70% #279 - Єва Груба (з д. Лазорчык) з Тылявы (1 част)
•
Опис епізоду
Чым ся ріжнят змый і гадюка; коли - єден раз на рік - слуга досыта ся наіл; чом ґаздиня не сміла лігати на постели на Великден; коли корова ся парадувала червеном басанунком?
Автоматычна транскрипция
Видам вас моі наймийшы при мікрофоні Анна Кырпан Видите кус ім ся перестудила і такый голос але што ж то якоси так кусцюк буду бесідувати Хто слухал Попередні передачы то памятат же бесідували сме о селі Тилява одкаль походит і мій тато а оповідали нам о нім дві Тилявянкы же тепер жыют в місточку Ґалич ІванФранківской Области Думали єм же гнеска буде звучати бесіду в якымси другім селі але выпала інчым і карта припала гнеск зас тиляла Єднак не буде то повтиріня чогоси што уж звучало перше маме цілком інчы темы Длявяны розшмарены по выселіню достыроку принаймні по Украіні Южных Гварю Польщі і Америці Части Лявен жыє в найбільшій лемківскій области Украіны Тернопільскій Но днеско едеме власні до Тернопільской области Селищє Козула лежыт на захід од Тырнопуля і в ґузівскым реґіоні жыє дуз богато Лемків Мы підеме до села Віктурівка же єст цілком близко од рейонного центра од Козолы в тім селі замешкало дуст дуже переселенців більша части якых то Лемкы переважні од заходу Лемковины але сут ту і дві родины зо селателявы з середньой Лемковины і до єдной з них зараз вступиме Но то плоте двох ЕСкаля родина грубых хыжу яку входиме збудувал для свойой родины Андрий Грубий Ту през долгы рокы він щестливо жыл зо свойом женом Хєвом з Лазорчыків знал єй іщы з дому прийці разом ходили до школы в Тыляві Были в єдній Кляйсі родины грубых і Лазорчіків были выселены при початку <unk> рока в Кірврадску област Ани рока не вытримали втікали од тамаль і пак ся нашли в Тернопільской области ту стріли ся побрали ся в них родили ся три сыны Не будуж більше оповідати Бесідуєме о тым колиси пізнійше а найнам ліпше дашто повіст пані єла Она вродили ся в Тіляві в <unk> році і барз добрі памятат тоту іщы лемківску давну Тыльову жытя до Выселіня В Люрці то была поважна родина ім повідали Дуковаля поважна родина де росло <unk> дівок Параска Анца Нацка єлка до якой внеска сме пришли Ульґа Марийся Но а тепер най уж дашто оповідит пані Єва Лазорцік по мужю Груба Яй девяты Євару а подівочы <unk> рок Но мама мама ядловска Мария а тато Федєк тато Теодор Мария по дівочому Стефанівна Мама Мария Ваша А татор Лазорчык Теодор Дмитровичовы стильовы святили мама і тату найстарша з <unk> року Параска Нас было шіст сестеры Сами дівкы а брата не было А называли готу вытриму Параска дру з <unk> рока друга Анна з <unk> з <unk> я з <unk> бо з нима Ят з <unk> Єва Євказа Єв з Iка з <unk> і Мария з <unk> Мариян моя сестра Вамерисіта Наймолодше А не кажу я не хусю ся хвалити же мы дуже там выродливы але знайте нас дуже цінили Мі тато такий господар акуратний был і така родина была славна знайте а моі тато такы были працуєте што оним на зиму все ходили на лісы на заробіткы Жыды лісы закупляли знайти гандлювали а выни мали кунь файны І так што тато сы заробили <unk> долярів собі в зімі В три місяці все робили бо так літом ґазівка была по дівка тоді як мы як же сестра гуляд <unk> руків мала то як мала <unk> долярів то і ся на любу ґазівку знайте а доляр тоді по пят злотых куштувал Так памятаю а за птыхы <unk> долярів то было <unk> злотых а за тис злотых можна было <unk> курів купити Курова коштувала <unk> тис злы знайте же то были грошы великы Тепер сме в часі великого пусту І я хотіл знати як был колиси тот піст як він выглядал а пак як великден перед тым было пустяня тусянь Може даякы танці напустяня здеяк то єналя до того была ножаю же танці буде бы назнали такій специяльний ґімп вбудували Што кулкы шобали то вы не памятате якы были тамта ци зобавы перед плостом ци якы як то были кєды Я то не зна знай же в плості же як піст наш там нихто забавы не руди А гык як піст ся зачынал як то был тот першый ден плосту ци то были якысы звычаі моі мама Што так як твердий пізво не аж так сильне жебы ніст вже літ молока нале так будуше і молоко на молоко не можна было вусісти такы люде були знати Значыт што при цілий піст не уж жали му навет молока не желали бы то піст великій знайте так єст ся но справа така была вес Вель не жырна ні молока ніякого масла ніякого саля но ні знос што пісне там на вылію выіти на злюну богату сіяли і линяний і линяний тойоли дуже смачний был І скунупіль так само воліл і то грибів ся нас нашушыли воназлій Савули І сусні нас сушыли то они тым ся капуста была тото же всевурівны ся на волів мастили То я тото памятаю моі мама видите якна была <unk> років як то жытеліва згоріла Видити тот быту такє село знайти Центральні з Горю і іхы на Мадярвы выс высили сігы то же під Зєму не будут глим невы І они чех на Мадярах был Мал дві двонькы і такий был Булгась І він они ся багато там так навціли знайте бо то ксьондзы тоты пісты так сийно шоб пісты бы то гріхом бо тото є знайте то ксон а самы они не пустили не думайте А люди так знайте шоб то так духовно жыли знайте і моі мама з так знайте як того ся хабули вони ся багато так навціли же то не треба аж так як сьондзы колут і так они казали шого мы так аж не пустили молоко все было на бег іх пятницю што мы бы смо лока не були найти алю шопрах пятницю середу в понедільок то мы з такым ясне єіли А такє шоб маслом шуб шоб яйця шоб тоє тото нас постуне ся моі мамы казали же навет той сєхта казал же каже ліпше дописка як з писка што выпускати поганы той гріх великій А то што той єж каже то гріхом не мажу што ксьонзы роблят і навет той шляґершто до нас пришол то він так само малы кулєґу ксьонзого сына як ся меньший был знайте То каже знає што такый піс великый піс а они не су єли всюзму І они так знайте потім друм переказували вже тото так Але такы буде тверды знайти іти навет мойой мамы рідна сестра она молодся два рокы була войци ся писала То влана цвійте як жывный четвір видите ту тотого нема а в нас жын жывный четвер так цвіте варили як і на святый вічір так як на святый віцір варили так як на Юрда на Сядрі вечер варили аж і на жывный четвер было бы тотайна веціря Жо Ісус Кристос так было заведено в тилю і я не знаю ці по сіці селах то было Так памятаю же навет моі мам так казали же якій слуга як служыл господаря коз Богася то він раз наріг ся до Бренаів же натілько му дали істи ш был сытий Бо каже так а такы дні все голодный бы троха шдали зі што так знайде дукі штоб наісти ся то не було так голод был А каже а так каж як был святый вечір то все шали ся на Різдво свято вечеря тіхайте вам тов Каже а на сяде весіл на Юрдані Лешало сида ште ся лішали є на другій ден треба што не треба зісти ано же нажыли ся тіж на хвилику ну пятницю ся знайти Не лішали І так же тоді в святу вечерю далешу так ся на ірозна Так мама та тото памятаю як они тото выріли А товини тру нема Жєты А якы стравы дванайцет стравы лыж Так само так ся варіли так само ш як дуварі як ігривыі капустуі і барабулюі і пиругы Но то ся тото вшы треба проха на лем може більше страву Та добы так ся тото памятаю што так было дідницьок был в деревяны шотокру ся до Юді не было такой посуды знайте а все він чыстенькы был высюханый біленькый і вам а той діничок поставили так на як не святый Вєсюрм за слугом а вне поставил він на лавку І зыску з каждой стравы полиці там зливали душам помершых так на жывний четвер робили на св на свечер Ана Анна на жывний може і так робил віти як же тоту знал што на св Вецір тото робівали На сядрів же того не робили но на св Вецір так любіли І так памятай же насберали та скілько там може і літру того назберали А ях знайте з быточна была десьом то є перекыну лай то ся выяду што іначали видеш тепер вешто тиж душы ты приду за дусі То так тото памятай так ня настрашыли знайте але вид же як же ся настрашыла текажы дитины ніч віті не буде дай сісвы якя хіля настрашыт бы ти дуже выточна Віте тото бісятже патнеры то для <unk> душы померли вымеры тоты барвакли стравы Добро добре а де похто давали Но а потім худу бідавали Выні знайте бы тото же такы хлібовы такє не можут выхынути до худу бідалі Але дусідскы і розмішали курузів Але вертаме до посту Цікавый мі тот звычай бо я такого не знала То была памят про тайну вечеру Ютаря Ісуса Христя на <unk> Сідали до стола та як на святы Весінько было стало стану святы тілько стравыло того ся было Но тото мі ся так памятаєш видиш ся святы і тоту слово як мама казали же той слуха казал раз на рік ситий был Гм такы вшыткы доідали Жебы жебы ся над де не лишыло жебы на пятницю ся не лішали тото вшы зіли А так зо святого вечеря на Різдво Але на сяди вецір на Наюрдань лішали мы такі гумыковетей і повітні внеско буду писати писанкы з ваганя дівся гарно писали Як вы не писали Вы нас так писали може сто писанок писали розумайте Вона написала а потім хлопці ходили Я Віском мали та е та знам знам але коли Зачынали коли сідали до дописаня то переважні писали уж в остатній тыжден остатній великодный тижы іщы скорше і в великону суботу на великодну пятницю в тоні высвяткували буду церкви треба іти найбільше в суботу Великудну писали Но і в четвер може писали вити но знай же в пятню нібо знайте сплошницю я знайшо Ганя так писала тых писанок а потім хлопці приходили ті писанкы роздавали хлопцям а потім хлопці іх підливали Зливали в понедільок Як то зливали в понеділь Зливний понедільок о не знайте знам зливний понедільок але што як бы дюкы дарували писанкы Но писанкы давали то ся не зливний понедільок на великден з великден а о тым же хлопці то дівкы ся ховали знайти вы не думати они ся не давали але были што полапали дівкы што підливали воду воду зєвно підливали тых же давали писанкы тудакы Та они так бы то сіты писали писанкы дівкы і хлопці выбрали бы то так было заведено етошо Ганя сама писала і друга дівка писала і то мож бы голоси ліпше выходило на два раз і выписал ківко так треба была раз здоса кілько так переважні писала писанок так наприкотякла шоса страківку давоне ям кажу писала і пєдіся і она всілякы краскы мала шона троха пописала гут краску і то єй всілякы квіты были і білы і рыжовы І цибуляны были выз цибулі лістя до Жыдузє Што робила тото крапкы а купляла Було ся купляло так можно было так Єдно з Цибуляны тужыт цибуля з своій цибулі було а такту ся купували то такы файны писанкы писала А в Ладиціні то так было што до ріжкы кыдали знайте Дзу То ы де мы жыли приждете што мы місцевы там люди там <unk> номерів ся людицін І то же місцевы навет хлопці но і тоді таблиі своі але більше місцевы так робили І так памяташы на взлівни понедільок мама нас позастелювали бо з систему Янадя ся будадівку і я взяли ліжка позастелювали та як колись капул накрывали періний капул же ліжко там нікого нема знайти І хлопці пришли де вашы дівчата а мама кажут та дівчата каже поіхали до родины до Тримбулі Там наша родина нас з нашого села Но желішку зо Стелента до Лішканисі де бодума же мама нас за позоселіла Але же знайте як раз тоту пересвятом в годину ці дві ато хлопі ходили ті хлопці штобы іх діло по а річка там была ліска така болотна была не така як то в нас найти скаміців цістенька І я так знаєте Вам кажу же дзвони звонят ставайте каже бы треба до вам до церкви іти а вже каже ті хлопці ся просходили жені коним а вони злохы сиділи і чекали розміт А я вышла так на двір на я не той я вышла на двір а сусідка може і суськы сідказала тому питала мож вони там неєй были бы то так вызвохат Коли з забурів так не було знайти довідку і каж Йойці ат бы так самі Ємцівсі казали не євкат бо нас євкал ся казали Так євал Я навет не хтіла жебы мі хто з нійше шубєват так єм того слового і ня не любіля і ся подобы Тепер ся подабат бы навиді тепер дают А видите Але уж не хочу лем казати бы зо сіном того войного і чуйте а сусідка галь і свяцю кажет хлопці ця не бы половляли а я кажу ашо будеме ден мени питали А они же десь підсиділи як мене злапали двогі то місцевы хлопці знай іден такый невеличкій але може з такым росну Тепер я дуже маленька бо ту знайде ся зостаріла Я така середня была не былом така высока як вы сестра Муяташу Вамяці то така высока была як бы А я така середня была бо мама нашы шемен сюли і надя Ташу Гулюю оно менша він мен Як ня знайте хопили і до річкы Кажу хлопцє знайти великодни свята ся зємну та ту мож на хоробы набрати І кажу хлопці шворобите хочете ньовляти в зміві підрободы выліти нам до зміня не кидайте ми я хорову можу яку достати майте розум так до не Вкєну линя цю іти вкєну линя до той річкы а я думаю так сіхає і ноя дивлют ся той высокой до того высокого ся небєру Нейде но так вышлам з той ріжкы так сукенку круцю і свю крусю як єм вхопила того малого Він ся выдерай з мене гедму сорочку подер і до ріжкы до нього з ним Кажу добре в ріці Дусі котры жінкы там дивили ся але хоц єдна дівка знала што зробити О такє мі было цінь Але якы слава не была хвора Але в Тыйові такого не было так неже в річкы кыдале но так обливали Ду вітра набрал вдиці што то так обливали Но тойові того не были А якы іщы были якы на великден якы іщы были звычаі но розумій ся же вшыткы ішли до церкви насли штоси святите тєтя паску кубасу хышку знесли ся кобасы яйця сано такы всє знаєте такє то потрібны а паспы ну такы му в Русі несли і то такы великы гы паскывы А як з церкви выходили то цу паску тексту Свяченіну долку на хаты три разы обходили шус такє было заведены така традиция Но тото памятали А за тыжден был великодня коли была варбно неділя ци багніткы ся святило і як ци з тым штоси робило з тым то арбом робили як не дай Бо як коли гриміло тішо то одставили на вікно бо то по свячы не буду знайти нас багнятка казали з багнятка казали То так тото тримали доруку буде ім на другій рік жом свіже было о такє бы тото сильно то заховували же то святе святєну хывниці што свічкы світ світят тотоже так сильно так самше як людина вмірала тоту світску світе І навет як гриміло тоты світили што бы грім не вдарів Ну і што як гырмат то засвітили тоту свічку і што уж хат не гаяли ся та так што ся не бояли ся же ні бы оно вымагаєть Най но така традиция вы Но а тоты ы верба то што багнятка тоты багнятка то што была звязаны такы знайтику людку і так то ся вытримали дес тримали але як свято ся так на вікну вставили як гріміло тото памятаютє А не было што сы такє якы першый раз выганяли худобу не было такє жыт тому Вербом там выганяли ци были і но заголятам нята Я просто чула же но такы акы же як першый раз выганяли южно же то святє было так знайте што же навед як выганяли худобу то на хвосты червенуст таку шматку шмо а шо як жебы рокы куруваний дістали жен на хвіст вязали же як вид же хто ся подивит жебы більше на ту шматку ся одразу воців кынули на ту бо так я тоту бы А был якый сидан коли ци просто уж было такло товды выгыняли ци был якій сидан бо гуцули тотам колиси же то на Юрия <unk> мая ци што Цы то не буду просто перший ден коли коли попаду коли хто мал як гнати Коли то же то было разе нібы якыс ден вын вызнач але Но до Юря тошу ся ниґде не оганяли шу можна было по всіх луках пасти знайти што хоц навет на сюже се выгнали то нихто не сварил ся ні не карал так за ведену було а же по Юрю як было так ту же зараз той господар міг де ся дати знати кубы сте Вас могли і судити за то же же уж буду зробили так да так да ну і потім же як так самосини пізнійше ту же другу таву то як першу сіну выкусили а другу тавы шекусили а третю то же то же та якыс так видити якій то был Было свято што то же можна было пасти усіх поля ся можна было так але і нихто не оганял якы Хоц кого так так так так так так так так так так такє на вісні такє было і в Усини потім же так Але будім оно і зміняли тоты знайти традициі є іначе робили То был великден ышли ся до церкви коли рано вечеры рано рано ішли рано доджер вид о якій годині дес пізнійше бо в назві парафіімал дві парафіі мал в Тылюві в Тырсяні То єдный православный православный а і Грековы як грекокатолицкы выл тотоже малых Трессяну і Тыюа Вити Терсяна на Прославє Перешля і Тыльовы Перешля а барвінок Зындарново же не переходили Дальово же не переходили Тоді якысь такє було вите той з Америкы геренсяк приіхал мало під Пірю был Мускувскій тамдес в Америці а потім ся кжонзы такы буде ся помали і отакы вити тоту страшны люди ся бороли з позятку Але вите але были такы тверды люде што десь в <unk> ци три родини ся не записали што такой грекокатоликы мы ся дішыли В тых родинах я знам же хтоси был з Поляків Нота з Поляків ту саму субою то і рускы Полякы были круль то же Поляк был выжінка Поляка буда і він Поляк бал то такы были же напіл Поляну же хтоси нал на Родині може і рускы то вони ходили до грекокатолицкой так ґнібы там лі Полякы ходили грекокатоликы шуся лішыли а православна туже православ Боя сестра ся відала за того ту і такій бы спусь бы тату Поляк знайте і той сам ксьонс той знаю же был ковалівскій фаміля його була І каже до його сестры і каже Тобі не мож на ту церкву ходити бо ти каже пересла на другу віру же нібы на грекокатолицку был полякы до грековыкокатолицкой церкви поділ был православный тот же пронело та при шофтыльові был знай мотрак але то ковалівскій то был православный православный до Параскы казал бы Параска більше до православной входила бо она близ в нижнім кінці жыла то і близше было До православной аж там до грекокатолицкой ходити знайте то в наш там в середині селя грекокатолицкого на ґлубівці была выдо ім доцвійте і той купуалівскій каже ти ся каже за поляка відала за Грекокатолика каже тоту він мож ту до церкви ходити а мы а Параска каже знайте шо Яту каже мене ту христили я буду іх ви міні каже другу не каже не закрыєте а я виділ як выкаже єст грекокатоликым з прескым ксьондзом сте в ресторані сіділите высеником Видите бы на листу украіньску місію дуже блядмал Каборівскій Каборівскій офамія была гріхокатолицкій І каже я виді як выкажы з тым каборівскым гістералі сіділи то вы каже ріжницю не робіте но людям ріжницю даєте і міні кажду ру закрывайте жебы я до якій высвященник святый так Параска така была бід ворота зна він так же ничы не сказал ноту А людивано Подумайте до церкви не казали в она на другу віру та она на віру не перепєсувала ся підала ся за чловіка де хучу та буду ходили тота памятай же Параска тото казала Але Параска знала шо му єй вказати же я виділа як в грістерані сіділи з кабурівскым стися гостіли І знаєш вы бла іти з ним А каже а люди каже хтось на лім ся говорити і вымі дурувни закриіти Найбільше ті ксондзе такы тото робили Твони тоту сьорбя як тепер видити як ту буду то же такє Дорогы слухайці припоминам же гнеска сме в Тырнипільской области то село вік турівко коло Кузовы У нас в густях Єва Груба з думу Лазорчык же вродили ся в Тыляві в <unk> році і бесідуєме днеск о ріжных річах о традициях якій то был колиси великій пізд як рыхтували ся до Великудня но і не лем у тім Пані Єва жыє в Тернопільской области в селі Віктурівка кузівского реййона уж рокы як не годна ходити цілий світ єй замкнул ся до стін єй хыжы Може так переходити лем пару метрів Нераз споминут рідну Тыльову барз добрі Памятат вшытко то вертаме до нашой бесіды Ну і зас вертам до великодных свят то люде з церкви посвятили і уйшли думів же до свят посвятили три раз обходили свою загоросє Так є І аж товды заходили ся до хыжы і поділ цієту священину єли і тоты было такє уручысти сніданя Сніданя было файне не є повідів же ся відыхали хтоси там ся цітал си молитвы цішло і ліє а навет не лягали казати же на нигден як спыниня веляжы ту пудівдиі коли зарустало Дє ґацали навет господины нікуди не лягала Хоц замуцена була Вынавите же вам то скажу выєй мамы сестра таша молодся два рокы была войцьона за войцьом была відана Е то знайте она така была сильна што она як Жолный світ єль повесеря то аж на великди Ніля Розуміте пятницю суботу ніля два дни А скілько жін твій воды перед святами знайти в хатах хозробити треба было акуратно дак то перед святами сіру воды жебы ся світили всюда по господарці І она тото вытримувала і моі мама хтіли тото раз робіти Знайте то же каже Боже вона сестра так вона така побожна я шось таке каже не годна Ні я так буду То вызнайте же на великден путім хворы были хворы што навет більше того не робили як зілишысь на жулюдку і встало і ослабли што сюд не вмерли Бо то не каждий можти каждий никой ріжный рінай ріжны то а пред Великудньом треба прирыхтувати не лем єджыня не лем вшытко жебы было тісно бо певне же мож єй білили вся файн В насахе перша хата была велика і то навет кухня была шу кухня была і пецшу ся хліб пекло а друга хата вже была меньша і третя хата менш а в тій в єдній хаті шы до першой то десь была пя на штырі І стіл стіл я жебым навіт казала сві стілбу то святым воливом поливали Як стілпы зрубіли в дубу і на той мой ті на той стівні не дай Боже бы хтось стала або сліділ як ту тепер і мастят зустріві сідят Наведіна то они мама так тото се і сено на тім столі был хліб обрузок ґушо хлібця ставило і ся другым руском такым ліняном спілялі такы турочкы мало і накрывали той хліб так тото памятаю і довкола были о образы як порога началь так аж туда до той другій комнатышы было І всілякы святы там были враз єден коло другы А лявкы были шобы не малювали бы тоді краскы не было Но мама знаю севі всяну сулю а лавкы шырокы были Тал як віт прогят позасіл шбы як навіт єли ту на тых лавках сиділи Ето води так тоты все вісяной соломы зваріли жолта вода была і все чухали все они не тошо на свята кажду суботу бо то знайте діти по Лавках ходили знайте то себе моі мам дуже ся любили А так памятаюшы іх мама то она так друга хата была дуже побожна была то так ся памятаю всеня ся называла То як тады баба пришла то все вышла вызвула ся і высла на лавку ціло вразы обсілювала си такы побожны были тота тото памятают І перед великодньом вшытко тоту хыжу треба было дакус пролияти гру З стилю навет сілі багато буду што деревяным Оповідали стиля ци пувала пувала то знают же мала знув звідко си цюхали тоже файно жебы выто знайте оно то же мусідали як то літом сяко было тепер бувало не было фарбувано не фарбували ноцуйте так буду шона і пожолкла то же таку воду мили файно ся шона жолта была Знайте як долгу дерево товновис єй колір дає тот плун блава така была І окрем напр были образы Ци были якысы оздобы прикрасы напр образы образы были браны проміжуткы были де образів до образу так і такы На тых пермыжутках букєты дуже гарны робіли Як матерю папір купували такій морщєний Моя сестра та Аня дуже знала ті файны квіткы робити І такы букєты на натій палиці знати зівали тоты квіткы і так коло де примужуток тоты букєты то дуже дубразом зовразами дуже гарну тот само вырядало Фіранків не буду видити того не буду Та вікна си то же помили цістенькы шоб шыбы були взьоп файно але видите фіран ниба не были якы сы такы вытинанкы ниякы тогонипакы ниякы вієзніст такы дева Але от просто медже образами то рукєты до тыма кырьовы букєты юкєты а як раз су образы були така лямівка была деревяна знайте Прибіташ образ на тіжниця такой непры то не поли ся ниту выказували Уска лусницко такыноністы леставили тоты образы а на тых образах ту ся навет з паперу такы навет купували што на то На ту Юлиямівку так такы як фіранкы знаєте Фіраночку такы у ту неділю столі маю видити вытамта віля тота Я забуде то ся по нашу мутунозы Та шырана гадуван то зробила коронка такы матері папірювам Вытинали тинана і мальована Купуване такє волы і такє навет малюване буде такы квіточкы тото так гарно дужыных на стіні выглядало а біс А стіны были деревяны то деревя насінали білили білили так само вапном білили трошка синькы добавляли єй де мастили выти ту казут мостити а дам набілити Або барабурю казали сапа на звандургы казали сапа а на зьоба ти казали Іду зьоба тибрали Зьоба Левенду <unk>eo є іду великудню Певн же може дашто нове шыли шыли так само си страта воганя вона ся ниґы не вціля но она такый талянт мала як гона пайны шыля Вона на нас ну них тота налет кравціня ся вціла тона так она собі сама на памятіш собі так написала так тото зробила і она николи якы то сфастирґувати знайти Вона сама скруіла николи не фастирґувала відразу пізма шынку так тото і вшо іщы так нас грузє на дотову Ані єдна сестра тоту не маз так самой а машынку мали мама знали шыти но так не знали як сестра но такы вына перєну пушыти на подушкы назуболоціна казали влиціна оболоцінкы обулоціна но на перєну абоцінкы но за головны залукы заглумкы так тото казали Но але тото то вшытко звали ся пусіль А не ліж конато о постіл Усі пысіл Коли о свягеряк на Спишу і Дужемайстер был то він сьо поробил нуле до єй ныхаты шафы таку дубу файно оснал і лакы тоді былишок лякуплял то навид Ниґде такы шум мил а та і мывильных не было тоді так шы в магазинів То він єй так само дуву ровіл пустелі густилі поровів шафы поробів такы тоты касеткы поробів тоты тумбочкы Што рыхтували до великудня Я звідувала ци дашто шылы нуле не то жебы же знуле але все ся Кождий старал же бы ну мати розуміти не то же то такє было традиция жебы нувы но кажде хтіл ся жебы файны был зібраний Вєд моя сестра Ганя знала шыти а Параска світи выла за тым што він мал вчули то за мюд мож на выло вшытку купити Найте шуків до сема те за Німців было не думай на мазинах там не было тудів же іде як шефуж ся будо в магазинах ся были то Жыде продавали Дукляж будут за дуклю знате то містечко самы Жыды шо мали в Магасины своі власны ся продавали І все знайте купили з будзівю матерю сю файну аня знала вжыти Вона так ся вшыляй купила селену матерю таку і знайте не серстяну а тай нібы шулькуву але таку твершу шыльку і вшыля си спіницку таку знайте збирану з на фабды і блюзку вішневу купила кропочкы той тото же Параска купувала вите Сестра на тілько така добра была што се Ганя Шыляганя сеперше ся брала до тых ляхів А потім же а тотані были сестрины тото было бо тона те і чловіку было і він протіл того ні сама казала а рішыла м си ту спідницю то же на свята Іблівску Вишнева була шулкувала а горошкы підмала Ету же поверху ся так по тій спідниці якусь так Не так же бы была вільна но достану але якой же на такы го гарну шыла А штахурува шувам правду скажу же не тоше я ся хвалино на шаганя на сену найкрасивійше было так на облицю і таку фурмувала Шкашу Шташа хурува то же непогана была Може ся Маріся Але вже не мала той такой знайти той формы такой дівоцкой Но але вона як виділа выдгані Яганя ся зіберала до церкви і вже вона тоту сіх купіла муру Але штахура не знают ці хто зілсі сама шыла Же она тото не вшыла Яганя тиж до того требаня таку мала Нам тілько добре было знайти простенькє был той сайт і штапіль за рускых знайти сам Інакшой матері не было Но онас простеньку знає сай ґрануйт а тато все купляли тато Мама нє мама шось мама вісє господарку дома а тато так ся знали нам купі І в зутя по номері знай купіт і ляхы матерію всю они знали купуват Мама так нихо ж я до того не пхали мама же так бісі по господарстві і знаю же купили мі так сайк і сарафані в шыля де зрухавкы знайте то ся ремонту кішыні і тако сицю купили ружового то така тоненька такій батист Ісы шыля мі блюзучку а блюзку короткы рукавы а поперешывала та як ґуфайку знайте і потім поморщила то гы ніхто тото так не знал шыти як вона І той сарафанияту блюзучы то нихто не годил му ся надивіти хто тішыл такє же ніхто так звытак ся сильно файнутганя нас тото носерзиль А ци была ріжница як мали якє мали обличыня дорослы Молоды старшы люде Яка была ріжницо Та же майже єднаковы тоты кабаты жыли Навет материю таку купували темнут ся або гранатува або чорна виля якыс такы мала ся горошкыці грошка якыс квіточкы такы біленькы Но і она якась така тверда тота материя вля Як о не ся называло то они так Той кабас сили так дрібненько было зібрано дрібненькы авды не такы шырокы Но тоты дрібненькы Но і ту спереду то жены не было зібрану но запаску ся закрывали то так было Но а ту так само блюскы шыли ну і ґурсєты ґурсєты лайбіся лайбиця казали лайбіцята То лайбіцята тоты буде знайте без рукавів але так трошка буде в дозя а ся такы мали зубкы такы попы зроблены пышыты Но е то не ґурцеты то лайбицяты лайбицята Над лайбиця а словам ґорсит не было Ґорсит не казали внес Ноганя єти моя вже як не называли ся ґорситно лайбиця а слово ґорсит не было не казали ґорси Дуже матеря така яка тоже была яка така в свіятля з бышу анонаве такы як віску злиска ся якы та квіты малу зелене зелене тло было а ся у пусубіс візьмали або ґранатове тло бо так як найте о такы были главны а в зємі то знов кужушкы шыли безрукавы кужушсята над зыба то же безрукаву ту квіткы вышы а ту вышыты були покужу ся ти такы яз квіткы і ту та Но і кужужок же такый был што был так ту ту такый баранок был чорний знайте ту коло рукавы і ту долину был баранок і ту і ту і ту баранок такы а ту ся квіты вышываны гы правезліве то дуже А тотло было такє бруды бронзови або куричнюве Як хто ході дякує якый любів знай Так Я вже не знаю ці они готовы купували тоты кожушкы самы і ся зайше гутувы купали же хто такы шыл Але але в нашым селі тото шыли Были тоты же выповіли лайбийця Е то кожушкы же не злайдут ся то было было стану і дайте такы як бы більше може высіланы більше так більше невысіла невысиваны єно материя была така гар Матеря яка така была квітиста знайте пало было зелене а ся по верху мало таке і близкуче дуже тоты гыфайны лейбіця ід жінка як же ся віддала то повязували ся Вымала так само та хлів хымлям называли ту з дерево такий кружок давали і она ай потім такый чепес Шыли ся памятати якота Я тото памятаю Ясє страх ся відала то она шыт ім поділа іх І той чефес тоже так як він мал такій єден ту іх скій Той бік той все был так пропіло полокруглий а думал так што так шнуросьок залешы ся стягали знайти та ся стягали ґульку та ту і потім сягал тот ціпцю ся тый ся песто дно малышы ани то же навед знайти Тут до того не видно было будуване є мало але світи але так вите тони то робили дехто не вышыва хтым вышол а потім хустины то же такы были біленькы дуже кебіленькы і крохмалили попрацували што она така штывна была знайте тота хуздина і повязували што так як тоту хустку никож знал повязати тоту хустинку Моя сестра так і повязували што до церкви в такый ден не ходила в тім то єй тета всетайте в такый ден то таку просту просту хустину брала на себе шлу жінкы як же ся відала ту безхустин не ходила видита люну заведену А дівцята без хустна сета змыхала она собі закрутила просто закрутила іх кусу си зробила і так закрутила вся но як до церкви А світа а тую хустину то і тетату а сестра знала повязувати тона як же повязана знайте в нокрохмальне внутах з штым стоял того навже си не вказали скриня ляда Лада тоже наветы той шваґер такій зробил малювана тота Лада така расна была сказали красна І на верха на ляхы давала тоту хустину як пришла Серпис жебы там єй там не помяти же як іде то она може і штырі і пят раз в церкви выла аж потім зну праля і знув то кругмали ла і зну о так нас тото молоды жінкы так были А старшы жінкы то же мідите же старшы жінкы тот же де хустинах але же так не повязували Куралі тото же штось буду не знаючы десят є то Такы червены кракора дівы онаты може і два <unk> яжынот родивы котра тоты молоды жінкы як ся поведно повідали то такы селіх роках ходили кликораль а стары плацюркы мали же называли нералі апацурны або бро або бронзувы Они такы були знайти якы Як зо шкла то о них пацюрках стары люде ходили тото я памятаю ся так ходили упалено до церкви а там не ходили такы а свято так Бо я бы хтіла знати як доправ густины дуже гарны білы то же фарбіткы купували як хустины ту фарбіткы называли вите аж і тепер тоты фарбіткы біленькы по гусинах пришывали якы то фарбіткы Фарбіткы тота як коронка тота Знайте такы фарбітка як горі што мают такынкы як то фарбіткы называли Но на хустину цуйте як хустину біленьку як Пышыли і тифер Відкы і ту як завязували той кінец іден то єден то вышывали так само же як повязали тоты то вышываня буду відку Так на пригоду так А вербіткы то такы коронкы такы коронкы то фарбіткы назвы назвали фарбітер Але ониякы были білы є ни білы Хустина біла поличо были фарбіткы і такы коли они посили по ланых по метрах всякували як они хустку так обшыли зо каждий край кажде каже тарта зо гет штырі краі гм і так же не буде так номно підрублена ноше мала тоты вербіткы жегальным уряданку Не всіх селях так бы ся вязали другых селях знов інакше якусь гм нас в тилю віта буде е Нас бесіда так доокола великовадня доколо то все же люде рыхтували ся і мы повіли же шыли дашто нове справляли сой дашто нове може сой вшыли дітям тиж певне шыли ся дашто може купували си мож будє дакє та будя купували те самы де Але нас в такый ден літі жінкы ся бы сыходили Ну о хлопі нє хлопі взуты ходили а бабы си моя мама свій ты так само вылже Вымотримали туди дебы може і сорок років так памятаю то же Льон вбрали а Льон треба было не жати но треба скорів тревы то же нелегка робота бы як ся такы што будусі знайде тону ся файну рваду а знайте як ся сухо то знайте як тяжко было тай І памятаєш што они льон знайте выбрали досить тато цітата дес не буду нустрыків сын і ма міг єн тыльон мал привезти Ціте тату поіхали місто бо они тоже дерево возіли на продаж нативу І они вже з тым стрыком з тым сином стрыком не сідали каже єй федю то він офецю ся называл на світю знайш Я каже на простецвы каже жы скорше дому пішла де я буду іхала тий то знайте другу треба было дасі гани цвійте є Увес был через Увес хоц увес был же такый высокый але ци з Увес перелетіли і смо я і вкусі Так чюли што так знайте на зімне якы стали бо каже на долину ся не дівіла мы ся не страшыло і знайте зерно то так невідко і каже і такня запекло ну ся казали як же хогаюк агна за дюкы сильну ся так гадюкы выводили што страшні маму мам І то не гадюка ну смия Бадюка як гы то были в нас такы люди што знали якось молитвами шептали і што выходило а змыя то же хыба як до лікаря не пішо як никули не взял під того то кажы то вмиро І казали так же як што вкусит гадюка то треба до студенкы одразу летіти а студенкы всюда буде такы жерелін знайти гуляк І они єй каже Я той палец великый палец вціл праву ну уцілююти як же забуло може в праву і той палиц улуціли але чуют што і одразу перевязали знайте жебы то крута дугоринічна тото яд І летя додому як они додому прилетіли і му заперло Найте з моя страшны ят дойма І чуйте досить што вже і тато в дома были і такы тато відразу дуклід дохтора страхарскій такыбутель дохтор такывіте він нин не світил но він такувал Людесину І як раз а до десят кілом хоц то фіру але тоже трава не то Шомашыну Єст трави не знат цю годину травихати ці скілько ідея лем жен скажу і прилітіли до страхарской страхарскій одразу дал і укулий каже так Ну а каже як бы як было як каже ти выходил бы як кажду твой жінку дало тато выйшли і тато приходят і кажы дияно ліпі кажды лепі же в твоі жоні А татут мали же певну жемерт малы же ніц не говорили сю як же якы в они мала прилетіли до хатицю і тоше тата в хаті не было І не знают знаєт шуму ім заперло і думат як груд то навет нихто не буде знал на шумерлі найте но і вышли на двірі так зачали махати махати же хтось в дивидів о то ден был знайти Якый сусід виділ і прилетіл і свотіл і онино показуют но ін же знал же то гадюка гусиля попло той пализу пух І тоді вєте до тото страхарско і тою коли дав каже та як бывше десят хвилины не приіхал так выло каже тує жінка померла то як было зусєд тя ішол і вымеры Тотою холи як даві так як бы рухами підняли Але долго той палец ся іх боліл Але такшы зачали іх говорити а і рваты сильны мали і горити новы о такє то А нас такы гадюкы феранчужы такы ге так такого навет в нас не було было што так кусали але люде такы баяли нівы вказали же такы знали баяти што стам говорили так гнівы з Богом якусь были ту ішы што відходило а змия вкусіла то же треба было уколо бы інак ся было ним А як ріжнила ся Змія была груба коротка а тій душы буде атоненькы були І навет так як нас розказували се мі мама казали што якыс хлопец якы гадюку забил то він пусками єй ся вцупал знайте выцюпал тету гадюку Хлопец такы суку куровы пасат тут за як пасы куровы то так і гадюкы выбівали тій хлопці Але видите тотоже Боже сутворіня знайте што не можна того было робити забіти то може гріхом не было было ни кусали Але же такы по смерти робити гадюці не кажу тоже же той хлопец заснул на полю і богато гадюґу до нього врішло бо обложыли го розуміти Но яку ся силю не мали ся в ни кусали а друг хлопців же мали іти гнати паст ем десяк дальше паст і кришут до нього але видят шу він спіт они прилітіли а дівлят ся дведю коло ньо як ды кристо зобрали ся долковы то так долкола снайда гадюхы похудили ся молже і <unk> гадюґів ся мама розказувала Але шени кусали то а товзу а то было товды коли він тоту путял то дес пізнійше буду після того знайти так товцу ся мама розказували і то і хлопці як пришлыка його як крикну на нього а він так выскосі в з тых гадюгів так шого не вкусили А видите я хочу Вам такє сказати Вам тоже інтересне буде Яґа Вістані каз війна была знайте Ну і так само нашы хлопці служыли з кузівкы ту селу кузівка коли выржаны То я была в лікарі то бы жінка розказувала сусідска сюд з ним той хлопец служыл І той хлопец поваром был шоісти варів знайти І як як як як як як як як як як якы остаткы были то він якась така пичера буля што ся там вылівал в дупичеру І так він все коли якы остаткы ся звіни но так хтіл в пичеру а там в тіпичері ся гадюкы волдили знайте гм і він все там Він навет не завже там гаділ ґыновидника не хівде ся на другу рядину сета єдну місцелю Як раз ся вы іх выслово виділи знайте шже мали до думу іхати не знат скілько іх было ці <unk> чулюйшы скілько він мал підсуварів істи і як раз наварил єсти І мали і ты знайте але Шебанда така ся лішыла што Шыбанда панувала што як што ся могли побіти тых любців І як раз по води пыл біда ці то посіді і він ся до печеры пішол чуйте і тою вылівати якы вылял і єдна гадюка высунула ся му аж на каргу крутила гурк Розуміте вытримала вже не знає та жінка є як мі казала ці піл годины вытримали так тота а він з того страху знайте то навет пусивів відразу Ігани байха яка знутосоправда так між же жінка в Ліґані розказувала з того самого села Бы він як пришол ту силу і пришол І цуйте і тота гадюка скілько тримала єди знайду піл годин скілько трави тримати виды то Божа сіла все від Бога І так што она ся сунула ні го не вкусіла ну гос притримала што бы Як пришол сі ті хлопці побиты были амі ся діжы І так гладюга видити інтересни І не думайте же то яка байка Но мі то жінка тот доказала Мій наймилейший час юсь завершыти днешню бесіду але барз мі ся хуче же выєла груба а здуму зучік Іщы мі оповіла дашто про єдну теляву но але не тым разом Піду до ней зас Ана Райхі пращам ся до села Вікторівка кузівского рейону до Тернопільской области запровадила вас Анна Кырпан Видите кус єм перестудила ся а ви не хворійте оставайте здоровы до стрічы за тыжден
