70% #2022 - 70% #423 Лемкы в Копичынцях (2 част), 22 V 2022
Еп. 2022

70% #2022 - 70% #423 Лемкы в Копичынцях (2 част), 22 V 2022

•

Опис епізоду

Odcinek opowiada o spotkaniu z Łemkami w Kopyczyncach i o działalności tamtejszego oddziału Towarzystwa Łemkowszczyzna, który organizuje wydarzenia kulturalne, spotkania rodzinne i pracę z dziećmi w miejscowej bibliotece. W materiale pojawia się też wątek pomnika upamiętniającego wysiedlenie z rodzinnych ziem oraz wypowiedzi Haleny Turuk i Włodzimierza Turka, związane z pamięcią o Łemkowszczyźnie i jej kulturze.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Видам вас мили моі слухаци при мікрофоніі Анна Кырпан Мушу вам ся
признати же барз люблю провінцию барз люблю провінцийны малы і цілком маленькы
містечка Галичыны Кажде маєсу свою родзинку ма свою красу ма свій шарм
Днезко заспідеме до містечка Копычінці маленького але долгого містечка вырнопільской области Перенесеме
ся в просторі але тіж перенесеме ся і в часі бо моя
стріча з Лемками Копычынец одбыла ся іщы в лютым <unk> рока Думала
м сий товды же то буде лем перша зо стріч і скоро
проду Копычынці з нас Прийду і продолжыме тоту бесіду яку сме зачали
товды О такім сме ся добесідували але скоро по моіх одведеных Копічынец
в лютім <unk> р зачала ся в нашых краях шырити ся пандемія
коронавірусу і каждий раз коли лем зас плянувала єм подорож Тад фурт
нагли зачынала нова фая той хворобы Но тепер як бы той біды
было іщы за мало Росия зачала в Украіні війну То на разі
не чакам ніж на нову стрічу а даю до ефіру тот материял
з копычынец якій уж давно лежыт в моім компютери Першу част нашой
бесіды слухали сте тыжден тому а до нас буде звучати друга Для
тоты хто націл той першой части повім же зобрали сме ся вшыткы
в бібліотеці для діти Тота бібліотека оддавной єст і місцьом стріч доруслых
Лемків як самы они тото сой назвали лемківском світлицьом Ну і розумій
ся в лемківскій світлиці найдете і полиці з літературом на лемківскы темы
Лемку в тотій бібліотеці дашто роблят тыж для своіх діти і внуків
Ту одбывают ся тематичны родинны стрічы бо в бібліотеці діє клуб мы
і нашы діти В тім вшытків велика заслуга рядителькы бібліотекы пані Галены
Турк Хтіло ся бы мі тепер прочытати єй вершы Нехай паляє ватра
Нехай цвітут блавати Нехай ростут у Лемків і дотькє і сыни Хай
більш не знає горя твоя старенька мати Яку турбуют завше про Лемківщыну
сни І спогади про щалу про горы вкрыті ряз том при двічні
ті Карпаты де букыві ліси де влітку родят рясно і ягоды солодкі
чорниці і грибы так хоціт ся старенькій напити ся з криниці холодной
і студеной лемківской воды Вклонити ся низенько прабатьківскій світлиці Іще хоц на
хвилинку вернути ся туди лишыли ся тількы мрій Колядкє і мамні пісні
І так як Атлянтиду хоці не вернути більше Так лемківщыну рідну Вам
не забути Ні Тот верш написала пані Галины Турук Коли она іщы
товды Гая Тымошенко родом з кыівской области познакомила ся з Володимиром Турком
своім будучым мужом тотовды власні і зацікавили ся лемківском культуром а пан
Владик родиці якого з Крениці Не лем цікаво о Лемках оповідал він
будучы музикантом міг намалювати звыковы краєвиды Лемковины десятками співанок і приріжных лемківскых
мельодий Володимір Турок пришол і на нашу стрічу і зараз будете його
чути Він Не лем співат не лем грат а кус і компонує
дириґує рядит і рядит вшелеякыма ансамблями і хорами в Копычынцях але вернул
зас до печатку нашой бесіды Члены Товариства Лемківщына з Осередку в Копычынцях
оповіли мі о свойой дільности од <unk> рока Толле ся товды зорґанізувано
ту локальный осередок Лемківщыны Были ту і ватры концерты выставы тілько вшыткого
было Місцева орґанізация Лемківщына рішыла поставити в памят о выгнаню з рідных
земель памятний знак Автор памятникы Омелян Фейвор родом зо села Святин коло
Ярослава Памятник дост простит але єст ним своя філософія Пан Омелян в
нім одкликує ся до камяных таблиц скрижалий на якых было вырыто <unk>
заповідий же іх дал в Старім Зывіті Бог Мойсию а тот цілому
жыдівскому выбраному народови Становили они тоты в крижалі тоты таблиці становили цілий
закон даний Богым людям В памятнику права з двох скрижали цифнуто на
пару центиметрів переміщена кус назад єст то символ что выгнаньом люди з
рідной землі закон Божій зломано Медже двома скрызолями вытято крест то крест
з повітря Він невидимий єднок барз тяжкый Бо тот краст несли вшыткы
кого выгнано з рідного дому В самой середині краста вісит невеликій дзвін
дзвін то ж цілком материяльний правдивий дзвін і коли до него ся
діткнути то задзвонит то дзвін нашой памяти Но то зас підеме в
бібліотеку ци то до лемківской світлиці Зышли ся ту поважны Лемкы пані
Любомиры Іванків яка зо самого початку урядила місцевым Осередком Товариства Лемківщына мама
єй зо Солотвины під Креницьом Єст ту і Іван Куцинда родом з
Ославийці Іван Ласкынь з Білічной Єст і споминаний уж Володимір Турук Думам
же з него і зачнеме най нам дашто заспіват Слухал я пісню
Жданкіна в Лосы по лемківскым містечку Рішли Лемків утрисваня рішли Лемків утрысваня
і принесли місце Ішли Лемкы лукы сланя присли Лемкы лукы саня і
привертлия скру свіжых стага пу Мати в сланя синь не знам мати
сланят синь стя Боже полвы Написаня син не знаписваня син незна дітя
бого жепу губы і чустні волі То вылутит ся до кого ва
і долоня гумарі На долоня гумарі Так болоти і дологоня хумаріі На
долоня декло сонкы під словяньскє є гетітя Ідут з пані плачы пані
Ідут зані плачы пані кругом спели ся гашыт за ні плаче пані
ід пані плаче пані буд девит ся гы Місяц дало быны Жданків
долеків ничыня нема Він інакше і з роль посладска Ей ні Як
не інтерпретували мі паківа Я так собі подумал бы то де было
колиси штоси такє треба было І я так не знам я послухал
то Жданківа выцікаво было але є місяц долшыл не дуже по лемківскы
То был Володимір Турук з ним в нашій передачы іщы ся стрінеме
но цю лист він журил ся же мельодия му звучыт не барз
по лемківскы але як щыро повісти ту можеме журити ся же в
Копычынцях не звучыт уж і лемківскы бесіды Іван Пласкынь з біличной якого
окстил отец Димитрий Хыляк єден з творців Лемківской Республикы во Фльоринці Іван
Пласкынь такій поважний Лемко не потрафит юж бесідувати так як його вітцьове
і дідове На жаль Іщы зявит ся гнеска выплы тема мулы і
ідентичности а на разі оповідат Іван Плясконь Выпамятате тоты як оняли Я
зрук першу руку Білична Ізбы ваше родиче таты мам Аня Ізбы Ама
Білич Мама з біличной Фактичні Ізбы суд а села Білично не є
ціном Села неє але і лишыли ся капличка пличка І церкву О
тота церкви от Вшыткы хыжы розобрали хы вшытку розобрали жебы нич там
не было там стоіт лем тота церв то село было дот мале
так Видате як маленьком словац Но бы село перешло на Православія Православя
Ічно і зыся якый был перешлын на Православя По Тылявскій Схыльмі нас
такій священник Хыляк Дмитрий Хыль то він не хрестил ільк Він пак
был в Лучеві ток він мультуєн знаників Чытой чы то не той
тоты казали же было ефдів як переходили на прогославя то дуже протів
деякі були то Закрыли церкву хтіли підпалити то хто тому ся мнутиве
які Католикы лем были не знакого не знам я лем знам же
воювали за тото жебы церков дати православным а як бы по закону
было так же церкви належала до грекокатолицкой церкви самобудовы церкви храм І
зато пак была поставлена така цясуня деревяна Ну може хто єда ну
тоді Е было Інші та наймы вшом роців выіхали то мі бы
пят років тіж Але ви даку спомятате своє село То памятає бы
є был О так як то діты не слабы было така річка
з горы бы ту майже но вперали серед Словаків там же в
Керох Чехословациі і так нібы Словакы такла річка а наше село было
з одной стрыни річкы з другой стры Так казали як ніби одкрыта
книжкы Річка біля білична з того же річка Біла так так біле
як біля а село я чытам в ріжных місця в Тампише Білична
Тамписе Білична там іщы якоси як люде медже собом называли своє село
што білична кыжалившы То я зрозуміла же родиче з єдного села другого
села ажыли де в Білиґлиці же замешкали Кали тато Іван Іван Сидорович
был майстер і мій тато мамы як мало нимен Оля Оля Оля
Іванівна Тато бумайстер і сам побудувал хату Здеревяну хату тыку нову хату
то блохыжы І в тій новій хаті меж долго не пожыли бо
же <unk> році нас же почали пересиляти Якы то сте были ґанды
такы богаці Ні Не такы я знам жебы не дуже може середнє
<unk> морґів полямали там і ліс з лісу трохо было решту тикыло
горна земля Мали своі коні мали коровы Уцімали нормально так не прожывали
бо вшо было в чоже треба было тілько тоше деже так добре
не было треба было красте кросне так Івас в хыжы тиж мало
сте кровасна мали крос так трава та Тільку тоту селу <unk> люди
Ну ну ну ну о <unk> <unk> роди Може так Знаю точно
я не можу сказати Детіз думе ізбы то были більшы тавты Тільку
де феномену може знай мож до тридцят мож І як половина села
выіхала до Совітского Союза а половина уж акция Візла по Польщы іх
роззыва Дожкы так трошкы пішло може меньше як половина пішло на Польщ
Гм на Шльонскы як на Шльонскы Ну а мате даку родину том
была было Але зараз Чыш Я был навіть чы родины коли Ліґніци
не жыли мали семеро дочок Ваша родина якы были высыла што Ін
дуже втіл села і де доходил до доктора і му сказали што
не старайся бо ся на не буде цим тілько Я як тоді
быти сама молодця была Анжеліка то потім де сме навыіхала до Америкы
не знаю Вы якы та парой дате наприклад на ватру Дуждыні то
выдате тоты місця одкаль Васіли тама Были сме так якы єздили Бо
там же крини си недалеко то меци зізджали і туда до свого
села заізджали Вілиці фактисі Нич неє Нич ни Трава ротне та просто
долина є ті місце де они було там бунтам полякы тримают зараз
пуці єм зробили выпоси такы вышелишів ся на той дехата буле а
під Нижым темнице пивнис то пивнице лишылисиы Так можете найти навет тепер
та де Жыли васє тато мама ся мал трьох брытів і три
сестры рішыли ся мене одна сестра і я жывсі жыли ту в
кійноплі в Чернополі в Кренц Тато мал ци мама уряд уже была
тато друга жінкы а від першой жінкы был сын Стефан Іго під
час війны зобрали в Німечну Мыдово шукали за ним аж потім найшли
Так аж потім ме знали нешли на Украіні і такий храст Ведіт
до трафил но вхід Украіны ах і не ю знесли е поіхли
туда до него Чірвений храст е помігы найти ци як Трохо Червеный
Храст І мы там найшли Дюгы Моі діти шы маленькі были тым
разом будут там з Рускы Мури тым ме тым же разом піддыхали
Він потім переіхал сюди і же тут мал свою сімю але же
ту же його нема Но тепер зас попрошу жебы дашто заграл нам
Володимір Дурук Істі єдна така співанка співанка бо моя мама знала богато
співанок в лемківскій а наприклад єсі маленькій был і мі ся сподабало
бы єст было лемківска музикам нас монастырска монстерса і там были вытоты
такы такы мельодиі де Ледрожкы не зна Є мыблину де знам повізна
то Дай Влады волкі по такому планы І от як час чергували
ся вальсова тоты латона Ідеме ліде мі свідкы горя будеме дурка може
мам во дворя моде марка може мам во творы Пань моша злополо
сой пташа такє сой злопа што в ним буде мала повучати ште
чыма тоты выгляды Каликого вальносинчеку дали на же такы позвучати лаванця Ботам
теризня оно тота дівице але то было весіля то были цілы забавы
такы Івам памятати іщы часы коли дойсі было жыве Так они обыли
тот Лемкы они чули бы тот циґаны циґаны в основному проводили музыку
в Крениці А они ж были так якы під підпывом тых тых
музик музик циґаньскых І о ним там было так контрабас скрипкы секунды
перша друга скрипка то было скрипічновы зґароды з трубами бо то зараз
трубы сексофоны і там по тім онишы добавили а це вариян І
оникє то я ся чул тоту музыку Я мене то зацікавили Яси
памятам з того ско і думам одновити якшуце є бо є нараз
записано для книжка Я почул таку співанку яку я не знам Я
недавно почул русиньскій ансамбль Півых Яблиці нашых книжом басен О за нашом
книжом Бассена Черобы та вчера был ладі Не вкажема гне скаже Чера
была была Не вкажема гне скаже Лем ототіж з высідного телоґраму І
чул я галицкє бесід был але дес тот было сухо долі але
по Ой ся най ся дай коханя моє Ци не помо же
плаканя моє што ти выдіт запряжены наідеме поідеме о тіж лемківска мельодия
але на бойтівскым усі онде сприжыл пишу місцевы але выкорстувал тоту фолькло
Та є така пісня мі ся сподабала єзы але рідко є тру
світат друг Была я Высела ой але не вырой Але на дым
славы выселівскій слам выселі Славній веселий ой заголубы сой веселі славній веселі
славі Веселист ой іж гарна пісня така дорого дужна єй я не
чул тіж на фестівалях жебы єй підпіла мише те лапомвасту ей свою
плевілю на свою памютів ой свою плевію Заграітелі рало танцю благосків швоім
вальны панків было памят змінено ритму нас Ліма Бо нас не Божа
вашом хыжом бо за вашом пшеничкаме поза нашым книжок поза нашым кінзом
Челічка мичка миснес Поле хлопци до нас боле хлопци довнас котрий не
маже Боле хлоп дома бо нотлопнас котрий нема же котрий не маже
Де буде вожа Як помашыру нях помачылю до чужого краю Припоминам же
сма в Купочынцях в Тернопільской области вымісцевых Лемків Зобрали сме ся в
лемківскій світлиці і то уж друга част нашой бесіды Но і тепер
радиме з Лемком З Біличной а то Іван Пласкынь Як было як
Вас выселяли Вашу родину як было в вашім селі нас такого такого
примушу векого не было Були ті аридатуры проходили і проводили таку роботу
што Вас будут пересиляти жбы были до того готови І тоді вже
назначыли приблизноше на такый то ден штукі придеся приізджати І сказали што
можну з субую взяти Можну субою взяти было досить богато бо мі
взял мали кунь но лекінь мели субуют дві куроі е ну кунів
же лишыли си певно там десь на станциі де нас до вагонів
грузили Знают бы тоты бутелиц ци дето было та станция для нас
грузили ятурны Не памятаю але не зобрали богато су субойшу могли То
<unk> рік <unk> рік дес червень не підчынили ся тому закону што
тоді бушы треба візджати А ті хто не хтіл єхати то ся
лишали ся лишали ся тікали де сховали а потім же всю одно
єм пришло ся же як не сюдато є іхати туда на Польщы
В ліс ховали ся те і всы було бо казали што там
были і богаты ті судати жупа Добре пише ту так же в
<unk> рукі в селібіличным были <unk> деревяны хыжы о <unk> улосів руці
Жыло <unk> ухід Но было там медже нима і <unk> Жыгів В
<unk> роках <unk> родин было высылано до Сірского Союза кус більша част
як іх пілсела лишыла ся В <unk> році в часі акциі Вісло
было вывезано на териториі Польщы На землі озвиншане Були то кішы пожыли
місяц два Мали гроші Переплаты на раниці вернули ся нова Здало ся
нім пернутці лишыт ся там І так може быти буде но але
але тоты же Пілсело выіхало Пілсело не выіхало А чом Ну я
так думаш дісно што то не аж было так масовоч як што
той тар ся могло лишыти Очыбы там як бы вже дісно зачыстчали
тото бы зачыщали так як тут чутло близче было до талукому тішошы
стріляли всю выганяли шукали попід валах шукали всю де жывы хтось не
лишыл ся А там такого аж не было Дуже долго сме іхали
має два місяци іхали од а тож треба было годувати дві коровы
А ту ночы были і памятают добре Раз як тато засвічувал лямпу
а пуйст як знаєте здры Лямпа выпала Но то такым было іхтаром
ям вашым та ліхтар выпол загоріло ся Догріло сету почали там тушыти
тотату є то была конфіна конфіна то рукы тато пограли там декы
вло Ну ну тяжка дорого буду два місяци попробите выліпувати ся Тато
так розказу уж документы были в нас на Тернопільску област Але мы
мали родит всю такы шептакы а той шептак авло такій він служыл
колись в царскій арміі А як він там пополне знаю і він
казал шо там на сході там ліпше жыти Чо він так сказав
я не знай кій дідо Полубу шептик служыл в тій арміі русиньскосийскій
Кашытаме Добри же тим не зна Може там де бармі был тым
молі добра І поіродил аж лугоньску обыс Што не луганьска ворушылу градска
была ворушылограцкы будьо А де конкретні конкретно стониця луганьска не в самі
стує служы там до колостонеців Але в столицю луваньскє недалеку были сме
уж <unk> кілометрів дістай Вашы родице пришли уж на тоту луганьску землю
Ято штой бозюні дераз зараз То уж то єсте нічого не видно
колий трава Перекотыпували бы ты ни Та які думкы выдакы як тут
думкы реша хоц єм туда а вітам треба выдумати як до виродий
цілый час тым жыли як той тічыві Які там думкы плаціте всю
і там нам дали хатину файну таку досить деревяну але была тілько
хатина ани было хліба а ми проразли дві коровы і не було
ті коровы де тримати Ну а то степ і кілько вас там
приіхало тільку родин ну там шысты родины приіхали Тот ґраз там і
той Петро Ясинчак Ясинчак Не туже туда приіхали Ну і тым шутам
такє было нівыку вос ішло там де то ходил туда до роботы
біда было не Шуісты добше ті коровы ся тримали Але одного разу
вночі напали вулкы были припняты до веранды дыкуі коровы почали кричати тато
як проснул ся засвітил там лямпут і почал світіти довже не втекли
але Дуже покушали хорів те што прийо пришло ся ті коровы доізати
і здати і вже тоді не было взагалі чым жыти і вже
мама просила двоже тата жебы якось повернути ся сюди на Тернопиш Любінцях
там були були Зядик Фемлия Дзядик Дзядик Василика Дзядик єзнє імя хотіли
суда поіхати І одного разу тато же договорил ся з машыною памятає
добры тумашєнткы Газончыкы буде куди лесо самосвальцікє знают в кыле кузун великій
бужы мена і не могли тоту сю там поскладати заявила на нас
сусідка міліциі І тоді міліция мы вже приіхали станцию же розружали ся
в луґаньску і міліция нас назад поглузила і Назад привезли не пустили
на міцю зобрала і потім суд І тата і мого тата і
тата Петрового Єсинчака хтіли посидити в тюрму Петро потім найшол В мі
там деси служыл троха в міліциі тіж нашол ті документы якы был
той суд і де прокурор просил покро по пять років дати Вы
просто хотіли вы іхосами хотіли іх просто хотіли выіхами не знали там
ци треба дозволю просвятити же Украіна і то Украіна і лаймали І
вас мали судити же вы самовільно приріг з місця на місце Украіні
Но а то ж як по власти виішса Рабами то уж не
можна переіздяти то виішса Рабами виюш як кріпакы вас прикріпили до того
місця і уж не мож а такы хто як собі хотіл тоты
чато для ро І што Вас судили Судили тата Судили Петрова тата
і як кажу хтіли по пят років дате але нашы Мы позверали
дітей ішли туда в рекомпортіях тото дібучы хота і почали просити тоді
суд вынес рішыня по <unk> місяців выпруных робіт І мі таты разом
з татом Петровом робили в шахті Пілрока піл року відробили в шахті
потім же нам дозволили приіхати Ітатне приіхали сюди до Клювениц жыли в
Клювинцях а потім біся році приіхли в Копычінці І вызачали уж ту
жыти а было ту більше Люди з вашого села де сут баланців
кільц хурускы тато же потім робил хурускы бы там провізвор почал будувати
ся на такых треба было робочых майстрів Тотор там робил Ґрунцих богато
переселянців з ріжных ох русків богато але Лемків меньшы курускує але переселянців
дуже богато а вінсам потікали майже всі із Кыврадской области Тікольчучковин і
сусідкы Дашого села людиі поселили Лем ту Тернопільской области ци да ішы
Тернопільскы обла Але вы напевне знате де і мешканці села Ізбы як
іх вывозили і де іх і разом з вами Не был ту
так он был колеґа наш Іван Москва Тутуж він то недалеко носил
чужів то зіз богато є те А да тоты люде ту в
тім рейоні іщы дати із даноте по хіра по всім реюніі по
сім нашым реюніі Деякы єй висяти нієй гм богато нашых ну куцюбын
сут там меньшы там більшы тіж Но тепер зас зробиме музичну перерву
і як не зробити як медже нами єст Володимир Турок Но прошу
пане Володимире Но бы я налет не раз собі одмонту такій злошо
думал люблю часом си пограти просто лемківскы співанкы для себе часко Лю
Ну перше меньше як тым се цікавым жытошу з руками але люблю
так часом собі так кус пригадату напры нашы Карпаты Мене є ту
такє як горы нашы Горы моє вырыззелены автоля і радіс засиніли бурыте
зашум Бываєте зоры Моє рідны горы О це такы єден та я
такым дрібным матьком мате списано єси дры котра писал Горі єму бышов
долины Не можу Ет не памяшол дівчыну сой машу Ожему не мож
Там такє такце потім Ну родили си терка за нашым хыжым купсером
але феєра Годинає і в сонечку зашло за высоку гору при долині
Криш то тіж было коли співали декары Буде уж совле слова Припоминам
же в Копыцінцях в бібліотеці для діти в лемківской світлиці зышли ся
в тот ден не діти а барз поважны Лемкы Любомира Іанків Іван
Куцинда Іван Пляскынь автор памятника Омелян Фейло голово Купичынецкого Осередку Товариства Лемківщына
Ярослав Дровняк Што голова пришол з тортом за то кусцьок сме ся
погостили за тото щыро дякую зас вертаме до бесіды Ту в тім
реґіоні Высяньскій з якых сел сут Лемкы Чоготвена і одерше <unk>em і
мужцыны Горя Чернешка звідкє была рускєрла протоколоскы тог новівы ет і західны
ты І так сме вижыли же єм до того часу бачте но
айжет років скоро А ту уж легше было провыкати на такє плуганьской
области Та уж легше буду молам <unk> Я пішло до луганьской области
промову Я пішло до луганьской области на фестивой в село Переможне но
та я чую пішла я в село Переможне та бесідую там з
Лемками та они по лемківскы бесідуют так А ту є Монастырска ковалівка
коло монастыр за пам всі буде покы так а у вас як
люде ото лямкы тоты сходят ся от в товаристві як они они
як бесідуют во сутыньскы як була наша щытина фразуля то она все
говарила по лемківскы І казала нам што бы мы говорили но лем
може не слухали єй Няту А што тара баба та кєта рапле
Хто повідат так Як робил велику воску де тудіш ся я не
будут ціленом ге лемківску турыств то не было такій епізод ден был
Як то треба зростают ті овоці тай выводят школу знаіти Помагати ж
бы там послав писапы поводис є тайхал єма шыни нивы є єздил
По пурях ти уна ся в порохах наг ти єдем горіл і
з тыма вчытельками вседе ігы Дам може знайти выдит дівы ше ге
і ділю ся а потім же нібы відіждаю від них обернул ся
так а задім міні написано не заді нашых на тых порохах За
ся А што дібні штукну гусерт Чыя маюти фесхати то яка кєдлика
з вашой школы о тілько так буде діят друга школа Котра ни
до того не додумала і то гарно так єфішно І то так
треба написати же його вельо же так прочытаю розуміне Іє і віты
дієцю сымкы А не доблі тото Слави пуштарка дуже як Не по
што пришли на всього толе Жы доплачут там в десят гримен з
десят рублів за тошло што они нібы дідвіны Перже доплачут Якім помысло
пришли на всього толе же доплатит вына лем то же вона підкажы
а рамі потім розказы Каже вона такє каже закошле пришли нам ся
го десят рублів до плати за то же на ся очове пришли
допоштате нарозуміле Ну было такє тут в Копычівцях мало лемків я коли
приіхал Сюда Выдив ся один там закідає такым гам акценту такы говоры
такє чест істери такый выяв буде указуют ся призвиску міляти ся кым
святысові А він славін а він справа в тому што вони тут
жыли і вони вже носитю випыл запослувили ся шу труды были дрізнити
від містаю небе зразу пізнавали по центу што бы березівка монастыріска співакы
там всо переселенці і навіт багато місцевых што запитали декідо лемківскыми словами
Нам лемківского языка было тут лемківской выниткою ну переважны ті старші туди
ся не могли то же надістнували сміяли ся Нов не знайде што
тут єст Буланьскы Закрак Наше товариство оно такє о то як раз
активноа Людва Люди якы на єст берат выє назы більше такє новато
але меншыв яктив ампрезентивы люде Ай лиш найповажнійшу з ним такы за
Ага водит нас наудры думє самодрыт фє Залізы ся любовна сер поважна
людина по <unk> арне невыданы але дуже лем такы глубокы вішы є
в Лемківщыні Но іщы Володимір Турок Пан Владик з <unk> р то
іщы тото поколіня же памятат жыву лемківску традицию мулу народну музичну культуру
А якы вы перебрали од своіх родиців конкретні і сут такы же
нам приказ вас дома тото любили співати од лахі тоты якы выдю
співали были буда і вы были бо така была співанка швіднес жебы
єй чули мож діай братя Мысий братя Гей братя братішко вег ей
паща розлетийме Ей як волюта шкове Ей так ся вызле тиме Ой
як волюта шкове Ей бо люта школа Ей прекрасні співа Ой такля
нашы братя ой по світу тырва гайду ой тат ся нашы братя
ей по світу тыра гайю сміваня си смівам ей по світ ся
не Ей пташкове співаю Ей постіничне маю та пташкове співаю Ей потіничне
магаю Ото такє потішы тамєм Гори креницьом Степана Дрожечка гей мамякусу гей
братем си братя Оженил бы м ся барзі рад Чыє што полечк
миорамилой вершыні верше од персенечку сходило походил по шлапоку нашой кучы О
така трохі она є не дужыте подил одчылапал коло вашой думкы Оподил
почлапал коло вашой думкы Дзюгавы керт тівал потрапил од лучы Ей потрапило
лучы А я рано стала очы сберляла а я рано стала о
очы сберляла Жебы моя мамка о ничым не знала Ей о ничым
не знала ты Може быти такій Гори креницьом сипана дружечка знате так
Нє Нє ори кремітом сипана дружечка Гори кремітом сипана дрожечка ци пала
єй морочка моя флечка Ога си погагла а я єй пога си
фала єй повал товды я ся зо свойой позвал Овды я ся
зо своілой позна лишоєй до не сіл сой макылечком Прийшол я до
нести в сой лакылечком і просил єй о єднофюречком просил єй о
єдноклечком дуречко не бала дуречко не была Ани тобі мій млемкій недам
Ани то мій Миленкій не ла іщы добрий не знам О я
Тебе іщы добрі не знам кєд я того не днала Берлен Берлин
льото файна Май <unk> Берлен берружден выбралам до краю Ло смене шугаю
выбралам до краю смене шугаю Берлен беррувен Сама команичка вос мене жугалю
Я не велідка Вос мене жугаю Хоц є невелічка Хоц я невелічка
але ж я шумничка панколобочка Яківочка панколобвочка Яко прийвочка ой лемілены і
лем е Тотя ту посіял лайта і выбе тотя ту посіял най
тя і выбеле Посіяли його скіл брала Тапомалючків і я году брала
помадучю беру лем бы другы Боротю зва пішол мілень Я підзваний пішол
і милені Ян О такы співанкы по тым американьскє добри томо в
Америці Надобри пору вам ринце в комаже не дно вкраю призвычаю А
друга прийні желізти міл Приід будут додому плачут дівды свого та Але
ній так одповіда же не приіде Не мах грошы машытка пішкы не
піде Модолга далекал глибока З одхідньой Лемковины пісня м оно долга пізня
але Алем ріжны привладит з тым хлопом але то мі ся подабат
ся подавы тота ага Я не думала же буду мати такый транспорт
але доправды мі тікал Мы тові діда Гладіля Подумком хоц будме богаты
І чести не дайме скоптати а віры не злобит нам діда Мы
слабы як гача до плуга то дружно ся верне до діла І
будем нас дораз під сила лем треба помочы друга Не будме сыпчасты
як свого а дульме ся выгу ся дружно нагруду Племени наукы труду
і будме як єдна родина Бідлідны уж діда прадіда по думком тот
будме погоды Чести не дайме со А біды не зловіт вам біда
Русен Русенко і выячула же єй выконували але не повіли Русанку на
позов та не дуже гм но то добре Добре Тостерна одали Мы
милы слухаче на тім мусиме єж завершыти нашу бесіду Дякую гнаска вшыткым
хто долучыл ся до ней Дякую вшыткым хто брал ту участ чекам
на нову стрічу з Лемками Копичынец яка была так долго одкладана Може
товды і тота бесіда буде мати нове цікаве продолжыня До містечка Копичінців
Тернопільской области запровадила вас Анна Кырпан Оставайте в травы і до стрічы
за тыжден