуже І якого то рока з <unk> Ту вы
з Крениці Так Гу а з села ци місто Крениці Табор ся
выхочела тепер зроби місты То ма тепер зроби же все сміш Тепер
Обыли сте табор Як быте два рокы то многє были Бы кілька
раз Як то было ту выв прошли в часі німацкой окупациі Летак
Окули Чырыко В якой части Креници сте жыли Не в Шелі Шелі
Влакцях Єнця Джуй То а тепер же жывы в Дждуй В літі
было єм в Крениці Была єм в Крениці на сам Кєрмыш Так
мі ся стало же потрафила я прити з носом кєрмиш в церкві
Петре і Павло а пакы вшыткы пішли ся гыстити до ресторану там
коло церкви і выстили ся до самого вечера і мене запросили То
мамы приємны спомины і я так в пристолі сідила то чужі для
ня люди Але я хоча люд ниме бесідувати з єдным другым і
так букус букус і так юж зробили ся як слугі так єст
там до здужю Лемків зачали мі оповідати Як они то был костюл
а они хотіли жебы засбыла церкву як они вкусвуювали зо тоту бы
бла черкы позем зервы клад і церкву так так є повіли тато
мусит быти церкву бо так она была одбудувана і но і сут
люди якы бы заосодили до той церкви но і тепер за церкви
величезна величезна Така величазна не ом ци доколи она была аж полна
люди жолно така велицязна входили сте до той церкви ци ходили неченди
ходили до той Петра і Павла Тай она такы тото такы великый
Юрий І што она была полна люди тілько былу та было бы
Дере было великє на сє до тай мі єзджам здроюжы не самы
Полякай жеє Лемкы там жытым здрою а Повіли сте же вы приізджали
там де вы жыли Може дає і Ваша хыжа втворіт мін што
із нас была о них ся порозвалювали полякы буйде рями хыжі знайте
Пыни ся пы понистют там та може деяка Як Яриє Ґяблуак тота
мыл нашы Кынці вдяж єдна ци дві а тыре ся порозвалювали бо
там зробил ся ци здруйшева не машы вшє зробиєш друй О што
єст ту табор на місці вашой хыжы в тым місци є подідва
Полякы побудували ся бо му мыл Жы вий фундамент жебы м майзу
нову хыжу клац буну має сталю але же нас перещырили ту же
так сівзя той фундамент все стоіт а пом два Полякы ся побудували
Те была тому два рокы як єм был Дякым называло ся тота
чос село де власні выжыли бо то были такы ріжны части тыхі
коли ся звали Да стара дорога бо тем дорогу зробили другым місці
знайте зробил же Арсайт А ту коначе хыжде была дорога там была
дорога така польна бо по тым жеізджіли машыны жыє о тым автобу
автобус то жебы і Полякы тамтер бо зробити міто зробите мідлю зробит
другым місці і дорогу не там де буде Маш называли так Стара
Стара Доро жыє тамат там зіл на Хорощыкем на бєфі Петрісакы на
старій дорожа бо багато люди на старій дорозі Бо то там называло
Стара Дорога бо потом было зви в другым місци жебы і тем
місц бо тресоґі тым же злюблю Арсфельт А ту стару дорогу такы
є єздили так людям в поле том дорого де куровали сме там
пакти том дорогом а такы кус мі пові што про вашу родину
было нас троє дітей четверо четверо дітей няньо і мамы ну і
рытариню ж вымали але жыдя Була Банич Прошу рідна моя іхня была
в баниці бы в кренці были а і чыя вятовар татоло ай
бы в креці тіхоні були то отец Сидор отец Сидор так мама
Мария буль Ма померт для них мамо было одколь роду такой крени
А як ся писало барны Тыж барню было барз дужы барню наш
трейбы по персі мамі а по другій мамі Т был одн одділ
єдноліти то оты мамам помер в <unk> році моя А потім татор
ся ожени взял і было дітя называл ся Іван а мама называла
ся дрва Олена а першы діти тоты то хто Володя был Мілька
і я Анна Мілька то Емілия Так І і пак Іон По
другіма міля старше бы найташы так І повідате же вы з <unk>
Еміля была <unk> а володя был <unk> Чловек мал своє призвиско але
іщы называли його лоси але называ рода то вас дяхку відали дукого
знаж нариб бо дідо мій ді тато мамин мойо мойой бабці нажыла
ся колічку знаєте огна іх кулічку або досідора так казали То ваш
отец пришол як жели ся то што пришу як до мамы дам
і зато повідали до кулідкы Ци Юж до Сидора повідали Так так
бесідере бесідаре кы Сидор то певне было не барз такє пошырене мено
Не баж не знам ци іщы был другій дом ци дорыти велі
был Може дежабкы на криниций може де і были А не бы
не было пошырене А чом тоты мано долин врудил ся тот Данцийок
Підіжджає ці ты мам баты ци тый батіч і х Хоштер надзворче
єй рідні сідир той по того цілим Мій отец працювал сме барзы
сменимали мали сму дві корови і коня а і працювал дато коцігаром
там был пльорама була Тарток дай там подін жыд мал тупи рами
там ріжавый дошкы там так пресол коцар То більше з того ся
жыло з той робота зґозділ бы од столо Троха жереби трыхат з
поля коров буде Продавали сме му котай такє так музели Мулоку продавали
том тотым куртником тотым глостям та там доречыране такой никя дневник жеботичных
звык Тамты дьоты о них дохарчували ся знай бо куртникы там не
мали своіх квартирах бы най мали господарити Да было вас і поле
Там замлук коло того В горах те неґє называли ся Маше поле
было на называли ся чертовый вершык і глибы калина і над хатом
колохаты дво мали поль город його там было на тім поли землях
деяка камениця треба камінец брати кульк Але волоту рівну было міны рін
голь Што сы сіяли памятати Та сы сіяли уле сія смі сіяли
же так троха бісаніст оних сіяліт і гывара полисядив одповідали Кумбариц Нємтыва
Ґруі і Но то можна повісти же якосы якоси ґаздували якосы якосы
давали сой рады але было так же зохтіли выіхати на схід Думали
же што же ліпше буде ся ґаздувати на сході ци явто было
Но тя писалите і записували ся дерете бы ся лі Крентіж николи
не будут боякы ся выселіли Я знам же ходили і так аґітували
жебы єхали на Украіну На схід м оповідали до Росиі перше Повідали
же вам буде кусиліпше Но для люде ся бояли жы Німец не
забрал єд на роботы там До Німеци не знайте О сурков році
зобороли Но я тож сурковым році зобороли та люде ся боят жебы
заберут там на роботу дехі заберут засінкы з діти ся будут робіт
Тамт выратит роботам то не тужы полет там каміня Земля не така
як ту Як Німці купували Пульщю то можна повісти же выж были
в такым віці же Вас могли взяти на роботу Яс мене не
мог мати конадцет років але могли забрати батька мой бы мы більше
ніколи ми то холощы малень І што і дужі люди рішали досиіхати
на схід жебы іх Німці не брали на роботу сийовци же писали
ся тазимайте так знате бы хто Поляками тяжкы жыти бо нас не
поважали та як своіх люди Вони так своім людям діж своім людям
дівчы а наж же так не поважайте так своіх Своіх поважали добре
а нажнє наприклад не мали сту такой можливости ся вчыти якы польскы
діти могли вчыти ся дале і дале і дале В нашій шкварядного
єдне плехка ді тілько самы ті Лемкы Што в Ґрниці селі Так
до сім клясів было А за Талештах думал кы были богатчы діти
господары та мало коли ся вціли так же до інститутів вступали а
тепер але кєбін де має ся вылоси на то же робити жебы
попісляти дітины жыти ся Яка то была школа по якому та выся
в ціли по лемківскы называли Русин руску Я там накажує предметы были
єден презмет цивы было по польскы а тыре по рускы назвали рус
Русины Русин Вшыткы такы давали діти до школы ци были такы же
не бордували Нє буд всі сідавали Бо якы наледя чы не пій
як дітя не пішо раз два до школы то тато мусіл же
приплатити штраф а всіх давали всід до школы мусілий І памятати такых
учідеів Не памятає нишы кыш Она была то же рускаты А тото
заколякы жыяты была куди стректор был Поляк і там жыл такой школі
был сім кляс а він та мал єдну кімнату і кухню джыль
такой там в школі і там такых біднійшых Хто был такій біднісі
бо в сірота хто не мал ні мама дід татат годували шкулі
рано давали бульку і щакан кавы В часі был принести стакант кажды
рано годували якій біднишы нимайні ні батька ні або як мама была
померла бы бать по сільці сам то підгодували ті шкулі Давали бульку
і щакан кавы Думам же то Добре было як так Як так
запроводили Думам же добре выбы бідны діті такы ся нема занимали по
снідатістю як был батько сям або мама сяма же робити де було
Але в Крениці даєх може мож было зробити можно было притати даси
в готелі і ся дасы даєкы затыкай як была єдна мама або
батько модвоє дрікі на хто буде годи за ґенпіль на роботу Мусіт
тримати же поле і так мала бы хоц коня бокурову і такым
ся годували Вам до школы было доле троха кобо кавалок было дорока
і до церкви Так од церкви веден Школа была в недалеко і
церкви іде під тото єдном гыхту Діти жебы тиж заробити дашто якысую
рыбы а ходили сме по черниці зазивали яфы на зыбен Зывали смо
ін бо дули были нас туты як годы называли ся Будуйте як
тут назвают подумниця называ Яводы то будже будут же діж верали як
бы будут на Петра то Петра то был на бідпуз жебы цін
нас брати грошы на штось купити на відповід то ході зберали ті
ягоды грібы хлібы з нас было дуже тых справжніх грибів Най буде
всілякы ліщыт в Лісі улюбінкы і пыдпеньок то мало хто зберил ці
бы тіж зберал справю жебы высенты было вцюда полны іх Мали єж
зберали туж зберала хтось так попрі поприпадали діті зберали а батькы пісіт
бы му насберали а мама ци там хто там в блачы шерше
цик бы пы хлопкы не продавали пісі там до Назыла ся чергова
Галь там продавали шнесати на відпуск бы ся скупити сит і што
дитино могло купити хтіли Были такы Николай Кличык были цукєрк были поморо
звід Нас называют то льоды та діті ся закупували цукєрків бо так
ник батькы так не мали грошы жебыт це цикєлькы купити такту дорого
было самому єм бы ся быти бабу ся звивати жебы в маленькы
тяфури сму зберали малины Ігоды назназы ягоды тілиці называли ягоды Видити оту
тро воло і моту заробити просто дадут грошы тепер тепер дітям люс
Кусра было пра гусі парти коровы парти мал пят років тепа з
узі А ла гусі і сє маль зробили полотно самы люде сльону
і ты было коло річкы ци полотно поливати жебы оновідліло ся і
густі пасти а мало вісєм років девят же паст парещук в злобы
Не так тепер же тепер бабаті готовы грошы за руск І то
самой палы гусы так і писували долга мыпа мы як мы мали
гусі і теж рып кожны патя Тримали сме тоі дві коровы конісмы
коровы пасы Кажды дівчата хлопці же там ходили чатом лораті было бы
волочыти бур буроды сіятя батько сіяла хвоты хлопців бурзилі коткійны фракторів нихто
не мотику німали Дыфы хлопец кілько мал років як отец уж вчыл
єх то роты а так може полт <unk> років же ворал єй
святіня сіятік батькы сіяль хлопец же ходіл же буронами волоців боронами а
батько же сія гониче Він же працювал там разом з батьком Та
і такє было такє Нелегкє было жытя ні Но был якый переднівук
ци што было так же до нового урожаю трудно было дочекати вашій
родині Нашы не были бы мы тато працювал же тему ці кухы
Як навіт не было добы зато мали клюж за щы купувати гри
мали грошы і купували хліб Як бы навіт не было слова А
та будам несія дікло Як мі і овец же то ти котрочка
перевесли а та пшениці якой і інчы рішы нихто не шадил буракы
капуста такєй сод якы сурево мали змы слівкували смы же пару єбло
них Было ся пажу цийок бо ся три слівкы был пажу яблові
і там Ячень такє было кы хыжы бісє тако нічо не был
поля не было багато так бо там были лічы кож мал кусти
там поля горы а та а там ся были ліцы Люде мали
ліхы І мали ковали так І діти зоставляли до роботы Няк Хто
в вашій родині што мал робити якы мали своі обовязкы М я
і мо а тота моя друга мама вымато Іван дітин поніты выз
жебы єзы дітін то я нехатю дітін на плечах А мама нешла
єст і такы были три патрикы Жебы там дітину колюшати над тым
привєзджало ся плахту і там подушкы она неше єстіт ту нешле а
я неса того ловтя на плечы І там цілий день працували то
сяпали пігортали ціковитньо як было кулиско Ту оно была така на штырі
так потребні Не три на три на три бо было така а
была і така на три Натали нет привязали так привязали пла ту
а ту підівчыни перевернула Тах Оту было жебы не перевернути з траґедиі
там чы там требу а там пілотови доли дані тых далей там
на поли сме ци брали мамай худували сме тог і тягну цілый
ден працювали бо то было далеко требу ідя по гор не по
рідному місці Ланю вродил ся в якым році Може де бо як
тивы приходме перштя ківня зочниш каже бы она пришле была з дітином
то она выдало ся оно было з дітином так она як Было
вдол ци як ні о насі так бы нагуляла сий понко такы
при штаны м тото як бы купильці Ну як повідали Ой тота
Оляна была тыж в Крениці Так так недалекой назви Як стало ся
то ваша мама вмерла ци оте зохуліло з єй моя мама бо
гі де был похложен же отета помермаль лем маль <unk> бо <unk>
ти померли она пішла на погліб і там а гріп і тамті
же студиі Як пришла додому вна ісли блажа то было ніче она
піше з ліска на той на це погріб і тамті же студия
і жалік помизль там тичат другы помидль ма <unk> років То тількому
лодо Насіли ся о троє тре шырід Смутну то быту сироту і
то тількому молоды мамы Но і ся зроби І треба было провыкати
думову но а якым Не здала была мама на лешыбы зробити Коли
треба было даку ґоздыму тут діти жбы іх як кусы уховати жбы
іх якусы треба было якысу ґоздыму то она ґаздыня была на лес
на Бісе же своім А Хто робил блыткы тосе На нахля чужы
діти не на своі Такой розкошы не была пліте дітива і великы
же Як молі так жыли Но і як вы были старшом дітином
то мусіли найбільше впомагати і і з тым малым Ваньом да я
муся іхыхат з няньом всюда іх діє сме по дрова до ліса
з няньом і зберали сме такє львы В лісі такы підстелкы під
курову знать Не таєм там ліх лісця не было бо там было
ашы сосна о было схосно ту тота тыхі пак облітальтів тому то
громадили мох же вым анна зиму было стеліти під корову Тому тото
же в Лоселі то се сме ходили Ястняньом і муто громадилі привозілі
чкла Давід і по тым підкорову штеліли а няньо ходіл на роботу
і зімай літы Бын был коцігаром тамту там тоту бураму різали называй
тарпак так дітом працювал тато бумаль зробил єден ден робил а другій
ден нєз ден робіл знай Тужы на господарці там кусів а музикы
грабали склядали ны взвозіли сме з гщы подумал б мали сыр там
в селі єден маг акуму карпыш кунями ся чы руками не крутили
молоти машыном але кєд называл ся кєрат шык кіль хлодік Той крутил
дул коло гум і крутил то Яко было тото криници тоте місто
Тапер выділи як оно табор а якє было товды в порівняню з
метерачелі бы свє тепер же будвычкы кыґтакы дзомы якшче а коліблы ся
деревями Крениця так мі то дражджу ся мале відбудували Мало Пту повідбудла
ся там криниці мали Мали сте ряті той сяла будут з нас
нас вождий Кілька нараз на день бо там нихто не овик де
могла оддільник Была тепла жед постял же пощал была там така кукы
была вода ґрічка котры річкы была така злюбуй такідашок І там ходімо
по Щаву значыт якы зробила ся техло до Южны Ясуця і завтро
або свіжу сяву так так так так так так так так так
так так жебы влашы власти свіже В тых шырах тамує щабик прожник
тілиць та пільку в Пшениці Воща там бы більше не было ніґде
І там было я не знам ся называє тут толь тверд называли
кыпами ся купали там тым хот іхто може піт на туберкульо на
завені там тоты Купали ся івы Але люди курстали з того курорту
но навет навет тоты грибы мож было продати Нетерця пролегло сме Но
но вшытку можна было продати якосыстоло во близку місто деп найбільше купува
я годыкі Быто прісіпаны і хлібы сусідий Най то ты кувортникы купуват
а буду з Німечыни і з Польщы Ґірді і з Польстя заграничні
были такы де со купували ті грівы де грівы знаш дуже богаты
был бы то бый ліс мало бы поля аж бый ліс А
як то было же пришли сте гело Як то было То были
якы сы ходили аґітували жебы переізджали ци як то было но то
так просто не было то си Повіл же же мож іхати ци
треба іхати ци яв як то Ям то не мож уж сказати
а яже же підписували ци то жыт зо ґміных выділи Но то
так але вчого тако было думко чыло тато думкы же треба ци
дос як бояли же покажут же блуднімкі бо кот кажали же будут
Жыдівни поміщака пішла як бесіда така поміз люди што бы внищыти Жыдів
люде ся бояли може і назоміщыт выму неполякы О божы те люде
ся писали там узяли ся были коле з валізкам на тых щыт
што бійся так би ся і корову І выґрулі полну пільницю но
і зерно было ся на стріку І курова ся ле што сме
лісили буде пришол час маєш із же єхати і што сме вісили
сме незабыл дехто попрожал ся по том не выіхай не маєш ся
єсти І нам казало же дам дазут цу святу не знам ниґекайте
вышы Лишыли його рудині никому не лишы так лисій державі Вони кажали
запишали і казали там маєте што дают вам ту запиші там дістанете
мытне діста Тото Я не знам якій темі але знай бы бо
нас вылозыли до Нового Санця нас выложыли ци саньми до блазіма як
ін циянницкаш Але знай же блазіма іх Так Ну а єдны люди
іхали другы ся лишали прися тот бы хто ся не лісіл быте
казел што попродале по тому не малим не пришле тарта на выізд
і потим не мало што єсти І деси ваш отеци як впыслал
ся в ґміні і што і пак вшыткых є посыла до Нового
Сонця там што желізниці товды не было і сюмне звед варя быти
были ти як воз якых памят тишані такы зайд до выізду Как
Двич такы файны там воє не мі ся накрывати шоі Петер кіп
пань такы паньк засвыліс татів брат Кіхой такожів брат татю татал брат
його сыны його сынне звіз Йохту обрата Ману Іван Зіхонь Ґланю называли
кожны называли а ониж выізджыли выізджало не в іх потому вывезли на
німецкы колоніі Зільона буря Зєльона ґура єлена ґура і там щы вроцар
там іхіх повывозили там ся не рісил нихто Бо як мы тепер
бує в пласті буду два рокы з была быти бый же там
там де наша хыжа блату там буде два господары тепліє на тым
плят То він каже же єм ся в Лемковисю бо не каже
я ту ту ся вродил ци хочу вмарати а пришли воєнны взяли
го на сані выкінули катах свиню і єди завезли до станча єй
ту не ласут ен іх повозили там че нихто не ліз тераз
повертати ся ім мож же мож ся ім повертати але мусят ті
хыжы купити так бы в державу купити ті хыжы Вы повіли же
вас везли сыны Вашого стрыка Но і ваша родина є додати на
схід А стрык його діти Лишальци была яка сы бесіда медже Вашом
віцьом а стрыком наприклад те были Ци вы тиж може бы з
нами іхали або ци ви бы не іхали было не каже мы
ніґы мы ниґде не ідем мыли ся єм ту Мых буду побудували
му мали бы будувати нову хыж але мыковуляли фундамент І фундамент як
бла в тым двораку тому ся стоіт Поляців будувал в другым місци
на не на Нагороді а в другым місцям два Полякы ся побудували
Бінка я не іду я буду на своій своій хыжы А потім
все всє порішыли і все на желену Ґуру на Єлену ґуру і
там на ґурортлях все увезли там ани єдного Лемка не ішли Мили
моі слухаче на тім скінчыме першу част бесіды у нас в гостях
была Анна Тіхонь Пумужю Пелячык Она вродила ся в Крениці Крениці Селі
в <unk> році Єй отец принял рішыня в сороковім році іхати на
схід но і замешкали ту внешньой Тернопільской области То была перша част
нашой бесіды Буды і продолжыня а на разі просям ся з вами
До Тернопільской области до Місточка під Гайці запровадила вас Анна Кырпан Оставайте
здоровы до стрічы за тыжден