O школі, учытелях, о реляциях в Новівси медже Лемками а Поляками, Жыдами, Циґанами… Як колиси ішло ся до сповіди, якы методы вчыня практикували в школі, кого найскорше брали з Новівси до Червеной Арміі і што то єст шарварок.
Автоматычна транскрипция
Ви том вас ми выслухайте при мікрофоні Анна Кырпан днеска будеме слухати другу част бесіды яка ся одбыла в селі Угринів коло невеликого але давнього міста Підгайці Кєд бы хотіли сте найти дето на мапі то писмотте на східню част Тернопільской области На пілніч од Підгаєц видите місто Бережаны на полудне монастыриска были сме з вами там і в Бережанах і в монастырисках а тепер пришол час на Підгайці Цират ся Підгаєцкій район ту як і в інчых рейонах полудньовой части Тернопільской области замешкало Дос Дузє Лемків Цікаве же дакотры родины пришли гев з Лемковины іщів в <unk> роках Єдны в <unk> вернули домів інчы лишыли ся ту і пак <unk> <unk> <unk> до них приіхала родина знаємы ци сусіды з Лемковины з рідного села Так было і з нашыма гнишныма гостями Меланійом і Павлом Теранками Мама в пані Мелі уж скорше пришла гел з двома старшыма дідми а менчу Мелю лишыла в дома з мужом О родині Павла Стеранкы і о родині його жены Меланіі Стеранкы же з дому зметана докладні оповідали сме тыжден тому Тиж оповідали сме о іх ріднім селі Нола Весь же не далеко Крениці Пан Павло родил ся в <unk> році його жено в <unk> Зато єй дітячі рукы припали на час фашыстской окупациі Якє то было жытя під Німцями они памятали барз дубрі і оповіли нам в першій передачы того циклу Оповідали о ріжных драматичных і траґічных епізодах а скінчыли сме на тім як в нову весь голошла Червена Армія В Новівси фронту не было зато німецкє війско просто одышло і одраз потім зявили ся кількоро представників совітского війска пришли спочатку як бы на розвідку перед самым Йорданом І стало ся такє же на сам Юрдан коли унишли в церкв місцевый священник так ся перестрашыл же ту такій і вмер Повідают же отец Василий Смуліньскій зол хоціл мешканців села вступати в дивізию Сголичына і тепер тоты вызволителі могли припомнути йому спілпрацю з Німцями але не встигли Святочну боявленьску одправу докінчыл молодий священник Зядь Уця Василя і зачал ся цалком інчий етап жытя В першій передачі мы власні на тім скінчыли а што діяло ся в селі Нула весере <unk>e по фронті а тіж о меджеетнічных стосунках в тім селі нам зараз будут оповідати Ленія і Павло Теронкы Мобілізували парібків зо села до Красной Анжы Уж фронт перешол выж они господарами были пришло Кв ей товды взял похоноркуй фіг вармі жебы рати так як той ну своіх люди А они як повіли же мусите ци хто хоче ци Ні ні ні не мусовы тоты были найдя могло брат был З р то найді його были забрали во але потім говісували бо ім такій нібы маленькій іщы был выглядал анче Він з <unk> р был жолты же такы не могло але пушыт три тыжні на на тым А потым голісували арешты то позаверали Дуже забрали Забрали забрали І най не повертали ся зо сел Ну власні котры жыли бы та ся повертали по тым післяві нияк тото ся повертали котры є то ту най такє был вывюрка ся пишал тото він был вранений ногу котой тамжатже ся лічу о потіго комісували тупрі в якы вязло гото был А тоты тоты што добровольці в сороковым році дуже з нашого села выіхало і хлопів з родинами а потім ся ім ту не сподабало то за Німців ся вертали назад То як Рускы пришли а знали же они были были ту а єхай а одкаль знали О вшели люде не повят Были вызнате як то є яй люде і людискали та они были там Ной вік был се з той солты підут до него та ім оповіст вшыткых як то был хто там был Они ся питают што там приіхал то тых вшыткых забрали Вшыткых тых хлопів шо што ся вернули з Украіны ту до нас то вшыткых забрали і іх дали в першу черво на передолу О то майже все по біды тоты нашого села люди были хлопі Не знам ці єден чы два ся вернули О так зробили Єй і в першу чергу Ач ім таку карут але што я знам чом Але я знам бо они могли вшыткым оповідати правду і таку неприємну для них може быти може быти бы іх так на сліло і то як вше казали на передуму як найде найгірше іх ся то казали же там страшне іх побіли І нашы не лем ті бы о пятьох ци <unk> не памятам то єден здає ся вернул ся Вшытко побіли Но то тепер одповідьте чом они іхали ту на східню величыну іщы товды чом ола родины а зараз ом повіл бо оказали же ту дуже добре жыти наше ся так сміяли тра єхати на Украіну бо ковасами платы городят відам тепер о <unk> році Но тоты ролидя кажу а хто ім так увіл товды то хто це агітувал ци як то же были агітаторы то яж не знам хто то робило же єй тот то было добровільно То допевне з нас бенес зо шістроді найвісти очыя Дуже дуже а ше такы были навет такы были они ся писали масирі чы як же они дуже а як бы за Рускым а за Росийом хтіли то казали ту буде близше до Росиі ся достати о што ся такє подібне То люде ішли як бы же думали же буде материяльні ліпше а та материяльно Ци мали ідеі політичны же хтіли роли політычных воже двох такых было Арешта тоты коматерияльно же то так буде добре А як ся ту посмотрили бо нас Хыжы велькы были деревяны під соломум не было хтось мал під ґонтом а решта під бляхом і під дахівку червоном дахівку Як ся ту посмутрили же то ліпянка і соломом накрыта тай рік побыли з бідом чы пілтра і вшто тікало назад А Лемківщыну А де они Ту пішли Ту были нам на тым хуторі Марцилівка ту были навіт вугріл гріли і нас шест дві ци три родины де дес там якысе собявско ці ся такы сту села были же собіско там такій хутір польского хуті то там де Поляды Полякы вывезли там о там іх выдавали тых доброводців А як посмотрил якє ту добре жытя тай втікали назад А по тому як пришли Рускы всіх іх забрали за ту карус же певне же они одтай втекли а не знам што то было Всіх іх забрали Як кажут передумал як я было котрого радил то значно родньовом душом му Пришла совітска армія то уж конец січня <unk> рока конец січня і тота армія она перешла і пішла далей до Німечы не на Але лишыла ся якаси як бы повісти совітска влада воєнны та кагибістизы зразу зо фронтом пішли кагибісты то так бы прочыстка Вы Хто дешо якє мож ся дехто остал влучыто зачыщы пішло потім до сталы так нібы польска вже влада бо Полякы ся товды розвидсліли стали і давай як і на нас вырусіли высякы витакы єхало ся ци до міста ци з міста єхали на Ярмак єхали то Полякы ся знущали бо наше село так нібы одошло село Лабола і вшо заболом там уж польска територия была жалада же навоюва на воєв сам польскє то они дуже ся зачали здурщати А конкретні як то выглядало Те як на зашто не будьвы ся вчыпіли найдвоіх о фіре поля Ґєі то і Лемко специяльно або зачепіти єбы то зачепил ся уж зачал ся трак давай біти і тольти Ти Русины тисякы ти такій Але скор ся такого не было Зразу не было такоє Влас селі было і кількоро Поляків Воє аж два полячни чы дорожник рештап ся Лемкы Майды дорожник Якы были стосункы своявным дорожником То людина прекрасна він навіт не Вей кажде ся поздоровко з каждым собі оворю і то ашо тот лісник то не был рішыта ліжте ту побережник о тотою ся ніч гонорово і Молте двох ченів то они душы ся так нешли як то кажда раз бікы такы орґанізувати ткы хлодил ся до Лабовы до Костьола то мал такє перо як то польска шапка а така мала бы осіб тото дуляня паличку о то він ся до никого з Лемків не обзивал Він мал за засмітя тых люди о такый пан был но правда грівды не робил людям але дуже ся нюс высоко тако туты хлопці тон то не были Юнерісты так старіти меджебє Лабли дорожны хто вже тыкал што то грабя был то же был та бла лісничый такымолку Емятам зелений капелюх Ту спалы перотекы ары такы блюска зелена спортівна штаны райдкы зелены і паракони коні тіж прибраны і повіс такій вєкєрскє як нас называли він іхо як він єхал то каждий ґазда могал ся му клоняти бо то іде пана Рабія А скор ся з Пояками деси з сусіднього села де си хтоси ішол возом ци якто то не было такых конфліктів не было скор ся то конфлікты зачали ся Юзю Яруж война ся зачала та уж зачали о так были розрухы то вшытко як тыгартли люде вєнде Польска пропала Украіна ся вяліла нашы Полякы Злосли Украіна Рускы пришли так само своє бо треба то і конфлікты ся робіли Днескы мы подумайме так як то в селі і то і є конфлікты сусід зо сусідом а не то же держава з державом было як на ся значєм Штоси так заведено а ты ты Лемко ты Украінец а ты Поляк і то і єдно на друту Як і нас як называли в Польщы Русін вывезли з нас на поталу поляче колячкы З Портлавы приіхали ту Лемко І такло Абы дзюгнути а виды шошто жебы Лемкы то мож они люде Вы Украінці чытало гуцут як то што ви не люде дочыти є не гонтры і так ґадже не роздачы підложе то правды не буде і не было Добридко же здавен давна так заведено етап А циґаны вас в селі были Циґаны одина ни были на другым селі которі была кла і Мартла Марта маленька лемеркы были добрі же водили все по селі зберали мы ім ся чывали Но они никому нічого не робили Пияток пригалич і Каля і Марта Мартотка Маленка была калятка бійша то дві циганкы были Але воны не кривды не робили А Жыды были в селі Был Гайлик Ґайзик Ітуд же розна тым два три бул аж в самым В кінці сила Я не найкорого вазя язгай был а ту є был якен Но і потім был зарозку мене был Пінкес А чым же ди ся дурилит Домал свою а так бы господарку мал дві коровы коня і ковальчы кліса было там моли по совіскы текло то він ся тоты коровыі возіл до Крениці было котам масло тішы там а ся торгувал там Пінкыш то мал маленьку крамничку таку і мал двох сынів ґы жебыт ся я тобі переру але якій был то і в Пінкаш же він скіркы скупувал Я так пригатаю осатил такє ло Його сыны трошка торгували наче скіркы скоры дерево скупували перепроду такы гандлярови А той єден а той наш гайзік сєнажы гайзік мал велику хату і великій магазин на ана тото його то я памятам як я зі свезой школи то мы там вступали і вже Німці забрали на розстріл Той хто грапорожна хата стояла там такы бочкы і купа тых книжок жыдівскых вечтом і діти там зайшли подивити ся О там была сімя лыма вже і троє дітей і жінку тоты гайзикы то добрі Жыд был мал склепом як казали на склеп ма тепер ка маґазин си займал тым але уж спокійны Жыды были Пінкеш пінкєс то уж так нибы не в нашым селі была як раз перша хата ротокы і остатях хата бы мы были новійшы А тото Дуты двемол дітишы четверо діті мал была Рузьорая Фрайда Рухля яка іче пятеро ім якы стосункы были до Жыдів ци Жыды До Лемків як одобли ся мож наповід же не было них Напримір тот дуєт был вашо молоды господарку травю постоянну воду врод в Черниці приходил ю Я не зна чы той был брат чы чы то єй брат был такій До нас так само все выс хлопкєм від свитой а вінжыт єм човнины они не єли А не раз придит до нас до хаты Тантей Было так даєт мус специяльно а і каже знати што язім але бы сте никому не казали бы каже Яж не б думал шробити в домой ґасов Нєдизі девшы не трап трап не было то вшы трефети ім не мож не было Але такы стосункы были не без шваркы было бы чого не было налеці лем я не бы ходіли там ся до ніг обавіти як бы повытіжкы тоты дітішка Ґіры до нас приходили так бы ся боіли як як своі Я помятишли зо школы як мали кусь копійку жо сеступали до того гайзика то там была його жінка ся назыла гайза то вона паче до нас відносила нераз нож хоцме мали копійку штом што іздала так цукєрків ті што добры были люди А як бы той ріжні іх што забрали Забрали ніжых голи забрали Везли до Санча до Ґета А там уж знате де они тік в Жебровина Талено же забрали позаберали зрозты на фіри на фіриі машын товды не было так ето а фсє на фіриі Еґета Другы слухаче припоминам же гнефта маме юж другу бесіду з Маланійом і Павлом Старанками зо села Новавесь західньой Лемковины о шкулі в селі Новась о добрых і не барз добрых учытелях о часах коли нияк не можна было втікати з уроків реліґіі Але можна было і навет треба было вити неслухнячых такых же не хтіли ся учыти учеників бо вшытко товды было кус інакше як тепер о тотых часах оповідают знаємы іщы зо школы якы пак стріли ся Полюбили ся і побрали ся Павел і Меля Хоцю жебы вы кустюкы спомнули як выли маленькы вы повіли же знали ся товды як ходили до школы А яка ту была школа і як там в ціли ци ви тоту шкулу памятате памятате зараз лемка за своє діти сота Я мала <unk> років шести рік то няньом я будили дві коровы зо стайні выпроваджували на шнурок І іди на флосі коло дорогу і такы там пасти жебы с попасла ним до школы до то я пасла дві коровы на шнурку боса як то коли так і было а потім а сукєнку як насказали кошелю малам то было дуже добрі домашнього полотна За пофарбувана на зелено то я тоту старе скыдала тотота ся называла святочна я і святошковы в тій зеленій бо пофарбуваны зелено форба лізла домашного выроботу бо то сіяли лен бо то война не было де купити бо то такє моє дитинство было а потім коровы заберали і я торбу таку полотняну в руках І там книжкы злошыт і боса тоты ногы не знам ци были гмыты чы не гмыти ішлам до школы тотас было такє Я же кажу та є было Алько вам было до школы Де спілы два кілометры Тові гові Новай буде кілометер мы назвивали ся же мы На Шкварлівці жыєме то шкварлівка ся называла чос і такємізму казали шкварлівскій мы на шкваллівці а ішли смо тамто то же так бы до центра до там до церкви до церкви во там казали клебаньскій клебаня о тото бо там было же тото приборсво то казали клебаня там Но то мы там ходили до школы а тай він там оходил він два рокы перше а пізнійше то я в штырі штыри рокы тым коштырі клясы там скінчыл Ят треба ходити <unk> років а вы першый рік рік ся ходіло в ціло ІІ фаворік А третій четвертій Два рокы єдно вчыли <unk> так само і по два рокы єдного А потім є перший по року і перш друго <unk> раз выразны то же было по школі Але я ся дуже добрі вчыла бо наветше ся ся ся ся ся ся тото дес там было уж одтера нема А то за місдоцтва то давали таку картку і печатку прибівали то там мі написали дуже добре Ор добра Ні по украіньскы писали не по польскы дуже добре нас вчыл такій учытель Кравчук то він писал дуже добре по украіньскы а як тато як єс дактерска на пят было доб добре а А як на то середньо то писали добре А як на трийку достаточно то така была школа Кравчук Він сам был ту з Украіны дуже был добрий учытель і мал сына такого же такій Роман же віншой з неє не годен был говорити а ага а потім потім ся приіхали ту з Украіны як же тото Як Німці були то з Украіны приіхали до нас два учытелі молодых Єден ся писал Єлюк вышытумал сорочку сивій костюм а другій ся писал Олійник Олійник был дуже добрий а той єлюк то так дітей біл так ненавиділ же мы ся його так бояли же Стах А той наш старий учытель што віно люди з Украіны давно але таку є та як в Лемку то той был дуже добрі учыти Отой о то єден то мися так його іше наш ксондчыл А як шкулі ся бесідували як выкладали ся Нє мы бесідували по лемківскы а мова мова было писмо было украіньскє бо навет си памятам як нам сказал учытель так мате написати каждий як ти ся пишеш А о я кажу як мы сметана а я по лемківскы писала не писала м сметана не сы а зы сам написала сметана І він мі се тото прикрислил зы казал Недобрі см писала я слам як недобрі як я зметана А то было сметана бо треба по украіньскыма писати Остах ся тото в білу голову Памятати тоту школу она велико была школа школа была На як бы вам повісти трьох Я не повім а на два клясы два клясы было был будинок дес певно <unk> на <unk> Два класы в єдным кінці были два клясы ту был єден там другій Вчіло ся в тых класах з рана в <unk> класы ся вчыли потім тоты старшы класы ішли додому а ішли першый другій клас знов а ото на другу зміну во там вчыти ся тота бло а в другым кінці ну тото учытель тамтой кравчук жыл Він штам мал так само наймичку від жінкы не мол такой наймичку мож буйварівадіжний той Ромко такій был Його сын такій але як єл мовний так не міг уварити такій бідный кіслины велім акурат мнобы Не так ся вчуло ніяк тужы же тойло Ту Боже збал жебы не вдарил бы той Адам приходило ся терпіти не раз найд ксондзбігло вчытелів нетышовит вчытель так як бы мал право Дарити дитину якы не слухат якы што си недобре робит то было нормальне Навет наветва не вывчыл там чо чогос не вывчыл што зробил то і не одвертатик залибум был звіжкы такій патик як бы бы ште або позадниці біл А діто потім то по руці Як же сме як же с менше провинил то так борлу є знаю же я рящы ся на што же дістале не знаю за што так возмал руку тримати він ті два ци три разы тяту патыком дали ци пят тот і маєш начы был а хлопці як то часом збыточны были в нас якій бы писал ся масли і тоты памятаю но але двітя то культура была І то выбачайте з танята мускыну учытель на лавку прагнул і тым прутом Аж червона была і мали стерпіти о така была школа бо як пришли до школы то як учытель мог заходити то мы вшыткы як свічкы стояли же зараз тілько двері ся оріли все остало і вся тихойко ані ані І заросло помолити ся перше бы отче нош наперед ставали мы Слава Ісусу Христу він одповіл Тоді отче нашсі рукы дворит молитва селіся сідайте сідай товды як того нося таку натуру мов што хто ся пладнійше вчюл што могло посадити наперед то він сядил за тину ззаду саму остатню лавку бо то освяча валка тилосет оче таку коруд о то не треба того не треба было і таку дітину треба взяти набород наперед жебы оно слухало жебы оно ся люд злікало не ты такє было Овот як ксьондзе Япу Кьонжуль Кісмоліньскій ся писал Тавы то він такій был же як дашто він там замітил же Шкуляр наштором він наймал палицю зос палицьом раз і по плечах том палицьом потягнул а єдного ученика выглапил так за ухо тож му підорвал тото ухо было вже безсовісно Толже зобогато єй і кольди ся бою я сам втікал приднім раз зо школы през вікно бо він лишыл нас не той кравчук вчытель нас лишыл же має быти реліґія а його не было А мы сильно не любили того Тий нима нима не мала довешыноват через вікново творены цей Хут поскакали та і пішли бы вышли до дорога Віп пане Браче товды то переіде до той ідува кричати мамо сварі же то в заверну правда вшыткы но зате мусіли ся вернути А чом не юбили чом бы повіли ся діти не юбили мо дисципліна дуже была і а дітиска тото не хочут а він більше де ся бояли як же не вивчыл ти заповіди ци вірую то дістал єст попляча важну бо так было А часом хтось вилча хтось не вивчыл О то не так то бы же неді поставляте двій кучіше ідеш додому а подіня тоді здістал І моє звывчы чыта ся бояли а хлопці дівчата більше слухали А хлопці то хлопці Най бы му ся бояли його не вивчыл да дістал всякє было ся минуло минуло веч і што не будит Для тых хто лем тепер до настя долучыл припоминам же сме в селі Угринів коло самого міста Підгайці густях родины Старанок і Павло і його жена Меланія походят зо села Нова Леся <unk>re І то уж друга част нашой бесіды у тім селі Першы уж споминали сме про пароха грекокатолицкой церкви Різдва пресвятій Богородіці уця Василя Смоліньского Коли рыхтувала м ся до того інтервюту як то все глядала м якысой інформациі о тім селі а тіж про церкв і священників бо то тиж важна част жытя мешканців того села І не было той інформациі за дуже наприклад не знам кільку діти было в отця Василя Смоліньского і Ізабелы з Бедіньскых лем знам же мал сына Івана і же його сын Іван Хризостом вылучыл ся на зубного лікаря і пак робил яко дентиста в Креници Уповідают же был не лем добрым дохторьом но і барз порядным чловеком не раз не хотіл заплати як лічів бідных пациєнтів Не брал од них грошы не брал од них грошы і за лікарства і люде барз го шанували Доля його траґічна Іван Смоліньскій трафил в Свинці одкаль повели ся муйти жывым але другій раз коли го заарештували в маю <unk> рока в Крениці был переправлений до Нового Санча і там по тортурах вмер Отец смоліньскій мал тыж дівкы єдна яко імено не знам очывидні оддала ся за семінариста якій пак тиж служыл яко священник сутрудник в селі Нововесь Але не можу нич о твісти Не знам того такє оповіли мі моі днешны респонденты Більше знам о другій дівці Іванці ци як то Лемкы повідали Югасті она в р оддала ся за Ярослава Івану Сіла З містучка або Гуруцяни недалеко сто несловола Нишнього Івано Франківскы По ІІ Світовій війні Іванусівы нашли ся в Канаді Там пані Іванна не лем выховувала діти но і пак творила она была мыстклиньом робила мистецкы кєремічны річы І варт одповісти іщы за єй сына інженера Олега Івануйсіва Певны вшыткы як не мати хыжы то принаймні виділи сте його книжку Церква в руіні выдану в Торонто в <unk> році А хто не зна о чім гварют то повім же то унікальна капітальна праца бо там сут сфотоґрафуваны і описаны вшыткы храмы перемышльской єпархіі а якых юз неє были знищены то они представлены нам през стары знимкы ци рисункы Но то вертаме зас село Нова весь в тоты часы коли стара деревяна церков збудувана в <unk> році іщы стояла і коли там одправляла ся літургія Повіли сме же колиси зо школом было інакше як тепер інакше было і з церквом як до учытеля так і до Єґомустя селяне мали велику пошану і не сміли пілперечыти ци ладити ся то были дакус інакшы стосункы як тепер Як то было а зараз ся дознате А в селі было якыса чытальнє Был вас навет дві навет дві здає ся чытальні Я знам же єдну єдна чережа заавстриі то яка была москофілив навед якій книжкы Москвофіли якій было толе жан Німців же того не было то забороняли ти Вам бо бороняли там чытаской Тотко была єдна чыталя Дам є такы же яка мы діти там не ходили а є такы старшы та выставы робили там в ты чытальни то были выктетку та такы як і тераз туле в полемківскы жебы о такы украіньскы выставы были Але якы они заяви лемківскы было В лемківскы бесідувал ся бо бы лемківскы бесідували так мы спали робили з книжок книжок з чытальних чытальні з книжок брали А памятате тоту Вашу церкву Памятаме деревяна Онеж згоріли лисля нас як мы выіхали <unk> рук казали же Полякы спалили Так люде нам доповіз тераз там кусцьол стоіт бо на ет по інтернеті ци што компютері там діли ся толи Дар там кусьол стоіт по нотбу А сын того священником был дохтором в Креници Я знаю тілько сима же навчыл ся як казали за дентиста мну зубни типеражы Креници робіл дентистом і ці была дівком то певно же мал дівку бо той лошо язы был трактаны то за Украінця была учытеля віддана до Донька Від чому был кйондзом Ксондзом Кйонзом він най на його місце пришол до неудва прилов Ксйондзы Як мал номену не знал Не знал не знот зядя не знаю як ся надай Смоліньскій ксьондз ся писал старий смоліньскій антролог того дохтора як бы казали дентиста все казали же дентисту має в креници робізу в нимадял такой кйондом такій воли як він ся назювал Але мы знаєм же же такы будут вель з Украіны был трохати вого але был такій людскій так дуже з здівками все ся зачыпал жартувал з хлопцями Не захоч кєс был то він был інакшым по натурі як тот отец Васи Ак ахо він был добрій він был добрий а той дуже дисципліны той старіло його тес тотойниз Такы бы якы принципияльны нелюдкы были Тот выповіли же зякыл з Украіны а ся назы як Марко ся называл Марко што спілы што Выповіли же Дзядь был з Украіны а тот священник старший тоты осиль то він был откой Мы о тото минуйци зважне давно давно як мо запамятали темяты пригадую так все котре нас як ся ішло до сповіди то тераз ся іде за дурно а товды треба было платити гроші або з грошыма дати а як єстдеме гроші А як кажу до свого зняня Яню дайте мі дашто бо я ходжу до школы а він ся питат мі те однести на клебанів то няньом і всыпали ярців ци пшениці або то пшениців нас мало ся сіяло І однесли м тото торбінкы і яст зо школы ішла з том торбінком на тоту хлебаню а знаю же там така кухня велика была тот така была пловарка варила єсти а він сиділ в другій кімнаті і такє через віконичко было деревяне і йому том міском подавали істи і ефакци ми памятає І тота наймичка постукала і каже же пришла якась што ся до вас хце тай він выставил голову і шотом тобі треба Та яка та пришлам жебы сте мі дали карткы досповіди Додавали карткы картку написал записал картку і А кілько тых тых карток Я кажу три А принесла шташто яка лю принесло він тоже по лемківскы говорил на Я му даю тото земля він ся послал О то хамалу вато малувато на три карткы то мало Тари карткы то три особы мали то три карткы то картку на тоту наймичку Антошку на мене і на аняня А він каже помалувато яка тыльком дали Але вже мі дал тоты три карткы Так ся то значыт до сповіди Не як ся так просто не як до сповіди ішол то сму мусіл дати тоту карту хтовди тяж повідал Гы Ты люде певно часто не сповідали ся обідали ся дуже часто Та як народа як на найвече в прицматбі велико одлима та як будут раз рік найвеце было несповіді А хто не мож ся оплатити ці некєда потім трабуйти одрабти а то замоля ага ся як моіло няню мали коня то по шарварку бымо поля То шарварок был же мусіли іти денті два дни одрабляти так як за Німціворством так до ксондза треба іти одрабляти хволю робіти Боже люди не знат што то за шарварох Шало до тот як тераз кажут як бы тото як было по черзі маєш што зробити та як черга пришла на твою хату Ты має зітимушой зробити тота як черга трохи по черзі єй што сперют по черзі а осадку на копаня выраболи такы ото аркы роботи в жінкы ішли помагати зберати што ся было наробити всонди жыли як водителя жыют зале А товды тепер інакше Тепер інакше А товды інакше были порядкы товды же священник мал поле дос великє але але мало але мал вплыв на село такє же він він він тя міг в церкви выганьбити як хтіти як бы тишой зробил та як тотеля ся розлучают ци ци бют то він вас выголосил в церкви пред Цілом громадом Мало такє так а она дівка а дівка котра ма дітину не ма хлопо свола стояти в куті там де вызначено котра вче покрыла выч тось такєво зробили ци хлопці што він наказальниців ся выкричол Же то такє зробите такє тото А Памятате такы трафункы та Памятате же конкретні были люде то або а было такє же без муж мала дітину было в вашім селі Было во чоне было было то в нас казали покрытка нас казали приспанка мо тояло Така та як бы дві кімнаты доцеркви си двери то і они мали місце але не мали права заходити там до того тілько стояти так дальше тых привхло бо так і друго місце котра не мала незаконно дитино а ше такє была по тому же при кінци є а зразу ся такє было же ородили вы дівчынку і хтіли бы сте называти там ци Марійка ци ци Леся ци як Не маєш права Він мам нал назву такє старомолодне якє Ео то Імя такє бы то він Бы то незаконна дитина то яку він хтіл такє вам даєм Явы Ну і тоты незаконны діти як были в вашім селі то як ся звали Памятате дакого Но та як ся звали тота як іх назвал так ся в яном дада але наприклад рідола Параска была рапра вла харап хлопец мал быти якы святы това бо шо харап назвал Отак я якых де звычытал Параска то старомудне такє самы парасок і ці більше было Но Кляк Клягодія О то Клавдия Клаводия таке старе імя якых я тото же вшытко не памятам але такєм А нє в школі ме не ріжнили так сме іх кликали як ся назыла дале діти медже самы ріжниці не робили оксяндзы робили дуже ріжницю дуже робили ріжницю они мали право так як тепер може ліпше як сільскій голова тепер має они мали владу на цілим же мали в кйонзі мали велькы права і кйондз пові то так і мал быти кйондзі Вы повіли же тот ксондз што Він як бы што помагал ІС ци як ци віны ци а та што ся такє люде казали же то він та як бы лише звязаний был Не як Вам сказати Росия они были комуністы знаєте а віно Но а тото як Рускы приходили то же та як комуністы він ся боял рускых а він хтіл та як бы як бы вам пойти як Німці то были та християне ло же они за церкву ло но а він был ксьондзом Томінсків за церкву не а знал же мают прити як нас кажым москаліті рускы а о ни Бога не вірят Ото він был протів них о такє было Він был про назагал будеме так просты люде в селі ду они може не мали якыхых такых політичных поглядів може мали в нашы просты такы то може надо наг не было політычных номеньшынь аньо казал Же за першой австрийской войны то было якыс якій є такє же товды было шестьох хлопців такых же называли ся Москво Філи то же за Австриі а по тому нашто не было А они ходили до сповіди то же якій был ксьондз дуркоп як дурко цво до той ксьонз І они ходили до сповіди і на сповіди сказали же же вони якій смо склофіли же вони в тій партиі то што в <unk> роках для Іны доказали же а він тоту тоту тайну сповіди выповіл А того не мал нияк права роби о і то казали же выповіл то я знам же іх забрали казали до Картузской Березы О ні так они там пропали Тото моі тато я того не памятаю но мій тато так казал же же за його памяти такє было же до Картузской Березы якыс трох хлопців з нашого села забрал по тому такой політикы не дуже люди ся баяли бояли бо партизантка войну была зло як кажут што з троха не так зараз забівали дищыли Люде сідили тихо як кажут бо не знали шкогоджека Дорогы слухаче на тім уж буде конец але хтіло бы ся подати даякы заувагы бо маме ту умылку бесідуєме ту про березу Картузку концентрацийний ляґєр якій был на заході Білоруси Было барз дуже там як бы повісти неслухнячых ріжных осіб З меншын якы были в польскій державі но і были і Полякы і барз дужі люди трафили тад найперше за своі політычны переконаня якы вчас санацийной Польщы выглядали для влады небезпечны Ту маме справу з якысом омылком бу Бераза Картузка то уж рукы а кєд доправды было то вчас І світовой війны то такых сельскых політиків могли завезти до Талергуфу в Австриі ци даякы інчы такы невеселы місця Думам же могло быти і так і так Знам же в Березі Картузскій были наприк люде зо сусіднього села Лабула то чом не мали бы там быти і зо села Нова Весь На тім днеска уж буде конец конец другой передачы ІІ стрічы в селі Угринів же пят кілометрів од міста Підгайці Тернопільской области конец другой передачы в якій брали участ Меланія Старанка з дому зметана з <unk> р і Павло Стеранка єй муж рока За тыжден прошу слухати продолжыня будеме бесідувати Кус о выселіню жытю Лемків в Совітскым Союзі а наразі прашам ся до села Угринів коло Підгаєц до старанок запровадила вас Анна Кырпан оставайте здорови до стрічы за тыжден
