70% #2021 - 70% #413 Конференция про облечыня (1 част)
Еп. 2021

70% #2021 - 70% #413 Конференция про облечыня (1 част)

Опис епізоду

Odcinek relacjonuje konferencję w Kompleksie Muzealnym „Lemkowska Wieś“ w Monasterzyskach, poświęconą tradycyjnemu obliczu Lemków i rozwojowi Muzeum Kultury Łemkowskiej. W tle pojawia się także wątek jubileuszu muzeum oraz forum turystycznego, na którym przedstawiano Monasterzyska jako miejsce związane z kulturą łemkowską i etnoturystyką.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Видам Вас видам вас миливой слухайце при мікрофоні Анна Кырпан Тыжден тому
прозвицяла передаця яка як ся оповісти мала бы прозвичати два місяці тому
Але так ся стало же лем тепер пришла на ню черга У
цім там ся бесідувало о святкуваню ХХІ Музею Лемківской Культуры в Монастырисках
Монастырисках хто іщы доднес не зна то такє мале місточко в полудньовой
части Тернопільской области Но і тепер тото вшытко ся зове Южне Музей
Лемківской Культуры а музейный комплекс лемківскє село Но хто тоту передацю слухал
тот зна як выступали музейникы і густі якы темы піднимали з якых
ріжных студин смытріли на проминулы <unk> років і на будучніст музею Нову
власні о будучности будучі музею то тиж і новы напрямы діяльности музею
і новы перспектывы Музей Лемківской Культуры як уж было повіджено перше отворил
двери для вшыткых в листопаді <unk> рока А ідею створити в місті
монастырска Тернопільской области Лемківскій Музей подал отец Анатой Дуда Класняк іщы в
<unk> році і тоты <unk> років од <unk> до <unk> То были
рокы гляданя місця на музеі гляданя експонатів прирыхтуваня експозициі і тоты поцяткы
были нелегкы Вшытко тото о чім тепер повіли єм робило кількоро особ
патріотів вшыткого лемківского робили без жадного вынгороджіня без оплаты Тото вшытко было
так бы повісти на ентузиязмі І спочатку нихто не думал у тім
жебы дашто робити фахолу Але час летит вшытко іде допереду і в
будучности Музей Лемківской Культуры мусит ся розвивати яко Поважна інституция а і
спілпрацівникы они уж нараз ся зміняли но бо то єст жытя а
і спілпрацівникы мусят покус робити ся фахівцями бо самого патріотизму в ХХ
столітю уж кус за мало І власні за остатных тотых кілька років
зроблено дос богато жебы одыйти од звыклого до недавна аматорского нефахового підходу
нефахового підходу до гляданя експонатів односиня до самой музейной колекциі І покус
перейте до наукового підходу проводити в кінци і якысу наукову діяльніст Преціґнецка
Музей єст уж державным а його працівникы достают од державы може не
барз велику а єднак такой постійну плату за свою роботу Три рокы
тому музейны працівникы першый раз зорґанізували науково практичну конференцию Было там дост
цікаво Але повіме была тота конференцийом може більше практичном як науковом но
бо не вшыткы выступы не вшыткы доповіди были одповідні прирыхтуваны Но во
сцени рока Музейный Комплекс Лемківскє Село зас орґанізувал конференцию і тота науково
практична конференция звала ся Лемківска Народна Нося шлях крізь вікє і была
посвячена традицийному обличыню Лемків Тоты уж удали ся ліпше як першый раз
Тота конференция з єдной стороны получыла ся зо святкуваньом ХХІлітя музею а
з другой стороны з туристичным форумом така як бы стріча туристичных операторів
і тот туристичный форум ся звал тернопілля туристичне з елементами етно Лемківска
культура як основа етнотуризму на Тырнопільі То творум зобрал представників туристичных фірм
Тырнопільской области якы глядали новый цікавый місця для туризму а тіж пришли
гев представникы медий но і ім было представлено монастыриска яко місцевіст де
компактні прошывают Лемкы де розвивают свою культуру де одбыват ся фестіваль но
де єст вкінци тот музей і де єст што вказати туристам Може
даякы з вас слухают тото і думают сой А по што Пошто
взагалі досліджувати традицийне лемківскє облечыня Може выстарчат нам долго же будеме по
просту шанувати тоты взірці удягу же дошли до нас пильнувати жебы тото
ся не знищыло што там вывчати Оо То не просто ляхы то
час нашой культуры Пако повім о тім більше а тепер лем повім
же дуже маме такых співанок же співат ся в них о ріжных
частях лемківского строю В пісні они выступают в конкретным значыню часто штоси
символізуют Нараз якуси част одягу мали за більше престижну Хто тото мал
то як бы чогоси більше тот чловек вартал Наприклад така престыжна річ
то была тюга Но і барз дуже о тім як односили ся
нашы дідове до одягу може ми ся дознати з нашых співанок То
можеме гнеско послухати сой легній такы співанкы співат Лемківцянко Фольклорный ансамбль зо
Зерічева під Перечыном То Закарпатска област лем бы то симбыт бымы симфоні
вымзал бым лем был тотовял додяти бомадриця бомариця ся роти з адмо
мадриця бомадриця всей роти кій бым зна лік зна о три молі
Стели мам стели мам та пасв ай та пата викам пацінка сты
ами фраєр ами фраєр мар настый айка митапа цінка з дыями фраєр
бар нас ды упаляня моя мамка в дубині Запелена сотє лоция Ой
бо земл Со я буду робити Як я буду сотых хлопцию бити
Ой бо зем я буду робити Як я буду сотіх лопці любити
Але верну такой до самой конференциі были сте доколе на конференциі де
бесідувало о лемківскых строях Повім Вам так Я тым ся цікавлю Але
окрем тотых двох вычысленых ту конференций Не была єм николи на власні
такой конференциі Не чула же такє деси ся одбывало што більше Я
ани не знам никого в ту Украіні поважні ся занимат досліджыньом лемківского
одягу Але не барз знам такых науковців напр в Польщы ци Словациі
Знам же слухают нас ріжны люде з ріжных турін то треба ту
повісти же на мапах якы выдают в Украіні лемківскій край то не
лем тота част же в Польщы але тиж і Пряшівщына Словациі а
тыж Кавальцік а тиж Кавальцік Закарпатской области при границі зо Словацийом Веснів
такым розміню бесідуєме о Лемках на тотій конференциі То о термінах в
Украіні Ногварю же в Украіні не знам того хто все ся занимат
досліджыньом лемківского одягу Але не барз знам такых науковців і в Польщы
ци Словациі в Словациі справа выглядат найліпше бо іщы за комуны была
наукова інституция яка проводила систематичну наукову роботу мам на увазі Музей в
Свиднику І удяг там досліджувала долший час на кілько знам Анна Худик
она на тім доправды ся специялізувала Але хто тепер з науковців фоховы
тым ся занимат щыро повім не мам понятя В Польщы тиж не
знам такого серйозного дослідника Цілком недавно зацікавил ся тотым напрямом Юрий Стариньскій
Певні знати вшыткы його якы урядателя ансамблю Пісні і Танців Кыльчера Його
цікавіст до лемківскых струів засяла ся з того же участників ансамблів Треба
ввести на сцену в такых костюмах якы найліпше бы дополнили збогатили красу
танців і спів Пан Сталіньскій тепер не тілько ся зацікавил темом лемківского
облечыня же зробил велику роботу і фурт провадит далей своі досліджыня А
тымчасом по словацкой стороні на Пряшівской земли недавно зацікавил ся русиньскым круйом
Мартін Карыш Але некілько знам доднес не было зорґанізувано якысий конференциі де
зышли ся бы вшыткы люди якы занимают ся в ріжний спосіб досліджыньом
одягу Лемків а і Руснаків Пряшівщыны О по што Повістме же дахто
з нашых слухаців А зато Буде зато Жебы наново не вынаходити коли
жебы спілпрацувати жебы в спілпраці зробити дашто більше і скорше і ліпше
як діяти окремо і конференция о листопаді выразні вказала тото нам вшыткым
Єй результаты виділи сме іщы пред єй завершыньом Може будете ся сміяти
але то факт вказало ся же не вшыткы науковці якы ту брали
участ знают як ся належыт границі лемківского краю знают де жыли Лемкы
а де жыли якысы другы люде Зато на конференциі трафляли ся же
описували обличыня і інчых реґіонів якє было представлене в ріжных музеях Было
для дакого Вшытко тото што одраз за границьом Украіны в Польщы вшытко
тото то закєрзуня выдумали такє якєси чудачне слово і принимают тото закєрзоня
як штос єдно єдно тіле Ото власні іщы єдна проблема експонаты якы
мают стосунок до лемківской культуры сут тепер в ріжных музеях Украіны во
Львові Тирнополі Іванофранківску Кыйові луганьску а тиж у малых а навет в
сельскых музеях напр місточку Вынникы під Львовом в селисті Брознів Осада Піванофранківской
области в селах Пестуше і Єгільниця коло Цюрткула в селі Гутиску коло
Бережан і в самых такой Бережанах в Підволочыску тоты остатны вычыслены то
вшытко в Тырнопільской области Найбільше вшыткого лемківского єст во Львові і то
іщы з колекций повімы якы музеі зберали іщы до ІІ Світовой війны
Но і вычыслили єм же експонаты якы мают стосунок до Лемків Суд
сядит по ріжных музеях а специялістів жебы розуміли ся дакус в лемківскым
обличіню переважні неє Но і зато навет трудно правильні підписати што то
за річ і одкай тото походит Колис были єм свідком того як
в дакотрых музейных експозициях працівникы на єднім манекіні змістили напр кабат зо
заходу Лемковины суручку зо сходу ґорсет з центральной Лемковины а запаску зницяня
Зас інчы взагалі на єднім манікєні получыли і хлопскы і бабскы лахы
бо они не виділи жадной ріжниці Но і такє видиме уж тепер
в столітю тепер єст вшытка техніка цілий світ получений інтернет вшытко Здавало
бы ся доднес юж вшыткы лемківскы струі мали бы быти давно описаны
і быдей згрубша вывчены систематизуваны Но і спочатку выступат директорко Музею пані
Віры Дудар пак будут выступати вшыткы хто ся зголосил доповідати Шановні дорогенькы
участникы та власти нашой конференциі Рада Вас дбачте тут ци Ваша присутніст
тут говорит про то што Вам не бай дуже лемківска культура і
не байдуже сам елемент є Берлина унікальний чудовий Лемківскій Народный Стрій Лемківска
Народна Ноша Сучасні часи асиміляцийных процесів досліджыня лемківску кусюму є надзвычайно актуальныме
В Украіні до ся годні не видно пулий моноґрафіі про лемківскій народный
стрій є лише окремі стеті у збірниках та публикациі часопису Дотепер мало
буду орґанізувану конференцию надбула три рокы тому такій скажем так започатковону конференциі
по лемківскому Народному струю є важайшой для початку люна пришла непогану це
вже другій етап нашой конференциі проте не має тіє систем вывціня І
окрем цього досліджыня в тій церні дуже розрізні бо сучасне лемківскі не
належыт же трьом державам Украіні в Польщі Словачі і Укремі дослідникы лемківску
народну ношы власне присвячуют свій роботы певным частинам Лемківщыны А шыбы будут
обєднати вудну моноґрафіі того щы не має власти нашы конференци і покликыно
Набрати величезну зелельну базу народной лемківской Но для того жебы потім видати
гарны змістовны ґрунтуны надіі материял збірник ці моноґрафів про нашу лемківску гордіст
нашу лемківску ношу Радіющо на відміну від попередньой конференциі коло нашых участників
рушыли і до нас приіхали наші колегы так і першый раз приіхали
колегы з Тернобівску краєзнавчу музею дякуєм і за участ і за ваші
костюмы і самоне за те што вы знаме тоді коли потрібну Вашой
підтримкы Тоді коли потрібну Вашой допомогы Я знаюшу пане Стефане памятайте ті
часы коли мы всі радом Приізжали два вціли се обмініли си досидом
Ци дуже гарна ци дуже хороша практика і як завжды Вы наші
порадникы наші колеґе Дякуй щырю тішыся До нас завітала Анны Кірпа з
Івану Франківска Вона буде трішкє бы не підміняти буде модерувати трішків конференцию
куди треба буде ні підлучыти ся вона була також урадником під уто
конференциі також бы сьогодні послухайму дуробкы нашого музею нашы прицінків нашого музею
купу сулемківскє село Лем нам тріщы розкажу про експонаты нашій народной носі
про те якы орґанізуєме свою роботу як мы іх зберігаємо і взелі
загалом результаты нашых науковых досліджынь бо повтрю ся є вони досліджні звістну
є Але дуже богато такых речей є такых маленькых нюансів ты і
великых зрешту якы не ще до кінця недослідні ще до кінця неупрацувані
І тому Е сьогодні будемо також і слухати нашых противників дуже тішым
ся што до нас доєднує ся До нас доєдной цебачів пан Роман
Пилип з Ужгорода Вітаюва щыро Відомий дослідник закарпатску лемківску остру лемківску костюму
з чудесною темою буде нам доповідати і просим о Просим вступати в
такы певні диспуты дискусиі штобы мы мали з того найбільшы курист найбільше
лемківскых мы кажем хлосен Також наз до нас доєднуєте науковці зірвуват Інституту
Інституту Народознавства Дуктуры зысы кандидаты наук нас дуже поважна цьогорічна спису доповідаців
дуже поважный Так уж до нас доєднают ся кулеґы з Музею Народной
Архітектуры та Пубуду ім Клементія Шыптицку Вільвола в музеі котрых так уж
зосереджено дуже богато З експонатів лемківской народной Носі і такуж ци таку
ствірда популяризация буде пані Любославник говорити про своє надбаняє і владны профонды
музеі у Львовіщю збрігаютя Також в нас є підключіня і міжнародной спільноты
до нас доєднує ся Іван Ціжмар Зислуват ся ни правда правда з
Застаном здурує даруйте він не може доєднати ся тезы він выслал вчора
на жаль за пізно мы вже будеме мати на увази на майбутнє
доєднати ся до нас в Польщы Юрий Гєрже Стариньскій котрий выпустил недавно
по польскій чыстині Лемківщыні чудесну моноґрафію так уж свою про лемківску народну
ношу Оти вам Пепушу я Вам говорила по Лемківщыні є по словациі
є а обєдночу веснос ся покіщу не створено Так уж він дал
дуже цікаву тему А як же ходили Лемкы у <unk> столітя На
жаль просто вчора він нам ци выслав за пізно польскую мову і
минустрилоґію перекласти Ну там <unk> Ну в любым выпадку ми попрацуймо над
його опратою перекладемо ци чули поцікавити ся власне темою його доповіді ми
будемо раді з вами поділити ся нею Дальше в нас є колеґе
з Кыєва пані Пашкова надія котра нам також буде вже говорити про
назвы одягу з лемківского на загальноукраіньску мутлі богато надіют нам рускаже пані
Тетяна Куцер з Львова також як говила вже з Інституту Народознавства яка
буде доповідати про орнаменту по кульористиці нашого народного вбраня вишытий декор і
материяли і технікы Отже є в нас дізнот цікаве тувариство зібрало ся
воно якєз кажем віртуально Ти ресутнє Так офляйн і онляйны мы Ну
ци не заважає гарному нашому спілпланю Вітаювас Вітаю О пані Любовсло Арнибут
Власне це спілробітник Музею Народной Архітектуры та Плоботу і мініє Клементє Шыптич
Ґміны Львів Добрідены вас вітаю хочу сподіваю ся што наші спільны опрацуваня
в терені лемківску народну костюму стануют основною тою базою на шляху створеня
тілістной моноґрафіі Народной носі Лемків а мы з вами станемо добрыми друзями
Но думам же зробиме тепер сой музичну переерву і вернеме до нашой
темы зас Нопер бы сме ся заспівали ґубанів А мыли урясє лем
ґубанів потрясы Ах мой бір до іх уєсе вшыткє люде на нього
земкуваня нейо загубаня заґубаня нейо вшыткы люде на нього земкуваня нейо зеґу
за нього сія йому Руску дам бо на нього дяку ма нього
бо на нього дяку сіяй йому руску дам бо на нього дяку
мам Бо на нього бо на нього дяку А муй милий такій
был Гоня радаю Гоня рада Сивого а здо рана білого а здорана
здорана біло Коня рада Сивого аздо рана білого аж до рана аз
до рана біло А моі ленеко знаю Шаты хоц воділ бы с
ня іскла мать быня Бірля моя мать быня Білавыня Біла моя матіл
бы с ня іскла мать быня Біля моя мать быня Білля выня
Біля моя І просиму Валентину Гребча до выступу При ден назваты Лем
тенографік я молодша науковы стерницек музейного Комплексу Лемківскє Село там є доповідация
реґіональна спацетика лемківского костюм досліджыня традицийны костюм одного села ґрупы сіл Реґон
Отжы Ламкє це унікальна Самоплутня етноґрафічна ґрупа Украіньскы Горя котра прожывала на
териториі Польці сучасных Польщы Словачны та Украіны з богатой духовною та материяльною
культурою Народный Одяг Лемків як і інчых етнос іщы населяли Карпаты являє
собою свій рідный феномен Специфічні історичні умовы замкнутіст натурального селяньского господарства обмежніст
рынків збуду це уповільнювало розвиток традицийной культуры зокрема культуры вбраня прийом створіня
якого майже безмін передавали ся від поколіня в поколіня Триваю супоріны з
інчыма реґіонами Украіны поботуваня в карпатскых Бескєдах традицийных народных промслів та ремесель
забезпечыл величезне розмаітя неповторного етноґрафічного материялу на жаль недостатньо вывчено і досягваньом
Выкрамий комплекс мож выділити чоловічу та жіночу одежу Русинів Лемків Чень зокрема
Юлиян Карнович у своій праці Материяльна культура Лемківщыны поділяє єй більшіст єоґрафічны
озни на три основны ґрупы це є східна І центральна циє друга
і західна циє третя ґрупа Дане досліджыня стосує ся самы центральной то
другой чыстины до якой входили украіньскы села над джерелами Высолоты зерманівской округы
села Біля Туклі вдос річкы Єселкы і здож Прикордоных Осельст в вачных
по селі Высовій На Пірниці з Грибівщыну та Денькой Чыстиною в Горливци
Зіночый одяг на Лемківщыні вырізнял ся ошадністю практичністю та смаком одповідно до
реґіонального черника Елементами зіночів костюма ци є сорочка накладний каненны кони спідниця
фартух безрукавка короткы оціны жекят глунька на влудину сели уціпок та хустку
зували си в хуталькы в керці а приповідно в зимовій части же
были біж в скєрині черевекы пуґанці Были пілбудкы або чыл быти такуж
скірні Нетінным удям двязінок центрально <unk> є сорочка або як называли обліця
кушуля кошель котру шыли самы здомутканого тункого добре видного лінного полотна вырізняючы
ченком сорочкы самы цього реґіону ци єст шырокій сусідны краіні Рукови Без
вышілків на ременах багата рівнокольоровы вышілкы містили ся у нижній частині рукова
якы закінчыли ся рисуваньом і шырокым маджетом в ястим глядю пастібнуваня Увышів
сімецерно поєднал псигометричный та рослиный орнамент до маджев пришывали таку жу шнукы
Сворічновколо рукы дієля задля зручности в роботі рукы выкороцювали до літя На
срочку одягали безрукавку той назвали курсатку Лайка <unk>et<unk> само в доленгрічку Славию
Славенци найбільш святковым бажали сийні топто блакітні лайбытя а по шыті стенно
синьовы сутнаву майже чорно важальскы підняткым то мень урчесе Так уж были
пошырены бурсаты зеленой чорной або фіолетовой фабричной волны внигали фиґуру тому были
складного крою і вытовляли си вже не вдома а місцевыма крывцями На
грудях та спині іх прикрашали рослинным орнаментом вышыти внитку і звылічкы з
дозрозы выгняныма кєтицями темет лем ми ґузыкы по путнях до роботы лейвикы
не выдягали Дівчата то молодеци носили лем тенного одну барного сутна або
собы ґлюру іх приталювали а полініє та внизу присывали келеткы або кладці
найчастійше лембыкы высіпали си на ґудзикы але были выпадкы для зружності іх
шнурували Оздоблювали бы з рукавкы вышукы з візром паєтками та декоративныма ґудзика
ншытыма поверх вышівкы Самы різниця другой ґрупы від першой топту східньой товшы
в цьому реґіоні Лемківщыны зіноці курсаткы мают ся не зуклатыкы і мают
на сильних драбенчыстых узорів Як і гоптовані в році квіты сонце тущы
Крім безрукавок выготовленых легкых тканин побудували хутрыні Безрукавкы кужушанкы што были пошырны
в рисельскому повіті Вер кужушанкы рубили з вышнево фабричного сомиту підкладка была
з домашньом свыкма або полотна Каріо вшывали высолкою галузкой а два букеты
вшывали на грудях поєсного одягу до нього відносят спідниці зберенґ топто кабаты
в кінці ХХ ст єх выздовляли самы з думотка по полотна буде
уздоб були без уздоп а вже світкові ся прикрашали смалюваня тобто фарбуваньом
різных візерунків сланечка кривулькы квіты листочкы Малюнок дорбу синю або бронзову кольору
Як як самы технологє выготуны малюванкы спчатку узоры вырізали на дошці потім
покрывали фарбою і відтискали на полтні выкористуют ся при цьому природні забарныкы
яну олію цибулярну шпыню та синьку Туцпіднецю называли малюванкою або фарбанкою Сповалою
по септаным ужытку вже фебричной тканы фарбанты почнут зникла тым Татож у
Центральній Лемківщыні Жінкы носили і го фрувані спідниці такы спіднити сіли ся
суцільного шматка тканины сталкую зрубу дума тканого болотна самы його называли половю
што його накрывала за пласком Спідницю плісували у складкы Ну і цей
процес такуж Бул Вашівскій іх выконули дві жінкы одночасну складаючы при цьому
з двох стрін густу складкы потім цю спідницю звуложували обвивали мотузками та
рішы білі пиці Істичого спідници глядала нация Гуфрова на цей процес повторил
си після кожного вдяганя спідниці Низу спідници ношывали попередні єскраві стрічкы форбіткы
між якыма вышывали квітковы орнаменты деякы дівчата прикрашали своі спідницю коронка мен
тоту мережывом під кавот одягали спідник білу спідницю з коніпного згрівну а
богачых сваздинь для ного полотна той в формі як і верне спідниц
якы без нашыву коронок ци окремых фольбант шклярох то зірным складками смужых
матері Однак даякі модниці оздобрили спідникы Мателю для спідниці брали тіз рівныма
послідовно орнаментом тобто очка крывулькы дязочкы квітів це полегшуло техніку ґухуваня спідниці
в рівні складкы Поверх спідниці удягали фортух Тобту запаску оздобнуты кєджык і
спідници стрічками коронками та прісованым ушырші з Беранкы В центральных рейонах Лемківшыны
носили запаску та спідницю однаковой дулжыны Угарну поводу дівчата ходили заплетеныма кусмами
без кусток або подягали легку хустину фациличата і завязли спереду під шыю
зінкы волосаномоту выли нахівлю то ци невеличкы коло з ліщыяничы роту на
яку вытягали одсіпок топто чепец одсівкы тісто облягали головы і мали форму
шапкы ззаду стягулисти стрічкою на чоло оздобляли вышолкы або мережывом поверх одціпку
одягали білі хусткы топто фацеликы што іх завязували на шыі ззаду Заміжні
женкы носили великій білый фатель якы вытягали поверху сітка Фателик наприкінці XX
ст робили з білой крамской топту купленой ткнины што він гарно тримал
синолоґію влас сильно напохмалювали та повязал устів фалды Над ромены утворчы бы
обидва бокы виствы рідні Бієля інколи фацелик ся знизу Брыня у Рыманові
Кросно Яслах ты інчы околици нефателеко што закрыват спину докурували орнаментом на
рамена накідали вкладу на поздовжну білу плавту рвец яку підтримали руками і
мусіл діти Бацеликы готували себе стрічу тікы злотовных фабричныма прикрасными квітны галузками
різнопарным очками мрешками полістнятыми Відєным компонентом дзвіноців праня в центральной Лемківсині были
прикрасы ци склинні пецюркы <unk>ма більше разками ріжной должыны богатс носили червоні
правдиві куралі з Мурскых Кораів До нижній ниткы прикрас по середині ціпали
хресты або медельончы до немысти чіпали шырокы шолкы вістрічкы басонункы басаманкы якы
спадали на груди На відміну від чловічы вжемоці зимові кожухы та в
Лемкєшыті більш дбайливо З вырізом на бадар і спині кышені прикрашали ся
червоным або синім сукном над бадром Од чловіці одяг він был не
такый же выбалил як Зюноці складал ся для мойой сурочкы у пліть
кушелі низчы бадар без вышывы і з розразум на плечах сылатиля Волип
на родуциян Колипува котры заправляли сони Чловікы носили ліні штыны топтуного виці
які здоблюли з дозвит бадар донизу Червоной стяжку з розпірку внизу Посві
по сороці чоловікы носили темні камізелькы друшляк лебі самородного сірстяного сукна Пізнійшы
чловіці лембы кєшыли сворічну полотна переважно бронзуву чорного коричного кольору якы зачыпляли
си блискучы метлевыма ґузиками дверя ди у холодні дні на лембкы вдягали
білу або темну саморобну куртку гуньку яка была найбільш пошена селах Суленко
Славо Весліт Высова Квинто была ориґінально оздоблена ріжныма червоными те чорныма шестяныма
нитками Найхарактернійшым зимовым одягом на Лемкющыні што не повторит ся в жодным
реґіоні была сукняна чуга то чуганя цей своі рідны верхні одяг проіли
прямо спинным <unk> самородного сукна Та оздоблены ріжными візерунками переважно білого кольору
цюганы были бронзовы кольоры і мали видат шыроку та долгу пляща Самобутніст
і неповторніст цьому ледів надає комірна квітка яку называли ґалерея або кяпаня
Прямокутны ґалереі спадали під плецю до сте і закінчыли ся долгы білыма
волняныма туроками якы называли сяками свічками вця це основному селів А Лемків
сю несилю называли світчаками Руковицюганя робили з долгыми докулін не зущывали оздоблю
лету роками цю носили накынуту і на плеці тікав руковицюганя слугували кішенями
а ґалерея о неводу Капішонов колиторокы звязали мі з собою В доринах
Славославеці были послідні чов як на білій смузі Пелерины был высіти темною
вывняною ниткою зых злях тзв крыгульку у ґорлицкому повіті чугу закурували од
нієй смужы без то рок Оздобленя на комрі Пелені єст рідным знаком
по якому пізнавали дяклой місцевости той ци інчі селяни На головину сели
Чорный фільсовы коплю Уольскій куповны на торзі в Устю Рускій телі шдень
або Незнайові Земку вбарали в Новокруглу баронкову шапку з котрі нема Новлушника
підперазували з шырокым шкєріным поясу Юсом це было ХХ Шыру Мал з
узорами Меджнародный Одяг Центральной Лемківщыны вважают ся найбільш етнічно чыслым што мают
найменше чужых вплів хотя тайкы дослідникы находят в ньому сліды словацкых вплывів
Чысе активных асиміляцийных процесів лемківска культура загалом зазнає трансформациі та втраты ідентичности
Тому збаразня та популяризация і самобутніст Фльове в З Окрема Народной Нося
це є головне завданя што стоіт перед предцівникамизайного комплексу Лемківскє Село <unk>n<unk>
выникли до питаня екеліть моі допитаня і будемо переходити до наступный Коли
є топитаня Та прошу прошу якій в терены відносили ся дотрали Так
як же казало шує центральна частина до якой входили украіньскы села над
джерелом Выслокы З руманьской округы села Білят Дуклі то в дозрічкы есел
з дож прикордоных осель Словачыны по селі Высові то пінут ся з
Рібішыны та дай почысеной волиці Дузі дякую я хочу сказати што є
дискусійне допитаня яка єнтральна чытина як тыкала тинців рідных науковців ци іх
по рідному А тепер собі заспівайме і ся ту Співали в нас
давно затых што шли і з лугіля Коли я гусоцкій пасала Коли
я гусоцькій пасала та єси высокы паса высоко высокына Бойде мой милень
высоко високы коліна Бойде мой милень Іде вєні земни з ти біля
ружа жолтий пас не буду я веце сиі зеркы біля ружа жопис
не буду я вельо <unk> я буду пастне меншын Помы сте ми
глопці тото кацяві браті Дамя волсамиска вецю сте ми глопці тото кацяві
браті Дамя в ансаміска вецю Тепер паніє Юлия Ткыцюх буде доповідати так
само прецівникы музею буде доповідати на тему лемківскій костюм як Невідємна частина
лемківской культуры лемківска народна нося та традицийна родинна обрядовіст Будлафка дякы паняну
вылятви Внецко <unk> Юрия є преценальным доглядачом зайному комплекті Лемківскє село і
є Для тійой конференциі я досліджу велетам Лемківска Народна Нося та традицийно
родинно обрядові з досліделя Ро народной Лемківской Мас в родинных обрядах є
умовно мы поділили традицийны родинны обряды на лемківщыні на три найважливійші ци
Христена Христены весіля і похороны Лемківска народно людинна Урядовіст явит часто мобутнє
та унікальне Жытя высоко в Гулах та природні ізуляция сприяли отвораню особливых
консервативных лемківскых урядів та традиций якых суворо дотримували ся в продолжы століть
Выєднаня археічных дохристияньскых звеців з християньскыма обрядами створили унікальных символа з лемківской
урядововисти Вицуркы Руспая Субід Кавлия Кармысі і так замают найвымнійшы в лемківскій
культурі загалом однак і особливы обряды котры вважают ся найважливійшыми в жыті
людец успішны прокладі неякых ґарантуют люденніст здоровя добробыт та выднаня статусу в
лемківскій спільноті ІІ даме про хрестине весілля та похорны Обовязковым атрибутом высетгадных
убыдовых діст у Лемків были особливы маніпуляциі та ритуалы з елементами одявы
одкійкы на ся пращыли вірили в його етихісну маґічну функцию Отож Христены
новодкєщыня говорили кпене З народжыньом дитены та храстіньом было повязана богатост зыявых
погрядів вірувань та забубонів Выгідна жінка до народжыня До останю го приколовы
свій стан та при надіі щебы не накликати на дитину нещастя Фіґуры
вынарытально приховували вільного крою Пешній Одяг ца повязаны нистікы і зембла Мецкі
страхом втратити дитаню Дума што смертніст минулым століті на Лемківщыні вырготували Высоку
І товна робила для того шы не сюдале не говорили про най
богато Лемкєнів принедіі не можна было звязувати на собі форту Переступати через
внеткы мутузкы повірили стют робит де не можли вети ся пунктувальных Не
можно было шыти высывати пряти попятниках і праздниках будете народити з руковитым
леджком або звізпую Выгідні забороняли си дветых непомерлых Выпадку непутійных чав хаті
на Звінка звязувала червону хустенку ты детеі Після пологіветуха обовязковых перевязу вельо
помпу войну для новой ледкы новонароджены дитены ставили під образами на кожуху
символ достатку богатства што означали прихід до хызі нового члена сімі Побытуй
ся выконула роль Акушара або як Лемківщыні Бабыва Обовязково після ХР вервало
дорогій предмет уєв кутку ци сурочку Для захысту і злых сел не
мовлятя могли бы перевязувати <unk>Ú руку червоной юнетку мати співала так Люлю
зимі люлю весюты кушулю як мі будеш спати весюты кабати Люле люлей
мі сыночку зробляти пищовочку высіяти і вышулю лем ти люле мі гуку
Дале переходим до наступного вісіля Лемківскє вісіля по свій напомненности є багатогранным
дійством то одрядова драмы в самобутнім сценариі што масло є складві завязку
сватаня або золювати як называли кульминатів одчеплены покладны після якых одбывал ся
одряднуваня молодоє на річци та завершыня поправны Гвід зазначыня што вістины обряд
мал свій особливости в каждій місцевости жытелів Бескєдів Звицілям повязу надчыне найбільше
одрядовый гіст да выкорыстовы за елементы одягу Традицийно дітинны дісты почынали си
з сватаня зайотів В разі іх успішного закінчыня наречаны передавали нарецяному крамну
тобто купловену або самодільну хустку як символ згоде на замізі Елементы опродового
бесільного одягу одспівували ся в вісільных ладканях то пісня Ой жебы то
не терпат жебы то не хустка ой то бы м ходила як
в поводі гузка Ой обіды мі мали для ці шнурівку Ой жебы
м го постеля в ноці Підперенко якы зопіве пісня воли Ожливы значыня
надавали теж людному одяг вынарицями Высередным одягом нарецяны і были Была біля
плістлавена спідници та фортух Запаска писла одряду О <unk>r<unk> відбывали ся ритуальны
переодяганя нарицяный звычаный одяг молодиц Тобто удруженый є вже зінкы Обовязковым атрибутом
висільного одягу Молодоє был вервінковый вінок як символ дівоцьой чыстотес до цмоты
ckУ на лемківскы Молодый <unk>ratur також мало вывосковый є елемент пристильного вбраня
капелю до котрого молодаці вляла вервінковий віноцьок оздобленый долгыма топлиця і стрічками
Протягом всього весіля аж до обряду Одчыплен веде не мал права знати
капелюха окрім благослуваня батьків молитвы та шлюбу у церкви Лемківскє вестіля почынало
ся з дозволю Старшой весільной Сважкы Вістіля вважало ся розпочатом коли сважка
заіздала в хустку надперед старости Ціпали ци весільного маршал Вашкы вырізняли ся
серед весільных гостай великыма білыма хустками каталиками при якым же Валентина говорила
дыма Які рымували цусленным складкам термальным до капустина было дуже поєхньою та
долгою выкрывала Сут пану Зінкы і кєнай сягал до кулін Щоб носити
такій гренисткій головный выбіры Лемкєні выкористовували ранду специяльну долгу білу хустку яку
пристягали під дієктє І такым ченом што в тім Еты фацали В
народі Лемківскы може фестивали Нашы свящанькы пропили ципцянькы старосте Холоснівают Розклосні Відмінном
ознаком старости на весіллю была присвята молодой біло хустенкы в дрібні квіти
так щы выновит выстава ронґу де зве зле і дотепар тількы білы
хустенкы зымянили на песні букати квітів які приполюют Думлю доня на выстіли
не можна было тыркати ся гладцы де і єден стіл завлады заху
бо на выстіл є вынавжыли дірці на протащы не молодеця дума Лемкы
везали сюдзюзом до злева понад такому стані Коли молодята вырушали до Церкви
то маты Молодуі обходили іх одягнутуй кожух новерід топто нарубы Промовляє ты
жебы тілько вшыткого мали як тых волостів на кужусі жебы іх щастя
усіло Такому кужуся мате наречано гыст хлібом і цільно стрічала молодят на
порозі Хызі після шлюбу Молоді мати клала до чорвика піря щыбківели ся
гусы А молодому його мати ставила учовыти монаты шого завжды были гроші
Коли паре переступали ріг церкви дрышкы негайно повинні были вкупати ся з
спідници кабата Молюдоє щебшытко вейти заміж Як молодята кликают і на коліна
присагают дрышкы накрывают спіднеці молюдоі ногы молодого жебы мали над ним верх
А дружбы слідкуют што в тому не стало ся Докрамне значыня обряду
Оці фм каже одбывало ся в кінці весілля закладено о остаточному переході
дівчыны до ґрупы заміжніх жінок топтом люде Підчас того дійства молодий сідає
на діжку зводу або відруват звыдзіральною як символ здураня котра макрете кужухлом
головною нозлоні в батьожу выступає в тіх роденных оглядах в Християнах І
навецілє знову продолжыт ся як символ богат Йому на колінах дає молода
Старша дружба знімає вінок на рецяний а спашкы розцісуют єй в лостя
довивают на гімлю Вецільна хімля хомарка або ся говорили гымла ци маленькы
деревяны кільце котры выготовляли з модой гілкы блюдового дерева збільшого солодко і
яблині што в жытя пары было солодкым до козаці з кустя называли
клантя ос юпис В джерелах можеме знайти дкє квідчыня про опис того
огряду Сважкы урочысти накладают на голову любий чапец повязуют гівах нього підчысту
хустку Подаровану молодем завязуючы ззаду як узім де бажают реставати з ділаством
давы традициі кілька разів зрывали чапец з головы Як молодицы чаплят то
не кажут смо трети до дзеркаля бо буде мала зрячы діти доплю
звизати але кажут зреди докумена выдумати першы Русину Як молоды вычерлит і
втеє доскоры на тото місце седжали дружку жебы ся на другій рік
выдало Як молодеты черфлят то не кажут чубу поправляти бо все буде
поправляно Выставы ворили про цею бляты в народі Засвідчыньом Лемкынь обряды ся
певны жарстве найважливійшым на выцілі Його центральну роль підкраслил символичне перевыдяня тілько
після нього выода мала право одягнути устріжы ніжньой жіны а мы зняти
капелюхы табар вінковый віночок што символізувал його прещаня з парубатскым жытям Зазвычаны
ви новестінні стрости Звяжывали Рукавесюк чловік ніколи не піднял рукы на жінку
дна євышальных дій лемківского высіда Обдаруваня молодой членів рыденым Любовы символічным є
талина дарує неблизчым родицьом Наричаного Сама одяг ґусткы рукавечкы Шкарпаткы такым чыном
внай іх выприєднує до його родин Є останнім завершальным обрядом Є плогор
на Лемківщыню говорили Плогікалем є таж што Ламкы уявляли собі смартку Ламкы
отужню были єй звеликою высоку жінку в діатру і в білий водях
Вдавнину самы білий уфы траорным кольором жалотным Люде похело віку часто гытували
до єй приходу складали до повіт сповідали На Змарномутрі серед Лемків было
принято приносити плюбаціня очленів сінді сусідів та ворогів І ті были зобовязаны
прищати в ті образы говорили Прищайовам найвелим Бог Господь Бог Проща Похороны
Одяг делегід могли готувати собі тілько люди поважного віку а для мельоды
было поганой прикметою і могло накликати виду Ци завжды мала быти світла
Веноша якій домінувал білий кла чысуты Дусі Лемкы вважали што Чорно удажу
потрібно буде постійно працы подічному світі неодруженых та дітей Хвали о вістинному
убрані обовязково одягали вінок заклали в ціли сінні атрибуты На завершыня хліб
підсумувати што Народный Одяг Лемківщыны він выконувал не тількы практичну та естетичну
функцию але ся роковыкористовыст як маґічні атрибут вы родинній обрыбовости і да
думало што Адяк супроваджыл вам людену в продовзів языка від народжыня або
смерті Так медякыло Но і дорогенькы моі слуха на кім завершыме нашу
передацю але тема тота істі буде мати продолжыня Припоминам же гнаска мы
перенесли ся в листопад р на наукову практичну конференцию Лемківска Народна Новка
Шлях крізь вікє Она была зорґанізувана в музейным комплексі Лемківскє Село в
монастырисках Тернопільской области одбывала ся в салі готелю Лідія же коло самого
музею в монастырисках при мікрофоні была Анна Кырпан Оставайте здравы до стрічы
за тыжден