70% #2022 - 70% #418 Іван Русенко
Еп. 2022

70% #2022 - 70% #418 Іван Русенко

•

Опис епізоду

Odcinek poświęcono Iwanowi Rusence, lemkowskiemu nauczycielowi, twórcy i patriocie, którego poezja została przywołana w kontekście zimowej pogody. Audycja krótko przedstawia jego pochodzenie z północnej części Łemkowszczyzny oraz jego związek z całym regionem.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Витам вас мили моі фугайці при мікрофоні Анна Кырпан Ото тепер як
роблю тоту передачу сідю ту в теплим своім мешканю а з вікном
такє ся діє і вітер і сніг і буря добре же не
треба деси тепер ідест і якысы самы з собом приходят на гадку
слова верша Зима в Карпатах На кычері дує вітер студений Шумят стугнут
вершкы олиц Зелены Мети снігом по полянах вітриско А ядлівці ся кляняют
пронизко Шумит буря горне вітер ззамети Хмара снігу як што ранчо все
ледит Ани горбків ани кряків не знати Вшытко накрюх сніг біленькый крылатий
Грайє вітер гулят буря шолена Згостила до нас зима студена Стоят смутны
букы дубы і грабы Тихо сідят на конарях стрябы А дорогы юж
не видно не села Снігум бурю вшыткы стежкы замели Жывой душы ніт
на дворі і птохы поховали ся Пред вітром під дахы Певне познали
сте то ваш Івана Русенка Нуле прочытам іщы єден было він гнеска
мій барз пасує до той погоды Зима Стиснул землю моро з силі
Під ногами дзвонит ледом рівку зомру най Бог оборонит Зимне сонце попрез
гору То села зозерт Всьо ся крыє де лем може зимі нихто
не рад Кус з полудня сонце зашло А змерк скорым кроком Потихєнькы
іде в село І тіл над потоком Пхат ся силом студін дохыж
зо сін і зо двору А скаленет силий димок вытігат ся в
гуру Вшыткы пхают ся купецу і стары і діти Докладают друг огня
жебы ся огріти тиху лем ліс тріскат а звізды ся ярят І
през вікна уген блискат де вечерю варят А дітиска коло пеца тікают
вечери Коло Богу говарит мама юсь кыпят компери У знате што дорогы
слухаче А може бы то гнеска кус побесідували сме власні про Івана
Русенко Но то може варто коротко о нім повісти Вы тепер Юстівку
люди слухат наше радийо же медже нима може ся найти і такый
хто николи не ківприл Русенка Но прошу можете поглядати в інтернеті і
найдате там ріжну інформацию а тиж і книжку Русенка выбране а я
так повім лем два слова То Кым він был Нок лаґонічні повісти
учітельом творцям і лемківскым патріотом Русанко походил з пілнічного краю пілнічной границі
Лемковины якій был при кінци ХХ столітя і іщы скоршы уж одорваний
од берега Лемковины і остал островом в Польскым мори Тот гірскій острів
гірскій будово коло долины тот гірскій остріл творили села на пілніч од
Курусны Деякы науковці навет причысляют його мешканців Замішанців такых звут замішанці Причысляют
тотых замішанців до окремой етноґрупы Но яка си правда в кім єст
они кус ріжнили ся од напр мешканців Центру Лемковины Ріжнила ся закус
іх ментальніст і мула навет іх антрополоґічна ріжниця была она наприклад дос
високы што іх ріжнит од пересічных Лемків Іван Русенко вродил ся з
єднім зо сел Того Коростяньского Острова в селі Красна I з Олося
Коростенька тісяч р Коли смотрю на його знимкы зауважам же він єст
барз подібным до моіх приятелів якы походят з тотых сел тот самты
фіґуры тоты самы рысы ли ця такы же усковитяты быстры улчы Вшытко
такє як і в інчых мешканців того Корстняньского Острова Але Русинко до
свого Острова поплыл дале бо чул ся же єст частьом цілой лемківской
земли І коли дозріл до того то вшытку Лемковину сходил жебы познати
свою отчызну цілости А тіж принял для себе не му свого села
а таку яку як мал переконаня будут розуміти вшыткы Лемкы таку яку
цю коли пришол по вчыню школі в Курсі до ґімназиі і до
Вагы Лемківской Бурсы де мешкали лемківскы ученикы до Лемківской Бурсы в Новій
Ганчы Не знам як там было але очывидно поіхати до Нового Санця
то кусале Певны то была ідеє його учітеля з Красной його учытеля
з той сельской школы в селі Красна Юлияна Налесника якій і Сам
колиси вчыл ся в ґімназиі в Номім Санчы Санчы Ваньо не лем
вчыл ся Ту Власні ту Ваньо нашол тото середовиско лемківскых інтеліґєнтів і
патріотів якє фактичні і сформувало молодого хлопця ту Аня Крусенко іщы ґімназистом
зачал брати участ з нима в спілтворіню нового часопису Лемко в <unk>
Руті Ту зачал сміло і малювати і писати Бы бідны уж дііда
праді да То духом хоц будме богати і цес ти не дай
мез до пта а віри не зломит нам бій чести не дай
мез до птага ти а віри не зломит нам бій Мы темны
так гварят не легемкы то треба ґу сонцю нам ііти Бо сонце
і для нас за свій гідит не будме всевколо по те емкы
бо сонце і для нас за свій Гітит не будме все вколо
по те Мы слабы як гача до пугу га то одружно ся
берме до дііла і буде в нас до раз міцци гіла лем
треба спомоци друг другу і буде в нас дораз міци лем треба
з помоци друг другу Нас мало то єдну громаду всі Ходме і
смо трме до когова дистрима очами сокого Хто з нами в раз
іде хто ззаду дис трима очами сокого хто з нами враз і
де хто загкы та гварят як лигы Нагаритуйме ся вшыткы на груду
пламени наукы труду і стузат внед наша роди пламени наукы труду і
стузат внед нашароди Нараз вшытко ся змінят Русанка мобілізували до війска в
<unk> р і выслали на полудны на Балкани Акурат товды тырвали там
перша і друга Балканьскы війны і підофіцер Русенко мусил служачы тісаревы брати
в них участ а пак мусил воювати і на фронтах І Світовой
війны Мол серенцю хоц і был ранений і был ранений тяжко але
його вылічыли якуси выжів і вернул на рідну Лемковину Товды русанку скінчыл
учытельску семінарию в Коросні і устал учытельом призначыли вучылювати в сусіднє польскє
село Люсі німецкой окупациі русанку вчыл діти в сусіднім селі але уж
лемківскій селі Бонерівкы Учытельом буде він і повыгнані з рідной земли уж
на Подію селі Королівкы Тернопільской области Єст парадовсом Русенко зачал свою учытельску
працу в ріжнім селі Красна Але скоро тама го перевали в Лютцю
до польскых школярів то Полякы так практикували новми Нотны рокы медже учениками
Русенка в Термипівской области тыж были дідуцькы з Красны якых з ординами
вывезли в Красной выкоролівку В дос зрілім пізнім можна повісти в віті
Іван Русенко нашол сой пару Марию Магніт з Костерівців з села коло
самого Сянока Жена подарувала йому двоє діти сыночка Бориса і дівочку Медію
Родину Русенків як і праві вшыткы Лемкы окрем траґедиі выгнаня пережыли і
барз тяжкы і голодны першы рукы в Совтскым Союзі І то де
на теплім полудню Тернопівской области на благодатнім подіі але мучыл його ту
не лем голод холод і поневіряня учытель Ту мусіл быти рабом совітской
системы Мусіл вкладати дітям головы комуністичну і атеістичну ідеолоґію за каждым учітельом
пильно слідили за Русанком тыж А є так і в такых умовах
його душа не скаменіла Йому хтіло ся жыти творити любити давати дітям
своім рідным і ученикам вшытко добре Мудре Ясне верх раптово Русанкоф недужыл
пару дне до <unk> років Похоронений на цмонтарі села Королівка і такой
ту коло него але цілком пізнійше было похоронено і вірну жену Івана
Марию Іх скромний памятник нашле єм на цмонтари не одраз Мусіла єм
аж звідувати місцевых люди чом Звідувати но бо по перше тот Русанків
мыльный памятник невеликій і доправды барз в крумі а по другє сам
цмунтір в Курлівці Не такий Юзі маленькы А справа єст в тім
же колифы тота корлівка была не селом а маленькым містом Єднак в
столітю вшытко не сприяло розвою Два раз містечко Горіло знам же погоріли
чысленны жыдівскы домы Жыдів было ту барз дуже но а в часі
ІІ світовой війны фашысты знищыли такой вшыткых королівскых Жыдів Поляків же повіні
вывезено до Польщы а одтама іх пригнано новых мешканців медже нима і
родины зо села Красны Певне каждий чловек якій єхал зо Заліщык до
Борщава ци з Борщава до Залізчык повіл бы же дооколишны краєвиды просто
штоси надзвычаі Сут ту і горы долины озера і Єскыні є є
і Яскыні тиж сут На полуднотернопільской области іх єст барз дуже но
а єдна з найславнійшых і найбільшых І то не лем ту а
світі то оптимістична скыня ци поукраіньскы оптимістична вечера в селі Кырлівка Она
така огромна така величезна же трудно си тото навет представити Но і
стало ся так же тог літа были єм в Ґорлівці спочатку пішла
на тот фунтір до Русенка а пакы пішла до центру села виділи
є кусы дівочку ци молоду жену што си она така мі выглядала
же она може мі дашто повісти што єй звідам Вказало ся же
робит в місцевій бібліотеці была то Мария Зубик запровадила одресня Там величезный
велич дім культуры єст там і бібліотека тыж бібліотека тыж но як
на село то дост Дос велика я повіла за Русенка і она
одраз повіла же зна хто то такій дала мі рубезну книжку Істория
села Корлівка і было там повіджено і про Русенка Але пані Мария
Зубик повіла мі же більше мож мі оповісти учітелькы яка перше робила
в королівскій школі но а тепер юж старше уж на пенсиі і
пішли сме до той уцітилькы Пані Мария запровадила ня просто до єй
хыжы Но послухайте нашу бесіду Каз ку і в прокопешы Прокопешын Казкун
бомане было з початку прокопешынщы а потім коли я мішла заміж то
я ся в школі была весчаст прокопешы аж же потім коли я
закінчыла в школі роботу і же перешла до сільской рады то я
выстала Кыскы то виджу працювали в шкулі даль украіньску Якскій окєль выкладає
кілько Нє Мея тілько мала украіньску літературу і мову дуже Тято любила
дуже і дуже Мене також уж ній любили І як тут зголів
од приіхали якысо частины лемківскых сімей якых тут кєрували Не знал як
місцеві мешканци нивили ся то всю початку было дуже ім тяжко По
перше шлины приіхали з ничым Голодували Єс не було шо не було
ну не буду шо те все є знайшо моє тут бо я
тут не жела тут я пришла сюди як выйшли заміщы до чоловіку
єхати гарно жели І в них там многоріжці был якій запас продуктів
то докажут што приходили приходили до сіме нашых просили єсти просили шусти
ім ну будісно пришли в переднівок ну ничого не было І бідували
вны дуже спочатку Знайшу на долині жыли Шалайскы такє там іх было
дуже богато хлопців і дівчынка одна дівчына то кож поган дуже погано
каже прийдут і тото прийде каже то чловік міні розказу встане тому
в сінях молчыт ничо не каже стоіт І тоді внили тамты кулькі
малешаючку току наберали того якой зырнашу внитам для них выділяли давали ту
шаючы так сьогодні пішол один сын ту внедали ту шаючку завтра пішол
другій третій там былу з єци четри хлопці одна дівчын Ну і
внит погано было Ну потім мы заняли ті польскы хыты што вни
своі віддали а тут пришли на ті польскы хыты І так жыли
в тых польскых хытах погано бы не было нічого нинчы з собой
не могли взяти ничого уж ім там виділяли не могли выни ничы
взяти з собою ти рішыли а переднівык тут трохы нашы люди ім
помагали чым могли подават бы самій нічых жени мали в той час
при днів такій тяжкій был час лю і так в ний же
по тому тішеляйскій звідси выіхали ті хлопці в євчыли си з двома
з тімшеляйскым і см молодшым і старшым бы Так было обидва оден
старший другій молодці а обидва были в одному класі вчеди зі мною
Ну вни выіхали туди а шаоден наймолодшый з них чыл ся з
моім братом выни дружыли обоє дуже з цим моім братом і дуже
часто як приізовшы згадувал про нього і такы Ну приізджал сюди наймолоці
бо він кореспондентом был і дуже часто богато тут чого він дізнал
ся прошо дізнал ся запитувал Нытыкі Ґреці Другій слухаці хоцют зауважыти же
Образ той нзы той біды того поневіряня то намалювано барз точно але
в кім припадку ходит не о лемківску родину а о переселеных з
Любецівщыны і тыж барз бідных люди Але лемківскы родины пережывали таку саму
біду і можеме найти тото тиж в вершах Івана Русенка Мі ліп
забыл Як єм был за воду За пінязім Без пінязи про Ґм
зо ся гу то был єм си по гылум А ту ґолос
бруты біда мі до кус ге ге памятам Чага су Як єм
іл кубагы су ту лемы до кермесу тырбу і кулыгы О Заходу
стугуль вітер од полу днього был там перед новок од січня догругу
То вы вчіли ся Вы Івана Юрковича Русенка мову німецку мову а
ви я зараз дам дуже непристойне питаня але скільків вам років якого
року Милі <unk> І коли вы пішли в школу якій то был
рік Де вже памятай Кіту Бурік скєкыну Я пішла з ласу потім
Ну вертали мне туди сюди пришла родянска вернули знов ті ты самі
клясы нудя бо памятай же ты є пришла вылучыли ся шы до
родяньской влады вчыли ся до родяньской влады А потім нордяньску влады перешли
першы сувіты а потім пришли другі сувіты Як другі сувіты присліто про
то же тут были Лемкє і Іван Юрковичы выкладал у школі німецку
мову імневцив німецкой мовы Він дуже был такій ну Я знаю такій
Серйозний был Не любил шо бы му тамшой шкоды лем жебы йому
сут сказали што ну такій собі был і любил дуже малювати Він
перемилювал усіх всюй клас нас перемилювал повывішувал на сціну всі наші обличя
всі наші портреты повывішувал на стіну Но і мы сбы там дивили
ся правды він так профіль малювал Но і мы сбы дивили ся
были батківскы зборы також дивили ся на своіх дітей бодя што нашы
діти і іхні діти є то дивили си на своіх дітей Но
од найшо од надуже не сподобили собі як він є намалювал Дуже
не сподобили і все казали перемалюйте мене бо вы там мене зіпсували
бо я не така як вым мене там намалювали но але він
ся єй клов блоком і каже профіль кло і каже дві ценшы
а не така як вона Тут намалювана така сама Но чого нахочу
медвуш людином профіль себе не бачат Ідино себе бачат анфастак а в
Брохінош себе не бачат і тому ци Але я першый раз чую
што вчыті всіх пономальову єдмалювал вывіл на батьківскых зборах Приділя Не тілько
на батьківскых выневі вещасным ремінні Были і были бытківскій збориті і ся
то б він вны ті портраты Высіли цілий рід цілий рід А
чым Юцер малювал Ні то были м і фарбиі лівецю все было
м такі портраты были там нашыно Мы так любили ти дивити ся
я наприкляд не мали ниякых претензій до того што він мене нездало
намалювал Ци тамшы спо все было добру мене Але одній людині але
обній людині не подобали ся Но я хочу сказати што вынай буде
така в нас щы зараз жыва правды втратила розум не має вже
того не має вже того же треба памяти того не памятає Я
памятаю як ту внесварили си все з іншы Він не такій єй
не малювал Ном він правду намалювал нам трошкы буде Ну кривий трошкы
ротик был у ней Но ты винне змалювал так імен дек і
кривяткє справдю ней был ротикы тіковы я бы сказало што це был
вчытий з такым трошкы непомальным підхолодом Вшы памятаєте памятай што він жыл
туты дежыл Нє Він жыл кульшколи то была хата Поляка ну а
він приіхал з Польщы ну і ту хату й му дає блага
ну там де жыве зараз была перероблена та хата вже двоповерхова зразу
коли в школи жыве махловец то была його хата двері были шкряні
Двері были і він на тых вічно вічно на тых дверях в
нього были намальовані квіты гарні такє на двери всі ішли і любували
ся што там намальовані квіты на двери все было Такій творцій трохи
бул кажу трохи малювал трохи писал трохи штикрал на скрипці Та якій
такій творці мал підхіти творцю боціня жытя любил він навіт грати І
памятаєш як в клубі были якій станці то він грал скрипку і
грал на скрипці там Тепер хтіла бы м прочытати верш Русенка о
фестинах в ріднім селі Красны До села Красны приходят тоты такы як
бы більше украіньскы патріоты з сусідньой бунерівкы і зо сусідньой вынівкы тоты
більше такых прорусиньскых поглядів А єднак вшыткы знают добрі ся бавити Но
послухайте як то выглядала тота забава і зас вертаме до нашой бесіды
фестым старым краю банда грає булбен ріже тарбунта тарбунта та уж підходят
штораз ближе насі хлопці дівцята уж сут хлопці з боналівкы хлопці самы
выбераны крайкы мают синьо жолты і кушулі вышываны Пришли тисі вынівчаны Елеґантскы
і шыковны Вшытко в крадкы мотьом пане І кєшені мают полны А
дівчата стоят купом і на хлопців позерают З котрым піде танцувати Як
музыкы ім заграют О буфеті стыр та буцьок і фляшок зо штырі
пакы Вшытко выпют троха люде Но сут преце і пиякы Выпют нашы
пиво з боцьок выпют пастеризуване Мают нашы троха грошы Мают дуже венівцяне
рає банды бубын ріжы торбутата торбутата пийте хлопці пивы свіже бо підеме
танцювати А дівча та позберани кус по польскы кус по рускы гымозі
і з украіньскы сині дресы жолты блюскы Банда грає ех бовліцьків Вшытко
степа гулят пляше Обертаной потрясаной уж не хотят бо то наше Зажырями
стуєт бабы уж не ідут в середину Мают діти на нарудях то
не треба ім фестину Декотры ся уж попили грец кіл кузма раньків
Сташко грец не требе пішко Фелип ім уж танцувати тяжко Фецек з
границ уж барс пяний юж неціле горло співат а лежко спід высыпами
Коли жерди лем ся кыват Грає банда бубын ріже торбум тото торбум
тото а сонечко штораз ниже Смотте хлопці і дівчата Грают пульку гусю
юсісю гулят з горы Семан з таньком Демкы з гірків зьов Марусів
Апарася з кася з даньком спід берега кася з братом Рыдзом ле
над Федашевом Єва з доли з асафатом а асафат з горы з
Євом І так далі так далі Кінчте бою ся з додому А
што выло на фестині Я не пувім ниць никому Він писал дуже
богато статей і пидавал там тудал газету туди І його чомусь туди
куди Ну я добре не знаю куди там датовым так закордонды в
тістива Но і то дуже не сподобали ся нашому КагыбеА і його
закликали в то Кагыб він мусіл там Давати пояснінь пояснювал чому він
писал шой Домін такого ничого не писал писал просто справедливо писал Ному
то забороняли там писати знаюш одного разу а дочка його вчыли ся
в Борцеві і я вчыла ся в Борцеві в середній школі і
одного разу мы і дамо Через Ліс мы ходили пішачком ходили ниякых
автобусів не було ниякых Машенны были мы пішачком прости через гору переходили
стрілкы через гору туди на поле через ліс і одного разом єй
дамо всі і внайде з нами його дочка вна была трошти старша
Два рокы по мойму від мене была старша і так ми і
дам разом і він токож іде чыгорска гыбеа Выпустили вже і він
іде і вни почынают говорити на німецкій мові обоє і він пояснює
єй што там його питали як його питали што він відповідал і
заспокоіл єй шубна заспокоіла ся все буде добре што нич зо то
не буде Він далі буде працувати і шубы на тожне Не пережывало
вына буде вчыти ся іщы буде добрі Оспіцияльно говорили по німецкы для
того што бы жыне розуміли так то шоб ме не розуміли то
не понімецкы говорили Но і він пішол сюди до курылівкы а мы
пішли далі до школы Но в нам же провда так задумано ішля
так собі аналізувала шо но німецку мову тона знала Але як пішла
вчыти ся в Університет Чырнівецкій то вына закінчыли анґлийску перешла на анґлійску
вивчыли добрі анґлійску і тут выкладали анґлийску анґлийску мову выкладала на Но
і моя дочка вчыли ся в ней також ановыкласным кєрівником не дуже
дружыли і з єй дочкою Ольгою дружыли дуже І Іван Юркович так
він тут працувал з початку туту німецку мову а потім пішол його
звільнили бы він не мал в ящы і освіти просто він знал
добрі німецку мову і того там выкладал німецку а насправді в нього
освіты то не было і по мойму молодшых клясах же працувал тому
о молодцых клясах Зібрал він дуже багато Выкідали макулятуру таку всю і
він то позбералту макулятуру подивил ся дуже на ту макулятуру побачил што
там є багато дуже цінного ну материялу такого цінного просило про людей
Ну і знал што то потрібно буде Но хто нас істориком был
істориком нас был Степан Дмитрыч Панкєвич і дуже Стефант Митрич мені розказул
то він віддал йому той материял і каждый рік цей материял І
я знаю што Вам з пригодити і дійсно Степано Дмитры той материял
пригодил ся приведенє цієй книжкє і дуже богато він дуже багато з
того материялу Де він зараз той материял я не знаю Но той
материял был Степана Дмитровича він долго дуж зберігал там было дуже багато
про королівчан за кордону і про євреів дуже багато было материялу і
ті єврейшы приізджали сесле до нього і там дізнавали ся дуже богато
материялу про землю Епож цікаво то знати де цікаво то не забувати
от яка книжка про Ваше село Не кожде місто має таку книжку
як Ваше село ради Стефана Дмитровича Він народял трем написал три книжкы
перша книжка це про його рідне село Кылівкы із буджетского реґіону рідне
село ІІжка наша мні здає ся што це найкраща книжка то наше
село Но про кразів мікольно Але думают ся тот найкраща книжка І
третя книжка про Суперку і но про Яршкєвций з Ковятин Ну і
Іван Юркович ну тай по тому він же пішол на пенсию і
же там не працувал в школі ну той материял він поздавал Степану
Дмитровичу А ци бы жінку єм памятаєте Памітаю выж жінку на долго
бым після смерті його нашы долго зяла і надія наприклад може і
молоджа была Русанку мал Ісина Малсина Сын был Ну він был у
Львові син дочка была тут тут працувала анґлийску мову выклитала а сын
был у Львові Там был жонатий был у Львові там жыл а
потім дуже рано помер А Надія Іванівна мы то з нею дружыли
В тому же якну вимна вже была зам жем же Ольга народила
ся і в мене народили ся дочы дочкы нашы дружыли од наю
і ходили до дна до одного той то так было Надія Іванівна
Была тут в нипрацували спочатку в Вільскій области потім перешла сюди ну
одружыли си тамше одружыли ся Одружыла ся і народила ся в них
дочка Ольгу ю вы не назвали дуже выни хотіли штобы она была
лікаркою кілька разів поступали нарешті вже нарешті поступили в Цынівецкій Медичный Інститут
і закінчыла його і стала лікарем Но тут працувати чысле на негодна
было чы не мала місце чы як дес у сумах вона працувала
Ну на ней народили си дочка то розумна была дочка дуже розумна
та дочка також была дуже розумна нейна закінчыла у Кыєві якій на
попала в Німеччыну і працує в Німецині і в Німеччыні вышли заміж
і там было в Німеччыні уже Там в наівній Метчыні лишыла ся
працює там і добрі єді там а ольга одружыли ся в сумах
і часто приізджали сюдину до домами приіздала до таты приізджал Был один
такій выпадок што они всі приіхали до нас сюда Ну а так
як моя дочка дружы але знаю но то вони тут дуже гарно
зостріли си дуже говорили Ним нам показувала свою дочку показувала свого сына
під сенбу нас я його памятаю ну і потім в на чомусь
вына поіхала чомусь в Росию Чомусь вына поіхали А ойга Авна Веле
Лікарка дитячий лікар і в не стали там працювати Працювали там на
поліклініці а дочка єй лишыли ся тут на Украіні Но і так
бесідуєме про надію Русенку дівку поеты Івана Русанко Я бы м хтіла
прочытати єден єй верш Но она не была така поетка але єден
єй верш прочытам якій нашли єм в лемківскым календарі за <unk> рік
Надія Русенко батькова скрипка Коли єщы была малым дівцям тоді почула вперше
Як батько грал На скрипці Пісню ой вершы мій вершы Плывла мелодия
шыроку ірвала ген із хаты До сонця в шырокій пуля в зеленій
Карпаты Я потім час вечерами Просила батька штоб заграл Пісні лемківскых іх
богато В ріжных селах він зберал Не стало батька змолкла скрипка В
кутку тихєсенько стояла І сорок долгых долгых років Сумно молчала і чекала
Чекала а тым часом внуцька надія підростала В єй руках так радістно
і весело Знов скрипка прадіда заграла Рыділо серце і душа коли заграла
внудка впершы Мелодию Батька Улюблену Ой версі мі вершы Но дорогы слухайче
припомином же сме в Королівці Тепер тото вшытко зови ся чортківскій район
потепер зробили бівшы районы і бурстівска Еміска територияльна громада село Королівка і
зас вернеме до нашой бесіды А Надія Іванівна вони поміняли хату Надія
Іванівна поміняла хату тут продала цю хату і поіхали в Яворів в
Яворвіни в нас викупили другу хату там в Яворівівни Желівской о Татвірской
облести В Яворівни жыли Так надіі Іваны з початку помер єй чловік
там а він был звідти з Яворівщыны Він там помер на його
поховала дес Наді Іванів на з початку всіх дітей вчыли і всього
вчыли і анґлийской і німецкой і украіньской і русиньской всковціли іх Приходили
до ней новсіх уціль но ашовна мала робити сама одна там ніколи
нема і та і добрі шумна мала таку можливіст Ольга а Ольга
там десь під Московіі там дес працювали она Ну і потім Померла
надіівана померла інсульт ней был івно Но і Был інсульт Ну же
рукою діяти не могла якой з котройс не знає котроі Но і
там вына померли де там похована де є чловік похованый Ольга там
а Ольга дочка єй была тамти в Московіі Ну і там мы
не знали де як там і шотым мы не знали Коли мі
каже Софіка ты знаєш каже маму вой го обявили си як кажу
обявила си Он каже написала до мене в інтернеті написали Ну найшла
є єй в інтернеті і каже І мы почали з ней говорити
Но ішол жво на товій розкаль Розказувало шол же в никлині ці
участковым якємось лікарем і каж має одну кімнатну квартиру і жыве тым
вжестковым лікарем і і там же в ним Но і казали што
дочка єй добре жыве гарно в Німечыні а вна там ну і
Питає своє питає Но аси трі А ся на як не мат
Русина А де син Замолкла вна ніч не відповідає єй ничого самоти
Саможе быти Зевы розказали про Дудьку Русенка і єй родину Ам Русина
Просина є ничы не знаю Не знає нич был у Львові і
я ничы од про нього не знаю Помер він дуже святко а
чого помер де працувавшо притож не знаю може Може моя Софія знає
знаю Добре А тепер буде цитата з того што написал про Русанко
Рійбер скульп Іван Мердак якого на жаль уж неє знам Доля звела
мене маленького хлопчыка з учытельом і Креяном Ци было в селі Королівкы
што на Турнопільщыні Я з села Райского він села Красны Він Вчытель
а я уцінь Радіст была безмежною бо є мал можливіст <unk> років
навчати ся у Івана Русенка навчати ся німецкій муві та співів і
малюваня Учітель был выможливий до свойой педакічной роботы Мы были діды війны
переросткы напівсырти майже кождий другій з нас втратил на війні батька Тому
зрозуміли як мы відносили ся до німецкой мовы не хотіли вчыти бо
всі біды повязаны з війною фашыстами переносили і на му Довчытель уважал
што іну землю мову треба но особливою была методика його выкладаня но
ці урокы він приходил зі скрипкою З допологою музыкы і крейды Малювал
предметы звірів птахів Старал ся збогати свій урок щеб він был нестандардний
Зацікавлюл дітей як міг Был вимогливий але справедливий Ючні не ображали ся
на нього а поважали його Він міл розбудити учнів любов до книжкы
до малярства до землі і праці Цого королівкы вішло богато похідных його
учнів серед них є журналісты інжынеры хліборобы І коли заходит мова за
учытеля Русенка всі кажут што він проложыл стежыну світло дріхній дусі ци
серце Так написал Рібер Іван Мердак <unk> грудня <unk> р і то
было выдрукуване в IV чыслі часопису Загород Розкажіт мні ся што вы
самого Івана Катанка можете сказати То вы памятаєте Русенка як учынит ся
тота потім як же підросли ту де я пришлал бурсівску школу і
мне вже ци в другій цитах до бурстівска тамшу были старшы класы
ци як тоді буду та середнє школы были Ну а тут і
кє были класы до Й класу Тут было до Йо <unk> класу
а далі того хто хотіл лет настропишно тілько Дубчева Скількометів віц Дуборчева
<unk> Но єщы хочу сказати што Іван Санкой то він так ну
ничыли там нихтоді в той час німецку мову не хотіли вчыяти бо
Знайти Німцы війны Після війны ненавиділи Німців і не хотіли вчыти німецку
імін Я сама не хотіла вчыти Я не знала той німецкой мыы
бо є не хотіли вчыти де нихто не хтіл імін він попадал
в такій момент што його не слухали не хтіли вчыти но і
він што робил Дошка крайду бре і так малює малює якого не
буді не портрет а просто малює хлопчыка ци дівчынку малює і тако
на лобі робит дірку в голві таку гладатуди лійку на мальовану лійку
піддеше розум Я ты зопамятала так свій Не раз доказом Оце ты
є такій каж або це ти є так Ну неє так запамятали
Одного разу я ішла был дощ такій дуже такі вітер віє і
він навпроти мене ци завпроти мене ци ци за мною Я не
памятай же Но досит то ж ся і годи дуже добрі бачила
і не дуже добрі Хотіли з ним вітати ся по перше по
другій шы не дуже добре бачила його тай пришла собі він тоді
в школі намалювал мене як яйду і як я впоминаю його і
не вітаю ся з ним такє было такє так критикувал так критику
таку ну а в школі та Але в тім оборщеві Як же
проходила конференция нас то в них зберали ну а він міл так
малювати шарже тикє малювати Ну то зберали в них і там дивили
ся де а там же тильде і не слухы і на конференциі
што з баляке ци шызша і потім Русанку малювал то всю і
выставляли тыку Плякат такій і там номилюваный тівси хто не слухал добры
выступ якій з цішат тоту Русянку тумилювал І Русанкы знали як такого
фудольщыка Алежнико якій ревотру міл під омалювати показати о то были вчетискы
конферены Та четискы конференция в Сядині місиці звертал увагу потам як не
дуже слухал торасте не был на конференциі там де сиділ а дес
дес был то він то ся побумітил пувацю і жарбігом бігом бігом
ґм так його в тым реґіоні знали як дакого Можно сказати і
карикатуриста так от то м а от він ся выкажти малювал А
ті моюмкы дес єдут тут в школі модерныма м де ци нима
нема з Ліцьом зберегло ты а як што зберегло ся то може
в нього было Ну я не знаючы сме його не любили через
те што він но наш кляс не любил Через тешы він выкли
до німецку мову а в той части мы были проти Німців противной
німецкой мовы против ся і мы мене дуже його спримали І вам
німецка мулова тілько з фміска чыто на тести то фількы оце вам
було голю же то сприймали то його і а по тому він
был молодшых класок же вже выклижы учыти німецкой мловы выкладал німецку же
но і в Борщеві так само Той хто выкладал німецку мы також
його не спримали Також ме не хотіли си вчыти ся в том
такій ностарі а по тому дуже мі было погано наприклад університетів бо
я погано знала німецку мову і мі было дуже погано там Він
такы Ну мы дуже все любили іти біля хати його бы там
змінювали ся ті малюнкы на дверях Він все малювал єскраво дуже малювал
Ну і там были квіты насаджені дуже тюльпанів было бы дуже багато
Там завжды были такы тільпаны під хатою тыми стушками цілыми сме так
любили проходити полз нього повз його гату двохповерхова гата вже стала і
выж жолта зажнитме Бо памятайте што были ляпше было фагарно там квіты
были з малюнкы на дверях Ямуєндай потім же як же не стало
і го то же і маютків тых не было але я туди
приходила часто приходила ме дружыли з нею з медий войной А ті
малюнкы змінювали свят інчі там інчы а він прямо нашлів тіплял мою
мук є од не памятай ци він ціпляв ці він не шкімель
во єдным проєда Добре дужі я Вам дякую выхвайте мы так звырухлабили
троха Але знайте Я Вам дякуй што вы мне приняли розказали не
ментыва єст заєте раня Ну ні просто будут тікого Добре дякую Мотчызны
Остатній вершу Моя отчызна Лемковина заграсы сяном як за плотом За десят
годин едутреном лем годину самольотом Моє отчызны рідне село то корыстенькы під
Ґєчером Не барз далеко може буде дас осем годин автокару Отчызна моя
в Підкарпатів дмісто Кросно област Рясів єст там халупы сад і поле
Вам чужых руках юж не наше Отчызна моя така близка за тыжден
часу зайду пішы Лем мя не пустяте без пашпорту Бо ник мій
вызу не напише Не мом до кого ся звернути Хоц там о
стол люди дужі Не мам там сестры ани брата лем вшыткы люде
для мя чужы Кєд бы є мал люде добры шапку не видимку
Поіхал бы м зараз до Хыж хоц лем на хвилинку посмытріти ноту
хыжу на тот берег ноту воду на то село де м ся
родил і де м ігрол зо молоду посмотрил бы м на кєчеру
на порубы на тєшлины Серце бы ся родувало навит рідной Лемковины Мила
отчызна не далеко Зараз засяном як за плотом Лем я не пустят
без пашпорту Загородили браму дротом Зогородили вшыткы стежкы колючым густым дротом а
на проходах всяди ствият пограничникы з кулемютом Ной на тім моі дорогы
будеме завершувати нашу бесіду Были сме з вами на полудню Тернопільской области
Чортківскій район село Королівка На кім пращам ся запроводило одстадель Анны Кырпан
Оставайтеровы до стрічы Мы бідны уздіі да прадіда то духом хоц будме
богати І чести не дай мез до пта а віри не зломит
нам бій чести не дай мез до птагати а віри не зломит
нам бій