70% #2023 - 70% #461 Юлиян Полуйка з Ванівкы (3 част), 20 VIII 2023
Еп. 2023

70% #2023 - 70% #461 Юлиян Полуйка з Ванівкы (3 част), 20 VIII 2023

Опис епізоду

To trzecia część rozmowy z Julijanem Połujką z Wanówki, poświęcona jego wysiedleniu z rodzinnej ziemi i pierwszym latom życia w radzieckiej Ukrainie. Bohater wspomina też naukę w szkole, pracę w Borysławiu i Lwowie oraz to, że mimo propozycji wstąpienia do Komsomołu i partii pozostał zwykłym, sumiennym robotnikiem.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Видом Вас моли моі слухайци при мікрофоні Ан Кырпан ґнетка позвучыт <unk>
част бесіды з паном Юлияном Волуйком Він вродил ся в селі Вынівко
то на пілніч од Корозна Вродил ся в <unk> році мал старшого
брата Ланя і молодшу сестру Іду одышол од нас в Квітню і
не дужіл до <unk> літя лем два дні Наша бесідо одбыло ся
<unk> серпня <unk> року А звучыт в радию лем тепер В двох
попередніх передачах чули сте уповід паны Юлияны в ріднім селі Ванівкы і
то оповід барз докладно Внеско нашом темом буде выгнаня з рідной землі
і поневіряня в першы рокы жытя в радяньской Украіні Дай ся же
тоты факты уж вшыткым знаню Але сама оповід пана Юлияна вшыткы тоты
конкретны річы тоты деталі то прекрасний образ того часу то документ епохы
І з той оповіди так детальной маме ясне остре уцютя Мы сей
добрі представляме як тото вшытко ся одбывало по кількох роках жытя в
Борославі місті львівской области де в замешколу певне найбільше Вынівчын Юлиян Полуйко
на початку <unk> перенюс ся до Львова хоц робил в тотім же
што і перше будівельным управліню Він вчыл ся спаваня зварюваня по украіньскы
і робил яко зварювальник Швайфе Спочатку в Борославі а пак во Львові
Во Львові він уж замешкал во Львові ся оженил во Львові прожыл
більшу част свого жытя А як хотіл видіти свою родину Іванівчан то
жебы з ними ся стріти приходил коли лем міг до Прислава В
пана Юлияннон нераз было можливіст осягнути дашто більше зробити якысу карєру Але
пропонували йому вступити до Консумолу а пак до комуністичной партиі Але на
такє сумліня му не позваляло такій робил фурт простім робітником А єднак
робил добре пильно честну І од стосунку до роботы то прикметы певне
вшыткых Лемків Но послухаме трету част нашой бесіді В попарадных передачах цюли
сте од пана Юлияна дост дуже о вынівской шкулі найлегше йому ся
давала в Шкулі математика Звідала му ци знаня з той вынівской школы
палем жыт імцініти Булі вже барз ся придало І тото што знал
з математикы барз ся придало пак в роботі де треба вшытко точно
обрахувати Але не лем зато даю до ефіру тот фраґмент З його
оповіди яку зараз будете чути зрозумієте же пан Юліян знал не лем
добре рахува а был барз честным одповідальным і робил вшытко на тільку
в фахову як лем міг І был смілим Взял ся такых річ
якы перше не робил вчыл ся нового но і не боят ся
комуністів начальників якы хтіли рапортувати же роботу завершено скорше призвекченого часу Но
просиме слухати Як вам до дочыня ішло Легку Вам вайшла наука Нині
дуже легку математика і арифметика Віршы не так што а выповіданя то
міг бы прочытал хоц ахто клав Директор чытель Вяжы знал не знат
чо але знал же я прочыслял Я знал што прошы там біде
в чысленці Сишы а мені легко ішла математика І вам тото жы
ся придало тото математиком Да Я просто хлопця хлопця поступил На девят
<unk> нато промет Борислав як мы гурили трохы трудны буде трудни щы
ты богато глути мене приняли слюсар четверты розгляды А я як штукат
цьо Пролюбил я <unk> року флюстерем вгаді Русин Тымко ну треба было
працювати більше то писє вины ремонтірувати я на <unk> промыслі може так
чусашкы багатой не навцівці Піся Выскорочували же богаты на натаропаты запасы ропы
богаты повысосували я попал під скорочыня бо не хотіл поступати в консумо
Е найшол собі принимане на роботу приняли мене на роботу шлюсер нас
на <unk> промысі компресирнули кы управліня буду я в то управліня поступил
Ні пообіцяли но але зразу я в ту пригаду не попал Поправ
до бригадіра Бориса ПсК за два рокы то был <unk> рік в
<unk> муроці ДШ західньой Украіны подают газопровод роблят газопровод Дашава Кыів подают
нашы столиці Кыів гас В жевийоні Кыєва медже Любовя і Кыйом велика
іде будова называє ся Державна будова компресорна станция Я за два рокы
Повести свій розряд здавала є еґзамін на п на <unk> а на
шостий мене посилали трохы мою здібніст якій же предбачали што я дешо
міг же сам зробити мене посиляют В Кыів то не тіме там
наш управлі діничю зробили як бригадзіра Же я повинен быти же команду
з тым підлеглым Я плядно них хотіл єхыти но але бы што
такше хочеш пляцювати нашы можы звінити не хоці хыти мог звінити І
приіхал я в Кыів Нам же наш іх ґвато было відрядженых был
начальник Годенберг Михаль Семенович то буде змонтірувати кутєльню Та я не буду
там є дня стация такого яй а ани в Болоні ніхал зі
мною в той ден вкажыта в Болонь цел Болоні в Болоні маю
в ся три клясы а в тебе в тім кляси все ко
я поставлю І мне пришло ся першы раз першы не молоды хлопці
будували меджу боярів Кыів Кутелью а компрасту на великотле шубы тепло Но
і не мал я такых мопу велику похвалю нас бригаді буду уж
іщы вік ма велику похвалю ді годен державі бышой ладил Тоден раз
был суперстикы бо треба было скоро вкінчати шобы поломати тепло бо шы
компреса дуже велика было аж аж аж сіском престірів хотіли шы продолжывати
азулінів азутруву лоб шыт е Е Холод значыт в першу чержу тра
подумати типшуп чого І мам такы трохы ге втыкаєт Буду маленькіст в
боры міні дают врокы Коли шуб скоро закінчыти кутяню я быв сказал
за два тыжни буде кутяня готова Цо бо любу тоты здоровы муся
не знаю кем і шобе Што це то за три дня с
рок ты дожынкы тан але не так што людяй добавит три дня
з року та за три дня з року нам ше для того
не выстрічают даякых деталів што Фоко людяй дыбате люды яйцікы же кощыгары
котрі будуют обслугувати то все все А він нам на мен так
а яму трохи як тыкає Знижувал ся я другій раз казал першый
раз казали за дві неділі а другій раз казал же вшытнайці днів
Але по мойму выйшло Хон Хозу не буду Не Здале я навет
буду тро кучыгарів вони приникли на углю я перший угой запыли в
кутлі ім показу привітрити шоб стам негад не найшол фьо Факело а
потім Крані Камбувінці вкрывати по маленьку шупадля худи в кутель А бляды
моі розмірили я попал будуваны маленькы свів електростанців Я же перейшол до
сут ла Павлян Никытовишы такы великы були дыгуны моторы до Лифязни з
горкого а Динамо проти мотора Мале Яже там в кыівскым відряджі аж
Пубус як десят місяців Жы на квартірі а я в Кыєпу был
мій батько захворів я настоял ш не оставати ті в Кыєві Я
на настоял на Поль жебы вертати ци в Борислав і так вернул
ся Я Борыслав Мали слухайці для тых хто лем тепер ся долуйціл
до нас під половім же слухате нашю бесіду з паном Юлияном Полуйком
родом Звынівкы яка одбыла ся в Лони во Львові Пана Юлияна уж
кілька місяців неє з нами бесіда в диктофоні лишыла ся І тепер
можеме єй послухати Но од себе кусцьок дополнило тоту оповід поезийом Нелі
Шейко Медведєвой нафтарня копальня баня Баня то тыж звала ся так част
міста Борислава ту каждий камін потіє ропом І квітя смердит як вогон
тюрта а хлопця кротом під земльом шпортат же ся тішыт же дубі
пупом на кресах нуці талярів німа лем дрібны звізда капеюсь гобне і
за ню выпєш жырідляну кроплю І сы заспіваш хыба на німу жеб
не відчули што дуся жыє не заступіло закєрито і до гнеска пахне
мі розмарию гербату рібу і зелен жыто Жы в грудях серце покыван
иван Кыват ся падат і стає з муком є на гночы як
коник гриван на скаче летит над білом луком під Божом руку небитий
з роду непідкуваний нераздрочений лем вітер глубток в дощ мачений му плювіл
очы і штуркат воду А жаден чловик не має права і жаден
пастух не має бийця не сес не зліва не тот же з
права ани з Кыєва не з друго бийця Не знали же бы
што всесім руі Є такій смішний як лилик в зубі Не чужі
люде але і не своі навтарня банє кіт на халупі Бориславу Борисловове
Бориславе ти як буханец хліба в кышыку перевитому зелом Взяли бы мтє
і понесло до церкви на Паску і там посвятила весело Місто мує
в прожылках бистріць мілкых літі і нороливых веснув ген тустань ратосин і
баня є понерла як рута під хрестом Хтіла бы м прихилити ты
неба хтіла бы м оновити тя бурзо сплести ти вінец з пивоніі
безу брати тя в королівскій корзло хтіло му выдмести драповым мідлом з
твоі дорогы камени і кракы а можу єно зогріти словом Водс обійстя
і люди даякы Я тидякую же с прихыстило з рідных теренів выгнаных
люди змет мі вітры порохы з памяти як я колиси тото збуду
Ци зыйду в лікі не квапні легко на твуі в єлицях і
вежах кручы Ой Бориславе ты як буханец хліба І смак твій не
ґмі Юс ся не в Куці Но і тепер верш Каплиця на
лемківскій В тім реґіоні Ворослава де компактні замешкали Лемкы поставлену каплицу тота
улиця зове ся Лемківска і поставлено там каплицу Не велицька але барз
файна каплицька білой тіло срібна голува Хрестом ся высінила росом ся мила
на рушникы крыла Поставили під гору жебы каждий чловек што маре лиш
го там і просту до горы Вморували на скруті жебы кажда вдолла
што ма скруту могла просити убога підмогы Опікує ся нев надія жебы
на великден і на велию Каждоє децко мало потіху Кажда душа жыву
надію невеличка але зародна каплицька Христос змучений в ній выдпочыват Діла Мария
квітя полыват Дух свят розвеселят свічы Тепли ім ясны ім в нашій
каплици Прозвучали в поезиі не лішейко Медведєвой а тепер почуєме тоту част
бесіды з Юлияном Полуйком Да прошу пана Юлияна оповісти як іх выселяли
з рідного села а тиж о першых роках в рянской Украіні Просиме
слухати Я виджу же званівкы выселемо як вірити тым документам Дост дужы
люди <unk> То но товеликє было і село але дос богато люди
выіхало А Як то было то як оси так за єден раз
іхали ци покус іхали до Радянского Союза А може были такы же
іхали іщы скорше были такы Бы было ци рокови ци роковим до
гости в зимі Была аґітация бо Полякы в Парстілясі і на львівскым
В области Тернопис най нанфрицівці радяньска влада нают в мрожный час высели
в Казахстан І была агітация приіхали Ізу агітаторы што пополя Азасіяне на
тернопис не ма кому вробляти і званівкы так приблизно я не буду
говорити тых што шном Выйхол околості сімей молодых ну Де невеликы замужных
з сусіди виєбы іх кавлієр Петро Япшаник Пейку Осип сам молодий не
жонати великого роду навет його мама была твою коло роду І в
<unk> році коли Німці напали на Радяньскій Союз майже всіж повернули си
в Енівку Всі Не прижыли ся на тернописсі як я не понепомиляю
ся ци до раів Не лем войнівці такы были і были і
в інчых селах не вшыткых але были же поіхали в тым часі
до Рыйонского Союза і переважні они вертали хыбаль м так стало ся
може дахто не міг вернути а може дахто не хотіл был в
такых обставинах же стырно йому было вертати ся бо може но думали
же збрыде як дзяд верне ся і буде ганьбаци як я не
знам о а може хтоси і в Сибірі уж был то вы
м повіли же од вас што <unk> родин дес цитеро люди <unk>
родин <unk> родин так кус єст кус єст А што выповіли о
Казахстані Я може не почула Доляків высиляли в Казахстану Ага Зыполяків зы
Ага га так Та Тамы Поляків высиляли же мали же іх поселили
там А совітска лада признала же то о куркулі і іх до
Сибіру даси выселяла на іх місце Лемків было такє скові ру Діся
може я сиж добавлю родя не за мой памяти по моім розказу
Коли розпарцелювали не Поля великы Украінцям не продамали а продабали тікы Полякам
А коли пришла радяньска влада хотіла ся добре зробити для Нахідній Украіні
што Полякам розпарцелювали Поля В рускуляш лекциявты ноколиж не гори в рускуляш
заспарцелювали і Ті Украінцям не продавали а тількы Полякам А при шорадяньска
владах хотіла ты добро зробити і в парціляциі Выселювали в Казахстан тых
людей Поляків Што більше і не продавали Полякам давали тоту за дурно
іх пересыляли з центральной части Польщы іх новысно присиляли В ну тых
двадцетых роках деси і ім давали здає ся по <unk> гектарів жебы
більшым величыні было Поляків но а в совітскым розуміню они были уж
забогаты і треба выселяти до Сибіру Але вернеме кус до мешканців вашого
села котры вернули в часі німецкой окупациі они як вернули они дашто
оповідали як там было в тым совітскым раю ци они сідили тихо
Як они чули ся бо дакотры як приходили то сідили тихо ониці
не бесідували бо ім было пустивно Атуты вашы они виділи уж совятку
ладу як і не Я можу тикы думаюти я молодий был перед
мною Старшы люди такой бесіды не вели Тіль я добавлю што в
<unk> році я пшаник Петропу мойому з цімою не захотіл єхати переселиня
на Донбащына ци на західні в области а дес втік Дванівкы Невідомо
в глуп Польщы з осімою мал двох синів Зенови і Орест Гор
Сеновий был <unk> року а горест <unk> і выне не за алебато
не выпутовує не час был і не так і не Я і
тым біси Я молодый буду Штось розізнали радяньску Владу Іванівці не хотіли
сті отримати бубу в такый трошти тяжкій час як ісламист на ету
повідиню А десь де вкали в Любпольщы Як бы самы себе переселили
жебы уникнути гіршого так бы повісти так як бы самы самы втікли
жебы іх пакы то Но а як тоты вернули як тоты вернули
же выіхали в руйці тоты вернули то Я знам такє же коли
тоты вернули в ріжных селах як вернули ся тоты же были в
Галичыні то пак они аґітували <unk> році южни іхати на схід Жебы
люде там не іхали же там нич доброго неє Они аґітували і
тоты жебы люде не іхали нияк жебы не оглядали способів жебы лишыти
ся на своій землі так они шкодили тым же выганяли людей до
Совітского Союзу они шкодили тым емісарам ци тым тым уполномочным же такы
уж там были і тоту виділи ци глашто си такє было же
были якысы і старали ся навет тотых же вернули ся першых выселяти
жебы они як бы назбурили нарід Буде тяжкій тяжкій часы <unk> поснаты
і <unk> рік То я же не можу богато розказувати бо мы
выіхали другым ешелоном Дон Бас В квітню на прикінці квітня мыже были
в Донецкій на теперішній час Донецка облад Тоді называли Сталіньства Вы выіхали
дорослым чловеком можна повісти якій уж свідомо о вшытко тото виділ якы
были вашы выразіня першы коли пришли сте до Сталіньской области Нас Вражыня
было дуже погане куд мы приіхали аж на місце до місця бунваха
єтыке Ремак часто в новинок чуєме Было то Вты новинах богато чуйте
люнваху Дякувате Богу што там то же Украінці были по селах в
кулгоспах но так тоді з село треба либочі рукыт шуб працювати в
кугоспах Не будут великой технікы коні тракторы шуполи най невраты наказали пахати
бумалы тракторів апахали і носю ци опахаты то такы не лжате а
пахаты тоты діси ся не выраты І нас можна сказати дяку аты
Богу Приняли село Іванівка не Ванівка а Іванівка Вы з Вынівкы пішли
до Іванівкы До Іванівкы а смо те як то вас сварили Го
А В Іванівка было так бы не таке долге село як Іванівка
а кругле в Іванівці было Чытыри кугоспы Та як така штырі Мож
штырі бригады Чытыри кугоспы А чо я не помиляю ся задякувати Богу
память маю Не попали так всело ділили ся пусід кому на преображенука
ци ну Псилопосийскому так называло ся Акугос был імени червого прапора Глаку
госпол Коломенко І Воденку госп нас чоты Жыдины попали на фіт мітапу
Плюйка Василь прізвищы Уліары Левшыкы кункы кунка Сыни радяньска армія в <unk>
році задра воден был Ярослав Жымати А Маркіянсы не жынати коли выступали
в <unk> році коли Німці напали на Радянскій Союз іх тых молодых
Хлопців жынатий был Яруслав але молодий забрали фармів І воне дякувати Богу
жыви остали ся іх якій командір зродом з холодува пожаліл і видал
воєнне учылищы чекайте Вояне до кінця зрозуміло то уж заберали коли выж
жыли там так Нє выне на Пирнописті не были чкайте цькайте бо
тепер бесідували же вы приіхали выприіхали Сталіньску област товды Сталіньску село Іванківка
так і там вписали вас до того кульгоспу так чергопрапор так Вписали
вас до того кульгоспу і вы там зачали робити так так і
през якійси час там были А кілького часу жыли сте там на
Донбасі на Нонбасі мы жыли <unk> рік до жолтня моя Я Ваша
родина Бо я знам же дахто вытримал піл рока дахто рік дахто
кус більшы і тікали тікали на захід і так переважні долго там
люде не Но хтоси ся рішыл але переважні тікали так так Вашы
слова прави і я підтверджу а меіхане може сказати з нашу когоспу
сами пізнійше бо мій батько но обслугову станю коней А был тес
для Григорів і мі тату працювали подбанань го денбу не треба кормити
ту приізджали рано накормити труб дізати в поле ден на роботу І
не було кому замінерти батька і мы самы пізнійше з нашу кугоству
можна сказати диізджали з села Іванівка І Так вас легку пустили ци
вывтікали Тогы Втікали тым більше втікали по тому што <unk> рік <unk>
области майже в човелю засухла была нападал ну на другій рік голод
так был <unk> милів так і людей бо сталіньскы часы были такы
што голова Кусбу не мал праву відпустити як то был заєстрівной жен
праців кугоспі відпустити сла А наші втікали і того правиля не дотримували
сте А вы были в Кугоспі Вы той ж там робили Так
мы приіхали в Кугост і нам зразу нас принял кулько афанасів дненьку
хатину пят сул вік Брадний не захотіл він был трохи станом тобити
більше любившы ся такє ремесло на столі равцівці і не написал заяву
што поступає в кого сы заставляли писати Він не написал а Был
<unk> славяньску автошколя зразів поіхал і же знашол кугосбу Тесля Микола Тесля
Микола <unk> року він был кубістного нипу поздоров з арміі і славний
Василь Комісово ни поранень іх трьох з Іванівкы поіхы Славянскіти си на
шоферів І так мій брат в колгостві не працювал по закінчыню в
когоспавше машыны не буду ряндум был донецкій Жангост а то Дес я
Микола пішол а мій брат пішол в Кажань фестівати яка там фірма
была я не буду называти столевом І жыл в переселенци на квартіри
Куваликів а потом перебрал сте до мотовиляка Івана бо мотовеляк Іван был
бато старший кращі столерже і обедва на церковні так ци фірма ся
Я не буду грити бо не знаю в памяти Працювали <unk> д
неціли <unk> рік шты рік Столярни Коли мы выіхали з Іванівкы брат
узнал што мы выіхали а мы выіздали не Ворислав Бо тата брат
Саме старший Антин был Івано Франківскій товдє Станіславска обы назымала ся з
целю Загіря І мы взяли курс не на Борислав а взяли курс
на село бо мамена сестра писала Прижайси ми маєм приісти там І
мы без брата Івана на четвер діхали взяли курс на Івано Фринківск
так бы мірити на дід Станіслава на Іван Фріз діхали Як іхали
так я не памятаю Заіхали Мисло Проскурів Хмыльницкый гневы примены на Хмельницкій
Здам нам трохы крали малу Валізку З Проскуру ва мы тяжко доберали
ся нам пришло ся зупинесє товарный поізд хто сказав што він іде
на тернопіль мы посідане Людены може но так бы то втікали выдовду
на тороків на стовал Іме на углю єхане до Тернополя Приіхали до
Тернополя позлязили та вавзане пусткупа народу місця немал за перовіні стояли пришли
Два нкведисты ни міліцийонеры Нкы повязка на руті А мы мали статум
Привязаны і мама трены на плечах і нас з татом мене і
тата заберают Не приміщыня балзава там якій было домик провірка документів Почому
Выізджай одкуда дешевно прогірли почому єжды наступає голодны бо не врожай мы
поседили картоплі <unk> двід а зібрали тілько <unk> наступає голов нами єден
єден до брата Івано Френківску Станіславску област Село Загіря Аниц Корийоны Тишо
нас відпустили Я не буду вридповід документы тата Водены допитал мене до
другы І Тыш вешір настал Людей море на буковинах был наступал страшний
голод так Буквиці называли Бесрады Был то домашний вагон як на де
знайте як будурити телятник буржуйка по середині І Не Пасежырни но може
впереді були пасежырны не сіли на В той вагон Цьо Кондуктор ша
поіз рушыт під вешыр На тернопиль Фьо Єде мо люде а в
кондуктор ся двері засунула як вагон Вагона то не пасерщызны чы Тандвері
всьо засунула всьо позві правил ся Моі батькы пусули си де в
середину темну тикы верхом де вічна были вікна відкрыти жебы люде не
подусили ся доіздаєм жолотин Приіхла рогатен світло на Магжалі зовсім на подвину
темне а якыс твереным там драбинкам было не сходи а драбинка шоб
зійти высового не был пасажырни Ялізкой і спереной на Пежній з Кошы
а моі были бойківныма чого поізды рушыл Дай си Я си стоял
стоял та і пішол возля Нема не ма ци жывы на Сижы
Після полудня не будут гурити годнеників ме не мали на руках і
овшендны годинників што мали годен хто остал ся на донбасті ціни Друг
Моє батькє Мама і тато і сестра Ліда вертают ся а мамі
пежену на плефяли Но фобим Тал та же добры чыстриниці сламу ушыви
Оде они вышли Выне де сельшыло ну станців Яне бы не буду
жебя не знай бо після війны пасажырскы поізда як то кажтоп зупиняли
ся транспорты не буду богато штоси лотой міг зупинити ся на короче
Бога десь вони самы не знат де в якым стилі устануты але
через підняту вину для далеку дрогу заіхали што будем доберати ся за
Загіря Баткы нили і я ни ні не навет столовой ни ниякой
ниякой прикормити ся буду то наю і не буду Ватині по дорозі
шу іде на Галиш на Івановкри Жанківск міст бу не знає кы
там біжка ци плотикы Тікы перешли непотик а нашы переселенці званівкы <unk>
ешелон же в <unk> войці то третій елон попал на тернопельску област
а же в остатній шелон мож насати остатній священник сказал Мы не
можем більше устевати ці в Банівці і выіхали Іван Фельдкідску обец Дрогатина
А там шукали жебы десь найти місце жебы новосі наход осін надходила
нажы даже пізна восін і тата брат аж найшол Помогли хлопці партизаны
в той часі трохы Жобы люде принимали бы люди взяли коровы худоба
Но чекайте Вышли сте в Руватині пак но вернули ся вашы тато
мама і сестра вы ся стріли деси там на стациі так Вы
ся стріли і думали де дале якы доберати сяти ся в село
Згіря та но і алискорию Га і як сте доберали си чым
я не докінчыл назі Але я выхочу для Богати як мы доберали
си для быта пришли міст трохи пришли си мамина дуй рідна сестра
зострічає та звідкіл бы да єден з Ломбасу та недіт та ходіт
до мене А за мостом же не було рогати называл ся А
село Потік Там потічок приплыва і силовно назвали потик Танійте завтра же
плуте приничыйте мене зато же поідите То вы так припадково стріли припадково
Вым да То маме твою рідну сестра Так так І просто ішло
так же выпадковисты так просто ішла і так вы ся стріли жебы
патковит то видал та бодал гу І мы переношували дальше мы приношували
там натурмили <unk> Поспали самы знаєте як спали на землифи місця не
будут як дали соломи соломи якоси переспали і Іраны попоставали поснідляли пам
бы корову мали молоска попилы ной кусов хліба і дали дорогу до
Загіря Выйшли мы попутны машыны Ты дозвол ся дуже до далеко Якыж
машына єхала Філе Фьо доіхали бурштын Тамтоже богато переселенців будут в Ванівкы
Зустрічає нас пові мы Павло Заяз Андрий та звідкі вышол бы та
ідем з Ласы іне іден дзегя та ходід до мене та хос
дешол перекусите пу і поідите підете дальше Мы зайшли перекусили нам хліба
молоклатушы Дальше З бурштына Же той ден Бышы на Трасу вязна называли
поланівскій Лустинец Густинец же е бурштын Гадиш Не буду горити підобрали нас
Підобрали шофера вдячны были підберали людей такій час бывшы транспорт і шофера
підберали людей не дивили ся же мали грошы чы доіхали ме до
Перехрестя Такы селище Більшовці Дали ся не болшів бо там рядуше боші
буду а більшці Злізи наперед тоначы шофер повідомил шытут буде злазите і
мы злізли і будем доберати тіпішкы На щастє ідут фіры та по
нашому ци під воды будемо жыти по нашому фири ідут Де та
ідем в кукійникы з Ягіря Гу та не по путі По а
то восінь волотня Якій місяц был то ден Мы болівскы бы в
фільмы тримали болідскы сестра Тато є май тато я Перенушы на птифа
На фіри не посідляли автак забозаме боліскы поставины на тык Ду є
Пішкы по тым болоті дорогы доброй не було коні фіжа колеса напіл
колесам в болоті коні в болоті доіхали смы до через кукільникы село
кукільникы а загірят тота як было одне село чого приіхали під хату
Гу ту пойка антин фю А то не хата га была хыжа
ци холубка така цьой же в чого зносла богу звжали ся над
на вечыр хыжын ме Не тілько помістити ся не буду да мы
там прожыли де муж А через пару днів мій брат Іван узнавшы
мы вже выіхали з Іваівкы в село Іваны Област Девужы наш брат
іде де Він селярний робил як ліс руп пива скручына мішок на
плечах пива поперешня скручына в круг на то вшо надже трохы е
примурхолодно ставы Друга ствердла Гу слав Богу брат приіхал Бо татон мін
не был я не бы же был в спици ліс на выванівці
был навто промысл чо будем єхати в Бурислав Но і так і
тепер уж ваша вшытка родина зышла ся і вы замешкали тымчаслово такы
котчасово выстрика замешкали тымчасово пустили десі в Цилу Загіря Стреку Антин был
другій раз женати бо Юрку і Михайло народили ся Екуло Борисла Стреку
Антиных воєнных ци ІІ світову війну Я не памятаю ше парубкум выіхал
в Борислав а рядом село Східниця то же на то промыс был
там ім ложе не всє в <unk> ци <unk> році жінка померає
Антоня Стрику Антоні уставы стає ся вдовец з дома дітьми Юркови Михайлю
Піда Він вертає ся Соломонівку а мамы не моі дві сестры Не
сестра Пераскови Анастасия не замуж не буде Пераскоя по состияню здоровя не
выходила Антом но віна была пісня віны І так наші дво браты
в циху Антоні женил ся на мамини сестрі Анастасиі Ташо два браты
і дві сысты взяли мы побули пару днів коли брат приіхал вьолото
восин примурзив стал Жете загірю в хаті нема де фьо не Збераєм
ся єхати на Божеслав тато брат Іван і я мама сестрою остаєци
в Загірю Ідам Пішкы Загіря Підвысоха єстка черезникы то є весзагіря до
Підвисокы <unk> кілометрів брат Іван і тато довляли ся до Підвисокоі в
Підвысокой і в халпові з Тырнопільстрі але жепла Жыжни без Любовкы не
довляли ся до стрія зо стрія до другого БША другого бы ся
Борислав І де мы вкустіли до фрешной мамы я вже не міг
дійти мы в Бориславі не дішли приночували шуфлятів Хо рано добрали ся
Ідалей вы там замішкали Так і так в Бориславі Майже фрешной мамы
То ваша нонажка было Ваше Чыя храсно машы нашы Нє е нас
тримала до фества Кого вас Е Нови Івана ене і Ліду То
была єдна нонажка но трьох Зафля фля то була маме на подруга
нез дітячых руків вони жыли коло нас близко бона была з роду
шупяків а вешла за пейка Івана замуж а пейко Іван його мама
была з поликово роду То мы як тыкальт ипотистысты рыні і поти
рідняли ся і пак за якій сий час і взяли сте маму
і сестру до Борислава Не зразу якій час мусіли заґаздувати ся там
якыяк І пришло ся Пейку тоже был пересений але же він піджал
польску хату говорит двоповерхово на другым повісі была кімнатушка кавалеркы так называли
Мы ті кімнатушкы поселили ся нас приняли або нас приняли бы то
і з той стороны Жыдена І мы там жыли і нары Но
тато і брат тато зразу собі найшли на надто промыслі бы вырабляны
документы брат трохи не зачну бо брат зірвал ся з роботы Атри
дубой книжкы не взял Йо на роботу не принимай не мали де
ти буде шофы не брат вертай ся знов в Донбас на цирконі
за документы А стрыка Василя обыкрали Евакуацийны білеты як єхали вертали ся
з Лонпасу Борислав стрикотожы хаты не мали там ци поселили ся і
обыркали евакуцийны білеты братны як товкат Ястрыка Ци назад вертал ся з
донбасуй забрацу і документы розрахункови рож якы ся малшы Заіхал міністерству закордоны
справ асий всили стриковы привіз документы вцьота як бы видно хто в
якій злогій вытягнул а потом підкєнул яку спостову скринку і ті документы
злополи Міністерство Закурдоных справ то так буду в Кыі Міністерству Закурдонных справ
на навет жлядний розказу перше як пришол підіз Міліцийонер вписал што він
хоче метальовы документы додадуй Боже металевы решы вытягнути з кішені і а
на третім поверсі документы ну і не знам миму якы для дядів
ци документальны всьо вшо привіз бо стрыку не могли то бы выробити
был в місці треба было паспорт А жебы робити паспур треба было
уж вести евакуацийный білят так евакуацийный лист Добрі то треба кінчати бы
толго а я шы маю богато дешы Вам розповісти што Як моя
мама жыла в Загірю як на скрині спали з ложскых зрідів на
скрині Я вам на закінчы дуже дякую за Вашу розмову за ваш
приізд мене вы ме навідали Дорогы слухайця на тім буде завершыня третьой
і остатньой передачы інтервю з Юлияном Полуйком Слухал єй пан Юлиян Юж
Деси З небесной Лемковины Думам же гын тиж слухают нашого радия Більшу
част жытя він прожыл во Львові а вродил ся уж напілніч од
Коросна в селі Вынівы в <unk> році Прожыл долге добре і честне
жытя Одышол од нас в Квітню <unk> рока і недужыл лем два
дни до полных <unk> років Бесіда з паном Юлияном было дополнено поезийом
Нелі Шейку Медведьовой отец Якуй Володимир Періг походил тыж Званівкы і Част
творчости пані Нелі написана в Лесні по вынівскы Зато жебы звучала ту
тота мова дали сме дашто творчости пані Нелі в тоты передачы На
жаль пані Нелі уж тыж неє знаме она вродила ся в жолтню
<unk> рока в Вреславі померла в листопаді <unk> року в Кыюві Барз
єм вдячна же сын пана Юлияна Василь запровадил ня до свого вітя
і одбыла ся така цікава бесіда Но і тепер пришол час ся
прещати провадила бесіду Анна Кырпан Оставайте вітрови і до стрічы за тыжден