Анна Гудак належыт до того поколіня, за якє выбір уж зробили іх родичы. То они рішыли лишыти рідну Фричку, свою Пряшівщыну і поіхати в чужый, незнаный край - на Волынь. Они глядали раю на земли, а пак на чужыні споминали жытя во Фричці, яко в раю… Коли Анна Гудак оддала ся, народила діти і звала ся по мужу уж Вельчік, муж як раз зробил выбір за ню і за них: не вертати домів. Не вертати на Пряшівску Русь. Не вертати і товды, коли інчы вернули. А днеска уж пізно… Зато пані Анна тепер оповідат історию свого жытя для тых, хто може днес зробити подібну омылку в своім жытю.
