70% #2021 - 70% #397 Монастыриска (3 част)
Еп. 2021

70% #2021 - 70% #397 Монастыриска (3 част)

•

Опис епізоду

Odcinek jest trzecią częścią relacji z IV Festiwalu Kultury Łemkowskiej w Monastyrysce w obwodzie tarnopolskim. Opisuje uroczysty przemarsz z kwiatami, część koncertową i działania mające przybliżać tradycję Łemków młodszym pokoleniom.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Витом вас дорогы моіхайця при мікрофоні Анны Кырпан Хто все слухат проґраму
<unk> процент тот памятат же дві попередны передачы то были інтервю записаны
на IV Фестівалі Лемківской Культуры в Звони Лемківщыны же одбыл ся <unk>
серпця коло місточка Монастыриска в Тернопільской Области То были інтервю з Владком
Максимовичом пак з Васильом Демцяком а тепер хтіло бы ся більше повісти
о самым тім святі Бо <unk> вересня юж рыхтує ся новый фестіваль
в Зимній Воді під самым Львовом то субота неділя Застакой в неділю
<unk> вересня буде і фестіваль в селі Нагірне коло Самбора А мы
інщы не вшытко оповіли о тым што ся діяло на початку сербців
монастырискых Не оповіли сме ім вшытко і не даст ся оповісти але
буде і кус Зачал ся фестіваль якій першых як і в попередны
рокы в центрі містучка монастыриска Вшыткы участникы ріжны ансамблі хло якы приіхали
одкальсы урочысто ішли а і складали квітя найперше до памятника Тараса Шевценка
то сам центр од него они зачынали гыти при тім прозвучала і
поезия Сєвченка тлумачана по лемківскы Пак зложыли квіты до Мемориялу Бурцям за
вою Украіны то недавно поставленый памятник На жаль росийско украіньскы війна тырват
і далей і Украінці гынут гынут там і доднес Но дальше на
центральной улици єст знак в памят тотым кого насильно выселили з Польщы
а далі коло церкви фиґуры Матери Божой то квіткы покладаной там ну
і так повісти то не лем люде ішли ставали несли тоту квітя
то вшытко была така ціла музичну літературну композиция Но та як тота
Одифіляда ся зачала в <unk> годині а пак участникы автобусами і автами
іщы іхали до Ватряного Поля бо хто не знал то вам повім
же оно єст зніздом посеред ліса то така поляна Но то основна
проґрамы на ветрянім поли зачала ся уж по першый пополудни Чым ся
ріжнило тото ватро од попередніх но певні была кус більше лемківска Може
Была ліпше кус назагал зорґанізувана Но може і ріжнила ся тым же
было меньше старшых люди я так смотріла докола бы хтіла може інтервю
взяти то не барз было такых тотых до інтервю Старшы люде переважні
не пришли з огляду на небезпеку коронавірусу но і взагалі мусиме признати
то тых люди якы ся вродили на Лемківской земли і были выселены
в радяньску Украіну з каждым роком юж меншы і меньсы Над фестівальном
сценом видиме незмінны слова Цне мі ся за дубом мій лемківскій краю
Але як повісти щыро то тых якы тот край памятают іщы тоту
жыву Лемковину жывы лемківскы села Тотых якым доправды ся тне Тотых юсь
тепер цілком небогато А дост дуже з них такы не міцны же
не годны пройти на вату навет з близка не то з далекы
Іх майже не было на сцені а і пред сценом на лавках
За той ватры покус ся мусят трансформувати і не можеме фурт бесідувати
же ся тне Ново більшости люди якы приходят на фестіваль юж ся
не тне То не значыт же нич не учувают коли чуют зо
сцены лемківскє слово лемківску співанку Одчувают нераз дос глубоко дос гостро але
юж ся не тне То уж інчы учутя Очывидні орґанізаторы тыж о
тім подумали же приходят новы поколіня приходят і новы потребы наприкр внукы
і провнукы выселеных Лемків уж дос далекы одрозумліня якє то было тото
жытя на Лемковині і хотіли бы його пізнавати в ріжний спусіб Здля
того на фестівалі в Лахіі были ріжны можливости пізнавати не лем слухати
співанкы але і наприк спрібувати лемківскы стравы учыти ся молотити ціпом котрый
я тіж прібувала молотити звязувати як давно традицийны хусткы і інчы подібны
практичны майстер клясы В Польщы тото зови ся не майстер клясы варштаты
Але тіж была нагода пізнавати Лемковину і з інчых студин през книжкы
фільмы выставы лемківскых струів фотоґрафіі церков фотопортретів старшых Лемків окрем майстер Клясу
Тычыня ножів іщы так як то давно тоты ножы точыли Был і
наприклад ґенеалоґічний майстер кляс жебы зацікавлены дознали ся як глядати своіх предків
в архівах як укладати деревы свого роду Думам же то добрий напрям
і в будучности вартат орґанізувати більше такых можливости пізнаваня лемківского і найперше
для діти і молодежі І то не лем на фестівалях а так
бы повісти на штоден бо доднес тота соспільна орґанізация яка ся спричынила
до монастырского і інчых лемківскых фестівалів Мам на увазі всеукраіньскє Товариство Лемківщына
Переважні орґанізує но орґанізувує в спілпраці з місцевым владом розуміє ся Власні
такы циклічны але єднорозувы імпрезы але барз бракне діяльности вчас медже ветрами
Але во мы ту стоіме під сценом бесідуєме ґадаме о тім што
то над сценом написано Знемі ся за тобом мій лемківскій край А
покый мы о тім бесідуєме а фестіваль уж ся зачынат Боли водно
ближы Смоле на сцені уж постали декорациі од правой стороны видиме цмонтарний
крест такій похыленый а і так само схылены зліва двери лемківской хыжы
оздоблены традицийным малюнком посередині такій квіток біленькый мамура май лем недавно дерая
І ту нараз вылітают як птахы пихают по сцені припадают до землі
і зас літают Птахы ци то може ангелы люди дівчата в крылатых
білых сукунках і выходит старша сивыш жены Она пришла одвидіти лемківску землю
землю своіх родиців і дідів і звучыт верш якій написала специяльні до
той проґрамы Анастасия Триш Тьорткова Дуль Чомы рідна ся зіткнуло ци ся
покрудили на фолку Чыма діве Не мам кімрідни подає му тішы Наш
мі кы не форци ліма Ег херобільні та як матрува цисерно дозріла
Ци потічы в паві весело Рустина <unk>n<unk>e віну Як гереха холем фундаменты
рішы Признане ся мило Перениси Алі присвотаной шыли бутай гін родины Выселіня
рано засыфаны глином аньот закопаны а на дні куферка легыт тамто днес
небеска сукєнкы ворожкы вейті Жебы не пропало в тілі славті бо вшыткы
думали до мішым Ты беко мале іх бекі новы ґєвы про ефектів
споконя хтіва іху жебы повірили велькізну Не другенькій а шылісы лукы памут
віленькы од тяжкой лукы вер достают Я не розкрыват як тото на
лише воту кпакує і дівча сукы зберут собі кліти Вшытко уж пропало
гори уж не нак ся тото стало Од якой ради Де не
гыніли пляці безконечній Всы ся молили іди чест В той поезиі дарше
жерны впоминут як она была малым дівцятком і вкінци такой веселе дівцятку
як бы з минулых цятів зо споминів вылітат на сцену Зачала ся
фестівальна проґрамы на ветрянім поли за якых пару минут буде запалену вату
А тепер вышло наперед метідкє мали сенькє дівцяткы то Софійка Петрик якій
минуло <unk> рочкы Вышло дівцятко і зачало співати Ні то не ма
ни то не марка Ни Што ся стало од ліва од права
летят летят діти іх штораз більше і більше хытка ют ся берут
Уж заполнили сцену юж сходят ся під сценом Выдут ідут тримают ся
за рудкы ланцузьком цілком і маленькы дітуцькы гыдут і гыдут і до
першых голосів долучают ся Новы Новы і той уж величезний дітуцій Хор
Нита Нийкови Ни то не тай Литковина гре рая вийот панным місты
выєдут сама быгляте Там щыма обікарпата і дорогу накси торувати рівны Памяты
родины єднакы вырны карды не повинны Тото цен з дідми певно зробила
на присутных великє ореґіня І припомнула як є важне для нас передавати
мулу культуру традицию нашым дітям Юсь запалено ватру она юсь горит А
што тым часом діє ся на фестівальной сцені зараз будете чути іщы
лем хоцю повісти же вершы якы звучат дугнеска написала Анастазия трижы Вы
на два деньочкы най доте вас рихтуют Моіны доцькы <unk> місяц Бо
монасты всюты ся збераме Бо фестіваль медженародовий задорожці маме Мафестины придут Лемкы
нашой Красной ґнины жебы ся спіткати з троянами родаками Одкаль Лемківщыны нам
запаливскы нам заклали Лемківщыно верґівщыно мальовничій краю зопутскы діда бати Якы тобі
знают Зберайме ся гев до купы Лемкы і Лемкыі во святочный терпент
кличе на дві красны днины До музеів Лемковины до монтыриска приізджайте во
тімилі з далека і Зблека Най ся люде повеселят як колиси дома
Потре іх не звалит долів од радости Тома Най ся они пригадают
ци церковці стоят І ци Лемкы тых церковця Слово Боже молят будут
стары і молоды будут атохоны Слава плогу Яж не стоят медже не
вырдом Мельодиі Чытают уж музыкы панци і руханкы Провадиче на малярство потішылянко
і обличя до Лемківщыны обыє сльозаме Нашу памят примевану од своєшты з
ванды Будут нарадни троя днів минулы дарували в Америцкы <unk>ли на шабака
про меняста Душенну потреба же племенів червенятым дойме ся до неба Пробуєте
наше ідло справжнє гірскє диво Смачну вашу кіселицю і саму правдиву Подивуют
майстер клясы з ремесол прадамів пасіли сой прикрасы з пацюрок барзы гардо
Діды зерно молотили і солярували Може в астрохах хоцла шысто роцина не
вырігали ті якы жебы очывали хыжы на красто Вельоважат майстер Клясы з
лемківской бесіды Прислухайте ся як гварят нашы пакі діды Мам бы старшых
слів лемківскых ся порозуміти лем бесіды такой вчыти права нашых діти Жеб
Оане в родоводі глядали колені нашыхлатів і пробактів дієр і прадідів можна
іщы доглядати поколіня глибше стриків луйків поглядати іх нащадків близшых Як дерево
стародавнє лисьом новым свічы Та родовид рідний давні ниґда ся не стрічы
Лемковину памятати моі діти внукы з родаками приєдникы муды і яновы Жебы
памят одубити ся не перервало і на полний голос днеткы Лемкы заспівали
Витале де гвал на <unk> І Медженародовым Фестівалю Лемківской Культуры в Монастырі
ка звали лем Хтеме кобы сте не лем смотрили фоты ай были
участниками нашого свята Не будте байдужы до свого най каждого з нас
Заграт горда і вперта лемківска натура тота струна котра має іщы сильнійше
звучати і не давати заснути нашому сумлінів не забывати рідных традициі а
звычаів то наш святий обовязок пред нашым мамом Зеленом Лемківщыном Ясне же
неможливе зараз в єдну передачу містити цілий фестіваль тым більше він тырвал
два дни але хочу повісти о барз ціннім дарунку О єднім дарунку
мы уж споминали же Василь Джуля при помочы Ладка Максимовича передал до
Музею Лемківской Культуры Монастырскых колекцию лемківскых струів якы сам створил бы копіювал
давны гірці і передал з Америкы Украіну подарувал монастырскому музею Но і
пак тоты строі вказували як уж было повіджено на сцені фестівалю монастырискых
Але то было вечір а зачал ся фестіваль з інчого дарунка то
был тыж цінний дар Іщы давно іщы перше то уж минуло пару
років як ректор Львівской Академіі Джукарства же ма лемківскє походжыня Богдан Дурняк
взял дві книжкы з Лемківского Музею монастырисках на реставрацию То были книжкы
церківны барз Цінны Лемкы іх привезли зо собом як іх выганяли з
рідной землиці А пак тоты книжкы трафили до музею то <unk>ласник з
<unk> рока і богослов з <unk> рока но тото середина ХХ столітя
Книжкы тоты были барз знищены і в Академіі друкарства нашли ся такы
специялісты же зробили з них як новы То штоси унікальне ректор принюс
тоты книжкы а вынесли іх на сцену його сынулы Обновлены реставруваны книжкы
зас вернули ся до музею Ном медже інчым повім же Музей Юж
майже збудуваный на ватрянім поли Великій новый Музей Кус недокінчений але скоро
юж буде докінчений Буде де експонувати такы цінны річы Мото слухайте як
то было Яхту гнев закликати домови нашого Александра Лемків і ту закликати
нашого гойстя Дургова котрий подумал взят для музейного комплекту Лемківскы Село Парк
Красный дарун до грошу Выйтрияник наш Лемко колега приіхал специяльні до нас
шобы привітати нас і вручіти нам оцю реліквію церковну ХХ столітя Істория
тата Директором музею нашого был Михало Тиханьскій якє найшол настриху выдерту розстрипану
церковну реліґію І коли він побачыны шлонами піддає ся але мы думали
спробувати зробити це і передати в Академію Друкарства Украіны Істало ся чудо
А прото чудо рускаже ректор академік друкарства Богдан Дурняк якій специяльно приіхал
до нас на фестівалі Пани Богдане выдасти Юриків тримают його сини Сердечно
вітаю усіх Вас Шановні Краяне братя Лемкы і Лемкі в нагоды лемківского
сурічного свята коли верає велика кількіст Гостей тієй Украіны і заробізя Я
представляю тут плавне місто Львів і його окраіну сивозимновода буди были депортувані
наші батькы Я також представляю селоків на Лемківсині Звідкіли депортувані нашы батькы
Я представляю тот Украіньску Академію друкарства ций унікальний і єдиний в Украіні
і Европы навчальний пишы навчальный затлад якій готує фотівців за выдовничу поліґрафічной
голы та фотівців што забезпечуют інформаций соций культурный простір в нашій державі
Я тут представляю ту академію в ній надзвычайно приємно подоля міні так
слала ся што же понад девятнадцет біля два <unk> років я оцолюю
цей ноцяний заклад Чанове Краяне Дорогі Лемкы Наша академічна спільнота також долучає
ся до того што підтримати культуру культуру Лемків історию Лемків і мы
дійсно взяли ся за таку непросту непросту справу але мы маємо відповідных
пла мы маємо відповідных Чен вымаєм одповідных науковців студентів оспірантів маґістрантів потіхців
справы реставрациі парудруків І коли попередній директор музеів лемківского Музею привєз три
коробкы до віднього приваты три коробочкы двох Важко назвати рукопису ци якой
книгы такого материялу дуже важко было дійсно взяти в лодеі сторінкы мали
одну треті частину тій сторінкы вони не были пронумеровы ни в не
были це систе Ну выздали за робота ті старод рукы <unk> якы
<unk> столітя О <unk> року а друг <unk> року были реставруваны Были
реставруваны до такого вигляду што мы вы наше поколіня і майбутнє поколіня
зможенеме користувати ся бо це є такі лотовні книгы і можна буде
досліджувати вірнути в історию попередніх літ уже сходна технолоґія я попрошу я
передам на файты музейний все што было зроблено якій етапы там пунктів
<unk> і більше і пропоную подальшу спілпрацу Давайте так шубы не тількы
той хто прийде у музей оце зараз нас выникла та ідея головом
во свойой адміністрациі я запропонувал Давайте давайте мы одыбруємо ті книгы і
тіжы ті книгы Мы отыфлюємо і ци дас можливіст користувати ся не
тілько в режымі офлайн але і в режымі онляйн тією тофою цінны
стародруками Мені приємно то передати так вло передаємо вам іх сын тут
гінято Данило і Яремо То я хочу цют показати одну роботу підчут
другу роботу так візуально здалека бо там у родинках ци політурках выназываєм
одна зроду на полні ту і не было а друго была реставрувана
Отже Це <unk> сторінок робота робила то два років це маґічыв спілпрацы
і як бачыте то трудне тілько навіт было проблемно але было проблемно
реставрувати анцет інся а ту треба было нарощувати папіры Тото це не
хлейны це наглощыня на хложністі Руси то попершу бы выданя мало такій
вид якно мало <unk>літя помочы ІІ Аналоґічна я з великою приємністю пердию
Нас Лемківскій Музей і чытаємо наступного замовленя Дякую заплат Пан Михал Михал
Тихантій Бо вминувшыня директорів неє мы вшыткы директоры Мы сесткы робиме на
благо Лемківщыны Просиме смоте ся яка красота нам придає ся і мы
выставеме тоту красоту в нашым будиночку жебы ся могли призерати но руками
не чыпати чуєте Лем я Бладе закы Дрогытрыяне Лемківскы спонаты то наша
душе наше серце наше тяговы до нашого лемківствого Бо найти дашто лемківскє
то які вєд Але выдурити вас вытыґынити Ой ой ой якы вы
лемкі скупны скупы Якы ви дбайливы бо вы знате як то тяжко
ся давало нашым родичам я гнєсти тоту книжку тримонту Бо я маленькій
был Я єй виділ на поді єдного партійтя бо до партійтів ховали
реліґійну тематику бо до нього не пришли до щырого партійця Лемква бо
до нього не пришли тай бысти провірати І я вдячы мєсци Богдану
нашому Лемку же він ся так одозу вызнате щыра людина добра людина
поважна людина професор Але Лемко Новы хоче заплятвоі велькы хоже заплатмане буду
Вами дорогы Лемків готове ся молити парте тішу і я і мій
ґандам же так вельо набрал ся Турже бы сте поведили ся Млатикы
як небо благыма мед нами небо на Хілемкы тримайте од нами небо
жебы не явы на гре Дорогови співайме каждого обнима і ся вами
в ґварті А тераз будеме ся смотрити в ґварты коли не задумайте
же буде мало локация музейова майстер кляти в лемківскых Як ся почуваме
лемками то мусиме робити ся научати так робити вшытку по лемківскы Буда
намулоти зермо толкы зермо будеме кєд ся бесідувати по лемківкы і вельо
вельо вельо іщы майля парата пами Запрошаме на село Зрозковий Аматорскій Ансамбль
Народной Музикы Веселі Гудакы Бучыцмого мік Олях Скляранко Лемківска Народна Пісня Лиспоцку
Зелений І татер верт іщы єдна пісенька выраде подарвати та на Лемковині
полада Лем товджерами поладами тьото ва зло поля там поля та Не
детава поля одрадали Оля потачама Не детачывами поля окали потачаме дале пре
славейте славейте слабы єды фестіва о по О єм теляли Проже треба
но на доресіме над тыма маленькыма будоками выселеми Дякуєме за кратне выколаня
Адайте пізне я подяку хто буде брав Но а тепер бесідуєме кус
з звіром Дудер Она єст директорьом Музею Лемківской Культуры Монастырскых і тыж
режысером фестівалю Дзвоны Лемківщыны Єдна з спілорґанізаторів єдна з тых хто безпосередньо
рыхтували фестіваль рыхтували фестівальну проґраму і оно тиж єдна з тых хто
єй провадили В кінцях коли бесідуєме фестіваль покус підходит до кінця і
зато звідую якы вражыня з фестівалю чловека якій як бы был в
середині того вшыткого но то пані віру прошу повісти як то вам
выглядало удал ся тот фестіваль Были сте на вшыткых попарадных фестівалях так
музете дашто повіти же єст яка сы яка ріжница Е напевні же
По двох роках люди з праглі до нашой культуры вете і было
вете люде на концерті вете ліпше было спринятя навет нашого Старали сме
жебы на Нашій Лемківскій Ватрі было лем лемківскым жебы співанка была жебы
тіж і бесіда была лемківскыме може десик ся не удало нове концепция
дотримала ся Е то дивне же мы так бесідуєме отім але перше
было так же было горох з капустом было было выдавшы якы было
Но буду дякувати сме кустого воза други поперли і днес можу повісти
же м лемківска на ватрі правила І напевні же людей веце они
были справны і до познаня лемківского нови треба было певно музейны локациі
кус дале утягнути бо співанка люде є кус веце зацікавила потым уж
вечером приходили а уж як бы і майстер Кляты скінчыли свою роботу
то мусиме тот одрахувати на другій раз О Дале Не сподівалам ся
же не сподівалам ся же тильо люди вельо буде Мы на початку
так сы бесідували так в розмовах приватных жебы было кысых <unk> <unk>
до <unk> тис А по Звіданю вечер люде ішли ряд Я звідувала
ся в нашой поліциі то даны <unk> тис было выло так єст
вельо люди е з огляду на то же такой Вельо люди і
не пришли бояли ся коронавірусу і были такы Лемкы же доня дзвинили
же мя діды не пускают бо боят ся жебы были здравы честеренькы
да о ну з Божом допомогом мы Зробили стервы Певне може найбільше
што такє новы чого перше не было то было тото вказуваня дефіляда
тота лемківскых труівже презентувал Ватиль Дюля з з Америкы так і Но
добрі бы тото проводили Оа Были іщы якысы річі якы были першы
раз на фестівалі чого перше не было мы розшырили такы лемківскы фотозоны
локациі мали сме і лемківскы весіля люде стояли в чергах жебы ся
сфотоґрафувати в лемківскій бо мы зробили Е вінец молодой і молодого і
они стояли медже Лемками трьохметровыма ЕНу то я іше я аж ся
ся ся ся ся была пудивувана што то ся робит а то
люди стояют ся зі ся до фотоґраф до знимкы зробила е і
в кінцьох місцях радо потанкували ся Ну і виджу же тото вартат
робити то Ешы може цікавы новы были річ же людям тото подабало
ся ну е мы вец зробили лемківскуй кухні Блака локация де Презентувало
ся дванадцет страв лемківскых є кыселиця і мастиво і бандуряникы ґрибы вшытко
было і мож было бы тото спрібувати за дурно Давали такы з
огляду на короновірус вшытко ся з дотриманьом робило нове Лемко міг спрібувати
свого придавного гідла І вы задоволены стали цілым фестівалім Ну як ам
Я ся почулам як лемківскє ґаздиня было по добрій забаві штоси може
ся не барз удало штосик не дослугил ся штосих прислугил ся Но
як брати так з огляду вшыткого то так Найперше то ся сме
спуткали бо мам таке приконаня же як бы не было іщы єдного
року то бы был спад велькій Як бы нам ся не одало
в тім руйці а як бы аж за рік то было бы
барз трудна Мали сте повіли сте же трудно вам было як бы
адміністрацийні бы в Украіні тырват адміністрацийна реформа і дрібны як бы цяты
выбраны більшы і маме наприклад коли ци в Польщы была тиж адміністрацийна
реформа жебы но і тепер належыте до тюрківского реґіону та і великого
рейону і тото было кус труднійше жебы м чурскові зрозуміли што сяют
Нє Я вам поєм так Же на початку то было таке ну
для них нове в орґанізациі бы мене першый раз Ну і я
повім же добрі спрацювали то направду Я подивувана же они так прислухали
ся до нас Лемків же они робили і робили вшыткы і зранят
до вечера і сортків приізджал Коли бы м не подзвонило было видно
же о них сут і помоч і рішыти за нас тото бы
м злуковиле тото не повіла Но і про прави і правдиво і
все все украіньскє товариство Венґринович по два раз в ден по три
раз по десят раз Мы дзвонили і радили ся бо направду было
Бо знате тута поламала ся тота схема підготовкы бо была райдерж адміністрациі
районна рады тераз ЛЕМ оТҐм ОТҐ перейняло вшытко нове незнаны для них
новы ран гев То місто можна повісти тижку лемківскій оди ґузтьо апі
напіллемківскы Там жы і Лемкы Може не тілько як монастыри тот но
то сут більше місто але Лемкы там жыют і думам же они
тиж я бы повіла же они бы так не там од я
тото хтіли бым є з языка зняли Там єст Богдан Дудяк котрий
правит нашым чуртківскым товариством кєрує І є они барз активный і они
найвеце даю колективів наку на сцену І они ся такым Ну як
усы так знате барз принимали ся дзвонили Так ні Они были найдисциплінуванійшы
бо они дали найперше Бо я вшыткых просила артистів і прошу надале
Не давайте за ден за два Вы хтете жебы ґаздиня вмерла То
не мож на так Е підготовка до фестівалю тырват Як мінімум місяці
Но і як уважате себе і свою культуру то тиж так за
три штырі місяці зачынате тоту підготовку Чом не даєте знати о собі
а потім ся зачынат горох з капустом денермуваня і того никому не
тре Але вдало ся з можом допомом а найвеце мя тішыт же
наш нашы Лемкы тримали над нами небо І Бог зачул нашы молитвы
і іхні тіж бо така краспу вода не душно не ліє не
нич не красота Я ся так тішу навет як черабиі ішли сме
по місту файно сонечко свідит аж аж серце дуркатну кросоту кросоту добрі
Я Вам дякую жавре дютую не добра Моі дорогенькы на тім я
буду ся з вами пращати хоц іщы не вшытко оповіли ім про
<unk> Фестіваль Лемківской Культуры в монастырисках Дзвони Лемківщыны До монастырск до Уроцістя
Біцова де одбыват ся фестіваль Дзвони Лемківщыны запровадила вас Анна Кырпан І
попроваджю зас думам же тоту тему продолжыме і в наступных нашых передачях
а на остаток іщы фраґмент фестівальной проґрамы Верш Петра Морянкы Сон чытат
Ігор Дуда імпровізує Віктор Гук Музыкант з монастыриск не Лемку але все
выступыт з Лемками туюш ся по Лемців кус Ну і оставайте здорови
до стрічы за тыжден Смы взяли ді до той ночы ішол бубочы
Ярваты выплята не де мых тугы быти выступуючы тягли горы вголом діханым
друк зоплакал діду очами небо бір безгульство дворьом яйцы в кушері на
хліб свіжу в кышелі буде робіт отнены рустілом цьовені пригорщами ґрунтов тефле
руміна Жытя маті А хмужках любочу здавало ся сама ґуче Вод же
важ до буді Та єм тями не виділа чтала Землы землице підрупі
о Я знам што пятниче рідна найкраша найдорожша понад другы мут лу
та пяти лишыл Давяльцы до жвелів Іменом отворавкаркы чупали одлям Што бы
робили Полякы од ярма Фейкы не дучыли русил Яй ся прикрым крыбом
Анаю рібуть архісями лоты Гей гей ружы ге просты хліба як віжні
хваты Не пиру другіва в наборы тебе спужку моя поро то буду
плакал то ну міо не пиру о море другій рой гейо брат
плаву гей справа ж мі земличы то м як потурна бігли Квітами
тішом Тебе лишыл рідно Я думал што м бідний і голий як
лаза томанил палярами Коли мі вітер в очы магнал тугу леж нагнол
Колеру мірку Як моря воду як маві хтом тя продал маґну Не
найду другой давной Тебы ни буди чергов і шумі камін ты верхал
Видно посіло Делоті верну терпіну анків твоіх верхів і моім хіром Небом
а хмареным тягне окаря проклива гый зем Лавей Нефатом то тя вернул
земле том вкырю выпнулом груди не вато Ныхато любил любил треба дволитво
нерозумной дідины про вину треба Нихнели Моє поколіня то пало твоі верхы
то паґат я Гей гей гей гей оном підо цейкы славом душом
значыго Туман очы розсмареных воєс Вслід за гідом сцелил смузком бігал аж
скрыл мороком што го зиклове світаня не двиґне завмер в нишности замінил
купу каміня дідове поколіня для