70% #281 - Єва Груба (з д. Лазорчык) з Тылявы (3 част)
•
Опис епізоду
Пані Єва вродила ся в Тыляві в 1929 році – і памятат іщы барз дуже зо жытя в рідным селі. Бесідуєме кус про Великден, і навет про Русаля, і Святого Яна, і про окупацию, і выселіня, про любов, і про здраду, і… просто о жытю.
Автоматычна транскрипция
Видам Васмий слухаче при мікрофоні Анна Кырпан дахто з вас певне уж одсвяткувал але велика част нашых слухачів а з нима тиж і Я іщы чекат на великден Але так цікавы ся зложыло в тім руйці же під самым великыньом маме Благовіщыня пий святий богородиці Свято пред святом А я барз люблю тото свято як то коли си повідали нашы дідове благовіщыня з нимай кожух ґаздыня Куз тім ройці зима за долго потырвала і аж тепер маме менці бівшы так правдиву яр Поіхалим недавно до Тырнопільской области до кыівского реґіона а конкретні вы недалекє од Козовы село Віктурівка Тамы вступили єм до хыжы родины Грубых і куріня той родины зо середньой Лемковины зо села Тилява Кєд слухали сте нас тыжден тому два тыжны тому то знате же уж звучали дві бесіды де богату цікаву оповіла нам пані Єла Груба з дому Лазурчік же ся вродило в Тыляві в <unk> році Агнеска буде третя передача з того циклю Зачали сме нашу бесіду як памятати власніст того як ся рыхтували до Великудня в Тыляві як ся рыхтували як святкували іх паніє добрі тоты памятат і і дост дужы вшыткого Южном оповіла І дашто было такє як сядинь а дашто было кус інакше наприклад якы слухали сте уважні то памятате же опіло о такій цікавій традициі жывный четвер видите тутого нема а в нас жывный четвер так свійте Варіли як і на святый Вечер як на святый Вецір варили так як на Юрда на Сядрі вечер варили так і на шолний четвір то было было бы тотайна веціря Шо Ісус Кристос так было заведено Хілю і я не знаю ці по всіх селах то было так памятаю же навет моі мамя так казали же якый слуга як служыл господар якось Богаця то він раз наріг ся до Бренаів Жы натілько му дали істи ш был ситий Бо каже так а так такы дні все голодний вы троха што здали зісин чы так знайде духі ш наісти ся то не було так голод был А каже а так Каж як был святый вецір то селішали ся на Різдло свято вечеря тітайте вам тов каже а насяде весіл на Йордані Вышали сидачы ше ся нишали ры на другій ден треба вшы не треба зісти ами же на жыли сєдір на хвилику ну пятницю ся знайти ни Не лішали І так же тоді в свюту вечерю дале што так ся найраз так мала так тото памятаю як они тото вырили А проведете во нима ся твер А якы якы стравы Дванайцет стравы Лыж Так само так ся варіли Так само што як новарімо як ігриі капустуі і барабулюі і пиругы но то ся тото ся тря проха на лем може більше страву Прібувало єм більші ся дознати в понієвый як стрічали ся як орґанізували суй танці молоды телявяне але она гварила же была іщы за мале жебы ділувати а коли доросла то они уж выіхали в ряньску Украіну зато не може так докладні оповісти як утиляві молодіст ся забавляла Тым більше же в часи німецкой окупациі такых выцірок як перше такых забав гуляня музыкы як до того товды уж не было но і звідувала м о танцях у музыці а пані Єла фурт переходила на невеселы реалиі жытя при фашыстской окупациі Але што ж то тыж част нашой істориі Так было Зыя тото яля до того вуля но знаю же танці були бы гназнали такій специяльний ґім побудували што кулкуш обули то двоповерховну витевы фронты як тоту з Шкода ся лишыла а той купы знисів бомба хпаля і розбіла Торо на дереві є муруваны бы муруваны істі катурены знадвору гарно побідены та так было так то же по новым типу знайте бо по здарому типу ся так і школу то жебну то же поставили І вызнайте то так само то такє то кулко двопор поверхуве было што на горі де спяно было так це на штырнайці той думик был То на горі но єдна саля была і стєна што выставу робили розуміте а та саля шу танці То знайте на ціли што там ниякых комнат не было мта саля была а на долині ся было пят комнат То же навет квященник ту православний удали комнату і кухню там шум він там мешкал Він мал бурса одправил дзьотку і зовзятку наведе відправлял то же тоты танці не были а потім же як зрубіли е той выто же то же а потім сюйте як же Німці пришли то украіньска міліция была Украіньска міліция троха з Німцями то жебы вони шім обіцяли Украіну знайти знаєш буде навест зрухати на тій хлопці бо знаю тиханич єден міліцийнер другій Но знаєшна сой Соломка то дуже не знали і навет жыр нарозбівал людям бо ту за Німцят велику мірку брали думни найти і люде бісі не журнувал то як тому люл то мусіл хтось сидіти <unk> для Літів о такій был знайти то я розумію ше потім взяли тоту кулку шосаля буда ци штырі комнаты зробили Той был комендант украіньскій то там комнаты си порубили з того кукаліция то бы то было куку так куку буде сой там за мешколы так і навет ротом там было обгороджен жебы так дуже нідлін не дішол як за Німців тоту По середині школа была через дорогу по правій струні як ся ішло до Тыльовы а то кулку по лівій струні было через другу Але куку близенькы буду зарако дорогы а шкуля была дальша перед школо што садок был дерева були грядкы были такы гарны будут тожы я дошкунути ходила сім років я ходила І куку выкорыстували тоты Е украіньска міліция тота міліция А была і німецка міліция Німецка не была Ого Німецкє не было не была Явойска польска міліция была мешкати не мешкала муліция польска але бы так само шу могли то же і Німеці не лапали то така і украіньска помагала і польска помагала а украіньска такой жыла тухтилю А кілько было в тыльові тотых поліциі Пять было іх дві всіх не знают різко Вян знаю єдно фамілия тихане зі Соломка А шедвох видити я што слі запамятали а комендан навед не знаю як фаміля Навет той комендант може сте всюдисту шакуру Марицівы може тото ся знайти тоту всю зробит і Аво а она хлопця мала білицю Може сте всюди бым Руска жым і она видити о нашо правда Были ці любіля ну мама троха єй навела на то і выкаже Юітак чыти ся кажы втіказві то коменданта каже та выє быти до Німеці няны заберут бы тышы друга сестра Молодця была і сын здає ся там в лік другых дідей было А може тыруіти там было і пятеро хату дуже гарну мали по явому тибу што така ха була вете якос так попалошені бомба там не впала нічо І она так з тым комендантом і так видите вона вже такє гірше было як сяловіком знайте бы такый іншо він такій был як І ту высокій хлоп а він дуже му і навет ганюл друсє струшыту з відпараскы три рокы была молодця Новы ноганя втікала віднього Геня І знайте я мала <unk> руків ті курум пасла мадат мі до сеты до сестры на ґубівку куруву паст і на <unk> руків ся до Німечыни никого не врали Знайте Ганю не могли брати бо мала З Кросна ци з повіту від німецкого вюра мала справку што і ним не будут брали што она была агрономку знаєте што она показували людям навет таку жінку бы прислали што показувала як в нагородах грядк рвити выдів і так знают порядкы поробіти ся І навет якы літом як канікули жебы в салі кудіти так дошкільну віку трохал ціли того на тым были так што до Німецни і не мали вель І докоменда як было тато было і Німеччы же знайте ж она втікав і наперед за ся в донашой Гані думі сестры і віншо робит знайте мене взял Як теты і они мени забрали Прішли внуці мени забрали як раз тото кулкушы стояло то кулку так было кулко то што они жыли на горі другы были кумнаты а на долі си така півниця была ну навета як чытальню мали люде знайти мужчыны што там в неділю сходили ся сой як то політику вели знайте і ся як ну дівчын з Зындранулы взяли То я пятнайце руків те пляцю знаєте і чуйте досить стары сестра Параскы не брали бы же чловіка мала і дитину і пішла до того коменданта і каже якы выправы мали мою сестру братів таку малю на пятнайці другым ніхто ся не бере я навет ся пятнайці нима А він каже так як Ганя прийде то я выпустю Подумійте то єй я єй выпустю а ма Параска каже ніколи Ганя ту до Вас не прийде І єй не маєте права брати Але і то было взяли бо то знайте як же є вы не зляпали а друга сестра третя сестра наял она тепер гулюват а выбуде там в камінству сестра она знайте то же хто го віта Звіріньскій то она там кухарку була через то же быду і мячыни не пішла бо єй было забрали бо нам же рокы мали А там дуже аж так добре не было нібы так знайте Але зна як то кухарка треба было ся нарубити І мама і тато кажу так знаєш шту найді тут ту і одєдеш як шо придеш додуму то і тактай ду до Німеціны заведут бо ты же рокы маєш а ту маєш быти каже кухарку може і в Німеці єй гірше не буде Но таку дитину не выправим до Німецін Видити як ідеє такє было Ота видити як думу бо люде бояли ся такой і Німців бояли ся і тоди бояли ся піти бо не знатя як то буде але ве так Бог дал знайти від де што Бог кєрує Як раз той сам Німец што она до нього мала прийти надя Він курусні в ткані роби полотно вырабляли І він собі сподобал одразу в Курусні знайте як привезли тых шу полапали до Німеці Нг і відкаже яту і каже кухарку до себе беру бо маю пятеро дітей а від а війт доказал же він єй выкупит до курус на пішолка же бый мал правы купі Але він темний был до Він грамотний не был же бы і знал де ся втынути так же навіхал але нічо не зробил і так надя поіхала в Німечцину а попала до такой Німени Німкы ні што то она Руска была Розумійте што то Німці як буде в Русиі і там ся поженили і потім до Німечыны си забрал ту жінку той Німец А його батькы дуже протів были і його намовляли што він дужче ся мстил на ту свою жінку на ту руску розуміти то она вже путомта нацка розказувала актанімка і казала Кажы а пятеро дітой од него мала пят дуньок десят руків до двох руків то надя там дуже і добре было выісти Малашо І ны тых діти нянь ціла Там поряду робіли порядкы в хатах робіля а єй чловик Курусні робил директором Ткальні Шополотну ткали знайти то він такый тоже добрій чловік бывшый знал што мал знимку знаді як приіхал додому там до потім же може з то жінку ліпше жывнут по сят Куди же поаны жыл луна ся жаліла коло надіж і вказало ся надіж выс николи зацуженця ся не віддавало ну за свого бо я каже ниякого жытя не мала Аж тепер каже троха він інакше стал як тоты його батькы помрали і мыты тій діти каже вже маєму І то він тым директором буду він знайте раз приіхал то мы ся аж настрашыли машыну приіхал то нам так матері навіздив з дес <unk> метрів што навіт мама по сусідах роздавали Но але чекайте вы не пояснили мі де ваша сестро Наця де то было то місце кадри оно поіхало Да то оно поіхал тато Німеці не поіхали але Да Я не знаю як они ся взли Не знаю но та в Німеці не было той жінкы той руской што она в ней була то чловік робил в Курваску Русь директор Ткані Розумійте Німец то Німец єй чоловік І він потім же раз приіхал до Бові дому єздил і вже найді знал же його наймичка Ни сказала де ма де она жыя а він в Кружні она му розказала што каже то наша ся лотиляла єй А він знал фунашу мусіс говорити троха І не по нашому до польскы він говорил І такшы він был же там рови в Крусні та ся навців трохамову І такшы вінчуйте тілько того полотна привіз і навет знимку від наді Каже не думайте шо якыс чужынес ваша донька в мене каже моі діти нянці і в неперіжывайте бо і дуже добре і ти а потім ся другій раз привіз ту же машым людям уруздавали то навет люде заздріли бекых Німеці так відували што з дому посылкы высылали Знайте што голодні были А наді так повезло Я думам же то было деси недалеко бо як бы він был далеко в Німецині то як бы він рядил бы фабрыком в Куросно я не знаю то десь тас з початку Німецці не было Може то зо Шльонску того знаєш шо там рускы заняли Не Американці рускы заняли навет говорила што навет якы Рускы пришли то та є Німкыня та не Німкыня бо на Руска была то урра так ся тішыла же Рускы выграли Розумійте же Німці програли і досит той ні він тоже же скрос напришол додому то його так напоіли што він такій пяний той Німец з бы той Хто єй господар той той руской чловік што каже не знаю в новым путів каже я вже выйшла з вітам то же не знаю як він цілы Ці кажы жывцім зробили я не знаю Може она ся жаліла то же кому зышыт о такє тото буде тото мала щестя быту ріжном такі дали обідували сильно люде голодны пу і сильно праця велика была тяжка м а і так попало видит м і навет ся мі вказала же она за мене гуд до Німец не пішла то так як што злосне же як ту сестры знайти кажете я за тебе Німеці але я кажу дарохышы не брали до Німеці на мене за побрали Та за вас брали І вы повіли же вышли ту на радяньску Украіну але єй не доцікали Га не было а вона цуйте так поіхала на Львів ся подала Бо то наша коли же влаз Люска була як з Німеци не знайте бо як было варика забрала може бы в Америці ся принили Да і ту вызы вона приіхала до Львова а Гольові ничого не знали Золучуй ся опинила Но якось так через люди мы ся дізнали што она в Золичу І так шолпутів сестра Ганяло поіхала до неі і так єй забрала додому А она футі была долго дес влягра якыси была тамше в Німеці ніж з рускыма була то більше по руску знала говорит як по своім але свою муж загула діж так скоро Шоганя якє привезла то більше по рускы говорила як по своіму Они слова былу жыват ся дішылей і потім разом замужу ходіли гм такє бы дорого кропы попо де поґатунок потрыв до Ґміс де Моі милы слухаче припоминам же сме в селі Віктурівка то недалеко од Селищя Козула в Тернопільской области і в селі Віктурівка замышкало дос богато Лемків Переважні они походят зо сел ы недалеко Нового Санця Але ту замешкали і дві родины куріня якых ся выводит зо села Тилява З потчатку познакомиле м ся з родином Лейків кукуляків лейкє то походят стерстяни а кукулякы з Тылявы Барз щыро ня приняла тота родина а пані Надія лісняньска Лейко навет не перенуцювала і за тото красні єй дякую бых заплат Цікаве то было приємне познати то тых люди но а пак вступила єм до хыжы родины грубых Лазорчіків і грубы і лазорчікы походили з Тылявы Михал Грубий вродил ся в Тыляві в <unk> руці а його жена Мария в <unk> В <unk> р пришол на світ іх сын Андрий муж пані Єлы з якой гнеска бесідуєме Родина Грубых на початку <unk> р была выселена з рідного села і завезена в село Ахтова Кірлоградской области Трудно было звыкнути до цілком інчого арабского колгоспного жытя Грубы і іщы єдна родина з Тылявы Каміньскы постановили з сой што бы там ся не стало вертати думів до Тилявы Легко тото повісти але не так легко было зробити рубы могли запрягти віз лем коруву бо коня не мали допустили ся в доругу на тратуматку біжу потихы віхали з Ахтулы Ушли на захід ышли од Покругы до Михала листопада спинили ся в Тырнопільской области в селі Теуфіпілька коло Козулы Мусіли ся спинити мусіли ся спинити бо корова так стерла ратий тіж нияк не могла іти дале А ту нараз і сніг налейків і мороз ой Думали же спинят ся на коротку а вышло же на все Пак рубы дознали ся же границя уж заперта і нияк ся не даст достати до рідного села Так і замешкали в селі Деофіпілько В <unk> році іх сын Андрий оженил ся з Єлом Лазурцік з яком в Тылюві ходил до єдной клясы і у них пак ся уродили три сыны Михал Ладик і Василь Родина Лазорчіків о кім оповідали сме тыж втікала з Кіроградской области на Захід І тыж ся спинила в Голичыні в Тирнопільской области в теребовляньскым рейоні в селі Ладичын В тотій тильовскій родині было <unk> дівок Параска Ганя Нацка гнесня наша респондентка Єла а тиж Ульґа і Марися Ну і днеска уж третій раз бесідуєме з пані Євом Грубом з дому Лазурчік Плянувала м свій більше побесідувати про прирыхтуваня до великудня і про сам великден але попри тото пані Єва звертат фурт ту єдну сторону то другу і выхладит бесіда на ріжны темы Ну але може оно так і ціковше То вертаме зас до нашой бесіды мозаікы зложеной з ріжных кольоровых кавальчыків Мы повіли же На велик ден не было такого як ту гаілкы гаілы бы такы забавы то на ґеневы Лем было на другій ден великуня же ся зливали зливали Так повідали злівати зливний понедільок ци на зливний понедільок то на тот понедільок было для молодых парібків дівок Така забава традицийно традицийным м а третій ден Великодня штоси было особливе ци так про добра тото же до церкви Єсли же так кінцяли ся свята тоту Церкви і слі тако не бы А смоте напр в центрі Украіны на сході то там єст так же тыжден по Великудню вшыткы ідут на цвункір і там чуло си там барз тота традиция же тыжден по Великудню Вшыткы придут ци з близка ци здалека да там ци родиче похованы ци як а як было вдома ци были якысы дни коли люде ходили на цмунтір коли молили ся більше там про померлых ци то не залежало од ів Тото не было Видите же навет мі ся не здає ці воду справляли і я он тоту доскал знаю же наз нас цвинтар выколо той грекокатолицку сцеарю як школо та вынайте Хто там той цвинтар был но то так поховали хрест поставили і то не знаю ці деревяни ці желізни Не тото я свили памятаю но але так же были они свята як той тоты квіты та было не было молити ся молили за памят і оже і на службы Боже давали Я уж хочу повеликодню на Русальовых Зеленый менталь Єй Жыду на Русая Русаля Русая уж ся порусилило Як то Русаля чым приберали в зеленым тым хыжы ци хыжы лістів на Лісували стіна шуто гріхы лісу были то листіну вони тобили стіну приберали так само хаты населены свята і то же якыс найхыс матку Бужуч як туж дают то же якысь шыє што якы приберали Так ым вы стріху стріху з ніхали та або народа вытів тоді не було бати А як было як ходили ся новы Не было такой брамы так якяле з ниякых плитів то нас ниякых пльотів не было но так чо были ся розгороджены Такы хатым ся вик знали же ту загорода Ваша ту Вашого сусіды загорода Ну ту як знали як не было плота То такы плоты були знайти што від хат трошка як бы кажут загороды відгороджували але від дорогів вшы дорогы буде так шу хата знайте в подвіря то від подвіря нихто не доімєнтуюва не загорожы не І я прусаля хтіло же русаля было прибране сількы гелядкы і нас запыхали Гелядка мя не робили якы но так запыхали Може і коло хаты так деско стіны стави не виде тото аж такы ся так не памятаю але знаю свы повіли же не было таєкту ворота же просто не було ни роз взям ци што так нас так была хата потім хата стрыкує апрет і была зарабуйкува маминого брата потім ше дві хаты были а і все через нашы через нашы подвіря Худову гнали і флозом іхали і нихто не обгороджювал Але разом повідьте ци повідали подвіря ци было такє слово рынок Рынок рину то рино не рынок рынок называли тоты двір предхыжыл рытак рынок був дес так певно на пят метрів шырины Знайте до другой так шуб такы як другой хыжы так зашырло так могли гых гнати і світы і они так гнали худову што не раз найте але на шнурку них до худову не гнал на мутузі бо нас мутуз называли шнур Но та худоба розпущена была а Вас ту стаєте з далеку з од худовиш будова ішля будувато на лем будут неєден пастухно і пятут то нераз так чуйте што буду на подвір ш поперекыдали на худома якє такє было же было вгороджены Ночло так же так має быти Але нихто не подумал же мож нагороджати был і выличом горізяти буду дерев Та навет слухайте такє было знайте же нас видите хыжа была то тута кухня підлогы не было земляна была но а дві комнаты хваты были бо комнаты в нас не вказали новых хыжы тоты хыжы Так но то підлога была Но ах тіпер ся не было Но я думам же было так жебы протипожарне такы же дудівкы так то выла жем знайте же то огы я угы такє тото так так єм ся знаю же гляденько было бы мало всяякшы але то же хыба раз на рік тото робили То все так знайте як де Явкав знайте ту зімля того нася выкырышує то они все тоже видит та голова не было жебы глину місили проважы з гілняґами як тоту гілнякы дают тунту на западні Но давали є цміну пулю жыты якы млінкували што Лимкы были знайти ціли землю То тоту булу выдавали скілько яку там дозволо як што то тріскало як бы з полувы То они ся потім тоты ямкы гарно позагляджували так шырівненько буду Але видлоґы не было тіж они было Я тепер не раз думаю сіня хто же семенну был а підлого не было цементуване было Цемент было а потім була покрывало што до схлебу ся бы еву там бандуркы сыпали але мандуркы сыпали што такы надворі си таку дюру ся лишыли так што по сходах не ходили но там высыпували лю там треба буду же відгратати як му досортували Буде червена барабуря што они в глушпі варили она така тверджа была Седуру сулю а була така зну верепата шула што так варили што терти то знов была і забыло такай бы това яка ся насила дуру мякша была терти то мякша была г накєм ріжны пакоі зарубы были знати зарубы таківниці поробили з дустьок Точол кажда осібне барабуря мю Ну і бодзька капусты капусты бочка така была дувала то може там і три метры там ходили ті капуз найти капусты богату в нас садили іх зака ся капуста велика родила і вє ся ям такі капустня ґварили нас не казали капустня капусту ваєн Іродом повідали капусту пиро більше нас з капусты віле як або з барабуль Війте до Бараболі сыра недавнайте чекайте нас наріло повіли же капустняк а о што не было слова капустня Не было капуса Як повідали на тоту зуб купу так зубы як без капусты варіли то зубы вказали левыш ле выж называли А просто были бондуркы бондуркы і тамці фасулю си давали ци боже яку кашыда кынули або ван або грисяне або рыжу борж тоже продавали а так видите так не будут А капусту не казали капустня ґопусту варила Але рідка капуста была Навет і тушыли капусту густа была капу Але бішек і навет більше так все шукат капуста доперою то наймелійше любіль з капусту Все відварили файно так знайте же выни дуже была кысла Квашыну Квашену ква ци не кваше на якє слово было Квашена якє словашне а то не Русі вказали вар ґ наром казали А з того вару робили бы Варили і бурзі навет самой вар як в хлості як шы піз двух пятницю зішыту з барабурю троха підсулили такы файні той варбу з барафу сірий су навет і не варили а так ішу і варили навет ґмінянку таку варили так само як хлусті шо ґміну там дале всі тоты спецы шумы знали чесніку тро асвьо лійом ци бульку зажаріли такы файны до Барабули то же было Яка тот кмінянка до кмін давали вода ся варила што слухайте ва владын став і казали внес выды наляли скілько там хтіли знайти ці більше ці меньше і одразу давали Кміну давали кмін нас дуже понавид нас коли хыж нихто не урал Но ся сіна были травы были шам кажу ш як літом всілякы там квітыр тоты такы рослины были полюбы аж любо было дуже нас на коло хыз ніхто не носаду Або садву або і трава была ґмен мали І ґмен ці з них кудали Но чеснил же як потім знає бо як він ся переварити його не чути а потім цибульку підсмажыли зулійом высулили так сьо як до смаку то такы доб до вандуркы вайных была і да тоты то давали што ім підходило Або грибы як зваріли то а ся хтіло То як бы таке юхо было юха юха така якю літенькє то просто рідкє такє дале навен нім ухытам незажалюване ничону такно но тото далей дуже то смачне было до смаку собі посудили о было глада і там не было ани рызанкы влада владат мен і гым Петрушка тота і вела Пєтрушка тото ся такы знайде шутовым гм мали саджы не тоту давали І потім ся цибульку підсмажыли на улію і тоді так помастили і такє файны будут так само Ідкє што бандуркы то так бандуркы дали до сіб на тарілку і си бандуркы брали а тым си поплолили є Попивали брали лыжкувайте так же жебы до барабулі до бандуркы ляли Запивали ці лыжку тарілку того мали і тарілку бандуру маны наперед бандуркы в што в рода А путі брали лыжку того і си запивали У так най же до середины нихто не віл А же як робили то знови де робили як зразы называли Но тото же мясо і в жыто як непізно так было мясо кусками порізали то мясу файно відваріли і так само на виді кісточкы там кынули до того жебы бо з кістук ся ліпше знайти Руси выходит і то єм мукус пражыли але так не на жыр но на сухунку прожыли а потім тоты дукы же зі мной выдали розрубили но як гону же кыпіло і заяли такы штоб густе было розуміте то называли гров зразы зразы называли то дуже добре было так само до бандуру То тото могли і поливати ся як до нотарівку єтым пуляли шмясы кусками і то густне такє Як тепер підливку рублят знайте зразы называли а поливку сну называли тварили поливка то рідкє было то бы поливка была знувы з Жынтиці Полив купи лем до Жынтиц до Жындиці а до Жынтиці а то же так само як Жынтиця за Кыпіля Але так давали знайте што єй молока солодкого добавляли Як шуво на кысла жентиця знайте ж бы так насмакла такє было як хто любит не дуже кысле і не дуже той бо І тоді як воно же біло а в горнятку то звіяйця збили і мукы дали але мукы такой нежареной но такой несмаженой нохы Но простой мукы файно розрубили так шубляні грудкы не было наперед трошычка нодавали му то же м на молюці то розробляли І потім як воно купіло залі оно такє густенькє троха було тото же до Варобулі дуже добре было то поливку называли А сы ан Азубу то левеш казали так памятай О різанкы то не казали там ні макарон ніякых різанкыв буто ся різали дрібненько але то все на Ейцях на самых руска ся Лити несинку таквайн та то же і так само молоко як хто кільто з молоком то молоко варіли то з молоком то різах то кільто з русулю Тримали <unk> гусок куровы <unk> выя наш такы середні шум так пуля аж багато не мали бы ту ма з думу были і тату з дум Мамі дали два морґы пуля і татові два морґы пуля а морку нібы рахувал ся десят сотых То штєрі морґы то наме три тари не выходило но два гектары вісімдесят сотых А потім татак пішли на заробіткы а Жыди мали плуя багату бо то коли за Австрі Сільной горілка была таня знате І люде піли сут дуже А вже повідали вас же та як малого тата тату такє знайте в тых тых роках бо тату же то не робили то знайте то То Жыд а курс ма в каждім селі была Жыд мал курс му называли што мал магазітну курс му называли То він ся до пєсувал Не думайте же хоц як ти як хто він там ся памятал може выпілполовину тугы куштувало а він ся добавил тух а не маш за шоплатити то поле Жыды мали і потім по Жыдів поли купляли то мітато ше потім Жыдів три гектали же так а потім ше сім купили то так десят гектарів мали до інтота ся нібы называли же то небогатий чловік же в середні Але я ум кажу же ліпшы жыли як тоты богаці шумали по двайці дектарів бо своє сясно обробили своє часу загнуіли все файну ся загнуіли і худобы то же вылишу по <unk> худобу люди тримал тато нашы се штырі коровы і телицю си тримали жы тему люда корува як шу старша корову ту же продавали не різали коровну продавати Але жебы то молода была знов на ту місци То о так А<unk> гусок му паслику бы нас буду знайти діти шестеро то ту же піддрасали ту сме по цірзі пасли еті гуси тото же нихто не продавал маслю сметану ніхто не аж тирі курувы было то знайте літом Літом неажка мало хто і варило всепільше на полі масло сыр зметана но і тамше давальсов до метана было слово ци верхника верхнина верхнина владивіця такы были як су дівка ці тота казали І шумна і файна і красна Багато слів такых было і гардинка Но в нас казали красы але красны дівкы I там красний паробокы казали каже красна шумна шумна тото же так же красна і файна І гарда Вы такы тоты слова На єдно понятя На єдно понятя як І мы так уж зачали як бы весну скінчыли уж літо бо мы зачали уж про літу і як гусы пасли і так дальше Але я хочу іщы такє но і русаля ту доколи на весну а доколи уж на літо припадало Але я хочу такє знати Іщы про звычаі на Яно на Іваном Ци были якысы звычаі на Яна то уж липен Мы вже в липю были такы традициі штоб молоды дівкы собі якыс там запискы вписали за хлопців якы іміну якый чловік буде як тото такы мали але вите я щы до того недоросло знайте я аж того аж такто не розумію кєд з традициі так видина на Івана Ци полили субідку ци штоси такє робили Видите Я так видаш того так не я ся до того недоросло знаєте же выя так же як выта Саша сыстрала як выжома пана было вам сього на уріля Е поробкы дівкы повили мож знаю зємята а ся страшы друга сестра Ганя Шо в тім Косуві жыла бо нона Гали цю перш жыла потім данька ся ож бідала до Косува радит ся разом з сілистым за студента ся вітал Е но то Ганя доказала што доказала же на Івана си пописала на карту ці імене якых выди мала чловіка А она дуже любіла Тимка і то він з Тырсяной был Той Тимко Гулик можу вликы знати Тырсяни найте І він навет гмізы тоіл што то булаґміна на <unk> дум належало Звериньского так а він то звіриньскій то навет то наша родина була она котку написовы написала же же і так вытягнула Івана А знаю же она Тимка любила В настимку але затимка ся не відала ну зато Івана ся відала Імя Івана ни за того Она там не знала якый той Іван буде але за Івана ся відала А она тым колюбіли Він был секретарем ґміны знайти він вцений троха был і файный хлопец былтут з дірсяный як і кучеря но він такє тыжка гулясі ушівіт котры файнійшы дівкы тото жебы так він міг є зрадити і так ся выслушу што она ся не відала за нього через ту зраду Она поіхано на пят днів доцьоткы як бы тота як по фрунті рішло знайте мы пришли жыды до свого села нияк фрунт не годен му ся посунути і одразу приша закон каже дехто має родину позати люда назад буд засель сями жебы де зіхати бы треба фрунт назад сувати ся розмого Но і а моя тета маміна сестра то єциюґма в бульсі в місцю мєси ся выпішы так таве польскє так він мал тавы знакомо поляка і він до місця поіхал Але потім тоту зранку була потім же фронт пішол дальше І тоді же могли ся людиі діхати же відраз сказали же м не треба быжу Бронця познат ся раненьку поіхат аво нас тым тинку ся троха любили А він свій те як вына пішло на ст а він пішол до другой Нина як тото знала і так ся зним сильно зрадний любил Тото такє будуш видит на Івана суві якы сяме такє любили што оно так і сходили ся знайти здійснювали ся Но айшто описали тоты запискы і што з ним заробили та ніч оподів но сипіль під головой єдну вытігали ци я Написали ся на вартості багато сій мит пописує Але як під заголовом тот і заголовок давал Ага давали під заголову так вецір ся давали а рано потім вытягали і сітали Ага ето припаде Хто ы Хто мусит негай быти а гы і тото ся быте здійснювало вы так не робили Нимґа Я тото одже не робілю же як біля дівку то я же тоту не робіл Я вам скажу я так само хлопця мало мы штыри рокы ся любили і то жем за ньо ся дійдал То Бог карує люди Не то што він мен не зрадил нія но так мало быти така приціна мусіла быти же мали ся люзіти То просто же в жытю мож быти і так і вы знайте што я ся дівку выла ся Вам тоту скажу якыє люде родяны шу знают І я з коріжанку в дотримбув лісыма ногами сме на базар <unk> кілометрів в Лозмику низ там владиці на Димули І мы ідеме а на дорозі робіт бригада люди дівчата рублят і бригадір такый старший дес під <unk> років Тай мы ідеме і та щастя я сказала Я така все любіл шось так заговорити докось І а той дядько де з пятцят руків каже дівчата де выходили а я та шуткую та ходили сме же си на базари хлопців купимо але на грошы не выстарчє но так звайте жуткуй до ню а він так на мене ся дивит і каже так Ходи я тові всє скажу што Тебе чекає Каже так новині руку покажы І на мою руку чуйте так ся дивит во тых різках каже так Маєш хлумця дуже ся видвує любити Но він тобі не сузєный І ты не будеш жалю на нього але він на тебе но така приціна буде я вам сказала Але то видите я же не буду казала бы ту Він тоже не сказал яка прицін но єдна жінка вам мішає І так буду Жінка моя мішає і так буду старшого брата вый хто же шістю братів І с той старшій брат та його жінка так сильно Але вже то дура І такто сказало Ер так Ты дуже душевна людина Ты такє тяжци слова якє свято родила што ты така дуже ты не зараді себе жыє зараді людей зараді свойой родины хоц тобі не так абы людям довер было і я така была на якых роботах я ся абы люди задоволены были І каже но ты каже віддай ся жыти добрі будеш материяльно і так вільні кажеш ты материяльно дуже вільн як міска на такій роботі буде і а за того ся не відашыш усилів Те роботу будеш мала легшу не будеш фізично робіла жыти добрі бо ти дуже характер добрі маєт А ты колежанці знул кажде тепер тыкальскє дає рукує Готы вже далеко відпоєт дівчын Ты зосім характер тяжкый маєш Ты дуже любиш ся гнівати як ся погнілаш навет змалу то і рік можеш ся гніват як бы мал і так было бы я зню коли женчыла тот де мама ся жаліла же не можу зєм єй посладити бузара і каже трудно єй потім каже же перепросити А ты каже тяжку во ты тоже за того тоже мала хлопця навет коляґы они были і каже дотыка же будеш мала другого Але той каже буде якый паньок ци хворий я не знаю што на твоіх плечах буде Ты каже тяжко будеш жыла І так стало ся так так з рукы знайте він так єд люде роди Так той дядько Мікация будова викє Коли з єй то придете але приід жебы долше то ябе другє шказал Я Вам бє курю Я дуже дякую пані Ануцю Дякуй дай Боже Вам частійше призяйте признадуже буде ра будеме раде діє то ми і на дворі си посіднє моібра добре жебы с лем тримал багато такого майшу што вам тот буде цікавый є не є Моі дорогы слухаче так то юж выпало же мали сме єдно за другом шіст бесід о селі Тилява в якых брали участ три поважны Тилявянкы Анна Грешко з Думу Фуціла Духы же ім повідали што хурулы она з <unk> р Мария Буйко з дому Вуйцьо до хыжы повідали ксынины з <unk> рока і наша днешня респондентка Єла Груба з дому Лазольцік як м повідали Доколая она з <unk> рока Хто уважні слухал нашы передачы то Юсцю бо повідали єм же мій отец Петро Кырпан написал книжку Порваній коралі Роздумы при село Теля І медже інчым повім же кєд бы дакого тота книжка цікавила то она єст в Рускій Бурсі Але тепер не про книжку Власні хочу наголосити же то тых сістьох передачах Не было выкорыстано материялу з той книжкы Моі респонденты оповіли мі дос дуже нового такого чого єм не знала доднес но і назай дуже нашых респондентів оповідают гей бы у тім самим жыть дома у выселіню в Радянскій Союз у трудных печатках жытьов в совєтскых умовах але каждый раз звучыт дашто нове Неє ани єдной передачы дебы чули сте такє што уж звучало скорше на сій проґрамі А і я сама хоц того кілку уж переслухалам Все як іду до нового чловека дознам ся штоси такє чого іщы не чулим Колиси іщы вернеме до Тилявы то цікаве село Не лем зато же з того села походит мій тато але доправды цікава і непроста істория того села Но наразі завершуєме тот телявскій цикл і нашу передачу Маме заран найбільше християньскє свято велиґден Дорогы слухаче з Івана Франківска з Украіны поздравлям Вас вшыткых зо святом свят Жыцю жебы вас было такой правдивый свято Світле чысте ясне тепле мирне жебы высіяла всядинь воскресна радіст сполнила кажду душу Желям глуйти великден Але не выйти одраз од тамоль а прибывати долгу в тім святі нести в душах воскресеня І на тім прасям ся буж заходити свято Оставайте з другы красні святкуйте веселых кольоровых родинных свят жычыт Вам Анна Кырпан і до стрічы за тыжден
