70% #2023 - 70% #449 Музей і війна, 12 III 2023
Еп. 2023

70% #2023 - 70% #449 Музей і війна, 12 III 2023

•

Опис епізоду

Odcinek to rozmowa z Wirą Duden, dyrektorką kompleksu muzealnego Lemkowskie Selo w Monasterzyskach i współorganizatorką festiwalu Dzwony Łemkowszczyzny. Tematem jest funkcjonowanie muzeum w czasie rosyjsko-ukraińskiej wojny, ochrona unikatowych eksponatów oraz znaczenie kultury i pamięci historycznej w warunkach zagrożenia.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

В тым ват мал моі сухайці при мікрофоніі Анна Кырпан Хто долго
давно іх слухат проґраму <unk> процент тот зна же переважні стрічаме ся
з нашыма респондентами лем єден раз Але сут і такы нечысленны повіст
бы особливу люде до якых по певні цясі вертаме II ци навет
<unk> Раз зас і зас іх голосы звучат в нашім ефірі До
них належыт і пані Віра Дуден тілите єй голос як голос сын
конференцієркы на кєрмешых в лемківскій церкві в Тырнопули ци ґаздыні на лемківскым
Йордані тиж в Тырнопули але знати єй і в інчых ролях директоркы
музейного комплексу Лемківскє Село в місті монастырско Тернопільской области а тыж єдной
з орґанізаторів но і режысеркы монастырского великого фестівалю Дзвоны Лемківщыны І то
іщы не вшытко чым ся занимат пані Віра Оно все ма якысы
новы помысли якысы новы ідеі оно все в русі ото і тепер
она пришла до Івана Франківска по експонаты до лемківского Музею Розумій ся
скорыстала м ся з той нагоды жебы побесідувати у тім як жыє
Музей Лемківскє село в часі росийско украіньской війны Но сідиме в Кавярні
в центрі Івано Франківскы і бесідуєме то просиме слухати Щыро видам Вас
пані віру і баз єм рада же сме ся стріли то была
пандемія Тепер маме Юж війну війну уж таку шыроку закруєну і так
небарз часто і видиме ся так рада єм Вас видіти і Мыж
думали доправды же тот коронавірус то найгірше што з нами може ся
стати Але стало ся так же єст іщы гірше Оцім ну так
Думали же штоси такє може быти але не представляли сме же так
як тепер же буде власні така війна же буде така жорстока В
такым масштабі жыєме далеко од той війны але она тыж Вплыват якосы
тыж одбыват ся на нашым жытю і в час війны мы вшыткы
не забываме о культурі Навет може культура ма іщы більше значыня культура
істория і нашы культурны цінности барз дуже знищены того што было в
украіньскых музеях вывезано до Росиі І то тиж біль вшыткых Украінців украіньскых
громадян якы розуміют ціну того І як ваш Музей як Музей Лемківской
Культуры жыє діє о умовах війны і Як вы тепер працуєте што
тепер гвас ся змінило бо певно вшыткых ся змінило уповіджте як пережывати
тот час і што робите што робити для примогы бы тіж робити
для примогы І Я Вас витам Пані Анну витем нашых дорогых слухачів
придаю велькы ґратуляциі з неофіцийной столиці Лемків Украіны Монастыриск в котрым проводит
ся Великій Фестіваль Медженародовой лемківской Культуры Возму на себе сміліст повісти же
найвекший во світі фестіваль в котрым жыє і В такых умовах войны
трудит ся великій не барз великій але колектив такій з <unk> люди
В музею вшыткых <unk> і дна <unk> то єст електрык на пілставкы
От іє направду час страшний час нелегкій і хто бы міг си
помысліти же таке выпробуваня на наш вікно жытя выпаде Штоси такє повіли
жебы вшыткы што в музеях мают найтіннійше жебы деси ховали І былоы
Юж мы маме досвідчыня же тошто ся не ховало оно пак могло
бы быти Выкрадены знищены і ріжно оболота ци вы тыж дашто ховали
так пришла Ем Лем в першы дни войны кєд было таке велькє
стрісіня іщы не знатя было што де Хто выіжджал хто си мысліш
як то робити в часі войны то єст такє выпробуваня котре ниґде
нихто не мал іщы в свому жытю І помыслили сме ісі не
было навет кысой такой директывы зверха а ми уж помыслили же треба
ховати бо мам таку певніст в думці же як Іщы може быти
же в краєзнавчым музеів на Украіні в Украіні нашій іщы мож наштоси
найти іщы по тым одрудити ту уж такій Музей Лемківской Культуры як
єст в нас в одруджыню не може быти ани мысліня о тым
у одруджыню Бо маме такы артефакты котрым єст в єдиничнім еґземплярі і
а Лемківщына наша рідна нашы рідны Бескіды уж без нас чысто зціпеніли
і жебы там одталь отамаль брати кысы експонаты ту уж Уж ніт
Оді не бесідуйме мы маме лем тото котры нашы Лемкы в часі
присіліня привезли ту Веце пополніня ниякого не може быти Хыбаль же кулиси
тых давных давных А тераз а тераз давных автентикы автентикы А тераз
думаме же будеме одкрывати великій выд в музеі в котрій ввойде уж
такы артефакты котрыми ся корыстали Лемкы в часі уж ту Бо як
даме Лемкы не пропал Лемкы сут І они што привезли маме в
музейови а тераз будеме робити такы выділ в <unk> років што як
они ся приспособлювали до нового жытя Одраз сме приняли такы ну одразу
мы зачали сме покувати Нє взяли сме специяльны такы нам помогли пушта
нам помогли такы упаля кыпачкы такы ладны в такы першы покували сме
такы ну не знам як оно ся называт дакы такы клійонты з
папырками такыма жебы они ся як бы делікатне што было то бы
ся не побыло не потрепало бы о ты поклали сме в ґазеты
вшытко ну Так як могли так сме спокували і мі ся здає
же спокували сме добрі Тераз робиме ревізиювали стерували сме на тан місци
в тайным і не лем в тайным а в тайных місцях Бо
гыж не знаме якы тот дябил Дябил мускальскій як то што буде
знате як оно недай Боже вдарит по єдным то може другій ся
збережеш люс Ні так мы приняли такє рішыня і думаме же Маме
віру же оно скоро ся скінчыт і не треба буде уж нашы
дорогы експонаты ся цуфну домів Але на разі мы лем м мы
такыме проводиме ревізию час од часу ся смотриме в якых они умовах
ся зберігают зышу так там треба ци люфтациі кыслі треба І тіж
береме м як треба бо маме каждий місяц нову выставу в нашым
выставковым салі і каждый місяц мы береме штосик своє з тых уж
запасів з тых схороненых нашых артефактів нашых експонатів і так жыєме І
знате є вам поім же попри то же єст война Я бым
не повіла же шуслик таке в нашым музейові ся змінило докурінно доцяп
Я бым не повіла як приходили ґу е гості туриста так і
приходят Може ґеоґрафія ся кус змінила тепер вшытко ся вымішало До нас
на Галичыну приіхало дос дуже люди з ріжных реґіонів Украіны якы або
доправды там стріляли і доправды наступало росийске війско або была така небезпека
же може то быти Так зачала ся яр і нашы области пришло
і з Кыівской Жыртомерской рівненьской области і з Харківской Язум ціла украіньска
ґеоґрафія і ноны Миколаєва Хірсана з Одесы пришли і до Лоздеси монастыриска
околиці і ци тоты люде Хотят іти до музею Ци ім цікаво
Так знате навет было на першым порядку кус здивувана подивувана было люди
навет в такым страшным часі люди ся цікавят і нашом культуром і
нашыма традициями і о них сут штосик І жебы діти штоси виділи
іх і то єсти то єст барз похвально бо людина жыє і
культуром жыє і є тым што може в такым страшным часі звыселити
серце А што може звыселити веце як не наша культура украіньска лемківска
культу І мы хту повісти же мали сме велькы екскурсиі з Ірпіня
з Харкова Ужыпавны знают дато Ірпінь та аж певно вшыткы в світі
знают знали якы гола дали были тоты ді знате на першый бо
то было Ірпінь приізджал Дунос Іщы десик певно в червці ту уж
было плісе ірпіня той страшной траґедиі так і знате навет было такы
люди были в такым страшным навет не знам як то оповісти в
такій псилю психолоґічній ямі знате і як уни знате одраз як я
знала одкаль уни Аж ся застановило было видно навет так по шловеку
як она чысто знате як чловек як стерп і я ім так
і ґадале же ми хцеме хоц накус одгріти вас обняти і жебы
сте накус забили ся бо вы прижыли страхітя і не знатят што
тоты страхітя ся забудут Напевні же ні Але наша та напевні і
така ціль культуры одугрітя одугрітя і є зацікавліня жебы жебы мы куси
одглекли люди о той страшной будности од того што маме тепер і
може од того што люде што ім стоят перед очами што ім
сяйлянт тари час Вы знате перешли сме в екскурсию были сме і
в музею бы сме на гори нашы на нашым атрані полі хтіли
сме так звыселити іхню душу Ім вызнате они ся розґадали уж аж
в кінци екскурсиі Аж товды якы ся піша бесіда медже нами кє
пішыт кєты такы задушенны такы А так они стояли лем на те
такы призералы і І ти не знам што і язы уст як
бесідувати як то так знют бы так зацікавити іх і аж товды
прервало люди знамету І я думам же то найперше і найважнійше што
ма быти тераз найперше в нашій роботі в такый час Од грітя
зацікавленя і одгычыня од вшыткого того страшного што тераз єст во світі
оходили до Вас може якысы солдаты якысы по тотышут такы екскурсиі для
війсковых іх уводят тыж музеі ци до ЛАС не мали солдаты ніт
але приізджали іхні я так розумію Ци то перевірка кыса была Но
точно было воєнне і точно было з Кыйова Приходили тіж ну што
барз похвальні бо в такый суровий час цікавити ся культуром то єст
рівний габітат пові А іщы приізджали волонтеры з Франциі то іщы є
но така стурінка о якій хотіло бы ся туж побесідувати о волонтерах
але на разі о людях якы приходили до музею і одкрывали для
себе припадково може приходили люди якы бы николи кєд бы не видно
Не виділи бы то гум давна Они трафли в тото місце і
остало ся так же пришли жых виділи а ям дознало ся у
вас Знате я вам плин же в нас было файно предвойно была
конференция выбыли пані Анно там тіж на конференциі то была конференция по
лемківскых строях Але она приходила в рамцях такого І там тур операторы
пак так так так Ек так то фурум был туристичны такы туристичных
фуруму мышли і ле смытріли што можно вказувати туристам во монастырискых і
олицях І ми выпробували такы туристичны стежкы была така апробация Той стежкы
і так она ся называла мандрівка столицию Лемків Украіны Мы розробили тамты
стациі де де нашы наша лемківска рука ся дкнула в монастырісках там
ходит ну наш музей і зверху і ту на базі на монастырісках
там і наша церков выдзвижіня честного хреста де нашы Лемкы скірниці лишыли
барз дуже не о што привели што привезли з церкви Петра і
Павла з Кырниці і анґели і паукы і процесийны хресты Юж єден
нам оддали до музею мамет з церквом добру спілпрацу бо маме так
на мыкі жебы сме заклали такый може навет договір о тым же
як они не будут корыстати тыма річами в церкви то они ся
суфнут музею Яру до музею думів так думів Потым нас єст іщы
церква друга на фільварках де на дзвіниці бє тіж дзвін скриниці Як
привезли в скриниці дзвін а то былож тото страшны часы было што
ґадати Антихристияньскы часы і они закупали тот дзвін але пришли рукы Іж
незнатя было де тут а Лемкы погмирали стары ін незнатя было до
тот дзвін закупаный і як оно ся по тым ну а іщы
нащадкы Лемків памятали хто привюз ну тай ся звернули до сына того
Лемка погмерлого котрый закупал тут дзвін з Криниці і то такы сиґмістика
равит Бо ґад Боже Пенунцю а што я буду робил як я
не знам тато мі не повіл і він кляче на землі в
церкви і ґад Боже мі в кажмі палец де тот дзвін закупаный
І вызнате Ано же тот самій таму нічку одраз снится му няньом
І показує де закупаний дзвін Я мам тоты доказы мам написано тото
на спомины перше шыхто лопати і на дзвін попали Ну є ґадам
така містика ну але ни што для люди неможливо то для Богомы
І о так і тераз на нашых туристів тіж возіме ся см
най бы они почули як дзвони вют дзвони з криниці а потым
нас єст ладне місце одпустове монастырийска де мироточыт матінка Божа образ матінкы
Божой Іє там дераз ну оно ся розбудовує файно розбудує каждый раз
там люди хоят там люде чудо і ся робє там бу та
Не мам і мам такє переконаня же не мам во світі такого
місця де як бый чловек Щыро ся помолил Бог одраз му своіх
палиц покаже і чудас створит а там на проду такє місце де
ся хце мулити де ся хце быти там джерело бє там куісик
наш монастырбил одкаль і ся взяло тото назвиско монастыриск і там отец
Рустислав благославлят мирує вшыткых нашых туристів Так мы так собі зробили такы
маршрута і на тій конференциі были нашы турепертуры і єм ся сподабало
барз тото і тераз юж Львів і Тернобіль ключыл нас наш Музей
туристичный Стежкы іш якы така фірма ладна во Львові одвідай то добра
так порядной дака фір І они уж не раз привозили ґу нас
своіх туристів Такыж є в тернопулі такы сонце вид тіж же они
То може треба повісти же Сут тепер такы барз модны вандрівкы на
єден ден або на два дны але не єден ден они барз
популярны на дны і переважні суботы насыт вандрівкам выхідного дня Так і
то люде За єден ден мают барз велику проґраму і штосинове як
бы в своіх околицях де даст ся доіхати за ден ну і
шта видіти то можут видіти і то тепер колиси такого не было
давно А тепер маме такы вандрівкы ріжны операторы туристичны орґанізувуют тото і
орґанізуют переважно барз добрі То Вас скєрували Вас скєрували і довас кєрували
переселенців ци ци може тых то подали ся до туристичных фірм скєрували
жебы трафили до Вашого до Вашого музею і може якы з тых
стріч были для вас найцікавше може Може было штоси такє же вам
ся запамятало хоц люде ідут ідут так але може може і доправды
повіли сте то барз важне коли такий час же як бы нич
не тішыт але треба находити річы якы будут од того дакусу Одвертати
од того будут докусы од того смутного будут докус одглікати якосы вказувати
дашто інче цікаве нове і такє же тиж нас може утримати на
дусі тримати якы найцікавшы стрічы были гости музею были были стрічы Я
вам поєм же наша професия Она барз цікава было тым машы бесідувати
з людми ружныма ружныма характерами з ружныма котры мают ружны долі і
і жытя і ружны навет умовы того жытя і найперше мі выгнали
а я мі су в голові на певні Дві стрічы так же
мі аж запер аж мі заперло дух од того приіхали до нас
французы тато і сын ну не бесідували анґлицку кус мій кус был
были прикладачы тлумачы І вызнате што мя вразило же уни унибарс Барзы
цікавены были а потым вкінци я Зрозуміла чом Вінґад мі ся здає
же мі після вашых одвідин треба заняти ся своіми куренями Бо мій
прадід был з польскых земель і мі ся здає же десик з
тых земель з якых і Вас выселя То я ім гадала же
Лемку Лемкы пивно пучу На атакы на такых дорогах і мі ся
уж нарекли украіньскій Лемку і французскій Лемкы бы ся так ся сміяли
же може быти праві барз то правда мы ся одпоминали адресатами і
я думам же в скорі бы они будут іщы до нас приізджати
до монастыріска же ми ся зас гвидиме Але найвеце мя вразила стріча
Своім колеґом директором музею з бердяньского реґіону окуповану Бердяньского реґіону котрий приіхал
в Музей в самимску реґіоні Ново Спасівка Села таке велькє село Ново
Спасівка він вызнате і я певні зо два дни не могла прити
ґу собі Бо тот чловек то што він жыє своім ділом то
видно было одраз тото же він барз мудрий ту тіж тото же
він барз культурний ту мовный Але знате вы зачынали нашу мову о
культурі як о такым константі нашого жытя А я бы повіла же
наша культура то єст ідентифікация нас Як народу є тоты дябли мускальскы
тіж тоту розумят і они найперщы нищат культуру они тоту розуміли іщы
в два <unk> рокы і в <unk> кєд был Году Мори і
кєд нас высіляли они вшытку жебы вшытку розпорушыти асимілювати жебы был єден
радянскій нарід Тераз Мускальскій я не виджу ниє жадной жадной одмінности медже
тыми дияволами і тыми дяблями І є Вы знате же як лем
пришли окупанты на землю бердяньску а то єст козацка земля він нащадок
козака на другій ден го взяли до полону І він <unk> дні
был в Полоні Три раз хлопа бы будили на розстріл За што
Зату же він тримал ся культуры украіньской Од вам і ваґа культуры
Што така культура і што тота єст Украінец і він мі показувал
я тото до слова не нашы слухачы то прошу заходити на нашу
фейсбукову струну музейны компес лемківскє село і я там описувала я старам
ся писати на нашій бесіді описувати наше жытя моі мысли кому буде
цікаво зануєм так зануртувати ся наше музейове жытя то просиме Просиме Фейсбукова
струна музейный комплекс лемківскы село Мы там і описували тіж тоту стрічу
я так єй і назвала як я тепер бач лем штукє патріотизм
учоси такє такє написала Я тепер знаю шу такє патріотизм Знате і
він тоты <unk> страшны дни А його дале з нашыми вояками Він
не так просто сідил Він з воєками сідил страшны были ни Він
ґад мене лем бы Я ся молил по ты Вдумайте ся в
тоту в тоту Я ся молил своім предкам і Богу Предкам і
Богу жебы они стали в оборону Іруці він мал маленьку таку ікунку
Божой матери Єд <unk> дни она з рук ни не выпускала бы
От і на тіж символизмы йому было уродины він в ден уродин
пришол ґу нас до музею По <unk> раня мыж мали одвідувачів І
так цілий ден мы мали таку приємніст бесідувати правдо з правдивым патріотом
правдивым Не напустным без вышыванкы Без без річы такых знати поборных тераз
сме ся обміняли тіж і з іхнім фейсбуковым струном і то єст
направду продивіл патріот Там єш в чому ся навчыти Як як людина
має ся повудити в такых страшных часах Він был был його опрацівникым
і был навет єґомусть З ємостю З іх краю але курені іх
і з монастырского рийону І они мі по тым розказували як они
втікали як то было тяжко А як то было тяжко тій праціниці
бо дотыраз она не зна што ся робит з єй сыном котрий
захищал Азовсталь і был в Уленівці і прирвала ся Ялом ґам ту
єст страшна траґедия І знате то была така стріча яка бі певно
ниґда спомяти ся не затрал Дорогы слухайці припомином у нас в Густя
гнеска директорка музейного комплексу Лемківскє село в місті монастырівска Тернопільской Области як
по простому повіст директорка Музею Лемківской Культуры Віра Дудер Оно тіж бере
велику участ при рыхтуваню і перепроваджыню монастырского фестівалю дзвоны Лемківщыны якых режысер
але не лем Думам же зараз вартат послухати спомнути сой жаль лем
же в радию не даст ся тото видіти початок остатнього фестівалю в
Сербцю року Власні віра Дудар зрежысувала тот пролох тот вступ до свята
Но то кустьок перенесеме ся буде і на коротку В тот час
перенесеме ся тади но і пак зас вернеме до нашой бесіды Смоле
на сцені уж постали декорациі од правой стороны видиме цмонтарний крест такій
похыленый а і так само схылены зліва двери лемківской хыжы оздоблены традицийным
малюнком посередині такій квіток біленькый миду мам Вашы могли самора І Ден
недавно дераю І ту нараз вылітают як птахы пихают по сцені припадают
до землі і завлітают Птахы ци то може ангелы люды дівчата в
крылатых білых сукунках і выходит старша сивы жены Она пришла одвидіти лемківску
землю землю своіх родиців і дідів і звучыт верш якій написала специяльні
до той проґрамы Анастасия Триш Тьортковина дуль Чому спішні В Чехыжы Долонів
рідне ся діти Ци ся покрудили на фолку Чыма оддивил до Лемкови
Не мам кіль вослідни питає му тіж Нашы не фунций ся тремту
нова Ег еробільні тай до сіно А як матропу цисерно дозрівы Ци
потічы в паві весело Рустина <unk>n<unk>e слідів уж то о некреі поліха
холем фундаментері Признане ся ми перенесит ав Креспотами шыли куферо тыкає гін
родинди Выселіня рано засыпаны глином анют закыпаны а на дній куферка лежыт
тамто днес небезка сукєнкы ворожкы зайти Жебы не пропало в тілі славі
то вшыткы думали до Нішы Тебео малею пісвеків ну шукєльку брати ситку
ля повірили же велькій зну Не дорогенькій Асыкы а будненькых потяжкых Я
розкрываю як тото Сиди на Михєри вод пала Шкапує дівча Суты батці
ліі Зберат собі квіті Вшытко уж пропало горе уж не нак ся
тото стало Од якой ради Де не выльніли праці безконечні Вшы молили
і біли тя Не єм вшытку В той поезиі дальше жено впоминут
як она была маленьтю сятком І вкінци такой веселе дівчатку як бы
з минулых цятів зо споминів вылітат на сцену Втяла ся фестівальна проґрама
на ватрянім поли за якых пару мінут буде запалено вату А тепер
вышло наперед Мали сенькє дівцятко то Софійка Петрик якій минуло <unk> рочкы
Вышло дівцятко і зачало співати Нипа ни то не пай коверна варта
ей коли Што ся стало од ліва од права летят летят діти
іх штораз більше і більше хытка от ся берут Уж заполнили сцену
юж сходят ся під сценом идут идут тримают ся за рудькы ланцузком
цілком і маленькы дітудкы гыдут і гыдут і до першых голосів долучают
ся Новы новы і той уж величезний дідутій Хор памраві бабуєный лайкым
місты Выє підляны Там быще орівни карпата єду дорогу накси торувати Бід
покійны рідны Доняты одины і єднакы погірне кажды Лемковины Тота сцена з
дітьми певне зробила на присутных великє реґіня і припомнула як є важне
для нас передавати мулу культуру традицию нашым дітям Іщы лем хоцю повісти
же вершы якы звучат на фестівальной сцені написала Анастазия Триж Ци в
часі війны до Вас приходили якысуновы експонаты ци было штоси такє Было
Были і в нас навет і днес Мы з вами бесідуєме і
мы пришли зо стрічы з Лемком то експонати траґма І маме таку
автентику правдиву автентику з Центральной Лемківщыны і захолоду західньой Кіщыны з Явірок
а подарувал нам іх Штефан Криницкій мали сме стрічу днес в лемківскій
церкві мам тіж в файны ладны вражыня одный бо знате витат витат
лемківскій дух в тій церкві навет по службі Божі співану о єй
вершемі верш Але поминальне вершыныш Наш єґломост Анатоль Дуда там рядит так
барз і лемківску рядит і то барз приємнє было чути Я хочу
повісти іщы же так єст в часі війни же вшыткы певне роблят
штоси такє чым перше николи не робили І помагают солдатам помагают може
пересыленцям єст в ріжний спосіб спілдіют так спілпрацуют а Музей Лемківской Культуры
Штоси робит в тым напрямі Так так мы Найперше в першы дни
то вшыткы были сме на волонтерскым пунті Пакували сме одправляли знати то
была такын такы в голові стін не поскладано і ниж нихто не
знал што робити што нас чекат А і люднесли вшыткы закруткы кысы
такы консервациі вшытко на глум было і мы В тоты першы місяц
навет перші три місяці мы не могли закрыти музей але частина на
тым тем спілпраців актат спілпрацівників Потем мы приняли такы ну такы збесідували
сме медже собом і зачали сме тіж гіро робити Маме кухню в
музеі там навет не в то ни в музеі а в товаристві
бо сама хыжа то єст належыт монастырскым вы орґанізациі Всеукраіньского Товариства Лемківщына
Уа і вариме пірогы мы до госпіталю Тырнопільского де нашы хлопці рани
то ладили сме два раз святу вечерів Відрами тото придавали сме і
помпончкы пеклы і куню варину того Ну нашых хлопців нашых Лемків нашых
рідных на фронті єст багато з монастырищыны єм пішыл в першы дни
войны Іж маме штыри могылы монастырискых і штыре могилы Лемків вшыткы лемківского
куреня і в каждым каждому мы співали вершыны вершы на могылі Мы
помагаме так адресатно де нашы хлопці служат там і придаєме і маме
іщы таку тіж спілпрацю з нашым художником і грум куриляком Милюєме оберегы
для діти з нашыми лемчытками з нашыми ґрешными фрирками котрыма кєрує віра
куриля тіж і придали сме на ХХр та придаєме придаєме оберегы діти
для піднятя духу Не піднятя духу бо передаєти є кысы милюнкы ци
кысы річе знате мы на першый раз мы дітям ґадали што вы
думате і што бы зогріло серце солдата выякы Ей і кажда дітина
собі такы знате оно такы ґусик якы мы іщы в дітинстві робили
такы анкєткы знате же такы навет трикутникы такє засєвало ся а там
кыси інтересны як тобі Буде сумно то призріс ся ту як то
міні і кажда дітинка тото придала што оноси має так си подумала
помыслила бо тым каждий писал листа од себе Тіж придавали сме Недавно
сме малювали анґеликів такый был слоґан Войны Я тебе захыщу І діти
з зо щыром молитвом бо нас благославлял наш єґомис Анатуль Дуда на
тоту справу діти я так і ґадаєм діти Малюйте так же мате
<unk>процентне запевніня же як буде тот малюнок Коло солдата то ниякій фраз
го не возме нияка куля го не возме І бо я знам
же воякы бо мій муж тіж воює то малюнкы дітячы в них
на грудни кішені Як уберіг то правды Бо нема чыстійшого желаня як
дітяче Як дітина ся помолит то певно такому в роках нам далеко
до чыстоты дитячой Як повіли сте так то повім же тепер каждий
чловек глядит чогоси такого што бы помогло вытримати воєнний час не золомити
ся психолоґічні тырмати ся на дусі Аы Як выдаєте сой з тым
раду Бо часто навет в украіньскым радию в телевізиі люди оповідают як
они выходят сой даду было но то єст што сы такє же
нове спри стрічали з них такє выпробуваня в жытю так і може
може сме думали же што си такє блуды буде такій конфлікт але
психолоґічні м не были нихто готовы до того Ну я особисті як
ну єґалами уж ся повтарям было найріднійша людина мій муж воює пішол
добровольцьом уж рік як минул І я і нарышла похорони віця похоронила
так тяжко было і я нашла з себе в молитві і в
церкви Я іщы реґентую в нашій церкви Хором старам ся ходити до
церкви часту каждый ден або през ден і так мі так леґше
Я мам такє внутрішнє запевніня же як я ся зраня помулю то
ден приде мирно николи бы не подумали же колиси в нас такы
мыслі придут в голову правда Власні з того з той депресиі з
той тяжкой ситуациі певне єст часту мы бесідуєме не о тім часі
як єст тепер А як буде Як мы думаме як буде звитя
як будеме здале Якы як буде і што мы товды будеме робити
мы плянуєме як лем ся скінчыт війна Вшыткы мают пляны вшыткы мают
величезны пляны Якы мате вы Як як скінчыт ся війно я як
головный режысер фестівалю постарам ся зробити найкращый фестіваль якій я си можу
в моіх селах злой в монасты та і навет не знам за
то навет си так за замыслюю од што я буду любила раптову
час як мі повідят же уж звитяга пришла Не знам што найперше
треба ся справити своім душевным станом бо ад як ґадаю то можна
збуртычіти і з горя і з родости можно тыж яка треба ся
веце іщы тримати в рямах ниже ниж і Я думам же звытяга
після такой страшно депресиі принесе одруджыня Пем же безслідно тото вшытко мине
ся але попри ты ті страхы і тоты страшны траґедиі котры тот
час принюс мы маме зробити си высновкы Як жыти далі бо уж
каждій при Присмотрил своє жытя до войны І я думал же тіж
каждий си намітил як жыти дале Як жыти так жебы каждый ден
был як устані жебы каждый ден был наполнений кысым такым зерном зерном
культурным зерном чыстым світлым теплым родинным жебы оно было От я навет
не знам якы в якых тот страшных райдужных Высилковых фарбах тоту номалювати
нож усик буде велькє Мам таку надію але жебы до той звітягы
іти то тіж бы с так потремувати в Надусі то маме надіі
же звитяга приде як найскорше Але тіж не можеме стояти на місци
і плянуєме уж в найблизшым часі же будеме робити реекспозицию нашой выставы
великодньой розробляме новы такы стелажы підписанкы в лемків скы розробляме банера з
нашыма писанками з нашыма символами лемківскыма Розробляме ну то буде така інтриґа
Мы проси будут будеме просиме просиме та А потім десик в літі
думаме думаме зробити стрічу молодых Лемків на базі нашого музею она буде
і як бы такы спотканя в рамцях такой спілпрацы з молодом Лемківщыном
ну і то єст ге то єст наша будучност Як ми не
будеме плыкати нашой будучности одтераз Ту мы і не будеме мати лемківской
будучности ниякой і тут нашой роботы то нашы зусиля котры ми вкладаме
в роботу музею оно буде никому не потрібне якы лемківскій штыфт не
буде зародженый в Дтині і <unk>Ú в нашій люде і хцеме в
літі тоту зробити але в часі войны нажытя буде то ясно Але
в часі войны мы темат выбрали мы бесідували з нашым головом Тернупільского
орґанізациі Всеукраньского Товариства Он Александром Минґриновичом і Почесным головом всиукраіньского товариства о
тым будеме спільно робити і з головом всиукраіньского Товариству оксаном Данилів тіж
будеме спілпрацювати разом і думаме же оно буде десик в липцю серцю
Але хцеме залучыти нашых нашых вояків Лемків молодых Лемків бо то єст
в часі войны і оно так і буде бы такє круглы стіл
буде лемківскій цвіт в обороні Украіны Добра і будеме такы футусесиі робити
Лемків ну такы маме Не будеме вшытку вшытко розкрывати вшытку наперед але
кустьок так знаме а вшыткы ты пайці не будеме тепер то буде
так трима і потрігы жебы пришыл до нас веце люди так І
я лем жычу жебы музей дальшы дію шырил ся і певне перешол
в новый ґім як выйде збудуваний вкус дальшу дні стали на ветрянім
поли Великый такый ґім де єст місце для вшыткого і жебы гості
каждий ден приходили і виділи тамташто нове і цікаве для себе і
такє што підтримує на дусі же што може быти вчас зміны даяком
розрывком што може быти такє же зауходит гывнаты свого коріня Нас будут
слухати і во світі в Украіні єдны жычу миру і спокою Спокоі
в серці радости серці жебы сме выздравю дошыкали нашой звытягы жебы все
суфнує нашы воякы жебы наше жытя пішло по другому по весільшому і
жебы мы своім своім жытьом підтвердили же тоты страшны втраты і смерті
были ненадарма зроблены А нашым лемківскій нашій лемківскій родині я все як
пишу дописы то все з кінчом єдном фразом Оставайте жывы і здоровы
тримайме ся Ваш Музий Добре я щыро дякую і думам же вшыткы
будеме стрічати ся і іщы і тепер а як віны буде уж
выграно то вшыткы до музею вшыткы одразу зближемечом по гербеті е ге
ге довни дякую Моі наймилейшы уж наша передача підходит до кінця Нашым
густьом ґнеско была директорка музейного комплексу Лемківскє село Віра Дудар Она пришла
з монастырск Тырнопільской области до Івано Франківска де я мешкам по новы
експонаты Но то она літала по місті зберала тоты експонаты но зберали
іх полний міх Но і так коротко побесідували сме в кавярні бо
неєкули бы пані вірию летит дай бо летит далей бо заран іщы
деси там треба іхати летит далей і далей она все в Руйсі
Щыро дякую і пращам ся з вами дорогы слухаче При мікрофоні была
Анна Кырпан Оставайте здоровы і до стрічы за тыжден