Витам вас моі дорогы слухаче В Лімкрофуні Анна Кырпан днесня Бєсіда одбывет ся в Івану Франківску і нашым густю єст Ольґа Бенч То уж друга част інтервю Ну і Може дахто з вас зна пані Венч Здуг же пят років од <unk> дуна была заступником Міністра Культуры і Туризму Украіны Но інчы нашы слухачы знают пані Ульґу якы ґенерального консула Украіны в Пряшуві У нало Словациі представником Украіны од <unk> рока до фактичной ліквідациі консульства в кінци <unk> рока Колиси як Бог позволит побесідуєме і о кім але наша бесіда поточыла ся кустьок інакше Хто нас слухал то зна же в першой части інтервю бесідували сме о музыці о фольклорі бо власні музыка єст фахом Ольґы Бенч она вчыла ся в другопицкій музичнім учылисті В <unk> році скінчыла львівску консерваторию выкладала в Харківскым Інституті Культуры пак пішла до аспірантуры кыіовской консерваториі де оборонила дисертацию і де пак тыж выкладала але єст не лем дириґєнтом не лем выкладацьом ну і автором чысленных статій і дакількох книжок а переважні єй праці стосували ся хорового співу Ґнеска Ольґа Бенч єст професором Ружымберского Католицкого Університетата во Словациі І далей повіме так адміністрацийной менеджерской дипломатичной праці яком ся занимала майже десят років вернула до свойой музычной дорогы до свого фаху Власняк выкладача як хорового дириґєнта запросили пані Ульґу до Івано Франківска де при кінци жолтня одбывал ся Студентскій Конкурс хоровых дириґєнтів Пред тым конкурсом пані Ольґа мала іщы свобідный вечір і власні товды мы ся стріли Но і в першы минуты нашой бесіды а мушу повісти же то была наша перша в жытю стріча запанувала така тепла приязна атмосфера же я одраз забыла же мам тримати даку дистанцию бо бесідую з таком поважном паньом А выглядало так же мы зачали бесідувати як чуджы люде а попращали ся якы приятелькы Перша част нашой бесіды стосувала ся музыкы бесідували сме о тім як хоснуют народны мельодиі композиторы і якє то важне зберігати автентичну народну творчіст Зас в другій части споминаме бівше о селі Вілька одколі походят родичы пані Ольґы о традициях різьбарства Вільці болутянці в сусіднім селі а покус і в Дусні Королику Вултушові Вислоцьку Різбярству в тотых селах Шыроко ся розвинуло коли на курорты Ілониц і Рыманів приізджало штораз то більше люду Курортникы хтіли часто привести думів доку цікаву памятку про курорт а різблены терликы скринучкы палиці атыш фіґуркы орлів стар медведів ци самых такой Лемків як ся вказало были найліпшым сувеніром По выселіню в Украіну мешканці Вількы і Болютянкы оселили ся в селі Гутиско береженьского реґіона Тернопільской области глядаючы зарібків поіхали в подібны до Рыманова і Іонича курорты де мож было легше скорше продати своі выробы Дахто замешкал в Моршыні дахто в трускавці як родина пані Ольгы а хтоси аж в Одесі тиж коли было зорґанізувано выдвові артіль імени Лесів Крімкы різбяре ту створили майстрували а і гев привозили і здавали на продаж своі выробы Єдным з такых майстрів был отец пані Ольґы Григорий Бенч вшытко добрі выходило в него але може найліпше фиґурны палиті Може нашы слухатци памятают же о тім вшыткым мы уж колиси бесідували бо мали сме інтервю з Андрийом Сухорскым зо Штефаном Кыстяком якій створил во Львові Музею Лемківской Різьбы але все навет коли береме тоту саму тему выходит дакус інакше і все прозвучыт дашто такє чого не знали сме догнескы Но то тепер по такым вступі зас зачынаме нашу бесіду з Ольґом Бенці Просиме слухати Што є так дивне жы є ся сами думам ци то не было часу доме ся диколи Про каждого чловека розпитати же мы сме так жыли шытко робили а мало сме ся звідували про люди Я тепер єзджу цілый час до Вутиска бо хоцю книжку исіл по собі таку важливу книжку лишыти бо я написала велику книжку про свого вчытеля в Академіі музычній в Кыєві а не лишылам книжку по собі тоту яка бы оповідала о тых унікальных Лемках я при якых я маленьком дітином іщы ся выховувала і жыла Тото вытиско то было польскє село де было <unk> хыж і вшыткы Лемкы были Лем там три родины тілько были як ме называли місцевым Но то Полякы мусіли выіхати і в тоты село одкаль вывозили Поляків привозили Лемків Привозили три села Лілька Дошно і Балитянка тоты три села Коло римынуло Кольоримы два стоят балитянка і Дошно а вілька была ціла спалина Омі мене барз болит як доколи я чытам в пресіі пишут дакотры Лемкы з Польска же они мов ішли сами і часами тото барз добрі вылучыла тепер Нашы Лемкы нихто сам не ішол Але выповіли про вашого учітеля якій учыл Вас в школі якы были іщы маленькы што то был зай чловек ви так файні о нім оповіли але може більше о о тых може і дітячых роках коли вы Выховували ся в родині бо далеж пішли сте в шырокій світ То был якый Ци Лемків же приіхали Так мы вшыткы Лемкы приіхали тілько я си мысліл же кос не был звількы Він ся писал кос А як мал номено Михайло Васильович І його жена была Теодозия І она все дітям нам варила єсти допе і она нас вчыли співанкы і він і мы барз в такій То бым такій інтеліґент єси мыслим же він університет мал в Польщы скінчений І він барз си хранил нашы традициі нашы звыкы то был такій наш учытель Але змали сме тілько єде з початку было перший четвертый кляс бо я была в першым класі Николи Одрихівскє якій зараз є професор Університету Політехні <unk>ento Миколай Йодрихскій То він был в четвертій клясі Мы так мали єдну ізбу она была поділена Ту был першый клас ту был четвертый Він двадцет минут бесідувал з нами а <unk> минут бесідувал з тыма Але мы вшытко мали по лемківскы бесіду вели сме Так Ну мы бесідували по лемківскы смы учыли і математикы вшытка лем вшытко по лемківскы бесідувал Зато мы сме такы діти были трохы ге ге може трошкы дивны бо моі братя і сестры путім як уж штырі класы были а потім штырі клясы не были лишыл ся тілько єден кляс то треба было <unk> кілометрів пішкы іти на село Підвисокє бо треба было перейти з Гутиска до села Димня дакых <unk> кілометрів а там іщы дакых <unk> кілометры і по гнескы так діти ходят як є мысла освятити памятникы двом різбарам бы поставила памятникы татовым такым як я повідам двом нучытелям ці Я знам якота мцюлял о них <unk> серпня товды як была Так але так то накыло на готиску свято а я хотіла перший раз жебы мы відспівали літургію Се на селі куряной вшыткых ховали люди з вытиска якы в <unk> році шестім погмерали чы в <unk> цвинтаря не было на готиску і іх везли в сусідні села Як мы называли домісцевых людий Бо то так ся ділили мы нашы люди Нашы і не нашы Не нашы то были місцевы І В <unk> році померли вшыткы старшы поколіня різьбарів І як был мі Кыщак Штефан і сухорскє Андрийко іщы в <unk> році не повіли же улюсів мы уж стары То было девят років назад Як мыж стары барстя просиме іде на куряны чы мы як гмер был Михал Рисик а то был найвыдатнійший різбарбы то был главний різбарб якы пішла ціла школа То каже бы мы як він вмерм ледве нашли деколи сме Могылю кєд ци кінец <unk> руків сме поставили хрест чы іщы той хрест тує та повіл мі де А я знам же в тім самым руці померла моя баба і я тішла глядати тото вшытко І я нашла той хрест а недалеко од Орисика была похована моя бабця Мали сме інтервю і з Кіщаками Іж як тримат він є наша родина Нашда одрихівскій молодя той же ректор Академіі тепер то його тато мій труйорідний брат чов Ябаєк з Нагу і Сухорскій Андрийко наша родина і Кышок Вотя так Ня не знаю Роман більше ся ідентифікує до Лемків бо тепер здає Івин на Балетянку єздил молодший сын Мариі Я ся поставила цілю іщы в <unk> році єм нашла же поставлю памятнику Рысику Але коли рисика єм подивила ся такій самый заздервілий был хрест было написано кузьма Стицяк Дзвоню зас до Кыщакы кажу Штефан бататаме щы кузьма Стицяк бо як я поставлю йому то зосыплю то є він каже так то был його барз великій колеґа і они нараз вмерли в єден рік і я єм двом Поставила памятникы і я тоты памятникы замовила я єм поставила Але як єм привезло тоты памятникы поставили сме і я відіхала на Словакію генеральным Консулом і не могла м іх освятити і на ней літургію відспівати І того року я тото зробила Я подзвонила Кыщаку Сухорскому і представти си я іх машынами привезла Як єхала я іх зобрала зо собом і я м мам на відо як они приіхали они так до сліз были зворушены і сме тото си припомнили як <unk> році они Вмерли то єж скількы од <unk> рока як ониж там не были одспіваны Миха Ворисик його долю знаю а барз траґічну долю єм знала Кузьмы Стицяка його сына Бо його сын в році як про тім писала як в <unk> році была велика выстава в Закопанім і Лемкы пришли з дітьми так серед тых діти был Штефан Кыщак і был Олекс Састицяк Олек Састицяк мал <unk>на цет років і як президент оглядал тоту выстав купольскій Віділ того пташка і ся звідал же хтой різьбил того пташка А старий Кузьма повідал же той мій сын што ту сідит та єн каже же ся май вчыти в краківскій Академіі містец і він там і скінчыл віль єй скінців його доля была барз траґічна бо як пришли силом высиляти на вільку А то были різны банды і нихто низкы не може повісти што а ся звідали што за фотоґрафія хто тоту фотоґрафію привюз на вірці на стіні вісіла фотоґрафія на якій были напила фото як енкаведисты рустрілів і польскых офіцерів Кытині Але хто тоту з Лемків знал Але тоты што высиляли то знали І старий Кузьма повіда дая одке знам тото мій сын привюз котрий сын Олекса кажут він же з кінчыл Академію і олекси дали десят руків Сибіру же він як приіхал до Гутиска його одразу етапували до Сибіру І до <unk> р сідил В Сибірі в тюрмі тяжко захвуріл і вмер в Львові і з чым не была на його могылі на янівскым цвинтарю А Михал Орисик Михал Орисика Михала Орисика автопортрет захранил Іван Красівскій Він взял бы гутиста Даколи было так же Ігор Дуда на Гутиску вымыслили тото тиж была моя ідея але втіли в тоты Ігор Дуда іщы такій был Сергій Черняк якій не был Лемко але барз веля зробил для Лемків Гутиска же зробили музей Но такє музей зробити та музей так си не вымыслиш они просто до клубу позносили вшытку різбу А Іван Красивскій си думал же то його родина Оля Бенч же тыж до того є і она приіде то я усі оддам портрет автопортрет Михала Рисика І він не привіз вам автопортрет якій Михал Рисик малювал самищых польскых в тридцетых роках дивил ся до люстерка І то ми приниз на мотиску Но што люди на мотиску одкале они там знали што то є Я то автопортрет нашла в казкы Бердельовий запицику Я пришла кажу касьо што тоты тамаш такы зыханы запициком Она каже та пришол Іван Красовскій темі принюс ту автопортрет і я той автопортрет зыбрала І як был Гющенко я і я робила высилкы різьбы Я той автопортрет принесли і повіла му же пан президент першый президент польскых ходил до того чловіка виділ його різьбу він вмер кажду на гутиску <unk> році його сын всыны жыли в трускарцю а выкаж є другій президент яку різьбу єх оглянити бы тамі Штефан Кыщык был і Андрий Сухорскій І мы того літа сме оспівали селі Куряну о тоту літургію зо двома різбарами і за мойом бабом Анном і помамі А за бабу Катерину Бенч яка ся в лісі сховала і ниґде не выіхала звідкы то я ся довідала тілько того літа што як вправді з ньом стало завезли мене до Полькы яка має тіж за <unk> років она нияк не могла бесідувати бо мене Цілювала обнімала і мі повідала же я оту через потічык жыла з тыма Лемками і я знам як в той ночы пришли банды і як іх вшыткых штырьох люди розстріляли В населі Вілька боєт ся четверо лишыли жыти як вшыткы в <unk> році одышли Тепер я різджу на Більку Балотянку через барбінок Тыява Шкляру там кролик і одразу я уж на балотянці І там я поставила памятник бабці бо як вшыткых люди силом гнали гет бабця в ліз Заховала ся мала <unk> рокы І она ся там так лишыла і тато так ниґда не знам як ся єй жытя скінчіло і я тепер як єм пришла на Словацию поставила є єй памятник коло церкви на Болотянці де они ходили до церкви бо на вільці церкви не было Готиску то были різвары вшыткы звіркы і збалетянкы Я кожду єдну хату памятал а зато мам велику ціль в жыті же як я працювала з выступліньом міністер вельо книжок мы выдавали віділи а я не зробила книжку про лемківскє різбарі я мушу єй зробити І тоты вшытко описати бо тепер я уж знам кужду хату яка была на вільці є каждый раз там єзджу і той поляк ріхарт круг мы ідеме двоє і він там тоту памят тиж хранит там стоят де ся докотры дерева стоє деся тота черешня де стрыко жыл О і потім через горы де мерз красны тоты місця сут І там были барз дібны Михал Рисик то іде як єден з фундаторів той романовской школы о якій жыл на вільці і так само наготиску они приіхали <unk> дворів і вшыткы різбили А потім дакотры уж з того гутиска єхали хто до Одесы то до Львова то до Бережа хто до Трускарци і до Моршына Але вшытко єдно з <unk> року они зробили як пише Штефан Кыщак центр во Львовій лез Юкраінка і они зіздили там різбу здавали Я все си памятам маленьком як в <unk> годині ночы все тато ішол сідати на той поізд а треба было іти барз далеко бо поізд не ставы в утиску Тепер він уж стає третя година ночы они сідали на поізд і єхали до Львова раз в місяц одвозили різбу Они різбили і они ясно рід же коли різбу уж давали они уж мали за што жыти бозбі не можна было они стали бідны одразу Моя мама были з богатой родин бо баба діставала за діда грошы з австрийского банку до Сянока бо дідо в австрийскій на войні загынул на австрийскій стороні воювал Але як приіхали до того колоспу а си они приіхали силом бы іх за єдну годину мыстяввали то они ясна річ глядали можност як бы жыти і тота різба діх порятувала за са ай ресацию твого старого сей о крає гобі я ся посторіня буде ся богораз Лігораз слова вытешалі Дорогы слухаче по музичній перерві вертаме зас до нашой бесіды з Ольґом Бенч пані Ульґы єст дириґєнтом музикознавцьом выкладацьом професором Рузємберского Католицкого Університета ну і чловеком якій цікавит ся лемківском культуром Цінит єй но і тото тиж было темом нашой бесіды Я выросла серед трісок од маленькє Япамятам То і я собі змаленька памятам кожду хату каждий різбар ся специялизувал на своім Того так было вшыткого так было велья дома але потім як они втрускацю были они вшытко тото продавали бо зато жыли тато переіхал шістдесяті А сестро найстарша іщы в <unk> же найстарша сестра і моі старшы сестры вшыткы приіхали іщы в кінци <unk> рока А выіхали в <unk> році а переіхали сте до трускавця бо найліпше там бы было бурдувати А бы глядали і на і каждий глядал де мож на різдбу продати І што ліпше вырізбил тото продам зато так тяжко тяжко было хтодиж бы тілько той хто розуміл цінніст дашто лишыл І я повім же найліпше різба ся находит по хыжах і я знам де она якы родины зберегли тоту різбу Бо бы стало ся так же наприклад два місяци назад мені на фейсбук написал колеґа якій Фейсбу зо мном є а мі пише же пані Ольґа на німецкым сайті ся продає палиця вашого тата А я не могла ся нияк зареґєструвати а я єм повідам же купте якшо ви там єст зареєструвана бо я не знам як зробити А він каже палиця отака з виноградом ото цитатыкы палици якы тепер він мені знов написал же пані Ольга в Одесі єдна жена продає палицю бо так є написала трост котру і мой дядушка в рускым языку пише трост котруй мой дядушко купіл горет єтрускє віц в нацялі <unk> годов то была робота тата В гутиску такє такійкы така ізба в клубі є де єшытка різба і я портрете різбарів вшыткых з Гутиска поробила і дала до того музею Я часто до гутиска тыж єзджу і з тых дурів лишыли ся зараз коло тридцет Так знате село маліго і в тім селі были отота вілька і балотянка а ту на Украіні они вшыткы розкіданы тоты різбары по трьох такых сусідніх селах де тишо ми там похована і я і вшыткых тых Але Штефан Кыщых він вшыткы заник конкретно описел бы хотіла тепер дати іхні портреты і дати іхні роботы в крыві ліпше бы то было сфотоґрафуване як ту і ліпше мистацкы бівше може бы было ту такы Но знимкы Но якы были такы навет буде моя марця ти стося лже навет буде і добіг бы было сфотоґрафувати тото што в Кыщяковскій Музею але зробити дочаль што треба ночарыцкій тос быти оробити мистец Михалі Ориси дух Отой малюнок він робил є ориґінал а ту він зробил вші скульптур Лемка же кажут же він зробил всі скультуры де тоты скульптуры тіж треба по музеям в польскы глядати або іх давде вывезено або они дагде в польскых музеях то іщы потрібує жебы тоту дослідити Але повідьте іщы два слова за свою маму мамам я домам си мама была з того родины з якой был Іван Крисивскій бо його бабця была хвостик і моя ся мама писала тиж хвостик єй мама была Анна Драґус Анна Дракус і могылу яку Янашлях в Курянах коли Бережа была она так само як тоты два різьбары вмерла в тым самым році <unk> роців фактично вымерли вшыткы старшы люди бо они не могли першы пережыти ж іх вырвали зо свойой землі другы они барз сяжку дорогу мали хворіли Жытя было тяжкє лікувати ся не было чым тоты села были далеко од міста і тоты вшыткы люди вымерли они дістали такы кійст рес І так само моя бабця баба Катерина бенч тотома маме ся лишыла невірці а там траґічно она згынула кыща коні Я перше ся довідала з книжчы Кыщака як ся доля мойой бабці скінчыла А Ан належыт в Курянах Цого року мы тиж єй відспівали Літургію на могылі сме відслужыли службу Божу як і зы тыма двома різбарями і вшыткыма різберями якы там сут похованы Родице моі вмерли як я іщы ся вчыла в аспірантурі бо они ж мали высокы рокы як я ся народила я была дома пятом дітином Од сестры моє я сестра мала дітей уж як я ся вродила так же пізно я ся народила народила м ся сама ту на Украіні а сестры ся родили на вівці Моі три сестры і браты Анна найстарша сестра потім была Ірка потім был брат Михал і потім была сестра Параска і я Вшыткы они тераз крім Михала Михал жыєл в Москви він скінціл університет Московскій іщы в <unk> році він там поступил мал з початку технікум нафты і газы в друбійцю а потім поступил в університет в Москві на економічну кібернетику Зараз він є на пенсиі але він од трьох років той учытель кос Михаль Васильович якій мал свого сына такого і они грали шахы І в мене не брат є дуже знаменитий шахіст він має свою шахуву школу І вшыткых нас дома вчыл грати шахы Я памятам же мы сме ся з жадным спортом дома не занимали окрем Параскы яка мала перше місце во Львові по Лижах скорысных Лыжах картах а я цілий час выступувала за шахы Як єти смішно Я бы на музиканта лем грала в шахы не ном пакы выдерте до розлиста до дипльомата видно тоты шахы што си дал так Шахы Яы в шахы нас были дома нам тато з печаткы вырізбіла потім шмаґєр Іван хто вырізжы в шахы він нам вырізбил шахы А шахы як ж я путім ся довідала шахы розумієте то як же то є вічна чорна біля то вічна боротьба а то є ціла філософія жытя в шахматарах то правда Я вам повім же як єм пришла на Словакію в тотым для себе утворіла дві такы такы новы для себе што было мі барз інтересне Я як стріля тых Руснаків Лемків зо Словакі якы самы ішли бо Чехословачына ниґда силом не выганяла они ішли самы лем і вциґнили тотых оптанків Но так але я нех миніє барз ме не болит як я та коли зо своіма колеґами з Польщы бесідую они повідают мі а і на Фейсбуці мі де хтосик написал же сте ішли там за кобасом радяньском тото мі барз є тяжкє бо я повім Же ниґда я не чула як Яросла в селі жебы дахто хотіл давде іти Я знала єдно і тото повім так як я чула як на кордоні зобрали вшыткы документы А выдали новы мшыткы як кажут Словакы родны листы свідоцтва про народжыня медже мами вшыткы выданым Украіні а тоты вшыткы позаберали од них і мій тато все з мамом повідал Але мы сме не мали написано же мы Украінці Але то было правда Люди нашы не могли зрозуміти чого іх там привезли але я повім другы они ниґде не нарікали на Поляків же Полякы до них зли Моя мама повідала же як мы ішли то Полякы ішли за мном і плакали іх си по Даламерици де ты ідеш так же Як тот той період мами мусиме зо вшыткых різных сторін давати бо то ці самы тут знати нашы люди так міє шкода же ци самы том історийом найкым ся заоберают люди історикы якы покінчают історичны факультеты а ниякого понятя не мают бы ніґда не сідят в архівах ніпольскых Нє на Словациі ниґде а м был чаль што си такы імонтуют дакотры такы речы якы насправді до нас не были Я од маленька тотошытко памятам тоту траґедию і мойом цільом было прийти на ту землю посмотріти ся Я памятам мама з татом і люди на одтиску Они тілько оповідали як было там дома з тым я выросла тріскы дерево они часто о тім оповідали як было дома як тото было траґічне выстягуваня Повім ти же они были барз толерантны люди они ся не монтували до жадных політычных питань Они як пришли на Гудтиску они нич не знали што там ся робит по лісах ся го дакотры Лемкы были выстягуваны на Сибір на <unk> руків бы си ішли до ліса жебы дров зробити жебы пецю запалити бы были глиняна польскы пицика а нихто не знал же там в лісі красівскій Семен на <unk> років відсідил на Сибіру А тоты люде не знали ниць они ниґда не чули Тахы ани Ниць понятя не мали то были чысты люди якы ся заоберали різбо і музыком красном яку они потім зорґанізували А доколи місцево повідали ачо сте приіхали до нас ідти си на своі землі бы нам ту не є потрібне Я тот Вас добрі памятам Так же неє то такій як дахто пише Бесідували сме наско про лемківску співомку про ріжбу про лемківску муву і кус по лемківскій культурі Назаголь І Бесідували сме но з Заго о гнешній ситуациі яко ту єст з Лемкоми Ту як тоту водити буду барз важно перспективо яка може быти перспектива як перше Лемкы має бесідувати по лемківскы як хоче си сохранити дашто Но а як можут быти товариства Нескы тяжко о тім повісти бо як тото дашто поіздори ти зараз прищеплят тото невластиве што ты не думаш то є природнє Но як можут фунґувати лемківскы товариство де ани єден не пікне по лемківскы Но може дахто єм дати вті повіст Но а як выйде Як вшытко так як мыск медже собом бесідуєме Но они вшыткы ж літературнім языкы бесідує добрі добрі Е лемківскє може быти в якыс жартах як ґєциту можна зо сцены повісти по лемківскы так а якы дашто решто не сміжне ядую Я не розумію так я є професор Я можу прити бесідувати по лемківскы а нихто не бесідує Но то я не знам о нихто Но та людина яка страцит тото з чым она ся ідентифікує Но ти як она може повісти Дахто повіст не май значыня но та як не май значыня ты ся перепиште на кого хвицєте Но то для вас нема значыня для нас має знася жебы они они так они пишут они так по лемківскы не бесідуют Ясна рід же мусят стягувати вшытко што є властиво для нас а не розчыняти ся в загальнім культурнім масиві Як уж говориме в комплексі же лемківска писанка то іж о вшыткым бесідуєме по лемківскы высвітлюєме по лемківскы о лемківскій символикє говориме о лемківскій співанкі яка до того была бы цього на тій писанці єй ружа што руже символізувала сонце бо тото сонце наше были співанкы ці як вшытко уж має іти долкола Світ то цітіня якє мали Лемкы як шо хочеме сохранити тото што было для нас характерне А як прийдут розбесідувати про Лемків то знати так як люди якы уж стретили вшытко а давничого ся начытали і о тім тубі інформацию дают Мі уж неє цікаво слухати што там про Лемків Прийду то так як бы я чытала книжкы Володимира Сергійчука якій єст сам з Хмельничыны Я розумію він там де з Жытом щениц Хмельничыны і пише про Лемків Дякую як Михал Слабошпицкій писменник наш тыж пише про Лемкы як Іван Драць пише по Лемків Я з задоволеньом єй прочытаю але як я приходжу лемківскы товариства і я там не познам нич бо они тоты люде або ся гандлят або не знают або не є нусіями той культуры но тошыты в тых товариствах з нима зробиш то ясна річ же заташ ім такы питаня они ся на то дивуют знати це самы то для мене то не є нормально нормально є захранити своє А зато они мусят єздити по тых лемківскых селах якы іщы давле жыют а ся дивити як там люди Там як підеш до Лемків Русинів то они вшытко своє мают Вшытко а нас оно такє як знати як дакій ексклюзив жебы ся дачым так вырізнити тоты повідят по лемківскы а такто як бы ся они ганьбили Но тото є проблемы Значыт перспектыва може быти тота як ся буде в тім Руслі розвивала жым мы ся різниме від дакого інчого Я уж тоты інтервю брала єй Кільку і моі інтервю з небіжціком Іваном Кростовскым нашым істориком етноґрафом Але Іван сам Іван сам ниґде по лемківскы не бесідувал а то мій был родич і мы тото было Яківком Не стечыло часу його ся звідати енто откань бато ти здожа та бато твоя бабця была хвостик і моя хвостик і мыси родина А што ти же ти язык забыл то для мене є велика отазка яка жнова Але такых є вельо так як він такє знате лемкы якє сы такє бы оплывнены дачым были Так як бы не ішли од себе а так як бы іх дашто зверху запрограмувало барз мені є тото дивне бо то є з мойой родины люди і я дивую ся же так же они такы мно хто на вільці по украіньскы бесідувал та нихто тавды своім языкы бесідували А днескє як тото пові што они то одразу Тебі штоси такєй ся добавлят тото што ти ани помысли не маш Захраньте і передайте якому а той дахто іщы тота жыва традиция яка была А то люди підут ся учыти учыти а потім вшытко на тоту забудут А потім си знате якызык тепер є в Украіні молода на лемківскє тото не годно зрозуміти Власні хочу звідати выдити же доправды єст така молода особливо співанкы то не но гайдомахы Хоц хто співат лемківскы пісні Мария Бурмака зараз можу <unk> ци <unk> такых вычыслити же Нараз полюбили лемківскы співанкы але може єст хыби десят співанок якы ся співат зачынит ся о лой верси і версі і під доблачком і легко вычыслити тоты вшыткы котры співают ся бо Іх не так дуже Нє они найси будут Але попри тоту інтерпретацию яку дают тоты майстры мало мали бы Лемкы каждый раз дивувати том своім кольоритом А то придиж на розуміш придиж на якіси іхні зібраня они нихто ну першу чергу в мене барз уражат же си не хранят Свій язык своіму то мене барз уражет они цього не хранят тото то є барз давнє то є барз красне Олечы то не хоцют не знам я си мысли же то єй трошкы брак іхнього інтелекту А може мала бы проти Ульга Бенч і повісти модне в світі люде тоту шануют каждий своє А мы ту якысы бортакы ци як бо в світі тото шумуют і власні тото мают за найважнійше Но але як іх заставиш ся рідну землю маму тата любити то же язык ся у них може них дома нихто так не бісідила може ся традиция уж них звезало згубила Дорогы слухаче припоминам же гнеска процент пані Ольґа Бейч тота сама же вчыт студентів в Ружомберґскій Католицкым Університеті же мала і може мала выклады в Кыівской консерваториі же была заступцьом Міністра Культуры і Туризму Украіны же была тиж Ґенеральным Консулом Украіны в Пряшуві тыжден тому бесідували сме більше про лемківскы співанкы фольклор лемківску бесіду Агнеска зачали сме з того же отец пані Ольґы был різбяром єй родиче походили зо села Вілька коло Рымола там вродили ся три сестры і брат пані Ольгы а она в <unk> році уродили ся уж ту в селі Гутиску Бережаньскій район Тырнопільска област Бесідували сме і про тоту Вільку днеско Юж тово село Ниє бесідували сме про село Гутиску якє зробило ся фактичні Лемківскым селом і селом Гізбярів можна повісти так і вышла у нас як мі ся здає дост цікава бесіда Но слухайте што было далі Але вы тепер сте В Словачыні Ні я на Украіні і в Словачыні Але видите як там тоты самы люде было тоты самы лем было полудньовім своя раня якому я можу то я своім повідам прийти ся подивти ся як є своє наприклад Я бы ім повіла же по села в По словацкы не бесідуєте по свому І діти вшыткы бесідуют по свому они вшыткы співают своі співанкы О тото єдно тоты є найважнійше Но они жыют в словацкым штаті Они жыют в державі они є опцяли словацкой Але они в селі вшыткы по свому бесідуют Ну а нашы вшыткы жыют по селах прийдут співати вшыткы співают перекручены співанкы так же то тяжко познати а потім ся дивуют чого я не хочу більше його патця дві Я не хочу на лемківскым фестівалю відіти о парк Я уж його віділям найліпше тіл хто його як танцює на што він мені ся здал а потім іщыси возмут хореоґрафа Схвору вірьовкы як і тыж Лемків начы танцювати в опад Но а то смішне же мы маме быти собом О тото є гламне Но як повісти же я мам якоси Лемка навчыти як він як він тото мусит сам знати Розуміти тут єст вшытко якыс так засимілюваний Оно є розчынене в тій масі Перше што бы треба было но лемківскы фестівалі мусят быти насмеравано на лемківску пісню она не може быти дак дахто позваний іщы а тепер ріж нима там між лемківского мало почуєш што є такы фестіва же они ся ничым не ріжнят від бойківского лудзульского дзєдо бо ониж вшытко є Загальний такій якіс такій стереотип як і усіда Пієдеш на Матру до Лемків до Ждыні і є тоты самы там ціли украіньска культура є но але де місци лемківскій Но як бы нас хотіли захранити тоты найменьше людовы языкы то бы на катедрах філолоґіі были діалектолоґіі бы ся вшыткому вчыли бы так бы ся єй фольклор музычны выччыл так бы ся хореоґрафія вычыла нохтогне скляйлемківскых хореоґрафіі Але вартом до усіды в Пряшуві єст Інститут Русиньского Языка і Культуры Можна для чого такого ся вчыти і тепер в Словациі сут в барз добрі умові для студентів Украіні і барз дуже корыстают з того Може то вартало бы тыж о тіжноты неясне ріжони си можут дотворити в Ґольс <unk> Пряшівскы університа найти і інституты можут студиювати Але у тім треба жебы тоты товариства Лемкы у тім бесідували але го не будут вшыткы політизувати Оле скоро вий будут політизувати же заспіваш лемківску співанку а не знаш што они ты на то повідат То є тяжка річ розмійте то люди якоси такє мают дивне дакотры я не кажу вшыткы назагал але мают дакотры барз дивне мышліня же моє Маєм зобыти а ся асимілювати то є дубрі а тото буду так знати у тім буду бесідувал дакій жарт або дашто в минулым часі як сте говорили але не в днешнім часі же я сом той што носит Я є барз горда на тото же я носу тоту культуру в зобі Але люди ся трым ганьблят я симыслівці мают той такій низкій ступень культурного розвою Ці яка то є міні тиж на тото тяжко повісти але мі ся не хочем так одповідати бо я в тім більше потрібую жыти і я дакому повідам і о тім шырят ся тоты познаня Але ай так повім же не сом в такым песимістичнім тім же я думам же оно істория все май дашто же дашто впаде по тим ся підойме паде підойме Так же ясна річ як бы сме мали той безвізовий стык і могли люди вільно ейти то они бы більше дашто виділи А так они ту сут знате спечатку так творили радянскій народ Яди повідам же то є такє вшытко ся розуміти підтягувало під туту радяньскій стереоти А потім вшыткы взяли інтонациі і вшыткы людовы языкы під украіньску літературу Но тотож єд єдны процесы тото самотаж я повідам же Словацін і словацкій язык словацкій штатний Але вы підете на села нашы я іх повідам ты люди по нашому бесідуют і ти хто з вас нашых лемківскых товариств по нашому бесідує Но можеме до слако вычыслити тотых люди І слахо вычыслити хто по лемківскы бесідує трудно вычыслити тых же не бесідує од тых трудно А тых же бесідує то мы скоро вычыслиме о маме На єдній руці <unk> пальців і на другій <unk> пальців і з раз і вычыслиме тотых хто тото не трудно Я лем бы хтіла жебы лемківскы культуры не скінчыли ся на співанці най барз добрі заспіваній выконані і най бы оно шырило ся най бы оно якоси далей тырувало бо оно просто барстіково барстіково культур яко на жаль внеско Нема такых може можливости і такых шансів жебы жыти зладен разом вшыткы жыли зме скідами по цілі териториі великій бо а і так не підтримуєме села де жыют Лемкы Што бы мали робити лемківскы орґанізация коли можут не підтримувати села де жыют самы Лемкы Гутиско Та там вшыткы діточкы Лемкы а они підут будут вшытко штоси бесідували Як шкода же нас выселили шкода же выселили шкода звыселили а шкільництво підтримуйте так як кос Він Варшавскій університетскєн ся вам бесідує вчыл діточкы там вчыме ся єдну співанку другу Має цем так тота робота бо у світі має іти они не роблят они скорійше не знам тоты громады што роблят де тепер одпоєна од трошкы бы я пят років не была тепер такых ся не знаю більше было о тім знати Але цілий загал є такый тото шо я вийшыл выробит тепер і в Украіні Та я є професор Академіі Цільковского і я і професор Католицкого Університету на Словаці Мам тепер трохы вільнійше бы як бы лем ґенеральный Консультом за пят років были тілько три разы по два дні в Украіні стало жыєте де В Кыєві на моє вітар там квартира Моя там я жыю моє місце в Кыєві Ту Я Вам щыро дякую і но щыро повіл же все думал жебы може дас мы ся стріли а стріли ся мы уласні тепер же пришли студиювану Франківско Я мам дякы йот за інтересну бесіду Думам же ся і ся стрінеме Дай Боже щыро дякую но і што можу лем повісти нашым слухачам тыж дякую ся выслухалисти і до стрічы за тыжден
