70% #2020 - 70% #370 Анна Пелячык (з д. Ціхонь) з Крениці (3 част )
Еп. 2020

70% #2020 - 70% #370 Анна Пелячык (з д. Ціхонь) з Крениці (3 част )

•

Опис епізоду

To trzeci i ostatni fragment rozmowy z Anną Pelyaczyk z domu Cichoń z Krynicy, poświęcony losom jej rodziny i Lemków w czasie wojny. Bohaterka opowiada o wyjeździe części bliskich do ZSRR pod wpływem sowieckiej propagandy i strachu przed Niemcami, a także o późniejszym rozdzieleniu rodziny, powrotach z wojennej tułaczki i życiu w nowych miejscach.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Питовак нума і слухайте при мікрофоні Анна Кырпан Внесках можеме выслухати уж
трету остатню част бесід з Анном Пелячук родом з Крениті Єй отец
в <unk> р послухал аґітациі совітскых представників і одважыл ся переселити ся
зо свойом родином вяньскій Союз Трудно повісти мі тепер што одограло більшу
ролю очывидні такой обіцянкы достати за свою гірску пізну каманисту землю Добрий
фалят Чорнузему Єднак треба повісти правду ж участ Лемків в тотых околицях
барз міцно симпатизувала царской Росиі а пак Радяньскому Союзови Што было но
то Фактичні то была щыра і неівна віра в братів на Сході
Віра жедеси єст такой Справедлива держава прихыльна до простых люди Паня Анна
вказує інчу причыну добровільного переселіня Лемкы уж одчули товды на собі новы
порядкы нацистів якы окупували Польщу окупували єй Лемківску землю дахто з Лемків
уж поіхал на роботу Німеччыну і долг знати як там єст но
і засяли ся континґєнты Страх перед фашыстами як повіла наша респондентка вплынул
на рішыня єй віця Сидора Ціхоня і хаты Вяньскій Союз Іх родина
не належала до богатых але не были ціхоні страшні і бідны бо
мали ґуспоя ай Сидор мал роботу Креницы на Тартаку Зато не можеме
повісти же они поіхали <unk> році в зимі на схід жебы ратувати
ся од чорной біды Бо така аж чорна біда то не было
Властиві біда ся стала але цілком інакше Сидора світ році вмерла барз
молодом його жена Мария Лишыло сиротами двох дівоцю кісинучка но і вдовец
нашол нову ґаздыню Взял сой за жену Олену же мешкала в сусідстві
Но і тота сусідка тиж мала дітину синучка Ванця але то было
нешлюбне дойтє Так Сидор Олена і четверы діти разом і поіхали на
схід Ей де ледрок не зна є ле добрил бы знай то
нам подій то бы знай Але друга жена надолго прожыла з Сидором
на Чужыні Коли Німці зачали війну проти Совітского Союзу і підбыли тиж
і Східну Голичыну Олена з Малым Венюсьом вернула такый домів до Крениці
Сидор і його діти Ганця Мілька і Уладик лишыли ся там де
іх завезли в днешній Тернопільской области в селі Гнильсє коло Містутька Підгайці
чом они не вернули на Лемковину того не знам бо товды дуже
Лемків якы поіхали в <unk> році як они повідали до Росиі вертали
домів Гли хотіл повісти же праві вшыткы Лемкы барз гоноровы і не
хотіли ниґда зганьбити ся пред свойом громадом Но ту як ся вертати
то треба певне і кус ся зганьбити пред вшыткыма От навет пред
близком родином яка переконувала нихати Коли Олена Мацюха нашой респонденткы пані Анны
вернула на Лемковину Анна была фактичні доросла генця вродили ся в <unk>
році она была найстаршом Медже дітьми зато уж добрі ґаздувала пильнувала о
два рокы молодшу Мілю і уж рокы молодшого Владка скоро остали уж
доправды Ґаздыньом был двадцет років выдала ся за достаршого Михала Пелячыка Жыл
недалеко од них зрештом вшыткы Лемкы якых товды приведлигал жыли недалеко єдну
од другого на присілку села Гнийче на Червене <unk> лютого рока з
тотых червеньскых Хыж совітска влада депортувала на Сибір Поляків осадників Така то
была польска політика така то была державна проґрама густо зоселити в двадцетых
роках Поляками Східню Галичыну а особливо в Олинь Затой гел коло селогниців
утворено присілок червень де поселено польскых ґуралів По іх выгнаню на Сибір
в польскых хыжы одраз селено Лемків охотників же по свойой воли пришли
гел Ну а медже нима были тиж тіхуні Скриниці Пелячыкы З Лобовы
і інчы родины з тых околиц Но тепер най сама фані Анна
оповідит як то было просиме слухати А хто намалювал тотых розів Але
рожы то Любеншыны три років свєторгує знайде То він так красно малює
Він малює діодів ното Неждітні ждів не з Маляр маляр да він
то любит мали вальт Добре но іщы кус бесідуєме іщы кус бесідуєме
Вы памятали тоты якы Німці пришли як Німці лем ся зачала німецку
окупацию выпамятати омятайте як то было Дає так як бы Німців за
скричы перейшли Не ничого не робили пресли і пісси пісі пішы пістрідали
сте наш не стріляли ні там крени там не было як ум
Полякы скоро ждали ой Пришли і выпамятате от як пришли то в
село як пришли до Крениці выпамято тых Німців та они так же
они в уряді ніґде щы не были Ольтику перешли війско пересли А
там уряді ся вышыл як бло та плащы так і будут Тілько
перешли в війско а урядів ся не было ниякых по тому не
знає жебы Вы повіли же вы бояли ся же можут наприклад Вас
зобрати на роботу до нім борти Та што хто там зоберал ци
як там было ци Уж в кімчасі позоберали люди з Криниці же
выділи же кулосы зобрали з Явє по ним Як німкы як брат
тем Карде ся бере позют на роботу де з початку самы піщым
Хловці такы мувы пише там німече тяжко працювати дал нам да он
такы жаводы Хымічны знат там же шкідлілы буду і своіх люди не
за тілько такых дал нашых Де люде ся побуяли ну а хто
тым ци мож підмос підожым шывы Я то не вам не мож
розказати быт на тыз якы ся в політиці не бавил Але было
так же даякы люде подумали же ліпше ім іх хати на вхід
Не так повітальте Ту І ну а якы ні як они там
ся поводили як того здало Як они Ци они Но до тых
люди якы том рам ям вшы скажу я то не знаю бо
Німці тілько перешли абы уряды як ву і так были Урядів ся
Німі Німті не командували ніт Утіку фронтом перешли О А што там
было далі тому я же вам в <unk> што там было далі
то я не знаю та было і розчырлювали люди Німці Не можна
было ні терад тримати ні нічого требу в чыме не было нє
Люде мали ще в Нім че не біти він нал люди же
ніщо Але чула єм такє же Німці переслідували такых же гейбы мали
якысы достос докомуністів до того же зацікавили си тым же якысы так
Былы такы же тягнули ся до Росиі Я чула такы і же
такых люди Німці як чули же хто такы є то лем і
такых моли была може то низкы жаті бує то нижных так Але
я так і чула ютжыли Од другых люди чула же такых підозрюваных
такых підозрях же было такы же был дахто такым комуністом ци што
то як пришли Німці то мусіл ся скрывати Е як бы я
была тя ти бы тым тем цінна шытам т піде там дівчатами
так пішти ся до клубу чыде Заждавал чытальным дату было крыни черк
церкви кулеко було чытальня а тводе рея нон розібранешыта переселене то єст
страшне Шо возьмеш шо возьмеш і тіше на зелены ґлуз нічого не
взяли бо ся маліт зят Німкі дали нам в поіз якы пасажырскій
так пасажырскю можете раді курову возьмете тіж штоді не бу не было
прега што возьмете до пажырску вало шот вас пузіч кором чы з
чым а вам нас Ніцбурґощеж голову ґода наш запхали і ся там
одьме а поторучкы зохла тых туальных вагонів Лідкы буде ты почали плека
же з вагони іх нишыре позыр не верне сіт Зачали бльокаты іх
переводили тотуварны валоны тотоженскы пасажырскы выголоніл Німкі везли в тых до такы
а подобне нам на границі дотуварных Рускы то же з товарных валоны
кєпкали там кілька родин довго на де Як ом было привыкати якы
пришло до туну інакше не варюльтує Гі але кус інакше як ом
было привыкати мусіли привыкте што зробити Втаткы было тяжко на потомні же
привыклите же там мусіли дожівати Але нотій землі певно было ліпше ґоздувати
ліпше было земльо як вы там лем каміня дапле тепер не та
ся там хворе Каміня тото всє бло Ты ручне роботітам не пішол
і тратір ні заквореде Ною тіл Ґоміна обшырівнина што каменя нема ні
ні ні ні ні ні ніт Ол нас болма Бо нас не
Божа бо за вашом хыжом бо за вашом пшеничка меж за нашым
книжом по за нашым кінскомічка меснес по нас хлопци гонас до нас
хлоп довнас котрий не мажы Бор хлопі дома до хлопі довнас котрий
нема жы котрий нема же Де будем домят помажыв єй я помасірує
до чужого краю До краю Як помасівує як помасірує до чужого кразю
На ці же накли самы ті Лемкы заєдні то же горі по
свом Там были саму ті там не было єдна хата было шобыл
місцева через были все тым уже місцобойство горі по своє Так і
мы бесідували у тім же часто повідали так же выдавати ся выходити
заміст обєнити ся зо своімо тримати ся своіх бо оддимат гет ся
повертайт ґє повертайт никому не дає ся повернути Тепер ся можут вертати
а мотяті купити хату Но было ріжно было было ріжну было і
так же даякы місцевы повідали же но не хотят з тыми Лемками
гыбріфали не хотят з ними ближей як бы знати ся лем такы
о Бо то якысы кусіночы люде были і такы та выня не
любих ремків не Они не хтістыма приєдністыма є такого поміся Коли ви
ся видали <unk> році Вы пришли ту в Сороку а в <unk>
вы ся видали так А жебы змерийка ся не збит Но і
што то был за паробок Тыму з Яво як мол номены Міхаль
Пиляцік Познакумили сте ся ту тай культурі етак гы Был ташый од
вас Серсі о ківку Яку роко Ліґы <unk> рока <unk> роківтес Тало
ся так же як бы тоты Лемкы же приіхали жыли кус Окрем
бы был тот хутір і кос такы тота част села окремы А
якій хутір Там з Юй самы Полякы Уляків везне циґарем дам гм
Лемків Може ту як были сте як бы дахно такым може острові
на несповісти же там зышли со своі може своі і більше медже
собом так куліґували тримали ся тымалі тымалі Докупы бытекы То приіхают зармают
чужы люди знеде чужі быти чужі то нициі <unk> літ німецка окупациі
Німецка окупация і то уж не дало ся ани такє ухід як
колиси зробити Ани то уж не такы были можливости так як колиси
робили То же ішля війна Імезівы плостю забрал так было і матково
чах І ціково мі цы было такє высіня єм документи гело Тав
присютам пісівзя шлюбі Там ты вупи постограм текє там высієк того за
што справляти выхіє Зіря трама ти грошы Ну тото якє су было
якє собыло но такє гварю же не такє якы Зато присідам чыєнт
Ружба з Ружкєй там сусіди його брат Орк ци выпи там по
парк кєдишків горілкы ти післі Лото ясно жыту окупация і так дальшы
турты ситуациі зашырати Перехылерите єщы Мали моі слухачы припоминам же гнескол нас
в Лустях Анна Пелячык з дому Тіхонь родом з Крениці І гнизко
она мешкат в місті Підгайці Підгайці то на заході Тернопільской области были
сме уж з вами в західньой части Тернопільской области в Бережанах бережаньскым
реґіоні в Підгайцях як видите а найчастійше Ходили сме до монастырск і
монастырского реґіону но і то вшытко на заході повіми Тернопільской области а
на сході той области тыж жыют Лемкы напр в місточку Копыцінці О
них іщы будеме Бесідувати будеме бесідувати в наступных передацях але я думам
же не буде гріха як в музичных перевах послухаме награваня музыканта співака
дириґєнта Скупичынец Лемкы з тотых краів же і пані Анны то такє
суй барз приватне награваня но то гнаскы для вас кус гра і
кус співат Володимир Турк А за нашом васена Черобыла дівка вче робила
дівка Лефтажема гнестаробила дівка вче робила Лефта жена гнестажы Но а як
то было же власні сподавали сте суйтово Михало Да він был дві
пущолят знайте він зараблял грошы все пущелят ся мло чловіка забыл для
патбла така акция Рускы лапали людею кратьбу кленті ту западі не хтіют
ділати Они робили таку акцию лапали людей і вели на фронт Мы
як раз купали вараболю а буду на полю пише та акция і
забрали на фронт чловікам Коли то было То было оно в <unk>
пивни так Бо маленька была щє маленька <unk> маленька У найбыжыт в
<unk> в <unk> десі сплісіл в потім ся з фронту до Берліна
прав Берлін а потому што в Берлінах всю взяли же десь Не
знає чыду в Свирщы де там ся іх стримали документы робили там
все то пришла шток огничів спалили церкву Поляк та будували церкву там
там в двом люде будували протили людям То Полякы Полили загу Та
так Полякы по тому была така гы Украінці нападали на Полякя Поляк
на по тому Поляків кій мусуньскій был Поляк він орґанізувал пішло Рускы
пізрізвій ском і зам почат Палитів треба попалити там пагат Еці ту
были такы конфлікты такы конфлікты як меджы етнічны Украінці з Поляками Полякы
з Украі раз по ци якій Якіси часно тяктувати народа в часі
німецкой окупациі не то же воже Рускы А коли то жыли як
градят альпрешо рускій фронт Пряшол через вертал Німця налженіме чын тоді вже
потягли такі бу такіых так І што сполило товды царґу Так О
там был там і хлосюты бу хлосю бу і церкви была ІІ
І хтоси спалил в церкву якы та си раз дайде што спали
і треба было моставити цийом ще вели новы тек ІВасі ваш му
тото робил Це там будут денніщам тамют багато люде будували Для тотых
слухачів якы долучыли ся до нас лем тепер підповім же сме в
Технопільской области в містучку Підгайті бо власні ту тепер жыє Анна Пелячык
з дому тіхунь же родила ся в <unk> році вы Креници Отец
пані Анны Сидор Тіхынь коли одбывала ся така цірянка така выміна людности
в <unk> роках рішыл поіхати з родином в Радяньскій Союз Завезли іх
в село Гнильце медже Галицьом а Підгайцями на присілок Червень Повіли сме
же тот червень утворено в двадцетых роках новыма польскыма осадниками і в
<unk> іх депортувано в Сибір і уж од таман в Повіні они
выізджали покус до Польщы Но тоты осадникы але інчы Полякы якы оселили
ся ту іщы давно іх не вывозили з Рукові они лишыли ся
бо гейбы были біднійшы дужі іх было селі гнильци майже половина а
сусіднє село Пановийці за невеликым вынятком можна было назвати фактичні цілком польскым
В Гнильці окрем Поляків і Украінців а было то барз великє село
жыло і кількоро жыдівскых родин і вшыткы жыли в згуді в порозумліню
во взаємнім пошануваню але на жаль В час совітской окупациі а пак
німецкой зашли зміны Як повіли єм совіты в <unk> депортували осадників Поляків
а нацисты вывезли до Підгаєц до Ґєдта Жыдів з Гныльця В липцю
<unk> р тоту місцевіст перешол фронт і зайцяла ся друга уж барз
долга совітска окупация Але нияк не хотіла вірити же она буде тырати
долгу украіньска повстаньска армія як лем могла протиставляла ся тотій великій совітскій
потузі УПА радикальні не принимала жадной спілпраці зо совітскым режімом і тыж
не стіла каждого хто активні спілпрацювал з совітском владом жебы інчым того
ани ся не хтіло Но і в попередньой передачы оповідали сме же
в польскым селі Пановиці одраз по фронті зорґанізувано як бы пункт охороны
порядку в структурі НВ то Народный Комісарият Внутрінніх Дєл Была то страшна
совітска репресивна орґанізация То гейбы Міністерство Внутрішніх Справ але оно мала цілком
більше прав мала навет своє власне війско Но і в Ґаличыні енкеведисты
з місцевых люди орґанізували специяльны озброєны ґрупы так званы істрібітільны батальйоны творены
найперше для того жебы нищыти УПА Польскы ґазды в Пановицях но а
очвидні тоты Полякы же належали до арміі Крайовой заперітилювали з енкеми А
даякы тог одраз і вписали ся в тоты істрібітільны батальйоны тоты такы
парамілітарны формациі Як они заприятелювали но то запросили своіх приятелів ленковидистів спідгаєц
на своє реліґійне свято Тєрмиш як не милю ся на успіня Матери
Божой <unk> серпця свято якє якій належыт ся скінчыли ся гостином і
особливо питьом Повідают же пили товды барз дуже бо думали може і
остатній раз пют бо хлопів мали мобілізувати до Красной Арміі Но пили
кілько лем могли І власні товды вночы на село напола ґрупы з
украіньской повстаньской арміі якы як памятате барз не любили енковдистів а тиж
іх великых приятелів Піяны і Терезвы мешканці В села Пановиці зачали якоси
ся боронити зачала ся борба стріляня даякы люде згынули леборба скоро ся
скінчыла і товды мешканці пановиць подумали же Винны во вшыткым што ся
стало лем хыбы іх сусіды Украінці зо села Гнийце Але не значыт
же так было але так они сой подумали Потім не буду уж
повтаряти бо тыжден тому оповідали сме як лупівці спалили хыжы тотых Поляків
якы найбільше спілпрацювали з совітском Ладом як Полякы спановиц рано на Спаса
<unk> серпця пришли огнильце з ґрупом енкаведистів і майже цілком спалили село
Товды енкаведисты зыстріли ци <unk> ци <unk> особы арешта люди якоси втекли
Зото доднес в селі гныльче тот ден преображыня Господне єст кус смутным
Бы то власні на Спасы в <unk> році Гнильче было спалено Польскы
мешканці гнильця по такых подіях втікали як лем могли до Підгаєц і
де си там ся турали тулили ся покы не віхали на землі
одзыскане в липцю <unk> рока Но і так медже інчым повім же
товды повіні до сел до коля Підгаєц привозили і Лемків Тотых Юж
везли геве з ріжниці Ци хтіли того ци не хтіли так лемківскы
родины зявили ся і в польскых перше Пановицях і в інчых селах
одкай выіхали Полякы Но то польскы мешканці гниця за рік по тотых
подіях выіхали украіньскы мешканці Украіньскы мешканці гнинця тыж розлетіли ся а пак
зачали покус покус одбудувати як лем ся даст своій хыжы і аж
за рік по спаліню села зас вернули своі порогы Товды на Спасах
в <unk> році коли гріли ціле село Гниці горіла і церков яка
будувала ся іщы скурше і не была іщы цілком выкінчена Зато місцевы
грекокатоликы до <unk> р корыстали з костела де уж не было Кому
одправляти бо поякы выіхали Грекокатоликы гварят так але формальні то уж были
православны бо офіцийні грекокатолицку церков совітска влада в <unk> році зліквідувала і
заборонила Так може себе мали за грекокатоликів але фактичні были то православны
в <unk> р докінчено тоту церкву і ту уж одправляну а костель
выкорыстували костел на жаль выкорыстували в ріжных господарскых а не сакральных цілях
Но і власні коли село ся одбудувало то барз дуже роботы было
і для мужа пані Анны Михала яко столяря но а взагалі то
іх родина переіхала з Гнильця Підгайці і муж і жена там нашли
роботу в базі в маґазині Ярены она робила яко робітниця ну а
він яко Столяр Но і тепер як сте в контексті вшыткых подій
то продолжыме зас нашу бесіду Іповідсте про навыспо ся бы повесте был
што леха взома а по господарці няньо там же госполи господарка він
ходіл там на робит Та буде є по людях так села як
то повинні зняти тото зруйнуване тото тому треба то тому треба то
тому треба то та што ледше мояку робот всяку ж копійку приніс
до хаты І кільку років такы ґоздували зробили колоды є нероку рокы
нет Трохі буді коли не памята якоти були тоже кырка згонь Тому
з кму в когости не були Але коли годбы бытятя пнаволяндер буде
чаремітна Мон му в когости не буйне вылітіл з Рузы А я
по тому як люде ся свого червена почали стікати Віслоцкы такы были
ся ту в тамтым боці Віслоцкій то я моя сестра Почапсі пише
на робіткы ту Підгаєт было бы нам техівло Юнату Моря з єдным
чемнацяником він каже приізджат Приізджайте м Яз я няньо і мій брат
і та сестра піхали сме ту згнизцу знильце ту червенє і же
сме тужы як писучы вети муси були ту Значыт треба было як
бы вы Красну Армію іщы Люди то не мобілізували так а просто
як люде не ішли і просто когось мали то рук любили облялы
знайте любили облавку зляпали люде сіхували люде мали кліівы хували хы Ґожля
пайтва заберали два жбы в ній <unk> І там зобрали гошого мужа
і пісю воювати де він воювал Напив там білорускій Да бо єм
давю та звою Я не знайде звыта але але я не знаю
де вігы Юзабра ін до свитло там іх пі світів свидлосбу і
по тому відішляли на фронт А де тот де была в тым
званті спочатку Ямницка Но і До Берліны тіж можно было вити ріжно
до ніхіхав через Польщы через ріку Ельбу там через Польщу і там
через Польщы в Мілечыйцям переходи через ліку Ельбу там дуже богато буде
з людей погынуло і выхыны та берліні при там Берліні Пошієцу він
підвозів мал клоні підводра Бішофронт та люденому світі до кухні єднє гму
підвести ім на фронт на ліню горять єм уміті кухня не могла
іти разом з ним на уря Кухня была позаду а віже він
ся довозил і він підвозил ну довозил што даліл підвозіл єжу якому
треба зброі Такєво він был на тым Кінь кінь ми робил на
фронті фурманкы та так фурманкы Він біль час кінь не робил То
іщы тіж мал Серенцю же такє влосы Кыж Богдак помішы ся бежа
його братцив і обрат тоже зобрал він ці не вернул кы роты
забрали одкы В тыжницях Туты так А єдного брата о Яна ном
кільку тых братів было бы мусити мі повісти был Аркадий і Фільо
тігаротеофіль Та так І не міх ой сестры благаля Але вже была
то єдна малоамериці сестр І они вшыткы з Лобовы приіхали гев Ни
вшыткы прихали тыр Калі приіхал і тагаля а то фільа были бы
забрали в пулях як забрали Польщы його забрали в Польон Німці його
там сполили уй заполяків тоді так палили свіх полоненых його бра як
полоненого был війску польскым та він чергів знатя по нефілем а він
бурзів як зоаря дом Но призник до ардов Но і потому взяли
призявників на фронт Так Потім Німці захопили іх моблізували до Віністопольского Та
туж Німці выступают то там його там в Польщы жем він гольсів
цю в Польщы забрали надію і там іх забрали всіх полоненых Ду
гмосі тям там тіж пуполи высвєнцю Тай такя Аркадий был ся на
флонтіту та загынул кажут же хто ся м видікал же похованый деся
в Кракові ци де Рускєвуєні Цвентері так іх всеты хлопы казали же
чытаой там пилярці ґаркаві зоброли ы лоткой ыл Лем та чому і
Михала і Юрия Кабрароле бляла была такых ветиньы палі севро А сестра
десі была в Купочынцях тіж де там загынула і ся в фронті
там видко Не значы ци фронт забыт чы Бо як чловека забрати
свысяп Язбі ся де она знає де о неє То такє видите
якє то траґічне і і війно все ци пряму ци не пряму
але страшне робит зло ци безпосередньо ци як але тот то страшне
річ Но доправды тот то страшне Вы повіли же ваш муж вернул
в <unk> році Тавіл віна ся з кінця і відраз не б
не пускали брали єй до Свердловска І там приневали книжку тамшычнима робиє
нице І товды вернул щестливу а не было на ний нєни щетливо
щестливо такы ония до раюзі Буд ся бы не на фронтя поза
фронт снай підводи єжу до фронту бо закне і не може бы
діко фронту в дараску трушка задальшы віз фронт підложыл єжу кому треба
одброі підложыти сам машыны єй не може тай было іжти бы нимец
бломбил ся А кінь мі же нехы лет він лежат в Бройці
єж вежетых ци дома оповідал Вас уж як том было што было
ты оповідал же люде гынули ти Забывали І як там брали тий
Берлин то ты як Райхтракт я ся не зве ройсто Бы там
страшне богато німкє там Вжешлі до того і жітам што ту на
позвіры они Гвітам бют Там каже дуже богато люде пынул Коли бы
в допомсю ся повезнул Він ся б так підволил тых гнул до
кухні там на фронт Буян як путовы якый спил што треба кіймі
талінте під возіл Обрат не был з ним війс Ні ношы допину
В лом ісіх тихло звіті з Украіны западной Украіны то всі пххали
на перескыпкали У він пішол на передуй там Та казали же там
десь Кракович держа хтось Казают же замілят до плащы казали же там
чытали же він там похуваный ай тут нихто зоньку має ся не
інтересує та хто де ся інтересу Там якій жывеліт центат в Кракові
рускых рускій цвентеры похованы воєнны Ну і уж вернул увернул зостал вшытко
ну жылы здорове якосименці бівше і як уж зачало ся мирне жытя
і жыли ту Так І далем пішу робити ци як то пишу
робити акти зубла вількос техніка На пишу ту робиті што ляжу знов
о і нам дали ту о хату же ту до табы та
нам дали хату зложы купили І так зієм до той же сцені
тлумаза ясі вісіла і так веждітмі так дожывай віку Дєношту жы маленька
куцлозай такошы <unk> руці тике жытє людскє тикє То мали сте четверті
єди я тобі зрозумілю Так Люва і володя то свєщылы міщытуй у
Львові А Марина єсєла ся з Чехніку Америка тота вошта кчыла ся
на кравчын Володя же помер перлен берру лем розбузати ждем выбралам до
краів сме шугаю выбрала м до крафо с мене одшугаю Берлен беррувель
Сабако маличка Вос мене шугаю От я невеличка Вос мене шугаю От
я невеличка Хот я не велі Лезя шумничка памколобочка Яку краівочка Яком
кривочка Ой лем I Тотя ту посіял найта і выбере тотя ту
посіял най та і выбере Посіяли його руч його буду брала Каполю
вачків беру лем бы думе Бором барве пішол мі лем Я піду
в памі пішол лімы вельму сы Істі хочу таку річ знати от
тоты Лемкы жыли ту они якы слово тримали ся якысы своіх традиций
ци кысых звычаів ци як зо з долу звыкли Яты не могла
підатя в небоз боцибу мало ти не могли Монар чыєся то там
ся тримало своіжы бо там і было богато а ту збізайте вшыло
пари штук Но але ту сут село куло правдо ту сут даякы
село де лямкы кусту жыют Затажы за жести тримали жытя якту Но
Як бесідували ци перешли тай місцевы Украінці на тоту бесіду циітах чырмів
та пересела Янчы ся не вам на перейтіжы Но думам же вам
і не треба Не треба ні А діті жемі так же закідают
Сут такы же вас скоро ся переучыли тым дальше а сут такы
жініты Оты ту то єст ріжно же преси на ту вы парелю
пред же люде пресите як дубы Як Як ту так страло ся
не лем так перервы переры перевернут нє Алы жыли ту і в
тій хыжы і вытуюшер вы дото робили Рубила тот ци в остатні
ци овечали з Ґорому Кым До робочы якє ма могла робили тя
тыры дітей кєм нагла робити Но вшыткых выховали сте вшыткых якоси такы
як бы там не было Якоси помогли як бы повісти стати на
ногы помогли якоси антихізм і Вшыківы вчені вшыткы вылучыли ся інституты двено
мадят техніку а на кравчыні думали додому потім пришенно не роботи так
в там ся віддалей як могли так чы тяжко было лем лучів
То же дурно была наука была жадурно хто мал знаня то ся
вчыл А тепер бы ся не втрибыти бы в закупу грошы Тепер
ся вчатяче такы ся і знаня не має вчас Тепер ся гроші
роблят і лікариі наука і ся за грош Ой Боже Боже кєд
нас тепер ся хвороба те така нещастна Вы до такых літ дожыли
та Бог вас іщы тримат но та благо Божы іщы были лем
дякувати же вытко перебыли кшо в жытю было і іщы так дод
байкы іщы ся тримате тото чудо Блог дає сіл і зроблят хто
де нам жіт він нам дає Бог людине тя по лікарах мало
ходяжнет Ей братя мысий братя Гей братя братішко Ей патша розлеплиме Ей
як полюта шкове так ся вызлетиме Ой як полюбна школо вей Ташколе
ей прекрасні співаю Ой так ся нашы братя ой по світу тырагаю
Ой так ся нашы братя Ей посвіту тырага Ой співаня си смівам
Ей послі гый пташкове співаю Ей потіничне магаю пташкове співаю Ей потіничне
магаю Повіли сте же іхали сте до Крениті О кым Єхали стенлюком
єй хынскій маіт жывла Так мо єжди там маловикові шестріко а ше
має тамшына На Лишы за Поляка ту поверзт бо на мат чловіка
Поляка то ды не ввердла блажы Я жы бла тілька разніст Удакы
ся не хтіли женити навет з Лемками они мали своє Лемкыма свы
то дуже рідко блузли хто высюж за Поляка або Поляк жыв Русины
знали же наукранця Русины не зназыли Но може токус і добре было
Бо Тоты тримали ся слово і самты тримали ся Блуга писорижут ся
ниякі в іх хотя згід То хто мал як мало бы Поляк
был як жінка была полька товкранец того гірі і хосюда А як
же было Поляк голова дому а жінка же то ся же му
злісили там Бо між уж мочовіка сестравы ся же Поляка торжы ся
іщы а там в лабові єл іх же не выганяли іх а
так преся все Голова тому хто бы знат І Лишыли ся ішто
і до однис там жыют зєты най костюме дзвинит дозієт І не
думали сте як бы то было кєд бы вы там замешкали тепер
тілько люди з Украіны ідут до Польщы і там сой купуют і
хыжу і кысу землю офіцийні купуют нормальні жыют Но я бы уже
не хтє Ятея же старатя же діти не хочут нукы деметіта мату
путу серб все рознищює тіж тупх хыжы всі поідере ся понищыли А
тепер ся ім заборонили же не можна єм пызволювати Хто ін заборонити
я не знаю же не мож ім Шы пару ся зіло так
щыря ді Япутату як ім было в лобоі того ді ся называє
Юже каже уж єм не воєн ні вільно ніщюди Май так ніщутє
Тепер можут ся всі повертати Дайт позику і можут будувати хаты але
хаты же на як бы си ся вын зо своє хатреце купиті
іхат Та там повітя свіжє не то щыту водют там свіжі і
то доправды єст уродом доправды є <unk>о тыкє такє жытя людскє Та
може єм ту важытельс же не ма коли ся вертати тін тікажу
не хоч ім чы выцеріти є же для них то є вічына
для дітей Барз люблю такы бесіды з простыма людми а єщы з
людми в такым поважным віці то все цікало бо просто перед тобом
сідит істория Жыла істория Нопер пришла уж до товершыня уж трата наша
перда з циклю трата єй остатня і настал ця нам ся попращати
Но то щыро дякую пані Ані тіхынь помужыл Пелячык за Красну Бесіду
Но і дякую тыж вшыткым хто ня до ней скєрувал і запровадил
на єй пані Ані же родила ся в Креници в <unk> році
же лем многых літ щестю і здоровлю но а міст час рыхтувати
ся іти глядати для вас новых респондентів До Підгайтів Давного містучка на
заході Тернопільской области Вас запровадила Анна Кырпан Сытайте здоровы до стрічы за
тыжден