70% #2021 - 70% #381 Як то ся робит Треба ґаздувати, хыжу будувати, 14 III 2021
Еп. 2021

70% #2021 - 70% #381 Як то ся робит Треба ґаздувати, хыжу будувати, 14 III 2021

•

Опис епізоду

Odcinek opowiada o tym, jak po ślubie wyglądało wspólne życie w tradycyjnych łemkowskich rodzinach i kiedy młodzi zamieszkiwali z rodzicami, dziadkami lub innymi krewnymi. Mówi też o hierarchii w domu, podziale pracy, wspólnym gospodarowaniu oraz o problemie dzielenia majątku przy licznych dzieciach.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Видам Вас мили моі слухаці при мікрофоні Анна Кырпан Хто слухат нашу
проґраму од нового руку тот зна же она выходит тепер в кус
інчым навцяльным форматі і тот цикл зовистя як то ся робит Но
і наша ціль помагати Вам в такій шляхєтній справі яком єст записуваня
впоминів старшых Лемків Припоминам же тепер структура передач нашой проґрамы єст така
то фраґменты інтервю якы уж звучали Колиси але з них выокремляме лем
тоты части якы пасуют як найліпше до каждой нашой темы ното до
передачы входят фраґменты інтервю і бесіды о тім як то властиві записувати
спомины і якы давати звіданя якы темы І ту береме під увагу
ріжны приріжны аспекты од журналістикы до психолоґіі і етноґрафіі етнолоґіі і так
буде і в днешній передачы Спочатку ішли сме по колу в колу
нашого року бесідували сме о Різдві Йорданіі Великодню Русалях Дню Святого Яна
Собітках о сезоновых роботах то ішли сме по колу бесідували сме о
порах року а Потім ішли сме не по колу а уж простом
ленійом линіом ци дорогом жытя чловека Зачали сме од народжыня дітинства пак
бесідували сме о школі о дорастаню Ділували сме паріпчыли сме кус і
в остатных передачах юж сме ся выдавали і ся женили акурат тыжден
тому нашом темом было вісіля і вісільны обряды Но тепер як жартовливо
співали колиси на весілях нашы предкы весіля ся кінчат біда ся зачынат
Но то што было по вісілью Повісілью ци молода зачынала довежытя в
родині молодого ци молодий приставал до родины молодий залежні де якы были
умовы Досрідку молоды по шлюбі жыли окремо в окремой хыжы Такы трафляли
ся нараз товды коли яка хыжа освободила ся гейбы принагідні припадково наприкляд
люде одтамань выіхали до Америкы ци старшы люде діды і баба вмерли
ци іщы якоси так ся стало што хыжа стоіт пустком Але переважні
молоды зачынали супружы жытя хыжы родийців ци хыжы діды і бабы рідше
хыжы тета уйкы ци стрийкы Но як так выходило Традицийні Лемкы жыли
великом родином В єдной хыжы могли жыти і три і штырі ґенерациі
значыт ґіды родийців внукы і провнукы Тепер можеме лем ся ділувати як
то діды родичы внукы а і нараз правнукы як то вшыткы могли
жыти в єдной хыжы і не ладити ся Але колиси была тверда
дисципліна і субординация Не лем маленькы діти мали ся слухати родиців але
і дорослы діти тыж Є Родийців ґазів хыжы мали ся слухати і
дорослы діти сын ци дівка і так само зять та невістка Така
система односин в родині мінімізувала конфлікты і недорозумліня Хоц в єдной хыжы
могло жыти дві три штырі родины они мали спільне нерухоме майно хыжу
і інчы ґаздівскы будівлі поле Ліс нераз і Млин Тартак Хулюсь Діду
ци няню а як не было іх то баба ци мама были
не просто кымси найстаршым в родині але гейбы якымси начальником тота найстарша
особа рядила цілом ґаздівком означала што і коли треба робити призначала каждому
його част роботы Най власні заохотсям вас дознати ся більше о тотым
вшыткым од найстаршых членів вашой родины но а тиж од сусідів ци
знаємых жете попросити іх оповісти як то колиси ся жыло якы стосункы
были в родині як годили ся медже собом старшы і молодшы а
кєд ся не годили то што было тому причыном Звідайте як родина
спільно ґаздувала хто яку выконувал роботу як діти помагали родицям Но і
іщы єдна окрема тема так званий голод землі Як в родині была
єдна дітина то тот єдинок ци єдиночка перенимали од родиців наслідували ціле
рухомы і нерухомы майны і ту не было жадных проблем але переважні
в лемківскых родинах было четверо <unk> семеро <unk>ро а і більше діти
мого предіда было наприклад <unk> діти Кажда ґенерация ділила медже дітьми тото
великє великє колиси поле Поле ділило ся ділило ся і вкінци доходило
до того же далей ділити на кавальці немудро то ю ся не
кавальцювало бо ґаздваня не было бы рентабельным бы ся не оплатило а
вшытко пуле переходило лем єдной дітині Інчі же мусіли ци так якоси
выдавати ся і женити ся жебы там де ідут мали поле ци
зарабляти якысым ремеслом ци іхати на зарібкы часто власні з думком прити
і купити сой землі В недавных передачах власні чули сте о тім
же родиче глядаючы для своіх діти мужа ци жены думали переважні о
материяльных справах бо хтіли зазятя сыны богатшых ґайдів а за невістку таку
дівку яка достане великі віны Но і в такый спосіб рідны діти
нараз были покривджены зневажены бо ім ся не позваляло выбрати того кого
ся полюбило і треба ся годити з выбором родиців Но і вшытко
тото о тім тепер повілом до темы для Вас для вашых бесід
Звідайте старшых Лемків як тото вшытко ся одбывало у іх родині А
тиж як оно было коли жыли іх родиче А як было коли
жыли іх дідове А як коли іх прадідове Най бы вам оповіли
помалены золоми золоти Ге ге згорено до нигу помаленти зайду Вам зводи
для ся мило горе отя прийду з вечероне прийду боглачерота од імночы
єй під омом сілярми Но а тепер хоцю запропонувати Вам іщы єдну
тему тему яку умовно можеме назвати хыжа Кажда хыжа колиси як і
тепер мала свій нумер своє чысло Але для селян тот нумер не
был такым важным Уни ідентифікували хыжу і родину яка в той хыжы
замешкала в інчий спосіб зараз повім якій Але ту може варто одзачати
од того же вшытко на териториі села якоси ся звало кажду част
землі селяне якоси обстили За до околишны горы навет не спомином был
то самособом Но і так оту было тзв Вапно а убоці нижій
звали ся під Вапном Ту гора Дзюрдж а то Пітроса тота част
ліса на горі то блудне каждий кавальчык землі мал якысу свою назву
даякы місця подібно ся звали во вшыткых селах напр Рін ци Мучар
а інчы ся одріжняли то была тиж така система координат Якоси ся
звала кажда част землі но то і хыжа когоси могла звати ся
залежні од місця де она стояла за потоком під мостом і так
далей Але хыжа могла мати своє мено тиж од того чым занимал
ся єй ґазда наприклад До хыжы бо то была така форма до
хыжы До хыжы называли і так до мленаря до султыса до писаря
до колая Хоц тым міг занимати ся негнешний ґазда той хыжы а
його діды ци навет предіды Часто хыжа звала ся так якы призвиско
ци навет імено мал ґазда Але коли в селі кількоро родин мали
єднакє прозвиско товды за сельскым законом лем єден мал право з него
корыстати при называню свойой хыжы Мій няньо Петро Кырпан походил зо села
Тылява В Тиляві было більше Кырпанів і лем о хыжы єдного з
них ся повідало іти до Кырпана Зас інчы хыжы Кырпанів іменували ся
южекоси по інчому жебы нихты ся не змилил бо то была як
бы точна адреса наприкляд хыжы де ся вродил мій няньо звали ся
До Терескы Хоц тота Тереска не знатя коли іщы там жыло а
мешканців хыжы іменувано Терестіны Но і так про мого няня бесідували Петро
Терестін хоц мал прізвиско Кырпан Тото імено хыжы шырило ся на дальшы
поколіня тота хыжа то было як бы родове гніздо выростали діти вырастали
внукы а хыжа далей звала ся так само як і перше І
така сельска ідентифікация была дост мудра і точна Ото як будете бесідувати
зо старшыма людми то путім як запишете імено і прізвиско того чловека
з кым бесідуєте його родиців дідів предідів то конці звідуйте товды про
іх хыжу Як она ся звала в якой части села стояла На
якым уж таку Хто не знам што то гуштак то підповім же
то ґрупа хыж <unk> а може навет десят і праві кажде село
мало кількоро такых гуштаків і каждый якоси ся звал Но дале вартат
звідати де были пуля той родины і де был ліс як они
мали свій ліс Часто тото поле было розшмарене родина мала поле в
ріжных частях териториі яка належала до села То все вартат ся звідати
як ся звали тоты місцевости де было поле той родины В результаті
кількокротного діліня свого поля а і набываня поля яко віна кажда родина
як юс єм повіла могла мати <unk> кавальців поля в ріжных місцях
навет дост далеко єдно од другого і то было страшні невыгідне Зато
лада орґанізувала тзв комусациі переміряня вшыткой землі і міняня тіряня тых малых
ковальчыків Ґазды мали бы медже собом обміняти ся так жебы каждий достал
більше поле в єднім місци То не было легко зробити І як
не ділили і як не чыряли ся все хтоси лишыл ся незадоволений
Але зас вшытко привязую до хыжы по такой комустациі по тім переформотуваню
як ґазде уж мал єдно більше поле Вшытко ся зобрало в єднім
місци то могло быти навет деси на краю села ту там власні
ставлял сий нараз нову хыжу І товды Тадель ся переселил Но то
зас вертам до нашой темы до хыжы Нову хыжу ставили товды коли
в тім была найбільше потребы Розумій ся молоды коли ся побрали мріяли
жыти сий самы свойой хыжы а не з цілом великом родином При
першой такой можливости ставили сий свою нову красну хыжу Коли Лемкы вертали
зо зарібків з чуджых краів то за зароблены грошы ставили тыж нову
хыжу і часто мурувану а як деревяну то уж під бляхом або
може єй дахівком но і ясна річ же більшу просторнійшу свыслы выты
Мы вмерли самыцкы про Зарца Зресаца бо Дужы Лемкы оповідали мі же
лем зачали жыти в новой хыжы а іх примусово выселяют до Радяньского
Союзу Зас другы оповідали мі же мали намір власні хыжу ставити прирыхтували
ся а іх товды выселено Так было ізгнатом кобасом зо села Коростенька
ци то Красна віны з <unk> рока його отец прирыхтувал сой вшытко
на хыжу а ту выганяют Як гірко было лишати вшытко прасяти ся
зо своіма мріями якы мали быти зреалізуваны на рідній землі пращати ся
з рідным крайом Припоминам же тоты села они лежат на пілніч од
Коросна іх было там десят ци кілько іх мешканців называют нараз Замішанці
бо то уж на пілніч за Лемковином але они мают дос лемківского
Правда трудно днеска найти люди од якых бы м почула перфектну тоту
іх бесіду Так Іґнатко Кобаса уж так не бесідує як вдома Він
більшу част жытя прожыл на полудню Тырнопільской области в чурсківскым реґіоні в
селі Ягільниця і зато його мова під місцевым вплывом дакус ся змінила
Але послухати його вартот Но прошу слухати Вася дівка повіла же мали
сте брата Ци было вас більше брат тоше булодшый за мене він
был я з <unk> року а він был з <unk> другого бо
туды як мы приіхали акурат він мал три рокы в <unk> мы
приіхали він мал три рокы Василь ы Віджыв Івану Франківску і тепер
бун два рокы же як помер То вас два было так лем
а год рідных рідных до дід м приден Ту Ваш отец Осиф
Так А мама як мала номен Олено Олена І мама васы тыж
з Коростенькы З Корсенькы дівоча єй писала ся з Завізкы Завізка Олена
Василівны бо батько єй Васильсі называл Нас богато з еміцкых в селі
було Моі батькы занимали ся господарком Мали <unk> морґів поля ну і
сіяли садили нас поле як было то такыма пасами І дорогы і
меже і то і сусіды так само там я вже паскоровы там
дома помагал дешы на тых шморґів поля то вони мали так і
бараболі і ячмін сіяли пшеницю жыту овес Овес сіяли для того бы
тримали коня і коровы А котры поля были неворны жебы такы мочары
або шо то были сінокосы а за тыма сінокосами ше был ліс
і той ліс был так хлопскій А то кожый мал свій власний
ліс Е вымали кілько ліса жы Так моркіт а то остане вже
морк І ліс же был такій шыжы підбудовучий а хто ся будувал
бы в нас в Коростанці то были хаты тикы всі деревляны Муруваной
сцегли не там не найшли сте циж дві хаты тікы і накрыты
были бляху а торешту деревляны хаты і будували ся зо свого лісу
люде А хто не мал можливости бы то не всі не всім
попадало шеб попадал той ліс Хто не мал того лісу то купувал
собых паньскій был і паньскій ліс А як вас повідали ци было
слово хата ци было слово хыжа Хы было слово халупа нас называли
халупы халупа чіха халупы там кричали Юрку подай до халупы ци Василь
подай до халупы м а было там по назвиску м о так
Я жыл в посередні села і близко Гослинця Я знам же Лемків
так было зывали ся каждий мал каждого там хыжой коси ся звали
ася хыжо хыжів коси ся звало Потецкого до потецкого волены м мамы
бу мама моя волена до потецы глядку потецкого волены там ідемо до
потецкого волены А значыт тото прізвище такє я розумію але значыт Товды
Ваш тато пишу за примака а як так і а тоты хто
выя єй кобаса сі пишу пишу по батькы Кобаци в нас в
селі было майже найбільше кубасы замізкы лежнякы воджыт тыж і звенікы Но
а Русеньків раз багато было також Русеньків тиж было багато ну багато
багато одношы товіту одну да памя надзіткуватів было більше аж аж багато
Выйшло з поколіня інну подію Як в кожній хаті єж Вам казал
же там было так заведене же як не было шестеро семеро осмеро
люде значыт там господар не был в селі Слоіли же же господа
жытелько людей і землі никому куска не записал І всє здорове всо
на земли не робит і помагає і віддаєчи жебый женят ся і
гмыкы м там был почот якы а хай ту маю має де
жінка осмеро дітей Жобы сут казали так но яка си дивна так
гех чом не якоси не то ойже Нашы хаты были всі деревляні
з цілого дерева ціла з дерева Було означала перший камінь як закладували
фундамент выходит значыт ци мати ци жінкы Чы чытам невістка і зосвячено
блодов і зіля і покладе і покропит вывіде кругом і помолят ся
і на тым кінецем Калетаґу писали єден шор тисаного балька але з
початку камені на лдамистками еткым дам датисками м Мы думаме фундамент о
мы поклали каменя де брали камін на фундамент де жони там привозили
Зачынали класти ювалькы от перся тота поклали так на той бальок так
Пушыли мохом По тій ціли по персі першу кляли в лісі різ
такій мух заготове того моху і через цілий той вальок мохом так
трембували Балькы ім шор вальків шор моху На мох клали знов балька
і так до саму фундаменту до верху Там єлицу ци што якє
дерево брали сосну што выбрали єлиці єли більше єлиців од мами єлицу
та наклали зас муху і зозас І она притискала она притискала язковы
но та цілу сіну такым мякым знайте же притисну Замог же не
хотіли то каждий пішоль бы том лісів пору його было Накали на
навлозили заготове лисові і так же по тому робили І майстры майстры
бы м такожы і собі не але але взагалі то самісий робили
Так клали тоты балькы до самого верху і дале треба было операти
дах треба было Як звали ся тот верхны Фацияты фацияты называли Тут
послідню верхну тоту на щілю давали те называли платма шобы робити дах
крокли бо крокы же ідут затанут а рокы хнут заризували тут влота
і замок робили в тій платві Давали кроку того а та крокла
мала упор до того замка Платві робили кругом З той стороны стой
а тоді давали латва то сама послідня та то остатня яка в
тій стіні была баль тілько так называла ся платва плат на ней
операли ся кроклы Цілий верх І операли ся траґарі так траґарі же
тримот ту і траґарі тіж операли ся на саму так само звязала
ся Были шыта м шы цілу хату в построі єдного глозя цвяха
цвяха не што родителькы робили саму ручну і Іде но то заходило
то замкы так зробили долбале золотами і ті самкы робили же так
рока вперла в то і вона не мала нияку упору по тому
робили ту упор і ту а такы били латє і крыли же
тым чым крыли Ґунты Ґунты Е ґунты самы люде робили ци наприклад
готували подні ґленіци його купували Дахівкы не было Бляхы не было так
все на ціле село шыштиків парухат было ушы під бляху шуди в
Америці ци де тота де дале можли А так то ґунтами крыли
А хто не мал грошы на ґонты то крыл солому Робили скычків
робили толоґ і ті кычы робили не жебы купували жідна <unk> жідно
солома та што робили А кілько было хыж в селі же было
соломом крыте а кілько бы было же мали ґонты ґонтами циы то
як бы біднійшы люде крыли соломом ци Дийкы так біднійшы сумали можли
зна Ґонты тоты же крыли су ґонты ся купували Ціхату деревляну як
же побудували як же жыли чы мали жыти то всередины убивали дышками
гыбльоным дышками Мали можливістразу і знадвору а не мали можливіст з протягом
жытя убивали дышками а по тому ся малювали на жолты Обывали дошками
дошкы поздолж обывали на подолжы І так силювали шалюваны догыблювані і в
середині в хыжы і знадворі І знадвору І тото фарбували ся якысом
фарбом в фарбу мі сусіды проколпи фамілию то цілу хату бівдушками бы
обшалювал і по тому ся помалю а я пофарбуйно А стары холупы
в васім селі были помалюваны тыж ци стары были інакшы Нє Як
і як кого Більше св не малювали ш Як была вытасана на
штыри канты вона была рівненька чыстенька і не треба умалювати А хто
мат зразу пошалю і помалюю шыпа як посялювали то для того жебы
бліше было хыжы ци якы ци як раз І Южы якраси Южыякрас
жеб тепліше ту давали той мохто Ями час вєдна Догоры очы з
того віку Там были лямкы рослити Они плакали силів видочы Бок на
правдивый на пришол рочу Ридля стороно лемкыскє слово жоль мі зо того
жоль мі зо того бу Як одіжали з ріжной стороны лишали домы
лисы і дзвоны О думко было в сарданьку моі Же ся вернева
уж слодом Рідна стороно лемківскє слово Жол мі зо тов жоль мі
за ту Часы ми мают Нич ся не вертот Жоль превеликій всискоды
мі серце Лем горе нашыстойот забыты завели в архы смутком на кры
Ридна сторо лемківскє слово жоль мі за того жоль мі за того
Гнешны музичны перервы нам выполнили Лемкы Кыйова Жаль же нею ж того
ансамблю А тепер зас вертаме до нашой темы Послухаме што оповіл мі
колиси Адам Володиньскій Він вродил ся в <unk> році в селі Бонерівка
то сусіднє село Коло Красной лици то Коростенькы о якій оповідал Гнат
Кобаса вшытко тото тот Острів на Пілніч од Корозна Но більшу част
жытя Адам Голодиньскій прожыл в Івано Франківску Просиме слухати Мы бесідували же
каждий ґазда мал хыжу мал якуси ту загороду і ту іщы дашто
росло сад загороду якій си городиц коло хыжы мал поле але іщы
мали лісы І каждий ґазда праві мал кавалец ліса так єм і
мал свій ліс ци ґазда в лісі дашто робил ит Як бы
літым лісі ся мало робило Бо цьо было на полю а пишло
так чепет Пораусідна погода Що в лісі то ж другы жниво в
лісі буде Треба нас в лісі як мал курсник ліса выцияльно граблі
ету деревяне а буле зубкы были желізны Невеликы рабі і він шкабал
то ліс де шкабал зробил чыстку Шо Де называли патохы што падали
з дерева листя так войны дерева што падали тіж пекєвы він тот
зрабал І загату колохати на землю бы было тепло Істте ле під
худобу Істе лепудобу те патохы ті дуже буду често під худобу быни
впивали себе ту з підходы під худобы воды брали до себе І
він під порядок робил бы каждій стайни была підлога То не було
на бетоні стояле худоба або да на глині то ся была підлога
є были грубі беркы де былога як в хаті Етоспетяню беркы были
грубі Жебы долго стояли бо они были все моклі бо выли водю
підлога была в хаті а в стайні была на Белі Белі Быля
Бо за што было біда дыщу была груба грубы о є колода
груба на половину різали або кололи за половину обробляли і по тому
ставили підлогу тре рівня на верх а те в підли на підлогу
Но і воне выдаті патохы кыдали під худобу втелили і воды ті
патохы впивали моч в худобы Воды наберали моч но радо выкдали на
ней выкідали на ней другі втелили выто удобрені было навет Ты дубы
добли уд тых патохів были добре удоблены до худобы Но як тебе
думали цевити хатбу то они предбачат собі якы дерева рубате Як думали
хату ставити влад на другій рік то внесе зимі ішли высане і
в останы ішли чыстку робете но і котры за невыкливе ди там
ся зрубати його шобы палити в хаті мало пале в хаті було
переліс переважні якым чым полили переважні Бы наз дя як мели ліс
світу більше березу Белеза Беле заросла і беразду полили ме і Белезо
было добра бо береза коро росли діпся водит скоро беразе коро діб
ся водит Бо зєлиде дисотне воно не дуже бы треба выстушыти о
добы то а беразы готи о то буде водіте Але іщы єдно
про хыжу хочу дати звіданя хыжу ставили то ото была сосна так
Ото была сос то ціле ся ціле дево было де было кудабыт
быт великой і доброй сосне та сосналь Тоты значы то вшытко было
сосно добре А то што было то такы сте І тото нове
было топе ту перекрывали так балькы то з чого было тыж сосни
то о Ну тикайте тут на верху на верху то вязаня ціли
ло десь було одно дерево такє ло чож черой хаты было черой
хаты было щыло димна хата специяльні брали зо Але было здорове А
специяльні брали зо старой Та бы воно доновы были выно за дымы
не было І воде тикы навет тіляте во Я власні тото хочу
знати о власні тото ня цікавит значыт в долині была така долга
на цілу хыжю долга колода так же отримала вшытку і в горі
треба было звязати і в горі Е ту звязати тіле Звязати ціле
і давали тиж та удову на цілу дужы тарой хаты давали Але
кленці зо старой То кланці зо старой треба было Та были новоі
але та была донова Га як было зо старой здорове дерево обкурене
за дымом дымом за незнатя кільку років то оно тиж было добре
так же жебы обрали і давали ту ту жебы звязати Жебы вязате
здорови то нас было здорови назы дебне чорне чорне дерево было димне
а туляти воды де тікычкы во назвали кєдкє тіж думайця то також
было багато було були здорого дерева а будут кіптиного дерева чорне начыть
будут здорови В сварі хаті і было добы до тара хыжа была
курна Ту курля стара стара хыжа і зато ся вшытко закурило там
на плоді тай дали підци як то під дуби Під дахом но
той під на під поду так під Так но то то то
то то то то то то то тоты брали з якого дерева
тоты зачынают робити тот дах так так є нарывала Так так добре
То была тіло вязане то дах ся тымає над тым Кріквы кліквы
ту клоквы Ну называют кроквы Но назвали кліквы Нас назвали Кріквы Кріквы
Криквы на На крок то з якого дерева іх робили Най бы
были в нас на воду нашы были і чорні то значыт дерева
старого зальоіхати а были і такій нові кікы Але з якы якє
дерева брали Нас переважну сосны то сто брали бы сосны не більше
роты Кликвы і лативы а тут треба было уж о так перебывали
так о тиво слати лати о прибывали а до них уж вязали
кєдкы Добывали до кыков а до латів привязали кій кєдкы звали кєдкы
Але кєдкы я бы Вам показувал як кєдкы бо ту кліпкы называйт
і воне іначей вязут а нас кєдчкы робили але не зназвали назвали
кєй кєдками але іначе вязали Ту іначей вязай і ту інайт А
тото як ся звало тото То з верху жебы кєчкы ся тязы
темали ся кєчкы жебы ту телили просту солому і тоді та вели
на то наверху то назват ключы ключы тай замикают дах Найте тюпте
мало цілу солому тоты тоты же з горы тримали отак дах так
тоты же згорена Згоре То плючы Ключы А з якого дерева робили
іх дикого Аби те мало Абы се те мали аде воды притискали
ту солому Аби знате будо будя была дешо то піддує децьо а
води ты ключі тримали Тепер ся на ты ключі дале бывали але
в нас не буду вате ще декотрі давали таку жертву велику знате
жебы ключі ліпше приставали до тых А ключі єден з другым не
были Нє не были звязаны лем о клемы даходили климом ін о
так заходили так і ште мале а ту а ту щы были
во такы гло далж декотры люде давали щы на жебы іх туці
не підтягали як были ґуді не підтягали солом ліпче як і ліпци
притискали То затегло ключі давала таку жарду велику хы притискала І яку
солому брали на кычкы Дей бель жытну солому пивальну жытну солому але
бляле штоб найменьше было грубоі має бляле Таку солому діжют тоньшу бо
казали я не знаю а казали люде же груба солома скор ся
гниє А дибна долшы ты долше тымає ся але ебы было так
же уж треба было міняти Не може Не на цілій хыжы але
в якымси місци наприклад прогнило е І я якій час мал проминути
жебы та было ведко по самопособі бы так кєдка та была кєдка
а друга накрывала до полвиды друй кєдкы так а тата накрывала ту
другу половину кєдкєдкє што так жоло кєдка не была а была майже
майже дві частик кєдкє двоі оту шалькєдкы так одышал та другі шалькєдкє
накрывал аж такло наз двоклял а те тішан наз ним накрывал аж
так мало з чого де тіша не досягал першого шару І тамы
были на поду мы пішли і подивил ся де вже кєдка тонка
де вже кєдкє пленилі Оді той час подивил ся тамтам і той
час відрубал кєдкы буду привязаны були до лад до ляд і выкевал
і той час кєчок віднакевал над Нас було здавет давен щы як
лишала ся солома веце просто соломи жытна то на весну што треба
на подвесла на поли вязати та як овеснопы вязат бо снопы вязали
тыма што жали А бже выяді Солом тий овес в тиясвід то
взяли бляле подверства бы там за короткы были подверства взязати іх Но
і переважду воде молотыме машынами том не было ріжниці ци є великі
сні бібы Бо там ціпом не молотили же овес ясміля адже машынами
безруками ручні машыны мали што діду купил І для хвія тіло фаміі
вже тіло фаміі зжекою остали ся том машыном Дідови же наші батькы
вже коли остали ся тов машыном цю дідо купил то рухаме а
нейкы то вже мали то то же мали своє зо шумівай то
разорой то зорой то разоро Бывайте здорови мусува слишу госу і возо
Бывайте моіш што з Рыси воды Што за си воды Што з
Нов і разом оривай то разоро ривай то разор Бівай то раздоро
А коли был час в році же можна было поправити тоту поправляти
новы кідкы на лип дале весною переважно або вже без тоє переважно
был же як Як буде же выселити жебы пі был засе за
заселени це треба было там смітити чы шобит а там весною переглядали
о тото то час кєд чы ґвіды выкынули аж А заванут так
нас ґєм ґадал той лишня солома була дачы желис тото і сам
собі кєдкє робил жебы мал в запасі І по тому як был
в запасі книж кєє кєдкє молтил він хто повыкерал І завжд засную
то як была погода гадна хоц буде в полю робота але він
выстав і ту чат даху покрытыма кєчками повіджте а з якого дерева
робили двері Дохда кожы ды ялены вже робили Зєлене сме дале даробили
но підлогы зєлены бо смо ла де по підлозі до того зєлены
підлогы робили Нові Добрали сте шкло де си купували в місті Дамы
ся купували Та вже было жы напразити же купували дал собі миру
миру якєшло і там везали в місті єм Йомы та міру Вы
повіли же треба было глас побільшыти вікно но то было так бачы
не тепер як теба было більші себе то вы купили себе сєбы
купы по розмірох Вікно о такы влачыш спати А то де приходят
себе Це вікно те пачка во та тіла коробка тота була то
була з ялине може были з ялины а ті што відкрывали ся
в лотіло кєд приходили шко зас робили што зробили ся Середиі мыдєми
одну любили як бы дві стіны жебы таку каналку жебы переважно гыблі
были тай на дома гыблі Дадмени є на городі такій гыбель Ты
каналку робили і не треба было як ту збоку прибивати вастерку жебы
шыба стояла а вкладали ту канальку Але тут буде замкы вылобачыте туд
буде замкы де ся де ся гадно розберало відтучали ся буде на
гоц шлюбах назвали год шлюбы деревляні шлюбы ді ся відключало ті замкы
ся відберало і тей легодько ся розберадут ся кране вікно та рама
тіля рама не патка так коробка а рама розберала ся ті начарте
як гляд І тоді заклядали себе і по баньку зберали Взяли долзад
закрутили на кількы во там буду кількы специяльно забили і зробили таку
де і там були ті уголикы закрутили хоцлюбами знову тыма самыма што
відкутили і так заклядали Збели ся вікну де банонько відкрутили то відкутили
другій заста поставили ся Ту мате такым білым ту шпары медже еохо
шпары медже тыма колодами так балками затыкали мухом так і глином то
біла глина ту ту глина вычена Ту довязаня є доляня і мали
ставити хату ты зараня награбали моху Мох добре высушыли Як сте вели
хату туды залізы добы пистилиме леґонько мохом жебы добрі підставали Замкы жебы
не буду спати там так мого м ты постелили то дідала ду
колоду так кут піднизано і вона приставала добре же ту спад не
було А тіж паро лишыли дальше Ат як поставили хату товди другым
мохом мале текідпияно деревяні клины і набивали ту мохом ту уж пахы
набивали мохом а ты другі Як поставили хату но а ті мохом
видяте тіло тівде мох набивали Біли ялеглины тай была глина жолта Замастили
шыб моху не было ведко но пля же могше гадно обізали шт
был гладкій штоб не было было де год бы шівненько і жінкы
переважно а мов чудвікы любили а жінкы ти робота была зад замостили
жолту глину заматили бы дідай кобуду а потом высла глина тебы помотили
ту нибы вапном ци чом не помалювало высобі телы А це мог
замостили вапном і тота говина зан Так і з той стороны з
надво З середины так само лиш єнь по пізнійше як доходжыт то
мати собі рівно А так рівненько чоб ціна была не видно было
то Але была рівна І тобі поматили з середины стіном были яко
хыже Вшытку стіну Мы жолту глину лен не блякували нам Тепер блят
мій Бозат был там в моім старі доказал же там там переважно
ме брали такій горбу бляли ме тым того жолту гыну і тай
сусіды бляли на ліпеня де де поправите стіны або на вбуівку де
ся выбило то холівненько було то багату жолту виду плати што Но
пля за жолту глину добре было мішати з ячмину полову з ячміны
была на мала тіпали ся дуже темале ся добле Оте то мале
за запасів полову ячмінну Была бола теблиш і тоты шпары замазували ту
тиш брали полову Не до глины Дулине доли вода стіпала ся літовци
блатуга бачат ціпала ся і воне тому рівла по тому на тоты
давали лотом білили Белянку оставало ся то А того як хто ходіл
то помил собі тело тело дальше або або помалювал судны власні брали
брали фой крас якото кляском собі помалювал такому або просто пома собі
побыл жебы были честны бы то были гадофані тистанкы А середина то
Жіп на Лат ся горы на долину дисталі на долину Лат як
бы назва танклоты Ликували добры На тім час уж вершыти передачу передачу
про лемківску хыжу Хоц думам же тота тема буде продолжана ну а
наразі працім ся При мікрофоні была Анны Кырпан Оставайте здоровы До стрічы
на тыжден