70% #2022 - 70% #420 Мовосвіт лемківской пісні (2 част), 30 І 2022
Еп. 2022

70% #2022 - 70% #420 Мовосвіт лемківской пісні (2 част), 30 І 2022

•

Опис епізоду

To druga część rozmowy o książce „Mowoswit lemkowskoj pisni“, w której autorki analizują lemkowskie pieśni pod kątem językowym i znaczeniowym. W odcinku pojawiają się też wątki badań nad leksyką, frazeologią i antroponimią Łemków oraz roli tarnopolskiego środowiska akademickiego w rozwoju tych studiów.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Видам вас мали моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Доколи єст так
же бєсіда з кым легко змістит ся в єдной передачы а даколи
она не выйде тіла і товды треба буде єй поділити Быто такы
тым разом Бесідували сме з Наталийом Ліхньок о книжці Мовы Світ Лемківской
пісні она єст спілавторком той книжкы но іщы сут дві авторкы Стефанія
Панцьо і Людмила Лакарюк Бесідували сме з Наталийом Ліхньом але бесіда вышла
долшы як мала бы тырвати передачы Зато першу част прозвучала тижден тому
а другу послухаме гнезка Як дахто з Вас не слухал той першой
части То треба тім оповісти што там было жебы вшыткы уж розуміли
уцін бесідуєме Но то стріли сме ся вывану Фленківску а пані Натая
жыє і робит в Кыйові Але гнеска Більхы бесідуєме у Тырнопулю і
спомнеме і о Чернопільскым Державнім Педаґуґічнім Університеті Колиси были сме уж в
Нім коли с Тернополя звучали нашы інтервю з Галеном Ступіньском яка в
спілавторстві з Ярином Битківском выдала тразелоґічний словник лемківскых гувірок З Тырнополя звучало
і інтервю зо Стефанійом Панцьо же тыж провадит і провадит уж давно
ріжны лемківскы досліджыня В Тернопільскым університеті то тот сам же перше был
Педаґоґічным Інститутом Но то в тернопільскым університеті і медже выкладачами і медже
студентами дост найдете ци такой Лемків ци люди з лемківскым кыіом Не
мам якысой статистикы але так думам же власні ту проводило ся певне
найбільше в Украіні лемкознавчых досліджынь Вем на увазі якы выкладачів так і
студентів і то в цілком ріжных напрямах наприклад в напрямі історичнім економічнім
гнетка бере під увагу лем напрям філолоґіі На мой лемківской поліці стоіт
уж вспоминаний фразеолоґічний словник лемківскых гувірок а коло него як бы части
словника але то окремы словникы материялы до словника лемківскых говірок Дієслівна лексика
Стефаніі Панцьо і словник прикметникового лексикону лемківскых говірок якій уклали тиж Стефанія
Панцьо і єй гілка яка внеска у нас в гостях Наталия Лісняк
Може дахто з вас вчыл ся граматику по лемківскы то знают інчы
терміны то для тотых підповім Словник в яком зобране дієслова по лемківскы
то часослова а в тім же зобрано прикметникє то по лемківскы то
буде придавникы Коло них на полиці мам іщы єдну юж меньшю книжочку
автором якой єст тыж Стефанія Панцьо і зови ся она антропонімія Лемківщыны
то досліджыня якы імена і призвиска мали Лемкы Пані Стефанія пише о
походжыню імен одкай тоты імена якы носили Лемкы напр грецкы жыдівскы ци
словяньскы о іх формах в лемківскым середовиску як то наприкецку вланю синь
гриц Лежку але білься част той праці присвячена призвискам Лемків і аналізу
як они ся творили Але то не вшыткы досліджыня Стефаніі Панцью якы
мают стосунок до Лемків іх єст о много більше приті сут і
чысленны статіі Розуміє ся ту не можеме вшыткого вычыслити ту заціковленых слухаців
одсилам найперше до одповідной статі вікіпедиі Стефанія Єлисеівна Панцьо А іщы раджю
зазирнуте на сайт владка Максимовича Лемко Ложете глядати тотых книжок а мы
тым часом вертаме власні до остатньой выданой книжкы Мовы Світ Л Авторы
в тотій книжці аналізуют лемківскы співанкы під мовным языковым оглядом Досліджуют якє
значыня мают слова понятя символом чого судцы могли бы быти як змінят
ся значыня слова залежні од контексту в пісні Тото досліджыня поділене на
части Спочатку авторы пишут загальны річы а пак пишут про образ світу
в співанках сакральны образы образы неба і землі а і образы космоґонічны
тот переходят до образу чловека вказуют образ дівкы парубка образ роду Далей
аналізуют през якы слова выслови вказану в співанках тяс і простір а
і дуоколишню природу Наступна цят представлят абстрактны понятя як напр пісня війны
як іщы Тотыж добро і зло правда і неправда Слава і неслава
любо коханя радіст веселіст гай щастя нещастя Біда горе воля неволя і
як они проявляют ся в співанках Єст то навет окремо статя і
про чысла в співанках і што они символізуют Но завершуют тоту велику
працу тоту досгрубу понад <unk> стулін книжку таті о окремых артефактах Дослідникы
ту аналізуют такы понятя в співанках церков крест святы образы світкы то
сакральни а сут тиж і світкы цілком річы хліб хыжы двери вікна
буріг А тиж пустіль стіл лавка двір загруда а тиж части одягу
оздобы а тиж навет край і рідний край Но і о тім
вшыткым в першій части бесіды Наталя Лісняк повіла так Вызнайте кожен символ
має якусь вніс свою власну лепту в пісні Материял было дуже богато
бо варто сказати што є чымало збірників лемківскых пісень і мы працювали
з тыми збірниками пісень а ще были укладені власні материялы Оскількы ну
наші родиці ту з Лемківщыны і чылевіка могородиці мы спілпрацювали і з
хорами якій істнуют на Тернопільщыні і што вдало ся записати то власны
материялы такі записы і увійшли до цього опрацюваня Материял давала ваша лемківска
родина так звычаны терибовлі такы грибовлять ку залавя на окуляторах село і
в тернопідскому реґіоні село колишнє жолтневе тепер соборне де власно є прожыває
цін найбільше Лемків і там істнує хор Літературны джерела діл ся вам
дали материялу ци як бы жывы люде жыче нашы літературі Пісні якій
были нами опрацьовані стали предметом досліджыня што ми досліджували мы досліджували Символику
все што вкладали Лемкы творці в саму пісню Тому наше завданє было
показати чым же така пісня што вкладал Е Лемко в ту пісню
Лемко творец што вкладал в символику в дівчыну в хустку в капелю
впер ци дуже цікавый материяль і даколи здає ся што ты розміш
пісню по одному а коли звертаєш ся до того што было вкладене
то вявляє ся што ци не найостивнійшыт це любов до свого краю
до краю через призму дівчыны жінкы матері батька родины ци все з
такой любовю описано што власне і постала оця наша основна проблема розглянути
пісню з середины зрозуміти до кінця Можливо навет розшыфрувати посланя тых давных
Лемків якій писали ту ци інчу пісню Но а тепер зробиме цучну
перергу де співат Анницька Анницька Кєберинтів Мафа предо не было хіля предо
не было хіля затів одпер до нашой бесіды До нашой бесіды з
Наталийом Лісняк Не мам можливости в тім моменті бесідувати з іщы двома
авторами з пані Стефанійом Панцьом Вашом мамом і пані Людмилом Лавкарюк і
власні кєд бы они были ту То може я не знам ци
вы можете дашто за них повісти што для них было важне в
такій праці і якы што бы они повіли бо мы так мали
таку думку же тепер лем ми можеме ся стріти в тім моменті
як они што бы они повіли о тім Рязда што такє же
важне може дашто для Вас было важне в і праці а може
для них были інчі літі важны якысы Што для кого може было
пріоритетом Сайтеме всі різны харак навет як писали ступну і писмеву То
одна одно перчыта напр Людмило Александрівна Вона має такы хорошы навычкы дописаня
науковых текстів я більш поетична і нам ци треба было все поєднати
при чому праця має такє науковый характер вона не є науково популярна
ось бо власне нам хотіло ся через науку показати на скількы важливий
лемківскій фольклор што це були за люди Чому така велика спадщына Чому
стількы збірників Чому зараз пісні актуальні сучасні і єстбільшо самы з лемківскыма
піснями перемагают майже на всіх конкурсах При чому так згадаймо джедо мало
людина навит не словянка але як вона відчула І от мы хотіли
донести те і пояснити власне чому Я не можу казати зо Стефаном
Лисеєвно Але коли выйшла книга кожна з нас была в різным місці
і всі коли мы стелефонували ся ми всі плакали всі плакали ся
ці цілювали та коли выйшла книга І як щывы звернете увагу то
мы вговорювали і обкладинку і кожен што складал своє бо кожен відчувал
по свойому так там з початку мола шла про те што обкладунка
має быти вышытя але потім все такы пташка і тут навет ластівка
як провісниця і чымому самы сині кольоры або це відроджыня бо це
чыстота І оце сме все все хотіли вкласти Я тішу ся і
тішу ся з вами іщы може дивне то звіданя але я хочу
знати ци вы мате якысы своі Співанкы лемківскы якы найбільше любите без
ріжниці з до співанкы народны ци авторскы але сут такы якы вам
найбільше ся подабают знаєте приходят нагадкы тікє жертівли Ват співали ся так
вдома в дома співало Но бабці были обидві оптимістками і любили жартувати
Я думаю через певно тещы были такыме вони і могли Як зде
більшого і більшіст Лемків я так думаю бы цей чыловікова родина всі
были на звычайно позитивній выселі тому лише лемківскій выселі пісні тужли є
описмен прикри Юж єм ся оженив буду своім Юж я вас дівчата
не буду любил І і іщы бабцина Одкаль соненько сходило там дівче
Явбін содило Росли Явінько высоко в самым вершечку шыроко до бабсы варварків
пізне от Істі можы якыси якы такы вам близкы певно все такє
тижіноці казала ся мамычка же ні ся не збудеш є ті повідала
же плакати будеш же плакати будеш не де годину як собі подумаш
о своіх дитин оддала стя мамко заліз за брезину жебы м не
ходила до тя на гостин Любомы Лароснасми Лароснес Тотовыстрай Леросна розумій леснаісты
нашы люба на Рызне сва любы стай любы сте любы стершы лист
перепонесо перед лист перепут лист переплут не запону По світі не забуду
по світі І іщы може якысы співанкы лемківскы і якыт любите ну
як шысто найбільше торкают ся то все такы ті пісніщы співали Лемкы
якы єхали на заробіткы в Америку Ну важні повіли єм же в
тых співанках было така дуга і образ того што лишыли вдома властиво
і єздок вона є сучасной до того часу Тому можливо вона і
торкаєт ся По мойому лемківска пісня шефа про шефу яс не співали
єдине што я знайшла є в інтернеті але бабця розказува тым більше
дідова родина выіхала вся окрем діда Тому што він захворіва на другій
ден вдарил фронт нащо малородинні родины в Америці І як думаш діду
якій панця панцы діду пан ну і всі єздили на заробіткы в
Америку Я б хотіла сказати што в книзі мов світ лемківской пісні
мы подали ззаду слумник то він буде цікавый Звычайно мы не могли
більше том дати тому што книжка бы мала ще дол ще більше
Але Таке Зрешты єсло не reфай <unk>earы перевидамо Я хоцю власні о
тім тос повісти ту мам престолом лем мал участ того же пані
Стефанія Панцьо выдала мала част того такий невеликій Невелика книжочка материялы дословника
лемківскых вывірок дієшлівны лекцика вот і ту більш ту біль ся уж
перевыдана о перевыдана вы <unk> році і ту мам іщы єдну працу
бар скромно выдану пані Стефаніі Панцю антропонімія Лемківщыны выдано то же дисертация
Буновє <unk> році то так а то короткій вариянт не моноґрафія така
величезна а ту Короткій вариянт то праца як хто не зна а
навіз призвискы Лемків од чого походят як творили ся і так дальше
якы они о і тыж цікава праца і мам іщы пред собом
словник Тыш якій вы Али уклали тиж спілпраці з мамом робили над
тым двоє словник прикметникову го лексикону лемківскых вывірок і книжка вышла тиж
в Чорнополі в <unk> році І прошу ту вшыткы слова яс рекладами
так цицати і так дальше напробатий лаґідний ладний Локлоний лондавий і так
дальше Лиґійсій Лиґідкій легкомытлий легвайкій ледаць ледовий лелійовий лемківскій леновий леняний і
цілы книжкы і користом з того з того вшыткого куристом І коли
бесідували сме в інтервю з панім Стефаніом она повіла же так ся
робит коли робит ся то дорога до полного словника коли так части
можна опресувати раз тот прикметник раз дієсловый і так дальше ріжны части
а з них можна укласти полний словник Не знам колиси як то
буде раі іме дай мек Делене теле якого червеного мате мікы якы
якого Припоминал дорогый слухаці же у нас в густях пані Наталия Лісняк
і бесідуєме о книжці Мово Світ Лемківской Пісні яка вышла при кінци
<unk> рока в місці Тернопіль выдавництві Дюра Но і тота книжка ма
трьох авторів Стефанія Панцьо з дому Колтко родиці якой походят з стружного
коло Ґорлиц і яка вродила ся в <unk> році уж по выселіню
родины Колтків до Тернопільской области Спілавторком книжкы єст і єй дівка Наталия
Лісняк яка як видиме походит з лемківской родины родиче єй тата а
мужа пані Стефаніі родом з Тылялы а родиці мужа пані Наталиі тыж
Лемкы Но то дві авторкы той книжкы можеме повісти дослідували ту своє
рідне близкє Але маме і трету авторку то Людмила Вакарюк яка не
ма стосунку до Лемків Чом же она яла ся той праці Памятате
што повілем кус скорше о Тырнопільскым Університеті єст там кус Лемків і
они кус пропаґуют вшытко лемківскє то потрафлят зацікавити і не Лемків Власні
так зацікавила ся лемківском молом лемківском співанком і Людмила Вакерюк яка долгы
рокы выкладала в університеті і приятилювала зо Стефанійом Паньцьом Но і она
зацікавила ся Лемками і вкінци долучыла ся і до того досліджыня Вшыткы
три авторкы то доценты кандидаты філолоґічных наук вшыткы выкладали в Тернипільскым Нацийональным
Педаґічным Університеті Лем пені Наталия Ліхняк перенесла ся з Тырнополя до Кыйова
тепер мешкат в Кыйові і мал выклады в Кыівскым Нацийональным Економічным Університеті
ім Владима Гетьмана Ното повіла єм про трьох авторок і іх колонауковых
інтересів дост шырокє Але гнеска позволит сой не вычысляти вшыткы выданы нима
книжкы вшыткы выдрукуваны статі на ріжны темы якы дахто бы хотіл то
вшытко тото легко найти в інтернеті мы такой тримаме ся темы лемківской
і зас вертаме до бесіды з Наталийом Лісняк Але тепер хочу знати
лахні А кому адресуєте якого творили сте тоту працу влику о якій
днес кабесідуєме молый світ лемківску єй пісні Для кого найперше для лінґвістів
для студентів філолоґів для для кого най найбільше буде то актуально прошу
повіти для кого а для кого може просто цікаво ведено в першы
Книжка має такій двеякій характер мы всеткы науковці Томуй слуник є наш
выбачы те што выдає і транскрипциі зі всім бо мы хочемо зберегти
оці всі елементы так фонетичні Тому молосвіт лемківской пісні має быти цікавым
власным для філологів Для тых хто займаєт ся семантиком слова для тых
хто займают символикою не лише украіньского слова бо це можна порівнювати і
з символами інчых народів Янь Тальк і словяньскых і не тілько раз
далі буде цікавый обовязково Лемко Думу што треба пізнавати свій рід штоб
розуміти штоб пояснити чому є такій Што мені приховано Чому я плачу
коли я чую ту ци інчу мельодию коли я чытаю ті ці
іншыі вірсіт чому ме не тягне в горы чому я хочу бачати
прозору річку Чому я люблю пстругы так і так дале Но бы
око мі же може родина гомено пстружного такы такы Розміты тому тут
пояснят чымало а ще дуже часто Лемкы повинні розуміти што через ріжні
процесы то выжываня в Краіні рад Лемкы шейкы дехто з Лемків які
з Украінців і євреів змінювали прізвища на росийскє тому тут є можливіст
розкудувати ся і пізнати своє коріня і знати докінця зрозуміти тоты што
ти Но тепер довыслухай ся хутцю жебы прозвучали фраґменты з книжкы Мовы
Світ лемківской пісні Свідоме єм того же то наукова праца а не
байкы ци анеґдоты зато може дакому буде і тяжко тоту розуміти тым
більше на слух А єднак пропоную послухати бодей кус Ну і одраз
будете розуміти што то за книжка З поміж власных ґеоґрафічных назв на
позначіня територий реґіонів домінуют номены Лемківщына Лемковина Ці назвы подают ся в
позитывному аспекті відображаючы любов Лемків до свойой малой Биківщыны Цікаве же малоі
написано з гы малой літеры а Батівщыны такой з великой любов Лемків
до свойой малой Бетівщыны Поклін свій оддаймо станьме просити жебы Лемківщыну зволил
звыселити была цитата Почутя любові Лемків до рідного краю закономірно вербалізує ся
означынями рідна мила зацитата А перше мі было весело мі было З
рідной лемківщыны не іхати было Лемківщыно моя мила як ти нам пропала
Зазнач у процитуваных рядках почутя патріотично натхненного оспілуваня лемківщыны Подає т супроводі
тужливого сумного мотиву выкликаного втрату рідных земель Ці тужливі мотивы вербалізуют ся
высловами не іхати было як ти нам пропала В інчых поетычных рядках
мотив жюрбы жалю актуалізує ся через відповідні высловы як от Як я
сой помыслю про ту Лемковину то я сой заплачу і <unk> раз
годину Іщы єдна цитата Жебы м Лемківщыну зо нич не зміняла Особливо
щомливі почутя выкликают редкы у якых звучыт своі рідна клятва завжды памятати
про свою малу батьківщыну І співом і плачу і плакати буду Типы
лемківщыну ниґде не забуду Рідны лемківскіны Длины Карпаты де бы Лемку ни
был мусит Вас згадати Тебы Лемківщыны забити ні мужю То был фраґмент
з розділу просторово часовый код лемківской пісні о В кєоґрафічных назвах так
побыме по простому і якы споминаны о лемківскых співанках Но і єдно
з найбільше популярных то власні слово Лемковины на тото Лемківщыны Но і
прочытам іщы єден фраґмент Доволі активно в текстах лемківского писанного фольклору выкористовуют
ся назвы сіл якій репрезентуют териториі прожываня Лемків Іде ся переважно про
сільску місцевіст Зазначым што нерідко назвы сіл функцийонуют у складі прикладковых сполук
завдякы є кым вызначаєт ся статус населеного пункту наприк співаночкы муіі зо
села Зомшаны До прикладковых спук інді входит атрибутивне означыня якє не тілько
характеризує село з якого а і передає ставліня автора до нього Боднарка
Бодинарка барз красны силы Цы такє Конічно конічно округлесилицьку або Святкова святкова
то гарде силідку Означыня в наведеных прикладах свідчыт про ставленя Лемків до
своіх сіл з любовю Позитивна характеристика села може здійснювати ся через порівняня
його з таєрем Конічно конечно округле як таєр або тилить наш тилить
наш округлий як таєр Означыня округлий можливо вказує на форму териториі можливо
целек сама слугує выражынь уподобань Лемків Типовым для лемківскых співанок є вжываня
о іконіма як характеру лоґічной ознакы парубка або дівчыны єхнього майнового стану
Дівцятко з Явіря глядало Фраіря Ци такє Ой піду я до Боднаркы
там великы віны Зрідко в жартівливому тоні подают ся і кількісні дані
через формулу скілько стілько што до наявности дівчат у певному селі як
от Скілько в решеті дірок є стілько мокрій ділок є Належніст хлопця
ци дівчыны до певного села трактуєт ся як позитивна ознака або як
неґативна Малай Офраіра але не з ругіля тілько з Лопенного Ци такє
А в Андриівці молодичкы мают ґембы солы дідкы Ци такє Ой о
волтушовій дівкы красны сут великы сут маленькы Іщы єден приклад Хочеш ся
женити лідий до ропийці Там такы дівцята як рыбочкы в рідці Нерідко
назвы сіл указуют на походжыня або місце прожываня ліричного героя зазвычай такій
оіконімы позбавлені конотативного забавліня Ясси хлопец з розділя з розділя або Гора
Гора і долина не виділ єм ґівця з Угрины Подакудив кунім не
лише позначає і місце прожываня ай характеризує головного персонажа презентуючы додаткові певні
його ознакы Я парубок з капушон не мам жены лем єм сам
Або такє Моя мила чорнобрива зо строку а я тримам лем для
Тебе зо сто увец Назвы сіл выкористовуют ся выжартівливых порубочых тедівочых співанках
вказуючы на якій ознакы діі дівчат ци хлопців А в розділю дівкы
красны посивіли юз Ци такє Фриєриць кум нашол гей на верхнім кінци
А жены не мужю в цілым смериківци Іщы єдна цитата буду цярувала
препеґю хлопків І і іщы приклад А неє то неє як умысові
дівкы Полний міх іх дают іщы два запіркы Зрозуміло што слова о
іконімы в текстах співанок ужывают ся в типовій функциі яка полягає в
конкретизациі локусу певных подій так у кєрмышівскій пісні подає ся перелік назв
кількох сіл удній стрефіі Авдіісино Галиці на Сливянку до Рупиці а з
Ропиці до Мацины і там уж до Прегонины Тут ліричний грой святкуючи
кєрм в храмовы свято Мондрує зі села до села репрезентуючи такым чыном
ґеоґрафію Лемківщыны Отож о іконімы в контексті співанок выконуют певну функцию слугуючу
насамперед втіліньом ідейно тематичного задуму автора У парадиґму власных ґеоґрафічных назв народнописменного
дорубку входят на іменуваня гір та річок З поміж усіх оронімів найужывальнійшым
у контекстах співанок є слово понятя Карпаты якє назагал символізує Лемковину тому
ця лексема часто поєднує ся з родовою назвою гори і водночас з
посесивныма займенниками моі наші Гуры Муі Горы Вымуі Карпаты Іщы єден приклад
Горы нашы горы нашы горы нашы Карпаты Значущіст Карпат для лемківской бутєвисти
проявляє ся в тому што ця назва в контексті асоциюєт ся з
назвою Лемківщына По суті ронів Карпаты выступає як один з найчастотнійшых конкретизаторів
загальной назвы Гора від так іх самикостилістичні характеристикы збігают ся Доволі характерною
в пісенных текстах є власна назва гір Бескєды яка етимолоґічно повязана і
з загальною назвю Бескєд Бескєд зі значіньом круте урвища провая або гора
скєля У текстах лемківскых пісен ця назва синонімізує ся з номенами Горы
Карпаты ци підтверджує сий способом ужываня в співанках Горы нашы Карпаты горы
нашы Карпаты кілько вы нас вартате Горы нашы Бескєды Нашы діды предіды
горы наші Нихто не зна Нихто не знаты Кілько ви назверты Нихто
не знат нихто не зныт ле даме де даме занияти дукы Немс
не дамес ти занияти дуты де ета зали ты нашы діды браты
То ва знати не казали Ты нашы діди браты Як сили тіків
Як на жыр як силик Яґ на жы пальпа Мам іщы такє
звіднаня пані Стефанія но в свій час орґанізувала конференцию бо мы маме
в конференциі де і вы і она брали участ выступали але была
і окрема конференция в девятім році лемківскій діалект у загальноукраіньскому контексті і
там вшытко было о Лемках Таповіме ріжны ріжны науковці ріжны выбрали темы
і было дост цікаво і хочу одзнати ци єст в плянах іщы
якысы такы конференциі творити орґанізувати І другє Ци берете вы участ в
конференциях в Польщы в Словациі може іщы деси тепер онляйн то ся
одбылот в якій спосіб власні і може якы науковці занимают ся тым
подібным што і вы сут такы же вы спілпрацюєте даякы з Польщы
Словациі якы мают подібны темы Од як тым єст Но як щы
часно більшо спілпрацюємо все такы з тыма хто жыве в Украіні А
пількы єст такы же занимают ся Лемками лінґвісты ЛЕ Ну ту теж
поділено бо тахто займає ся семантикой хтось займає ся фонетикой і нещодавно
было у Львові захыщена дисертация якы пані Гнатюк власны Славак Мирославы Галацюк
Она вже мі написала про книгу дуже цікава єй робота я писала
відгук Далі Ео она мас інчий напрям біл ся фонентычный дакторе так
было оно але треба всодно досліджувати розуміти як шаполізу в фонетику в
науковців ци дуже цітко Я тым тым тым тым Але можна што
цитувати штос пізнавати Власне в ту справу в яку вынавлі злавно ні
краще знає тому єй мож напитати про те ци інче ось вона
там буде експертом вона бы там буде знавцем Я буду в чомусь
інчому шехтось в іншому А якы сут іщы науковці якы дотичны якы
в якій су спосіб до лемківской темы штоси роблят даякы досліджыня Мария
Новайко брала прізвиска переселенців Вона выкладає в тернопискому Нацийональному Університеті Педаґічным Нацийональным
Університеті Ну власне Лемкоми займают ся ті Хто є як то кажут
дому Лемкы Ци десно такых здебільшого Правда є на Луганщыні науковці якій
досліджуют як змінили ся ті переселенці Але це і зовсім інчі материялы
якій выглядают дуже сумно ци такій своірідний приклад як русифікували ся Украінці
в Новунщы Я бы хотіла сказати што кожду наукову працу треба чытати
так вымовити золівцем Тому што І чытати повільно тому што відкрываєш навет
якій там символ ту саму хустку ци хрест і треба перечытувати кілька
разів згадувати што казала твоє бабця ци дідом а якщо они ще
славу ужвіти іх перепитувати і це така дуже цікава констатация того якыми
є Лемкы і це Єдиний фольклор власний єдины материял де збережены якій
были і в нашых зараз можливостях Продолжыти це якій мы будемо чымы
є Зміниме ся ци нам не соромно буде зізнавати ся з чы
ми Лемкы але повірте з тым якымяло мы працували скількій є книжоків
нас і в Польщі виденых і Словаці то є чым пишати ся
є чым пишати і це констатуют не Лемкы а констатуют люди інчых
нацийональности Де чловек може купити тоту клу Хай люди пишут єст місце
де можна купити де люди можут писати наприклад в інтернеті дувас Хай
пишут в інтернеті тому ся выходит наприклад як ся є розглядати Так
як ся я пишу як же є подаю в книгарню книжка стає
одразу ся дорожча Га Лег ся написа лег ся наплати і выслати
хоть том выслати єх ґластитами Ну хоц том так мож звычанати р
і так буде і так буде може в такій спосіб І мета
не продати а мета штоб мы почули відгук власне від Лемків відгук
в серцях Ну навет сльоза ци буде великы великой подякы для нашой
роботы честно скажу тому што смы сміяли си і плакали Коли писали
книжку честно скажу це така дуже болюча і сварили ся бо можна
оден символ ріжному трактувати Но наприклад наприклад што якій і што можна
ріжно трактувати што можна ріжно повісти То вже тепер не згадаю але
певно всеткы было більше з весільных пісень гну і але думам же
тепер вшыткы задоволены і будут задоволены чытачы особливо науковці якым може і
бракувало такой праці такой праци не має мы тым дуже тішымо ся
што нам вдало ся зробити Правдомир дуже долго Дуже важко переробляли чымало
материялу треба опрацювати штоб зрозуміти як подавати є хорошы словникы кым послуговували
ся жайворонка што до символикы Но власні хто найбільше тых символів і
так дальше но то як треба знати што єст символом чого но
одкаль знати як може не знати то де Но слунили в першу
чергу жайверны а далі відкрывали наприклад як што описували Хрест брали все
брали православну і грекокатолицку літературу і дивили што там означало што там
далі накладали ци нам територияльно підходит ци не підходит Бо все ж
такє треба врахувати терторальну специфіку обовязков десь могли і послуговувати ся тыми
які там были еміґрацийні процесы і так далі Все мало вплыв на
пісню все відображену в пісні Тому ну так довело ся богато попрацувати
ци мали підняти літературый вітчызняний і зарубіжний Але я думам же мы
на тым будеме завершувати я Вам щыро дякую Щыро дякую і жычу
долгых років Вам Вашій мамі пані Стефаніі тыж Вашій спілпрацівниці і я
так розумію приятельці пані Стефаніі пані Людмилі Ларюк і якы они долгы
рокы робили тым тернопільскым Нацийональным Університеті і жычу далей робити далей дітяти
дашто нове і цікаве і тішыти нас своіма новыма жервами і буду
рады як тота книжка найде Чытачів она найде але як найшырше коло
як оно піде в найшырше коло чытачів щыру вам єкую щыро дякую
за нашу бесіду Дякы щыроз Другы слухайсє на тім дослієме на передачу
у нас в Устях была кандидатка Філолоґічных наук доцент катедры <unk> Lінґвістикы
Кыівского Нацийонального Економічного Університету ім Гетьмана Наталия Лісняк Бесідували сме о книжці
мов світ лемківской пісні Бо пані Наталя єст єдным з трьох єй
авторок Іщы дві авторкы Людмила Лакарюк і Стефанія Панцьо не были присутны
при днешній бесіді але дякуєме ім вшыткым за велику велику роботу Внешой
передачы звучали співанкы выконаню Аничкы Чеберенчык Но і треба звышувати быю спільно
При мікрофоні была Анна Ґарпан Отавайте здраву до стрічы за тыжден