70% #2023 - 70% #468 Родина Хутків з Ганчовы (3 част), 22 Х 2023
Еп. 2023

70% #2023 - 70% #468 Родина Хутків з Ганчовы (3 част), 22 Х 2023

•

Опис епізоду

Odcinek opowiada o powojennych losach rodziny Hutyków z Ganczowej, wysiedlonej najpierw do obwodu kirowohradzkiego, a potem do Horostiatyna/Krynicy na Haličynie. Z relacji Wiry Hutyk wynika, jak trudne było życie łemkowskiej rodziny w realiach powojennego chaosu, przemocy i sowieckiej kontroli.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

ма Ведом Вас дорогы слухайці при мікрофоні АннПырбан Дві попарадны передачы Парасны
Вас дорогы слухаці был повоєнны рокы на Голичыні Повоєнны рокы на Голичыні
в Бесідсне голицкє село Хоростяти Гнеска зове ся оно Крениця Най як
в інчых селах Східньой Голичыны де жыло богато Поляків і особливо такых
ґде Поляків неумысне густо поселяла влада в меджевоєнным двадцетлітю были і ту
Хоростятині Конфлікты медже Поляками а Украінцями были і драмы обивы і траґедиі
Тыж і ту діяла УПА з яком пак жорстоко борола ся окупацийно
радяньска влада Як уж знате як і в інчых місцевостях так і
ту выселяно польскых родины до Польщы по ІІ світовій війні ани іх
місце одтами привезено польскых громадян якы як рішыл Сталін мали бы жыти
в Радяньскым Союзі Но і привезено тиж і богато Лемків Так ся
стало же тухо Рыстятині Авінців в селах коло монастырск містечка в Тернопільской
области Лемків замешкало дос дуже Але не были они ту ґаздами лем
рабами лем невільниками в неприязной до них радяньской державі і особливо тяжкым
іх жытя было з початку В першы рокы іщы за Століна Єдно
загальні знати же было тяжко А цілком інче кєд дахто ти приблизит
тот час і тоты обставины Оповіст конкретны деталі Весні так як оповідала
нам пані Віра Але треба повісти з чого тото ся зачало Зачало
ся з того же колиси почули єм інтернеті в Юбі пісні як
і співали сестры хутко Віры і Мария Пришол до них з камером
товды Владик Максимович америцкій Лемко якій вшытко што видит цікаве для Лемків
одраз зімат і даст до інтернету Але тым разом пришол в листі
не до чуджых а до родины свойой жены Марисі тоты пісні так
просто выконуваны барз мі ся сподабали І тоты пісні чули сте выпередній
передачы Зачало ся зо співанок а недавно пану Ладик порадил мі же
вартат взяти інтервю з єдном зо сестер віром Худко кустик а старша
сестра Марися на жаль уж не жыє Но і я так і
зробила як пан Владик порадил но не одраз а през якыйсий час
поіхали єм в село Криниця якє перше звало ся Хоростятым Коростятым а
од <unk> р до Крениця до панівіры і барз приємні мі было
з ньом сой побесідувати Родиці пані Віры Самонхудко і Парсковія Проць походили
з Ганцьовых же ворлицкій повіті Отец вродил ся в <unk> році мамо
<unk> Як богато молодых так і самонхудко был в часі фашыстской окупациі
в Ославі на роботу до Мучыну Повело ся йому же щестливо вернул
думів але семен не міг ся лишыти в рідной Гінцьові тырвало выселіня
на схід і вшыткы родины пані Параскы тыж выгізджа Семен і Парасковія
были выселены до Кєровоградской области Село перше оно было містечком з Лемка
Родины Хутків надій ся вернути такой на Лемковину Переізджают на долга на
Голичыну в село Хоростятин дакім часі замешкали і інчы Ганцівяны Але вказало
ся же надія вернути домів Барз слаба Шансів мало а обставины в
Ґаличыні тиж не прости В Хоростятині вден рядяньска лада а в ночы
рядит упа а іщы ходят банды І в такой ситуациі Семана Худкы
в тім селі призначыли головом сельской рады І він хыбаль чудом лишыл
ся товды жывым Небезпека тягала і над його жяном і маленьком Марийсом
якє ся вродило в <unk> А молодша юводскы віро вродила ся уж
в рік смерти Сталіна в <unk> Она не зазнала уж той найгіршой
біды Росла уж вкус спокійнійшых часах єднак з радяньской влады ниґда не
было спокійно ниґда не было свобідно порядной побожной родині хутків тяжко было
приспособити ся до родянского способу жытя Совітска ідеолоґія проникала всяди Панівіра робила
в монастырисках воє спожывчой кооперациі но і повідала же навет і при
такой роботі все той ідеолоґіі было за дуже Од того што проминуло
раз по раз переходиме в бесіді і до днешніх часів Панівіра Гризли
ся што то буде далі зо селом Крениця одкали іщы перше выіздяла
молодіж гвідаючы роботы но а тепер в часі війны віхала іщы част
Бесідуєме тиж і о будучности Лемків Ну то послухайте тразі остатню част
нашой бесіди Вы оповіли же ваш тато і мама не любили співати
тале А якы найбільше співанкы ся співало такы ям скажу моі родиці
співали не веселы пісні Невесельы такы най те мельодійны такы такы з
Моі мамятам так успівалиси на чужыні за гыба ю марно жытя гайде
За родином свогоминаю ойде жо нагає То штуда мня гадко тягне то
жне майсма Нокі серце там не лягне не усхне свом ін де
роди мій край інакше ве шыри є та тощы ся рай то
ж мі Боже милостиві вернишня до мі чую ще раз мили зву
городи мих сли звуґродими То найді тепер тото пісня актуальна То де
бы вшыткы посвітят і тыжы зо своім крайом Былже нашым крайом ту
ум а шыні тото міє Кільковый Холо тепер за границю в часі
війны Кілько выіхало бы там стріляют бы там фрунна єхало гев на
проєкли вшыткых тягне домів жыдых тягне ною невынимальных люди повіме так нормальных
нормальных люди тягне думів бо то родинне гніздечко іну тягне бон все
дорогє Де ся людином вродила Моі татус нали якій них такій был
Казали Валентий якыси знал Ци выршы швін на памят чытал його нібы
люди думали же він мало розвинений але настількы был тальоновитий ш він
такы віршы складал про тоту вшытку жытя шыл Дає ту уж был
Ні наповіл гу і там не ту ту не был А як
співали му є так родим і краю село родим вазя ветаю місця
люби зелей ни ліси могли Щастливі з вагами Днімів плили туд і
теплійше сонечко гріє туди милійше лух зеленііє І ти хатийно стріхы старенька
мила родийно не не нерідненька пройти з хатиіну тихо старенька мила родиі
ну не рідненька вас по витай душа маша є По тій гыбіше
в світі нема По ті в світі нема родиі мигіка гаю селодиі
міся Любини лісаслиі з вагами Німів пли люд зелені там і теплійше
сонечко гріє Вікуно джы ти земли ці гірі гідні косты з Ложы
І ти хатино стріхы старенька миляродиі но рідненько Вас поша машає по
тій і мі гіше в світі не мы Моі молошыли на Машынці
мы мали сме усім такы маленькы і они нам все Співайте зо
мном і мет з мамом все співали найбільше з мамом сме кунтовали
та то на роботі было додля там а мамо ся з нами
поміти домати так сме співали всяків всяків Тоты реліґійны Моі мамы на
реліґійну тематику дуже співали пісні такы всякы не годна бы ж то
вшытко пригадати ішол його з долес Лем си чугам потрясал тоту тотату
моі нераз такы ногы Ішол Чул гай до леса до леса лем
си чугом потресо потресам вшыткы дівкы до нього до нього же чуга
ня нейо не його Ой такы всякы переповідкы тогы тото вшытко Уж
памята треба такы з носве смутны но та моли такы дужы такы
солідны піважда поважно так Тото співали але они же навіт як кажу
были в Німечци ні співали по німецкы такы пісні такы гарны співали
што аж мі нераз было дивно же так допустили там ні меншын
ні людину до мікрофона о тыме не то так дивує І думси
бо чом і тото єхали з той нівечы Е слухайте Але кождова
ся не войцю і німецкой пісні тамта і там Но было до
двадиях співовы тото мі дуже доєн до днеска тото кажы ды мікрофоны
ім давали порадів не співали там німецкы пісні Чут до чысти Може
то ражыли ся тыж для якысой аґіта дітаци што бывало своі ідеолоґічны
такы причыны же Повіли же тоты пришол дам докажы ечы чого таты
дали быни знали і німецку Навіт богато такых перекладали ціло ІІТН Зато
іх ставите напикы посла Яне ам поняте чо тот што інчы єй
так брали Тот я памятам середнышельчаны якой світ ся треба было заяво
написати до шыт думт выходити Вшыткы до хыж ходили і тату описали
заяву за каждого шошу хто хтіл чы добюра дакого тоту од Чішо
до району Чышо і татошыткы заявы мой тату для такій чудний почір
ужайний зом о такє о такєво жытя такє тото было жытя проты
дорогы кохайця Рыхтуючы до ефіру тоту передачу зацікавила м ся што то
могло бы быти за пісня яку любил сой співати отец пані Віры
Костик пан Семен Худко Выглят мі так же то дует Адама і
Марі з операты австрівского композитора Карла Феллера Фуґєль Ген по ношому продавец
Пасі Завернули єм до інтернету і нашли єм ріжны вариянты того твору
якій зовит ся <unk>or<unk>e ріжны вариянты а тиж і ріжне выконаня Выглядат
так же окрем части опереты того дуету то іщы і окрема праві
народна пісня Хотєте знати о цім там ся співыт Ну то ясне
про коханя Як двом лем бы ся стріти старади ся видіти Але
бракне лем смілости вкінце люблю Тя повісти Коли од щастя двох одділят
малий крок підповідит давна пісня пут До блаженства якым ідут В тій
ролі дают букєт руж то знают што то значыт юж Імовляют так
То поміч двом коханя знак Співанка мила з давных часів Най ціле
жытя звучыт щастю Бо так пыцютя квитнут нашы як в тіролі квіткы
руж То был перший куплет з референдум но і далей можу не
тлумачуєти далей такє саме любу ружы щастя і <unk>em дыйде річе па
Переслухала м тоту просту неівну пісню тоту пісню в ріжных вариянтах і
она зачепила і моє серце Бо представила м сой хлопця якій вылучыл
тоту німецку пісню співал про юбу на роботі Німеччыні омал намысли лем
свою милию І лем думал як бы то скорше до ней ся
вернути в рідну ганцьову на рідну лемківску землю Але долго пожыти в
ріднім селі йому ся уж не пришло Очывидні нераз Семен споминул тоту
легковажну німецку пісню зо свойой молодости уж в цілком інчых обставинах якы
были такы контрасты так жорстоко неподібны на веселы операт Ну протомузичний р
зас там до бесіды з дівком Пан Семан Зы пані віром Тако
свій мапа простіл жебы видіти де што єст я сой нараз коваючык
выдрукую лото видите ну видите ту видну так видну вшытку на мапі
Я такий ковальчук взяла мапы квяты Ятонь квітне ну квятонь <unk>ene Квітоня
квітоня так повідали м релятоня м квітоня м Войскы то квятонь но
в Сквітоні казали мама Квітоня же дахто на фраґатского села то в
квітоні о Сквітоні о Сквітне жыт не памяны реґєтів ы Лотувы Высовы
мате сусідство якы ставили ся з ту дальшы Но з ужытку такы
назвы вшыткы швує ся вжывали вжывали тоты вшыткы Ждыня вшыткы Уждыня кусу
дальшали гі чула шыткы тоты місце і села Шквіртне устя Люскє тір
моє Сес мамина сестра была там оддана Устя Руского тоту были Видите
ся Квіт не ту є казали Шквітне бо замчы жым же такє
казали Квітни о ту сут Ґорлиці іхны район Ґорлиц Ґорлиці о ту
Ґорлиці а Краків то област так о оту Ґорлиці А то як
бы но то не то село і вшытко доокола ціла до села
належыт до Ганьчови што ну та як быы Ганьчова то то то
то то то то то то то тото вшытко Но люди жыют
деси ту там по середині а то вшытко ціла Територия належыт з
початку якы ся пустили до Польщы то є моі мамо так си
тото запамятала пришли з Польщы то ціла хыжа выйли Вшыткы ся постулили
і входили його не словечку знати зо слово лис там Через злуй
хыжо св хтіли знати В якым то деси руйці ваша мама пішли
той мамо і та Перший раз были в Польщы та другій раз
і так а мама мама мама были вено з може два разо
три раз в Польщы Є тоди уж Пощан Пускій Е До кого
поіхали Ну они мали там брата шы рідного рідного брата брат ся
лишыл тами косити кысым чудом ся лишыл іхній рідний брат не по
мамі а по тотови тото ся другій раз же не был гмо
то то то то то то то то то то тот ся
брат там лишыл і там мали братову там і мали племінницю до
них там єхали А то они были такой уганчові цганчовиганчо Ганчы Они
такой были в Ганчові на своій тым хаті там де ся мама
роди І як мамі было як пришли до Ганьчови Лем жесті лем
в гости так перший раз ну у Казали ж што єм тяжче
жыти і нам Товды лже Бо нам ту уж стало ніби ліпше
а они там на тых горах дуже казали што тяжко роблят на
землі Найте рыют там дес тоты тотыло і каже Ікысы дикы і
вшыткы грыт тоту землю што тот іх брат ден робит ночы іде
диків сторожувати Ци то тут запамятала сий там гм же диків іде
сторожувати каже же они не мают легкого жытя там Але тоты каже
же до міста люди пішли то іш мали ліпше жытя там тоты
то дуже тяжко на тій земли было ім робити нич але так
то они были а потым іщы брат вмерты ціжка нонь матам не
єсли Ніраз были іщы в той племінниці єдной рідной сестры дочкы были
але они были аж на заході шлюндску там дес хтіли быти тотуты
Хтіли єй повізіти і она по тым іщы днас раз приізджала з
хулобом своім тота О Марися іти ся виділа іщы стузлами Суботу то
умят разом з вами дідо Баба Вашы цияк я і не памятам
ани єдного пабы ани єдной Никого не памятам никого бы вшыткы там
померли в Польщы щы Моі тато были сиротом і мама сиротом же
никого не мали В тім часім часів же не было никого жывых
іх мы Моі фактычно мама были наймолодша в сімі так што вшыткым
Я не знам ни діда ні бавы ни єдно уг ани татовых
ани маминых бавы діда не мам понять Але я іщы такы хоцю
вернути до той справы што то тых людий тримало в такы тяжкы
часы што ім і вашым родицям і може інчым ту людям якы
не вытримали бо выповіли же конец сороковых років <unk> то было барз
тяжко просто просто просто выжыти і тяжко было бы стліньскы тоты были
законы іщы такы тоты як тых люди і вшыткых мали за Но
підозреных каждого же штоси каждий може но штоси як бы ворог народу
чытали ворог народу но І што было такє же тоты люде выжыли
і якоси лишыли ся людми было можна выжыти але но лей на
мыпеюст Такій зробити ся бортаком і так дальше А што было такє
же якоси тримало тотых люди як они там сходили ся наприклад як
они може якоси як то было як я іх тримала віра в
Бога найперше они вшыткы были реліґійны люди вшыткы культура іхня была з
Бом І они несли той фризикій Му і дам єй Бог допомагал
в тым іхнім жытю бо то без Боры тиж не мож было
выжыти морально то людина ту была застрашена за ну чысто вони мали
не за людину а мали так рапсилу і все веце нич было
госпі О тай всо так люде вірили в бога і они ся
з початку жыли надійом же ся вернут Жыли том надійом же впер
час же ся вернут потым як виділи же тому назад неє та
уж своі гніза почали будувати І такы жыли тым каждыденном таєку по
всякденном дбали штоси мали штосио Будували штоси ліпили штоси тото ты тактакы
выжы Досі в якой часы уж зачали же своі хыжы будувати моя
тыжня розчула же люде ани не хтіли будувати ани нич бо по
што як будеме ся вертати так да з початку так то они
вшыткы наді жыли же ся вернут то вшыткы жыли Вшыткы том надіі
жени ся вернут на як по тым і Знали же они ся
уж не вернут тайжыв ся же почали своі Будувати своі хыжы своі
оселі жебы побуставити якій сий нормальні буни Вшыткы были мудры люде вшыткы
были ґазды вшыткы были такы што штіли до праці ніг не зоставлят
лям нихто І з праці рук выжывали Як могли так выжывали З
праці рук в отым уж Худобу купа звели бы з тых худобів
продавали і тоту хыжы ліпили там за якыси кору купил цеглы троханы
телян другы тюшоси та тото і тото так ся почали юж люди
підносити з колін А з початку то было такє іщы Надійом жыли
початкы жыли надію потым уж жыли з праці рукте ся выповіли же
было то люде реліґійны А ци было ту церкву В нас церква
не было нас было Ту ґу Костю але они зробили з тоты
Москалі зробили кумору была колосна кумора мту костю Яробы терматы церков мы
нашы люди уж по тым переробили тотой як был законты роцім році
То мы штоту переробили одобрали тоту церкву в тых державах так а
оно громадскій ся рахує приміщын і одобрали і люде тоту церкву реконструювали
і зробили люде тоту церкву А так тому ходили до Нижньова до
Задарова до монастырі Хто не міг коли міг і так люди вшытко
ходили я іщы я памятам дитинстві Святый вечер повечеряли і мамо поспівали
сме колядкы поспівали по тым діти зберайме ся ідеме ідеме Пішкы ідеме
до здорова <unk> кілометрів буду іти і вшыткы сме ішли бо там
одправа Різдвяна ци ци великодна ци яка Тато было і де сме
не ходили хто не міг А первазны заходили ту з Здорова в
літі то через Лису то через гору та сме ходили тато а
тепер селі єй то не хцудити Я вам скажу так А то
были вшыткы православны церкви вшыткы были православны то інакше не повыны зостали
уж грекокатолицми а што в лем пришли то ужы но то выжали
Ювославна Церкви Коли вышли коли вышли гель южы не было мовы про
гра грекотатолицкы небы Заборонили аж в тім моменті моі мамы выказали бы
мали якогоси священника сам з Польщы чы він бы ганчови священику Фуртак
се м тото запамятала то кажут што він бы высе выселили го
він не хтіл бо были священникы ш переходили на Православіє грекокатоликы Яли
там тамы єстно лемківской земли та на ні ні ні ні ні
ні ні ту ту на вони з того фуртака ся оповідали што
його выселяли бы він не хтіл бын казал же він присягу дал
грекокатолицкій церкви і він не хтіл переробляти свою присягу то го выселиний
в Сибіру был а потым приіхал то был во Львові то він
таємно правил кождый ден службу Жудом мін жыл во Львові так дем
ся з тюрмы вышол то де Сільові ся жыл то іщы они
ся переписували моі родиче з ним Жекысы ну бы винно мали близкы
контакты то най памятам же моя Маруся скінчыла школу то тота імост
тая фуртаканя Доказала же давайте єй ту жебы ся вчыла в медичным
медичным А моя Маруся она ся з сильном бояла як крови наказала
неякы медичны они для того Ного І она то она казала фуртаканя
фурт ґашовы Вости дайте і ту вчына на медицину то я тот
си так запамятала і они вели дуже долго переписували ся кулиси листові
люде то у Тошо то мой мало казати што каждый ден правеслужы
дома він не принял православі тайну тай тайний тайний был сві Грекы
так Ту він такой был згончови і над Юрянами бы і сюда
был переселены І він не принял того дез ав він жыл ту
в селі то і ні ні Він не тужыл селі бо коли
його дебудно зразу його тю дали муткы в них вшыткы в тюрмі
свят якы тоты были рекокатолик принятий в тым православіі А тепер не
знам де признавіш буде єдно чышу Іж тепер ой я тепер уж
тиж не знам але я тепер але цікавит ня тоты часы давны
бо наприклад знате штоси од родиців можете тоту оповісти і тото цікаве
што вы знате навет тото От вы наприкладня зацікавили то я поглядам
ты якысы материялы то значыт нашол якысу роботу во Львові і деси
А він в якым віці был деси він был такый як медже
мойой родичы викла родичы Як си думам бо тота є най знал
його дочка Леля ся называло Нєкы сам І най найма тоту футораю
чыс тепер не виджу така была ніс на гля Така гарна Но
ту набыла певно з того року тота Леля шум моє Маруся ни
певно з того віку шу в моі родиці был бо то бы
они не контактували такоч бы він як бы был він старший або
шумін може был Лише высвяченый як він пришол може і такы мызнаны
просто онимали контакты такыя Я з ним не контактувала але знам же
мойой родичы цільця ся переписувало ци свята ци чловіка все то поздоровліня
тото было все ся святочне поздоровліня моі мас моі мала Це писали
листы не так тоту кореспонденцию мени А коло Ганчовы одраз єст Высово
Высово было курортум бальноолоґічным тамтоты щавы і так дальше Але Высово тиж
мы знаме же там Зявили ся Бужы на Горі Явір Ци До
кого має горили Яс горили жебы додали утім Оповідали Што на Яворові
ся Матір Божо обявила О тото я памятам што моі мамакы оповідали
колиси Но але видите то мы не приділяли тому ува не дружыли
тыма цінностями перше якы они не ходили на одпис все То ченсто
голоходены казаной все на одня но то далеко Нослово то сусіднє село
шву бьоліня на горі Явір но але конкрет выни найді оповідали як
то было хіфєриі ся обявил Матяр Они моі мамо золі тым дружыли
тым жыли они так тото вшону такє для них было Рігя была
на першым місци Ямска А поза тым было вшытко решт Основе было
духовніст Ма такя в ріж не оповіда мой мазали же бы сте
ниґда не ходили діти в полудне до Ліса за ничами полудне має
Якыси там всякє сил нечысті приходит бо кажут же они Власнів полудны
в сайти полудны они кажут же были кажут пригнали коровы там іщы
в Польщы в Анчові і пішли найгоды а його дозывали Суниці таку
тепер ту нас Суниці одповідали Ні они повідали ягоды Ага його неягоды
Не казали ходи нагоды Елю такы як суниці нас Але ту были
ягоды пішли на ягоды такы ягоды были назбрали тото якыси відеречку тых
піл ягодив і нараз чуют коло них Але самі пішли То іж
ну я знам они были певно іщы уж таком Ну підліток іщы
дітина было ся поров пасли то іщы не были там ниякым ни
Парашуют о тако хтось коли здыхат так тяжко Они ся озырнули Тако
Ксондз стоіт Коло них з Євангелийом А мала си так думают Ян
не повіла совіт сусухристу нижде не повіла А він ся так подивил
і ішол Пішу таку а мама си товды ся такє же я
не повія словой сусутніст не обізувала ся нич до нього І коли
піду ся поділю де він там і Я там некысо было така
дорога потым лісі Я каже заглянула ниґде никого не вуєш А хоты
гы О шквіртным лісі Шквіртничы як му не казали ся назвы а
тото шквітнику Лістой Я товды си нагадала же там люди стары вказали
же там хто си ходит зістрашыт Дей каже пришол до іх вызнях
я і вшытку пересыпала ледве з ня слово вытянули каже ж до
вечера не годы буде з ніх слова вытянути так ся То доправды
хтоси ся зявил ци но та прак чловек нів но видно Якєсий
священник покуту кусит покутовом віністю был над тым і ся привиджал так
вылюдям і в ся бо то інакше было кажда выдіва і чул
здох Вон ся товды оглянули і повіділи же священник Звенелий тото ни
тото шумало опинаш на своі очывіді Тато всякы тамто нераз палил чловек
Ну был Дух То был дух Каже ся зазу пішли де він
пішол яку туронту Южнибу никы Южнибу нико такшы О такєло все вол
Мі ся здає як бы так вшыткы люде жыє нас молили ся
пемчыла то люди тото не вірят Богу Той вірят же лише збройом
можна А то духовна зброя то же не гідне Менше важлива Не
меньше важлива духовна зброя як тота зброя чоло направду Поколіня тото Вашых
родиців тыіщы были як бы натуральне і Вашы поколіня Як бы іщы
по родицях тотного памя Іщы і по лемківскы бесідували тут селі медже
собом Та нас бы бесідували нас істіє то такє село Доброводы бо
там взагалі навід і не Лемкы а бесідуют лемківскы гм так фы
Нав діти по лемківскы бесідуют тіж Оту ні А нас діти же
не вже не бесідуют по лемківскы діти в Женберґ так воят же
вшыткы такы бо нас же полемківскы діти не бесідуют Моі діти тиж
бесідуют по лемківскы але я вшытку бесідую ай внуком по телефоні бесідую
І він одповід по лемківскы Но і в ся кажут жебы снал
же мы Лемкы іначе не може быти Жебы не забывали сте а
мій сын Тоято Цікавит ся том Лемковином водил тепер до того выбили
в тым музею Така тота тепер файна є там директорка того музею
Дуже Файна Лемківского Ног угепер дуже она така но має дар до
того Вы Знаєте была колись інча то інча параґ а тота дісно
знає там знай істориі Лемків на тоту вшытко нам выповідала є ся
сама наплакала там Як ішот нашы тоты люди пережыли На інцитальниці зашыткы
тому повідала нам тоту выпові жастым ся інтересує Інтересує він такє был
і хладну маму хладмену того ну а та він іщы уж рівно
му та уж кілько жыє років Тотуж кєдце років там Певно так
но та є нераз бесідувам по телефону знима Я бесідую по лемківскы
кажу то ля то іщы не зау лемківскы усідуват мам говорит говорит
по лемківскы Я так люблю слухати я кажу ты не слуха ти
говори по лемків там Хоте ся кравы напієме хоц даш зісте є
і забудуєте а хоте Вы повіли же ваша мама ходили по обісілях
рыхтували єс так рыхтувала бенкєрне высілиня Ага на цілу округлона поділа м
майже в кожбі хыжы бы диву высіля мый не мож будут дівы
ами Але зынде пат мушыли єйну А моя мала будже дужде добре
го повела Пекло м всє само всє сам всю сам Добрий хлібрий
мачын Я не могли скучати вырочы мают ся рискуюче ме все заням
могло з Єсмом штурбити єпсемом Добрі Щастливу Ягу Тримайте ся О і
то Най Вам Бог помагат щастливо оставайте здоравы щестливы майте ся з
неі Моі наймилейшы на кім завершуєме нашу стрічу третю і на разі
остатню част нашой бесідни в пані Вірун Костик з дому хутку І
щыро дякую пані Вірі До села Кырлинця коло монастырск Терепійской области запроводила
вас Анны Кырпан Оставайте з дорогы і до стрічы за тыжден