70% #2022 - 70% #428 «Лемковина» з Рудна (2 част)
Еп. 2022

70% #2022 - 70% #428 «Лемковина» з Рудна (2 част)

Опис епізоду

Odcinek poświęcony jest historii zespołu „Łemkowyna“ z Rudna pod Lwowem oraz jego znaczeniu jako zjawiska kulturowego w sowieckiej Ukrainie. W rozmowie wracają wspomnienia o początkach chóru, roli Anny Hołowciej, Teresy i Stefana Kyszczaków oraz o tym, jak zespół funkcjonował w realiach ograniczonej obecności tematu Łemków w ZSRR.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Витам вас мали моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Тыжден тому зацяла
єм цикл посвячений словному ансамбльови спід Львова Лемковины Він постал в <unk>
році в Селисті Рудну коло Львова Зорґанізуваний він был Лемку з пізнійший
як Лемковины на рідных землях О Лемковині селистє Рудно писаной уж в
пресі бесідувано в радию ци в телевізиі і побіжно коротко і кус
шырше но і власні коли шырше то брали ся під увагу предувшыткым
музичны аспекты Аналізували ся як выступат Лемковина під музичным оглядом ня більші
цікавит тот ансамбль як социюкультурне зявиско Як так бы повісти свого роду
перша лемківска орґанізация в совітскій Украіні як культурний феномен То самы подумайте
як то в Радяньскым Союзі о Лемках цілком не бесідувано но і
тым більше не споминано николи о выселіню Лемків з Польщы Но і
ту не знайте одкылю взял ся лемківскый хор і выступат выступит на
высокым рівни Але тема Лемків дале єст заказана Юж навет сам тот
факт парадоксальний і вартий увагы Минулий перший передачы з циклю бесідувано власні
о печатках ансамблю Лемковина о першых роках його творчости Потім оповідала нам
хористка Анна Головцяк яка пришла в хор гладенькым дівчатком І гнеска буде
звучати продолжыня нашой з ньом бесіды а бесіда тота одбыла ся в
Лони Але видите лем тепер іде до ефіру А тыж тыжден тому
звучали голосы усіб якы гнеска уж неє медже нами О печатках ансамблю
оповідали длітня хористка Тереза Кыщак і єй муж Штефан Кыщяк якы спричынили
ся тиж і до самого постаня Хору нишнього Ансамблю Пісні і Танців
Лемковины Без початку то был лем хор Не уж знаме і словного
радяньского розвідника Петра Кугута Лемка з Петрушой Волі голос якого звучал тыж
тыжден тому Власні він переконал представників влады ІМБ жебы они позволили зорґанізувати
Лемківскій Хор в Селисті Рудну під Львовом Цікаво бы было ся дознати
якы арґументы выкорыстал пан Петро жебы комуністична влада яка тотально контролювала мешканців
зоходу Украіны а особливо культуру мистецтво вшыткы нацийональны выявы позволила Лемкам на
такый хор Моя субєктивна думка така оряньска влада мала мала своі контакты
і свій вплыв медже Лемками в сполученых Штатах Америкы і Канаді Комуністична
влада прес пресу літературу выдавану гын навязувала понятя о Оряньскій Союзі яко
найліпшым місци для жытя Лемків Як чытате тоты публикациі то выглядат так
што выселіня Лемків з рідной земличкы до Радяньского Союзу было не страшном
траґедийом лем найбільшым щестьом сяділь там было написано якє величезне то щестє
жыти в Радяньскым Союзі Але кєд просто оповідати якы вшыткы шалено щестливы
на штоден і на свято то того буде кус за мало мусит
быти якійси доказ от хоцби і тоты як красні розвивет ся Рыяньскым
Союзі Лемківска Культура Ото наприклад Лемкы в Селисці Рудно під Львовом зорґанізували
свій Прекрасный Хор Тодже Петро Кугут директор реставрациі в готелю ІНТ насказали
ся тот готель Журж Петро Кугут совітскій розвідник шпяк аґент якій тиж
спілпрацувал в орґанізациі Украіны Світ Нараз брал участ в орґанізуваню культурной проґрамы
для гостий за великой Млакы ци тіж офіцийных делеґаций Лемко Союза І
часто єдным з пунктів той проґрамы был і выступ Хору Лемковины Ну
а тепер най даст то оповіст Анна Головцюк же робит докторьом і
правій ціле жытя співат в хорі Я так ся подумала <unk> рік
Хрущова уж давно не є уж тол Бряжню і уж такы маленькы
свободы ся скінчыли засудили дисидентів юж там рік но постав значыт в
Польщы колектив Білянці <unk>Ú Lemko Literature <unk>y<unk>Ñ р ну в Польщы то
были кус інчы процесыт часа А ту были інчы і ту здає
ся же колектив Лемковины так лоґічні як бы подумати мал бы зявити
ся або скорси якых років сім за хрустовскых часів кус вільнійсих або
сподні або не так вім але або кус пізнійше Наприклад в <unk>
<unk> Коли уж зачала ся тота перестройка і коли уж повіяло вітром
воды правда в тых часах треба позволити то не могло быти люди
ся зышли на тій одтель З огляду час я была малым дівчатком
Де щестя мали щесты жыта з женами хто своіл Амилами сутами ознали
хто не знал Може він собі ребілітувал дашто за но не знали
але і в Канаді В Америці были ріжны лемківскы орґанізациі і был
і Лемко Союз Материяльно Ряньскій Союз тому Лемко Союзу помагал Кус материяльно
помагал Там были люде кус такых комуністичных поглядів не вшыткы но але
были они до кінця не представляли собі то они певне хтіли приіхати
і посмотріти а треба было на штоси посмотріти може як розвиват ся
лемківска культура што си ту єст може І я думам же такый
Петро Кугуту пішол деси до тотых кыґебистів і повіл Слухайте хотят тоты
посмотріти хотют т приіхати все і там дают знати так може ім
треба дашто указати І може то щестливо зышло ся так Же так
же з єдной стороны ту Лемкы хтіли зберати ся співати розвивати свою
культуру а з другой стороны тоты прокомуністичны повімы так лівых поглядів тоты
хтіли посмотріти як прекрасны Лемкы жыюзы в Радяньскій Союзі Но така моя
думка же то може быти Далі были в зустрічі з заграници дута
хоці так і в цілым мы соспрацували для самого народу Так і
Были пак такы Стрічы приізджали до готелю Інтуриста Лемкы і приізджала навіт
сестра мойой бабы і бо языр назнимців прирізджали были такы такы подорожі
ясне же гыбисти курували і каждий крок контролювали то ясне але были
стрічы Де выступали сестры Байку горы Лемковины і было так же навет
в Рудно прийшли тоты Американці жебы видіти вслоцкєли Дмитро Вослой А хы
бай він не жыл ту во Львові не Врудны в Помешкі такой
Вруднує придбаны єм Я не але він вмер <unk> Бо я знаю
тому штоденну Куту же як жена вмерла рана жену же вмерла жена
є найзводну жым То може зато Но тоу ту власні І ту
они хтіли приіхати бо може родину было одвидіти але може і хтіли
видіти бы ім повідали і писали як прекрасні розвивит ся лемківска культура
якы ту щестливі співаюты ім треба было штоси вказати і вказували І
выпамятати стрічу вы першу як приіхали туты з Америкы Ям я як
молодеє памятам же были богато заграничны выскай і мы примали участ і
мы выступали і были потім в зустрічі Знає в тых гутелів бу
як тож был директор ресторану Бо як знаш то я пригадуюшы і
популиц як приізджал шыме до Крамбули і пригадую пригадую цілі делеґациі Я
тому не придавали великы означів бы я примали участ в колективі але
бы з колектив як примали участ я памятаю же были з усти
з єднознавныма делеґациями де мы співали де мы співалискы часы выйти заспівати
і морвы мали знати што за дуже не можно бесідувати а я
тото мене не знам Вымуры зывали ішли влежы выкремы зустрічі шты Як
бы то были окремі зустрічі безпосередньо з тыма людми што сывритну Я
принаймні в тій часы О того не чули што з тым гвориє
з тым не говорите мы і зрешты з кым мали уветими выступити
пішли Як наше заданя выступити підже пізнійше мож зоруєнтувати си мож было
чым більше тых водиш чым більше розвиває ся чым більше ты знаєш
што є хто тоты міг выдумувати си в ті часы мывшы были
Молоді мышы співали выконували обовязковы одношыня до своіх тых а вже пізнійше
тоты вшыткы перепиті хто є што є у одкальчого може то і
то і то не было часу але єдине можу сказати што Омерку
се такы забльокували Приізджали імпресарів Малейка в Омерику Вымали бы іхати А
гей за Євано Макей бы кули Но як заєва Максим но так
але в якым році Можут со было початок і незалежности чы вкінці
чы перед початком Я знайшу імперсарів при єджал ном ме такій не
поіхал а мы мали єхати після того як хло з Блянкы поіхал
і частины іх там лишыли Оддести сме уж для того же было
такє же то люде выкрищали але было Мария та І хтоси ся
дознал і подумали же вашы зробля не знає ци подумали ци просто
мы не підішли ани я в том плані тум Іван Максимович людина
свідомости музеальный патріотичный Він мутіл тото зробити і на лю так не
знаю речына чы было зобльуковане шмисет Але Але было як бы такє
єґрарів добесідуват ся і малий ся тов Склада вам жебы не было
з типом Ну е напевно в рудині місцями найбільше вержали ніж Америкы
Америкы сут заробіству Ну цикавы было бы в цілювати в цілю такого
загального розвитку але фактично му найбільше цкавы земля моіх предків і коли
мы потрапили коло Хорвати кусардиі А коли я Пошкєзаня весеру до воду
модмене шыс так штрикнуло недармо то Сарбухы што Хорваты Хорватскій Курін і
так дальше єщы штрикнуло выто мы америка Америка ты бы опросту в
ситуациі цивілізацийній і так дає Мож мум не бы вразы ті Океан
звычану шубуют для загального розвитку звычайной шубы што Америка не пошкодили бы
м были в Словациі Близшю річню потім коли відкрыли ся завісоту минули
і ті концерті першій зустрічі з Лемкы вы Ґорлицах і так Дрогы
моі слухаче призвучал фраґмент з бесіды яку мали сме в Лони з
Анном Головцьок яка в хорі Лемковина од самого печатку Но тепер музична
перерва Співат хор Лемковина Іщы тот хор іщы тот давний Хто се
слухат передачы <unk> процент ниґда не пропустит чул може моіх респондентів з
сестер за пілцитоньскых з волі циклиньской Марию і Анну Мария Попівчак ма
хыжу в той части Рудна де замешкало колиси до Дуже Лемків На
той улици на сусідній і власні на сусідній улици стоіт хыжа де
як мі повіли першый раз ся забрала Лемковина Но і зараз послухаме
фраґмент з <unk> рока лем я не пішла товды в <unk> році
в тоту історичну хыжу а сестры запровадили ня в інчу през дорогу
од той історичной хыжы бо власні ту мешкали давны Хорысты каміньскы Зацікавили
ня і тым же они стилялы ци тоты люл Так повідали люде
в тым селі стилюли як і мій отец Пан Штефан з <unk>
рока пані Анастазия кус старше з <unk> Але стало ся так же
першым до небесной Лемковины пішол власні пан Штефан Но кус послухаме Тепер
зачула м же ту жыют якысы люди стильовы та пришле єм Выня
шполіва тарийкы пракло інтересує Та інтересує ня вшытко тишы буде ся служы
А ты Лем высыпає в неділю Коли були важы ся зато єм
ту нашто іх ту нашло <unk> лядиє то дес там так далеку
дияв хыбой вас бы завезли Там бы была твоя мыш на те
было поіхола так як я ся нічы тяжко дами То видите я
так припадково ту трофила бо мала бы зараз іхати до Івано Франківска
Думів і а так трофила до вас ту Є знам А выднавідте
можы кус усобі Яй запєшу лазорці а візя пєже камяньскій камінскій цик
а єд перепитал фамінскы як камянь а мало бы быти камяньскій тамяньскы
Тото так по ошытці пішло пишы А законок камяньскы Як мате намено
штепе хе хе хе хе Штефан Баторих походжыл коморы ґрушы а вымате
номено Дацка званя ту надяна тоту іночы іменоцко Антазя Настасий Ядес і
Азорці Девтильові мешколицтве дезінківці самім самім лезімкінці така велика то поля была
і наша хата вниз была в тым На днезім кінці было меньше
хат Ото дату на ґримоку та ту болотильові самы акця Лева націналя
м тотале мак дальше было мы само початку тілю жыли є была
два разы в тым руком Я <unk> запису <unk>ou<unk> рыносуємо <unk>or Наша
мама до віс <unk> до церкви ходила і була така шы туже
міцна до <unk> після <unk> тата было мены як мамы Фетю тато
фетю Маманна Мама А тата Федор Пятерночы Чытро сынівна дівко дівка Оден
в Керцю лежыт він жел в керхю Брак він підводник Заж мене
судба аж закынула під кытайску ограницю Ано наштату мріє в сопу єхати
до Тилявы Я не маю такой можливости выслав А він акустий но
коли атакую є до таті совіла до татой тоці люди Мерси вмер
вронці Владый Яйґар Валер кары самы погоры бля то правды то правды
То пушка орґів ес гати бісик дідо прадідо тві тот чытал мы
на наділженым а він ся сохувал там і ялицкы або давай ту
за каміня кыдатих жебы дідо ся показал быту коли было впасти всюди
не можна было на они там полом мали пушкаре знати мож амы
амы камен кєдах лягла з травен жеване ге ни ге Крицит або
гысвіват жартувала плюжы То моя баба значыт была пушкар а як оддала
ся за Кырпана но то уж была кыхан дідо Іваны Пушкаре самы
богатча Ты говітах то правда то я спамятам они мали всюди поле
бо в нас было <unk> орного поле а лісу было дис до
<unk> а потім што з бабом досаджыл лік Я жыло рядом за
тамчаковыма Свалы Шлаґо тіж в Америци А швагы той Семон Андрийків чы
нас вуйко бабин дворі не брал а він розумний был хлоп Але
я го трохы чесол кажу нам треба было той Украіны тут Два
разы рыкажу помилили Такого краю як наша Лемківця Тільово попробите найти Чом
выласні до невы такы Або они были агітатор то слава аґітувал бы
А ясосоє не зна ворот о ниж выхы Є они і пак
ся вернули Но та вернули ся бы гы гы тоді як Німці
же пішли на Росию то ся вернули алей коротче Ятєпонта то были
дуже патріоты Росиі Мій дід власні записувал вшыткых же мают выізджати Знали
сте моді Мы од Кырпа на было в Кервоградскє Овы Є Феце
Кырпа Ты і інчы были кырпаны бо были інчы іщы Ото я
тых знаю нижів кынті ш были То были інчы Кырпаны В нижнім
кінци то жыл інакший Кырпан а не мій дідо То мій дідо
жыл на канцирівці А то на нижнім кінци был іщы єден Кырпанга
а то чоря не знам Вас бы спочатку завезли в село Ахтула
та в кароградской Язкарпанавес усюди был Я тішы є Пун таку просту
справу зна з татом Ефіру іхали зо станци В кєрограді А в
кєруградской области Но є і мы приіхали бо то было пят <unk>кметрів
від Санци О там до того села хто Як раз смы приіхали
Та як раз мы приіхали ту до культу кіроградскій титі кухозникы є
в біндовой маресі шын ся вродил положыли на лежанку знаєш цту руску
а знаш як пірят ся займає Ном лежанка нагріла ся палили а
дітину положыли то биндового нового Івана Кырпана Того сына ся путушка підяче
су схватило і заворіло ял ся і залкы Яс што діти то
Андрий тя його звати Яже забыл то мало і Двери подрываны шмриди
дво Але дітині Схватили тай вся той А той фецьо кырпа Фецьоє
той фецюньо як чуто ся потушка загоріла знайте до Хтіли сте Росиі
вайте Росию І ся в хіже сміяли і на тім кінец А
што з самы хтіли иты до Расі Всяко тото я нец тобі
ту бесідувати бы о то порізу мож заговори Я знам од тата
же такий был лем єден был такий кравец же были комуністы А
тото краве тото тото ты про нього різно говорили Але што ві
там оден міг зробити То кравец со такы я знай як го
споминати дано нима А што він бідний міг зробити Осудити кожду же
полю То по ріжному люде думали Але більше были бен до Росиі
тры своє не шанувала чужы Люди В <unk> році іщы хтілити до
Росиі і тот панцю пішол так гоі свала піжва пісня дан сякы
пішы як <unk> фамиль післю турокы То де так дуже Диш так
писмо Йой они тут были на Швейцария ту в чорнопольскє одга Но
чом они такы Докажу тім бы был такий дух на Украіну і
на Украіну і на Украіну адам тяжко знала як она казала Адама
жебы ты прополбурствуюты люі з вашу політику Я пришужы них Кырвограді Йой
Стефаню як ты нас найшолыхал хы Михал Михалом Вражынтушко Дамчыку Шабы ча
блешы то славы были Свого сема Михал васи тут підся віндес пропал
він вчыл ся во Львові Він я призвял нокаци то я памятаю
мы то птаха робили мыт як то ся называє На шнурках тягли
протів вітру Ні так то він наштил Василь як то ся робит
нас А він культурний грамот не был хлопця то пропал бо слаґы
были ды двоякы славы Семан был і слага был тіж в Америци
то была слаґова хата а ту чыречка была і другу славы Тусцимана
А тудня пащы гнал А де сте робили Де сте робили ту
Я вся жытя механізатор То ту якє в Руднім Ні як чарнополя
там были А коли прийшли сте гев В <unk> році Мі ся
не подобал той когости Чарнопельского Кожова Кожова Ты офыпілка Ты перед Козовою
там моі батькєпаны лежали братя но А Тылю ви добрі памятате Же
як бы Ятю не памята Дарчы поля своі памятає Кажде поле якоси
ся звало Но Я нам знам же емі дідо мал поли під
лапном же были астравы змерзли астравже до пшами іти По праві ци
пулівісту рові через той мости ґє тап і то астрабы верху Ну
а ґы там комали Тато чытреколеца выріхати А леводится на каждій горі
была вчуди студенка Як то розуміти На кульді гурі На культі гурі
в верху А крапци Тарапци на Я в тым рале ту си
довіни А пити хоцю тату пити хоцю ай де там є студентка
Недалеко де на самым мном наше полю было на самы верху то
мого а серц Я пишу чуть є студентка І петросу знажде Є
сами там де вешка опиху на Петросю Я там тоже буду пил
Як так може быти же на варху гори студенко і студентка На
діло саме де выше де бы се было і выше было Там
рядом студенкы Цікавы то природны Але дивны же там на самій морі
Ядруся горы І на самым діл діду де пускаре там мале полето
І там дальше ви то пускаревого поля там сама выса точка была
того вечыя І сюд є студенко Але што зробиш Нема А так
бы м хтіл ся подивити ся на своі лемківскы Я был тут
был тому теж пят років послідній раз Оклоця был Ді там гоя
дворідна сестра жыве Здронута Але не повідали колиси зындронова Зындронула Зындранови Та
я сам был ней Оне Одсую О пане донаска а є іх
ні Сыкы то ани колякы были шы Ґудзю Пан Доньскій то был
наш Великий і шахрай і розумний был Был партизан Та якы то
были партизаны Та плутаона Называли ся партизанами Але якы то партизаны бывшыя
не памятає якы то партизаны Рахувала ся же з то партизаню то
я то ліпше знаю што ті буду ту было о тоты бы
бесідувал чы было Мені цього непотрібно Зально видме простури сало Континґент треба
было здавати за Німців Відвіз грошы з Кросы з Дуклитом звідкы ті
грошы На дзюртю зостали і забрали всі грошы людям выпу І што
люде мали другій раз континґент здавати цийо Ні грошы за континґент Ага
грошы за континґент так они настали Зостали на дзюрці ге Давай грошы
сюдате Сікайте то значыти Німці зберали якій си континґент зна бы треба
было дати тото тото тото і што і парой грошы давали Ага
і за тото наприклад паця там зарізали ци штоси іщы то давали
платили хоц сами тото была яка тамцина была але толку со они
застали на Дзюрджы забрали грошы о такоры і людям не заплатили товды
Но о як они собі забрали учетую пан Доньскій Але лабит ся
тут такы Смыл А то же партизан такы был Ну але они
як бы были проти Німців циякы Та яке та Босподи яке было
то злыдів Я іх называю злыдіми ниякыма партизанами Но о нияко не
были комуністы Подібно до того Подібно дітино до того памятає В церкви
курили господи якы то были культурны на хорах А хто то такє
робил Молодєжы робило ся Я в церкви служыл є зна як памятаю
коло священника Прислугували так коло і Ґолоця Священникы кательо руставта там тахто
Але будничкы же в тій церкви же пак розобрали Та І памятате
кого там ся кєвіям мал бы двадзо школы выправил бы другы термы
Тепер стоіт там коплиця то мы были кули тоты деревяна была церков
фальна А де мой так бабы стукал лег стукал на Уж лотя
агы попри днес вітер віят на каменях стояло А там был гардий
тот іконостас бо там різьбил такій різьбяр же Но такій медже Лемками
як бы славний не знам то іконостас тут памятате Татац де далека
вельо А так шемені там было інтересно то На што вам яко
такому як дітиску што <unk>надцет років такну то такий хлопціско то што
вам товды было інтересно Добров кєтыр мені было інтересно Михал Добре вхіл
ся є добре вхил Вы товды хтіли никого ся мілчыти Хе ге
я то я то Я ся бабу слухал Я бабу так слухал
свою бабу она любо хлопубила хе хе хе Карторова вола поры ты
дзяде виды дех так на языку ты дзяде є тыды ся джы
рахує жолну а о неякым ты розказували мама як ся сама брате
і Самостаршый Михал ся вродил брат і сестра потім сестра была то
дідо Михала за рук рудзку і так через дешлавой церков далеко За
рудку і так ге там напереді мали стояти культуровы то чы служдут
цер Не было бы же там буде железо То пасты то пасты
остане в што єй до церкви Але то сомняє Але тот круль
лишыл ся ібровы мояму мо выписати Як єм был в одпуск того
учылюю А як вышли та Круля Зінка то моє надідворидна сестра А
мене трохы заболіло та бы він крульту це пороздверал ті хыжы Він
розобрал і церкву і Талця продал курдным Полякам але і він Пояк
Але розум і совіст повинна было быти Га думал сой він тепер
ґазда было він дга на ґаждого Того на ґаздого Долго на ґазду
А Бог добрий Знаєш жебы спамятала дітина Вога николи не відкажуш Ліпше
сили теба як усходют осво был фраґмент нашой короткой бесіды з <unk>
рока На жаль мусілам ж понагляти ся іхати додому то уж было
пізно і на жаль не скоро пришли єм зас до каміньскых ну
все якоси не выходило фурт не выходило і пришли єм аж в
<unk> році Коли ґазды Штефана Каміньского уж не было а ґаздыня Наця
Каміньска стретила праві памят і памятала што дивне лем співанкы На жаль
не скоро пришли єм зас до каміньскых ну все якоси не выходило
фурт не выходило і пришли єм аж в <unk> році коли ґазды
Штефана Каміньского уж не было а Ґаздыня Наця Каміньска з Думу Лазурцік
припомином она з <unk> рока Юсь в кінцясі стратила праві памят і
памятала што дивне лем співанкы Тоты якы співали в Лемковині і тоты
якы співали іщы в Тиляві в Тилю Зато бів ся Бесідую не
з пані Анастазьом а з єй наймолодшом дівком Ганьом Тож звучало колиси
в передачы в нашім радию нуды послухайте лем част той нашой бесіды
Мы підеме в нашы Горы Карпат Там будеме сухели ся грабати ой
може суго півно грабаме амо же Бо ти хлопец нам рабати помож
Горы наше везелет Карпат Рысынавас лухы гаме сука ой вас мам пилиє
топоры дору кы Выстинаме сухы грабы і бу кы нарубаме упуся і
бусі Тай поєден до білявой дівці А і одівча ты святерва стара
Ты Бо іцяцко не дазоты з нима Оліля ліпка го аліля підол
гірхі на сіі діля І скоркы на ню падали папті за ню
плякали А вы паробці не плязте зелену лип кузасте рішыті воду носіли
зелену лип кугасіли зелена липка загасла єм на душецка з пасла Єден
тямів же не пі не треба была Насі сестер Я третя была
што я ти знову ходіла заміж бы є была в нівесі Лімям
ся вернула тай то наша тідьой выіхала тай тева было то піша
зо своє цивяна ся оддала Товер Мыжы ся в сім Антрлипільскій области
Мыжы лем а потімы си заприіхали тіж купили ту хату мылем пілхаты
три отця гає тіла пілхата была а мыд сами єс повіном І
так бы ся остали тыжыти а о ту хату на проти додберали
ся лемкувемы Першы раз Лемковины зібрали ся о ту стіною тых сусідів
дольскых уже не мож же весетама О першы раз Я дуже то
запамятала жы зішло си богато людей і то было так як бы
за початкуваня хору Лемковина потім они Думовляли сте в клубі зустрічали Нє
Але утва гармононіка Вы думаєте так ут Я точ не музну дефутбу
сусідсу точну Я же то жытел Я была же дуже мала ніж
было років девят як мечало сипи Адже потім коли в сімнадцет мені
было так уж пішла співати Юновскій там Сибальєвскій Наци я добре памятаю
і выницю збрали сте Стефана Доньского там там були Но самы фандонскы
потім на хворных худивны чом там зібрали тідны так выйшло є не
знаю што так выйшло для Хля і сусідня хата але там зрозумуют
є жывуть Я то памятаю дек той хворума вла дуже активной си
кой в Порів на мезад просто не все памятає Я памяташ Я
співала шале я потім вышла за між бурсі не было майже <unk>
років буде в хворі не співал А там <unk> співал то было
дес сумі <unk> деся співали жде ніст нас Кушнір был там свьоро
він был тамтані він был тоді музый такый як той осиншу вчыра
з Нимкрав він то дів такій молодий Івато был хваліту был мал
дуже потужний голос барном быста там бы не звучало Туди я то
пятаюма вою жы наприцяльно што він такій был баритун і кушнір ся
кал камінскій пак так шукаш вас такій тато был такій дуже своірідний
барисон такій самобутній як добре памятає най кін дакле кєд до них
приходиш ся як він пришол то він так міг Оли мам якы
сут він такто розлогы співал Ле підеме на Сєгоры Карпа Там будеме
сухе листя грабати Ой може собі на грабаме або же котрий хлопец
на грабати помол Горі нашы вызеленыт Карпат роздунала сухы грабы сука ой
ва смали і то поридорукы ґести наме сухы грабы і бу Нарубаме
купу ся і бусі тай поідем до білявой дівці А і одся
тым ся треба става бо дівцят поглядал лепте з нима Боже Боже
што ся стало малормальоґея пали тіє фльопір тым го попо ожешой ся
стало на яблони ябльова на берепале бы ял были были слоткы быле
клатне вогтельо Відівкы крапне е я Бы бы лихлатны ге я Бо
єст зоткы быля клатне вотелью Вєдівкы крадже ей Феля писан Маси в
тыйой гілкы крапны бул тыйові найліпшы были дівкы да Горы нашы горы
нашы горы нашы Карпаты нихто не зна нихто не зна ой гілы
гля горы нашы горы нашы горе нашы карпаты не даме вас не
даме вас ой за нежадне дукат не даме вас не даме вас
горе нашы бєскіды Бова за ти не казали Гей нашы діды прадідс
наняй бікозай сівятя пойде ой не верну ні з того бесь рапит
твоі кольцы а те малялі Ой не маля мій милий козац ой
не маля не мала Війня про ся світу розмарій Яму вікном давала
Не трапе ладіть гала дівкін Світо вітром давати Не трапе ло володя
дівскій подва на рад по хаті Завдсти лечых тішы чума пісню ся
підсумо Боже Боже што ся стало малон і ябльор малоґея Боже што
ся стало на яблоні ябльо не бес палец обєвалі бы явили тлоткы
быле клатне ботельові кекля і я были кладны бладтель вівкы кляц же
як писаны в тыльовій дівкы краты бы в тыльові найліпшы были дівкы
дак ага но Александровий не было ани в мані ани в вальєв
якы раз найліпше далівскы дівкы хтіли ти оддавати ся на другы сала
ци не хтіли Якіли несетяйовый дівкы якых селян його тіє пє А
ті хваліци приходили же тілю брали тількы селю Піла была бы выбрана
на тілем стіну Родили ся декы за горами Підеме мы на ни
з кошыками будеме торгати і будеме ламати голысками голисками Пішол бы я
дола Жебы Ятів жебы сте мі дали собыятів Тота гірце славе шо
малоскы словне то выятів то выятів Пішла бы я дова жебы м
сміля Жебы сте мі дали што бым хтіля Того суваівшка стома ся
днелоска то вам кільом кільа Декы перше знай мати ліде жебы забывала
А в о ім школі вчыли ся по польскы і по польскій
пынашу лобуло і вскы це вызнат Всє дуже добре мала барз добре
Як корі тогли ся в думі нихто ся не вціл ходили ся
девсіл то было ниґде не поступал за нашой люди не дбали Як
є навед єй входіла ся в сіти піс для наукы так єм
залишыла науку дефір Ходит господ по раю за дамом бесідує а даме
лесо зо раю є твоє лезово тє водно голва ци заплістяю а
мі ся в корці тює дієдигє тремує О ево коли в раюш
ся глаше ся золо ся одно ва ті не пробує до граю
єт людів Іаспод над вороми зрыватит нижадного заприсів Піде на нас Вєснив
і граю трата Ой небі ся єво Звір лі голоді трева увірєш
дальны світа білого Вільєм водиша єдлога со другом мадавым ва усіля Ілюжа
панводила О горе ге госпою Явір ся Адам фенгорскы ся він на
леєй голи огале Господаю явіл ся анигаль Господы анигаль ся кавіл ся
господ І крыл ся і налил Ного є трудів радю є трудів
є своме морами зрівати лиш одного заплітів піде на тя віснию і
зграю трата Ой не лякайся Євы Сірбілова Діздева уж дай ми світа
білого Будеш модишля єдного со другом Адамом Голодя ваку сіла і можа
пабули о горе господраю явіл ся А там трет Богом скыся і
наглиі гогы А драме твою святу Юлою Ти пысту пілженою пишля тобі
кара і з раю трата гі шохтірі Ютя на верний милий козак
сімятя Ой не верну миляя дівчын ой не верну ниго Дірям ся
рапит твоім віку ойцьом а темаля другого ой не маля мі миликы
та Ой не маля не мала ліня просил віту вмарі Яму ліпльом
даба Де треба лодів гляді Світи вікном давати не трабы ломоря дівхі
Падва нарад то хати Муйн Слухаці прозвучала друга з циклю бесіды о
Народнім Ансамблю Пісня і Танцю Лемковины Він з початку якого Лем Хор
постал в <unk> році в селисті Рудну коло самого Львова меньше в
тім часі коли Лемковином Білянці постановило м сой зробити цикл о тотім
ансамблі Продолжыме тоту тему за тыжден і продолжыме єй іщы а на
разі пращам ся з вами при мікрофоні была Анна Кырпан Оставайте здов
до стрічы за тыжден