70% #2021 - 70% #398 Анастазия Триш з Завадкы Рыманівской (1 част)
Еп. 2021

70% #2021 - 70% #398 Анастазия Триш з Завадкы Рыманівской (1 част)

•

Опис епізоду

Odcinek poświęcono XX Festiwalowi Kultury Łemkowskiej „Dzwony Łemkowszczyzny“ i wydarzeniom wokół niego, w tym prezentacji tradycyjnych łemkowskich strojów przekazanych do muzeum. W drugiej części pojawia się rozmowa z Anastazją Trisz z Zawadki Rymanowskiej, młodą poetką piszącą po ukraińsku i od niedawna także po łemkowsku, której wiersze zabrzmiały w programie festiwalu.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Видом вас быт кухатю при Ґорпоні Анна Кырпон Якоси так выходит же
уж раз бесідуєме о ХХ Фестівалі Лемківской Культуры Дзвони Лемківщыны Він одбыл
ся колоністочка монастыриска Тернопільской Области іщы <unk> серпця а мы доднес доднес
о нім бесідуєме в радию Но але так вышло же з проґрамы
фестівалю чули сте не так і богато а лем куз бо прозвучало
єдно меньче інтервю з директорком Музею Лемківской Культуры і режысерком того свято
монастырискых віром Дудар То было менше інтервю а тіж прозвучало два більшы
інтервю з Васильом Демцяком якій оповідал о Лемках луганьской области а тиж
з владком Максимовицьом Ну і в тым інтервю пан Максимович з Фльориды
жы в америцкым краю оповіл нам про свого приятеля Василя Дзюлу Тот
замериканізуваний Лемко пукус пукус однаходил своє рідне пукус вертал до свого коіня
і єдным з результатів його зацікавліня лемківском культуром было копіюваня традицийных лемківскых
струів а то тиж был іх його фах моделєрскій крылецкій Василь Дзюля
створил нулы струі по старых гірцях а недавно но як недавно в
маю передал іх якы дар до монастырского Музею Лемківской Культуры ну а
на фестівалі іх демонстрували прекрасны молоды івудькы Вера было на што посмотріти
Ноюсні Владик Максимович порадил тоту колекцию женскых струів подарувати в монастырскій музей
а і заплатил за пересыланя Він в інтервю нам повіл же Василь
Дзюля тепер рыхтує до высиланя і хлопскых труі тыж Коли тоты пакункы
мали в музею отворити то тыж была маленька урочыстіст і до той
подіі навет было написано верш директорка музею Віра Дудар попросила ото пані
Анастазию Трыж З якой власні будеме днеска бесідувати Но ле послухайте тепер
тот верш подарунок голосиме днеска радіст Вейку Для музею пришли подарункы З
Америкы прислал славний Лемко Василь Дзюля за уных упрань пакункы Од шыковных
і чудесных вбірів крутит ся голова його бертат розмаітя віцівскых кулюрів нас
до рідной Лемковины вертат Спимне ся дівцятко перевелене в білім высиланым опліцяти
І пецюркы як оген червены ци кригулька з одблизком богатым Зверхы ґорсит
з квітям і листками Тримат зграбно плечы і поставу а запаска ясна
з фарбітками На кабаті ля працы і забавы парадниця в чепці зо
взорами фацилику спомин в рідній пісні Боже заплат великыма дарами всім причетным
за спадок лемківскій Ся причынил до того богатства Владик Максимович благодійник котрий
нася взял вшыткы вытрати Натор єтописец нашміный ся потісме вельком том подійом
бо не каждий ден в музею свято Березіме віру із надійом В
купі ся тримайме нас богато Як увагні слухали сте передачу тыжден тому
то зауважыли сте же тото імено Анастазия трис юз звычало Новы звучали
єй вершы два вершы оно написали специяльні до початку Фестівальной Проґрамы на
ветрянім поли Єден з них Бесіда Дус было інсинізувано на сцені І
него властиві і зачала ся концертны проґрамы А другій вес якій тиж
прозвут ся зо сцены він як бы реклямувал вшытко што буде в
проґрамі фестівалю Што цікаве пані Анастазия а она з <unk> рока Лем
деси пару років тому зачала писати вершы зачала писати по украіньскы а
по лемківскы зачала такой цілком недавно Можеме повісти же яко лемківска поетка
она іщы цілком цілком молода Як то ся стало же до ней
прилетіла муза же она зачала писати втім власні будеме наскы бесідувати а
тіж будеме зас слухати в перервах фраґменты фестівального концерту ну і може
одраз і зробиме си таку музичну перерву а товды Юж по перерві
зачнеме нашу бесіду Запрошаме на сцену Віторію Парасці місто під гайці коріня
дій Євлоні Просиме Вас пані Віктория Молит на стердачы да моі чугайові
на футбоньку білика Молит на тердать да моічові на футбоцку білим ка
подіі Пішли сме до Тюрткува то давнє давнє місточку на полудню Тернопільской
области пішли сме до Цьорткола жебы стріти ся з поетком яку познали
єм з Фейсбукы през інтернет Но і тепер она сідит клуня то
Анастасия триш бар ся то чытам в фейсбуку вашы вершы І можна
ся подіювати же чловек праві каждий ден пише верш Дознам ся же
Вы перше не писали же вы не так давно яли ся того
ремесла бо перше выкладали в медичным уцілисті тепер тоголиц Выкладали долгы рокы
Но і тиж ріжны ріжны сут грані як жена як мама а
тепер пані Анастасия іщы єст і поетом То правда же зачали сте
дашто писати як вернули сте зо святой землі Хоцю повісти же мі
дуже приємні же я ся зазнала з вами же же мы ся
зостріли і дійсно хочу повісти же зачала я писати після того як
єм была на святі землі было проща на святу землю і я
хотіла жебы ся лишыли мі тоты вражіня Тото што я одчула там
на св Землі жебы оно не пропало жебы оно не высхло е
не потемніло а лисило ся так як тоты першы вражіня Я была
на св Землі в <unk> році і є то тыжден же я
там была я каждый ден записувала записувала собі на окремім листку і
потім як я пришла як я приіхала і думю я зачала тото
цитати і мі ся здало же то зовсім не навіт не близко
не стоіт до того што я одчула як я там была Тоты
тоты тоты тек тымі были нежывы были ефакты были подіі але не
было того почутьового відлюня того одголоску почутьового ія то не встала писати
попробувала писати ту выглі в виді вірша Но хотіл бы вісти же
мі ся не вдало то за першый раз я зробила богато вариянтів
І вкінци на кінци мі ся здає же ну не вдало ся
мі полністю так як я задумувала але хоц приблизно же яла бы
же я могла тото опубликувати і міниц за тото не было стыдно
де опубликували сте Я публикувала то в вільным жытю То є наша
Тернолопільска Областна Ґазета Вільне жытя і мі там опубликували Я навіт ся
не сподівала же бы там там они кажут же до них приходят
цілы кушыкы з віршами І я навіт не мала але надіі бо
то не были ні моі знаю ани нихто але о ни яку
Комуси тот вір ся попал і він то процітал і опубликувал І
тото было нібы як стимуль як початок же місце ну як бы
хотіло зафіксувати щы даякы вражіня диякы спомины особливо спомины про моіх родиців
І я попрібувала тото писати на лемківскій гір Я кус чытала вашы
книжкы а но я хочу повісти слухацям же виділи єм поетичны книжкы
в інтернеті пані Анастазия пошырила таку інформацию же вышла єдна книжка выйшла
друга і я зохтіло тоту І пані Настазєвні выслала І што цікаве
было єм поділуване же выслала подарувала Хтіли єм купити але видити Але
то не першый раз такє я виджу Бо я знам же Лемкы
так роблят другій ніт не виділам а Лемкы знам же так роблят
Так зробил Іван Сенко в нас в лемківскій церкві як выпустил книжочку
своіх версів і в церкві стоєв перед тетроплодом і роздавал вшыткым людям
якы были в церкві Хыби бы не хтіли Я знам же Лемкы
так роблят таку мают натуру Бо так доправды то правдива поезия она
не ма ціны Єй не можна купити за грошы можна купити книжку
так але правдива поезия ціны нема І што охочу повісти специфіка творчости
поетичной Лемків єст така же праві вшыткы Лемкы складают Вершы складают співанкы
і може найбільшым такым тоюжным стимулом а такым смутным траґічным траґічна была
тота подія выселіня і може она так подіяла же вшыткы зачали писати
про своє село про тоту якы лишали рідну землю І барз дуже
Лемків пише Але переважні то такы як народны співанкы Подібны до фольклору
або небарз далеко одышли од фольклору і не так часто стрічаме Лемків
якы пишут не фольклор повіме так або не сучасний фольклор а а
штоси кус інче І зато было мі приємні прочытати што пише пані
Анастазия пише дост дуже по украіньскы але єст кус по лемківскы і
внеска хтіла бы м Звернути ся більше до лемківского хоцю повісти іщы
як осы так єст же барз дуже Лемків пишут і думают же
то плине просто з душы просто з старця і того не треба
ся вчыти А пані Анастасия подумала же того треба ся вчыти і
пішла в літературну студию в бібліотеці В сонячне груну зове ся тота
студия де можна было кус ся навчыти якы сут формы верша якы
розміры як то ріжно можна выражати своі мысли якы історично были ріжны
вершы Як мож на експерименты робити в стосунку до формы версів бо
вы долгы рокы были выкладацьом і вы знате же вшыткого варт ся
вчыти так зачали кус і вчыте ся не просто писати а вчыти
ся бы выповіли же перший раз вкус не так вышло і вы
подумали же може кус ся полчыти А од якого року зачали сте
так брати участ в тій літературній студиі Я зачала <unk> років тому
Фактично <unk> девят років тому тому після того як зачал робити спробы
писати про святу землю і після того як зазнайомила ся з тыма
з людьми якы пишут нас в чоткові і они ня запросили в
літературну студию Сонячны Гроно і з того часу Ян не пропускал анієдного
занятя А як часто они сут і перед ґарантином то через два
місяці кожны дло кожен проймі два рад на два місяци так ну
то выстачыт За тот час можна штосно писати і пак приксы вказати
так і може інчы можут обговоріти тоты с Вказати што што не
так шло як помилкы або што можна зробити краще ну нас такі
ставлят ся єден до другого толерантні так не дуже критикуют єден другого
але такы ділікатно делікатно вказуют на тот на неточ што сказано неточно
і так дальше А хто провадит тоту літературну студию ци єден чловек
ци єст більше єст єден чловек назывет ся Ярослав Дзісик кандидаты історичных
наук він выкладат зараз в коледжі Економічному коледжі в нас в Чорткові
І він член спількы журналістів Украіны він постійно дописує до нашой газеты
наша газета яка выходит сючкові тот людина така яка любит дуже поезию
і хоче інчых люди за цікавити ню ты не так часто ся
зустрічат бо каждий перший для себе а він хоче зацікавити інчых і
тото мі ся барз сподават хоц я уж не молода і ге
Я маю такій поважний вік Але мі тото інтересно мі тото інтересну
Ні як одкрыли си другє дыханя Але мі ся здає як іщы
чловек гварит же тото тамто іщы дашто інтересне то чловек молодий іщы
і тота молоді стирлат было якы чловек повіст же уж нич неінтересно
нич ся не хоче о товды навет як двадцет років але то
уж дорушок правда трант а як іщы дашто ся фучы то значыт
молодірлат і адарат запрошаме на сцену заслужну артистку Украіны Доряно Запухлят Зелоягідниця
чортківского району Тарнопільской Области Лемківска Народна Пісня Ішол Іван Іван Моголинку єсли
там і пдатят дивокусити тайно конві терят фонде не пошатя діля Дайно
коли для твари Не послуша є выже моя мена гея голько гевя
тай твоі до фетуна лем о пані та же дороги пойля має
дальше словаткы геймай саму варта на одпер Не лобрикам педува не роби
я буде думам лену Рыхна ртевативни цикаме вас нывати Мыли моі слухачы
припоминам же у нас в гостях Анастазия <unk> Стьорт Кула Тернопільской области
оно родило ся в <unk> році іщы на лемківской земли в селі
Заладка Рыманівска то недалеко Рымова недалеко Дуклі Але пані Анастасия не може
памятати лемківского краю бо коли єй родину выселяли была іщы не мовлям
і вшыткы спомины єй дітинства уж зо села Нагірянка то село на
полудни од Тюрткова в нім і в сусіднім селі Ягільниця жыє доднес
дос дуже Лемків Тепер пані Анастазия Мешкат в самым такой цьортклові повіли
сме же она написала верш специяльні до печатку Фестівалю Лемківской Культуры в
монастырискых хоц він уж звучол родиюл але я іщы раз го прочытам
товды завернеме до нашой бесіды Но і верш з якого зачал ся
фестіваль Бесіда душ Няню рідний милий найдоружця маму На вашій могылі є
з самого рона Оповісти маю дем недавно было Як по нашым краю
стижками ходила Повічы іводкы цього спосмутніло Ци хыжы было ньом рідной ся
діткнула Ци ся поклонила на свому порогу Ци марно ходила в далеку
дорогу Не мам чым вас грідны буде утішати Нашой хыжы сліды юж
не упізнати Церковтє єдине ся выратували О хресты родинны пташкы успівали А
як наше плоле ци зерно ся збыват Ци потійцьок в фалі весело
розбыват Жальт же морґы пуля тяжко гыруваны зарослы долкола густо бурянами Потійцьок
обміліл На камені зимнім бусы ногы слідів Уж давно не видно Мамо
як гіренько жыхаты спалены лем фундаменты сирітскы лишены Признам ся милы в
таємници дони Же сме там лишыли куферок потайний В нім знимкы родинны
выселеня раны засыпане глину памят закопана на дні куферка лесят там догнескы
біленька сукінька горошкы небескы Жебы не пропала хотіли сховати Вы вшыткы думали
думім ся вертати Ты были маленькыты слезили діли Певну сукєньку брати ся
хотіли Мы тя вспокояли ласком і словом Жебы повірило с же в
бершій знуло Няню дорогенькы носи лісы лукы Донуют рідненькы од тяжкой розлукы
там клубами Хморы верхы гір достают чысты лсиньові небо закрывают Як тото
виділом Сині лишыли горботюк пало і мі ся приснило Підскакує дівця сукєночці
білі Зберат собі квітя і з серце мі мліє Вшытко юж пропало
Горы юж на нашы Як ся тото стало Ци од якой вражды
ти сме завинили в праци безконечной Все сме ся молили і были
сме честны Неє Одповіди неє одповіди неє одповіди Вшытко стихло з розпукы
Обіцьом Вам равно Дідусі і Бабусів куферок таємний найду в певнім місцю
поіду уж сама без кєды пізнати жбы іх з лісами серцем обнимати
Там близі до Бога в рідных Карпатах Де в жытю другу легше
турувати Спіт спокійно рідны В памяти родины не згаснут довірны скарбы Лемковины
Но а тепер зас вертаме до нашой бесіды Переважні люде пишут вершы
коли то зачынат ся коханя но <unk> <unk> років І переважні так
єст же деси як тота молодіст проминат То навет писменникы покус покус
переходят на прозу а рідко хто пише поезию все і тым більше
в повагнім віці якусы рідко так єс же власні до поезиі ся
берут Бо може емоциі не такы уж як молодости може не такы
горячы емоциі але ви находите каждий ден циякысу хмару циєкысу квітку циікы
циєкысу іщы подію же З того родит ся верш і я просто
поділувана як потрафите так робити якоси Вас там так навчыли на той
літературній студиі зо вшыткого робити вершы Ні як жебыти чесно Ні той
то моє цісто особисты ся справа в тому што мене такій тяжкій
был період коли был хворий міц чоловікі коли мі внук служыл в
ато был дві ротациі в ато перебыл воювал на рахы на Сіллах
і там де были буі Він та він участник бойовых дій правдо
він не был на самій передній лініі але але зразу ззаду зразу
был взгляду і він єл участник бойовых дій І тото пережыти тото
пережыти было дуже тяжко мі поезия была якы такий ем рятівний круг
Жебы я ся зашлоси заціпіла бы якы думати цілий час жыті невелікувно
Хворий ся ловік же еті діти найлюблі на єй такы наймілійші внук
першый наймілійші внук найдорожші він там коло фронту коло фронту то можы
бо они єздили там машынами на передуву і так дальше возіли він
то в роті охороны то не так то і тяжко І мі
поезия была як така для душі така як словок для душі же
я ся могла сховати од той реальности од той дійсности яка гін
не дуже приядна была придуму на фактичні тяжка тяжка і была ситуация
в якій не годен было даштос змінити абсолютно і часто хотме контрулювати
Тото што діє ся докола нас а ту было неможливе дашто змінити
і треба было попросту пережыти але выйти з того нормальным чловеком поліме
так І я хоцю повісти же жебы все была жыва література то
не стількы помагат так як людині в тяжкій ситуациі помагат єдному малюваня
другому музыка трітьому спів а мі помагат література І я хоцю повісти
же тоты мі спробы такы я Но набрали се сміливости опубликувати тото
на фейсбуці в інтернеті і Я не хочу повісти же они популярны
же дуже багато хто цітат іх але є люди якы цітают І
тоты тых люди небагато Але они ня підтримуют і так я думам
же навіт як єдна людина процітит тото уж є богато Істала ся
така приємна подія же звернула на мене увагу Ярослава Галик колишнє не
забудня Голова свула І Ярослава Ґалик она сама писала писала правда проо
зу і она знала оцінити я мушу повісти же она была то
так припадково она ся зробила таком діячком а так она выдала три
книжочкы то Можна повісти літературы бо більше знают же она укладала тоту
книжку памяти Лемківщыны але она писала новелі і власні она хтіла написати
іщы і смерт перервала она хтіла написати цикль лемківскых новель або і
навет роман з лемківского жытя Я знам але смерт перервала тото хто
она знала уцінити Але вертаме до того же она Вас підтримувала іх
І она міє дале бы дале таку ідею жебы я написала більше
писала по лемківскы Мене там было <unk> три віршы на лемківскій вывірці
А она мі сказали же жебы я попрібувала писати трохи більше Трохы
більше і так фактично під єй вплывом мене выйшли такы лемківскы ескізы
там выйшло <unk> віршів а перед тым іссі два ну іже опубликуваны
тоты же опубликувату сут же то сут так то но можеме повісти
пані Ярославі Дякую о на деси небесній Лемковині уж же она Вас
до такого інспірувала ция повісти і Я бы хтіло жебы може прочытали
лемківскы вершы сут вершы такы украіньскы на лемківску тему а сут такы
же по лемківскыли написаны І я бы власні хтіла жебы вы прочытали
бо тоты важне авторскы чытаня то цінит ся як автор чытат Бо
автор зна як акценты своі там автор зна як по свому прочытати
я бы Вас просила прочытати і взагалі може прочытати вершы якы вы
хотіли прочытати Я бы хотіла зыцяти з верша про мою бабусю про
мою бабцю бабця яка называла ся Настазия так само як і я
І то был перший верш якій был написаний на полемківскы Оповід бабусі
Анастазіі Ня заклиць дорогый мій краю баную спокою не маю одколи м
тя наму слишыла слезами дорогу крупили На поріг вступи лем чужоі лишано
іх хыжы простроі лемківскы забиты і жмушу лем бы не забити про
душу Церковцы завадців неділю тішыла серденько надію што онуків моіх множынята ту
будут землицю топтати Не такій нам льос положыли жебы м в ріднім
краю прожыли Розвіял насвітер збил квітя Мы вшыткы сироты по світі І
од поверше ся зо чоло того вершелют його прочытали як разы Ярослава
Ґалик І м же она мі надыхнула мі на тото жебы я
писала написала трохы більше А вы памятате свою у бабу Таґ так
Баба вас рухувала так То была мама мойой мамы по материньскій ліні
бабця Анастазі І я як тепер она мі перед усіма Она пішла
на тот світ <unk> рокы лем мала мала Але такий ся слід
поні лишыл же я памятам до цых пір і я слухала тоты
Оповідкы Про Лемківу про Я не памятам бы я родила ся на
Лемковині але мі были тікы три місяци як нас выгнали о Тадиль
І я тото вшытко знаю по оповідках што оповідала мама бабця дідо
тато і до нашой хаты мы приіхали як нас выгнали з Лемковины
мыш попали на терноопис як раз коло Чорткова на тернопольской области мы
осіли і так вышло же в нашім селі село де ся называло
Хумяківка потім На Гірянка в тім селі было богато Поляків Поляків Выселили
до Польщі і на багато польскых хат заселили нас І так мы
жыли на тій польскій хаті і до нас приходили нашы з Завадкы
і з інчых там звороблияка з інчых сіл приходили просто до сел
называло ся до селы Я была дума тілько сама гіяднам нас не
было маленькых діти більше і было зручні до нас приходити бо нихто
не заваджал а я тілько слухала тілько Зисіди лем тихо од початку
до кінця вшыткым слухали І як тот якы про саме выселіня Як
высиляли якы тем якы были то тяжкы пережываня як то люди опинили
ся без ничого там хто привіз кони хто мал дешто може з
шафу якуся або бомбетиль але а вылий такышу безницю взагалі Як люди
ся упинили в <unk> рік дик был голод Голод был на Украіні
і ту пришли люде зовсім без ничого Мы в <unk> році нас
перевезли мы ефектично мымали ніч Тато зо стрыком ходили на заробіткы мама
потім ту колгузпу і так дас ідме до є то вшытко тото
тоты місця памяти лишыли І я видю же вы то і описали
тиж Я хочу зачытати такій верш як родинна памят Ціниме лем в
ту пору миліст серце же тоніст як высихат рідний цвіт і на
галюзкы ламат ся кубельце же ся звывало мотузками літ В памяти сплыват
світлий образ тата же лемковину снив бы любіл так Был добрым зо
вшыткыма і затяты найтяжці гіркій праци давал ляд любленых внуків поміг підховати
і плекал свій переселений рід Не минал церков в неділю і свята
в молитві сірі ся розвидня в світ Ласкава моя з чулым серцьом
мама не жалувала для онуків рук радити могла слабым помагала хоц нетерпіла
ся кульгосных мук Ся здає же то справы лем родинны неінтересны будут
в плині літ лем так як з сеглы выпаленой глины з родины
каждий ся будує світ Запрошаме на сцену Народный Аматорскій Вокальный Ансамбль НО
Центру Культуры і Дозвіля Кышівской Селишной Рады Дрівлен заслужный простівник культуры Украіны
Свєтлана Андрусків Вязанко лемківскых пісень І як два доли як я ци
до No я чути Як і я ци до ачпива Далеко я
чуди Ходиш ни лем ти ходиш ни лей лем ді мластифон ей
гай Ходиш ни лем ти ходиш ни мий лем ді мластефон Лемтикы
Лемтисты лантисты лемкы мила омира густи покли оти соты як мига до
гуси помтиты лем Я ся не субі рока я ся неталом Як
люби Не ходити Не ходи не го Великы Такій вірс называт ся
розметане гніздо од мінарід до птахів подібний што вдале чуджызны злетіли Ружнице
лем в тім своі гнізда выгнанці не будут виділи Нас кревне што
было спалили А чудом зостале забрали лем верхы гір осироціли слезами потіцьків
стекали Сємныма смутныма піснями Зі співом проникным тривожыт Розпука задумом вітрамі До
земли ся терпко приложыт Дай Боже нам радіст вступити На стежкы відсивской
стороны Джерільной ся воды напити Вклонити ся рідным тереном Такій вірш назывет
ся одголос Лемковины Як епіґраф я взяла слова Богдана Ігора Антонича літа
плывут му гірскі влоды чы мало бур так пругло лиш ты однаковы
і незмінны далекы лемківскы село Тут сиве небо і сиві оці у
затурбованых людей То ебілипі грала тепам сам верс Не годна м припомнути
смак дідизны ні хыжы запах дем ся народили Лем три місяци малем
як чужынци нас і сплецямі наспіх вывозили Але слухала м як найліпшу
казку маміны оповідкы зо слизами як горы охорону з Божой Ласкы веселы
нашы села окружали Землиця пила спрагло працу гірку справлену кырвавыма момзилями Хоц
тяжко ся давали вів саміркы бандуры кміжкы землю шанували тішыли ся як
медум його дамі Коли мали єну терен выберали а пахвы як мясистыма
грибами лем ся кошыкы зверхом напихали Спомяна в тато міц єлівців грабів
і тепло зашкарубльой деревины што в зимі гріле вымітала надвір дух дыму
кацюристий іскумина Над тым дорогым серцу земным райом Высіл небесний сили обрус
милий Лем ся татовых очів діткнул крайом жебы мі спадкувати позір сили
Осінній спомин матери Вчера дес далина одгриміла мили серцивиля Нескыснове земля ціле
зраня Дрібным дусом як ліком до раны Одмыв дусь пилену туманисту і
спамяти До образків цістых На них рідны горы грибенямі підперают хмар небесных
брамы Краплі снуют ся з дощювых ниток і стікают дивным співом скрипок
Литят они до землі з поклоном одбывают шклопы тічка дзвоном струн душевных
ся музыка діткне одголоском веселости дыхне Як все вільно жыло в горах
милых як ся скоро примножали силы Як подячно освіжаны травы принимали листкі
в грій опалий вічніст надыхала золотисы вышываний дувків шоковисти Своим далекым пролетілым
дивом зник тот спомин птахом білокрылым лем ся світит в серці слідом
красным материє з нас тепль непогасным Засніжены бескіды Снемі си за вами
горы засніжены Юж Вас не повиджу дорогы терены Знятсе мі дотепер дорогы
весели Коли сме ходили під віцю до села Як сме ся тішыли
сніговом віверетом Хоц нам наробила купаміт шпету треба было долгы снігы одмітати
жебы узку стежку до хыштурувати жебы огник лямпы міг потроху тліти і
в милій бесіді наші серсця гріти Про працу ґаздівску ся бесідували З
давніх приповідок вшыткы ся сміяли далекы зарібкы спамяти сплывали гамерицкы грошы тяжко
ся давали З больом споминали скупы слезы гіркы што в уцях стояли
як смутны сирідкы Як думі вертали з майнів до ґаздівкы худобу і
мурґы купували гідны Хто бы міг повісти што землю і хыжы одберут
на силу і нич ся не лишыт Серце рысарве птахом як тото
споминам і сулены слезы в самоті вытирам ся мі привиджают горы в
ріднім краю што іх Маковици небо підперают Сніжыстом пиленом навікы сповиды у
душах лемківскых Дорогы Бескіды Но і туд єсти є такій вір про
святу Вецірю Свята Вецеря різдв на підході Піст злитів як листок На
вецірю зышли ся родакы близкы Сніг тріском і скрыпом чує ся в
дорозі Студеном морозом дыхат на порозі На полотні темнім в шатрі під
небеснім блиснул злотом промін усмішком облесным То найперше звізда так ся засвітила
На святу вечерю густів припросила Свіжий запах сіна панує в світлиці спомин
пряскінів іскрыт ся на лицях Сіл святочний долгій обрусом прибраний На нім
пісны стравы ручник вышываний Ґазда світит свічку зацінит молитву Втворят вшыткы дяку
дітятку в сповідку Пшенице і смаком сулдзяна медом Найперше готова прославляти небо
Кыселитса наша лемківска принада Розмаіты стравы хостины одрады Потім дяці Богу вшыткы
ся вклыняют молитва з колядом вечірю вершают прадідівскій дар праслово прадідівскє давнє
слово рідной Віцівщыны плинеш хвильом парадолом свихів гір в долины Зо джерела
як з кришталю ци з того гірского тече ж незміряне дале дорогом
до Богы І з молоком материньскым зародяным серци слово слезом прозористым скапат
як з озерце Стрівка жытя надзыґарку назад не вертає жаль же слів
нашого часу мало ся зыстає І і іщы єден вірш про слово
щедріст слова Хто скупо сіял скупо буде жати святого писма вічна мудріст
слова В пустині поля нич не годен найти як несіяне зерно лем
пулюва або сіяну лем зо одціпного зернято в жмынів недбайливо махом як
зайдут навет вшыткы до єдного то будут выклюваны першым птахом Так слово
зріє в нашій душі зерном і просит ся на білий папір тістий
Важайме жебы нихто го не звернул зо стежкы божой рівной нетінистой Лем
товды наше слово ся почує як буде посіяне щедро сміло і од
сірого серця подарує надію же найгірше уж минуло Мы не пропали на
дорогах світу на дбаня пошанівок всядиль маєм тішыме ся лемківскым пишным цвітом
і вітцівщыну завше памятаєм Туно ся звязала пані Віра Дудардидидидидидидидидидидидина директорка деревузею
Лемківского Монастырю так І она мі подала таку ідею написати про вірш
про про одіж лемківску Она як одкрывала тоту выставку же то была
выставка Лемківы Джули Та была нам і повідали же тым віршом они
одкрывали тоту выставку тотузраю Того лемківского одягу зярувал з вельком імлакы Прислов
дорунок Ласи Джуля до Музею Лемківской Культуры в Монастыри Соскыта І Максимович
дот Максимович Владик Максимович о Боже заплет пане Василю і Боже заплет
пане Владку барз добру зробили справу Нотвер жы цікаве і взагалі цікаве
писати як бы на якусы тему же хосы дал якысу тем так
і спрібувати Свою силу талянт міны на тему зробити бо то не
штука як просто но твоі емоциі твоі якысы подіі А як єст
темо то і треба тему ави потрафити і на тему я виджу
Но не знам як мі ся то дало Але пані Віральґы казали
же одкрывали тоту презентацию тоты выс ставку жыто чытали тот вершно цікавый
спосіб тиш але іщы што нас не цікавит же вы цікавите ся
якы сут ріжны формы верша і прібуєте в ріжных формах писати і
там як рондель ріжны як тоты короткы формы хлоку ци хайку якту
є пукция якы іщы ріжны і чом власні можна но взяти єден
там спосіб найпростійший і як то діслівну риму Як то і юсь
а Вы якоси так прібуєте всюди яку ци тота студия там такы
заданя дают Ят є ты ці сумує моі ініциятивы мі тото інтересно
Но мі тото інтересно было з технічной тойшкы зуры мы то было
так як мі было непросты были тоты два рокы для мене і
мі треба было переключіти своі думкы на шусє інче наприк жебы написати
Хуку В японьскому стилі хуку три віршы де рахуют ся склады де
має быти перше перший рядок має быти <unk> складів другій сім <unk>
або но <unk> вісем <unk> Дальше я ускладнила си і ся зробила
так жебы каждий із тых кожне слово было з єдной і той
самой літеры Зачынало Зацінало ся на тоту на єдну і тоту саму
букву І трохатны то і тоты трохы ускладнено і мі тото заберало
мою енерґію моі неґативны емоциі тоты што я одчувала моі почутя неґативны
і я мі тото помагало дуже І в результаті того мели се
стали такы цікавы новы формы цісто з такой з такого побуджіня же
я хотіла переключыти ся переключыти ся на штоси інче і оно навіт
вышли навіт інтересно як кажут як кажут тоты же іх чытают значыт
поезия то тиж терапія Тоже быти літературно творці так то тыж терапія
свого роду яку можеме тиж хоснувати і я недавно чытала книжку же
власні література може мати барз терапевтичний ефект і там описує ся як
навет яка сикриза в жытю ци в творчости і якы робити такы
Вправы якы пробы робити каждый ден жебы з того выйти психолоґічні і
одновити ся і зачати жытя наново і власні тото може помочы Думам
же пішли сте добром дорогом дорогом творчости і дорогом до правды де
в інчым світі кус паралельнім світі в поезиі зробили сте барз дашто
важне і жыли сте в реальным світі і дашто зробили сте в
тім світі поезиі Дорогы моі слухаче нескам была Анастазия <unk> лікарка выкладатька
а однедавна і поетка Тепер прозвучала перша част нашой бесіды а на
другій раз можете послухати єй продолжыня Звичали внеска і фраґменты концертной проґрамы
з Фестівалю Лемківской Культуры в монастырисках Кенопільской области же одбыл ся <unk>
серпця Нопер будеме Юс ся пращати До цьорткула де мешкат пані Анастасия
Трысь запроводила вас Анна Кырпан Оставайте здоровы до стрічы за тыжден