70% #2021 - 70% #385 Як то ся робит Якы сме 11 IV 2021
Еп. 2021

70% #2021 - 70% #385 Як то ся робит Якы сме 11 IV 2021

Опис епізоду

Odcinek dotyczy sposobu prowadzenia wywiadów ze starszymi Łemkami i zapisywania ich wspomnień, a także tego, jak pytania o religię i moralność pomagają lepiej zrozumieć ich doświadczenia. Z rozmowy wynika, że ważne są tu dawne chrześcijańskie normy, oceny dobra i zła oraz wartość dobrych relacji w rodzinie i społeczności.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Вытам вас ми моі кохайци при єй мікрофоніі Анна Кырпан Од нового
року наша проґрама як уж знате дакус змінена Тепер оповідаме Вам як
то мы робиме нашы інтервю а тіж утім і як вы самы
можете подібно бесідувати зо старшыма Лемками і в якій спосіб найліпше записувати
іх спомины Тыжден тому повіла єм же кус за дуже бесідували сме
о материяльнім то обернеме ся в сторону духовного З нашом темом выбрало
сме тыжден тому реліґію реліґійніст значыня християньской реліґіі і церкви ужытю Лемків
Анґлиска хотіла бы м перейти на інчы темы якы в якысій мірі
тыж звязаны з реліґійностю Лемків і якы при нагоді тыж вартат зачепити
Но і не лем Зачепити але і піддати Вам дорогы слухаче якысы
ідеі з якых можете скорыстати Найперше то тема моралі Коли бесідуєме о
жытю Лемків на рідній землі іщы до выгнаня То понятя мораль для
нашых дідів предідів значыло предовшыткым ци переважні християньску мораль Але не лем
І то барз цікаве дознати ся од старшых люди што колиси уважало
ся за добре а што в оцях люди выглядало недобре Як будете
давати такы звіданя то даякы одповіди будут цілком проґнозуваны злото забити вкрасти
зыґанити зробити комуси велику кривду і так дале Новінців ся так як
то подают десят заповіди Божых Але моі респонденты дают часто тиж і
інчы одповіди окрем тоты Наприклад уважали за великє зло быти лінивым Не
хтіти робити як інчы од рано до вечеры Злом уважали як чули
сте в недавных передачах напр такє зрубувати садовы дерева жебы на іх
місци поставити сой хыжу То было як бы гріхом в стосунку до
тотых дерев Тыж недобра річ побрати ся з чловеком інчой віры ци
нацийональности і перейти на його а зробити своє рідне Но так як
гварят што уважало ся за зло так само нашы респонденты дают одповіди
што мали колиси за добре што было добрым гірцьом Ну наприклад ідеалом
для Лемків был чловек якій потрафил зо вшыткыма збудувати добры стосункы з
молодшыма зо старшыма і в свойой родині і зо сусідами і в
сельской громаді Носи так было же задля добрых стосунків дачым можна было
і пожертвувати од дачого ся одмовити а нараз і потерпіти кумуси піти
тиж на даякій компроміс Тоту уважали за нормальне бо добры стосункы цінили
барз высоко Абсолютні нормальным было колиси тото о тім кус люде тепер
забыли Помагати без жадной вынагороды без жадной заплаты без корысти для себе
помагати єден другому ци в гурті робити якуси велику роботу напр ставити
хыжу А чловек якій за кажду поміч за кажду послугу жадал оддякы
хутіл заплаты глядал лем корысты для себы Был неприємным для люди З
ним не хтіли товаришувати Так было у Лемків а в інчых народів
може то была і добра прикмета як хтоси єст такым бізнесменом як
зна рахувати грошы зна цінити свій час Не тратит час на дармо
а лем там де може мати даяку выгоду Але я гварю о
Лемках Імків тото не было популярне і взагалі такых персонажів было мало
медже Лемками Што такє добре і што такє недобре то тема яка
нема кінця Але коли зачнете єй можете дознати ся дос дуже нового
для себе Можете видіти же то неєднако што было добре колиси і
што тепер што было за дідів преґідів што за часів родиків што
было добре для Лемків а што было добре наприклад для Поляків а
што для Німців што было добре для пана а што для селян
Можете дознати ся яка то психолоґія была колиси в люди Што цінили
Якы мали они о вшыткым понятя як сий представляли тот світ Но
повіли ім же Море Лемка лем по части хоці великой мірі была
сформувана християньством Християньскы нормы жытя і вымогы наложыли ся на дохристияньскы переплели
ся з нима злучыли ся наложыли ся на народну традицийну культуру Што
добре што недобре диктувала тисі традиция і звычайове право Значыт за добре
уважало ся тото што запроводжене в суспільным циродиннім жытю завындавно хоц оно
може і нелоґічне уж і чудачне і архаічне застеріле Оно добре было
оно уж усталене уж выпробуване уж колиси вказало свою ефективніст і было
загайні приняте Но і зато против Старого Добра воювали прихыльникы Добра нового
модерного сучасного Як хочете ся дознати більше што то колиси мали за
добре а што за зле варто побесідувати о тім як колиси ся
выховувало діти Окрем методів выхованя можеме ся дознати якы моральны цінности якы
чесноты родиче ци взагалі дорослы хотіли прищепити дітям Вера часто тото дост
ся одріжняло од днешных пріоритетів выхованя Чым Чым ся одріжняло Ну наприклад
Но вызвідуйте діда ци бабу як іх выховували і ся дознате от
хоцбы і такы Колиси в родині головны особы то были дорослы А
тепер нараз выходит же в кількох родинок рядят діти навет цілком маленькы
што діти повіли што наказали та вшыткы мусят выконувати Но тепер послухаме
фраґменты з інтервю якы колиси у нас звучали звучали в цілости а
тепер натялом того кавальці но то будут звучати кавальцікы якы мают стосунок
і до днешньой темы Пан Василь Дзяма походит з Мацины а його
зяна Ольґа з є з дому посідся пиш з розділя тепер жыют
коло самого Йвола в маленькым місточку Винникы в селі ты в селі
жывы ся ятькы робили ниполи Ян Пока был малий ты Сідил дому
з тым казком біднажом з тым нунашком А потім ходил єм до
школы ся ным не был любил єм тераз стару бабу до річкы
Вазабков Йой Те я не знам так гладя Я Видите видите был
же так як смотрю на вас то выглядало же выбыли слухнячы Вы
повіли же не слухняці огладіл єм добрий діздол На як то вы
бабу вштурили дурі так я што ходила просити по хатах Были якысы
дяды ци што такы голы Новы чомы так Ны то бым такє
вылучаны Щобне сут стала і пришла до хны до тата ботоку низ
річкы до Кытакла Пришла джы ата до таатына Я приходжу додому о
насідит в хыжы Із тот з мене одразу заруку і ременю мы
єщ ся поженили а тато його каже Олю тато мене дуже любили
І Олю я му іщы рады дам Я го звяжу як буде
Тебе обіжал ни я го звяжу і так му всыплю він знає
як я мож бы бы то іщы товды так было так А
як назагал якє было выхованя родиче до дітий так більше як бы
остро брали ся ци были лагідны як то родиче з дітьми никы
лагідны Моі батькы на стікы были добрі шя не знаю тато мій
никого так пальцем не вдарил наві пса Дуже был такій батько мій
Як він ся оженил і він оріг так на вікну так звисал
І він пішол і обрізал гілку а то вже были травінь тату
каже ты видиш як плаче оріх нашы ти його обрізы то він
такій был він бы недай бог бы хтоси пса неспостійно псал псы
нома Не дай бо бы хтось вдарил пса а нас діти то
николи кажу о так пальце Ну найбільше Ну чого ты так зробила
дитиню но ночого ты так не слухаш о так во такій мен
дужы были Лагі батькє дуже было тай мы были черні мы так
слухали батьків дуже мы слухали батькє якы сте А в нас ні
нихто сіж ми дістала тілько я Доколи сте достали по задньому леци
коли ти іщы розказувал што што ты штоси зробил забыл єст і
тіж татут до дерева привязали чышы не в саді бы я ходил
в школу садік з коляґом доізме Та моций він уж мертвый той
коляґы давно з того року тай мо як когоси там побили в
садіку з діти обы а тым выхователька повіла же нас до пивниці
замкне а там шуры нас погрызит А мы взяли і повтікали садідо
Ну і де сховати ся де Стоял сусік ся назерну так за
хыжом сто догів текій Мы до того сусікы ся поховали То нас
глядали до барз долгу ніч на сней По цілим селі аж потім
деси якосику сусіка ішли а мы ся рушыли І нас домношли мали
отягнулы ну і відповідно дали нам зісти беразовый кашы Ну достали стем
А в сім были Рыменьом цим Рыменьом А Вас не были Я
вжід є не Васай не там можы дівкы іщы делікатні такы а
до старшого то мали сте лем єдного такого был был такій жы
вам такий жывониско Але якє назагал было тото выхованя Были якысы принципы
же родиче повіли же того не можна робити же тамто ци може
страшыли чым Я щестятя іщы памятам як мене страшыли циґонку же приде
циґанка ім я забере то я в хыжы часом сідил і боял
ся як никого в хыжы не было было але ті козє циґанка
загра Было якєс такє выхованя же повіли же того не можна робити
бы то гріх О такє было шобозє Бож дивит ся на тебе
о знайшы Божю всє видит ото хто так о так говорили так
воляме Шобозів всє знає Божсо видит Музичны перервы так сий думам выполнит
нам бо барз єй люблю студенка з калуся о Йы не гы
соди Сти новы не буду До тебе дівча до таба дів то
гыщы раз приду іщы раз приду бо то быго разу Жебы знимого
Божа познаго бо до мня ураз До мня є зар тові та
юж за помино Ты не свена повіно єй не гостино Мене звати
Руман Гавляняк Я родил ся в <unk> Руці В <unk> Руці село
Пусада Яслівскада Ясливска Коло Яслиск то є разом село з містецком Єслиска
А де ту мешкате Я недалеко Львува є такє село Навария І
вы были весільным гудаком є такє того штато і на цім грали
сте Я два рокы грал на ударных установках потім переш як бысти
на бубні на бубні То я два рокы перешол потім перешол я
на клярнет а потім перешол на сексофон высну я переграл своє жытя
на сексофоні Так цікаво повіли сте перегро своє жытя на саксофоніта Я
пойм цього оно троха і такє бо вдома мы цілий час занималі
ся тата на Гуслях сестра на Акардіоні Я на саксофоні Ту моя
мама каже І в школі або выше навцете грати або язый дузу
так был каждий вецір мы то тым ся занимали і все тато
казал Файні файні ани другій нанказ тото треба поправити тамты поправити в
новы пісні Ножу повісти же был не лем добрым гудаком але педагом
нашол підхід до діти як лем Я бы хотіл повісти же не
то же мій тато а він знал повісти так Він николи не
кричал не вціл так жыт той а він так якоси годен был
повісти же людины собі він так повіл і не жебы так заходил
тото Акуратно людина потім пуцяла як одходит од того пуцінят обдумати тоту
вшытку што І так моє жытя перешло же я стал троха застівнивый
штоси треба зробити Люба робота Наці в першу чергу як мі тато
каже Сяд Подумай ци треба тоту роботу робити чым робити і як
робити Не так жы прилитіл а путів Юйте і сіто Нє наперед
ся робит о так нас мітатол выхувал Іло діяграм над тім файні
але штоси там і він так сказал як поправити як шол так
яклоси ну розумно Но і тепер іщы єден фраґмент Євару <unk>o<unk>e <unk>
рук стилю Відевскій ковалівскій ся писал <unk> Він такий файно і правил
досю але потім як же фронт пришол десь він выіхал а потім
пришол старший же чловік был монахом был За Німців потім же Німців
же війна то потім монах той пришол такий што нас всіл ту
юрігію такшой пісні насціл і всю нас всіл То так памяташ він
навет такых діти як я мала пятнадцет руків хлопців дівчат то він
бравшы нас вцілы церковны пісні то вшо так нас духуніст вціл о
так а фурсі то было так як я дошколи ходила дві годины
се было на тыжден релігіі середу іх пятниців шол священник реліґівців І
то вціл так акуратно што ті діти так розуміли што треба в
Божым жыти єдно і батькы та выховали і богато від священників то
так памятай же мне хотіли никы погане слово сказати хоц від старых
што сме чули знайте то мы того не повторяли бы то великый
гріх так нас ксьондзиці вціли А тоше памятаю што на весіля Боже
боронижебы діти на весілью або на якій забаві были Як был на
весіллю правда же стары не передавали но самы діти передавали учы учытелям
Знайд так само памятає на себе той учытель байковців Украінец Был він
з Ябльниці Федор Кобуто тоже він был від Крениці але він мене
не вцінул в мене в ціл байку а він буше хлопцьом здає
ся інче нижонатий А я так ся дуже добрі вцілял а знайте
вчытелі дітишы ся всю дуже добрі цінят знайте і люблят І я
знайте пішла на весіля по родині як то дето візя гладкого ся
знаю же называло то была родина гладкого навет коли шкуду не де
была та хата Я пішла на то весіля якыс діти выділи і
всвітилю і сказали І я пришла і той вшытель мі каже ты
була на вісілю Я кажу вам хто казал так і так ношо
буду ся відперали А як се як знал вчытель же выти на
вісілю була то таку кару завдали Зошын не знаю мал ци двадцет
карток зошын мал ци і ти вже забулам Шы треба было ціли
зошыц свитати шкільным дітям на вісілья не можна ходити Шкільным дітям на
вісілья не можна буде зошыт про цілий жолы ци ціли зошыт списати
І той пришол такы што б діти не чули і кажы знайшу
дитину міні так шкода бо ти ся на ціликла з найліпше втіш
але кару ті мушу дати бо што діти скажут Я тот той
зож допамятаю чы я той зошы ся списала о така така дисципліна
была І то правда вы не думайте бы на весіллю всілякы суро
сте могли чути то дуже было то для дітей добре В якым
віці уж можно было ходити на весіл Ну та як певно та
дія то так до кінця было Докы школа была докы як кажу
тилівців были в тім в селі Докы выселіня не буду Лапакувна то
она мене в ціла тошы за Пульці лапна піку Лапікувна то на
потім тот зындрановы пішла єй забрали А так памятаєш што она дужы
красіла была А потім байкомивців же Останні рокы коли она пішла до
Циндранова то байкоминивців А вже так было знаєш што як як з
неє так воякы вщытель пришол одразу ставали сказали Слава Ісусу Христу з
Моци нашого родици діво горіли паці з ним ци говоріли молиту А
потім на останку же так мали іже Німці прийти то же так
та Полься як той ся пільсютскій был то він дуже так люди
ся цінил Лемків а той рід сміглий то він сильно шобшы на
польскє перешло тото так памятаюч дуже хтіли жебы му навет молитвы польскы
гворили Але мы ся завзяли і мы не говорили так што як
было єдна дитина то было може што знів зрубіли але мы цілий
кляс як выставали по украіньскы сме а та ся сварила Але сукіньскы
але може по церковнослоя ну по церковнословяньскы по лемківскы То татаяк в
церкви горіл мну а вона хтіла жебы по польскы горіт так то
было ну і тепер студенка в калушах Єст іщы єдна тема яку
при нагоді хочу зачепити вере не знам ци хтоси єй тепер досліджує
ци ніт а тема цікава Жебы зрозуміли сте уж што ходит повім
же же певне Нераз чули сте анеґдоты де діют представникы ріжных народів
І штоси єдно ім треба зробити Но наприклад Американец зробит тото так
Француз так Росиянин якоси іщы інакше Вшыткы з якысой ситуациі в свій
спохід ся вывязали Ну і на тім полігат тот гумор Такы анеґдоты
нераз і дост некоректны образливы бывают но але даю іх яко приклад
бо они в свій спосіб выявляют якысы прикметы ріжных народів А повім
тепер юж цілком серйозні же для каждого народа ци етноґрупы властивы своі
усталены формы діяня формы поведінкы то гейбы шаблоны в гірці як треба
ся заховувати як діяти в конкретных обставинах І подібно як тото представляют
в гіпотрофуваной карикатурной формі анеґдоты в якысой ситуациі Німец зробит в Лахіні
так француз дакус по інчому О Лемку Іщы як оси там І
то тиж добра тема і для серйозных дослідників і для вас коли
бесідуєте зо старшыма людми Вчены называют тото етнічны стереотипы поведінкы Найбільше іх
видно власні в традицийных культурах яком єст і лемківска культура значыт в
культурах де традиция марз важну ролю хоц етнічны стереотипы захованя сут всядиль
і в сучасных культурах тыж Обряды звыкы то приклад ситуациі де чловек
часто діє власні так як диктуют йому стереотипы поведінкы його народа Але
ясна річ сут і інчы чысленны формы дільности де на модель поведінкы
чловека діют конкретны хоц і неписаны правила діют якысы стандарды поведінкы його
народа Нот іщы єдным прикладом ту можут быти традицийны способы выхованя і
вчыня діти Під вплывом тотых стереотипів якы формували ся дост долго може
навет тисячі років чловек діє в якыйси спосіб в певній ситуациі Але
нераз сам не годен повісти выяснити чом діє власні так Він може
навет здивувати ся як будете його о тім звідувати Чом Гм чом
Но бы вшыткы так роблят Бо так ся робит в такых припадках
Бо так робили няньови і дідове бо як бы інчому ту діяти
Але так направду в свідомости в памяти він ма якысы гірці стереотипы
стереотипы заховуваня властивы для його народа Они можут проявляти ся тиж і
в тім як якійс народ боронит і утримує своє в стосунку до
народів сусідів Но і власні коли порівнюєме в бесіді з нашыма респондентами
як в якысой ситуациі зробил бы Росиянин Пуляк Німец Француз Циґан Жыд
Словак Мадяр ци Лемку Товды і довідуєме ся окрислюєме для себе якы
у Лемків сут етнічны стереотипы поведінкы Даколи навет гварят но хтоси зробил
там так ци так а Лемку ниґда так бы не зробил Но
то власні тото мали єм на увагі То прошу Вас як будете
в дакого старшого і мудрого записувати спомины выбрати колиси і такий ракурс
видіня Давати звіданя і на тоту тему Но тепер послухаме фраґменты з
інтервю натялом того кавальці просиме слухати пришли сме до Буцяця ту місточку
на полудню Тырнопільской Области і ту мешкат пані Ніна Оленяк і Яскілька
Маме тот острів Оперівка Петруша Воя Рідник Бунарівка Ванівка Одрыкіны Чорнорікы Корчына
Коло самого Коросна Красна уж на пілніч Гвоздянка і іщы на схід
Яблониця і інчы села уж они сполячены але было іщы пару люди
же тиж належали до парафіібник і приходили Было і такє же там
уж села уж ся зробили польскы але іщы Приходили до ну може
рапкатолицкых были і такы то бы цілы села колиси сел лемківскы а
они покус ся зробили польском але пару люди пару робіт і чорне
одналежали до том то было такє Новы маме тот такий острів тоты
кавальчык І сут ріжны дискусиі ци то Лемкы ци не Лемкы ци
што то за люде повідают так же тот кавальчык належыт до надсяня
інчы повідают же то такой Лемкы інчы же то Особлива ґрупа замішанці
они ся замішали в польскій мурі і они ріжнят ся цалком они
цалком інакше што си єст лем своє Ідеякы непольскы вчены До лемківской
землі тот кавалец не долучают навет на мапах не долучают же то
Лемкы а то якійси окремий кавалец такы вышло же тот острів уж
был в польскым мурі Лишыли ся лемківскы тоты землі де были горы
де были лісы де тяжчє было ґыдувати як і выселяло окола уж
заґаздували там де было рівно і было легше заґаздували суй Полякы і
тоты села кусцюк уж были засимілюваны там уж было більше Поляків а
тоты як бы центрі в середині того острова то іщы так ся
тримали ів ся а тоты же же пукута то так покус покус
асимілювали ся барз рідко них в тых селах што выкажете компанну в
тым то барз рідко были змішаны шлюбы барз рідко все старали ся
своженит ся зо своіма бо ни ся не сварили бы ниґде ци
были кєрмашы Ці якы принятя то ниґди ся не сварили бы як
приізджали приходили Полякы до них танцувати ці о о о о о
о ни были запрошены тонцували разом выселили ся разом то так было
Але жебы так было як по тім повіні як приіхали зо сходу
ту Полякы якы они были страшно насторєны проти жбы Украінці ся бояли
і єхали до Роз до Украіны ту І вони робили страшны річы
страшны речы бо барз дуже грабували товды Я нас тіхы Я дуже
люблю польску культуру я дуже люблю польску пізеніст дуже люблю польску мову
незвычайно шаную Поляків І приізджай до мене і то само і ходжу
ту до Костьова на пастерку за Фзе Знаєте то не єст то
што мы не любимо Поляків мы любимо але стала ся між нами
сильно шкода што тіхо століть стала ся між нами така вражда може
над тых церковных замішана як ґразны церкви бо была там латиньска а
ту была православна І мы не маємо ненависти найни до рускых до
тых люди простых рускых не маємо ненависти мы маємо ненависти ненавист може
таку што принижуют нашу гідніст то є тота влада яка вона і
загрозу має і для цілой Европы А выділи же выповіли же ваш
муж то з Лемківы з інчой части та Лемківщыны він з родины
Бубняків Ярослав Ярослав з його родины в Бубнякє Ірослав писал ся Бубняк
він ся не писал Буланик мі ся писал Юра бо він теж
мама вышла заміж за Юру то ваш муж родил ся в розділю
Нє род родил ся уж ту а його родицю в розділю в
розділю Быдвам розділі тато бы мі ся здає же тато Был з
Панкнуі в Панклий там коло буднаркы Єну знам де пан о табо
а тато з панкной а мама а маме зділяль а маме з
розділя бо там жыли тоты буднякы а вы можете пивати Тоту часты
Лемковины до тоту де жыли вы бо мы тепер власні цікавивали же
были ріжны части і бесідували сме же дакотры мают тоты села же
на пілніч од Куросна якы же єдны гварят жыто Лемкы іншы жыто
не Лемкы То вы можете порівняти якы Лемкы там коло Ґорлиц так
то што можете повісти виділи стеє куси велику ріжницю ци невелику цим
што може такы якы такы прикметы же може ріжнили ся То єст
барз цікаве питаня бо знаєте то так як єм перше раз приіхала
то приходили там і Полякы і Лемкы і там ещы было дуже
родин якы были выселены під час операциі Вісла то было выселены на
захід Польщы з Рузділя І вони як раз в той час як
мы приізджали а мы приіхали приблизно де в <unk> році першій раз
Де в сі доізді я першы раз так в <unk> році то
першый раз нам цьотя Выслава вызу ім могли приіхати то ся зараз
зышли в купа люди бы мы там троха товару привезли но і
зараз ім страхі цікаво было што доцьоці приіхали родина з Украіны то
вызнаєте же такой двоякой вражіня было бы Были такы же казали же
тоно же єст на Украіні то сте винны вшыткы бо пєте А
най были такы бо вони не знали навіт продолжыме я кажу наш
нашы Лемкы же мы Шо не так жыємо добре же не так
добре жыємо же нич нема по магазинах же то мыны бы ми
піємо Адже пєте же зато не тычыло ся тіло нас особи але
треба повісти же наприклад <unk> рік то повіме же в Польщы но
може не <unk> а може дайме на то <unk> то в Польщы
економічні было цалком ліпше як совітскій стра так зато они вони такы
были пишны в товды бо щы потім них у вісемдесятых роках них
быват бояльшы А втовды то щы так вшытко было добре ной і
тото навет наш навет нашы там што приходили з розділя кажд а
я повідам же повідалам так же вызнаєте же як мы приіхали ту
до Ясва то чекали мычы мы там ночували нібы жебы потім на
автобу сісти то тілько мы пяных ту виділи пляків бо направоду так
было і просили чы не маєму горілкы продати То так было Я
кажу то не має зничыня то просто як бы сте там выли
то бы сте знали ци через грівку то просто там інша єст
справа інше жытя і так я кажу вы зрозуміте же навіт вы
вас зробили польщом социялістычном То ваш социялізм і украіньскій социялізм єд небо
і земля Е мій слав то вза вза він не вміл найдпити
Як найд гості были нас то трошкы так він просто не любил
люби веселіс любит страшну гостів нас каждой неділі хто себе в хаті
І так бы давало нам што мы все мали шо полністів поставити
так і погостити все ра в обід приходила родина а коли <unk>
приходили нашы колеґы і все в нас бы в нас кімнаты были
великы бо то хто мал хрущовку то не было нис обернути А
в нас так більше є так І так все то в нас
были мы гостинны были сильно Але жебы в нас была коли пянка
ци мого тата мі тато был музыкант та він взагалі на стійку
была высока культура навіт вод нашых Русинів Лемківці буде м казати добы
там не был на стійку шол пили сы в кєлішку мали пили
собі трошкы навіт по тім же руками перешло Я знаю я не
знам як Лемкы бо є з Лемками такы Были такы што любили
выпити были я ничы не кажу і в нас были і такы
были Але жебы то было такє пянкы якы і мы там так
політычно нераз і посперечали ся Але якщы порівнювати наш нарід од той
шу в тых селах жывде моі родиці І більше такых гострых Лемків
правдивых з Ґорлиц Різниця была дост велика В чому Бо Лемкы правдивы
вони были острійше во не міли сказати і они ся Поляків не
бояли зовсім Там як мышне на другій ден мы єхали до Ґорлиц
І такій был той Ваньов цияк ций з вашо приіху з Вісли
його выселена на захід він приіхал і будуюч хату в Ґорлиц в
Ріс мы ідемо стоімо і так якоси вышло же там были і
Полякы видно бо до Ліпіну хто єхал хто там до якого кригу
а мы єхали до Ґорлиц якоси так стало же Лемкы стали на
єдній стороні Чекали мы на то П а они стояли там на
другій Ну і той Ваню о ідете до Борлиц о Видиш тоту
гору Славку та мы си ту як з тым з франьом стали
як метянули ґвере як мы зачали стріляти так Полякы ся нас бояли
А мы тихо тату Полякы стоят та шту робите Я ся буду
Поляка боєм на своій земли Вы знайте же не кожде собі позволил
так сказати а він же был там на заході там він хош
бо мал німецку хату і І там де Німці коли жыли і
мали не лишыл ся там хотіл поіхати до розділя там де мі
ся вродил така тяга была і они выстрійше з другой стороны сильнійше
вміли ся тримати купы міс здаєме они більше ся міли тримати нашы
там тоты села Были бі ся паньскы были бы такы інтеліґентнійшы были
такы делікатнійшы барз ся любили гнівати за любу дурницю зариз ся любили
погнівати але были мякшы были такым такы тихішы не міли ся так
уперти як то і навет ту якы ту Лемкы были То вони
тыж такы были шони разом дашто повіли не бояли ся найдій по
своєму бесідувати хоц не каждий міг зараз ся переключыти на украіньской моім
родичы то непогано говорити мамо в чутку як жыла же добро говорила
Але дома м все одно говорили по своєму І знаєте культура міс
здає была выще нійшы в місцевых ту люди То же хай ся
місцевы не гнівают але направду наша культура зоходу вони міли все робити
од них в селі То так міли І хто міг різбити хто
міг грати хто міг жыти хто керці робити хто выли іміта то
был і песічний музикант але вміл і мурувати і кыкерці зрубити а
мамі шыти і гмівак єсти варяти так што варта было з ничого
мала зробити тоту кыселицю найліпшу кыселицю кым шы дотепер вариємо на свята
кыселицю з грибами што то єй найліпше нашій блюдо Была вчатий вынашла
на пенсию то я як раз персій клас кінчала а она шла
на пенси Ніна Анатолівна Мона была орданоносит червоного прапора то она была
сильно комуністка Але втоде вчытелі ходили по родинах хто як жыє Є
товды были такы законы і совітскы акси насыджували силь як вона пришла
до нас а нас образы То был <unk> рік як вона пришла
Якы виділа же я нас налахы на стінах образы як вона зачала
верещати до мамы Як вона каже ти ты травиш дитину што ты
робиш з такой дитины Та тото ся мама каже та не мы
так навчена Та нас так тато з мамом навчыли мы інак не
мєм Выкаже што ты травиш людей што ты о ті образы забрала
мама каже Каже шхоця берти мене де хочете я образа не лишы
бы бо то каже то є моє жытя і мы так новчены
Дайте нам так жыти як мы жыли а онад тоді дітей не
тырве Направду так як бесідували моі діды і баба То дуже слів
не знам і не ужывам а лемківску мову ціную і шаную бо
нем бесідували моі родищы до самой смерти І мы разом з сестром
і цінюємо тоту свою баківщыну барз мало знаме але шо завше споминаме
бы тому што нас цілый жытя прошло на споминах на плачу на
великім хотіню вернути ся назад Моі родиче оповідали же они сут Русинами
тікотоже не кажде напевно вміл зрозуміти то слово же не єст рускє
а Русин казали щы казали што Полякы бо нашы як бы іш
кажете же село тото села были так оточены польскыма і казали Як
ся перепишете на Поляків то лишыте ся там І вызнаєте ж нихто
ся не написал ниєдно єд людина з села ся не написала на
Поляків они себе чули Русинами Вони не Полякы тиж бо мали свою
культуру мали своє календарне свята мали свою свою гідніст яко Русины і
вони ся не переписали то великій щыт для нашых Ці я не
знаю чыя є правдива Лемкыня ци не але я тычу ся до
того народу нашого до тых переселенців до тых люди якых вывезли і
якы там творили культуру высоку тыж для Польщы Але Полякы то занадто
пізно зрозуміли Дорогы слухайте На тім довершуєме нашу передачу При мікрофоні была
Анна Кырпан Одставайте здоровы до стрічы за тыжден