70% #2021 - 70% #414 Конференция про облечыня (2 част)
Еп. 2021

70% #2021 - 70% #414 Конференция про облечыня (2 част)

•

Опис епізоду

Druga część archiwalnego nagrania dotyczy konferencji o łemkowskim ubiorze, przygotowanej przez pracowników kompleksu muzealnego „Łemkowska Sioło“ z okazji jubileuszu muzeum. Wystąpienia skupiają się na stanie badań nad łemkowskimi zbiorami w muzeach, problemach z ich rozpoznawaniem i opisywaniem oraz na konkretnych przykładach eksponatów z kolekcji muzealnych.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Витам вас в мили моі коханьці при мікрофоні Анны Кырпан Вы і
я вшыткы знаме же кажду роботу треба выконати нацяс а одкладаний хыбай
лем сыр добрий Але так уж єст же науково практичной конференциі яку
зорґанізували прецівникы музейного комплексу Лемківскє Село в листопаді оповідам аж тепер А
єднак ліпше пізно як николи При ці тема той конференциі не перестало
днес быти актуальном Яка тема Агы як слухали сте тыжден тому першу
часту памятати А кєднеско чуєте вытім рос то Вам підповім конференциі в
місті монастыриска <unk> листопада <unk> р звали ся ЛыН <unk> Заплянувано єй
власні до святкуваня ХХ літя того Музею Лемківской Культуры Конференция іщы ся
не завершыла є вшыткым присутным уж было зрозуміле стоіме певне лем при
початках досліджыня лемківскых струів принаймні як ходит украіну і о лемківскы струі
якы сут в ріжных музеях Украіны Бо часто тоты експонаты ани нормальні
неописаны ани непідписаны ани непредставлены в експозициі так як ся належыт Штобільше
нараз працівникы ріжных музеів не знали навет докладні де тото Лемковина де
єй границі і додавали до лемківскых експонатів експонаты якы походили з інчых
реґіонів найчастійше списяня ци то надцяня Но але при кім зауважыти і
такє в Украіні на мапах лемківскых земель видити і польску тоту част
тоту властиву Лемковину і част Словацку Пряшівску Русь а і малий Кавальчік
Закарпатской области при границі зо Словацийом На конференциі бесідує ся о Лемківщыні
в значыню землі полудньово східньой Польщы але тыж о Лемківщыні в значыню
шыршым о якым власні ту тепер повілям Повіли єм о такых ріжных
блудах якы не мали бы юж ся зявляти тым більше на науковій
конференциі але не мусиме тым ся гризти не мусиме тым ся смутити
то лем значыт же пред нами вшыткыма велика робота і мусиме єй
робити вшыткы в єдности помагати єден другому підповідати лучыти ся свойой діяльности
Даякы з участників сідят так і ту в просторной сали Готелю Лідія
же стоіт близко коло музею а інчы сут далеко але лучат ся
з присутныма ту при помочы інтернету Но то слухаме продолжыня конференциі Лемківска
Народна Моша шлях крізь вікє провадит єй директорка Музею пані Віры Дудер
Просиму до слова Стефана Кустюка Термовискій краєзнавцій Музей Славы Іусу Христу Шановні
присутні Ян є етноґраф Я не є фольклористы Я суто фондовек і
цікава така ситуация Мы вже говорили і знаєм што Не говорили знаєм
што богато на працуваня цулемківской культуры в Польщі Є богато на працуваня
сказів на теренах Львівщыны івано Франківщыны але чомусь Одишла Велика наука высоко
наука тернобісків І є тубы зацікавы тых класичных скажом академічных етноґрафів якій
займают ся лемківскым етносом моя місия полягає тому чыбы донести Фонды Терновскусного
Кразнавцы Музею власти в лемківскій тематиці У фондах нашому Музеі збрігаєт ся
невелика сястина лемківской носі краківску воєвод Якщо брати всі ті документы які
ми маєм і якы зафіксували надходжіня материялю слід заувати што тым материялом
водных музеів же <unk> років Зо <unk> року іх было закуплено в
Ганне Гавран в селі мырубівка тернопівского реґіону І власне дуже цікава така
статистика тыє материяли што в нас є вісем материялів належыт в гані
Гран з них сім є дві сорочкє дві безруковкє і решту там
чепет голун і інча річ і самы цікавы шло выне належат воначка
в селі Євірка нолтарску повіту прафівского воєводства Явіркы І оцей чоловічій каптанці
Безрукавка вжыя такожтарску повіту але село Щовніза І очывидно слід мати на
увазі што сей чоловічій одяг належал або єй цуловікові або є нареченому
або якому інчому чловікові якій знов штыкє зберігає ся єй приватній колекциі
До чого ся все ведете Пані попередна доповідач акцентувала увагу што треба
вся выходит з автентикы такоси у фондах нашого Музею зберагают ся автентичніст
разкє одягу і на прикладі сьогоднішній проблемы танцювали ансамбль з бурчанка тернопівской
Філармоніі Ятуж бы посвітити новій екскізому контакту з сюмі они піл руку
працували в нашых фондах І выни консультували ся з нами тым мушу
ми такі гарні просто мі ім показуват автентику яка притамана термопівскій Зокутні
і выни зробили зразкє вони консультували ся аж потім єхали в Львів
і зомовляли цей комплект одділ То ци до то не теш ми
хотіли а ми відтворили те што власти зберают на автенти І щебы
не вытримувати Вас бо час другій все ты выписну всеци знаєте але
мене така цікава думка Пані вірит для того штобы зробити якій сказімо
науково бунтований солідний каталоґ про лемківску ношу мы маєм зробити каталоґізацию колеті
Першу чарус в державных музеях ІІ момент Є громадскій музеі заж треба
переконати і владыків што це потрібно зробити І звычаню третю катеґорици приватні
колекциі Коли буде моти каталоґізацию мы може зорінтувати якій реґіон охоплює тицінсий
збірка Наступне незваным говором што сьогодні у Львові знаходит ся всесвітній Центр
досліджнє і удаякій імні Петряковій Чому выне зробите аналозкы з ся мед
досліджыня лемківской культуры сусідній науковы центр Не треба появити цього формулюваня треба
просто выписати статут треба зареєструвати цю установу Она може быти улюводом она
може быти в монастырісках она може будь де Мона може мати хілі
але ци оддаватиме можливіст што вся інформация про наявні артефакты лемківской носі
лемківской культуры будут тікати си в одне місце водне джерело Це мож
быти паперой носі і це мож быти електронім сиі але тілько тоді
коли знате з што мы маєме мож говорити про якєс компактне видниня
І нарешті всі ці материялы якій є в нас вони зібрані сказімо
в наслидок експедициі ци можно было бы сьогодні знаходити спонсорів знаходити людей
якій мают гроші жебы фінансували етноґрафічні експедицию в ті реґіоны компактного прожываня
Лемків Тому шу повірте мі ні Дуже богато ще є рече які
здригают ся в приватных колекциях які не выкористовуют ся але якій пропадают
одночасно Тому на державну допумо чекати не варто тому што ми маєм
ситуацию варто семе акумулювати ся і в дикій спосіб врятувати ті артефакты
якій щы можна врятувати Все выписано все прочытате якшо є потрава приізджати
в Тернопольскый Осій Крезнавскій Музей кодакці яка в нас є готова для
подальшого ґрунтовно науково працуваня Дякуй Вамя Ват є был робітникій конкретнуй темы
скажу варт даси факівці фаху з базу і освіту але фахівця якій
зумал ся з Лемківскым Етсом не має А дочайте Звыча звычайно спілкуєме
ся ней наприклад пані Вір згаду же меколи спілпрацювали от вашы то
думувайте покірніст доповідач інформатор ці хоч повімлювать цінювійте думайте консультат Михала Тиханьскым
Мед медесяткы росийскым спілтували ся не працуйме а звыча єдилішу од наприклад
чомусь науковці в Воловаци Станіслава до нас не доізджают Єйте до небо
не блак річы але жебы дни іхы требати по кункы і тіря
ся дати субой розуміта ци в музеі пракєт не дужю практикує сказали
ци епістюм якій вы упитали кій єйкі етнуархы односят до окремого реґіону
там были тютыри села які были на крайным заході Лемківщыны під того
як розпалася австрийска держава утворити курдом вниз одріжнені від ну як бы
продолжыня ці етноґрафічной териториі на териториі Чехословачыны І выни дуже цікаві це
як раз біла вода чорна вода Шыхтова Євіркы ци ци дуже цікавый
ци там по слабі як окрамий реґіоны на архівы окрамів і ци
дуже цікавы як раз бы може подива Ци дуже важливо тому што
октиц находит є на локальній теритурі якій має своі особливости крую жытя
і культоровой гамен Народной носі Якуй му пане цикуване Но тепер цервеме
куз музичну перерву а по співанці засидеме на конференцию ЛыНо <unk> сурого
ветристи сур весли ірдір Любовала пим ся любувала пим ся Лем лем
ся мувала лем ся Де ко Же єден будя другій зався любили
на всякы халия А ся еринд ерева ловину войны А ся ерин
ерева войны зурого венрискі зурого ветрисли ірпі Любувала лем ся тлювала лем
ся не матскы Любувала вся трюмувала не матскы Продимо до выступу Галена
Двійшак В Фейницкы Народной Носі Народный Одяг Жытелів Закірзоня у Фондах Тернопрірского
Областного Краєзнавству Музею добріваншынове Панфор сьогодні я хочу Вамказати про В лотях
якій зберігає ся о фондах тернопильского Обродного Краєзнавцого Музею Украіньска етнічна територия
выкризлиня на якій здально прожывали етноґрафічні ґрупы Украінці Коли на населіня Пілнічной
Лемківщы та Менщеня было вырвано з рідной землі і насильно дефортувано в
Пілнічно західні воєведства Польщі та радяньску Украіну што было найтраґічнійшым фактом у
долі жытелів цых територів Самопутніст цых етнічных Украінців простажыт ся о нацийональному
одязі якій до ХХ ствоготовлятстве переважно домашніх сканен з білого полоцна выбіків
сукна а також шкірі і очы Пізнійше з розвитку мануфактур і фабрык
в одзізі заможной частины селян пошырит ся фабричні в канени і на
повный стерек сукно шол ХХ років ХХ стя оксамец В жытях браня
<unk> займала ся кожна жінка Вышеверній одяг свитета та кожухы шыли краці
та пошіві Конфурс жіночого одягу жытелів Закраздоня складати сорочкы з подолку спідници
фартуха та бездруковкы на ногы взували шкріні постоли а по цьоботы головным
убородівця была хустка та слідкє а заміжні жіночы пайц хустку чы антухом
Наміцкой дівочы і жіночы вбраня дополнювали наместо сережкы прикрасы з Бізру традицийні
стріночій стрів кричав лемну а для роботы конопляну білу сорочку опліця невысокым
коміром стійку і морщыньом біля коміра Стагнуто стрічками або тасмою з фестонами
та квітами Закруєм жіночы сорочкы были уставкоми спрямокутныма ставками та плечах уставками
пошытыми по основі якы сорочкы поготували ульскому сяноцьку на повітах Ундах Тернобільско
Областного Краєзнавця Музею є кілька зразків такых сорочок Датовні ХХ роками ХХ
столітя Вони выготовлені з домотканого полотна додільні в підставкові з гыбокым пазушным
розрізом рукаве дові шырокі з відрукавныма клинами призберені біля густів кєта маджетів
біля горловины густо призбереный комір высока стійка орнамент вышевкы на манджетах густы
ци поліхронны рослины хоча подакуды зустрічат ся і геометричні Це зрозкы фундів
На решті териториі порожали сорочкы із суцільно кроєным рукавом як під типом
уставковых сорочок зроскє такых сорочок узбірци то оздоблені поліхромным геометричным орнаментом на
манджеті і на роколі на ліні плеча орнаментальныма мотивами гірромбы теркутникы в
Сталіні Святкове жіночі з Сорочкы сылає віркы краківскоє водство про якє же
розказувал в мій попередній Доповідат зберає ся о фондах ток бушы з
біло домотканого полотна короткій прямо спинного крою розріз пазухы невеликій комри підсутні
в рукавці Нокроі Іх прикрашены тканя кількома смугами червоного кольору на шырокых
манджетах та на рукавах кулініі плеча Поясный одяг жытельов Закырзвыня становили в
спідниці іх шыли з кількох подотлиж переднє зазвычай было гіршой якости в
рі спідниці збрали ся в листі рідні зворочкі і пришывали до пояса
У будні одягали полотняну білу выкладану ускладочкі спідниці у свято носили спідниці
кавет і скупленой паркяльовой різнокольоровой стокаты і тканины темносині в крапочку цяточкы
або синю зелено червону зірну складочкы прясуваня дівчата нашывали внизу на спідниці
капет <unk> кольоровы стрічкы фарбіткы а заміжні жыткы Червоні зелені білі жолті
шнуры Вондовій <unk>o<unk>y єст під найцінойского горлицко та ярославского поді Обовязковым компонентом
жіночого одягу была запаска яку одягали на спідницю В давнину єх выготовляли
з білого домотканого полотна На початку <unk>літя пошырюют ся запаскы сфабричных тканин
сыцю ци шовку однодонь ци на бавні кольорові Запаскы были чергуваня во
темно слині укладені дрібныма складочками внизу прикрашали ся кількома рядами стрічок ріжных
кольорів Запаскы могли быти щытістилізовыма гірлянд з квітів вышы кырбили ся гладю
блактны жолтыма червоныма зеленыма білыма рожевыма нитками Додатково оздоблюли ще і мрешкой
Унді Кразнавчых Музею Єз фаскы Совычарны ґорлицку Півіци Солозийска Буля Ярославску Півіту
Совещав з сялоцкого повіты Дощ Ні дівчата ні жінкє не выходили з
Дону з Дому без Корсены якы выготовляли з сукна синьо червоно зеленого
коле шкір а з <unk> років з шолку оксамету та вломы За
кроєм были прямі і приталені прямі суконі бездруковкы лембыкы з неглибокым верезом
горловины застіпали ся на одын ґудзиґ Наталі на лініі Таліі нагрудный бездруковный
одяг приталеного крою што зварсе Ґорсит рідшы брусяк шыли доталі на поісі
мал пришыті пікруглой формы клапаны клапціва сперед на ґузикы буденні ґурсеты шыли
з дешавы тканеных настє на вестати а святкові з сукна шофута обшемету
Сукні та волні курсеты прикрашали писмові ґарасіку якы нашывали вздовж пілок на
якых присутній кышені на передніх полях оздоблені металевыма ґузиками і вышыпкой З
роскєтикового одігу теж находят ся в фондах то ґ сянойского повіту Цікавым
художньому вершынь є оксамитові ґорсликы з ґорлицкого повіту якій оздобленє на полах
на спині кольоровым бісру пецьорками Розслинны мотивы вышіті різнокольоровым біс ром компонували
увыті букетів основный узор вышів різні квіты нейкій єдна шывали з Тыкляру
з Близкіткє У Фондовій збірці <unk>m є кілька ґорсиків представны з ріжных
сіл Лемківщыны Вос до вашой увагы Зымку Жінкє носили кужухыр Яскравым прикладом
у Фондах Теренопольск Областного Крайзнавчого Музей Єночій Кужушок <unk> років села щавны
сыноцкого повіту Він Короткій приталеного крою поли веріс горливене танец рукавів обшытый
чорным смужком уж ушол оздобленый кольорову вышывку та аплікацию із червоной шкіры
Головні уборы по дівчат і жінок были єзні дівчата вкусу плітали стрічкы
а холодну пору носили хусткє Давній Головный Обір Заміжньой Зінкы Лемкыні узбіркы
ток представлены сылає віркы новотарского повіту вінсподаркы скількомпонентів кєбалкы уціпка чепця та
переміткє обруса рандуха Заміжні зінкєщі окрім цього могли носити білі хусткє з
вышылкою гладів на одному кінці Іх обовязок лехращы кінці під підборідям завязу
ззаду під здвоєныма кінцями на спині богато выкористовували білі або різнокольоровы хусткы
і з купуваных тканин На шіі зінкєны сили кілька ниток намыста пацоркы
ріжных колів цилены фіолеты выблаківны червоны білы та шырокы прикрасы і звіз
ру кривулькє У фонда краєзнавчого музею дана прикраст з сяноцкого повіту Ось
і набезпекціє ориґнал Жытя у Лемків было двох типів сшыти цьоботи та
насшыти в морщыні пустоле якє теж є нашы хво Чловекі Лемкы зазвычайно
сили біду Лену сорочку для ней аполніє ноговакє товто што не рем
так мізелькє в зрукы якє называли Лейбыт ци брузли зутя постули або
чоботы на голові Капелю Вондовой <unk>o<unk>y Краєзнавця Музею стрічы в віці Святковий
представлено слаєвіркы Новатарского повіту краківского воєвидства даповны <unk> роками Сорочка цілыця вышате
поліхром геометричным орнаментом на фабричным болетні што єст білого до мотканого сукна
оздобленє кольоровою вышывку крайкы з вымотками сверда коречновы сукняный прикрашеный вышывкой капелюх
Соломи і мафіі Навести Одяг жытів Лемківскій Насеня не сплютає з одягом
інчых етнічных ґруп Украінців Іх традицийне народне вбраня В світ про вытымченый
естетичний смак народных творців Оно было і буде вічным джерелом для выкорыстаня
кращых конструктивных і деґративных прийомів у практиці створеня сучасного потягу дякую Перед
вами выстыпали Галена Завійша вывідвичка сектора збереганя відділу Фунді Чернопілского Областного Краюзнавчого
Музею Дуже Вам дякуємо іншкы запрошуєм до спілпрацы до консультатій є моменты
які вином під кажды є моменты бачых ів необхіды на свят фонды
выступали ек на тых біцет різноманітных експедиций як же степач повідомлял знаєте
і так як выкажете родиці сказали шо ґута была звіти і звідти
Забуде чысами вена што наса звідти І так по документах воно нас
і рахуєте медже богато робили выправлинь тому же гір сякє медже самі
знаклады навіт та сама крывульком на спіх документах іде як криза в
напых документах так мыдже знаме што для нити медже його не можеме
гранити акы І вказношы тотой повіт можливо воной інди той поцінам шукати
книжках в родяньскых книжках Одно сучасны літературы вже дослідникы поцінают показувати з
доніцин і інчы і тому досыть докладны є правильно імпрентувати частю представникы
Момент так другій Як є Один момент што і о якійму належат
до певного повіту він не належыт до якого етноґрафічного реґіону меді повітів
не спілподалит етноґрафічныма реґіонами і тому повіт Все є зо мало цю
ви точну всамовиту Ну і я не казала што ті палены а
тема тому мене закерзуваня шупяне не враку го але то є воєвця
Лемківкі але прото повіды адміністрацийны низы Ґвіта Мас сут єщы постюм Я
про нього не розказувал ім там вісит о так Єн з поданых
в нас в документациі село Велідска Воля Ярославского повіту ґулижне бесіды не
має ніяк Лемківщыны не має ніякоца на ся ні Та це на
цаня Бачте і нашой працівниці кулешнє мама в ньому выходили заміж Но
як щы так глянуте сурочка ну ну ни по якых там материялах
нібы ну не підходит Зайде я вам ся музейникы ци так розвіты
бума тык і трофу В руплоті музеів Ні Діця до толгу консультували
ся але не вышли на якій спенул выснув гыгыла В нашых влодах
є чудесний ґворцет Зымілика Не має нас тут не має його тут
мілика Ну і был один з першых і тбунатів тоту розумієте так
рік Народный Музей опис Як правлено від тут як написали і так
был якы ано і одповідно мы котры пришли після того уже так
мы його взяли як за основу О так автентика як ни кажем
о таку всудили в ділику Ту до ади выпускає пан Іван Сіжмар
книжку Трой Русинів на словенску Мы ліґіє актив гуртай тешты лемків ся
вшыштак це лемків ся тіждекєдце є наше і для досліджыня на музей
з кінны бруту кутают тыкі книжків іх мало і мину стрічай аналоґічний
гуртец на флоці на флоці Ну і питає Ці то лемківка пораднета
ходила домушыны на ярма ярмрок і так єй пригледила словацкы ґворты з
Неділом як вариянт може быти ци теє ну мі тут так уж
є выплив млоде Буда было фай тото буда была то сподобула выйти
ся за невістку Праведных в полосах і вына вже там входе хтось
побачыл сподобу щеві писів тут дуже проблемы звысілку В Крени <unk> руків
субли Ну непритамана для лемківсині Висілка Пурукова тилих мою непритамановли Але в
Крениті была украіньска гімназия І в тридцятех руках туди вже приіхали научати
Украінці і вли ІІ соми рік же пришли в лі Ці ту
були священослужытелі жінкы котрых мали вышыванках Ну одладне і відповідно критано Криниці
і є Уколиця Появили сте на Ґамышыка добре най друкє тру років
скінтивали Ло так худили Лемкы в Креничам афітаієта для музейків што заголоне
о підтверджя автентичности через футурай горобіт ся добре дякує Пане Галю дякуває
Но тепер може зробиме сой музичну перерву і послухаме іщы єдну співанку
гуртку ролі Ція што поля сьо не о рана ция што поля
сьо не орада В моі мылоні занедбане то моі милоі занедбане То
моі мило і занедбаде то моі милой за недбане Ора неора не
але ора не але маль оляскополя Маромом законайскополя маляв Том закона сяполя
Маромом закона Йополя маляв Якій ся зламало дай нам правы Якій засламало
дай на правиль нашіль моями ля господарит нам всі самоями ля господарит
на сіль самоя миля господарит нам всі самоями ля господари жом ораме
поляско нералей Шане пане чан пан ползан пане олясь козане пане Вию
што в ним будукам Кронувант вальтокым моя чорнобрава ґефе на Вар че
залапала лежыня знала Но а тепер прозвучыт доповід яку мал бы чытати
Іван Чіжмар зо Словациі але не годен был прити то чытам Вам
заміст него я На конференциі тот текст чытала тиж я Шкода же
не можеме видіти тотых фотоґрафій Якы вшыткы присутны на конференциі виділи на
великім Екрані треба сой лем в уяві тото вшытко малювати представляти сой
фантазувати но але в радию все так ся робит Іван Цєжмар Може
знати його яко музыканта етноґрафа фольклориста але якій більше ся занимал музыком
народном співанками знати може ансамбль зо Свидника в якым він выступат Ансамбль
Свидницкы Холігонкаре Іван Ціжмар фотоґрафувал ріжны фестівалі концерты фольклорны свята і він
а тиж Славы Ганик выдали книжку Народный Круй Русинів на фотоґрафіі Ціжмар
оповідат о Народнім Крую Русинів на Словеньску З істориі В холодных негостинных
Карпатах де жыют одды вікы віків компактно Русины чыряют ся хлудный і
тепли части рука Обліціня Лахы было єдным з основных материяльных потреб єства
валаня ціловіка Документы о найстаршым періоді од столітя нам приносят лем археолоґічны
історичны і языковы зрідла котрых є барз мало і сут заміряны на
облиціня высшых верств Історічных жыдел прибыват аж в столітю котры нам давают
інформацию о вытворюваню окремого стилю убліканя феодаля містяна ремесельника і підданого Русины
в Карпатах од найстаршых часів до сучасности при зготовлюваню свого облиціня сягали
за материялом котрий ім дала природа розсягли і богаты лісы на звірину
уж в <unk> столітю розмагаючы ся хол улиц был природным зрядлом волны
і скуры Чоловік котрий был свойом роботом в векшыну рока споєний з
природом потрібувал тепліше облиціня ляхы а тотому давали материялы з лулни лену
і конопель Вырабляла ся прядя з котрой ся ткало полотно Материяла з
нього был свойом теплотом мягкостю піддайностю і тирвален устюм барз дубрій на
облиціня про люди жывучых в неприязнім карпатскій просторі Розвиток облиціня был споєный
з господарскым і общественным розвитком цілого людства Окрем свойой основной функциі полнило
облиціня і многы общественны функциі выповідало о дубі о обществі сполочности о
конкретнім носителю його віку ставі і общественным поставліню Зголом можеме констатувати же
народне і мудне обличіня ся сформувало в засятках людской істориі і од
того часу єствуют коло себе як дві системы облиціня Народне заложене на
традициях в собі утримало етнічний характер При муднім облиціню вылуй проходил в
наглых змінах З історичных документів дознаваме ся якє было облиціня Русинів Адам
Франтішык Колах якій вродил ся в <unk> році вмер <unk> То был
радця і бібліотекар тіся рувний Мариі Терізіі Війні він в рукописных материялах
Етноґрафіцкє позоруваня о Русинах пише так Круй Русинів дуже простий складаєт ся
з пару кузків убсім што є спільным укруі Русинів жены і мужа
є так звана ґуба Чорний кафтановый кабатик якій досягає поколіна вытканий є
з учой волны Лемкы называли тото саме не е ґуба не ґубаня
а гуня То так повім же бы было зрозуміле мужскій хлопскій круй
ци то удяг складит ся з грубой соручкы і шырукых полотняных ногавіць
Кєрців то боцькоры округлого каляпа і таністры циністры значыт такой торбы на
буку Жены собі перекрешували сорудкы так як і рмункы пистрыма вышывками І
святковый кроі значыт одяг Русинів є дуже простий Найвырезнійший є лем ціпец
жен складат ся з узкой деревяной обруці обмотаной білым полудном якій сідит
на темени голувы а з ней вісят кульорувы пантлицькы Ламкы повідают басонункы
тяжкы женскій і мужскій лайбыкы зготовены з грубого чорного або рудого значеткорічневого
сукна То так писал Адам Франкішек Коляр а історик Сірмай власник маєтків
сел з реґіону Маковіця в столітю написал так Русины жыют барзідно лем
з вівчой вувни вырабляют сукна а з того облиціня про цілу родину
Окрім того з вівчой скоры выробляют кужушанкы і кужухы на зиму цілий
рік ходят босы або доколи мают быти бытькоры Бытькоры то ті рікы
Круй облиціня ци ляхы Русинів мож розпознавати подля місця де ся носят
на робітний цій святочний ден або подля сезоны і материялу Но і
власні тепер кус о материялі пише Іван Ціжмар Основным материялом на зготовліня
хлопского жыньского і дідского кроя ци то облиціня Русинів на словеньску было
конопляне іляне полотно нефільцуваны волняны тканины домашне сукно і кужюшыны З функциями
і материялом народного круя ци то облиціня было узко звязане і його
припараджуваня котре выникло на своіх шлях і рубцях формул дрібной вышывкы часом
вышывка ся розрастала до шырокых Фаребні значыт кольорово згармонізуваных мотівів і композиций
з орнаментами Найстарший круй музів і жен был кушульовий ци то сорочковий
пізнійше ся окремы сучасти круя ци то облиціня диференциювали Хлопы носили ногевійці
цетоногавкы ґаці кусюлі знач сруджкы з домашнього полотна котры хлопы носіли істі
і по ІІ Світовій війні Хлопы котры зо село одходяли за роботу
до промысловых міст уж носили міньскє обличіня діти говні хлопці в домашнім
середовиску носили обличіня лем з дома тканого полотна тоє дерлиху Ногевіці і
кушулькы з леняного тыж домашнього полотна А святочне облиціня хлопцям подля фінансных
можливости вродин такє облиціня ся купувало білы кушулькы свабрічну гупулотна пателяту і
ногавійці як были на прудей Єдину такой понарюджіню укупали покропили іх святяном
влудом жебы было покстяне кєд бы надей Боже померло жебы не умерло
як поганця Звели до пелюхы уложыли до перинкы і міцно зкрутили Вірили
ся же од певного закрутіня належыт добра постава дітины Кажда дітина на
голуві носила чепцік часто то был дарунок красной мамы нонашкы Діти якы
дівчата так і хлопці носили богато припараджены чепцікы аж до трьох пятьох
років Богате парадіня ціпціків і остатнього облиціня діти ся робило зато жебы
дітина не стала з удз жебы было видно де пішла де она
ся бавит Дітям од <unk> а п рока до шестьох руків ся
шыли кушулькы такы долшы сируджкы а хлопцям ся шыли і нуговіці ґатята
вшыткы части дідского облиціня шыли іх матери котры часто перешывали стары обношены
части по влакшых дітях В убуваню хлупців преуладали ґуцькуры жены і діти
ходили часто босы лем на святочный ден до храму церкви діти носили
невысокы топанкы в многодідных родинах носили до церкви Убу Теряно главній хлуці
братя Єдну неділю бывало до церкви то панкы Єдно з діти а
другу неділю другє Нопер о женах жены носили упліцята лайбыкы хустцята хусткы
же іх звали загартачкы кабаты В робочій день з домашнього полотна главні
спідны подолкы ци поділкы а на них верхній кабат Выдаты жены носили
на голові чепці хусткы хустцята дівцята мали волосы заплетены до варкуця Святочне
і урядове обличіня Русинів на словеньску заховало в собі найдолше і найвеце
народного кроя што ся доставляло формы материялу але главні оздобы прикрасіня Треба
підціркнути же народне облиціня ци то круі Русинів на словеньску є дуже
перстрий різноманітний Лемкы бы повіли розмиіти Вытворило ся много вариянтів обличыня при
котрых была дуже важна ґеоґрафічна полога окремых области Замплиньска Жупа Піішска Жупа
Шаріжска жупа часточно села на Ґореґруні Зладка Шумяц Телґард Вернар котры асимілюваний
але народный крой носят до церкви ісі і тепер Георфічна полога была
важна хоц не все вырішуючы были ту і інчы факторы пересилюваня цілых
ґруп обывательства колонізация на Нижну землю за море Новопришолци ґрупы людей собі
принесли не лем інакшій способ жывота але і обличіня інче од домашнього
жытельства Был і реліґійный фактор Кєд села інчого віросповіданя ся выразно одокремували
обличіньом Но і знаме же облиціня все ріжнило ся і подля народности
Но і тепер кус о особливостях крую фасуну ци як то зови
ся на Пряшівщыні Стрыгы Стриґы ци і форма сут узко повязаны з
хоснуваньом домашнього материялу Часто ся выходило зо шыркі полотна або сукна фільцу
а тым і способу зошываня облиціня Полотно ся пороло або зошывало в
напрямі основы або утоку Жебы ся не стрямбало вжывали ся спилнуючы свы
Місце слів прикрывали вышывку прикрасу Убиваньом в гряців луді ся сукно фільсувало
жебы ся не стрямбало При кужушынах і скурі стрых і місце зыланя
были даны великостю скуры і тригы облицінє ся волили так жебы сполняли
і пожадалку хоронити тіло перед кліматичныма змінами і давали покымож найвекший комфорт
при роботі Прикрашаня части облиціня полодно вышывка стікє рай аплікациі шнуруваня сут
узко споєны з розвитком народного облиціня В столітю вышывка ся розшырила од
автентичных змірів І послухаме іщы єдну хіванку і гурт в Корайві заграз
вечора доронову я собі Фрамалюва Войне пу дуса лем панувати дамя собі
музыкан заградил Войне пу дуса лем мановади дамя соробіль музикант заграти дайте
мені музыканты з вацьора до р грай Бо я собі фрай майопали
мальований райфе Згідале за што не то што є до же мале
што покажеме люби ям для волоса гарока Комысавы лашеме до нас дюків
находили Вами взяли закіт ірвали хоты дількім манцалю шказали ой не быд
банваде дам я собі Музикам загради Вой не был манваде дам я
собе Мозе Кан заградил ва Ну і тепер о тім як русиньскы
ансамблі выходили на сцену Доколи ся ціла культура на русиньскых селах одвияла
в церкви коло церкви і в Курсмі люди ся вывлікали душовного облиціня
выслухали в церкви наказаню позбудливы слова в котрім давали силу переносити тяжкій
жывот но а Співанкы котры поспівали в курсмі при гудаках і упокоіли
душу В вітовій войні настали общественны зміны в жывоті Русинів на словеньску
особливо у культурному діяні Возникає в <unk> році професийональный театр гнаска зове
ся він Театр Духновиця Народну місцеву Пісню і Танец розвиват народный Ансамбль
якій был заснуваний в <unk> році Поддукляньскій Украіньскій Народный Ансамбль Пуна На
многых русиньскых селах зникают фольклорны ґрупы напр то села Малий Липник Львовска
Гута Нижня Полянка Езбудскы Рокытів Калинів і інчы Першый фестіваль Огряд здійснил
ся <unk> червця <unk> рока в Меджелебірцях В <unk> р фестіваль был
перенесеный до містечка Свидник де є орґанізуваный до днешніх ґнів одбыл ся
уж <unk> раз Взникли і фестівали як на селі Кымюнка ци то
в Меджілебірця Губердийовій Юбердийові то огляд народной пісні Маковицкы струны якій першый
раз был орґанізуваный в <unk> році В часі тырваня тых і інчых
реґіональных фольклорных фестівалів русиньскы ансамблі спочатку выходили на сцену в святочным облиціню
якє носили дома а многы з них выходят на сцену в автентичных
круях свого села додни Не скорше было заснованы на фабрыках сельскогосподарскых кооперетілах
на середніх і основных школах фольклорны ансамблі співацкы ґрупы де было потребне
єднотне обличіня цілому колектіву співаків танцюристів і музыкантів І каждий колектів рішыл
облеціня по свойому Зберали субі у родині по селі од старшых люди
позучали од інчых колектівів але найчастійше купили полотно а облиціня давали шыти
украірстві Немногы крейціжскы майстерні знали народний круй ушыти так жебы одповідал принципом
автентичного облиціня Зато были приняты основны принципы державныма орґанами і культурныма діятелями
так же народне облечіня можут зготувати крайцярскы фірмы у якых є цертифікат
при каждій реализациі проєкту потрібний точний модель облечіня якє ся буде реалізувало
а головно у каждого проєкту мусит быти становлений специялиста гарган За такых
умов держава через культурны фунды дават фольклорным ансамблям фінансну поміч на реализацию
проєкту Такым способом было досягнуте же народне облиціня Фольклорны ансамблі облікают на
сцену в автентічній подобі Но як бы в автентічній подобі Але я
уж додам до того же то репліка ци стилізуваня того до много
традицийного строю Другым позитівным моментом Русинів на словеньску было же од року
<unk> зачал професийонально працувати в Пряшеві подвукляньскій Украіньскій Народный Ансамбль Пуна знаме
гнаска його не яко пуна але яко пульс де было выховано множество
добрых співаків музыкантів танецьників котры як одходили з Пуна то часто ся
ставали кєрівниками аматерскых фольклорных колектівів де ся старали дотримати вшыткы принципы автентичной
роботы у заснованім ансамблю Окрем того о ним методічно помагали фольклорным колектівам
запозычали старше обличіня або іх фольклорным ансамбльом одпродали за мінімальны фінансиі Но
і в кінци іщы кус о весільных строях Ци як пише Іван
Тіжмар не го то свадьбяне облиціня Сважбяне облиціня ся найвеце тыкат молодійці
і молодого кажда молода дівка собі цілу выбову высывала сама в часі
свого дівціня На голові молодіця мала вінец парту на котрій ся присылали
пантликы значыт басонункы рівно з кабатами Верхні облиціня молодіці мали ушыты блюска
і білий кабат ды понад коліна Під верхнім кабатом мала молодіця два
а сплодны кабаты но а на ногах чорны боканці або тіжмы і
білы штримфлі В зимі носила молодіця кужух а пізніше хустку загартанку Висіня
молодіці было ціле высыване білыма нитками пюска опліця кабат шурц то запаска
хустця на обвідкы до церкви Чепіць хустка на ціпіня і рядовый танец
то належало ку найархаітскым частям облечіня молодой невісти Облеціня молодого было за
давнійшых часів такій якій ся носило на селах а не скорше уж
куплений анцук убраня біла срудка масля і чорны буканці На свайбу молодий
мал за калапом а не скорше на ґєруку покрытку яка молодого означувала
приспілена на лівім буті ґєрока Дружбовы мали єднакы покрыткы дружбове на свайбах
у Русинів словеньска носили і чеканы сокыркы Староста был означений вышываным рушником
перевязаным через плече До ІІ Світовой війны давали рушникы вшыткым сватам і
свашкам пізнійше давали Рушник уж лемкы а свашкам давали пантлик баслунку пантлик
привязаний на руку выше лоґтя Траґічне свальбяне обличіня по части ся утримували
іщы і зачатком I половины ХХ столітя хоц траґічны круі зо сельского
жывота уж поступні вытрачали По ІІ світовій війні Русины на словеньску переставали
дома ґаздувати были заложены сільскы господарства Додам же у нас в Ряньскым
Союзі то ся звало колгоспи но то были заложены сільскы господарства молоды
люди пішли по роботах по школах де тяжко было люди позганяти на
три дни своі буваня Свайбы зачали робити в єден ден наперед в
суботу бо субота была нероботій ден І так зостало же Русины на
словеньску робили товды і роблят тепер свайбы в єден ден а то
суботу тым ся многы акты траґічного свадьбєнного обряду зужыли або цалком вытратили
Єдным з іновачных факторів в сучасности є обліканя молоді до народного облиціня
а головні ціпит на голову у якому молода танцує тзв рядовий танец
Стало ся звыку у Русинів на словеньску же приходят ціпити молодів част
Фольклорного Ансамблю Ціпліня Молодіці на основі договору за рітуалом свальбяного обряду одбыват
так же облечут молоду до народного облеціня дают цепит на голову і
зо співом Латканя зачынают танцувати рядовий танец Но власні то мала бы
чытати тото не я в якым мал бы доповідати Іван Чыжмар але
не міг прити особисто на конференцию і выслав тот текст до Лемківского
Музею в монастырисках Дорогы слухаче были сме тепер з вами на конференциі
Лемківска Народна Нося Шлях крізь Вікє Тота науково практична конференция одбыла ся
іщы <unk> листопада Орґанізували єй спілпрацівникы музейного комплексу Лемківскє село Монастырисках місточку
Тернопільской Области Но і то іщы не вшытко На другій раз почуєте
завершыня конференциі а на разі прощам ся з вами При мікрофоні была
Анн Кырпон Оставайте до здоровы і до стрічы за тыжден