Слухайте <unk> процент лем не з Кракова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Сатыран слухайте <unk> процент а будете мати цілых <unk> Видам вас дорогы слухаче з вами Анна Кырпан днес буду бесідувати з учытельком Підкарпатской Руси ци як Украіні гварят Закарпатя то Мирия Буйку і она оповід як чы діти русиньского языка інчых предметів як то выглядают русиньскы школы они недержавны но але більше не буду нич Оповідати мы уж бесідували в нашым радию о русиньскых школах на Закарпатю то было інтервю з паном Падяком юж о тым было кус повіджены Але мі было цікаве што повіст сама учытелька котра каждий ден видит до тых діти і зна цілу справу з середины Но тепер слухайте нашу бесіду з Марийом Бойком Я всєтелька русиньской школы іршавского реґіону Шы на Закарпатє Село ільниця звати мене Бойко Мариє в школи мене называют Мария Петрівны Село в якому я пожывало жыве <unk> приблизно коли сю тотам жыло намного більше люди альбо так ся стало што у період незалежной Украіны многы люди з села еміґрували за границю З ріжных прицін нешли на заробіткы єдны ішли до своіх родиців коли пішли за границю то много і з них лишыли ся там жыти на постоянно І Така плиніст Люди за границю скоротила кількіст жытелів нашого села О Коден ішли за границю в якы державы Найперше або найбільше люди ішло за границю у Чехословаків То было <unk> деностих А пак до Америкы Но а дале же пак найпізнійше Коли сель розєднала чепословаці на Чехію і Словацию то шыб Чехію а пак Іспані Портуали Низкы уже тяжко назвати тоту державу в якых в яківни робит ци ничыве до хто з вашого села подиці з нашого села А тоты переміны они добрі ци недобрі вплывают повін на мешканців вашого села Як тото ся одбыват яка част села одышла в такый спосіб же пішли даде робити Ну ото што люде много діжавут із села на постоянно цінного малийця має два результаты <unk> позитивне єден неґативне Позитивным є то што люде мают можливіст заробити заграницю гроші і добре обыстроіти своє семенство Є добрыма ґаздами Неґативным є то што все призводит до розєднаня сіми сімі ся розпадают были так што і діци мати за границю а діти ся лишают на дідика на бабку а дідикі з бабку тым не тиґетуют абы добре выховувати Діти мают доста гроше ростут розбезчеными ростут неуправляєме ни для дідика ни для бабкы ни для нас учытелів шкули Ітує велику проблему Низкє ся держава і не задумує над тым уж і якоє майбутньо соспільство росте в нашій державі і суму суму я показала є причына та Уж люде не маючы роботы в селі мусят іти заробляти грушів другой державы залишаучы майбутню є ото єст своі діти на призволяст І мате в школі тыж дужю такых діти котрых родиче даси выіхали У школі я роблю школі яка дуже велика <unk> діти Школа основна усиліє шкіль шкіль наша школа сама більше І кєд говорити про то кілько у нашой школі дітей з чом жывут у полных сімях де і отици мати сут дома то мож казати уж тых діти лише приблизно <unk> процентів а <unk> процентів діти отодут ті діти котрых батькысут за границю або ті діти якых уже мы не зможеме назвати Выховце у неблопусных сімях то такых сімях якій ся розлучыли розышли ся тиц і мати жытю Крему а діти то з цьом то з матірю а в гіршому выпадку жыву дідо Матєс ба чым Ваше село єст цікаве Наше село є дуже давніє кєд Рахувати коли оно ся убоснувало та мож казати уж на зачатку VI столітя Розхвало ся оно у незывинных містах рікы Синявкы і Лицянкы село дуже великє В селі люде почували ся дуже добре бо мали зароботок В селі была одкрыта у ХІ столітю шахта в якій в основному в здорові чловікы молоди могли про сімю заробити файны грошы Хоц робота была тяжка айбо мож было в свому рідному селі заробити груші ждато ы што то зо шташахтом было што бывали бурою угіля низкы пташахта є закрыта Айбо перед сими роками ота шахта мож казати годувала наше село Пак Мало має пізнійше отых семдесятых роках усы ліса одкрыли два великі заводы І село стало гібы промысловым центром цілого рейону іршавского То были дуже великы заводы на якых робили тисячі люди майже в выскажой сімі і тиці мати і дідик і бабка могли Рубити на заводі заробляти про грошы Мож казати уж у то был найліпший період для люди того часу усилі бо люде неудижаючы зі свого села могли заробляти про Низкы заводы не фунґувут шахта не фунґує люде не мают де Заробляти грошы люди безробитні і тому така ситуация привела до того што люди мусят выізджати в ріжных державы для того бы заробити про сімю про бльоку сімі ну але шкулоту власні тоту же все фунґує Ци шахта буде ци завод буде ци не буде а школа все буде такту ближый до школы Вы учытелька в такій нормальній державній школі і учытелька в русиньскій школі І тота русиньска школа тиж в тотій самій школі просто лекциі ся кінчат діти приходят по обіді так ци як Значыт єст державна школа і і недержавна А така же держава не ма нич до той школы так школы русиньскы То як тоту выглядит Як вы ідете першы на урокы до державной школы а пак до русиньской Што в державній школі вчыте што выкладате Яы Вцітелька іницкой заальносвітньой і середньой школы першых третьох ступенів мал те довічный стаж ужеть років Учу такы придметы як істория правознавство і етника Стало ся так што у <unk> році я стала вчытитком і русиньской школы А се знатіж по думовлености дирекция школы дозволила што бы у школі істнувала істі єдна русиньска школа ото неє велика школа то лише єден кляс якій істнує по програмі пят років Діти вчатци рокы а після <unk> років одержуют документ што днес закінчыли русиньску шкулу Зачнеме направду од самого початку значыт не было жадной русиньской школы не было ниякой школы лем была така ідея тото зробити Хто то дал таку ідею і як Ту ся дало зреалізувати У сьомым році в <unk> русиньскы школы нашого краю будут празднувати <unk> річы Ісце значыт што <unk> років як заснованы школы на Закарпатю русиньскы школы Я Усю діяльніст нараз не была залучена Так си стало што єден справжніх Русин з якым м ся познакомило у <unk> році міні запропонувал мати русиньскій клас Я не мала понятя як Я мужу мати русиньскій клас де я буду вцітил якых умова а і бо директор русиньскых шкіль нашого краю доворил си з дирекцию нашой школы директор не был проти того шобы мож было набрати з дозволу батьків єден кляс тых діти якій бы хотіли вчыти ся в русиньску школі і та школа бы фунґувала у суботувать в неділю тото товды коли Діти зальносвітньой школы не мают ниякых зданять о школи коли є вільны приміщыня коли діти вільны од проґрамы зальносвітньой школы бы русиньска школа не заважала зальносвітній школи З <unk> р з дозвол адміністрациі нашой школы я стала вчетнику русиньского класу Што б был за такый твердий Русин же дал тоту ідею же ся добесідувал о кім клясі хто тото был То был старенькій дідик Рудий Матоля Якый у радяньскы часы на зачатку был міністром Чехословакі Він был выхоцем з Закарпатя має родиців на Закарпаті і часто приходит в нашы з глупы в нашым селі єй родиця а він был приятельом директора русиньскых шкіл і знавці про тош і істнуют русиньскы школы так як я вчылька він мені не запропонуват не хотіла бы м я стати учытельком русиньской школы Ну я не знала ся про тож істнуют такі русиньскы школы Чым ся не занимают я нараз не дала нияку згоду Я мусіла дізнати ся про то як існуют на якых засадах вшытко ся дізнала я мала стрічу і з директором директор ме вшытко розяснил ну і коли я ся дознала про тото чым ся займає русиньска школа я дала зводу на то можу займати ся з дітьми і вчыти іх в русиньскы школи Доколи думали сте же могли бы быти учітельком русиньского языкы ци інчых предметів ниґдам не думала уж я буду належати до той когорты люде котры будут у істуків ренесансу Русиньства на Закарпаті Мушу казати што у нашым селі у пуці слово Русинь ся даже не вжывало Для мене самує як для історика і все слово было знакоме ай бо я про русиньству в цілым дуже мало знала І перед тым як стати в цілику русиньского языка в русиньскій школі я мусіла переникати перечытати дуже много літературы сама прийти нам в то накілько важливо підрудити відновити історичну культурну спастіну мого народу до якого насправит тя утіє і моя душа Як ся стало так жебы вы самы мусіли чытати дашто жбы ся прирыхтувати до того жебы добрі выкладати А были для вас даякы курсы даякы такы школы для учытелів жебы тоты учытелі могли Добрі выкладати русиньскій язык літературу і даякы інчы предметы Як то было на початку од чого зачали ну і де брали літературу жебы выкладати як зачали укладати проґраму Я вчыти ци вам уж дали готове Но коли я почала робити у недільні в школі русиньску недільной школі звычайно шы я мусіла контактувати і з тыма чытильками якій вже на тотчас робили ото Анна Бухылец Мария Лендє а Так уж у нас на тот час был добрым методистом Михайло Алмыш Він готувал про нас програмы приправлял методичну літературу яку бы мы си могли корыстувати в своій роботі Директор все думал про то бы роздати нам даяку літературу яку бы сме тоже могли выкорыстати в роботі з дітьми Давал нам газеты журналы книжкы якій сы друкували же на русиньскым языку у тот час русиньску і презы літературы было б дуже мало ч у нашым селі люде майже ниґда не чытали яку літературу або новинкы на русиньскому языку і коли я вперше принесла материял написаний на русиньскым языку люде і з великым задоволеньом чытали цікавили ся а всє просили не выстачало передавали сме з рук рукы і я виділа уж інтерес до Русиньства у стилі Людий є особливо інтерес был дуже великый у люди старшого віку Молоды люде або батькы тых діти якых я набрала свій клас ниґде не чули слово Русин і ниме не звідали што то тако є на што то Що в тота я мусіла зберати нераз батьківскы зборы і на батьківскых зборах я розяснювала батькам уж на що што до цього і чому важливо шубы діти вціли русиньскій язык історию шубы знали і історию свого народу своіх предків бо Та людина котра не знає історию свого народу не мож мати успішну майбутню з тым ся всі получыют і батькы си пладили і в ни раз приходили своіма дітьми на занятя б ім было цікаво і я у своій роботі пляну так бы хы Залучала досі роботы і батьків і іхніх дідиків і бабків і нараз робота нашой школы входит дуже цікаву бо залучни до сі роботы три генерациі єдно другых дополнює є дуже цікаво робота ся проводит у всякій спустік кажем У нас в реґіоні фунґуют на нижній ден дві школы є русиньска школа і УСлі а так як Іцю по сусідству то мы орґанізуєм най такій зустрічі змагань з дітьми ту і русиньской школы дітям за св Любит мы укладиме на природу Робиме екскурсиі спортивны змаганя Не верцівже про то што благодійный Фонд русиньска школа яку цю Валерий Ванч Падяк орґанізовує дуже много загальных акций з участ діти о школышів і з русиньскых шкілы то є І Фестіваль Червона Ружычка і конкурсы деклямациі іміні Духновича то єй спортивны всякы акциі і діти охотно примают участ во всіх тых акциях змаганях і ото свого родує також пропаґанду русиньского руху уна на Закарпать люди ся цікавлят дізнавуют ся більше контактуют більше і я думал што ото все є тым позитивом якій добре плыває на ренесанс русиньской культуры на Пробужыня свідомостів у люди того што неє Русинами што іхні предкы были Русинами і в ней є продолжывацями русиньску ру Доколи ся здає же тепер такы діти же ім уж не знати што бы ім было цікаве Дітям направду тото цікаве ци так уж Родиче ци учытельні зоставляют нє мож казати уж уто дітям справді є цікаво зачынали сме на самым початку з того што скажем і з русиньского языка я ім давала такі завданя дозвідувувати ся в своіх дідиків бабків старшых люди про давню жывны слова і записувати з субів узошыт а також вызначати як тото слово низ злучыт ю Зачали зберати такы слувницьок ільницкых давнюжываных русиньскых слів І сі слова мы дали тым людям котры складали русиньскы словаріі і ни много іх выкорыстали Всю акцию мы продужымо і по нинішній день айбо были самым дітьом цікавом бо насправді то ті слова давно ужывены внисе десі ни си ужывают айбо дуже рідко і Діти коли пучут тако єст застаріле з каждым словом ни деся уколиси і сміх выкликают і коли є ім роздисняло значіня того слова то діти охотно проявляют інтересы Як ся все змінило справді і дома о тысы слова даколи вжывают і мож на скажым куцибанка О што то такзибанка выйшло ізжываня з того часу коли у село завели гас бо куцибанка о тот приляд якым із шпора або скажем із пецькы в якій клали в гінь подрібали уголь коли клали там дрва А так як низкы лже Шпора ботуі пецькы уди є газ то і слово куцибанкы ся же не жывет Куцібонкы то бы было куцюба по украіньскы Но то лемкы тоту называют кудиць а на ублі то гварят кутач є гласта На скуцибанкы ну а іщы даякы слово якы такє же нас може уж рідше го вжывают Но скажем із убраня віґан на гавіці Што такє віґаҐану ты платят кутле вчынкы суцільне такоє платіть клали бы вышли і жыве не такоє слово як Будзюґовы Ото нижнє жіноця білизна А як бы табар повіли трусы майкы Од якого часу зачали тоту носити в васім селі бо давно не носили є Ну він так знал што старі люде не носили аймо за родяньскы часы то же были нормальным явист Но а слово як бы мадярскє но єст цыма словами то дуже тяжко в якого непохвачыня осну більшіст такых старужываных слів то є мадярско походжыня єцийскє словає німецкє слова румуньскє дуже вного слів а іщы даякы русиньскє давне слово котры тиж не хоснуєме а діти нашли і мат записаны боканці Батюлкы батюкы то якы чобеты зелеві для дімокяків ґумокы для ґумокы Аршів Як яків то якы тото знаряддя прац якым обрубляє ся земля Но як конкретно шу така як лопата кажут да Є лопата є аршів а то мало інче кує Но чым інчы Бо хто є маю узвоє єсты заостреным кінцьом лопата має рівны рівний кінец а а а а а а а а а а аршів має заострений кон То так діти глядали такых слів і якой темы скажем кєдю то было про природу та з природы давню Жєвен Словак тюто было про землеродство та знарядя параці кєдю то было і з тваринництва то як си называли худубу ци тото цім годували і так то з каждой темы треба было подобрати давню жывыні слова і діти цікавили си находили приносили ділили си складали смереці нья дуже смішно того хладагой бо ото было цікаве про діти я і про самых батьків бы і батькы чытали речыня помагало дітям інколи выконувати двашнє завданя та направду то дітям цікаве І для ня тыж цікаве мі інтересне тото слухати навет такы слова як вымова тота значыт мате вымову тиж свою таку свою власні так не вымавляют слова Ани Вашы сусіды Ґуцули ани верховинці а ви Дулиня і власні в іршавскім реґіоні мате таку Таку свою вымову своім сві діалект якым ся корыстує кор Дорече у нашому районі є села в якых дікі також відрізняют си своій мубі од скажем центрально іршавского рейону мгы при центральному рейоні жеме а одтуды Кушниця при Боржавскы є Лисицьово там мало інчыкы іде ле в єшовскым реґіоні жыют не лем Русины Но ясне Там же одту іщы в нашому селі скажем є цілий Посолок місцевіст си так і называє Посолок чому поцьолок бы у <unk> рокы ту місцевіст забудували пятиповерховыма будинками ци двоповерховыма будинками і у якых постелили переселенців Єс східньой Центральной Украіны І они там жыли доста компактно то были і Украінці Русияне за погладжыньом і тоды люде з часом ся асимілювали і з Русинами і мож казати што наше село у рейоні є паньскым Бо у нашому селі у шкулі хыбы кузня районных кєрівных кадрів То была основна і літа району прожывала нашому селі Там на посюлку бо то были прислякы і з Центральной східньой Украі то были люде вылучены докторы вчытелі начальникы директоры з заводу шахты то были паны а іх реслали жебы они любили на шахті Ну не были як кєрівниками шахты як на шахту або были вчытелями сунома се іх было вчытеля Хоц і робили в сусідніх селах айвы більшости з них жыли імнус ульници на Пусю Ну а якы іщы народы жыют доколо в реґіоні якы іщы жыют Мадяры Мадярив на сусіді майже неє У нашому районім Мадярів дуже мало од виноградивску Мускачым районі мукачскы рейон Деревскы район та основному мадяризуваны зостали Но то можна повісти же вас жыют переважні Русины переважно Русины і Пряшлякы Пряшлякы Украінці ци Русиян Тым котры лем тепер зачали слухати нашу бесіду повім же бесідуєме з учытельком з Закарпатя до пані Мария Бойку але зробиме але зробиме даяку перерву бо бесідуєме о барз важных річах уж час кус одпочыти то можеме одпочыти з гудаками доча уначанкуєте Пайного Рада Ждайме Боже боронич пошыничы на симбалы з рупы Як заронят заубы до тараси чуты Нособу выполнены не выполниває секувар анти та сум выспіває Поли устав сташыку бульмоны бороты Осмельно з пару другу будеш панувати улила пильови мо то было нико то бы вышла товзова вото з буды улибила пильови мо то было більовы то не сме до золо Добрі Но плодмету школы як тото школа діє кільку діти ходит до русиньской школы Перед тым як зацяти робити я зобрала батьківскы зборы у трьох паралельных пятых класах Бо почынала мі з пятых класів при шыбетькы я ім роздіснила про тошу може істнувати нас така школа А так якы Я не могла набрати много діти Было дуже много бажаючых Я набрала собі кажем <unk> діти діти отто батькы мусіли написати заяву про то што не хочут бы іхні діти в чылисту русиньску школи Уж школи нашій выкладают це такы предметы як русиньскій язык русиньска література істория Русинів народознавство геоґрафія Етыка естетика християньска мораль на Єден раз діти мал <unk> урокы Урок триват <unk> минут зничыт тоты діти напр з <unk> класів коли мают тоты русиньскы урокы єден раз на тыжден ци два ци три збераєме раз на тыжынь у суботу Неділюдме до церкви мы маєме мужніст лише в суботу займати се і тому у суботу нас з <unk> до <unk> мы робиме медже двома уроками у нас є велика перерва яківу діти пют чай яй пеценічку Ну а іси є дуже добро што урок неє <unk> минут бо діти бы мож дулґы не удержали для них был то бы тяжку а за <unk> минут діти у ріжной формі мы проводиме урокы і діти охотно роблят но уруці ото ніє така желізна дисципліна в дульнуй формі нас урок дітям ся то дуже любит І то час скоро для них пройде такшыл таємны якяж Вы мате в русиньскій школі <unk> років дітися в чер так з <unk> по <unk> клас Но допустим тоты пришли в суботу а другы діти Я з тыма дітьми роблю дотиць і з цим класом доти докытя іх не выпш добрі а другы діти А вішни віжни наберал бы я не можу з більшым м значыт вы мате <unk> клас і вы іх взяли в <unk> класі і вы іх ведете ведете ведете дале Пят руків всых діти учу дале іх выпускал І се як погана системы чому є діти Скажем дале в <unk> класті якы бы ся хотіли записати дале в <unk> років від єдного діти кус <unk> з тій ситуациі я выходжу тот списів што я рублю в зарідньо і середньой школ є малому рокы во всіх класах школы і де є можливіст я всяди дітям помалы розказу про русиньство Дід дуже выявляют великій інтерес так шо мож казати уж я всю школу заділу у познаня сього русиньского двігань Аниє до кого другого жебы зас брал тотых класів Леміш то бы мало быти пят принаймні вчытелів русиньску і школы якій бы кажду річно могли наберати си новый новый клас бы задіяти в св діти альбо ниявна з такой можливости Нєвно з такой можливости і тот процес ся лише мусит на даний час еґзистувати А учытелів якій бы были такыми такыма знаными Людьми усю галузинє раз а другый раз всі си слают на то якому я пропону бы взяли направисті єден клас уж ніє чысу Нієчысу бо цілый тыждень робити заслідню школи Я дали сті пак і суботу іти до школы мало коса навтосува Другы якысы інчы учытеле даси в даякых інчых русиньскых школах Як они роблят Они тиж берут лем єден якыйси кляс як сама система і в другых русиньскых школах є вчытелькы котры роблят у неділю Є вчытелькы якій займают си з дітьми серед тыжня Два урокы до пустці можут цілька провести єдного дня а два урокы другы дня можут провести Ото ниє як бы думал як тота вцілька проведе тоті урокы Факто што вцийка робит свою роботу у ріжный спосіб так як ю то потворит так як діти можут відвідувати тоті урокы бо в многых школах єдло змінноє наоцяня В многых школах є різны гурткы до якых золучены діти і не можутвати не всім парує всіх діти зобрати вєнно для роботы оты ся мусит усе так парувати обы єдно друм зажа кільку на Закарпатю днас тутых русиньскых шкіл На даный час русиньскых шкіль є <unk> ай бо плянує ся ож режа русиньскых шкіль ся буде розшырювати бо у тым є потреба можна повісти класів ци шкіл Но школо той є кляс Но дан ся там іщы раз вертам до того тоты учытелі котры пришли зорґанізували тоты русиньскы класы деси ся вчыли того одкаль взяли проґраму в державній школи мати державну проґраму Но може каждий учытель сой і свою писати може Але мати готове і од того ідете далей А як вышколах русиньскых З чого зачынате і тиж барз важны звіданя як можете вчыти кєд неє влас кодифікуваного языка котрым ся послугуєте неє іщы той версиі котру можна офіцийні всяди хоснувати На сим нас є великы проблем уж унас на Закарпатян є кодифікуваного языка З чім мы робиме і як мы робиме На самым початку нас были складны проґрамы Наш методисты русиньскых недільных кіл Михайль Ваньч Альмашы Вільн нам склал проґраму з усіх предметів і ты проґрамы самыма вчытелями ся коригували дополнювали змінювали на нижній часу то же зовсім інчыкі проґраму мож казати модерны сучасны ті які быдают вымогам нинішнього часу Як шо говорити про книжкы підручникы для діти то і з цім у нас дуже є велика проблема то же на самым початку нам тот Михал Ванч Алмашын написал і русиньскый язык і русиньску цитенку професор Маґуцін написал історию Моя оцюзнина Айбо ото лише такы книжычкы якы не можут быти основу у нашій роботі айбо они много полегшуют наш труд бо оточены тут єдны книжкы якыма мы ся ннишній час користуєме На нишній час мы уже написали своі книжкыі якы є по сучасным проґрамі скаже мі з історі з русиньского языка з русиньской четенкы у нас жыє книжкы а ror<unk> Не можут ся здавати быти в причыні уж некодифікуваный у нас язык Як мы учытелівуєме ся до роботы то треба казати уж кажды трісяців у нас зберет ся Русиньска вчытельска конференция найківы выступало ці учытелі русиньскых шкіл якых же мают досит всіх придметів дає ся відкрытий показовый урог на бази русиньской школы і Мы майже цілий день ділиме ся досвідом про роботу русиньскых шкіл Переймаєме досвід одна од другой учыме ся і лише так нєй єй час мы істнувати Ну ныжній час іщый є дуже добрым Діло ото што учлі русиньскых шкіл можут быти студентами Літньой русиньской школы у Пряшові де можут поглыбити своі знаня у сю гализі і тоты учітелі тоже ділят ся на конференциях з другыма учітелями розказуют як бы ліпше устроіти нашу роботу якы зміны мож зробити Мати даякы контакты з учытелями Польщів Словациі може в Сербіі так звычайно што будут ся на медженародных конференциях на лідніх школах мы се дізнаєме роботу русиньскых шкіл і лемківскыны оно буде владен і Пряшівской Руси і старайме ся з ними контактувати Я наприклад контактую і з Натали Ігнатку і з Хорватіі Єселя Петруциівна Сама складе ті проґрамы і підручникы пише про тых дітинод у тых державах Біпше ситуация бы там є кодифікуваный язык і дає се намного ліпше робити давны єдных спірных питань якы много є у нас на Подкарпаті Власні о тутых проблемах котры мате Я знам же мате же материяльні не єст просто Але хтілам ся звідати не о материяльным а о даякых інчых якы нематерияльны проблемы мате на загал в школі Што найбільше потрібуєте ци то бы ся дало здало бы ся змінити дакус або што найбільше днес ваша проблема Мойом проблемом усій роботі є в то на даний час што в мене неє русиньского плясу не і місця такого жебы то было ЛЕМ В заносвітній школи ніє такого ґабінету ци такого примісіня в якій бы я могла постоянно займати ся і зді Мам навазів то што в мене є дуже много всякого материялу якы бы я могла выкорыстати но урыці альбы я його не можу він мене в сили жыт дома не можу його розмістити в каждому дному кабінеті бо не примісіня для того бы він си добре зберігал бы я його могла выкорыстати каждей раз коли міні його треба А материял мене є дуже много всякого якый діти бы могли і видіти і я бы могла роздати яку наочніня в одчасу руку І сел мене єдна така велика проблемы Я мрію мати свій кабінет у школі а розумілшы для того Треба дуже мно по перше барты стышку ну примістінь бы іще си найшло ай бо том примістинь бы треба зробити ремонт треба бы ту ся обляднати а навто всю треба грошы а грошы як правце не остают То материяльны проблемы а не материяльні Сут якысы проблемы Мати якысы проблемы напр Самій тій школі інчы учытеле нормальні тото сприймают же ту фунґує і русиньска школа Родиче нормальні сприймают єсм у нас проблем майже не было за винітком то часу коли отец Сидор орґанізувал таку акцию З ту цілю шубы Подкарпатска Русь была одокремлена од Украіны І одтуды на нашу діяльніст русиньской шкіл і в селі і в шкулі і в цілому районі вникали великом насторожыньстю Ай бо коли я переконали іх кутому шмы поза політику наша діяльніст не має нич Спільно і з ту діяльністю яку провадит отец Сидор мы поза політику мышше займаєме ся відроджыньом культуры ту історичной спадщыны того што є забыте мы відроджуєме і прирываєме дітям любов до свойой одцізнины до свого народу пробуджуєм свідоміст людей в цілому до того від якого коріня они походіт Можна повісти шати котрых вывчыте даку ся змінили за тот час же ходят до русиньской школы Муж указати што діти ся дуже змінили Кєд скажем унезакінчыли русиньску школу <unk> класі си навчал дія вцю іх істориі і нараз торкаєме такых темно уроках то діти низко вже зупенстю можут стверджувати што по нацийональности не сут Русины Одкідже тіди буде кос звідати о школи по нацийональности то ни же кажут ошыни Русины бо нигурят по русиньскы Більшіст з них у сьому будут і доказувати глядати і арґументы потверджувати о шуни є Русинами они сут Украінце Хочу казати о што діти котры не входили до русиньской школ не велят великій інтерес і не раз они походят звідутя а як і ся доба як туды была ци все правда а ци то правда І тот інтерес якый є у діти якраз свідчыт про то што Русиньством стали си діти цікавити все більше і більше А тепер зас пришли гудакы дил том паді руза біля модасту дерева да поляні дівтом паді руса біля але подасну дерева воду на пи о Выслава Школо діє лем на фунды так звычайно школа не має ниякой подержкы державы І ся школа діє лише на благодійны фонды на пожертвиня меценатів на пожертвыня той русиньской тяспры як каже во основному Канаді в Америці є Завдячуют ся єм мы можеме істнувати Тоты грошы ідут на што Тоты грошы ідут на нам на зарплату хотя вона дуже мізерна і бо нає зарплата Мы не можем му пусти шмы робиме задер нам платят <unk> євро на місяц ту грошы ідут на цяй дітям ну дітям дают безкущовно <unk>or<unk>eте ручкы зошты для малюваня фламастры єм дойдол тім інколи книжкы і худужного Назначіня хоц ютой є підручник скажем бы підручникы в нас не готує а є якась книжка яку мы ся можеме корыстувати у своіх груботі Тудос Звычайшу того недоста хотіл бы си мати же книжку хотіли бы си мати тот материяль якый є по програмі А тот материял далеко не всему мусиме діглядати або бібліотеку або в якых інчыкых джерелах бы мы мали што дітям указати і розказати з істориі ци літературы в русиньской Вам си ту подабот было більше часу д на роботу державі шкуль Державне Ей бо ходжы повісти уж рублиці у русиньскій школі Я тоже мушу затрацяти много часту для того бым си подутували до уроків Бо мені треба зобрати тот материял обсяг материялу якій є выкористову ді роздатковий материяль дітьом не леше прийти міні прочытати урок а мені треба роздатковый материяль дітьом придбати мені треба і самі почытате додатково міні тратот материял натылко оформити бы дітям было і цікаво і бы діти мали охоту ходити і ціти ся усюшку Кєд бы вы конкретні вымали вшыткы можливости якы лем У што лем можливе як бы вы урядили тоты школы в Закарпатю Што бы вартало бы зробити Найперше бы треба о то бы треба дійсно кодифікувати язык І з цього треба почынати Товде бы у нас ся видали книжкы якій же є майже готові товды бы у нас были задієны до роботы в сів полн обсязі І мы бы сме могли функцийонувати нормально Я думал што так як плянує ся што при каждій школі была бы така школа можливо было бы декілька класів при школі і інтерес до русиньскых шкіл был бы не лише у тых діти якых мы залучаме до роботы але был бы інтерес і усилів люди цікавити ся русиньскым жытям А дахто тепер робит тото дашто рыхтує материялы до той кодифікациі ци нихто не робит як то на днешнім етапі Но На днешнім етапі та ситуация є складну так як є дуже много русиньскых орґанізаций на Подкарпатів і о што тычы ся до русиньского кодифікуваного языка мало людей проявляє інтерес до того о бы сіс язык справді был кодифікуваный но ту мушу перебити і повісти же кодифікацию роблят не орґанізациі не бабы діди І іщы дахту і великы патріоты роблят фаховы філоло До каждів орґанізаций з каждым так єст вільын віз якого бы мож залучыти до цієй роботы Ай бо тоты орґанізациі часто медже собом конфліктуют і не є той консолідациі у тому пляні штобы сісти за єден стул і почати робити уту спільну роботу яка уж сім бы была на пос У першу цеху держава бы на русиньскій рух никала по другому кєбы был кодифікуваний русиньскій язык о то бы же было гыбы на офіцийному рівні тоди бы ся шанували туты Русины якій мал дісноствій язык можуты робити і на радию і на телебаціня і в школах і у всех сферах де ся порушыт питаня про русиньство Од місце видит уж кодифікация зробила бы русиньско едвіґаня більш стулідным і поняла бы го на щабель державны рівня на Новыш А днес на Закарпатю сут даякы новинкы значют ґазеты праса русиньско єй высен мы проблемы не снимайме бо кажда орґанізация ся снажыт прото шбы мати якоє своє выданя шубы себе якыс прореклямувати задеклярувати є з цим питаню Нижній дені є єй передача русиньска родина телевізийна І по радю є передачы мож чути пур по русиньску Радийо Державный Радийо державы Лебацінь Держава Державно ЄНП дуже мноє ґазет і выдавце книгы з книгаме уже низку дужньой літературы такой публицистичной уже є айпо русиньско русиньск є айбо офіцийно кодифікувана языка неє ну і для ня іщы так докінця незрозуміле де бы ся мали учыти тоты учытелі котры бы хтіли учыти діти в русиньскых школах Ци буде даяка така структура ци дакый інститут факультет ци курсы ци якы Я думаю кєд бы было же тото на такому высшому рівню было бы доцільно ренісувати для такых вчытелів прос то курсы трьох тижниві обы іх узнайомити з програму бо кажда вчытелька она знає говорити по русиньскы котра бы хотіла вчыти русиньской шкулі котра бы старала ся в тому та она кажда є намогла бы по русиньскы говорити ю треба лися дати проґраму ю треба вказати як робити єю треба підштувхнуте до дотоє роботы і тот процес міг бы фунґувати так як має быти Вы мі уповіли же вы бы хтіли жебы з вами тиж робили даякы може і молодшы учытели котры бы тиш ціли тоту Як придут тоты молоды як іх зынтересувати жебы тоту учыли То бы вы ім повіли Но хоцю казати уж што ті діти котрівме же закончыли русиньскій клас всетску школу коли внес ся вылучат навчытелів а серед них є такій ківця у фіновічных заглядах Станут учытелями і я більшым переконаным думу уж о ни захочут ціти в русиньску школу І може через три чытыри рокы я уже буду мати тоту достойну змінків з облекшыньом довіру сю роботу і сама спокійно піду но Но і то може найліпше то можно повісти на конец нашой бесіды Я Вам барз дякую желям вшыткого найліпшого в васій барз важній справі Тепер мусиме ся пращати Але лем на тыжден за тыжден зараз будеме разом і будеме о чымси цікаві з вами бесідувати До новой стрічы в ефірі З вами была Анна Кырпан Слухайте <unk> процент лем не з Кракова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шылеякого Анна Кырпан і Наталия Асатыян слухайте семка <unk> процент а будете мати цілых <unk>
