Петом вас мали моі слуха при мікрофоні Анна Кырпанка Пріхали сме дво і тепер юд сме там центрі мі <unk> на пляцу Рынок коло Радниці Высодавно был то доправды рынков <unk>говиця Ту тиж гандлюют але тою ярмак лем для туристів якых ту ниґда не бракує Кривды на рынку радо купуют то іх ріжны макоты амяткы на памят у Львувій футоґо куют ся кюют каву слухают оличных мубликантів ту це шум ту це рух тихо на рынку хыбаль гночы Колихы цілий ввіл то было лем тотых кілька кварталів дооколо рынкового прядку Нихто было невелике а іщы выділене територияльні бо жыли ту в ріжны народы а ґнефка потім припоминают даякы назвы улицьок якы ся зачынают од рынку сут барз близку рынку наприк вірменьска давно ємрейска вербска а тота по якой трамвай то улиця руска Но ідеме потірускій дальше товых мінутлистів того шумю повидите просто перед нами на горі храм ото ідеме тади Ідеме Едеме по входах на тоту гору У двері храму Святого Архістратиґа Михаіла сут отварены моле выйдеме до середины урат ся правит віня ге што же лем два кварталы од рынку а гейбы наш нахутя цілком ін Музей воєва з Лемекы Малого сцена сцены Выданя Ґурскыва Музей Санча Ві Нам як то дня Цы вшытко зрозуміла Бы ту одправляют по церковнославяньскы Ні тота мола знана дітинство был власні по церковнославяньскы все одправлял літургію і інчы богослужыня в нашым мешканю во Львові мій діду Павло і Тотамова його тя барз подабовала Так по церковнословяньскы одправляли бы служыня товды і дідовы товаришы тайны священикы грекокатолицкой церкви же жыли ту во Львові і в інчых місцях східньой уж товды радяньской Голичыни Як звернеме увагу на особливости архітектуры то одраз видиме же тота церков то очывидні был колиси костел є Тот храм был костелом а цілый комплекс походит XIX столітя то монастыр Кармелітів Блосых агнеска то грекокатолицкій монастыр святого Йосифа Бручника же належат до монахів студийского уставу Тот чын студитів Створил але і можно повісти одновил при кінци на початку ХХ столітя товды іщы не митрополита лем отец Андрий Шыптицкій І в кінчыні студитів він мал намір одродити давны традициі східньой духовности Східнє монащество Центральным гідком чыну студитів єст монастыр в селі Унів коло місточка Перемішяны на сході Львівской области Харизма чыну студитів то тиж і культура мистецтво література Зато при львівскым монастырі діє знане християньскє выдавництво Свідо його директором єст Богдан Трояновскій з якым мыж колиси мали бесіду на нашім радию гнеска підеме на бесіду до єдного з монахів Ци гєрмонахів повинні єст священником то отец Яків Мадзелян Родиче отця Мадзеляна были выселены в часі акциі Вісла на пілніч в Польщы Там ся познакомили побрали ся і там уж в <unk> руці вродил ся ім Сынонцюк Ярослав гнеска то отец Яків Но але подме подме бо він уж пришол то най сам нам оповіст куз і о своім жытю і жытю грекокатолицкой церкви в социялістычній Польщы Просиме слухати Я не вшытко знам і можу дашто ся вмилит зато буду Вас звідувати як ма быти добрі і ег такы Як сте Як вас одтили то яків Той то Яроатлота як приняли сте обіды то до прияків Были сте Ярославом покай приняли сте убідып но але кілько уж оналежыте до студитів тож мате другы тотомено монаше такы Та з <unk> рока Хы Я можна повісти Вівянка бо я вродила ся во Львові Мешком Івану Флянківску і Так як мій діду по мамі якій походил з Тернопівской области был підпільным грекокатолицкым священником Ту я знам і як было ту на Східній Гоничыні тота підземну церков А як было в Польщы то во я не знам і весні зо то хтіли єм з вами кусцьо бесідувати як властиві так ся з того же сте подумали же мате быти священником якы Были часы социялізму были часы такы же не сприяли тому і я так як я добрі зрозуміло то были сте єдным з тотых першых семінаристів якы пішли яко грекокатоликы до Любеліньской семінарий было то римокатолецка семінария і выбыли з то тых першых якы пішли же было добєсідуване же і грекокатоликы будут ся вчыти Нє Ні не был так як По просту одного одну особу попросили жебы мене взял ає біскоп принял вчыти ся Грекокатоликы мали бы ся вчыти де інде внізні примас польс мал был яку примас мал там семінарию ніжніньску і там навет декі учі не будут хоті священниками дітей свело нам на бік от пан Панташ стратил зір інчы там також відішли і то были іщы дуже дуже придімною А до мене в Бурсі Вчыли ся в семінариях Лати в Очтиню о тей Крик Ґбур был монахом молодым вербістів дика ґбур пізнійше І я і зустріну был ся там такій оден священник якій поіхал Питомець што поіхал до Канады і він пізнійше в Канаді был там якій час священником потім вернул до Польщы і ся кум на стары рокы А так з такых переді мною до Любліна трафил брат отця Майковича і він трафил до Любліна З думкою шобы прищыти ся над священника ци до семінарі Як його примали не знаю Но фактум є він был придумну але як я пришол він вже вышол з семінариі на університеті в Люблині на Кулю Католицкій Університет на Психолоґіі він кінцил психолоґію хыба пішол по тых науках лікарскых він зараз жывел Ґданьску А я Был напевно як не першым но то єден з першых але може і першых але был єм першым тым котры з кінцю Люблін Шакінцю і семінарів і высвятил ся в <unk> році другого березня не высвятили а пізнійше Коли бы я ся был Любліні пришол два рокы пізнійше отец Дрозеновій Михайлу Борис пізнійше Пуроку За мене был отець гі священник Тарапатскій Станіслав Головаць Віктор О І в ней можна сказати всіх што трьох стали священниками хотій дуже молодым віку был мали <unk> років помер і отець Борис і отець Дрозд які ся кє така судба суй на році жытя померли оба і в Пульсі я працювал до <unk> року як в душпасти грекокатолицкым працювал хоц єй думу на стереял вступил зараз на початках што в <unk> може сказати так офіцияльно тоды в <unk> р А вже скоріше я думал все быти монахом студитом Студитом то може моя студиты были на Лемківщыні Де Фльоринці То були студити приіхали коли там в тридцятых роках коли приіхали студити як зачала ся біда про розділ конфесийны ті біды між і православія повставала То было но і Фльоринка належала до тых шо там хыба більша частина люди перешы на Православію І там і тоді єпископ на місце священника грекокатолицкого якого переніс на інчы парафі попросил студитів і они там замешкали на плебані і від <unk> хыба д третю ци четверту року были там Были там з адміністрациі лемківской же ну а моя мама православна тато грекокатолик і моя мама всекы Ото были такі добры люде што они всіх примали і всім помагали і яси так як мі то так зістало А прошу повісти якых два слова про маму про вітя откы походили Моі мама і тато повидлины сусідніх сіл з Ізб друге ство недалекого Ґрибова і Криниці Маме з Ізбы Ізбы то было як раз є село якєй єдине село в цілости пришло на Православію Там священник грекокатолицкій отец Хыляк також перешол на правуслові то гы был одинокій священник Дмитро Фыляк ся перешол на Праусловію но він мал причыны Він мал причыну бо єпископ Кословскій і там в своіх урядах його но напомнул не знаю в якым виді адміністрацийным што бы він был дівцем А на аж з жінкою яка была йому на плебані працювала але была йому была яку была йому вшыбільше кухарка бо мабуть мал невідвоє дітей Но і то єпископ казал упорядкувати жінку в Жыды віддалити но а отец хыляк Того не зробил но і збунтувал парафію Они перешыли на Православіі зышло бы в тому часі же шырил ся рух серед Лемків той москофільскій і він был як бы такє завершеня то было православія Іва всі перешына Православію бо отец іх в так гарну переконабу то была дуже мудра здібна людины Свого роду дуже побожний священник ревний і він был в Таленгофі він там Таленгоф навет учытелювал вчыл тых вязнів він был выселеный на захід на західні землі был на західніх землях а коло ґлуґувати ся там і потім він по пятдесятых роках поіхал до Золочыва там до його внучкы ци так він там помер по операциі мал операцию він тру потіл операциі дальше якмуджы же Старенкі Його діти по першій жінці то был знаю же моя мама казала ся пан Ванцьо пані Ць Ванцьо пан Ванцьо він потішуєм же был директором школы в польской школы гімн Середню такой десь Колокєльц Юн был вщытелем і не знают іх другы хто ту был але тоту были Аны бо ті другы поіхали на Украіну хыба діти Ну не знаючому тець не поіхал на Украіну Безкоронити ся номсловас і господи Боже оде знош і хвоі прословлено імя твоє в обі свойого нонос його кожалносова єсим провдоніє твоі сова єси водило провдоліт воді ся ти просити ім провдо дієд воді руку твоє юнакы тых подобо єдного ты бі подобо єды ты бі слова подобо секлю Выповіли же вася мамо были православны а отец был грекокатолицером ціле село Сертіжне невеликє село было грекокатолицкє хотя дво сусідскы три кілометр чоты відізбу і той отис хыляк як міні переказували в родині приходил до мого прадіда з Сервестера Михнєвича і той дід предідо был такым могутнім вінови там дал пляц в під будову школы Він был там ци вітом ци якій там час ци працювал в уряді в тым найнизшым Шніці Но і він мо він оцяс кєрувал жебы не любил былти жебы людий не того бо його выжене з села но єй отець пішол зниз з села бо не люде ся нашыт ціле село было грекокатолицкє хотяй мы належали до парафіі Баниці а баниця вже было поділено на половину хоті там был священник грекокатолицкій І тато был грекокатолик але по войні мі Стрыхо был жонатий мойой мамы двойрідной сестры якый такто ся так запізнал ж єй оженил ся з мамою і на заході навет сльоб брали в православну священика в мабуть о <unk> році І той но але в нас такій на лемківсци ні было звычай такє оно женийшы зо хлопом І мама приіхала жыти ту де мітато на Фольварк до Мєдзижеча ну і Зеленогірскє І на західніх землях від тут ходили до костела а уж як была можливіст уй до церкви але до сербыту дуже пізнійше А я знам тоты реалиі якы был ту а ту было так же Не было взагалі можливости деси мати грекокатолицку службу Божу хыба і тайну деси не знам де хыжы деси вкугоси тайну в лісі іщы деси также А в Польщы было штоси такє же особливо по <unk> р деси священник міг раз на місяц грекокатолицкій дати в костелі одпровити службу Божу ту вриянтків Украіні такого ани близко не было тоты мали те якысу таку можливіст же мы ту летім ани не могли мрияти В творці было кусьок інакше так як Польща то не Радяньскій Союз хоц і належал до тых краів социялістычных але она мала сильну католицку спільноту римокатолицку спільноту І католицка спільнота была повязана і з великым народовым потенциялом чы были они то были патріоты они любили свою державу они цінили свою історию і тримали ся єй і тому вним были сильні пружні Коли нашых нашсых єпископ нашу церкву розваляли гм она была по тзв псевдособорі львівскым была в <unk> році зліквідувана але вшыкє Польща то не Украіна Але і ту і в інчых краях почали ліквіду ліквідувати його слова но в пядесятых роках а в кульсі ліквідували ци через ліквідация наступила не наступил офіцийно бо нихто не піднимал ниґде повізань же єст зліквідувана Але забрали єпископа з Перемысля вывезли єпископа його каноніків його уряд ліквідували уряд єпископскій примусово його вывезли Владику Коциловского і помічника його Вывезли і Григория Лакоту І выіздали священникы і люде Выіздали нибы добровільно бо то было нибы добровільне Але так як єпископат добровільно бы не вывозили нико примусово так само і та акция выізу до Лукын была слугороду під примусом початками то не так было під примусом особливо ту нас на нашій Лемківщыні ту мож поісти жебы ато західньолемківскій люде іхали добровільно Они іхали не так на Украіну якы хтіли до Русиі там але іх понятя Русиі не знам якє мало быти Но і фактом єст же Лемків найбільше оселяли Луганьскым Дунецкым ци ту Херсон і ту на полудне А церква тоді як Шышенкы выізджали до <unk> року В <unk> році в серпни зупинило ся то Яку чытал десь може хто буде міг розвинути або потвердити же Хрущов зупинил той транспорт а суперозы на Украіну бы же они є недобровільны тіхі примусовы і через той варунок примусу є причыном был причыном того же зупинили ся тоты перевозы Хотя Полякы кажут чує в польскій публикациі же Украіна собі не радила з тыми переселенцями бо то были бандерівці І тому она ся і бояла іх тому іх не хтіла обрати А то было абсолютні інакше бо власні як чую од моіх чысленных респондентів коли они приіхали і нашли ся даякы з них во східній Галичыні Они понятя нимали што такє упа і што то за хлопці з ліса вечером ходят і што то єст а совітска влада іх выкорыстувала власні же они не чынили спротив совітскій системі і часто Лемка оставляли головку голоспу ци што ци посылали там де місцевных тіли бо іх бы за тото тоты партизанты лупівскы бы переслідували і такы было выкорыстуваня я Знам такы річы але зато власні Лемкы што інакше но і хтіли єм звідати як оповідати же з заходу в тоты лемківскы села з західньой части Лемковины были такы дост дуже выповіли же як бы самы хтіли іхати до Росиі То были такы міцны наструі москофільскы тото галосуют Не знаю іх Думай же так Думай же так не было украінофільство было сучнійше Но і тому священків і священків выіхало але не всі выізджали бо знаєме же не всі І церква наша была переріжена зостали люде <unk> тис выселили в рамах акциі Віса в <unk> році вывозили почынаючу від Лемківщыны аж до Поліся Ту тым пасом східнім вывезы вычыслили все докладно і церков службы Божы служыла грекотолицка до <unk> роколи вывезли іх то ніхот ся уж перед вывозом І єпископ Коцилоскій і інчы єрарх і ін просили ся старшы священкы єпископ Кцилоскій особливо звертал ся до римокатолицкых єпископів што ся зупікували грекокатолицкыми вірными звертал ся особисто мі відомо до кардинала Сапєгы Краковского звертал ся до того і Рим ся звертал також і просил жебы ся зопікували того і тому тоту опіку ту тоту відкрытіст римокатолицкой церкви на рекотиків было видно хотя і оно не было такє просте Оно не было просте ани єдным ани другым як мож ся было Полякам быти відкрытым для грекокатоликів цілі тых бандеровців не розрізняютно тіж зо сходу Украінців Но але ходит о східній обряд а не о партизантів Лі ходит о то же то были люде котры мали віруючы были так але они мали і політичны кольоры Хресты і нашы материяльны залишкы на Лемківщыні не руйнували тому што они были впа Тых руйнували бо то были рускє боґі Рускій бук іх ломали Особливісті желізны хресты як были на тых цоковаті ламали і такіх мы потім в сімдесятых роках ся они були А потім тіжу зостали хресты сьогодні по <unk> році они іх самы Полякы не тіхі ся іх оновлюют але ся і перед ними ставляют Квіты ставляют ци світу запалят сім маючку чытают молят ся і они шануют ду треба признати також свою рідну відповідальніст єрархы терновскых єрархій што заняли церкви нашы а не поспішали з розбераньом іконостасу не того ту напевно не в тім было было іх яка заслуга коли ходило протримати свою роду таку дисциплину між духовенством но і певні там были і ті што займали ся культурою і не нищыли забытками державный структуры хот Но фактом є же коли нашы люди в <unk> р вывезли не было уж ничого і церкви были перебраны і часовні і церкви были попорожні і римокатолькы заняли нашы церкви заняли Но бо там не было кустелів на лемківсній не був никде кустила том всю была церква даякых окремых Не было де в якых было окремых прошлов Не было них ниґде было дві церкви на західні Лемківсні Одерне І можу сказати высове і то пізнійше пізнійше о одерне бо там польскій пан мал мал поле і не продали того поля Лемкам кєд дали населе Полякам і они там выбудували в ХХ столітю дето село своє тому они єст одерне єст інакше побудова не єст як нашы села Оно не є при Ліці оно єсе ускінете гуцульскє село і там побудували <unk> тисов Высові то было недорозумліня бо жена тота де си там з Америкы выслала грошы коли явила ся аматер Бложе о <unk> руці і будували каплицу Новорі Явір она выслала на тото а в Кракові подумали же написано же то грошы на кустюль они такы по анґлицкы было написане перетлумат ся єли так і подумали же треба будувати ж такы высові ся розвивало розвивало ся уж тото купелі горд і там были елементы уж по Австриі были дикі Полякы пит були але там також будут дуже дуже Лемківщына была чыста відкін не было так на нову західній Украіні же были костевы і церкви Путе і той но І тому насы в Церкви служыли Римокатоликам служыли ім так і долго і там де де по тебе донині служат Чарна Брунары і інчы рачывой рожаствого ой жыво од кучы сме воротары Наприклад ту сме в ульбоні і ту все была отворена тота римокатолицка катедра і римокатолицкы священникы так як бы тыж было дубесідувано же грекокатоликы доколи тайно так можут потихы прити і нале вповідати в римокатолицкій катедрі колифы або стріти ся але в плысті Я чытала якє добрі зрозуміла єм же по тім якы выселили як была акция Вісла то лишыло ся дакы <unk> грекокатолицкых священників і они лишыли ся без верхівкы той структура церкви была порушена І они знали же мают удавати ся до римокатолицкых єпископів якы якы были іх покровителями ци як і они пішли даякы згай не хтіли деслужыти бо не мают той можливости а даякы пішли до костелів Не знам якы є бережли Служыли в ремокатолицкій обряци і акция добрі зрозуміла Добрі Они деякі не служыли біль всі служыли Всі сут не повинны такі ужыти в слітуалісты то были тзв біритуалісты Они відправляли латынників але хотіли были греко грекурискы священникы біритуалісты А то треба мати Біритуаліты клитуаліт через два обряды Но і они мали на то лем єпископ принял і папа римскій далы примасови певны уповажніня і там они тоту справу полагоджували І были такє што оден священник што не был віритуалістом і він ковнас люм одправлял то был отець Він был єден єдиний і він давал шлюбы хыстив дітей Мирослав Рипецкій і в школі Донині місце культур великой побожности Пете і Павлатамес Вітпуст і на Ольщыньскій Ні Рипецкій оти сме руслав так отисми руслав рипецкій ізділ команці то єст інче І він там на заходях приіхал в школу занял школу і він там одправлял і давал шлюбы і все хотяй примас мал претенсиі же він не мал юрисдикциі Не мал дозволу на томаты влады церковной Але потім то ті сюважнили і они є все добре А і більше не было такє шастєнкы могли десь потихывшы відправляти Але тото такє было тиха шум Но очывидно священникы нашы як пересеня пришли через Констабір Явожну <unk>кілько священників з того кілько было православных а так десь біляд <unk> было грекокатолицкых пришли і вони были відповідно досвідчены Римокатолицкы дали ім хліб дале ім сховали іх якы біды від того всякого такого повоєнной замішаня то мені трудно тото навет собі усвідомити коли же я был молодий то я думал більш жорстоко і більше так остро осуджувал як той дзюбина напликат по кустаборі в Явоні зупинил ся в слупску і тамСым был латиньскы капеляном але він коли в <unk> році Была та можливіст він был єдным з сихшол одправлял Бімборі І на суботу неділю прийшол до Білобору лихал сестер і єхал І стало ся то што ся стало в Бімборі і в інчых місцевостях до буду <unk> року бурсі ся быти За охабата зміна было не можно было відправляти Абсолютні ні Нашы священникы єдны другых поспомагали о ден отец сказал гриник в Новым дворі до пароха жебы му не давал обіду таку вынгайм дас грошы Бо він хоче більше грошей бы він хоче дати тым священникам што там є в біді ци без парафіі то йому зупу давали тіль за зупу він то і брал грошы бост табору здає ся там як штенкы були десь по увязниці то там не давали не позваляли привозити ідзіня тікій грошы бо люде не мали в душы так єм чул А ту ященникы попросту мусіли нормальні ходите на робота Е А весті можна было єм Не знаю не было примусу роботы не чуєм того Потім памятаю такій был отец Айдукєвич то він в Шпрутаві был він жонатий был Богриник і інчы буде не жонатий а то был жонатий І він был сутрудником латиньскым і люди знали же він Шпрутаве невеликым місто і же він жонатий але його примали спові латиникы сповідали ся там нево был він там был суз сузил Но і отримал свою долю порцию сутрудника меньша была порция його як супароха бо і ей там у кількух сутрудників парох каже до него слухай Дайте мені свою порцю а я той дам свою ты маєш родину ты маєш діти і жену і маєш того і він взял свеньшу свою сутрудницю апар а свою віддал оцю на чом Буйтекє я як бы чытала што перевані тоты священникы грекокатолицкой якы З початку удали ся власні до якысых парохій римокатоликы тото вшыткы были сутрудникы них то не был па нетрудникы такым зрозуміли жу они были ти готовы і потім Першы богослужбы нашы почали відправляти в <unk> р парафі <unk> на заході м іны і в парафіом моіх батьків ку Зеленой Горі Мєдзижыч Ісят постало дуж пастырств І они были одправляны в костелах то не были парафіі нихто нас офіцийно не примувал тыкі місце де уряд закрывал очы Як том было позваляти того напевно могло быти на писмі в бопеці не могло быти Не тепер могла быти узнана в офіцийню скоро то чуєм же навет славний такій тигоднік повшехний не міг ужывати слово грекокатолі Долго долго ся зо моіх часів фе хто списал якій там інформациі то не могла бы ужывати о грекокатоликах бо цензура б ліквідувала тото но І той но і не відправляло ся ниґде а на Лемківщыні в Куманці залишыл ся Шашеник якій повернул з констабору отец Каленюк відправлял службу Божу до смерти Коли помер <unk> буде же в першым році отец Лучовскє бы він за зытя собі придбал наслідника о той земнові Злочовскій Відправлял І тоді пришли і забрали ключы котры були десям в дверях і замкнули церкву і то забрал уряд неправославну неправ як бы хтось казал неправославну лем забрали церкву То є дуже упрощене Николи на Православны Церкви не заберали тіль уряд польскій людовий польскій Людовий комуністичні так як і Бутыді заперал І потім він дуже фаворизувал рыб православный І каже хоцют вам утворити отворили церкву і дід попросит професону священкєтиків тором можете на Лемківщыні люде нашы коли повертали по <unk> році на Лемківщыну просили зем дали священика До Полян навет батьку отця православного Капеляна ся бы його прізвисти тепер просил но і він з Полян бы просил жебы дали Ні того не буде І Всі знали же уряд Комустичні нам не дозволит тым репетицкым священникам того Але на західній і тому на Лемківсні того не было было служб так як тых спільно дбу на заході Там то што было сховане як латиньскій священник дозволил покликал то на похорон то дес на Кермиш То так воно было І там де просили то там і ся того притримали люде што не переходили на православя а там де одразу з люд пришол і православний священник ци з заходу то уж там уж они то но І тому в Ганшові было люде вернули там православных демокторку одправляли вс в церкві але тамбаня Завалила ся і Полякы кажду нє і втекли назад до Высовы і там не было дуже і но а нашы пришыту ту церкву відновили зо священником православным і там ониє понині А до Устя Кликал священник з Кабоскі такій был нашых усів Майковича Риника і він кликал він і мене як я ся был то я ся за ню одновідправлял Коли На великодні свята ла єси Нібря не осталиси мого зелесихоту О єс уж жывото і може конеций змовляйшы смати сусідно Я хтіла звідати з самого початку якы Вам пришло до головы же такой мусите быти сойствєником авні же виділи сте якысы сосєників якы для Вас были авторитатом Явер выгородил ся і выріс на фульварку німецкім на західніх землях на імецкым фульварку в трьох хыжах хатах было на самин десь Лемків ріжных з різных сів але люде які в свойо ячужой мов не чул там далеку за дальше за селом была асальтова дорога студенті Міндзижеч а мы летіли до той дорогы як бетхізу з Мідзеча іхали звертали з рынку жебы чукорків нам дали скорше нам якы мы там не ходили то нам казы не хоте там бо там Полякы іздят то так не з Поляками як циґанами доцили Ци з чым такым правдыно І мы в чужой польской мовы мен не чули бо там не было тоді не было радя лищы так о пут на селі і тот бла наша Но ходил до Костела Мабу як ходиш до школы В школі была реліґія польска школа уж была близка І я в польскій школі шыйну почал на свята мычуєм бой Полякы приходили хтось пішол там Коня напоіте як ішол з сусіднього села до міста посилку нашого фольварку і такє о Але маі проблемы Милювал в першым класім милювал дівчынку з такыма великыма кусами і питає пані чоє яка жу коса Коси а пані коси а моя сусідка Ружа каже бы нове знослал фульварку каже пані то варкоче то варкоче ну то такє мі ся запамятало ний такє было шут ся підчувало тото але з часом пішло так як пішло і ходили до костела Молитву знов перше наш Бодай тоту з матками ся молил памятам Дугнеска як тато мі ся молил тато мі з фронту вернул был в родяньскій арміі на фронті аж до Прагы дішли і вернул з фронту ж і молил ся все я з татом То так памятам як было цяль выскресленя мертвых то із єм знал же буде близко кінец мойой молитвы то іх было як бы тепер знам же был вірил таче ся ся долше болил а я іщы вставал і клал ся до ліска грів місци тотови І так і то было такє Пытайте ся як мі ся стало што быти ся ку не знаю як то ся стало то так як річ о тых про якых людина не може повісти чому як раз ста сутьба ани інча чому ты ся о з тою особою ани з інчою Так но знаю же як єм бумовым хлопцем том брал мамину запаску на плечы і співал в полатині пероня сыкулясе кольору і бо то єм памятал зутиньской службы Божой бый вшо по латині было і кади єм то такє было знати банькою но а на ал нашы службы Божой Бач єм приіхал ся ник раз на місяц я не то не было моє такє Памятам вывчыл деся запойде Божых і додому ішол з Ружом вывчы літоваришком і мамі кажу а мочы а по нашому буде так мамо то по вашому ани не а по мойому буде так Сьогодні памятам дякувати Боже якы тото мамине зістало і моім але богато людей діти мают інче як батькы мали Перекінчыками стали І такє было знати наше жытя ной выховам ся при місті ходю до Костела до міста Та млоді священникы муді парох хто і той біску призял часу бач як вони тоты мітів тримали му через таку загорнену в таку шмату аж ім рухами не дотыкали тогочий жес і то Но і а нашу тис был бідненькій старенькій іншко з табору вернул тисер Федоришак Я ся наветвого роду і встидал так был він был не выішол з того з автобусу та ногами сунул до церкви буслисков ату польскы шодзы так парадували но з хто якло чым был но Фактом єст же як є мал честернадцет руків то я вже сказал же хочу быти сящыником нашым не польскым А было то такє м інчыма што памятам што євтис старенькій так знищыл ся же уж не міг приходити і парафіж ся розпадала затіж час люде повідают Єпископ прийде до нас прийде до нас єпископ і приведе нам молодого священника І так люде чекали і я тіж з ними пишеме о ту слугу Божу Яси думаю Йой буде то єпископ та буду му тримати тоту палицю буду му тримати тоту шапку Я приходжу а там жадной єпископа не видно якій священник слід і сповідає І той то потім див ся а той гриник пришол в міті зес палицьом і взял палицю собі опер о стіну при престолі закісат як кадил ци потім мітру знял положыл на пристолі Нема тых што бы му ту міту тримали не матых што палицю тримали Яси так думал як бы я хотіл тоту палицю тримати Як бы я бы м хтіл служыти тым што буду йому служыти І так ся зосяло то момен такій собі памятам мупу початків моіту был де смо єм не знам з кільоків але было то може Я тоді сказал польскому кєнджю з Явочу священ Але тоді жем не польскым Я николи не мал понятя польской священникы Жы Бо наш нарід вірил буга ходил до Костела як не было наш а як было нашы то раз на місца і сюди свого До св своіх сповідали ся люде причыщали Но і так зостало потім ти бо це в Рынку ін ся споткал доречы як він мене долюблю на послав І мене біскоп Польскій не хтіл приняти в Любліні бо б ректу наказ іче до біскупа та біскоп не хтіл мене приняти бо бо бо бо бо бо бо бо бо бо боял ся же через мене выженут до війска музоберджю з семінаристів а він каже не можу приняти біскупсті а мій отец Гриник так спусил голову і каже А я його мам тілько єдного А я його мам тілько єдного Но і біскуп так замок якій час скаже біскоп до Оцягриника і тішыт до кін за ректора Як ме пишут директор той што кы залли сити попері і тако мі ся зачало Боже а ту гый воріт де ани не можна было мрияти жебы офіцийні ся вчыли Але з початку были сте просто священником а за якій час подумали сте же хочете быти монахом Дак ям і початку думал быти монахом і священником а я не знал як то быти монаком і священником я знал же хтіл бым быти Але отизрини мені і також хтіл быти ридным туристом але його біскоп не пустил до монастыря бо взял його там до багато обовязків отизріник был професором был остатнім парохом в катедры в молодым віку Но ім бы нежонатым уж <unk> року він был высвячений А тамты продили в р Но і потім каж Але ти ти ти ти ти тищый ся Де ся тымал сягриника і буєме хлопец ушевця носиму торбу ішол на службу до Кустева дому католицкого м В перемыслі там на вакаси ся вчыл а в Рымокатоликів цілый рік сідил і вчіл ся теолоґіі Бослові вшо інче а дальше всьо было не знати в ся мы были під примасу знасу ся того такє А як были свячіня то о пак выслали на якы супаратів дехоманці цеден Яберем ся до Прене высятили бы не было ся риник каже першу другу берез них з кінцюєм школу Семінарів з Даловской ся іспыты за очну так в той шести рік Од <unk> років мусіл быти бы то університет але то я так што навет мал проблемы з маґістерком по тоді ся ним робили і той і до роботы до парафіі до Куманці мне высылали бо отець Рыник і Майкович мали інчы і забую зізати ся на Західню Лемківщыну і ту і ту і Перемышлі там люде но і ту так бує было Але мол недолго і вернули о на пілніч ос Ні я был в Перемышли про цюгринику коротко і потім мене высели до куманци на літо і самому як од на парафіі там быти Я там был два рокы і поіхал як котры з них в <unk> р померли то я поіхал на місци ця дзюбыны бы там не ти дзюбы на весло на своє місце до Білу Бору Но і я там почал душ і там мі был аж до того часу покійны поіхал до Василь поіха на три рокы До Циґанка бо там монахы мали быти але монахы не приіхали бо в Украіні мож было ужобі спокійно жыти і не было по те єхати до Польщы монахам з Украіны і тому я поіхал три рокы пізніше на Украіну Я не цілком зрозуміла як не было потребы або думали же в першым рмостійна Украіна де буде монахам на початках єхати до Польщы там і зберати бы і вчыти тото а потім оказал же самостійна Украіна дуже свобідна і дуже толеранцийна і може буде норман жыти монастырям Новукраіні ом і так інм А весін тепер і Хом до вас так през перемышляний том дорогом попринів то было поручено ыкю єр монаху Севастіяну Дмитруху вас Іхнял біт ми власні І чом благ інстудеты Чом влах і студеты як в Польщы были в тым часі якыс был отаци ден ол сте цурай вибу зі мною Я його взял тотю до себе до Білубору і мы там жыли в Бімборі од <unk> р до від помер в <unk> році десят років то він там зі мною был хотя тож был в Римі в монасты Студитів І то дві особы то была Ты двой дві особы мыла розумім Я працувал діюж пасы был емерит тас старушы бо як по метому пару років А бокы прийхоли телту мі тужы навщыл ся жыти в побожу му і серед своіх людей отце я вам щыро дякую мі барзі кому было з вами бесідувати і якысы іщы річы хтіли єм знати і си побісідувати може колиси то можливе і можете ду мене подзвонити як задзвоните нам на монастырскій телефон на фісти они мене получат наймийшы На кіль будлиме завершыти нашу передачу припомином же гнеска нашым густів был отец Яків Мадзелян священник і монах же належыт дочыну у Оповідал нам о своім пути до священства о дорозі до монашых святінь і о жытю грекокатолицкой церкви в социялістычній Польщы Были сме гнатка в монастырі святого Йосифа Обручника і в монастырскым храмі святого архістратига Михаіла Барз дякую отцю за таку цікаву бесіду і мам надію же іщы ся стрінеме і іщы нараз побесідуєме До Львова до монастыря Студитів запровадила вас Анна Кырпен Оставайте руй до стрічы за тыж
