70% #2021 - 70% #412 Музей в Монастырисках, 25 літя
Еп. 2021

70% #2021 - 70% #412 Музей в Монастырисках, 25 літя

•

Опис епізоду

Odcinek poświęcony jest 25-leciu Muzeum Kultury Łemkowskiej w Monasterzyskach: przypomina historię jego powstania, zbierania eksponatów i znaczenie pracy społeczników. W materiale pojawia się też opis jubileuszowego spotkania, prezentacji dla przedstawicieli branży turystycznej oraz zapowiedź przeniesienia muzeum do nowego, większego budynku.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Видам Вас моли моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Знате не роблю
новинну проґраму зато не баржуют ся коли не оповідаме ту о конкретных
подіях одраз путім як они ся одбыли а през якійси час Но
але видям што ся одбыло в монастырисках <unk> листопада <unk> р то
уж посували бы повісти такой скорше а неска Але незалежных од мене
причын не повіли єм товды напр на початку грудня а будеме о
тім бесідувати лем внешій передачы Але думам же ліпше пізно як николи
такой вартат Вартат повісти о тім як в місточку монастыры ска Тернопільской
области святкували <unk> руків Музею Лемківской Культуры Но так повідам Музей Лемківской
Культуры але офіцийні тоту вшытко тепер злови ся музейный Комплекс Лемківскє село
бо до музею тепер належыт і ціле ветряне пуле за містом де
ся одбыват лемківскій фестіваль властиво два фестівалі Велика Ватра і в інчым
часі Маленька Ватра для діти Лемківскій Музей одкрыл своі двери для вшыткых
охоців познату лемківску культуру <unk> листопада <unk> р А ідея створити музей
зявила ся іщы в <unk> році коли в монастырискы зорґанізувано осередок Товариства
Лемківщына Кількоро активных членів той орґанізациі яли ся глядати в монастырисках селах
долку Ламонастыриск і дальшых околицях хоц якы річы што мают стосунок до
Лемків лемківской материяльной і духовной культуры но і так музею зявляли ся
ріжны експонаты То был і удяг і вшелиякы нарядя і просто цінны
і цікавы річы привезены з рідной земли дакотры з них мали свою
історию а медже нима теж і річы Церківны а тиж і тары
Церківны книгы Сут лемківскій Музею і мистецкы річы малярство ґрафіка різьба єст
ту і невелика бібліотека Тоты лемківскы патріоты великы ентузиясты аматоры і як
лем могли всяди зберали експонаты до будуцього музею і робили тото без
жадной заплаты І кєд бы не іх жественна праца музею тепер бы
не было Єднак з другій стороны тоты патріоты ентузиясты діяли нефохову Досій
раз тот музей был подібным до приватной колекциі річ якы сьогодно повіме
так простого чловека де вымісяне цінне і неєсуче барз важне і такє
же трофелоґел припадково і фактичні лем в остатні рокы прецівникы музею зачынают
діяти фахоло користуючы зо спілпраці з другыма музеями і зо специялістами зо
музейной справы Тепер то уж єден як з самого початку а більше
покоів з цікавом експозицийом як може николи не были сте ту то
вартат прити А може были сте давно но то тиж вартат прити
богате ся змінило а скоро іщы більше ся змінит бо музей перейде
в новый великій просторний дім збудуваний на вытрянім поли У тім што
ся змінило за тоты рокы і бесідувано на святкуваню ХХ літя музею
якій ся одбыло салі готелів Лідія якій єст барз близко од музею
просто праз дорогу Тото свято зачало ся традицийні выступами спілпрацівників помічників симпатиків
музеів представників улады но і як то все грамоты подякы дарункы спомины
потім была перерва на кау і гарбату Пакы присутны ся розділили єдны
лишыли ся в тотій самій салі а другы а то были представникы
ріжных туристичных фірм з Тырнопуля Тернопуля Тернопільской области пішли кус высше по
сходах і зобрали ся такой ту але меньшій салі де ім оповідали
о Лемках у Музею Лемківской Культуры а тіж о тім што они
можут вказувати туристам в монастырисках предошыткым о тім што звязане з Лемками
але єй не лем Но і не лем оповідали Представникы туристичных операторів
пак сіли до автобуса і поіхали тади по тотых місцях о якых
ім оповідали жебы вшытку видіти своіма очыма Заскочыл кус наперед і повім
же коли уж пополудни они ся вернули з той екскурсиі то говорили
же были барз задоволены і дознали ся дост дуже нового і цікавого
Тепер зачнеме од самого початку Жебы будейку скоротити тото вшытко предушыткым мусіли
єм вытяти вручыня грамот і дарунків обниманя цілюваня при ті вшыткы гости
особливо представникы влады на уродины музеів дашто музейови принесли Мусіли єм вытяти
і інчы річы якы часто ся повтеряли но а вшытко найважнійше лишыла
єм для вас І хоц оно ся одбыло <unk> листопада Але пус
ся м тото тепер до ефіру бо оно актуальне і гнефка Актуальности
не тратило то просиме слухати провадит цілу проґраму директорка музею пані Віра
Дудар Слава Іузу Грицу Русины зачынали нашы спутканя миле Прошу ся впущати
ладні Кразні і призерати до дуже готовых для Вас Музейовый конфес лемківскых
Сел Вытар вас і хтеребы сте вшыткого взяли вельтій хосен Добрий ден
Шановне Товариство Мальовничому старовин малик містачку монастыриска што на тернописі є унікальный
і єдиный в Украіні Музей Лемківской Культуры ньому діброму експонаты привезені Лемками
з рідных семель Справітсків беків якы ся з берегли находит дотех мамы
Лемківщыны і сьогодні дня усвято День Народжыня нашой лемківской гордости він повен
сил енерґіі та молодис видал ґратулюю і шаную вам вшыткых вшыткых хто
пришол на нашы мудийовы урвины не двитом нашых палявнів готи трати ґаздів
славных Малий діточы нашых противників культуры вшыткым Хто шанує нашу лемківску культуру
наш лемківскій спадок вшыткым хто шанує наш педитивскій лемківскій корінь уж <unk>
років наш Музий як одкрыл своі двері для ґрешных одвідувачів Наш рудлинник
одкрыл своі двери і был барз ласкавий до нас в <unk> році
Падовиста Но чому Втекло вельо водый были тяжкы час пришли люде котры
были зачынителями нашой лемківской гордости наш ініциятор створіня зачатя Нашого Музею Лемківской
Культуры отец Мітрад Анатоль Дудач През причыны зоздравя не пришол перший директор
музейного конплесу Лемківскє село тиж єден з зачынателів нашого музею Михал Тиханскій
Перші голова Лемківского Товариства на Монастиріщыі Михал Громосяк Неє знаме тіж і
нашой Мариі Микітин Старисяк понад тепер кут за світами в Іспаниі Пришла
тіж уважно Рутіня Мария Цивашту котра тіж была при засиналі прошу тати
пані Мария же машенка мала ся при ним тішыме ся нашым спуткам
але по лемківскым звычаю Вшытку добру справу треба зачынати з молити Лемковстя
так рови сто прошу мати нашых честных хоцців поблагословити нашы спутканя наше
миле бар чекали музейом спуткань <unk>o<unk>eo чос І так священикы благословили тото
свято і вшыткых присутных але Кустьок скоротиме вшыткы молитвы і переходиме до
світской части той проґрамы А провадит єй директорка музею Віра Дудар Дорогы
нашы Перше Частина представліня уж ся одбила а до нас пришли іщы
поважны гості котры нас то не гості то нашы товаришы котры все
нам помагают завды коло навды іх плечы не одчуваме то єст головности
украіньского Товариства Лемківщына Александер Лехынович директор департаменту Чернопільской Областной Державной Адміністрациі Світлана
Бертиюк заступник гули цюртківской державной дарайоны адміністрациі Галена Молцянова начальник чурківской державной
адміністрациі з гуманітарных питань Галена Сіківскарків Дубар велика представницка делеґация термодскы державны
адміністрациі з Управліньом Департаментом Культуры і Туризму з туруператорами нашыми другыми та
давны матоми інформациі так уж прихили до нас Лемкізернополя Наш знаний етнор
фольклориста наш найперша людина котра мам породити по лемківскому языку то єст
наш пан Дуда і нашы Лемкы Тернопільского Осередку Лемківщына Виджю же уж
підшол голова монастырістку орґанізациі Сиукраіньского Товариства Церті Зегів Дотід нашы епуважны Лемкы
пришли нам ґратулювати іщы нашы колеґы з Тыропівского Краєзнавчого Музею Наші книґі
для Лемківского Музею Вшыты Мазодниом барте тіж же знамет і нашы студенты
котрых привезла директурка стеры Болі Рыбулянтску Фаху в Коледжю Культуры Олена Дкацюм
І ту кут на сумну мінуту нас моструіти было тот рік не
лем ювілейну для музеів Тоты рікы приміс нам вельків тратил до нашой
лемківской родины На покынула Голору Світовой Федерациі Лемківскых Обєднань Ярослава Хав <unk>шол
до Пра оців наш знаний поета Анатой Ядловскій Неє уж нот і
вечынотелів нашого музею Стефаніі Гурі Фореста Огыняка Ірины Дуди Квасні А девят
днив минуло вчеру за нашом великом трударком лемківскій ниві Нашом товаришком за
котром барном плаче серце за котром ми бог єм і не можеме
іщы прити До себе о той велькой трапы наша вынікова наша вариса
сурока Оно мало быти ту оно гутувало наше зубро на же духом
змале Хту жебы сме пошанувало нашых важных лемків нашых патлю котрых уж
не упомину нашых дорогых нашых рідных нашых незабытых просусідате Завды з нами
єст Бог І мы отцом Атолийом Невом Были сме і лем погрона
Были сме на такых печальных подіях Але іщы діве жытя іде і
мусиме вшыткє Берігати пильнувати і бар остерігати ся забитю нашого боґатства нашу
лемківской культуры і іщы ґу нас цурдо быти же ґу нас пришли
не лем святы оці пришли нашы тіж товаришы котры принимают активну участ
навет в пополніню нашых фондів отец Володимир котрий служыт нашім Церкві честно
жывотворного хреста Сутрудник церкви отец Віталі отец Розтислав котрий єст настоятелем нашого
храму котрий майбутнього храму нашлополомницкого місця котрий ся называт зло Цері Дікую
Вам дорогы Дякую бо без Бога Лемко ани до порога Ну і
проведеме ся далі Выбераме члезы ідеме да Юж выходят нашы дорогы Грешны
Лемкінь і Лемків а то означыт же перед вами выступит наша гордіст
Народный аматорскій Хор Яворина Они были на самых початках творіня нашой орґанізациі
в монастырівках Лемківскых Уж кілько нашых Лемків поважных котры ся неє співали
і барт любили нашу мамку Лемківшыну тіж пішли од нас до нашых
проводців Але хор є і хор буде і лемківска пісня буде Прошу
дорогы горы нашы Карпаты ма Найкы божы ваблют нашы дорогы артисты нашы
лемкісяты тіж одношули спілу або над нашу лемківку кутерну культуру ром моєно
а тераз хцу до слова запросити головукраіньского Товариства Лемківщыны Александра Венґриновича Савельсу
Хысту Я выступаю трошкі з погодом тому што в тому році єдвіны
дати <unk> років товариству якє заснулоно в монастырскых і так <unk> років
музею Ци Булсі ми зібрали слемкы і мы не думали што ми
досягнемо такых успіхів Появил ся хор потім появил ся Музей фестіваль Тепер
новы здобудкы уже <unk> років музею а я думаю што не скоро
майбутым на в наступным році будемо святкувати на може <unk> років уже
в ному музеі Монастырісты перетворюют ся Мєднародный Центр Лемківской Культуры Сіце негорніст
Невдолзі буде приняти закон про депортацию в другым учытелі де дадут політичну
оцінку подіям і всторжестує справедливіст Можливо моральні і материяльні втраты Ци зо
шуми боролись на кінец буде справедливіст Я думай што наступным етапом буде
державна програма выдроджыня нашой культурной спадщы Іси єдины музеі тыме мрияли си
музейны щадкы вони повинні памятати тут гуртувати ся і орвити все што
зберегти нашу культурну спасі Я хочу допросити до слова директора Департаменту Культуры
і Туризму тернопліткой обласной державной адміністрациі Світланом Вайтейлюк Вона наша борвона нам
помагає вына є одын з тых такых ґенераторів якій штурхає вперед роботу
узбережів нахой лемківской культурной пасні середякым бантвам Шановна громада ци присутні Лайфу
секрету Завше коли приізджає в монастыриску має якє дуже сямні відчытя не
знаю направли ниєм кынє і тема Лемківсны яка особливо чутлива І власне
сам формат діяльности Департаменту Культуры і Туризму може обняти цю культуру наш
Відумий філософ мандрівник Грворів з Ковардос Кызол пізнай себе і ти пізнаєш
світ Туризм власнет ся дорога пізнаня деме наполню імбачым з новин незнаным
і цікавым І власной сьогоднішній захід великых уродил музею він є складовою
нашого загального фурму Тернопіда Туристичны з елементами етно і як лемківска культура
єст складоваку загальнонацийональной культуры Понятя етнотуризму етноци будуж минуєт сам мандрівкат через
серце в минувшыну нашых поколінь якшым берам сьогодні культуру Лемків це дуже
глибока мундрівка але з траґічною складовою Етнотуризму це поломництво до глибин нашых
сердец яка наполнює рікы нашого жытя Новым змістом Дивлячыс бусетчас і сьогодні
на кольорит культуры лемківской пісня стрій традициі А ще якій частуваня в
смечній лемківскє то весь загальний комплекс мы бачымо яка то глибока культура
яка вона інтіґен якій глибокій смакній вышуканий думшы Лемкы розвивали ся вже
близче до европейской культуры як глибоку вони відчували ту природу якій выниколи
сині як ни це выражали на своіх елементах костюмів тієй кривуні мы
не маєм права це втратити і власны Департамент Культуры і Туризму сьогодні
завдякы програмі в лемній програмі Розвит Культуризму на <unk> літ долучыт ся
до святкувань Але з метою формуваня етномаршруту повязаного з лемківскою культурою Сьогодні
так уж особливый день то мушу мы його хоцьом маркувати мы хочем
ми його популяризувати І мы хотіл уж штобы до лемківской культуры шывра
мали можливіст доткнути ся богато людей Завдикы державному властному біджету закладено вже
хорошу основу для нового приміщіня музею і По перспектыві буджету обс на
<unk> д рік кєрівництвом Об Заґладной є пред коштів на завершыня будівництва
Але розміт може быти приміщіня може быти експоно але для привісіня крім
формы повенувати зміст І до цього змісту не може быти тілько дотичный
Департамент Культуры тычно Туризму ци пару предників ци пару представників товариства мы
з єй спільнотою повинні цю скарбницю наполнити змістом мы повинні спільно зробити
це туристичным маґнітом якій популяризує лемківску культуру Разом з тым якщо ци
якісний туристичний маґніт він буде мати хорошый економічный ефект для розвитку тійой
териториі громады Музей лемківскы село включыли жор богато маршрутів туристичных украінкы дуже
богато знаю звірше не приізджают І передают і нові ґрупы цікавеце тій
культуры прижарю Шановіря Дякую шы долучыли ся до вашого форму і выстали
основы нашу форуму сьогоднішню Дякуюм за вашу штоденну невтомну працу Лемківска культура
в процесі асиміляциі богато почала втрачати елементів Але ще ліж шанс це
зберегти і знов це наше спільна місия і місия музеі Дякую за
першы зроблены і направду авансом дякую за майбутнє тому шыя знаю выну
в вашых руках а Вашы румкы не помі Теопередю вітаня верновіскы Вусной
Державной Адміністрациі сюктів музею і запалненя головы нашу Владимира Любомовича про те
што музей буде добудовувати То была директорка Департаменту Культуры і Туризму Тернопільской
областной державной адміністрациі Світлана Баітаюк а тепер зас співа для вшыткых хто
зобрал ся на свято ХХ літя Музею Лемківской Культуры хвор Яворина в
монастырі рятит тотым хвором Розтислав пристай Заспівают тым разом пісню на верш
Івана Русинка прот Муднова монастырску гоміску голову Андрия Старко котрий вже вато
років учує нашу громаду неофіцийну столицю Лемків Украі котры мают велику містів
прошу до сну Сноре сухысту Моцю подякувати Лемка бы безвас не міг
страти раз быти мізкым головою тому Пітремка оце знати взємосторонній процес Понова
вы знаєте сонішня річниц пояснит батоц о важливу в Нашым жыті єсні
почул цо в руку мают циту річницю Лемківскє Товариства Цы значыт лише
одне як тіти Росийска імперия в формі Радяньско Сюз уступили ся Лемкы
хотя лежыти орґанізуваным жытям хоц орґанізувати ствуристу і єдина причына якы не
возлялим робити цирніше ци радянством окупу Антонувашы змі добре знам што полякы
бы з Москавів Лемків бы николи не выселили з іхньой погунданой змі
так І тому я хоцу подякувати тым Лемкам тому што богато Лемків
было депортовно під лем але самы монастырскі Лемків єют на Різунці найбільшы
освічеными і найбільшы патріотыма лемківской справы бо самы вони могли орґанізувати таку
можливу інституцию на нашій культурі як музей Цей музей з сусвітнього значыня
простор хорошый то моновитым людям треба не заважати А коли роблят допомагати
тому на час істот питаня того што лемківска мова має нарешті поцятнувати
дес монастырисках як в Ківі нарешті поцятувати украіньскы моло є неважлійшую ознаку
ідентичністи Мола це спосіб мотризувати думку і єщы люд не знаю лемківску
мову лишыты дівно мож оцімо Лемка повт на світ Як казал Сократо
Зговрищы бяти до Кубаців і охочыл штобы на вулицах монастыриска почала лунати
лемківска мова Я знаюшы не просто тому што ті хто депортували Лемків
ни іх тому была депортация ци было покараня за неасиміляцию за тешту
хотіли быти самыми собою І якщо втратыт ся можливіст мушу вытверті Вы
молосці вытянете цю справу Але хоц шуб зробило ся дітивніків З Ясом
не Лемко є за кожным місцевы але я хоцю щебы вых выкликали
те завзятя Місен знає ши не має більшу гріку ся звіни піти
захисня Тибеківціну Я хоцю шуб вас дітивну кєзвали не має більшу гріху
перед правками Втратити саме муву Бо інакше ваш музейти вышыли з Клаздрицями
Я хочу што были жыві Лемкы жыве лемківскє спілкуваня і лемківска мова
з монастырищыны почала пошырити ся териториями в компактно прожываню Лемків В упитанях
творе шкоры і інчых інституций Желесявскій Світ знає Добру руку Никыфора Дроняка
Він байбул сусідно богатьох з вашых батьків дівыт Адрий Гвалич казал што
це наш доступник Риншыц він вникшыл по сусідству і раз приходил не
в поізды отє хочу такой Та кєд кож хочу представити вам картину
то мою нов то мариту і твердой рукою нашого цудового Лемка не
може такєт по лемківскым Михайля Тиханьского нею не вдияти От така чудова
з церков селіміли Остя од Лет в рома як подійных інституциях і
придбат культуры але придват культуры творным Лемком і длясі Лемківского Музею Нас
вишол чудовник чесу так можна сумовити симбіоз ци навіт синерґія тому што
на тій землі два явистя і ся Музей Лемківской Культуры і си
укры монастырска земля Бурдила це сама та людина ціє етноґрафічні дотижня дозволили
дознати украіньскы народы в інчых Так што знайте і Лемкы таленовитіный монастырищына
спільно з Лемками богатоці Осєстворы Ябожою осін цю зрустаня процвітаня Але соперек
Збережня жывых інституций Нософы муриталщы участни Івано Франківской облистной орґанізациі Циклиньского Товариства
Лемківщына є богаторічний гулова Типа Криницкій прошу до слово Сгайсу сухристу Дай
Боже добрий ден тішу ся яку ірсю же пняз запорсила тут тішу
ся же такє шановне туристы зобрали ся в сонечто засвітило іщы тішу
ся же барз дуже молоді туд є Призерам ся смутном і стає
же тых облич з котрым сме зачынали юж неє Одышли трата Пелькы
Іван Польщыні Мер Ярловскій Нашле Тирент Хлору Чобовскій Алек Ярслава Тирс Сорота
Лариса бы хтіл помянути іх хвилиною молчаня Дякую Нестли тоты выступы просты
без протоколу і дотытают до серці і Приходят редучыма рокы дитинства в
Креници война коли прихынос полно Украінців зо Сходу підняли украіньску підкрыт Учытельску
семінарию Цісика з ранкым левиску выпидачку З єй дольшым бавил ся охоронці
при тіло як Пітер Ней я памятам очы татар епсиів а то
в тыхочах Штоси дале Смутых значы бо тот рай і не міг
зробити І што так Стало ся VI вослі рішыл тыкій Петро І
важный чловік смерека з Сантіщыны і запросиня на звори Лемківскы ЯКА што
зна што што дієты справы допросили на зборы рішы боры вродным головом
і так Ідровичом в долині там вечерс не зборбыли потім IV роси
знов черзи был такій свій рідний зізд В Тарнополі коли приіхали Лемкы
з Польщы Михал Донскій та Петро Шафра і інчы і там ся
поєднали три товариства зробили сме таку іж обласне товариство і без голы
области тористи Спілголова по черзі тыжвали тым між оскым товариством ютра два
рокы Потім ся обєднали всеукраіньскы товариство і двести Етиетикі <unk> років товариства
нашой і в Украіні а<unk> років всеукраіньску ташы є поважена І тішу
ся шы Штоси зробили памят є буде Іан голо Монастирскых Неє бесіды
лемківскых і яю жы Савыл тіж Лем переходжу на украіньску мову А
то вейпадка То я хтіл бым же тісны додумал мотариска єта місце
де зітощы варза ладі ґаздают співают але осторожо треба бобаш перекручы тоты
слова приходяты ріжны ґлупсты тому не треба до край спілпадати а тримати
ся од розумной поправ Жычы тоты задумы сполнили ся іщы раз дякую
за запросины чем знис хто гріха отцравы і жычы вам щестя Задля
збережіня материяльну то духовну розкладку Лемківщыны наш монастырідкє лемкы патріоты постановили лемківскому
музею буде Спочатку был народным а же в <unk> р Музей не
был статус обоснову та был переіменовный на музейный комплект Лемківскє Село Ініциятором
заложыня музею стал отец Мі Аматой Дудак Зачынателями музею стали активісты товариства
Лемківщына Михал Громосяк Стефанія Гурий Орест Гоня Мария Микід Михал Тыхань і
Мария Тобашко вернеме вкус памяти оча о тых далекых знаменных нелегкых девятисятых
Русинів ініцияторы творіня Нам Кувіти Дорогы Лемкы і не Лемкы дорогы Паньство
я витам вшыткы але дорогы тоє наше музейове свято <unk> років <unk>
грудня <unk> р коли в нас было створено товариство монастыриска Лемківскє памятам
я гнескы То было фем в заводі в салі бо будинок культуры
чы палац культуры товды был на реконструкциі Памятам ниґда не забуду был
мокрый сміг кус воды ку снігу поприходили поприізджали Лемкы Памятам Ягнескы і
тоты знимкы є в музеі Бо товдме моі дорогы котры отверяли товариство
так гречно цілю призелам ся мі не забуду так цілюй і Александер
Нович і Ордуда і так інчы інчы укупум рало Андрий Сідийой утворило
ся товариство і першу голову обрали Михала Грмосяка Потым Зародила ся думам
так зародила ся мі мысель така думка мы поумраме бо собі треба
дашто зоставити Звычайно як пришолем домів сілем на канапу і так роздумую
собі І пож было товариство і по тым но сам не нич
не тнет чловек не зможу зробити Юж ме ся радили я но
і по тым я радил ся ґадал дехто ненавид з нашых Лемків
якы были і вправліня в початковы з монастырі каждє гомусь отчы а
може не трам А што повіят місцевым а што повідят тоты же
нас іщы догнескы не дуже люблят шануют А я дум выси ґадайте
а я буду робил своє І так час проходил і тоты початківці
означали і я Вам пові тоты експонаты тото вшытко же єм нас
музеі тераз уж бы мене назберало тераз оно бы тото не было
Бо уж выдіти внукы повышмаряли того уж не находили Я памятам агнескы
але найперше до чого оно пришло жебы робити музей памі там люба
Барнова така же і догнескы робит в Ресі каже єдному за приміщыня
старого Ресу же ож має нове приміщы І я товды думам давай
іду до паньства памятам товды Дроня Руслав был при керівництві в районі
анишо сме гадали прошу отця та на Березівці там є глу Єрусуните
де полост яка тота по то я знам без вас Я там
жыю на Березивці Ту треба в рехі Но велька допоміч была і
з Тернополя та Александру Анджею то як выходжыня было до пана Богдана
котрый кєрувал ресом Не так думате же разы оддале Лемка жмате де
ні Было дуже поізду і так далі Памятам я днес но спочатку
нам драли дві кімнаты в рехі Ту завозили експонаты возили ті початківці
приходили робили роботу Але як су спомянути і до тых вшыткы хоча
было повиджено свою покійну маму і руквасня Она мі дуже помагала підтримувала
нам тяжко было мойой дорогы Ходити до міста я мушу вам тота
як сповід вызнати ходити хто на базар ходил потримували ме ріжного дідте
до Польщы Польщы робте музей а не ту монастыриска сов єдте там
звідкы пришут Но мы на тоне звертали ува і Ласска Божа не
в девятдесятым через шыс років листопада <unk> р мы дорогы посвятили то
было неділю посвятил мей дві кімнаты два покоі на разі оддал нам
рез Бо там была шы диспечерска там субсидия шыбыли приміщыня мы нанімали
і выдоро Кілько было експонатів Як бы тераз памята Михал Румося Михал
Тиханьскій іхают до ґруду ковалівко Засмарувано приізджає Но але я знам якы
Михал знаме Тиханьского же віняк пришол до хыж він хыже не выіде
жебы дашы не взяти Абы там што было най та баба чы
хлопла че кричыт ся но він забрал і не товло І зато
та як нашы експонаты монастырисках там не експонатів навіт дорогы моі в
столиці Украіны лемківскых Експонатів не во Львові не раз я дадам але
до того не лем ту на місці Мі пришла праця дуж пастырка
лямків во Львові наказаню кажут передавали і донескы франківску так само з
Тернополя тіж розумієте передавали і давали експонаты Шо мы на початка робили
Я мам ту най тоту ручку же м з початку писал дакою
одном до музею і ту чоя взял папку В тым блокроті ту
папелях лем писал Хто што робил і кілько робил і так дале
Курс понищены было ту уж <unk> років каждого дня є хто што
робил хто приходил но з тых кус уж помрали досит Ту най
відомости єй вшытко як приходили і делины підлову малювали вшытко робили старали
по тым дорогу окрим в середині робиме зо двору Велика праця велька
робота мойой дорогы є Коли мы приходили з любовю кажды раз робили
потым почестували ся гарбаткы выпили до гарбаткы і співаня было каждый раз
Поспівали дроі з любові ся розышы і дале творили Бо на початку
нам было веселійше веце было нас свята ме робили музейови святкуваня што
того неє Памятам николи не забуде а жеме мали саль ціле приміщыня
З Америкы приіхал до пані Іваны Лаврушко приіхал дворінний брат Теодор Тиханьскій
з Ню Йорка пришол до то а мы што там робили Были
ме в середині гойняк же покійны він то церковці робил там іншы
малювал і мы были в середині Теодру приходит до мене ґадат Отше
добра справа Але зараз мужы іщы нихто не зна А прийде час
і буде знала цілий світ і так стало Я бы направду в
тым мыслі іши не помыслил же оно може так быти З початку
коли мы продолжывали робити мы приходили каждый ден дорого бы робота была
а поти мы зробили чергуваня мы чергуваня зробили В суботу неділю нас
музей было творений бо то не было ні фінансуваня ні пінязів мы
не были офіцийно на праці Та як тераз я ся ракую позаштатным
працівнику музею коли є іду то поза штати то знати той же
не бере пінязів не бере грошы І так моі дорогы Хто нескы
был красан Мы поумераме по собі треба шоси ґлушыти і не призерайме
ся на нич і все кажу най поможе нам тобу панбіг Господь
Бог і без Божлобула осувеня без ласкы Божой без ани охоронителя опекусту
Матери Божой то бы не стало не здійснили ся І найлем музейнаш
лемківскій розрастат ся дуже добре жеє паньство влада жебы на другый рік
Ян мі полю на матри пан Труш же того року фінансів не
буде на друй рік жебы лем тото з рік ся скінчыл і
жебы было дале будивництво і кажу Божезаплат Чым найменьшым хто спричынил ся
Боже по благосуй надалі о розвиток лемківского Божезаплат паньству товто же од
владых тує з товариства Це украіньско тущоє мі селы Товариство наше іншы
же приіхали діти же приіхали вшыткы хто спричынил ся нашы працівникы музею
до того свята <unk> років святкуваня вызнати агнескы таку певно пережываня мам
не з чогоси лем з радости же мы дожыли барз мі шкода
же тоты же одышли дорогы они нескы там призерают ся Не будме
ниґда байдужы ци лінивы ци такы мене ніч не обходил Давайте разом
будеме продолжувати привозити приносите експонаты збагачувати музей посвідиме поґадаме порозходиме ся а
будинок стоіт і мнимує експонаты так што Боже запалішы снійшым отцям і
вшыткым вам І жычу жебы на другій рік коли буде знову той
конкурсы поорґанізували такы ріжны вірайосплю намає даде быти директорьом уж тераз єбо
мож поіхат до Тарнополя себе зрушыт дай Боже бы то было і
працільникы робили І най то му поможе Господь бо І лемківска культура
най ся розвива Як Лемко неє хперти то неє Лемко знайме пробачати
выбачати не гнівати ся шанувати ся Наше святкуваня проходит в рамках туристичной
реформы <unk>em <unk> Лемківска культура як основа етнітуризму матернобі а ще насмагати
можливі віртуально зозорнути до нашом музейно в Куперках де зберігают унікальне вкладува
Лемківской Культурной Спадщыны Народна Можа та взяти участ в наковым практичній конференциі
Лемківска Народна Можа Шлях річ приде Хочмо штобы сьогодні мылили удягу Визні
Світ лемківску одухали науковці музейкы дослідників выті науців нашой лемківской культурной спадсы
а штобы налештувати вас на одяговый лаґ Маш чудовий колесь тербовний фаховий
колець Культуры мір топер імеферт мір топер воля наш ріж директор кою
Олена Ткачук підготували до дна чудовий плот дефілера в лемківскій кривульті нашій
гордоти прикутак поетично горила Івана Атольєвны про Завершыня урочыстой святковой части одзначыня
ХХІлітя Лемківского Музею в монастырисках было барз цікавым але на жаль в
радию не можу того вказати бо треба бы тото видіти Вышли наперед
прекрасны молоды дівочкы студенткы тербовяньского Колейджю Культуры і Мистецтв і іх навчытелька
Ольґа Купцьок Дівочкы позбераны были так як то гнеска ся зберают не
в лемківскых строях подраны были просто а а акцентом в іх одягі
Были оздобы скырликів кригулькы лем єдна з них была привезена іщы з
думу а інчы зроблены спицюрк тепер Спочатку Ольґа Купця оповіла о тотых
прикрасах зо східньой Лемковины о тім што значат тоты елементы знакы символы
што символізуют кольоры а пак дівочкы пішли до танців І тото кольорове
барз жыве завершыня вшыткым ся сподабало На тім гнескы завершуєме нашу передачу
о святкуваню ХХ літя Музею Лемківской Культуры в місті монастыриска Тернопільской Области
Так гварю коротко але офіцийні музей зови ся Музейный Комплекс Лемківскє село
Юж повіли єм же по той урочыстой части по перві зацяла ся
част робуця Наукова конференция о лемківскых струях якы могли сме видіти такой
ту на манекєнах бо даякы з тотых струів принесли гев з музею
Од той науковой конференциі опові наступной передачы а на разі прачям ся
з вами при мікрофоні была Анна Кырпан Но оставайте здоровы і до
стрічы за тыжден Браво Яка тотра лемківска трибулька а ісяте шла лемківці
пларниці дівчата дуже обшыри дякым за ваш професийоналізм пані Лем Далькуле дефіле
проказ Паню Волю далку змістону роту Дякуєм щыро протем другі наші никуде
не одходити ся телікы перша частина нашого спіткуваня Дальше іде плідна робота
нас відкрыває ся форум туристичний Тернопілия туристичны з елементы ЕТ на другым
порти Тур нат буде Медженародна конференция Лоша Лізы Але в добрій лемківскій
кризі перше ніж зробити добру справу треба куды пити гарбаткы дам я
вас прошу мы кут ґаня розшырили і уж не годину буде выпити
лебатик гарбатку а перше тых <unk> ґмін Я зо щырого серця гадам
Боже запер є частина люди што зараз візджают а не буде плай
до ней до нас Як бы того свята бы там не было
віра Йоспівна орґанізувала то велькє свято они ся продолжат далі і процівникы
Божезап Александру Миханович голос украіньско Товариство якы приіхал з Юром Буда і
інчы ураз Господ з Найсмы приіхал Божезапы Пані світланя так попруднали і
вышо приіхали од паньства влады тым дітям каждому з інчых товариств з
інчых осередків і може за всечыстійшым отцям боязномочый Володимир тіж помал же
буду Музей двати слонаты вшыткым вам і нашым ухору І орґанізаторам і
культуры і вшыткым і владян аж міскій боєтко громадам нас і єщы
одпола є та як мы належыме до чортківского району доротерас каждому вшыткым
ся і всі най памбі благословити сотворит тот же нас многы і
благ вітают Як делем нам того літа то мушу заспівати лемківскы многаліта
а так А по свій фредрадувати прожыти нашым до сяли гая підлагая
і благая і Найже нам поможе ласка твоя мога але ворога Нихто
А поспішенкує тыры лагода лагода н вандыку богатий до Лусі лемківскє гощеня
гарбату Юсте