70% #309 - Ольга Коновал (з д. Шымчак) з Білой Воды (4 част)
•
Опис епізоду
70% #309 - Ольга Коновал (з д. Шымчак) з Білой Воды (4 част)
Автоматычна транскрипция
Витом Вас миломі слухаці при мікрофоні Анна Кырпан Вы знате же коли стрінуй цікавого бесідника то роблю не єдну передачу а дві три ци більше так єст і в тім днешнім припадку Коли зачалам родити з пані Ульґом коновол то зрозуміла м же вшытко што она оповідит в єдній передаці нияк ся не змістит Зато внеска маме част нашого циклу А то тым слухацям для якых то буде перша передаця яку уницюют Вартот припомнути же у нас в устях пані Ольґа Шымчак по мужу Коновал она вродила ся в <unk> році в єднім з найбільшых західніх лемківскых сел в Білій Воді Пані Ольґа оповіла нам уж дашто о своім селі о жытю в Білій Влоді о тім як выселяли Лемків з того села хоцы Пеніульґы жыє уж долгы рукы во Львові але барз добрі рідне село памятат міцно з ним звязана даколи як єст нагода то його одвідує Колиси там під Татрами было більше лемківскых сел але асиміляция вплывала так же покус они стратили своє лемківскє По І світовій війні граница медже Чехословацийом а Польщом одділили спишскых руснаків же жыли в сусідніх селах і то так же по польскій стороні лишыл ся лем устріл <unk> села Шляхтівской Руси Шляхтула Євіркы Чорна Воды і Білы воды Од Руснаків на полудню іх одділяла граница Од Руснаків на сході штонайменьше <unk> км тілько было до найблизшого лемківского села Мали пініны то уж дос Высокы горы і ґозднуваня в такій гірскій околиці мало своі особливости О даякых тотых прикметах пані Ульґаном є повіло напр же каждий ґазда мал хыжу і пуле в селі і ковалит землі і меншу хыжу дальше од села і тоту землю звыклі звали Поляны Тыж пані Ульгы оповіли же мешканці Білой Воды знамен давна жыли также каждый рід мал убособлений окремий свій гушток ґрупу хыж своє пуле і часто тоты гуштокы звали ся од прізвиска ґаздів напр Коновалы Корнаі Карпякы Суміосы Мало ту было добрі землі мало навет рівной землі зато селяне глядали інчых способів зарібку Давным ремеслом якым в селі Біло Вода занимало ся дуздуж люди было дротарство Як оповідала пані Ольґа іщы з єй памяти мешканці села ходили з дротом і близко і далеко Был такым вандрівным майстром і відчым А інчым способом до чого ся доробити была еміґрация достуже Лемків зо Шляххівской Руси і Холу за Вельку Млаку Пок туты Американці могли сой купити більшы землі поставити нову хыжу і взагалі кус піднести свою ґаздівку на Высший рівен Влесні о такых Американцях зараз побесідуєме Але спочатку хтіли бы м кусцьок одступити од нашой повіды чугоси пришол мі ту нагадку Роман словного америцкого писменника Теодора Драйзера же вказал ся друком в <unk> р і звал ся Америцка траґедиі Може в го чытали а може виділи сте фільм Екранизацию того роману Драйсер оповідат історию хлопця з бідной родины якій повірил в насаджувану тзв амрицку мрію же Америка єст такым крайом де каждий хто хуче може прити до успіху і богатства бо то соспільство рівных можливости Родиця Кляйда Грифіт задали му християньскє выхованя але коли іх сын зачал робити курєром в готелі то познал інчий світ де рядят грошы блищат розкошы ліє ся вину зазерают проституткы і то была покуса Не буду оповідати вшыткого сюжету повім лем же за якій час койда взял на роботу на свою фабрыку Юґу Барс богатый стриґ Самюель Грифіц І Кляйд зачынит покус вити до той америцкой мрідно з робітнет цеху якым рядил тепер Клайд Роберта барз ся сподобали йому Они ся покохали за якій час ся вказало же Роберта Юж в Тяжі Уно просит Кляйда подумати о шлюбі Але тот акурат тріл ґілку місцевого фабриканта Фондру Фінчлі і єй ся барз спытал Кляйд Грифіц Юж глушул вколо найбогатшой молодежы в місті і Юж рыхтує ся до весіля сондром якы го щыро покохало лем єдно тепер му пришкодят Роберта Запрошат єй на прогульку а коли они плывали чолном по озері так єй втял же впало в воду Гпало і ся втопило бо єй не выратувал По розслідуваню поліция доказала же то был нещастний припадок а такой свідоме вбивство і америцка мрія скінчыла ся для Кляйда Грифіцса Електричным креслом Теодор Драйсер прекрасні описує як Покус покус простий бідний і гейби порядний хлопец змінює ся Путяг влечіня до богатства успіху розкошу заставлят го прикрочыти єдну по другій вшыткы нормы моралі і вкінци навет забити чловека Чого си тот роман америцка траґедия мі ся припомнул коли з пані Ольґом бесідували сме на тему богатства яконо потрафит усліпити чловека змінити го здеморалізувати істория яку оповіла пані Ольґа одбыла ся не в Америці а на Лемковині пселі Біловода то штоси цілком неподібне на історию з Кляйдом але я тиж бы єй назвала америцка траґедия І кєд бы ношыл ся дакій лемківскій Теодор Драйсер міг бы з того сюжету тиж зробити роман Моцала мі ном то лі моцела мі номролі А было так Захар єла побрали ся і поіхали за велькум локу Там ім ся вродила Ганця Дівка была барз здібна Дали єй до школы дали єй до высшой школы она ся вылчыла но і цілком могло бы ся стати так же зробила бы там добру карєру Бо была дост здібна дост мудра а може зробило бы карєру і в Польщы Але стало ся інакше родина вертат в рідне село село Білавода Тепер то неякысы там дзяды Тепер то богаче Американці Дівку видают сельскым звычайом за парубка з родины жебы надробити землі роду але не одпускают єй од себе а берут сой до хыжы зятя Приходит на світ дітина Аж тепер в дорослым віці Ганця вчыт ся сельской роботы аж тепер пукус звыкат до жытя в гірскій лемківскым селі Дукула райска природа але в думы ганця мы пекло Но але дале і ней оповідат пані Ольґа Коновал Былу такє в нас нещастя было на Білой Вози і недалеко від нас шумали одну дитину были в Америці Мали одну дочку а та баба што мала ту дочку із чоловіком то была мого тата твою рідна сестра Она ся называла Єла мати єй а лем Захар ся называл А той око Ганя Ганця Ганця А тоты хлопіц Захар і я добрі єй знам тоту Єву І то жахар є знала тоту є такы ж біле оды навет моя чытечна сестра то єй стрыку был тай сестри моій чытечниче Яґадандженик Тота мама тейганці і того чоловика што ся оженит з нею двою рідны сестры они Она были в Америці з хлопом і заробили там грошы пришли ту на Купіли поля Они пару разы бы земля дорога была треба было заплатити за поле голочы треба быти бо будут славити приіхал з Америкы за Харзєвом з Америкы то Шелика Чеш Накупили поля они все троє были по што рядну ціла родена Як ся народила она з нима была та джымка вылучыла ся там в Америци ґы выомала высшу школу она ся не сіла іхати ту на Біловоду Віджыти тоты села тото чо Але они єхали і забрали єй Таджымка приіхала ту она знає папері а мутыку і лопату не зна і учу не зна подоєти Ях залучыл ани корову не подоіст сину не зна превернути сих грабаты не зна Она знає што треба писати чытати Ной єла по тым як вышла в поле аже таку мала молуш як жаєнковала ся а єй вышлей А люде моя гонця не дна ничы робити а цінкы нах барціло не проверне нач на лом на ціли пурпорулюк поля Матам пся кричыт уж о пахаруля Пахару леж на полю ма там ушок ото там кричыт Не зна выпрати не зна до закросна ся не зна полотно робити не зна прясти не зна лем терти Нашо то люджем знаті Они мали слугуше до роботы шебы врали бы слугу бо усказали слуга як брали на р Натале брали мали дой мали нарык на рыкы ім треба Бабы ґадают єва выґлу Пєла чы оно то трепетым языком Іде хлопы кажут як бым таку мала бы м взял за волосат бы ньом урну Та джымка Ґадала так маму таж явдий выходите з граблями і кричыте жемязну грабати Там і показуйте та я мала мама не хтіла навчыти але м ся скаржыло же она зайцях быти же ся не берзо робот же не берно а она як деси в бюрі сідила то она не знала як зробляме она тылько чы ся вылучыла може і в бюрі не сідила Но она высмівала твою дівку навет як она уж ся видала то далей высмівала же она до ничого не так до ничого Ода ся выдала Ганця мала дядько юж то уж тота Ганця уж мала свою родину мала свого мужа і мала дітину та ей То тоту ганю то мал митчым зажынку за бабу потыло вен в них был зазять Она казала же єм было она ся скаржыла до Сучыды Ганя же она не вытримат коло мами Я не можу то принешти і она не могла вытримати та джымка же встыдно каже выкрикувати каждий рах разобі взяла то до головы она пришла дому дуже плакала громадила сино з то мамом і плакала і пришла там до сусідкы Шо та сусідка была Єй мамы дворідна сестра Двоюрідны сестры была а іше хрестна мама но ей каже Яка же коло свойой мамы не вытримал каже нонашку Я не вытримам коло свойой мамы то не гонцю то не пляч та не пляч якоси то буде нє Написала м до Америкы де они жыли яй звітама і выслали по секреци Зівкар Сівкарту Зівкарту вызвали і онастіло з тым муром поіхати в Америку і з дзєдком І она уж на вшыткых мала білікона на трьох і она думала што поідут і забуде за то пришли Русаля а она єй там просят за куму там веснім кынцу были ксыны вєдных ной она єй за куму пут запросили Запросили єй за куму і она думає собі А она плян мало не іти з Чогорику да а мя уж а дітину не лишыт бо тому мама мого мы хлопа мама ґадала де вы підете з цомы джечком на хрестины нібы до церкви Як же ідеш з дітином а он каже А як там давку мусий потримати в церкви ношвою дітину во А як казали єй же поєде же буде до церкви якішла то но придал же Приде значыт Василь было хлопся на то Василиона лишыт постоіт з Дзєцком і значыт она буде за куму А як бы пришло ся о то зона пошла піют кадав Каже не буду кума бо мам сой час І так ся стало Як просили екому юж цівкарта была спалена і тоты документацию она мала ганя все з Америкы тоты учобникы тото всє всє все декалоны мала кремы такє всож клянне Єй мама ґадали люде же она так зробила повык ручала тото но там так богато того не было декалону тых зо всякых о них то го вышмарила татя овы шмоіликы там якысита маля золоты поарыє тота і же она все повымєтовала же бы моє мама кажали Но тьож чатей або мама же чутиш о декалон было чути чути запахы од нам питала єй Настя Каже Шо так чути хтоси зклянкы біл бо так чути было деси такысі дурк зо штанґами А той хлоп не знал же она то робіла В не знал же она то побила бы бым был на поляні Тота мама тейганці она пишла в поле захар пишол в поле она была сама з дзєдком Во но малю дештавні коло три рокы можетсе но не більше мала як бы єй несла на плечах ошли іх поле а она пішла в суботу до тей чы мала де дже конести і повіла же не може бо має свій час Бо унас нешли бабы втен до церкви бо даже обєдали же брудна не може і хыба выпадках якыват бо давно не мусили ниякы майткы ни ничого Клаченичы шпільком або мотушкы пришыты завязали были і такы майсткы як гадали унас І она пришла і никому ніц не ґадат не ґадат же она была жебы одказати і она каже бере дже корану ганя дочку Олю бере єй до цього певно не она уж ещы мала была бы бы бы бы бы бы бы на плечы взяла На плечы мі ся здає же казали мама же на плечах ці можы за руку вель дают забыло кілько тейолі было два сыт на тым жебы пышло аж до Щавниц то найшла без соту шляхтову без Явыркы без Білу Воду без Явыркы без Шляхтову і до Щавниц І пришла там де пыдлюста так і пришла мыст аж до моста дошла пришла мыст і пришла пыдлюста а там была велика вода там малиє з берега на берегы лоткы тоты чого люде єздили там І она пришла там привязала ту дитину Олю на плечы а она просит ся в воды Я хочу пити а там стара Полька пасла корову І тота полька учула тото як о накаже Не плач каже скоро ся напєш Вятит скоро ся напєш І в тых словах пишла голоду І там ся даляла та полька в крикы жебы жебы пришли быжаляла ся баба з Зєдком рух ся получыл великый і ат Поляці тамта хаты были єдна ту а друга ж тамдеш колодока Як там кричали жебы Звяли єй до чур маму тоту Зато же она така прокра і до того довела же до того довело І вшыткы виділи же довела І приіхали взяли но она ся бы купила темні як осіта як бы был хтось пишол за свиткы як она там выкликувала леманю То стара мама рідна виновата же єй не дала нияку шану ні до роботы єй не вчыла так а на поле вышли і кричал же зробила величезний рік она убіла двоє дід людей но лише од што не замкнули єй Но і похоронили єй там бо то был Крустенко іщавниця то в Кростенку цминтару єй похоронили там но і потем є узнали же тото чудо зробила до єй даже не дали до села Нд Зы сусіды кричали жебы дати до села Не онай не любила повіл ксянц вона єй не хтяла Том ведже лежыч жебы пришли ґло свою Отак Я каже ксьондз но я не вім чо бы м зробил пані за такы выхованя дзядко як она такы кляшы мал Ты вы тако міст якен дзяче пожеґнано од Боґай і не дали даже додому на білу Водуй А в Кружнеґу она сама укоротила сой жытя Так так так так так так так так так так так так так так так так так так так так так так Води так і тото все пішло на марност А та мама што хтіла якысого дуже богатства ци я так што бы єй славілий на ціле село же она а такда і каже Американка заглядала Американка так Но і так Пишло вся на ничу Бо стары старого забили тота мама она здохла в Санбурі в самборі в кого тоже хто схто же священник єй взял там в самборі але не дала таль рады б імост то пошла деш до якого сисушы не мала місце і там померло нихто не пошол навет на ворібі Во так А старого як пришли рускы як были бандерів тежали до бандерив все пришли там де они мали такы як дачы называли Полян Не пришли на Поляну старий там был І пис І якой сіж помычник слуга І вывели го до оного бы му казали дати ліворвер жебы дал бо там го прискаржыли же вем ма захований А вы не дам Ліворвер Вывели на тлоґ нас ды землю нажывали тлок жебы зелена то значыт тлок та так тот земля А так зелена там было І застрелили і все В одді так ся кінчыло богатство і золото мали і вшо мали она нічом нікому не дале нічом никому Барз смутна істория Фактичні же як бы было доведено до того довели як бы довели до самогубства можого чафтах тах тав так Довеля довела бояй ся сильно ся сварила шы рано як ся збєрала Го І тота зачала кричати же жебы лишыли єй Дзядко леж дядко дома а той ди за уму А потым як она видит же найниз она здурніла де она іде бо забрала дитину Ні пішла а она не подумала же она пришла одтуда Она не знала аж як ся зробил то друг она в церкви пришла в церкви єй ніт Начали тамшо як то так Ди тота чо не принесла ту ді тоту джеку Дней тото повіла же нечерез тотой через тото не пришла она каже га она казала тато не може быти А то гема отала га і добрі памятам Моі дорогы припоминам же гнеска у нас в листях <unk> раз пані Ольґа Шымчак або мужу Коновал зо села Біла Вода ну і перша част бесіды была КУС Смутно Але тепер хочу жебы побесідували сме о чым кус Высельсі то зо Львова де сідиме в покоіку пані Ольґы переносиме ся зас під Татри в єй рідне село Біла Вода Білий Ечы І є Виділи єм Виділи ім і прекрасна тота книжка і прикрасна тота книжка утража нахтовато виджу Виджу же того ляхтоватовта явирків наша то шляхтова там то отола ся уж стеж по яверках і ту і ту І там єст каплиця вло На Янфім кынчук то в нас боя ся ішу на білу воду то на деревах а ту капличка І ту о тота капличка же выповіли же і коняк єй одмовил Та так та тоту І тота і тото гм отуло тотыло нашол а ту є ся боявиш до вышыти дала То Явыркы то хы хыжа такы лишыли ся в Явирках так А е тоты люде даякы же в часі акциі Вісла были вывезены і они даякы вернули то жыют в Яворках Так та я явил ся якы родины Та як мают Я нею не жыє Трі родины было Не жыют уж Єл тот решта чо решта погмірало Єдна наша сучестка Ганя там жыє у тым Прекрасну церков но прекрасну церкви лом іконостас такий орий і лом гм тухоры тухоры ту гм І виду той церкви дали хуруглы давы крижы выпытали ту тахы вы привезли і чату так дали ми і ся лодзило такєнково же іли єд навьойосци то нихто не з Не же недавно зробили же не жы гмарсло ворота царскы ворота Ном А прекрасный коноснос прекрасный Ло каржавіче м Прекрасне прекрасне старовинне І добрі же оно єст най єст костьолом але прикрасні то наша церква так а на то ва церкву Прикрасні же она ся лишыла же так і дралог далже же метри майте а я хтіла Іщы знати о тотім рытарстві было в Білій Воді до дуже было такых же тым ся занимали ся білода же в другых селах тото тыж было але меньше а повідали же Біла вода то там найбільше рытаю ци В вашій родині были дротаре і ци як то было то было сезонне такє за як ся кінчыла яр та пішли подричарці Як же то лаю коли зробили на поли на поле хлопчку роботу всю приішли на поле як пришла Лосинь Як пришла осінь ся бабы бы лышали збыжа лишали чом бы молотили там мали сте слугу і оден з якых ціт остал або сын або дівка і помагали омолотизы збыжа А бабы стабыли цо баба та як господиня наварила єсли і засідала зараз на Кросна На полотну начынало в Русені То ґаздыні лишали ся вдома а ґазды ішли друтувати Так коли не ішли друтувати То што хлопы поробили штоси што треба было на поли ішли деси з тым едритом значыт шли тілько так до Караковы і до Тарновы І там до Мушыны ся ішли деякы ту по тых селах такых там лемківскых більше бо там бодже Лемкы быгато бо толодкы наша ночыти села Там медже Поляками были на щамницях на Новым торді на Закопане а они Они значыт были там заробити то треба было і знати дакы якы улиці там якє паньство Друтяри знали і Поляци там якій в добрі якій а был полегше дал де си там хкул в покою дакым такым мунцитам предпокойом спати мам наночовати А преважно все останых коло коровно чували друтя Боже шмарили там сіно жалоб і жалят і найкудали з чым слабу ся для одкрыты лу накрыти і вшы ідно было был ти так А як сте стріли то можете оплатити Но та невыгыдно Каже бляхар не завдра робіл може і за цілий ден за то яхар ци дротар так то бляхар є Але то были і бляхаре і дрытця ры были Бы знали і дзатигар він был і бягар і другых та два ремесла знал дах так і лютовати шебакы знал што не треба ній а тобі лютовати Они знали воєзнаю як мій тато тото вемшо знал зробил а ваш няню тыж был дротарьом тыж был дротярьом уходил з дротаргом ка Ходил ка ходим за зрыцярком ін все аж паню чаробил Бы мали за шо добре ся дає здягнути баба і так в Вулопхаті май мыли таяк добры як ішла до школы то вине як приходил дрыцяркск з чого з Кракова Я маю быти найліпшах броду шкуль што мают рідных батьків вын требы не допоміжыти для Вас як для рідной дітины ся здоров і В каждій родині тым дахто ся занимал ци є каждый не кажы ня Нова деси яка част ґаздів так же систематичні тым ся змяє нема си наше нема Зерно жебы волсейвы жебы косити робити коло того зубо бженка коло хаты бульбу там почекає то робит то робит діти в полевут правит пивы в якым пасти худобу А она само там собі раду дає а він піде хоц на дві неділи і то добрі А значыт мож было під якый тыжден два а мож было на долшы мож было на долшы А коли сы допевне долс ходили коли давно Давно давно як не было роботы а были діти або лиц хлопці То тоты хлопы ходили більше бо хлопці зробили хыты то што нарадуці тавку роботу та І товды ґазда міг дездрудуваны та ділями ся ді так як о жнив весну кінчыл так туды весна перешла сіно кос хлопцік лосіть бабы грабайте а він пошол собі на оту а по то майже як треба вже зерно збірати тонива лево до жниву мусіли ся вертати бусіли ся вертати так а по жнивах можна было заселити циюж балаю таке было што то знаєте Більше до зімы іде же треба дырва нашайты рубати Як то нашайти Ношайты рубати поріждат ся но кльоцы сут но такых якы печы долгы чехладе дані ван так дон такы кль іщы паза долгий кльоц І треба было го порубати на тырва такы ужы то юж ся рубало і но і товды уж тоты дротаре ся вертали але таня до єдротары были універсальны они знали вшытко Зробити вжытку Не лем же зы друтувати горці а они знали і робожне іжне ремесло якы могли робити при тім є входили по селах то они іщы што робили По села то тілько по Крахові по місци А по села є Нє они они ішли до міста найперше так га они ішли по містах А ракыв тарнив жешол в місц што робили В місці більше выванякыв дертавали такы тарілкы такы горнята Тото жыде то єтж шашом значыт по селах так бы не заробили так га Но і они приходили і што і люде мали штоси же трізло ци розбило ся ци шасі треба купити до бо там ся выш поламал Там треба рецяжку там треба тотам треба еколо поправити і они тоту тыж знали Тото ся одні знали хлоп такого не было нікто бы хыба єден з другым три притримати закликали А тото коло вожым зналисі вони кольба така маленька што лютовати клишы вырыти ножыльци бляхарскы і тамтакє потомжеліжко під тым што треба заклопувати молото і тіслота заірбу До цього макати і ціна така были лютувати як треба А така робота то они навед не были по місці бы по селах они не ходитно Але як ішли до міст то през села В ротах як єхали Дуду то заробляли ся фактычні в місті найгы ляды або рвас так мы соле тепер вперсту а то оми в персту а то мы сориме безперу а тобісту па Значыт то звал ся дротер але його можна было попросити хоц што зробити і він тото знал зробити Хоц был дротер лем звал ся так але він міг зля робити пані для кажу хоц ся домі бы вгадали тоже Дряжо хоц ся довє бы нам розпадґыдали Джяк як ходил єм Аве в стайні спали молоко ру Было такы панство шо дали до хыжды де си до сеньох там вызлали ає были такы шадокоров до лоба соломы і ся А плотили ім грошы ци наприклад были такы ж єдны платили а другы давали єсти якы то было Як розрахунок розрахунок так Дало обяд Бен же пан обядал но бен же отут одрахувану Оди ся Ною дертя ся одказал і пішол бо якує так він того може не заробил Кажут скоро порахує кажы кєв так было І так важ від чым тыж кустьок тем заропаюл они так о ним файно робили лютували і зробили о ній дуже а брат іх нє Врат ковальом ся занимал За вашій памяти в Освідчым ходил деси дальше Но не знам ци до Крокова ци хом хошій памяти Та мойой памяти мали шебы я мало шебуло він ходил ты а на Так ходили такы шумали такы як кажут што сник добрых а такы як не гміл шол не гміл додесле там каже сворен дати хе ге то нє Божу як не розуміл за плугом і то треба знати было як землю оробити то чынизше желіжы опускати шобы В браму вже глупше ся мусіли знати гос не за поклипати то не господар то ся было мутыку на веснє поточыти жы жебы выклопати добрі лопату госу поклепати тав саму треба было знати серпами нихто не кого робил Цьокло самы кучы Жнива то ішли жыто ци овес то вшытко клосом так вшытко голосом у нас жер бів вас не было може было але так были серпы серполи бабы не брали серп бо каже ляй серпу найліпше клошом махне чым серпом точцы Но і так не было такого жебы пшеница така трошкы пшеници так посіяли бо у нас было зрімношого і не доспівало інакшый кускліману тато што найчастійше сішы сіяли оркы штатий бу і ярец добыло для хліба тоже і нажорно самы більше А як же до млина но то же так як взіма ся побывала тяжка але бы в нас был по тым же млин Коло нашой хаты навет близко а о так меносили на Чорну воду і на явірках а на явірка был млин млин два і гы фолюш а фолюш той шучу робіт З волны што там придає фолю до фолю што люде якы тримали вівці Іх стрегли мили тоту волну бы прорыхтували дряли пряли робили тотозурно і товды ввезли жебы жебы воді выбыло Спресувало то як то до сукно робили сукно робіли так шо на так як полотно рубіли сукну так самокали та пряли так само ткали так само чесали ся але воду треба было перебрати добре шобы добре ся пряло штоб ронан нитка ішла І тода жы вже зробили сукно і до мішка і до Голюша был на чотири села один полю был мало люде тримали так вівці шобы того сукно акурат на курткы прива і на холочні а переважні то были біли геліле біли уті А коли стрігли уті Коли коняс два разы стригли Но якы на вечній як же выйшли зо штайні покупали іх в плечах там деся люде навет купают І повысушыли іх не впускали бы а треба было на траву чысту дати єм штобы были і высохли вечер рано до рана постригли Як было <unk> там коло десят коло <unk> коло двайці было ріжно было то посушыли і значыт до пряділа Нам так пряли як лем маґудели А другій раз коли стрили а потем осінь Підосінь Як же значыт має ся закрывати пашо вишко вшто виці пут стригли І там дес так як бульбу копали так пошырили на зімли вшо дара вересніл коли та они будут стайні стояли в стайні стоєт і з ловни свельшытко сведры каніджеликы вшыробі пончохы Скарпеткы все робіли Я сама вєджала внушы могла шкарпеткы пончохы по тым же м ся прилучыла шей до Шедру Но не знам як вам зо мном а мі тоту доправды цікаво І так памятате тото што было предвійном так было тепер Та не каждый так я тераж де занесу чорс та гушука бока Калемдакє м а тото ся мі давало в памятку як Боже Боже то было ріжне Я Вам дякую я бы м іщы до вас бы пришла мала бы м дяку іщы з вами ся стріти же бы я вше дума добрі і я буду єй зас одыдувала то рада бы м была іщы вас витіНыш на разі барз Вам дякую прошу прошу дякую дякую юж товды зберам ся і выходжю Дорогы моі слухаче то была <unk> бесіда з Ольґом Коновал же жыє во Львові а так з походжыня то она єст Лемкыньом з Білой Воды Ольґа Коновал товды Ольґа Шымчак вродила ся в <unk> році в селі Біла Вода і о нім нам прекрасні оповідат І тыж то не конец бесіды Не знам ци продолжыня буде за тыжден ци коли Але продолжыня бесіды з пані Ольґом буде бо было іщы дост дуже повідзяно І то цікаве я не буду того тримати для себе я хочу жебы тото вшытко чули і нашы слухачы певне познали сте же в передачы звучали співанкы фольклорного ансамблю Барвінок зо села Камянка тото село недалеко од Білой Воды але по словацкій стороні Думам же подібны співанкы звучали і в селі Біловода Лем тепер того села Юж неє Но ты уж будеме ся пращати До Львова до Ольґы Коновал Вас запровадила Анна Кырпан Оставайте здоровы до стрічы за тыжден
