Видам вас мил і слухайте при мікрофоні Анна Кырпан Днеска продолжыме бесіду о селі Лилюхів і то буде уж трета част оповіди о тотім селі Чом родиме власні о Лилюхові Одповід барз проста бо мали сме приємніст познакомити ся з паном Михалом Ляшеником же вродил ся власні в Лелюхові в <unk> р Вызнате што я мешкам в Івану Франківску Жыкулиси звал ся Станислововом і з того міста выіздьом Сядиль до Лемків з якыма провадил інтервю до радия Но і жебы трафити до пана Михала і дознати ся од него дашто нове о селі Лилюхів Треба было іхати до місточка Підгайці в Тернопільской области Як бы так порахувати то напросто ходи Івано Франківска до Підгаєц лем <unk> кілометрів На жаль не мам гелікоптера і по повітрю не даст ся нияк перелетіти та ден Треба якоси іхати по дорозі Сут два способы доіхати з Івано Франківскы до Підгаєц Можно іхати на пілнічный схід і пак кус на пілніч през Монастыриско то буде <unk> кілометрів Або з Івано Франківска можна єй хати на пілніч Ґолиця і одтама на пілнічний схід То буде кус меньше <unk> кілометрів но і выбрали єм власні тоту другу другу през Галиць Од Івано Франківска до Голиця ци <unk> кілометрів залежыт ятрыхувати і дорога до Голиця іщы дос добра так в порівняню А коли автобус в Голицю коли вокзалу повертат направо То одраз од самого Двірця і аж до Підгаєц уж дримати ся вам не удаст В автобусі сіят лем місцевы люде і нихто ся не чудує А кєд бы так тот автобус трафил ціловек з дакого далекого краю то певне бы ся звідувал Коли ту была війна бо дорога така же то праві лем самы ями як бы вчера тоту дорогу бомбили Шофер зна кажду яму на памят і з каждой зна што ма зробити єдну переіхати бо неглубока тоту бігати справа тоту зліва а як іх більше то попросту зіздят з так званой дологы і през якій си час вертат на ний пак зас Така то єст част ША Любі А кєд бы в автобусі не так трясло можно бы было в полні ся насолодити краєвидами того краю бо они направду прекрасны Поля до горизонту не ідеальні рівне бо сут ту кус невеликы правда Горы сут ту долины коли іхалам іщы перший раз зо сталом клясичну золоту усін а друга подорож до Підгаєц одбыла ся товды коли золотили ся уж лем вершкы Беріз а дооколишны лісы уж позберали ся ци то розобрали ся на зиму і стояли переважні в темных кольорах Краєвиды были уж кус смутнійшы Але іх і не барз было видно бо вшытко вникало в тумані І то нараз такым густім же пред нами было видно лем якых пару метрів дорогы Юж А то мали сме серенцю же шофер знов кажду яму на памят Но бо присталте сой гыдеме з горы а пред нами видно ниц Де ідеме Так як бы сме деси уж на І світі єду в такым тумані єду і думам о Лилюхові Нашы предкы селили ся в Карпатах переважні в долинах Рік і Потоків І так на кажду ріку гейбыдны нитку Населены як патюркы лемківскы села Як поспотриме на мапу кусно полудны од Крениці видиме при польско словацкой границі давны нашы село Уйкова Дубне Лилюхів Дубне і Лелюхів лежали на правим березі потоку же звал ся Смерецін Они мали своі близнячы села на лівім березі Потуку Дубне смытріло през путік на село Обручне а Лелюхів смытріл на село Руска Вуля За Лелюховом Смерицін вылил ся до Попраду Попрад тиж был ріком яка луціла лемківскы села але проминул час і путік Смеречын і пупрад до якого смеричын несы своі влуды Уж не так лучыли як розділяли бо стали ся частом границі Чыйой Но залежат о якым періоді істориі бесідуєме а тепер частом границі словацко польской В попередных передачах пан Михал уж оповідал нам як то ся жыло мешканцям Лилюхова при желізници і при граници Бо тота обставина тото приграничне положыня барз вплывало на штоденне жытя і особливо в час фашыстской окупациі В окупациі о воєнных часах мы зачали бесіду іщы в першій передачы і тотій темі была посвячена і друга ну і дашто буде повідзяно о тім і днеска бо то тема барз важна Але гнеска будеме більше бесідувати о штоденнім мирнім жытю села Лемюхів же на заході Лемковины же цілком недалеко од Мушыны Ігнаска буде покус о вшыткым Якоси тот тумант ся розступил вкінция приіхали юж сме в Підгайцях Лем треба кусцьок перейти перейти през Ніст през невелику ріку Коропац а за мостом юж гейбы не Підгайці А такє село же зови ся Сільце і туючы хыжы пана Михала Ляшеника а там чекат нас ґазда жебы оповісти іщы дашто нове в рівнім його селі Люхів Як два <unk> р так так а мамо зо смого Мамо зо смукшы Баба казала же за панщы не буду ся памят о панщы і казала што ци нисі з нищали і це І кы казали што выкаже як Полякы в Поляка шапку найде ся бійкы казали боба боба называли сим міленак я Мілена Мілина або іля єй казали си іря Іля Іє А чом іля як мі Мілена Но то был Ян пом так што в Желюхови ту мали призвискы сільскє Жыловскій толо казали Михалин На тов Вася баба тотова мама так Ту ва наповили жыдовскых і жыдовскых лемюхові было дост дуже то я гою кєк фамілийний ветвелі бы до жыдовскы пиды тепер гащыкы Жевілякы Крениткы Крецкы бурбату І было тілько ті родины то было дві сімі Поляків то Поляк вписал ся платко мітру і малсы нишы не выколіру а мы рамсы штримали мы коли сым наприклад жебы Лемку робил на окулиі то было барз рідко то такє Лем пояхнул цитату казавшы як грубил на кулі ты заробил два кільо сель зуд а салю в келю богата заробила по кільку сальы были я не знам А то нібы то рахували сте як бы добрий зарібок такну аз добри бы в злотым то был якій Хтіл єш дес познати шыярец ци овец ци зерно якєси то якы ци дожыля будут двір зважыли оден мал повышу примал зеро другый мал кошу Один головы прізвища а той бул можґу шукошу В америці стежка шлованого Вамериці стежка шлованого водит хлодит ручкі з голомозы хлодит ходит ручкі з голомозий ми До крою мондрує бо єй мі до крою мондрую мондру окро не плацми го на помо желю снит Як было до першой світовой війны а як повіні як то было выповіли же важ дідо же был колайом і же был дос долго новій ску зато же был колайом так Його не хтіли пущати іщы оповідали сте же дідо пішол до Америкы і там вродил ся Васіняю і і то Но і кус ні повідсте як то до Першій світовой війны і по першій світовій війні Была яка ріжница Вас тот плотікто зробил ся границьом Так І попридім бы по продютло і було Ґміны з бюрови были тому дмушыны ходили вісім сіль і назвали ся в Мушыні же ґміны з бюровы а соты серектовы были радшы в селі што помагали му як треба было ци відкликал іх вонистаршых люди і радили што я хылі зробити як то і найветрі люди якіку знам то бы выізджали туда на тов то в Бразиліі в Канаді в Америці і Шветі были люди нашых сел Тож Ну то ви а по тому як выробляли там грошы тосідляли ся з родином і в Ялюховій купували поле на ті грошы зроблені були а дотепер ся вы люди якій то Потом єден другу жы тягал там і віздали вети за греницю і рідній державы Но пришол чловек наприклад купил ковалек пуя Но але што там то поле Оно не была аж така то добра земля Ци купували істи дашто што ісю грошы вкладали як дашто заробили На селі то тримали худобу цу мясо туло всю худобу і думушыны везли і на торговиці прозывали худобу і коні і тото і буру цекєш з нашых гір за корес нову науку іцент вівца довязали Перемышль то тіло дейону же в границі ци дотеперішню соколя вывезили міняли Зантнер віса міняли чертнен мукы Мука в грисовій Ґриці кова называли єв терманка пшеничне і всяка мука якых ізшый сортжы зывали Было весме нас декони брали і він мал грубы зерно і дуже грубий овес бо тут сіро і того як піс не было то мусіли бы гнояти І той гніво везили на поли в землі а позом існі розкідали І сіли і сі люпин І позов той люпи таке біб і приворули высы не сіли він через новесні сходил як підрізли сяк <unk>о привору поліпшувал тоту землю землю поліпшувал ся пак як дасто ся сіяло того той земля было Як бы хто хто малы хлузобы тримал то вывезели той гній грыли кождый рік і не соломи а з ліся Зы того листя і выпо зимі так перестояли або рік два тримали апозову взиту А были цакышы унимали худобы то земля не родили і вони не мали того купували купували гній Такой мінде броназия не памятам Шыбы ты Знали лем же треба загниніти або зашто такє посіяти жебы была цілы зміна ся ранты тіж назвалих Цидеранты та тепер называй сидра тепер ім сою высіют і фасолю і цейло і гірчыцю ципер сіют заміжыто і привору высени сіяли або не висі і привори через літо вынали під росы або скошували і приворили то в переважні власны тоті землі ся сіяло <unk>Ú пшениця наросли Нє <unk>eo<unk>yзы фактичні по світовій війні тыж люде ты мусіли кус заробляти позо селом Бо діти ся родили і родили но а землі більше не робили ся тілько як было тільку она мала прогутувати тотых люди наприклад в родині было пятеро діти Но я не знам як гвас Я знам што всяди по Лемковині поле не ділили бо як бы поділили то пак были бы тілько маленькы ковальці зазівку то ішло поле хлопец знову як си не были то старали ся іти там де дівчата а де де дівчаты буде як брал собі жінку з другой родины ді багаты дівчат то здавали бы жебы записували тамты моркы тутых муркы Ту там чы чвертку морґычів морґы Зкіль самоворили же перед весільом і то полице записували на неді задівку А на гіну давали на лем поле може давали і доляры може хто хто мал учы так ой там ой то го край долины трава поли гой Ой там мой ми леса залю гумливого лоч мило не плачне вты райси очы То лем прости богайох ден такой ой то я то возму ой то явозму Воцмі люде еге ге повідаютже босогу мого голову молиш мі ся тото дівча Дуже своб Скорбы маєткы твоєсе прошка возмо собі дівшы лізмо жой лоскій очий си дорогою ой соро Скорбий має тіло єсе прошко возму собі дівча і звыжоі лоси лочей ся дорогом Шобєво товари або роботу якы были близку там того то старали ся шось выкорыстыти так жебы были так як бідны ци Кыйо або в родині буду такій родины што сухоты мали цю туберкульоз або што бідували сильну І слухайы кажу не давай дівкы до того або того замін богач і она буде бідувати будут ся знущати над ним оно буде тяжко робила там плаче А бідны женили ся з бідным В лісі як тото часом то ходили до державно Лісу на роботу то зробляли трохи так і потім як мал свій ліс то так пришол походил по лісі зо своій то смугысі І той ліх і шкода буду тото дерево рішыти Тото нє тото нє або вчеральсі бо в ті державным лісі будут дерева і букы бук чы сильну бы нас был шы на меблі брали збукы А дуб было мало тепер были вільхы червена вільха і чорна і звірхы тіло робили ті всякі вырубы різбяре А гласы были ідаре были Такы юху Были і як хвидобу мали то были майстри што шкір выправляли аюткірні шыли были <unk> родере в кірні і свєшыли шкерці А в тот час як вы были маленькы выпамятате люди іщы ходили в керпцях так іщы тота мода не перешла Нє гм а воно знате джуры е буду з цих керцях злегко ходити Цицикейнібы тапочкы але рішыти зазу і ту вшытку тых то зі шкіры сывали і юркы робили по тому з такым пасками ся выбывали в шкірі дірк і стягли ці керпці але то было без обтаків без того фіти і як на траву пішол деси Ту сильно єхали в Петрові люде падали стражну Як траво было з росом як трава росу то є а як суха а была што з якы трава шоно велька не росла а барз тверже было зы єй кысили раз тількы І назвала ся кустріча О і ту кустрічу мало кусили то треба было мати добру кусу жебы ту кустрічу выкусити Зато же так варто Тверды были Ал невеликы росла і але тверды Але вертам до кєртів Кєрці не на што брали Но тепер бы брали на шкарпеткы так а товды ци брали просто так науци брали на кєвці то дівали ти робили специяльны плели ті шкырпеткы тикы не то в грубых тыкє вло і втик то боно зы шкіра і ногы то сильно і єхали по тій шкіри в середині о а як на голу ногу а так мусіл зділати чужы не буде якысь або почохы або то Но часом же Соваків привозили там же і што жыкє брали І тіж для Люховой шебу цикє на Соваках Кілька кабатів ту до дванайтых штук баба выділа на себе Івана тыкаєт палярийных выдів м і вас тиж такы Так воя знам же вы принимали тоты млоде од вашых полудньовых сусідів од іх і вас тиж значыт баба як бы вважала ся же то же крас як така была така была шырока таровча же не годин ся підступити ближей Но якы парібкы ся до такых діло підступали як такы шырокы кабаты стояли Чехыву Не іх тот моли Єдны буде такє што мали не тій кабаты до роботы што гмули полотно тушыли в селі свого полотны якы любили полотну тушыли і до роботы мали єдно а так до церкви чы того ту ты кабаты брали І мали тікі вишыти всякы ґуршеты тыків носили чепці Агадны были чергой файны цикули на кругмаль не буду і так файно тримали ся дові І начепец іщы Давали хустку циміт Кєбецуют тримальне чолівы ахоцопарко хустку Но то так зберали ся як была неділя ци свято же не А як хлопы ся зберали певна ты гарді Хлопів переважну был біле сорочка і чорний костюм і чорный капелюх Думам же то уж молода силаків Так але той в мода воєнных і часів предвоєнных А старшы люде Якой тримали ся молоды діды ци ходили так як молоды Відают тіло маль на зиму ту Ховахні Люселицкій то сукна звечой шерсти і з того і тіхуложню о тій тіхуложніту з сукна бронзулы Тыту або чорны а є залежы але об білы барз буду вельо біли <unk> хлоп выглядал А были вышыдо доку Ці художні не лишыли вони біли булиців Твитови Ющери алешыли в сліс робили з того полотна і шыли люди самі І з того думашнього полотна шурбили жону Ту любили ріжні вырви якы якых хто заказу Но напевне такы якысы кушулькы такы просты то шыли кажде ґаздыня певны шыла а наприклад што сы такє труднійше же шыты то певных кумус здавали был якій кровец Кравцы были Ґосевці були то шустры назвали іхыльновитя будя то вшы вшыткы а будыш ремонтували Єдны ремонтували а не жыли а другы шылитель І ті фельсакы такы робили шус з боків шкіра ту по политках сукно і спереду і ззаду пасок шкіры і тушыт всякы вырубы пубы в буках врізвили і пришывали зутогу сукнак оддобряли обрал завали фельцякы м то хто носил хлопец бабы ци хто ци і хлопи бабы носили Ві бабыл то і хлопил я рівну по рівну буду Хто як міг такювал Наприкыло в тым як но был напр дахто такий бідний же наприклад ходил лем в кєпсях а на одґірні не мал грошій жебы зномовити сой зробити Моли наприклад такы бідати уж такы дяды же то як не мал де заробити А ці в наклорі ци в державным лісі робили і різыли си сягы в метры ручну ся і тішівку робили подержаных лісах то як міг заробити заробил а як не то были бідні были і то і до жыдів ходили робити бо Жыды мали поле своє церкво мало поле і на церковне поле входили на роботу і ксьондз плетил там єм за альто І раз буду такє памятам же дущійшли на жыва О і ксондж выслил ся так што каже до того до біду до церкви А зо біду на поле і кажы Але кажу отчы чытаму ага то значыт цілий час фурт лил дост і лил і лил а в неділю коли люде пришли на службу Божу то што было сойце ция ксьондз казал так но ксьондз то был священик так Юґлові Ныґому сяк то казал за кажы высыли ся за кажы на своім полі може зачекати трайте на церковне а каже о о о о о очы гори кажы то шого гыгор кажы Вам треба жыти І церкви треба жыти чомы знаме але нам тіж треба жыти і дехто ішол на церковны пожнива а всю рушну кусили кусили так шо полкоты а потому вязали і снопам визнали Якы сол сырой звесы соку моє мило вікно отворило гейчы одишол долыку Перейшол язотри Меліпольо Ой верні ся лоґію бой серце Ой бояті спізно ой на варлю моє любоє серце ой на варлю рыві очеро пі твоім окенком гей дозручку другу Вне долой любоє серцело Він ньо просий звідку розмори вейом вікном Войне треба моє любой серце розмори мог любойсерце гей під оканку Як я ішол вчыро із вечеро світ соковисоку Мойойло внотворило гый цю В Моі дорогы для тых слухачів хто лем так нас ся долучыл підповім же сме в Тернопільскій области в місті Підгайці в густях в пана Михала Яшеника Він ся вродил в <unk> році на заході Лемковины в селі Люхів оно близко Мушыны а іщы близше до польско словацкой границі Маме уж внеска трету част бесіды трету передачу о Люхові Не знам як вам а мі барз ціково хтіло бы ся чути більше тоту лемківску бесіду з його уст але не вшытко єст так в світі як бы я хотіли Мото просиме слухати Вы памятате як зачала ся ІІ світова війна як пришли словацкы війско та якы было <unk> серпня на <unk> вересня Вжано <unk> серпня <unk> верхвали як сму пасли літыків прилетіли по Премитру гриниці словацкій гриниці але по славацкій з Турніву не летіли не подз міє словацку з ніч серпня на <unk> вересня в четверці тій ночы в Лежухів перешли границю Словакы Ни Німців Ах та власнія звідую же словацкє війско так влац оно фактичні належало так само Новы Словакы ішли з Німців так а Мадяры ішли з Німцьом а Чешска армія была роззброєна І вони того перешли Іже мы пасли і ті поховали ся в такых тернинах найцетє терен ключ і Кый вырівбу далом тамтох але в тым кінці в долішнім гето І вони тілько сывакы за ними давай шукати діт або знали што зі повинні они быти а казармы вони не мали Бы прибур тата згалко сильно выридували шо івчы нас вони мают дологы захвити злі іх бо там были прицукры звали іх Поховали ся тоты плискы боризничникы так поховали ся але даси просто по поровах пода по кряках по але не лишали границі просто сховали ся Ховали ся всє врану єй то мы вернели пасти з єв зам і він поле втікає в сьо Той карабін ма вене в руті такло а словак блитизы лем і кричыт не утекай не утекай варті не утыкай а то і дай втікати по пудбіці так в тіпомитовску чыву в горалі він по перегориті втікал по теци словафу взял того і ты карабіны тіж як му влупил ту по ключы по пресі і тетало рукаму зраду так воі выпустил той карабіны і взял гус за рузы так воіпойка я тебе просил не уцекал Не утекай дзя утекаш І куда його зобрали по чому я не знає ся О то вони перешли словакы гриницю Ах на <unk> ден де <unk> вересня же вєчыр ся через ту коло моі гасы коль нашой гасы там Вже німецкы патруль Але тікалдин мольцикль За нем он прихил село стали колохати через дзвіх хвилины цільо же приіхыл бы молтикліти крисолдаты моциклі чорні та Ґм І взяли якы поіхали приіхали четвер кілометрів приіхали в строну Мушын вернули ся назад Через годину певно як вывернули ся вже подому німецкых ті де єй тых бициклистів же поіхал І од п <unk> як началь єхати в Німці і через Селоту попри каприцю чы з словацкой стороны і попри нашу хату і як пішли і аж зыну силь того тягнули і тягли девят днів што не было права худобу перегнати так ішло То ішли шыб хліб пекло находил мы тіло верблюды ішли ти паку верблюди власні верблюды Доправды были верблюды были верхлюди одкры они ся А я знаю Німці мали ті кошы кількы на них уж позлань ты в Німецвіг Ходя звідкы взяли я не знань Товды як они наступали <unk> році левя го мій отец мі оповідал о верблюдах Но мій отец оповідал же першый раз виділ іх в своім селі в часі війны о а даякы не вірили то виділи сте верблюдів музе пакы майпу ружынь кожыкы в плетені і дикы білі і тілчы мондири ци шома хліб пекли на ходу млене мололи з муку на ходу і дві верести місяц там ябликы будут вже бы одно яблико солдат зірвало з яблонкы нє тілько просили си млеко яйко мяко яйку і за халум міняли нам Мы яйці просили вынав Халы давали і хліб кій комітняк называли го жы дуже сме густити кім при печылі шошовцийво і міняли в людей то як люде бояли ся як люде принимали тоты як они реаґували на Любов выпадкує ям кажушо любов выпадку дикє як той кажут і люди никого не видят а ту кебойской ци комуніти єй то і вшо і каж Боже Боже што то буде што то буде І жінкы все такуют всешо што то буде што то буде І так бы они стояли аж того До звайци друг сісні Німці були сво Але Німтіхы знайте підішли до Сяну і сияли аж сорочы в році війна почали А в васім селі не было фронту Нє такошу постріли были жебы джедо не было просто Было тото під Німцями але такого фронту не было Такы были на словацкій сторіні булицкы Вільхі таки Парк Вільхів і там словацка армія была перед тым може за місяц або же зва або цвітіли за Во ідітей высю давны люхі вони не переходили Але Німці стояли во сім селіст і яко погранична сторожа та През цілий тот час были якасы там мы выповіли же они выбудували так гімяту і <unk> ом іх будут амгмыл іх комендирі Вартах уходили Німецкы А товды уж надало со так Перейти на сватку Ям ґали же є як был чортваль што мы засікали іх час коли ся они мінят той мыцы єй зо шоб грат то єй тілка завыт ся а тід дійдут до рундунов і до границі там вони вертают мали для <unk> мы за той час стою І словацкы стороне нам было видно як вони через селом Німакы ідут а мы ты там десь в міжлазы заховали ся тілько они перешли нас минули де мы на словацкій сторині буду выды І через потік плаву перескочыли А ні І і памятати як уж совітскє війско наступало як уж ах Ты чуйте снігу не было же січня <unk> р пришли Німакы то не відступали альони не робили шкоды так повіте по правді Не робили ниякой шкоды людям просто одходили відховіс літ цупали вся А москалі як бы пришли як началь бити толо шнопе зерном бы мали то вся хлы коньом бы вкізали Сы тато принесли ім солому нас жыто было околотизикы же сму вытили туль тато постелил на підлогу в хаті там де та притувка была польска А он єднє днєнєднєт Тато мал іти на стрызівку бо питывали від села замовляли ш на колімара якось пошкоджыня шоб і тым покелі і тел і на четверту годину мал тату іти на колі І поставил собі будильник Це типов вартовисты явто вогы ягнал будильник вытвіркуті а він выкінул його ятою на подвіря і завтымате по ньому Думо же бомба ну Іжест побил той волґырал будинник Тато ішол офіцеряд знал якій выниті офіцери вызванючых Пішол казяйн зай зыкуріть тато му дає парпиросу словацку і тіж діло Він єднє ні єднєт Адін Но не пришло хвилин <unk> холіндай закурит тату му знов цунит ту папероты Нєднєдні зані ся Ой чужести стато кажы до мене хоц подився як вони там курчовы курут єй тивы Та й мы трохи привидкрыли двері за слітам на Мычобінуту мы господрі Тызюх лем тото а они розстелили клоці той махоркы тихы клуваком по пнал оялів кожному кодному той выны одіяли і мали такы мішочкы і тому хорку цю тішыл дати літо На вклаці каждому насыпали наципалу купку і так сой брали Цілоякытаты кажы Божы каже атушы за войско в ароборі пішли до півниці набрали квашены капусты вы сте вели там якусь тику ж ріжну трирогу мали і лже воруц жей во зерно ци воконьом насыпают люд зывіт ся всю зсыплют зерно не писає нічого Тека цареґы то не армія так тато Кальто робівникы А вы бесідували з нима як лосы А мышеєх розуміли шміри розуміли пото бо польску мову не розумі словеньску а руску хто тым піл зразу ходили і заявляли тринадцет родин На Двесні <unk> року выіхы в сусідню Быті ци кулоспы В році зинь почали рытувати в зимі По Йорданіі Красной Арміі одступило в село Та і за якый час путім зачали куль покы ничого не говорили но вказали жо Вас будут пересыляти Вас будут приселяти бо были Украінці в цілі арміі жыдяньскій І буд пересыляти Але люди кажут де за шой якє шо Дзє підеме на хто люди цу Но і в чо же вже на Выхіві є кто десь кінец марця і ци квітня початок тых три родины поіхали на Тіку водпиту дацу на східню Украін так Ім казали де іх хату ци якту Юдні кажут так што єхали нібы хтіли туводи злізти ту Львоку Львова ту выс до Тернопльо а каже іх примусово завезли з східній области на Колоды Бо ім дуже хвалили шукуват зобра а тутя на своім полю рубити А той вой всю ноту вже оказали што колоты будут і ту нас нібы в західніх області Украіны І вони поіхали але не были за них ниякой чуткы А тіло хлопців што были в тій в арміі в погрычникы то были єй навіт збережаны І якы погрыничникы Е то уж быні Мерєдкы Єдкы так <unk> році на вітні Того не казали Ні думайте бы здумуйте єхати ту західню власти на Куроску Пиші в Тырнопильску вызя Вольвівску ту західні области Пиші і мы зразу писали циковито Записали але думаєм то бы приходили квільному і ходили в польскій арміі як мы оформили але так думаю та пишыте бішыте авы нас ішобу заберати насильны Чішы Значыт з початку поіхало якых кількоро родин Якы як бы як охочо ы тали піти стами але ємыва кулицди але поіхали выни на східні обысті і ниякы чуткы за них не будут чути по сом вертали <unk> роців приіхали сюда ну апізнечым А де они были В посалскій области были З Поріжкій гір А они мож были такы більше же до Совітского Союзу може ім ся подабало ци як они чом они так мож ім ся здавало же з єм буде ліпше З єм такло тіло Полноважынь называли іх комісарі і єх валили сильно што курсой добри вам тыкы на колгосп не вы вже на своім полі нарубили ся а такы колективны одпиальцы воно машыны тракторами врубляют хваляты вшы Но люди послухалите єй цивы тай мож і правду мож і правды І так вірили Но сякы были всякы бурили Може та хтіли до Рыдіньского Союза і здавало ся же тамы штоси чули же там такє добро ция Было товариство з Екєка выкычковску што вынешы за Німців зо того вони утворены были скулі і вони хвалили сильно што війна над Німці буде або не хвалили то І аітували людей шол выізджати шы помагали радяньскы арміі якяньской арміі Переможы Німців жебы вступати в зброєсилы Червоной Арміі Но і што і мобілізували выюхоло хлопців до Червеной Арміі Так тілько <unk>надцет А кілько вернуло Чыри Арешта Відправом загелю Іляричы Жбу з Єбрат Як зволсып той Білянчы І він ся варую Серенцю Цо вона його найшла нові в Санчі Ходяле ходили казали же вертаючы з фронту його находила стацию і несла його і прибали глупы шало і через дві годины ешельон відправил ся то з монстринь Ну А хлопівс <unk> хлопец села під кінезы мы мали єхати лопы в Жныва же як забрали в Липнім кінец Ту в Новым Санчы в тюрмі тримали і за дві годины до відправкы бы шальону нашого елю Туцей выпустил з тюрмы То мій татор сіділ в тюрмі Канчы зобровінне було переселеня Дрогы моі слухайче зас слухали сме НЕСКА як мали сме музичны перервы ансамбль Лемкы Кыйова на тім очевидні треба буде нам завершыти нашу бесіду о селі Елиюхів же на далеко Мушыны жестуіт над словацко польском границьом і о тім же было то лемківскє село припоминут хыбай прекрасна давна церков І хтіла бы м продолжыти істи і куси Бесіду о Лилюхуві но і так щыро вам повісти то не знам як бы то ліпше зробити но і власні так думам ци істи зробити єдну передачу ци зробити перерву оповісти о даякых інчых в селах і пак вернути до Лилюхова Але єдно знам точно же тепер мусит уж конце быти конец конец нашой бесіды конец нашой передачы буду з вами ся пращати до місточка Підгайці в Тырнопільской области през Ямы і туманы привела вас Анны Кырпан а оповідал о своім ріднім селі Лилюхові пан Михал Ляшеник Оставайте здоровы до стрічы за тыжден
