70% #2021 - 70% #387 Як то ся робит Великден, 9 V 2021
Еп. 2021

70% #2021 - 70% #387 Як то ся робит Великден, 9 V 2021

•

Опис епізоду

Odcinek z cyklu „Jak to się robi“ dotyczy dawnych zwyczajów Łemków związanych z Wielkanocą oraz odpoczynkiem od pracy w niedziele i święta. Prowadząca wyjaśnia też, że rozmowy ze starszymi o konkretnych czynnościach pomagają im odtwarzać wspomnienia, a ręce i ciało często pamiętają dawne prace lepiej niż sama głowa.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Видам вас ми слухайце при мікрофоні Анна Кырпан зас тырлад цикль якто
ся робит в якым пропонуєме і Вам кус спрібувати робити тото што
робиме в радию мы а конкретні записувати спомины старшых Лемків Уж колиси
бесідували сме з вами же неєднако міцно тримают ся в памяти ріжны
епізоды нашого жытя Єдны яскравы жывы як кадры з фільму інчы гейбы
в тумані Іщы якысых взагалі не видно Памят то цікава така субстанция
психіятры психолоґы якы мали справу з людми котры фактичні цілком дочыста стратили
памят зауважыли цікаву річ Коли такым особам дате робити дашто такє як
они робили при тіле жытя ци може не тіли жытя але богато
руків то они спомнут сой як тото ся робит В іх рукы
іх тіло памятают тото так напр старенька бабуся коли єй дали в
рукы гатьок гатьок і шыделко і ниткы вспомнула як то вывязувати тым
коронкы і яла ся одраз гадькувати Она забыла якы ся робит але
єй рукы памятали і гейбы самы робили звыклу роботу Што більше такє
припоминаня през якысу роботу може потягнути зо собом споминаня чогоси інчого што
при тім ся впомне выплы з глубины підсвідомости Но і мы з
вами дорогы слухаче тыж бесідували о тім же при стрічы зо старшыма
людми мусиме глядати способів жебы ожывити іх памят І зато найперше глядаме
такы гайків на якы легко і скоро в ріці памяти зімаме якысу
рыбу Наприклад звідуєме о ріцях якы повіме так мусіт ся памятати Звідуєме
о родицях дітинстві хыжы ґаздівці напрых стравах і так дальше Як стрілиме
точно в ціль то єден спомин буде тягнути за собом другій а
другій третій третій і так далей Недавно бесідували сме о роботі таку
мали сме тему і повіли єм же вартат звідати бабу ци дідам
як як як як як як як як як як яка робота
ся выконувала жебы вам навет тото такой вказали Повіли єм же як
дідо нема тіпа то най возме хоц яку полицу заміст тіпа і
вказє як то колиси молотили Як баба нема вертена ципяткы воска най
возме хоц што што єст під руками і вкаже як то пряли
Най вкажут руками вкажут як то ся робило як то треба было
при кім стояти ци сідити ци якы робити рухы і тото даст
Вам понятя як то выглядало Але не лем тото увага Іх рукы
спомнут давну роботу спомнут тоты рухы якых давно юж не робили а
з тым спомни ся старенькым і вшытко докола што безпосередньо гейбы не
належыт до процесу той роботы Бо рукы ногы нашы тіло даколи більше
памятают як голова ґе голова то такий дружяк Більше памятают як голова
і на них тиж вартат чыслити Але о роботі вітній роботі Лемків
уж мали сме передачу днесто хоцю побесідувати у тім як Лемкы оддыхали
од роботы а конкретні о неділях і святах Як бесідували сте з
бабом ци дідом ци старшым тетом ци іщы з кымсо зо старшых
Лемків то певні часто чули сте од них Оо Тапер різдло ото
колис ото колиси якє было різдло або наприклад русаля Оо то тепер
што то русаля А колиси давно ци велиґден Якый то колиси был
велиґден Ок до того великоднє ся рыхтували Йой Но і коли думам
о тотых давных часах то приходит мі до головы мысль же колиси
давно жытя было певне острійше реґламентуване розграничене выріжнійше поділене на час роботы
і час одпочынку До роботы были такы дни в понедільок віторок Середа
четвер пятница субота то были дни до роботы Но выконувати даку роботу
і особливо тяжку в неділі ци свята нашы предкы мали все за
гріх Зато як мі выглядат хоц як тяжко ся приходило нашым предкам
ся трудити особливо на поли Єрувати такы орати сіяти садити а тиж
жнивувати ну і в інчий час на ґаздівці нераз была нелегка робота
але по роботі все приходил тот семий ден ден так бы повісти
загального одпочынку Лемкой позборонил найліпший свій удяг поважні вышли в церков а
пак оддыхали як лем хто хтіл і міг Хтоси чытал книжку часто
і церківну псалдыр наприк так і мій дідо ци якус інчу літературу
ци ґазету Хтоси бал ся з дітьми ци внуками оповідал ім казкы
а хто си в гурті ишол ци сам ішол в ліс по
ефиры наприклад ци грибы хтоси просто стрічал ся і бесідувал з сусідами
товаришами ци ішол усті до родины А десий хлопці кликали гудаків нанимали
гудаків і молодіж юсь співала і танцувала Певне рідко оддыхали ци майже
не оддыхали ґаздыні мамы якы мали дуже діти особливо діти маленькых но
то навет в неділю треба было нима ся занимати Але і то
неділю мали вільнійшу Нашым предкам такым дивным чудачным бы выглядало же мы
тепер можеме стратити піл недільного дня ци цілий ходячы по супермаркєтах ци
роблячы якысу роботу яка в неділю гейбы ся не робит бо нашы
діди бабы мали за гріх в неділю ци свято не лем робити
але навет брати в рукы якысы нарядя інструменты хот хоц бы навет
і ножыці Приймат так нашы діды предіды навет кєд бы не хтіли
то мусіли оддихати Такє было правило такий порядок і тот порядок вера
не был аж такий глупий Тото моі респонденты не розповідают же попри
трудны варункы нелегкы в порівняню до днешных умови жытя тяжку роботу жытя
было веселым радісным коли си люде знали робити но знали по роботі
і оддыхати Радю ом кунцє звідати в старшых люди якы сут кулювас
ци памятают як колиси выглядали неділі і свята на Лемковині Якы розрывкы
жарты забавы выдумували сой діти і молодіж а і старшы люде Коли
не было телевізорів і компютерів Звідуйте най вам оповідают буде цікаво ся
ґуєних Тебі подобає пізмо Хвалити охваліти о соси Тебі подобає пізмо і
выдає же привещыне без довосла і в Ягослов Йо котрый рече єй
блийшы гой повелі зо столія повітовик повелінє положы на мисло до земли
змієві зайніло до ґурельшы Ясло Язівіста благослав як вознесесиня до Дядиного І
слові Дає она земли беси і вознесарок додай своіх і з приподобным
яго в ціну Ізраілым люди приближоющым соєму свойосло деснов Коленів церкви преподой
до звысели си ізродиль сутворчы Єво Ісиной сони узродил своє свой Лядів
типоні в Зотирі дапот єму його головы освойде своі і вознес лецеприподобній
выслоі і возродит занолозвоі возыні вожы в оргониі і мышовустрі в рукові
Сотворіт обшыніво облечані єзы соіху Місом де в неділю ці свято стрічала
ся ціла сельска громада была церков так было на рідній землі Але
по выгнаню на чужыні особливо в першы рокы церков зберало Лемків юж
не з єдного села а зо вшыткых близкых і далекых околиц місцевостях
де были они выселены Нераз Лемкы ішли піше по <unk> і більше
кілометрів до церкви жебы брати участ в літургіі в своім обряді а
тыж жебы ся стріти зо своіма людми по службі Божой Лемкы якы
нашла ся на полудню і сході радяньской Украіны были шокуваны коли виділи
ридяньскы атиістичны порядкы неділя ци реліґійне свято ничым ся не ріжнило од
інчых днів Часто Лемкы протестували протистояли тому і в неділі хоц якіх
змушали такой не ушли до колгоспу Ото власні іщы єдна тема яку
можете розвинути ідайте в даршых Лемків як выглядали неділі і свята іщы
вдома і як в першы рукы по выгнаню Но як наприклад перший
раз на чужыні святкували великдин І чого найбільше в тот ден бракувало
Вера Думам же вшыткы тот перший великден запамятали Принаймні моі респонденты памятают
го міцно Памятают го і ниґда не забудут А даколи великден они
стрічали в друзі в Потязі А і інчы свята стрічали в друзі
І товды они барз ім ся тиж запамятали В загалі свято то
барз добра тема до бесіды зо старшыма людми Бо коли будеме звідувати
о святах а свята то што си такє же міцнійше ся утримало
в памяти і скорше ся споминат Но то коли будеме звідувати о
святах покус покус буде ся споминати і вшыткы решта Можеме давати проти
звіданя як то такє напр ци памятати іщы великдин вдома Але можеме
дакус по інчому закрутити жебы задіяти вшыткы чутя і учутя напр звідати
старшых люди Ци памятат ся тыркотаня рап чол страдну пятницю А звук
дзвунів на велиґден Памятат ся Ци памятают они як пахла яка то
была пахнятя тота влуджена колбаса ци шынка рыхтувана на великден Як она
пахла ци так як тепер Ци не было то покуса для дітий
А як смакувала ім грудка І взагалі великден Який то смак він
має якій запах Може то тиж за пахвоску при писаню писанок а
може огниска ватры яку палили парібкы в тоту ніч же заходил Великден
Ци памятат ся який был дух того свята якій был настрій людий
Ци ріжнил ся він од неснього духу великодня Є Велиґдан был чымсо
такым великым же праві вшытко може даси ся стратити в памяти а
вылиґден якій ся святкувал <unk> ци більше років тому то свято свят
і він переважні ся не забыват Зато сміло можете зачынати записувати спомины
звідуючы власні про великден Но а тепер послухаме фраґменты з нашых інтервю
як то колиси ся святкувало Бесідуєме з Марийом Бурдяк з дому Ковальчык
она вродила ся <unk> листопада в р в Устю Рускым Жегнеско Ґорлицкє
Пані Мария ціле жытя робила учітельком в селі Біло село одраз коло
самого чорткого Перед великодньом каждого року перед великодньом робили з паперу робили
ружы квіткы якы ме украшували церкву і украшували хату робили з бібулькы
бібулька то бібулька тоненькы папірчы потім был я забыла з одного боку
коричнева а з другого кольорова а покрыта таґляком тверда Як кований папір
так рускуваный як бы ся дул коли со такый віяни называл ся
З нього робили листкы Він был кус блищачий листячий а коричне бецподом
жебы не вид і такій шробили з нього листкы Ну і робили
квіткы ружы всякы робили то з бібулькы то з паперу кольоровы квіткы
ну великы такы выробили і давали в церкви украшували казкы брата обовязковы
То ся робило коли то не перед великодньо перед великодньо а каждий
великы підминал в останній там під пятниці Той вінок же приготовили такы
вышыро єнец был там інокі велий а нал о так зверхы вниз
старскы вратаны Ну там царскы врата ну знате од чарків в рота
Як Гірлянда значыт як Гірлянда была так але шырока была іє так
одтудло мало то кажды перед великодньом то было Як были по боковых
дверях то давали від половины могли дава то води як ланцарта то
было обовязково на велиден Дага Значы на велиднын царква была в такій
спосіб прибрана де была вінок дівкы то там збібулкы робили квіткы ружы
кольоровы кольоровы а листя робили што твердого паперу ну як він называл
ся вощаний пакосє то вощаны пакысы і такє самы робили в хыжы
медже образами Меже таку давали медже а образы были під єдном лінийом
Ну основкаті мусіл быти Лемка образ св Миколая в каждій хыжы образ
святого Миколая мусіл быти І медже тыма образами давали ну там уж
были такы корочыло товоры То было владній териториі Но якы вінкы то
были по всій Лемківщыні Туро был такый То была в селі дівчате
дівчата знали великы а як не знали то нас така была Фрузя
панна старша дес мала <unk> років Вона в Креници служыла і вона
пришла і вона Така была набитак то єй давали те і платили
Но може Терпа так не давала багато грошей тамну та Івына багато
не брала але то робила елеґанску знаєте то єй там чы дівчына
і кынула якусь того пашку даку бы она была бідна невіддана ні
маме никого не мала знаєте то єй платили за ту роботу але
робила безздоганно Были окремы такы жінкы а як не было іх дуже
а треба было то і хыжы приберали а каждий в себе в
хыжы Нє тоты будоты давал на великден давал такы помедже образами давал
тоты квіткы Но то по єдній двіці о такєвы такєвы было неже
образане Тепер окрема така територия коло Ждыні Там м село Територия Ждыні
до нас до уж <unk> км то наш район але вжад інча
мода там по селах были вытинанкы на великден Было не так вытинанкы
обовязково То вони плянкую підбивали такою людзкою образы образы всі тримали плянкы
так мали быти Пітою плянкою робили але всі стандардны отакыло Ні єдной
єдной рів так ну приблизно десят центиметер Вони складали кольоровый папір в
четверо ну так робили там зубчыкы ну в четверо тако і ті
з краі квадратовы але обовязково коло краів робили ім зубчыкы ну таківы
якій попалот І так єден по так від другого І чым приклеювали
молоко жебы ся не нищыл трошкы давали мукы жебы тілько хата ся
не нищыла бо воно мало быти рік не білине немащы ни до
другого великодня то знов ціла хата попід хату попід тры Ну основну
центральну стіну попід образами мусіли быти ветенанкы О мате ту картку о
то нарыстуйте мі як то было тото Отак не більше так тоты
образы так плянка А тепер кєдтема тут зразу Толе до стіны До
стіны приклеювали іх до стіны Єдну коло другой а може было быти
і а можна было і через єдну Розумієте не обовязково то залежыт
бы також треба было мати охо Можна через єдну але єден рядва
не давали ряд чекайте але то не додошкы достоіли є стіны пряму
до тіж стіно было тото ну білено біле надзвычале і польорували ярів
А то было каждо квадратик блянка А тут была єдна коло другой
або через єдну через пілтора розумітне Але та вытенанка Та ветенанка в
краю мала мати зубчыкы Ну я та ґамка тудло навколо мала мати
зубчыкы Кілько было такых рядів Єден єден єден ряд ряд а ту
зубчыкы коло коло ветенанкы і не ту небагато там середині вытенали кольоралы
там або легко мукы давали до молока або так або вкрохмалю жебы
ся жебы могла і стерети жебы можла не пілити Ото было току
териториі коло Ждыні коло Ждыні А то было было так През цілий
рік так цілий рік І і ідовале вяли а веле так знов
поновляли Ну а як там ну якась там было тре то собі
тото змеле і тихенько чыстом вапном здабіли такому ожебы то іто Ного
совоступи з видишого оповідают пані Анна Штейма і Михал Ґрузяк з Пулян
Мистівскых Я дознала ся аж тепер же Четвер перед Великудньом страсный четвер
В Трийові повідали жывный четвер І в тот ден была така традиция
же была така вечеря як бы на святый вечер яв на щедрий
вечер было такє же вшыткы сідали вечер до стола так як на
святый вечер чысто такє саме і вшыткы были пісны стравы певне дванадцет
страв ци што вшытко такє Так само выглядало і вшытка родина учесты
сідала там бо в тот ден Ісус Хістос тиж сідал як бы
до стола з апостолями і то была тота тайна вечера і на
памятку того так робили Я того не знала был звычай такий Але
робили літ вічері Найшы на жывный четвер на вічері Вас Вас повідали
жывный четвер было тото слова жывный четвер жытвер так Але нас не
рыхтували як на святый Вічер Молиды Але на лю зробити Жыдвітє так
Трохаівців і тыж была традиция же сідали до стла а відмітити в
ся урочысто як бы постита Антры робіл дома не тепер Тепер ні
ні ні ні я отім як давно было Я тепер не увідам
і тиж сідали до стола і бы была яка то така вечера
же Нолішы уручыт на ліпша як каждый раз то так І могли
быти пирогы могли быти пері тя тото памята берст Памятат же были
пирогы наприклад бы тілько быр то же был піст Но казали што
троха трашытє ліпшу єс хыстут тоты роби вечерів за послами тека тепер
Тепер не тримаю ся ту є робил казати ся трима ся не
триєм обри Тате болатала ся ту ам прихал Ят онета ся зінка
Варила Хре гребы перогы капусту ґутю навит якы ся ляг на святый
вецер Але то было на четвер На жывний чере на бесідали вечеря
на вецер на чер далеко но пят метрів не єли та неля
Покы до гроб не І зато так і зато ци то просто
сідали до стола ци іщы молили ся ци штоси нише ся так
само як на ся тивеця болили ся і сідали до столу І
так само нажывний четвер тако было ятам ся вже нит ката ся
зі каде Покы діти троха не позростали ани ся не хвитігли того
аме ся так варияла тог і мало быти дванадцет стравых ты на
святі вечер Якы то были стравы Памятати До гри Давали за песы
давали там цесни зусіль потом грибы давали потом бандуркы потом перогы капусту
кутю на звалила Кутю навет ну А яко то было кутьо Так
доправды кутя Пшеницом макы Так да га не знала же была кудя
Мала такын тайом на святі веце одпало Дума же тайна вецеря там
ся ой Тося приготуляльно тайну вецерю люде так тоє Но і што
просто сідали помолили ся сіли тоту єли і што іщы штоси робили
при кім ци ци якы ци єли попогіли там припоминали ся тайных
вечера лем і там Хресто на тайны вецері ца зорісой трисли цы
зовжы Як бы выповіли бы в поянах люде были дост реліґійны схватило
ся до церкви Татка натял Так стаме зо церкви діти з высідньой
церкви Тримали ся то для повіты церковных і вважали ниде то ся
тисен для тымаль такла быти єй пя А памятати велиден дома як
ся одбывал Та ґелелпан по само А ся на велел бы тота
ся песвятили А были такы же хлопці мали такы же на страфну
пятницю што такы тыркотали Я то зна малы тота деревяна ручка тюрдостянька
молоткы тота ся калата А єдно пані оповідала мі же то было
Ни в там навет пару поверхів оно ци скрампной было ци што
то такє было же єдны тоты молоточкы другы третє же о такы
на долгым потику такы Більшій знач дама ся не панали панатам ци
такы были простил А тебе ге тре Ле было годан то кавата
нетанка пле тоте молотоцьке патлем калата Они колотали лем о так ы
гамбак ы єдной капотом Коли з нешли хлопці Такых пласті нетів мали
заклатати докола церквах ходили та ходили тым калатали А то кажде є
бы ходила хыбы батька сробили моя самостарче брат є бы мы зробили
ся приматным Брав не мал тота касетанце То не гонорон горо А
в якым віці хлопец міг там тыркотати тым На татам кажу А
оно там то быладка а то стєна так вло а то ті
калата лебы были так тупоті до стєн Але в якій віці уж
хлопец был такый змігным Дальше я в дошкола зачал ходити в сім
рокы вісем то <unk> до <unk> рока в такым ходили го то
было гоноровы до кого не мали дітя та м то нам хлопці
дітята не велето Каждий єст авгы мал такы гыбы геве не побез
того вышол так звало Надкалатало дівчато тот писали писанкы Так Ци хлопці
доколи тиж писали писанкы ци не далі не дівцята писали Хлопці писанками
ся не бавили мама писали писанкы писали тамсереду і торгы кладня красели
іх потємтены Яка кладо за краску А краскы купували ци Рызами робилами
робили підся цєбульом арили цібуль і тем одкрасяли іх таль на тя
цєбуляло А то ся было писано радо оно ся біле лежало Чуєте
в радию голосы Полянцян Анны Штельмы з дому Ардан і Михала Ґрозяка
мам на увазі Поляны мыстівскы Зато же пані Анна з <unk> а
пан Михал з <unk> р то повіме так застали іщы кус того
лемківского жытя на рідній земли Мойреспонденты замешкали в селі Остапє в підволочівскым
реґіоні Остапє Лежыт медже місточками сколат і гримайдів але не на самій
дорозі медже нима а <unk> кілометрів бік од шоса Паску Пекло ся
переварну з четвер Більше покытали пятицю то жері Але паскы пекли Векы
Такы жы Бо нас по хатах святили Не носил до церкви а
святили гнас вдома Но там пару сусіднім пряш Русів де сы сходили
ся до єдной хладил священных і высвяты славдю та в суботу слу
А паско было такы більше Те гришету тя гришеты на плецю брали
гм а як высоко было то ну як ся вдала то треба
бы пережывати а нині на те пачочок в тых венячках танеткы не
треба за пас попережывати нияк Отовды чым ся трапили на зачекайте же
была на невы трісла жебы гарна вышла вона была дозєны Не пекли
подіі Але по єдній абы каця по єдні стаджали Коли сы казали
комуси так паска выросла Шы мусіл надбивати цілюстий бо не гони были
тямнути з пецы А тверкы маленькы ся печы і так нас старал
ся клошымати каждий великый Но якой за великой повісти Якы за великый
так Же там наквал А ни ні ні Но якій зове на
піл того стола ци я боже меншы Але были акы Так мали
за крыткы зверкы на крывкы Шы накрыл а на крывкы плетены та
ждены докошы якій кошет пахар то м і она не была рівна
А єша то назукос то так як дошук таку так ні Маства
накладали тю не по літрі грудка велика пряшканка но тамы кубаса То
же і в заліг ниів но навели де мал кожын Ділятина є
то же як заклад ділятина не тризана з кіщаку Та мы тварили
табрили пильні а шоше было же так оно же прикрасило кошык пляшканку
помастили зверхы жолтко Самом жуйку любіли і давали на завивали ґорбы надерляме
таку о таку досльодку Як вперту было тота тепло горячо там на
такій банях надар посторіли жебы она ся чут чуть Запекла тота тота
яйцей І она была істи была страшно дусила Лясканка была покрашена яйцом
Жебы было жолте же бы было жолты Ната же бы онця гнітило
дале до перцорга нуже яйце затянули Была прекраса до того до кошыка
бо коше ся накладало сакло полни кошы Там яєц може знайту котры
з <unk> варили м то было просто яйця ци писонку І писанкы
Ігавкы як мы называли то цибули Лем в цибулі чыбули гымли м
зьо така былавка А писанкы то бже были писаны нас не было
такє як теперкы як пути накуты папірджыкы на клеіт Тікы были писанкы
писаны они мали два кольоры они мали три кольоры ты мали та
покраску малайця з Яну і зеллену і так была цегловинька І она
як писала ту я риску написала ту лишыла ту написа кінула до
єдной краскы Буді писала другы кєнула до другій краскы Та же тота
писанка выходила ризкы рискы двоякы трякы Ци тоты фарбы ся купували ци
робили з дачого не знам з купаны За вашой памяти то были
купуваны таси ту і краску был бо там неколи си давно то
робили з дачого такого на же то ния не робляш доказати не
пані Жы то зелене надщепом надщепом ждал же бы ся варило з
яйцом же оно тотже робило краску Янеславы Іже коли казали Циґане Жыли
то же Циґаны были нашы поляньскы І то они нидже то хлопы
робили в кузня а циґанкы так облитіла пару хап же ма на
нині зварити єсти Но на велиде она мала такій самий кошых накладаны
ай кажда посподиня Циґанкы люде точенда сыра тота здоровя груденя тота і
дава яйце і і всю І гонорово ішло до церкви Гали ся
каже ничыно я не памятам выказали днюз тай ся му тота варта
Рязала тай полетіла патка І маленькя пастя тай каже та я ся
не дівую же ле пробачте стоваришыня ней ся не дівує маленькому чортенятку
но ті старі чортє три прогідат Ті старі чорти три чом оно
повітіло чом бы чорязазате Пітра Айде доід до Ев дерев конижо та
ідей додому поґатуляли ся А было такє же порібкуй ся обливали воду
О той дневале пладете нокы вале Же могли вас взяти до чыста
як зімали Вас было же вам зімали і дали до чысто Бо
сме ся повали Замкну двері не пустя ся Але вчор тішы там
вернули ся на дну такі бо коли ті розказували то наша мала
то же было каже дуже давно же был такы звычеш нас воды
іх назвали ріка Вый там каже такій выр великій там ся купати
хладили Як здівали дівку Хлопчаскы і як ню кынули До тоту атавка
же то знай ци попала на пеньок ци попала на камін ци
вмерла ой Боже пробіла ся дескє тото То потім веце того не
было Обливали гет як дімали то Але не Але нихту воду так
не шмарил такы ни Нє ні То был нещасний такый не тя
То є та коли было такє ци мож завтріше з оповіданя зопоня
казали і тотого юж наробили Не Но да дівкы якоси ся боронили
тоты хлопців обливали герпіли Запа зіма да треба тей на тя ліют
А потым мали такы як так зімали тоже ляли а мав закыси
кавкы спіцияльне же на беращадня намківы там літяч той воды рядочы кавкы
та з ракы поля польо Ци выж до кого обливали Арде Были
такы дівкы в сусідстві ж вых убливали Но што они рямцяли гарде
гля были такы што його Ео набрала тамт за банько в цізаркы
гворина і разы по там тоты гм а до было моді тото
полеваня або так єду такы вой заропили так влад надаляли влото і
так нас госпо і по од беті не кало гой як было
ся лем пинма так вже там до гозиту ся обливали вык дале
Апторіч ропы ся не одбывали а по ті рокы ся ту обвевали
є Але мало А дома тото лем повель інтересока старала ся ампіти
порывати є приходже дораз аж так выбляти дівкы моля Ям каждома хоц
так было пам можна вказати ся бідно ба не було такого розведена
Але весело было сладіли ся Но і на тім моі дорогенькы будеме
уж завершувати нашу передачу співали джа нас монахы студеты з Унівской Лавры
і зо Львова Желам вам же бы Глас в Жыкю была не
тілько робота не тілько обовязкы але і неділі і свята і наприклад
Новелиґдан был правдивий великден а не дашто інче Но і найтім буде
конец При мікрофоні была Анны Кырпон Оставайте здорови до стрічы за тыжден