Як корчма для Церкви ся прислужыла. О початках «Сарепты» оповідат монах-студит зо Львова, отец Яків Мадзелян.
Автоматычна транскрипция
В летом вас мили моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Хоцю здесяти з єдной мойой вендрівкы яка одбыла ся уж не зном кілько років тому але давно Якоси в літі выбрала м ся до села Новіця знате то ґміны Устє Рускє тепер Устє Ґорлицкє Ну то выбрала м ся з Дуклі іхала єм з Дуклі і то автостопом і хывера Мали єм серенцю же трафили ся такы люде якы не мали тади іхати Але завезли ня аж саму такой новицу Чом є тадіхала Предовшыткым цікавило ня тото село бо там ся вродил Богдан Ігор Антонич поезию якого барз єм цінила Но і в кільым вкінциг видіти рідне село Антониця а і видіти доколишны краєвиды якы так сой думало Пак ся переляли вы Поетичне слово перетупили ся в поезию Антоничы То была прекрасна вендрівка яку памятам доднес Пишла єм през цілу Новицу пришла єм аж до сусіднього села презлоп де могла єм помилувати ся прекрасным храмом і то церков святого Архангела Михаіла поставлено в <unk> роців Такє мала єм шістя впустилиня та день до середины то могла єм вшытко добрі пообзерати прекрасні там было но а у селі Новица тиж єст прекрасна церков святой Параскєвы з <unk> рока Але в тым моменті она была заперта А коло Клебениі Іщі і Каплица Успіня Матери Божой з <unk> р але тота каплица така як невелика церков і пиш Варсгарда Акурат товды там было отворено і докола ходило дос дуже люди ци туристы ци нетуристы Но ходили ходили і нараз вшыткы глошли выклебанію а я хотіли єм дашто більше ся дознати і глошли єм тыж тадиль до середины Было полудне но і вшыткы сідили єли обід Як ся вказало тото вшытко зове ся сарепта і в літнім часі гев приізджают ріжны ґрупы ученикы студенты молодіж а тепер зышли ся ту родины а цілу тоту проґраму серебты провадят місцевы грекокатолицкы священникы Хоц была єм чуджым чловеком але серебті приняли ня яко густя одраз дали мі полуденок і вшытко оповіли о новийці но о вшыткым оцім я лем іх звідувала і повіли до кого в селі іщы ся удати же може більше оповісти так єм і зробила і на добре вышло но і така то была несподівана і барз приємна стріча днешньой передачы легнім хуцю побесідувати про тоту серебту Але при тым уж в кінцю з тотым антоницьом і повім хоц вындрівка моя сама по собі была достікала і цілком удана але з антоницьом мі не вшытко ся удало бо краєвиды докула выглядали цілком не так як в його поезиі яку оддавна єм любила Аж пізнійше дозналем ся же так і мало быти бо поета якій вродил ся в Новици ґорлицкого повіту прожыл ту деси піторо рокы і не міг памятати праві нич зо села Новиця Дозналем ся тиж же малий Богданко в іх дітинстві найдолше аж до ґімназиі Прожіл в селі Липовиц коло Яслиск а ту Юсь Сєноцкій Пувід і вера Краєвиды Липівця цілком більше подібны до того што вышло пак спідпера Антониця Але то так принагідні про Антониця А тепер вертам до темы нашой передачы до саребты Найперше вартат выяснити одкаль походит тота назва одкаль тото слово саребта Серепта то барз давне місто на східнім березі Середземного Моря на полудню Лівану по арабскы называют го церпата ци царфатнешнє місто сарафанд то пра пра пра правнук серебты Выросло юж за границьом того давного міста Сарепта од якого доднес фактичні лишыли ся лем руіны Місточко Сарепта лежало медже містами більшыма містами можно повісти же то были і місто державы якы ся звали кір і сідон і в ріжны часы належало то до єдного то до другого Заснували го якых <unk> віків до Христа в Фінікійці Певне там была в тоты давны часы яка си гута де вытуплювали желізо ци інчы метали было легні такє значыня слова серебта Але чом так названо шторічны лідны християньскы стрічы молодежы і дорослых Што в тотій новицкій серебці мало бы перетопити ся І як то одбывал ся тот вытоп Певне для того жебы тото зрозуміти варто спомнути тот фраґмент зо Старого звіту з І Книгы царів де чытаме власні про місточко Серепта і про про про про про про про про про про пророка Ілию І повіл тіж бягнин Ілія же родом з Тіжбе в Іаді до Охала Так певно як жывый Господ Бог Ізраіля же придюго лицем єм здую Тыма роками не буде ани роси ани Дусю хыбай лем на моє слово І пришло му такє слово Господнє Быт осаль і оберний ся на схід сунця і схуй ся куло кєріт потоку же на всхід од Юрдану Будеш пити з потока а Гавраном я приказал выжывити тя там вышол він і зробил за господным словом і пішол і оселил ся коло кєрід потолку же на вхід од Йордону Гороны приносили му хлібы і міс роны і хліба і міс гечер А пил він з потолкы Но през якійсий час высхнул путік бо не было дусів в краю Товды надышло до него такє слово Господнє Стан ід до серебты судуньской і там осядеш Ото наказал там єдній в дуві жебы довало ти єсти Встал він і пішол до серебты Пришол до брами міста а там єдна вдова зберат дырва Окликнул єй і рече Прошу тя принес мі в дзванку кус влоды ся напити А коли она уж вышла по воду крикнул Принес мі істі і ковальчык хліба Оно же одрекло вер Як жывый Господ Бог твій не мам я хліба з печаного лем змінку мукы в горци і кус олеів з банку Тепер назберам іщы дру верну домів зрыхтую тоту што мам мі і снуве пак зіме тото і помреме Ілия рюк тоний Небі ся ид і зроб як єс повіла лем наперед Спець паля дляня і принес гел а товды зрыхтує ся паята субі і снулы Бо так пуліл Господ Бог Ізраіля горнец з муком ся не упорожнит і не забракне олеів з банку Аж до того дня коли Господ пішле дост на землю І пішло он і зробили як повіл єй Ілія і єла он єй і єй сын долгы дни Горнец з муком ся не кінчол І в дзбанку олию не бракло за словом Господа же повіл през Ілію Ну путім здало ся же заслаб был сын той жены ґаздині того дому Хвороба його была барз тяжка і Престол Дихотис І рече она до Елиі што мі цінити з тобом чловеце Божій пришол єс донят жебы припомнути мі Моі гріхы і новести смерт на мого сына А він рюк до ней Дайні твого сына і взял го з єй лона за міс Двори світлицю де мешкал і положыл свойой постели тогды візвал Господа словами Господи Боже мій Ци ты вціниш такє зловдовийців якой зымешкал єм жебы навести смерт на єй сыны І простер ся трираз над хлопцьом і візвал до Господа словами Господи Боже мій зроб так благам жебы душа той дітины вернула ся до ней І выслухал Господ голос Ілиі і дуся хлопця вернула ся в него і він озюл Взял Ілия Хлопцюка знюс го зо світлиці додолу хыжю і передал матери і повіл смоле Сын твій жывий Жена же повіло до Ілиі Тепер уж знам зє з Божым чловеком і же слово господне в устах твоіх правда Ото было оповід зо Старого Зивіта про подіі якы ся діяли в місточку Серебта то передеме до Львова до монастыря Студитів і побесідуєме кус о Серебті не тоді вхозевітній а тоді же в Селіновиця побесідуєме з ойцьом Яковом Модзеляном Студентом прошу послухати нашу бесіду В тым році то уж што маме <unk> руків як одбыло ся перше сарапта рідне Так і хочу о тотых фераптах тышю бесідувати бо то О было як бы такє неформальны такы Стрічы на Но тоты лемківскы серед на природі Кусцьок якоси так дальшы од люди од цивілізациі і такы духовны стрічы якы можливы зробили ся в тот час так скоше не могло быти нич такого так пришло просто Як тепер повідалит выклик часу так я то зацяли ся і то важнівы перепроводили тоту першу середту так І першы і дальшы серед додняли ся туру Так і то была ваша ідея в ци спосіб другій дал таку ідею Василі то она не трудила зі мною в міні коли я был на студиях в Люблині в семінарі тоді был латиньскій рух де мали ту таку тіжу стічы ото было такє лотиників жыве де молод в агяцийнім часі більше розвивала ся зустрічала ся в духово і же січала ся врозмавляти поглыблювати знаня корыстати з природы но я оскінцю з семінарів был в куманци І потім і в Бімборі зродило ся в мені вже тоді коли я побачу ту нашу молодь на чужыні Што молод тімоді бракує смаку тых коренів своіх то жыє у основі той візантийской грекогрецкой традициі на якій сперала ся наша церква Жы не было нашых храмів мы відповідали в костьолах то был щыцінек то было Барково в Бімбурі в Каплиці Цмінтерні по німецкій без іконостасу І на катехезі яку тоді вже ся бы провадили в нашій спіцеркві то відчувало ся тоту потребу тоты нашы молоді люде молод діти питали Ну і коли появило ся ще в нашій спільноті в парафіі Бірб кількох богословів они ся зголосили бшы быти священниками отец Вайкуш отець Мускалик отець огородник і там Дроз були поповиц тоді В розмові з ними мысліджу такого і нам треба то зробити І нам мы не втіхали від цивілізациі мы хтіли наполнити нашых душы нашых люде нашых молодых Своім рідным жебы побачили іконостас побасили церкву А жебыл яко студент на Категезі в Новици і там мешкал в <unk> році на <unk> році і на плебані там де зараз є серепта То пише мені думка шоб там было но і мы так скорыстали з гостинности села селяны нам були приятливы і мы то не было в тім місци де тепер серептале то было в корчмі близ ниже ближе церкви Новицкой і там мы мали за моіх часів покы я не перешоду до Циґанках Коли єс з Білобору доізол з молодыма людми то мы были все там в новици на цій сарефі Серце одбувало ся є то был єден турнус людей было від <unk> Бывало навет і більше до <unk>ламули з середніш Юс іде хтос і старша початках то были парафія Білый Бір і значыт околиці Білобуру Кошелінщына Потім злучыло ся до нас ся і з Ель Бльонґа і там люде были отец Вайкусь ся яко студент питомец мал там катехезу і спровадил і мы так єднали ся а потім то ся так звынуло коли я уж не міг провадити той серепты бо был повязаный з монастырем і інше тебуло при інбу тото нашы студенты в Оф мене підтримували вшы студенты з кулю особливо О там был небіщык Добощак пан Трояновскій якій жыве до ся в Німів і може при серед багато што сказати І вони звернули ся до ся піпкы як заохотил і жебы они ся там звернули бо то о был там на місци і так ся потім то перенесло і роздвоіло і на куманцю і повернуло потім ся до Новиці бо пошекан было тіхів в Куманчы Але дішколу <unk> р повернули до Новиці там отец Іван Піпка здобул материяльны місця від ґміны тоту плебанів потім будинок школы і тамшы інчы і тож єнідкой великою серептую котра має батоту турнусів багато груп і ріжны і ріжні не ті ґруп але і розположня мені навет того голу не пришло што може быти то што я тепер бачу Але ге мы на той час сме були відкрыты то не я то не Мініст славы то Богу Богу слава і подякы же дал людям таку здібніст А мні мене сперали моі нашы благословы і потім вже молді священникы як могли ту приізджали і деякі свізкы уж також выпусникы універсику Як было в початку яка была проґрамы і кілько часу прибывали участникы там два тыжні ци кільку ци Як одбывало ся не тепер же дуже до кінця тегниже приглядую але знаю же то было біля Петреі Павла То был місяц липень як ся підбули тоты праздникы і потім ту буде смо розкладати по <unk> важне было то жебы было неділю як найменше може было бо там на парафі тема было комусь быти Но і то бы діж до двох тыжнів єдна неділя і ся зачынало в понедвох і кінчыло ся пятницю в суботу дво тыжня І яка была проґрама Што люде робили якы з печатку хто были та як бы ученикы ташых класів і студенты проходили Середня школа Да Іде шо студентів такой і не студентів такєт повижы повижы так повыжі тых <unk> років повыжі то видно на знимці є там такі знимкы старино і то было ся в тій в тім в ті В тій курсмі І корыстали мы з устинности сусіда пана Тилярского Тылявскій були по сусідскы і мы там нашы хлопці утилявскых ночували на верху на тім на студолі на чы на хаті а дівчата ночували на верху серепты насі серед той Корчмы а в Середині в Корчмі були была кухня така провізорична така кабула і з такым шпаргетом ориґінальным лемківскым но і бла приміщыня єй два приміщыня бумино Дівчата рыхтуали істи былу спільны обід сніданок вечеря посуду мили в ріці умовы такых не было ну але нихто не хворів мы были в сі такій за Так бы то бы то бы початкы то были дуже простык выносили попомагали давали нам такых як умы милостиню Чым могли чы ся материяльно наскы скріпляли ніто мы і сюди купували так нудно купували в склепів чого Важне было то же то было також мені то было до вподобы жебы то было тох від людей дальше від муд не могло в покусы вырывати ся діс іхати а такто до устя до автобусу было дис вісім кілометрів чолі не было такє то так же смы так сідили і были мы з тым своім занятями звязаны і з собою но А шту занятно то службы Божой не было шуденно служы Боже было то на такій маленькій свята як були выпали тот могла быти служе Бож А так єдно было суджіня більше Долше Як наприклад вечером была веціня то рано были молитвы ранні а як рано было утня то вечером міг быти молебен або вецінні молитвы І потім по сніданю занятя До полудня были занятя в ґрупах по якій проводили більше си проводили было словы То было занятя з літургіі обряду обряд літургія было занятя з істориі істориі істориісториі істориі Церкви і істориі нашого народу Машю так особливо особливо питунців нашы з тіж були семінаристы тіж особливо сули з нашы парабі Но і они были такым же они ся приготувляли шуб то мати Было іх трьох в трьох ґрупах і буде выміняли ся Но і бо были три занятя до полудня А потім потім было біді по обіді было вільний час і потім знов вільным часі были за такій зустрічі практичні што были розмовы співаня пісень то і інше І потім як побоослужню было ся весеря і повеселі было были в цількы Тобто мож дати ватра Оно не мусіл быти на дворі дуже часто мы тові было в тім і то співали такє кажу на шаловайні Того лодоло до лодоло того того Ті якій они вміли якій а тоді люде вміли багато спят ужы не было не было комплютерів не было тых всіх медведя пляншетів тож они были розспіваны І они співали то так як то кажут тому яка нашолола єй юде голошты ды кобыли сте іх лідіе зырвало Ева віцет уродю зґрутували смо і логривів лежы годом по світі роди гольці микщы Єй знезя на тойцях мы дуже дружыли з нашыми такыми героями святыми нашу народу в нашой церкви м ін згадували бы то бы у смерти жебоженійшого Іосифо Потиял ся сліпого і місіжовацка пісня на Сибірі в Пунстаборі і ходит постать Стареса Булага і так дальше І ту пісню мы там вывчали потім співали і того ту ся дуже записали в тім оці друзды єдно ся Богдан Друз і єл потім братю ся Роман Друздно і і другы продишы так уж пан Вуйцік Руслав ну теж пригадуй собі так было Так така і пізніше і з полудня приізджали куменчы Но тоты же іх перехилили на піл і деякы через раз были на полущы і в Карпатах і о так мож і так Но знаю же то не было такє в церкви Церкви нашы невольсків зорґанізувано в <unk> р так як сьогодні не мато што мы были під Примасом під латиньскым підно в Свогороду кожный важный был пастыр якій підпожал субожной одтоці реник Уж помер ташы што музовце дзюбины Но то буде орґанізация си така дуже не того не і середна не была нихто оголошінь не робил не давал не того чы так взаємно ся там скликували Но аж аж потім Янови Для тотых слухачів якы лем тепер ся долучыли до нас підповім же сме во Львові монастырі ойців студитів і бесідуєме з єдным з монахів отцьом Яковом Мадзеляном Уж другій раз стрічаме ся з його мостом в проґрамі <unk> процент іх хто слухал іщы на початку осени тоту першу нашу бесіду то уж вшытко зна а хто неців для тых варта повісти же отец Яків товды іщы Ярослав вродил ся в <unk> р на пілночі Польщы в Мєдзыжецю Вількопольскій каділь зо західньой Лемковины была выселена його родина в часі Акциі Вісла Мама його мостя походила з ізб а няньос чертіжного Отец Яків студиювал богословіє в любліньской семінариі і был першым грекокатоликом якій там студиювал В <unk> році был высвяченый На початку душ пастырской праці два рокы служыл на сході Лемковины в Команці а пак пару років на пілночы Польщы Остал монахом студетом в <unk> році а в <unk> выіхал в Украіну до монастыря студитів до Львовы Пак Стало ся так же од дец яків поіхал служыти на як років на Лемковину а тепер зас жыє і служыт во Львові В першій передачі оротко оповідал о своім жытю Як пришол до того жебы остати священником остатным монахом Бесідували сме о грекокатолицкой церкви в социялістичной Польщы в <unk> рокы внеска наша тема кус уж ся власні зачали сме бесіду о такых стрічах можна повісти реколекцийных стрічах грекокатоликів якы названо Сарапта но і зас вертаме до нашой бесіды А не было і кого жебы дато Даси дойну же што си такє роблят не знам хто позволил не знатя як же были якы сы такы Но може ци вы сой сідили в горах і никого не обходило якы су там люди што си роблят нико Я думам мы сідиме в горах і мек мали а всюди зоснутися ме пляноване На другім тыжни першый тыжни то мы сідили а дві тыж мы выходили брали участ в Ватрі Шыватра была в тім Ні ні За моіх цьотів у бортнів варте воймы до того буртну ішли По дорозі зустрічали ся звід одпові з людьми так уж деякых людей запрошували нас на бесіды з молодыми ся бы розказували як пан як вони про церкву про про нашу спільноту Такі мы были там мінічный пан Мутрибу пригадуй собі Думал же для молодых ватра то была атракция Но главно тот тя той час так і то якы залапало бы то якыси засоло ся так ся засяло бы бачте сьогодні серепта серепта мы навет першы рік першы рокы не были з назвою серепты одзнайомлены але потім задумували ся як то назвати тоту нашыі і на хыба на другій з на другій рікы і то хыба было під наткніням одся лайку ся Тоді питум ся і така ідея назвім то сарепта Но і мы тоді натіж тако приняло ся приняли потім были і памятны такі значкы бы давали Ном як вертали зробили сарепту знаю же перед тисячюлітям Перед <unk> роком была серепта в циґанку і може навет і не є одеден раз сарепта в циганку было бо там были можливости такій што на пілночы З нагоди відпусту в вімборі такой день ско серептяни такой зустрічали ся Но і час репта якось так розвинула ся што людины тых люди ся зміняют а та ідея в нашій церкві зістала На взір взір то был від латиньской церкви єсо бы сам Бляхніцкій был такій рух Сєнза Бляхнізкого він был В природі в вакацийню пос поза категезм поза навчаньом такым катеґтичным было то розвивало ся І той дух він не міг быти скорійше появити ся бо стары отці они они не были людю тамтого часу Алже першым студентом котрый зкінці люблит то буя І яс років бачу яку неє рубили як о чому не жыли І у мене потім были і інчы же повмирали отей здрост зенунс найстаршый брат а потім Борис помер ну і інчы потім і так особливо нашы тоті што были зыкул мене в Бытумці то тото підхопили то тым жыли і о тисів десміт Іван Піпка вінєн звін є дуже може схилятими зыстыпами то єст великій філяр стол того той того серебского орґанізму той той патри Як можна былі сте од два тыжні ся скінчыли і можно повісти же вертали ся додому кус накшы люде Можно повісти же докус інокше І думам же што сут довале і природа Перек давала ім природа давало ім всю і они і ті люде то будут ті люде котры потім выіхали до <unk> році де ся іх подім чужоли в Канаді што они десь там на Заході чули ся як там з Заходу выізджали люде з Польщы і вони там были дуже активні в церкви Таку активніст в церкві наші молоді люде місі здає же там мали можливіст здобути той цук відвагы же нас нас є багато як в Украіні на Майдані казали нас богато нас не подувати но і так мечало бо інакше было як старуці вмерали І так як тото а істо інакше як што появит муді Важне было для мене особливо было важне також на серепті шоб серептен так чони ся зустрічали з людьми відвідували пана стефанівского в Білянці і його там з нам зустрічал ся мы відвидували монастыр сестер шороку Василия Нок котры там были в початках своє жытя В Ґорлицях так і сут І мы о З православным священником зустрічали ся також в стіны Білянців в Кункові і мали таку позитивне пы про інчы жебы смы мали свідоміст мыєх Людми Христовой церкви Церква Христова ном на Лемківсні чув нас а не тіхі быти такым в цімс То так само до нас пришли раз другій раз латинникы з свойою сарептою ся так скажу они там ішли пришли до нас неспантны тіті Там пантна і там зо Пантной тоту шутє Вы пришли до нас бо они там такуж мали свою серепту ну і так мытел і то пути позитивы єдно наша молодь была наберала ся такых гы в той так відвагы і силы Народиса в Лемківскій містачку Дуґі Пришли Лемкы кресаня і принесли місяц кругы пришли лемкы окрисланя і принесли ти ся в кругій тасы сліса Сталиця сліжі На тых санях в силі не знану Битьо Богызу дитьо Боже быш тай свій ластаны Снят ся різді сни на дексаня кіос на конь хоці на кригу сарни Хоці на заві Крутит ся ато Ластрі на доглоні гумаґій місц золоти горі місац горі скот сон сеу крыса Славицкій кідут сами плоце поні снігом сте лица жытя снігомсте лиця жытя Каз стріца сажы Христос Сарождаю Смаґій му А пак як вернули думів тоты же были в тотій сараті они медже собом далей якуси товаришували они медже собом далей творили може там уж зло якы старі влотелі гульткы творили і мали відвагу тако шукати брати усе звінчых ани быти пасивным аґентовом ін УСКТ обєднаня мало таку ж молодіжни на выто мандрівкы по погорах по тампу потім тоту они братків уснуты украінкы проводили Так тоты люде якы з пілночы они переважні были переселены з Лемця Надсяня Так так так і Хуманшы так он техто были бы нашы Лемкы як тых західньой Лемків бульбі ся в Вроцлав студиі но то іх было меншын але знов приходили місцевы молоді хлопы хлопці дівчата з Лемківщыны до нас ага то можно было одвідати тек тех то о то уж было дами цікаве бо єдны знали єдны но другы знали другы а разом тоте они тиж могли приходити брати Рядут ся тех так Думам же барз велика справа была зроблена же тото насіня якє было посіяне в Сарехі же оно выросло і дало світліты дало дало цервло выходило як бы Но но як перше грекокатолицка Церков мусіла дакус она была я притиснена она была схована она была така но не а ту уж выходила пізнійше на обшыр формаль формак форма категізациі Пошырила он ся дуже навет до некатизациі але выцерковлиня як тоту можна было назвати пошырила ся она была в якій мірі навет незнана до той поры в тім в нашім сіні в нашій нашій традициі і в нашым народі она ся пошырила тоді І видочні впала на той рух Саребскій на добрых рускор вітах дуже розвинул ся і до сьогодні він істнує а також чути было про той рух на Украіні і то было важне шыто не знаю як на заході але думай же коли Нашы поіхы поіхали там чы також станести туту свой чутости А Были там якысы тыж в проґрамі Ну походы деси том по горах деси том Ново секта вкаже были походы нас на ту Новатру миновату і сли выбрали ся одендень скорше ночували і там мали богы помолили ся в Бортнім і там мали з потім зусит з кымс людей сладкы з кым скоп запросили там но чы такы вызначы ных што на моли дішучы оповісти Цікаве но і понівертали також на пішкы ішли товто было слуго такій поліка і проґрама і думам єм то што єден покіт На Гору Явір Оляні Природо перейду до другой темы і перейду до другой темы яку плянувала м до темы Святой Горы Явір бо барня той цікавит і коли вы товды ходили до на Гору Явір што вам было Можно было войти до той коплиці можно было там піти там хтоси был як там там ы ну не были священикы так там не было там были прославну церков Селі в Высовій Але прослав таку як бы до ней і тота каблиця ся односила же они і Церков была православный священник бо церков была така яка была был в Ганчові І як му замі приходил было отец Олесюк з Білоруси жонатий на Лемкіні з мойой родины навет Відсиців А Лемкы переселень повернули просили о грекотильского священника Є богато є документы што просили до священника о грекосвщеника в Полянах Іди інде просили Бо якы вертали в <unk> руках Га просили ся кєди кого просити Но кого моли просити місцеву владу Но влада Ода каже польскій біскуп на Єсновциску тот тебо уж сін і уж тего ся не стане уж не бє Не тому си бы він не хтіл але попросту знав Влада Людова не єст до сьогодні грекокатоликы в <unk> році в Росиі не може быти леґально чому А тоді смак теперішньой Русиі то был в радяньскій владі Пустів Людовий А тым більше Полякы нас переселяли не по то жебы сме мали тоту церкву грекотильску яка была заладом і єй потім назвали як нарід тіл самостійности і церква тіла самостійности то тоты ді настоваришне ш нацийоналистичне шовіністичны но і тебе єй ліквідуват і зліквідували На суборі на псевдособорі в Львові в <unk> р зліквідували і потім відомо же в бурсіла не было низліквідувана альба ней але не істнувала Непозволена Но непозволена была офіцийна косцерта было сужня від <unk> Семульс почали быти позволены але тоты стеж былу кольорову Дорогы моі слухаці днеска завершуєме нашу передачу а до темы якых бесідували сме тепер з ойтьом Якувом Мадзеляном студетом мам на мысли іщы ся вернути Щыро дякую йому за тоту бесіду то бо за юж друга наша стріча з Єґомостьом мам надію і на новы стрічы новы бесіды як ся удаст до такого чловека направду барз цікаво слухати До Смого Центру Львова до монастыря ульців студитів запровадила вас Анны Кырпан Оставайте здоровы до стрічы за тыжден
