Хоц він з 1927 рока, а іщы робит на ґаздівці, рідко кличе дакого до помочы… Так долго Гнатко уж прожыл ту, а єднако доднес снит ся му рідна Коростенка. І церков, і поля, і ліс… І рідны люде доокола, і вечыркы…
Автоматычна транскрипция
Вы там вас мили моі слухаці при мікрофоні Анна Кырпан Хто ся кус цікавит де жыют Лемкы в Украіні тот зна же найбільше іх єст в Тырнопільской области і переважні в полудньовой части Тернопільщыны Но не можете видіти але ту колоня вісит лемківскій календар на тот поточний <unk> рік якій выдрукували в Тырнопулі і на нім єст мапа і ту вказане місце де компактні замешкали Лемкы в Тырнопільской области Но то так смотрю в пілнічных рейонах не надрукувано ани єдного синього кружучка знаку поселиня Лемків Видиме іх уж до Колатырнопуля мают сины крупкы полудньова част з бурівского з барашского підволичывского реййонів ну і Тырнопільскій район і вшытко што на полудне бережаньскій кузівскій підгаєцкій терыбовляньскій хоростківскій монастырискій буцяцкій чортківскій борстівскій і на самым полудню заліщыцкій Чули єм же не вшытко на тотій мапі добрі позначене же она не єст докладна але кєд бы приняли сме же ту добрі вказали тоты місця компактного замешканя Лемків то полудне Тернопільской области де тілько тотых синіх кружків Выглядит гейбы яка си лемківска держава Ци так єст доправды Ци єст ту астівку Лемків Но як вам повісти Кус так а кус і не так Асиміляция тырват і мій штораз то тяжче навет в Тырнопільской области Найти люди якы бы нормальні поправні бесідували по лемківскы Єст іщы лемківска ментальніст найдете тоту лемківску натуру тот характер і в другого і третього поколіня выселеных з Польщы Лемків Але вера Часто так єст же окрем ментальности більше нич ся не лишыло лемківского а нераз лемківскых діти і внуків і того неє лем тоты лемківскы ґєны Што же Доколи доси того внукы пронукы же лем ґенетичні сут Лемками зачынают ся ціковиты своім походжыньом історийом мовом культуром і зачынают вшытко однола Не раз стрічом такых зацікавленых молодых люди на жаль не єст іх тілько кілько бы могло быти Но але посмотриме на мапу звучали у нас Юж Глуси Лемків з береженьского кузівского тернопільского підвулициского реґіонів а тиж з буйцяцкого і монастырского а наприклад в підгаєцкым то была єм лем єден раз в густях Лемків селі і Угорникы з чортківского реґіона Звучало лем дві передачы о святі лемківскых кулят в селі Пастуше і інтервю з літературом мысткыньом Учытельком Марийом Бурдьок Мало ясне же мало а з хоросківского бурсівского і заліщыцкого реґіонів а тиж зо зборівского і збаражского то не зробили єм ани єдного материялу до нашого радия Ганьба є Но і я так думам Зато буду якоси тото выправляти буду смотріти на тоту мапу і іхати по лемківскых маршрутах О наприклад Чортківскій район На полудне од чорткула єст синій кружучок село Ягільниця Но то тым разом підеме тади подме Село Ягільниця лежыт по двох сторонах дорогы шосернопіль Чернівці Барз близко коло него єст іщы єдно село де замешкали Лемкы то Нагірянка Ягільниця колиси была містучком а гнескы то лем село Но і хоцю повісти же ту жыє Штефан Бубернак же был уцітельом ну і він можна так повісти єст єгільницкым лемківскым діячом Він бар дуже зробил жебы зорґанізувати Народный Музей Істориі села де єст і лемківска част експозициі Но і він ту рядит і ту часто одбывают ся ріжны тематичны стрічы і лемківскы тиж Друга важна справа яком ся занимат Штефан Бубернак то реґіональне свято лемківской пісні То не значыт же тот старший Юсь Лювик робит вшытко бо сут молодшы єст місцева влада єст Товариство Лемківщына черківскє реґіонне сут місцевы підприємці же помагают тото зорґанізувати але без него без бубернака у цілинні того локального фестівальціка по просту бы не было З ріжных причын предушыткым зо смутной причыны війно сході в даякы рокы тот фестіваль ся не одбыло Ну а як ниць не ладит ниць не шкодит то раз дорука реґіональне свято лемківской пісні мусит быти Приважні в літі Колиси тоє коси все в першій декаді червця ся одбывало пак уж в літі але не в червців а в тім руці прирыхтували фестіваль аж на Усін на <unk> вересня Но але того дня Лемкам сонце так гріло майже як в літі Зато імпреза ся одбыла коло сельской рады коло музею і коло церкви Огы одбыла ся кус зашли сме наперед Е цофнеми ся кус іщы цофнеме Іщы до початку фестівалю ріжны колективы зобрали ся в будинку сельской рады і роблят ту репетициі ноле Послухаме як ся рыхтує до выступу Хор зо самой такой ягільниці же зовит ся Любисток Ту ґаздынь неє ту співают лем самы ягільницкы ґазды Бере в нім участ і Штефан Бубернак о якій власні тепер сме оповіли Но ле послухайме ци они юсь готови выступати Вородев од річка ювілей думо coбo м купати лем быник в дюрку не переможне серед товер ні або підкєчери Боже ти моя з біванко аж пільци трапер або тичери ванка а спілца хмаре Яко свобова ци пові дубрів двимоци музикы Чорнойо стеку лемкір си мор Чорнойо вернул о торостеку Обі люд осій поперек лем кірсіну неґоям а більку цілю тілю Моя дотя краю серце свого юлину Угрик хорозна пня мушы заберепати Япіваю застрифайпо хоцу послухати Выгриковых хоц на піня мушу заберепати Я збігваю за зберівай поцу послухати Ятислу Три стрічы закраі Перша світкого мати Божій друга за єсино Третья слідска за нос Лемків рідно Лемків зерной роша світка мати Божій друга за єйсино зона Рідно лемків сыно Най хвор любис ток дале провадит репетицию а мы тым часом побесідуєме з єдным з найстаршых Лемків ягільниці то гнатко кобаса же походит зо села Коростенька же на пілніч од Коросна Добрі єм зрозуміла же з <unk> р так О коли сте ся уродили <unk> р В селі Красна по нашым по лемківскы курсенькы Красна тото же так бы польскій Відколи моно істну ізрувало тоты там так ці не завывало Коростенька все было коростенька А то якєс другє село тиж было Коростенька і жебы одріжнити то выдумали же зроблят красна і так уж пішло і офіцийны крас то більше так польскій алем В Коростенці жыло і кількоро родин Поляків <unk> родины Поляків Але можно повісти же то было більше лемківскє село Так Вашы дідове все жыли в тім селі В тім селі Діды баба і прибабабай Вася дівка повіла же мали сте брата Ци было вас більше брат то шепу Молодшый за мене він был я з <unk> року а він был з <unk> бо туды як мы приіхали акурат він мал три рокы Но <unk> мы приіхали то він мал три рокы Василь ы він жыл Івану Франківску і тепер он два рокы же як помер То вас два было так лем а Ґодеркы дом рідных рідных дід при де ваш отец Осиф Так а мама як мала на мену Олено Олема І мама васы тиж з коростенькы З Корсенькы дівоча єй писала ся з Заміскы Заміска Олена Василівны бы батько єй Васильсі называл Нас багато завіскых в селі буду Моі батькы занимали ся господарком Мали <unk> морґів поля Но і сіяли садили нас поле як было то такыма пасами і дорогы і медже і то і сусіды так само там я вже пас коровы там дома помагал дешы На тых шіст морґів поля то вони мали так І бараболі і ячмін сіяли пшеницю Жыду овес овес сіяли для того тримали коня і коровы А котры поля были невольны жебы такы што мочары або шоты были сінокосы А за тыма сінокосами ше был ліс і той ліс был так хлопскій а то кождий мал свій власний ліс Е вымали кілько ліса ы Так моркы ся а то остане вже морк І ліс же был такій шыже підбудовучий А хто ся будувал бы в нас в Корусенці то были хаты тикы всі деревляны Муруваной цегли не там не найшли стеж дві хаты тикы і накрыты были в бляху а то решту деревляны хаты і будували ся зо свого лісу люде А хто не малы можливости бы то не всі не всім попадало шеб той ліс Хто не мал того лісу то купувал собі паньскій буві паньскій ліс А як вас повідали ци было слово хата ци было слово хыжа хы было слово холупа В нас называли халупы халупа ціха халупы там кричали Юрку подай до халупы ци Василь подий до халупы м а было там по назвиску о так А чым было м цікаве село Коростенька Но но знам же была там прекрасна церков і она істот но єст хыстю Од чыталя так чым цікаве было тото село то як бы повісти з єдной стороны лемківскы села з другой стороны між польскы так як бы выросенька такы на стоіт на такым місци же по єдну сторону то або по другу сторону польскы так так же коросенька то была таякы Сама украіньска не сама бы там была же і буднаривка украіньск лемківска ванівка чорнорикы і то остальне поза Курусейку То были польскы се была Людша Пєтуша Воля жызни Ґудова О ту маме коростеньку а ту єст Воля кумбурска Ожыху Домарац Людся Жызю такопольскы села Воє кумбурск самборскы а мож воє Ясіні Ясєніцкы Ясєні воє Ясініцкы найдмурскє має назву Значыт о тота воя кумборска воє Ясиніцка то уж польскє Ясініца Рызєльна Дмарас так люця Жізнів Ґодова А ше вам розкаже што в селі якє в нас было Нас была Ліс Береза резовий ліс шту ріжут на міту О там багато было той березины значыт під восін на зиму загатавлювали люде ходили до лісу різали пакы і на плечах носили додому сушыли котре на двори то на дворі не было погоды В хатах попоростали тото в зимі жебы было шробити же готова робота є Тых пак наносили тоі березины а в зимі вязали мітвы і везли до корозна і продавали ту з березы Тепер з лісу якій же підходил під материял на своім не на паньскій бупаньскій торогі різали бул тартак нарізали і вырабляли коцюлбы там такє деревляне тіло Цебрикы кунувкы воду пити носити там якій шафлик якысі балів деревяны ричы вырабляли і возили докоросна і продавали вісемна шкы і з того робили грошы І такє той то робили аш більше бы більше ніж у ну тартах бы а більше є більше Господар сум тым а боя люде мали крос нас кросы в селі не было Было кросно на польскым селі зараз за лісом нашы сіяли коноплі сіяли лен і мядлили боше мочыли на росі Знаєте грану А такы мядли така мядлиця ручна была шы по свату а ту мядлива пришло на зиму пряли Ходили по хатах дівчатка і жінкы стары пряли а хлопці ходили там на орґанках грали музыка тайцювали і домовляли ся Ненідем до Дугари завтра до Михайла після завтра до Гнатка до одволены І так ходили Хата на хату майже то дівчатка і хлопці мали ційву зиму заботу Не де тужы тужома має молоді заботу як гу а по тому пряли тото во на такы моты мотовила і купкы такы звязували і несли на польскє село на выробляти по оно А якє на якє польскє село Воля Сусідні воля Ясиніцка Воля Ясиніцка Воля єсиніцка так так там біднайкы селосит вонистовы ромества жыри Приносят додому то полотно Розстеляют на росу рано і так воне выбілює ся І мы мали за блоту пильнувати тогу Жебы там ено бажды гуси не нашли не напаскудили прали на річці прайниками но чыстенька до того же мы загачували то як мы загату робили што мы ся купали то як єсе вздрели зверху і вода доси глубоко была таку як мы згатили шыю Тану а шырокы річкы були то я виділ камінчыкы внизу на самым споді Зверху чеш з воду уявляє така чысленьска вода м дуже Прали і мы пильнували тых жебы там сінту сполотна што робили Робили мішкы веренькы і я собі запамятал што ішыли порткы Порткы хлопцям жыли порткы но тушы діветы тоту до воно на етови ани в паркували шы на корично або на чорну тото полотно І так шыли леняне гняне запамятал си мого батька тато Жыл також недалеко нас то хтяж приходил до нас жебы тато дал му закурити Ну ту часом мал часом не ма то мене нераз выправляли до козачкы то я ходил за папірозом то запросику то заязди іх запамятал Они як приходили мале таку як сорочка а ту такій шырокій пояс Сорочка така по верху бы по верху та там вырака задова куц вират ущы нольно жінкы жінкы не ходили жебы бы там мали сишыли якус спідничку або або шубу то мал сорочку а были глас хлопы носили вышыти сорочкы Ци просты зростякы розвышыть просто безвишытя А Ваш дідо як мал намену як дідо татовий тато так як фесак Фецак Теодор так Але повідали фецак фецак не фецку а фецик м Другы слухайте Припоминам ся сме в селі Ягілниця в тюрківскым реґіоні а то на полудню Тырнупільской области В тім селі акурат одбывет ся фестіваль Реґіональне Свято Лемківской Пісні Реґіональне значат же приходят ту співакы колективы з чортківского і зо сусідных реґіонів Але покый ся нич не зацяло послухаме як робит репетицию хор зо самой такой ягільниці же зові ся любисток А потім засвернеме до бесіды з нашым гостьом мешканцьом ягільниці паном Ганатком Кобасом І уж знате же Яґнатус ся вродил в <unk> році в селі Коростенька якє гнеска на мапі найдете під інакшом назвом Красна Тототы села на пілніч од Коросна тот Острів Лемківскій тоты люде на якых повідали же то замішанці бо ся замішали медже Поляками но тепер замішали ся ту на Західнім Поділю з самій лем єгільниці з Коростенькы замешкало більше як <unk> родин але іщы кус послухаме як ся рыхтуют выступати ягільницкы співакы і товды засвернеме до бесіды з гнадком кобасом ґронківско цирко писер пиво пивой морячы Ейопис Ейойде сы Я стерито руско земня модий Сейдо модейой Леві в Красмальско пийони Ей даймори як з тобі боятся піднес мам то і ял віз оплачу як єден Ейой є терло ей ай то як є терло Лемківскій орячыма <unk> яйте ЕІдайте сей яйдайте се і зірял вырозы жю Тимой про деци Мойпапи Заня і мапиньску ґрата єстесписку і цо файдо Няня і вами слов рата єстестриску ва єй ского рыцар є роцерства ой я до вайма Рубіяского рыцор є гоцерства Ой я то фой то Моридского брата сестриску Заняй малиску брата і сестри зла іортя выфайту То памятате як люде ішли до церкви як ся зберали Як были позбераны Є вам скаже най досить досит не убу А нормально ся носили нормально Я якій был малейший што є там мал <unk>надсят років тоді То я же мал убраня мі купили Так што до церкви ходил тай желено бай підростол же м ходил до чытані там як робили фестин танці яже і танцювал ной сімнадцет руків Юж ся але увало же парубок так Віл паробок віл парубок А паробок док о тыя же <unk> рокым м з <unk> рыже тоты му більшы такы старшы ты же счытали ся як дорослы гм а тоты тышы такы пітыю нове новыцюркы іщы не ходили ци уж ходили на вецюркы Но де пряли там як то было то выж ходили там де до діло єден Істі ся істі но но то істі пілпоробкы Но яка же пілпороб як дівчата в землі цілу заму пряли а мы мы ся посходили томо ім і на орґанці там грали а після того Танцювали але то в хаті Ні ниякій не забал ниякы ніч ім скорій же перешло бы той ло А хлопці нич не хоіли Так лем так ся бавили а дівчата пряли ци штоси там робили а хлопці не робили нич лем так жартували су і так приповідали дешу а котра не пряла тот на дротях то пле з карпеты то сведрвы то вото рукавичкы і мали роботу А хлопці ниць хлопці єй лем дачогы угу ну а вы повіли же танцювали сте то якы были танці товды Тоді был валец і пулька Някы таґнікы такы басиніксыты того нихто не відім Альті старшы кавалеры тоне Лам доты два так А тото яже міл тайцілати бы так як бы ся де посудили так хлопці Самі іде пришли в неділю до дівчыны але то в ден не вечер бурґанка єден грає а другій бере дівку і вчы ся танцювати я в хаті ся навчыл танцювати Не дне в клубі не над забави То як бы в своім товаристві татанцували су і так бы медже своім і в своім гурті тілько так А знате на орґанках грати Я не грали Вашы колеґы грали так Я нею А більше там біз скрипкы нихто нияку інструменту не мал Но скрипка і бубен і якась там гармошка но тото вже на весілю Но а як было напрякат весіля то тых музыкантів ци гудаків не знам як вас просили были сальтскы ци даси іх запрашали з сусіднього села <unk> чужых сіл Так не былостанці не было та не было не был дык бо ту кажут же гудакы а гудакы то же в нас того не слова не было де не было і іх не было Іше снил май до бальшых там з Польщы чым ту вам правду каже А што вам ся сне По різному Всєш якы ходило ся по тых дівчатах пупрядках як ся по тому як я помогал дома на городі якы з поля тату возили бараболі Не мішках Пака такы шырочезна з дошок збита ту якє такый шуфреґє Шувер Полну паку тых барабосі накопало і а на верха ся міхами полну привезли ґухаті ішо думайте же же пустили же той волже підеш спати в о кым бараболі не були сыпыл Сы пані дояме спати не пусишуб на ралю была фіра готова На дру гм Купали в ручну Вас было слово барабуліци як повідали вас Змякы у А купали то в Ручну Мотыкы ма мотыкы мотыкы кыка Як была жінка тяжі было но тыж одумайте но а копати трабутом не в сішеі были му можы діти меньшы малі і выіхали в Поле Берт чытри патикы закыдає таку вереньку якусь хуску чыплят называла плахту якысу так робят тіну дитину не в колысі а такій внесках Знайте шо той кінецкы Шы хляба так ну З дитину з тым нецком кладут до той тіны а сама іде і копає бараболі А котра десі а єм в тяжы Выповіли же якы в тяжі то чекают шем не дішыл А котра в тяжы Де ся родила ци на поли ци на дорозі ноты приіхали додому і там там не был же де лікарні до Родому до лікарні тотра поіхати аж до Коросна До Коросла або до Хічыны до хідчыны было близше было там <unk> кілометра до Коросна вісемнадс то то в селі не было то была тыкы єдна баба Така сельска уж вона примала роды і додмін ну сельска акушарка сельска акушарка Так закликали єй і вона дитину приняла Ной ся Два два три дні дитину ухресили і вюло дитину до того Дунецкых выкрутили х поле і від роботы не не лежала три місяці ціч чы як тоты три рокы друж робило та як вшыткы такы а як всі Та як сві так робил м на груді А по тому як дивили ся же вона вже буде родити то мах фіру єй бьо до селай додому єйм закликали тоту вівців А як тоту баба якона мало на мену тота сальска акуше раз лем кажу Туты Леснякы были вона жыла в Леснях як бы то была яка іхня родина І вона писала ся газяйку Ганна газийку Аннам старше жінка же такого жы готов она но і не і розуміла ся єй тік є за нею ходили як што трем Од Е но а як люде хворіли наприклад мали якысу таку хоробу же не просто там ци перестудил ся ци шола штоси інакше То был хтоси в селі тиж же ліпше знал ся штоси лічыти ци ужы якы штоси ци уж такого лікаря кликали деси скоросна ци одкаль такого лікаря не был а як трабу то обід возили до того до коросла Але Але в нас такой хоры так нихто не хворил як тут нас кромі сліпой кышкы найдицету сліпа кышка тото же была велика хороба Там нихто не знал же там апендекс апендицид нихто не знал же діабет цукровичий ци серце ци ци нырка ци ци шырше сме єй такому робы ніхто не знал І нихто не хворил Всі были здоровы Ям кажу кромі сліпой кышкы то найгірше м найтяжы А решта то так як кусы люде з своіми якілмочныма зірями ти ци ворожбитами там бабками А што были якысы і якысвеличы жы Зыр говили про говарю ле промовляли молили ся То были лікары а більше ніякой лікарні ніяку та Для тых же аж тепер зачалено слухати підповім же сме в Тернопільской области в чортківскій реґіоні а конкретні в селі Ягільниця чом пришли сме тади Но бо <unk> вересня ту ся одбывал <unk> Реґіональный фестіваль свято Лемківской Співанкы то локальна імпреза же тырват лем пару годин зачынит ся в неділю в полудне а вечер юж ся кінчыт А я запрошу на сцену солідства выконавця лемківскых народных пісень з міста Копичынці Володимира Турок Питаня Вам од лемківского Товариства Копичынец щестя здравя і вшытко найліпшого Хілює серце звыселяє круг уяві ожыває Лемко війна Народний побуд звыча єду Богу Народний побузвычан Не забувайте пісні свого роду з якого нашы прадіделі в гі Бо пісня маша єст у світі сла дає повагу на мыфе людми дає повагу на меду і певу ліпісню свого роду як зєницю кареж гій никому не столатого народу што так своім коріням дорожы шо так своім коріня дорожрі лецілым на край світа як вітерство полю літат ге гей богамерицкій крой лем жальмітям ой я хыж о лем жальмітям моя хыжы сме гер ге кого благожлы лем жальбітям моя хыжо лем жальбітям моя хыжо сме е ге кого благожлы Ой жаль мі вас все ікысивы што м вас плекал бестри зимы ге ге ге ге гей ойжаль мі вас голь Бо гі начей бым подіхал бой нагачей бым подіхал мегер риґідскій гій ай богі начей бы м поікал оі магачей бы м поікал га мегергійскій крый Ой жальмітям моє страно де жыют з мамідськом няньо ге ге гей ой жальмій го гый хоц нас біда не подійкам хоц нас біда не подікам го мыгы ривіцкій гой хоцу нас бідане поіхам хоцу нас біданне подім гом ге рідспіль Ібулать ґоні Явір похыл лем сідит нові пташ одревідулений гукай мила Яхташок спі бла Жестну повиннич добре не была з любов же ас любович добре не быва Ци то любов єс од богадан цілем даблом підшепта Хоц бы смертів то мусиш люпи Хоц бы с по тым прото мал терпіти кого хоц бы спо тым хоц бы с по тым прото мал темпіти циґанка давно ворушыла Жемя стрит дівка чорны приваду жыти в заньом гос преминуты моді лады аж приминут аж примидут молоді блады мила біла ты спокусо єдна Бюж ся люди унриканин непови Ци світо ласіля ся напи Не бо сміла нияк без тя жыти єй негей мож міло не мож міланий як бестя жыти єй під облачком Ядіє Бо сумо трупило і мі вітерых ві ге ге гельоже його бырла скоренього мий лам міла што тото буде славий мила міла што то по На фестівалях все маме нагоду до кого стріти з кымси ся познакомити но і познакомилым ся з Гнатком Кобасом родом зы Коростенькы тепер красний Не бесідуєме гнеска з ним о вшыткых славных діяцях ци писменниках якы вышли з того села бо о них на сім радию уж не раз ся оповідало а бесідуєме більше о самим селі о сельскій жытю наш гіст повіл же частійше снит ся му рідне село а не гнешны реалиі не подільскы краєвиды По высліню пан Ґнотку был лем єден раз в своій куростинці років зо <unk> тому а у снах ходит по ріднім селі борз часто Ноты вертаме зас до нашой бесіды А вася хыжа ци як повідате халупа была в якой части села З Село наше тягнуло більше як пілтора кілометра Досит По середині гостинец дорога бита по єдній стороні халупы і по другій стороні халупы Шнур такійшол То ділило ся так як мы моя родина жыла посередні села посеред села І до того кінця так было майже і до того Церква тоже была по середині села бы близку мідоцеркви то так было та зици близше як до асфальту близ в ту сторону диляньскій конец А ту а в ту сторону верхняньскій конец а мы посередині верхняньскій конец належал там до Валівка Чорнорикы Гічына і Куросно а тот доляньскій конец называл так Лютча Ґудова Жызнів і Ряшів і Краків там інчы і в Варша Після тых хат в ту сторону полежы было а за полемлі в ту сторону то значыт на захід так на захід на захід м а на схід так само бы ішла стежка так знув низше стежком люде проходили там роверовым може было іхати Но А низшы стежкы річка Через річку Не так само же там халупы жыли були а за тыма халупами поле і ліс Тота сторона то же была більше так горковита небогато та такы гори де там є як дум Там я там не виділ такой горы ничів якой горы жебы такы великы горы были Та як іхате як мы єхали з Залішыкон на Буршів через діті то такы округли не тоты Те такого на такого не было Рівнина была не мож указати Але были вам я вам казул же были шоі мокры мокрасти Землі но ты дренували Дренували і зробили уроджані вроджаі а котры не дренували то сінокосы за сінокосом ліс і а за лісом же чужы другы села Ва ся дівко повіло же як приізджали вы до свого села то вы першый раз были жыс пу пу пупы кількох роков в своіх псевіток тыкій раз Донька прижала і той з мужом та з мужом тотым єй показал де я жыл Де я шедея пізнал де я жыл Кірниця была і по кірници Кірнизя была і садок такій А хаты не было ні ани сліду ся А землю Сусідній Поляк жыл і выправляла бралси Там си тоты Полякы швідси приіхали выбрали Хаты і поле деякых хотіли не такых ом призначыли а імшы ім хыба призначали ниту меньшу вартіст лишыли чым чым мы на заході нашы господар як приіхали сюди то до кождого кождому господарови доплачували до хаты грошы і зерно давали на посі же під лосін сіяли А свіци шышом той могли панувати ім Шони ту лишы тоту землялку ту єдной хаты такой не ма як мы там лишыли єдной єтикій примір наводжы тут з Салівка і Яголися а по бушывскым районітам говорити не мож єдем госинцем через село і пока і кажу тут ту такій то жыв і ту такій ну але бы они то не знат был не ту ся родили А я як ся подивил я не годен си уявити хаты мі такы низенькы стаєт бік на маленькы всю в земли ну ну Не сам собі не вірю же же та же ту такій жыл шы я вже запамятал хата на хату хто там жыл А так стоят тоты деякы хыжы якы деякы стоят а деякы єй порозвалю Але своє дякы Вы познали даякы тоты з тоты хыжы были і з вашой памяти та быя жебы підросол ты яжы кужду хоту Му приділил і знал дехто жыє в тоткулец і в тоткулец До церкви мы ходили а іщы пришли ме там пішли ме до церкви помолили ся вышли мы то чуты люди допіру там почали ходити Сходити ся Ну але ішы як я никого не знаю і мене нихто не зна Ні церква ся лишыла і клебаня ся лишыло церкви правят бы то бы Полякы правлят польскы Костял та І все І так мы переіхали через то селу поіхали на Людчу і жызни де де мы сідали видиш в є Пряшеві в Ряшыл мы бы мы до Ряшыва приіхали Бо там там єдна курсичанка была піддана і вона там жыва і мы до ней приіхали там ночували а зві там мы си переіхали ся через своє село і навіт до кінця села мы не доіхали а вернули мы ся но тышо пойдеме як туднічо нема і никого нема і никого не знаю Хто бы хто бы ту сказал коли бы за бетесідал же вас же те не ближ на своім гнізі десє бы кінул на чужыні Нану страшне Добре Я Вам щыро дякую Мыли моі слухаче Мусиме уж скінчыти нашу передачу Але реґіональне свято лемківской Пісні в селі Ягільниця тырувало но і наша бесіда з паном Кубасом тыж іщы не завершена Зато запрашаме вас на другу част того так бы повісти ягільницкого циклу Тугды певне гнатко коколбаса о повіст як выселяли Лемків з його рідной коростенькы Красной А памятат тото барз дубій бы ся вродил в <unk> році но і выступів фестівальных кус послухаме а на разі юж пращам ся до села Ягільниця же в чортківскым реґіоні Тырнопільской области запровадило вас Анна Кырпан Оставайте в друг стрічы за тыжден тида а прийде сея тида а прийде с
