Бесідуєме з Марийом Одрехівском-Хомик з Вількы. Пані Мария оповідат о сороковых, пятдесятых роках во Львові, споминат вітця, братів і інчых різбярів з Вількы і Балутянкы.
Автоматычна транскрипция
Видам вас милим і слухайце при мікрофоніі Анна Кырпан При початку нашой передачы тот тому повіла єм же мам утютя што коли ся замкло бо зачынат ся оповідати о проґрамі про колиси єдного а оно переходит на другого і вкінци вертат до того першого Но і така єст і моя оповід о лемківской творчой інтеліґенциі во Львові Але окрем того же тотатє замкнене коло вартат повісти же і долі тотых люди барз цікаво переплели ся медже собом Колиси в нашій проґрамі Бесідувало ся о знаных співачках сестрах Байко но і Даниіла Байко оповіла мі же зо своім будучым мужом Юрком Амбіцкым запознала ся іщы товды коли вціла ся на краватскых курсах в Сяноку а Юрко Амбіцкій Ходил з недалекого села Прусик до художньо промысловой Школы Они стріли ся в цілком інчых обставинах за пару років стріли ся уж по выселіню во Львові і зрозуміли же призначены єдно для другого Были барз творчі люде Даня Скінчыла музичне учлистю консерваторию но і остала знаном співачком А Юрий Юж тиж не был простым різьбаром по мистецкых В студиях в Інституті Декоративно Прокадного Мистецтва міг осягнути вершыны різьбы творил правдивы шедевры Ціле жытя він спілпрацювал зо своім молодшым братом Мироном Амбіцкым они были цікавым тандемом Но а з другой стороны Даниіла спілпрацувала зо своіма сестрами співачками Думам же вшыткы знают тріго сестер Вайко Цікаве же єй сестра Мария тыж выдала ся як і Даниіля за Гійбара лем не з Прусика з вількы Василия Одріхівского Він тиж як і Юрий Амбіцкій пішол том самом дорогом од простого гірба до Майстра Найвысшого рівня В кінцю в Львові Художнє Учылищы ім Труся а пак Інститут Декоративно Прикладного Мистецтва Послухайте як оповідал колиси о нім мій Мирон Амбіцкій Было такє Товариство Художників а я за різбярскій Цех там там Лемків был Лемкій в гам мій колеґань чы він там был начальником Цех в Лесі Краємкы а я писал Товариство Художник Або мету тверсти художнику обєднали зі спількою же товариства не было худолі Што вы робили што сы замовляли Замовленя тале бы зомовлены сувініры робли сувеня по світі робил тикір кєчаплик кісптахів тикіго і Лемків было тарілкі яє і то робил до были зомовленя про сто Лемк выдумали його лимкір бы То ряд чары такы выхычкы такы же дах можно было знимати туй хатенкы мя тамтакє был Одрехівскій Василь Деківскій нотам то Єожылька Мария Байко Він різьбарін теж кінчыл Інститут але по імрас приходили там приходили колеґы нехудожни квіт друзі приходили Лечкай Кажу так то Ясит пого та Хто бы може пішол тобы купил якыс фляш а сьодні не мам грошы не взял з дому А хто бы там пішол то я бы ай я бы што ся зробил я шо зроблю зато штам бы даш до маґазину та зроблю різбу но дайте мі кусок сучка о а кусок твій липы брусок но ах як Ты зробиш так скоро но дес так будеш годину там домаз годину буду но прийдеш подився приходит тримай тых <unk> як можна бити Одрихівскійскій тарізба краст Но і скульптор выкасні землі Ядут таку Васелю Ноташато не такє взял кофекшучка тай зробил Но а тепер може послухаме дашто з репертуару Сестербайко жебы перелетіти в тоты рокы лихі не знают моючы моі знає моє глубит моє Похне небо любиском травышою Сперть проче твоє даюті не даю свой своіх бріжы однізата не во Десиво героют Едисты Было іх пятеро трілы співали три серадны сестры Мария Даниіла Ніна През якыйсий час коли Мария вышла з стрілу єй заміняла старше зимовіє Байкы походили з яблениці села на схід од корос на якє лежало уж гей без границьом Лемковины і хлопец Яків Байку был такой одтамий а мама Маґдалина походила зо села Буйку Буйко то близі до сінулока Село можна повісти на границі Лемковины но але на такы геоґрафічный і етноґрафічны нюансы нихто не смотрил ци хто походит з Центру Лемковины ци з пограничы сестер Байко радо приняли до лемківского гурту Ной так колиси повіла мі Данііла Байку готім почали власти так звідсы звідцю хтось проявил себе і давайте дайте о то был ласе Кіщак Одрихівскій чулик Кішак Одрихійск і Кресовскій І так але іх было пят а нас чути і нас так ож пят і Унияко так ся мы так не дуже так з віком є невелика різниця Юнико с так дума Поженус на сестрах І мы буду мате також Лемків чловіків але не пішло выс заміж тілько Мария за Одрихійского Я себе не вцюваю твою глибоку Лемкыною Єє Лемкыня а не Лемкыньом Красовскій Штефан То є Лемкі такій деревяный Дубовий то є Лемкій Я є не така Василь є Лемко Маруся вже не Лемкыня і діти єй навет по мойму лемківской говіркы не знают І я лемківской говіркы а бы по Лемківскы ничого не сказала я бы не двадце дяк не сказала бо я багато слів желаю і особливо мене відцувати шыя не Украінкы з східньой Украіны по наголосах в першій бірі оскількы мі чульвік Лемко і Мариі Чульвік Лемко то нас тібы приписуют також ім так Кєвай могло і так так так так так так так так так так так ми лемкі бы ми з той териториі але мы якій є відокремленый трошышків Мы уж нераз оповідали о лемківскых різьбах же походили переважні з Вількы і болутянкы сел Блиску Рымова по выселіню з рідной земли они замешкали переважні носе хлоді Тырнопільской области а найбільше в селі Гутиску з обережаньскым реґіоні а тиж в селах Пить Майстрівка і Старе місто Коломісточка Підгайці В Лехні в селі Старі місто замешкала родину Одріхівскых звількы о якій тепер оповідаме Тыжден тому пані Мирия Хомик з Дому Одріхівска оповідала о печатках жытя іх родины в Ряньскій Союзі Отім же они просто чудом чудом потрафили уникнути репресий іх родину уж мали высыляти на Сибір Просто так жебы выполнити плян бо і на арешты товды тыж был плян і до якысого чысла треба было тілько а тілько люди арештувати і посадити в тюрму Но і як так стало ся же іх не зімали то потім природно уж не хтіли жыти коло Підгаєц і в <unk> році вшытка родина переіхала до Львова тым більше же найстарший брат Мариі Василь уж скорше замешкал во Львові Головникым місті легше было заховати ся од службы безпекы ну і легше суйдувати рады В іх Павла і Анастасиі Одрихівскых было сыны Василь Іван і Михал і три гілкы Катерина Анна і ґнешна наша респонденткы Марисє Отец і сынове іщыл дома занимали ся Лізьбом як вшыткы лізьбары в тотых околицях продавали своі выробы на курортах ілониц і рыманів Продужыли занимати ся різьбом і ту уж в новых умовах Хто може колиси слухал нашы передачы о лемківскых лізьбах напр інтервю зо Штефаном Кыщаком то уж о тім кус і чул і зна же доздуже різьбарів перебрали ся до Львова і же власні ту при артілім лехів Украінкы Кыжык зорґанізувал цех різьбы і тягнул здібных Лемків Доздуже лемківскых майстрів різьбили в себе вдома хыжы і привозили тадр готовы своі выробы зорґанізувал кыжок але треба затяти од самого початку бо нич бы не был локєт бы не директор львівского Музею Етноґрафіі Художнього промыслу Володимір Паньків О нім юж споминано тыжден тому але вартат посвятити му кус ефірного часу Мистецтвознавец Володимір Панків вродил ся в <unk> році Вмер в <unk> році Походил з місточка Камянка Буйска товды то была Камянка Струмилова Вчыл ся в гімназиі в Стониславлові ным Івану Франківску а пак відни в Університеті Хсянимилю і там з кінціл товды Академію Гандлю Выбухнула І світова війна Но не знам што там было з початку а в <unk> р Володимир Панків воювал він належал до сітьовых стрільців По війні в <unk> роках прибыло в Копенгаґені в амбасаді Петлюри В <unk> р видиме панківа уж в Польщы в Люді Ту два рокы робил Яко бухгалтер В <unk> році пан Володимір Юж во Львові робит на фабрыці Даймон яка здає ся выробляла батериі ліхтарикы пак занимет ся выробництвом <unk> Но што здає ся же тото не ма жадного стосунку до нашой темы ма През цілий тот час панків цікавит ся мистецтвом а особливо народным Зберат ріжны при ріжны взгірці народного ремесла і ял ся тото серйозно вылчати вересен <unk> р совітскы окупациі Східньой Ґоличыны Не знам як тілько може быти жей припадково бы было і такє Володимір Панків трафил до селяньску робітничой міліциі А прибывал там цілком недолго бо нет остал членом Комісиі з Охороны Памяток Культуры а конкретні Інспектором Музеів Але в реґяньской влады не было люди святых Пало і на нео якє си підозріня і в <unk> році Панківа заарештували но мал серенцю скоро го выпустили і пак робил в Державным Етноґрафічнім Музею В червцю <unk> р зачынет ся німецкы радяньскы війны вчас німецкой окупациі Пантів мусіл лишыти роботу в Музеі етноґрафіі і наперед повім звернул до ней одраз по освободжыню Львово од фашыстів в <unk> році <unk> остал директором Музею Художнього Промыслу а <unk> два музеі обєднали а Панків остал директором юж того злучыного Музею Етноґрафіі і Художнього Промыслу Але вернеме до років фашыстской окупациі З того што прочыталам знам же товды Володимір Панків зорґанізувал якысу повіме так Крамницю склеп де ся продавали творы гуцульского Народного Мистецтва або як хочете ремесла Тепер в контексті того вшыткого што повіло єм про того чловека зрозуміло же він барз ся зацікавил коли пришол до Рыманова здрою і голошыл до невеликой крамничкы де ся продавала лемківска різьба То была крамничка як оповіла нам мрия єй найстаршого брата Василя Мистецтвознавец познакомил ся зо здібным парібком же в тім часі міг мати модесы <unk> рокы Од часу коли мобілізували до польского війска його віця і тот не давал о собі жадной вісткы Василь яко найстарший сын мусіл дбати о родині В чывині выробы лемківскых творців барз ся сподабали цінтильови і колекцийонорови мистецтва і васльовы творы пиж сподабали ся бо інакше наша істория бы не мала продолжыня Власні продолжыло ся іх знакомство уж в цілком інакшых обставинах од по выселіню Лемків во Львові Коли Панків остал директором музею Выглядат так гейбы тот мистецтвознавец сой постановил вшелеяко помагати Лемкам ціле жытя і робил тото як лем міг Штефана Кыщака і Василя Одрихівского то такой одраз приміздил в своім домі принял як рідных А они хоц єден до другого родина правда дальше Але для паньківа то цілком тюджі люде Штефан товды студиювал в Університеті Анґлицку Філолоґію хоц і продолжувал різьбити Але Василь Василь Паньків повіл му же такий єст здібний же попросту не може закопати свій талант і мусит ся вчыти мусит мати добру мистецку школу Но і Василь вступил до Художнього Учылища Імнетруся пак до Інституту Декоративно Прикладного Мистецтва такы Зайду наперед і повім же там вчыли ся і його діти Володимір і Роман Володимір Гнескы ректор того Інституту якій Гнескы ся зове Львівска Академія Мистецтв Колиси бесідували сме в нашій проґрамі із Андрийом Сухорскым якому тыж барз поміг паньків Сухорскы як і Удрихівскы славна династия лемківскых Відьбарів якы сягнули найвысшых вершків мистецтва творы якых знаны вшыткым бо то монументы якы стоят на нашых улицях В нашых містах лем мож не вшыткы знают іх авторів Но не буду конкретні о них вшыткых оповідати можете найти дост дуже інформациі в інтернеті і фото каждого памятника же они робили і мали формы дрібна плястика ну і вшытко тото можете найти То сой поглядайте А я тымчасом подам ту фраґмент нашой бесіды з Андрийом Сухлорскым же вродил ся в селі Вілько в <unk> році Ешы дурзьбярства то величезный вклад в ніс ту різбярству і його розповсюдил дуже вплыловый директор Водимір Панків В тыжні він не Лемку ани для Лемків бар дуже зробил же богато зробы зорганізувал в товаристві художників різьбярскій Цех то была його заслуга і він мал богато проблем з тым цехом бо В товаристві адміністрация і навті художникы не хотіли лиш тамшых де з тамты ст приліпляти до товариству тому выклю нурбили жывопис і юформітільскі роботы ну а по тому до того шы приєднали створили цехы і різьбы І первазі там было Лемкы А так тількі сами Лемкі Панькіоже дехто не любил же дуже приділяю Лемкым Наоддекы были такі в музею але то была така певна конкуренция бо они хотіли мати вплыв на тых різбярів але пантюм більшы вплывы і в сіврі двиряли пантю бы ім багато зробил Быти в сідну таґу недобре ставили ся і будза ні бы так ґмезлинецкы было при будинку творчосі Але они хотіли то тым кєрувати А был молікірувал то паньківу Новім створил він створил той цах і піднял ціны на різьбу Добато багато зробил добре так же він маликы заслугы вельо то ж робил Не лем Но і то был Андрий Сухорскій А тепер може послухали бы сме зас дашто зо співанок сестер Байко но бодай для того жебы перенести ся в тоты часы зосну до селі Ледосну голи нонызи коле засму лезелі Зосла діти зосували селі гуси Так лемківскы різьба творили і в артіліі імен Лехів Украінкы і паків в художнім фунді но і не лем розуміє ся творили всяди а найбільше здібным Панків поміг піти на высшы студиі вывів лемківскых майстрів вырокій світ Ну розуміє ся тот чловек ма інчы великы заслугы і ту ходит не лем о його безпосередню працу директора Музею Етноґрафіі і художнього промыслу Іщы хочу повісти такє думам жю вшыткы знати што грекокатолицка церков в Радяньскій Союзі была заборонена діяла тайну яку підземна церков строгой конспірациі Митрополита вшыткы єпископы барз дуже священників монахів были заарештуваны і поневіряли ся по совітскых ляґрах де си там в Сибірі А тепер сой подумайте в такій час Володимір Паньків принимат на роботу в Музеі Етноґрафіі худужнього Промыслю жебы іх даяк підтримати власні тоты з тайной грекокатолицкой церкви Знам же в музею робили што найменьше штырі священникы а тыж кількору монахів і гмахынь Ту представте сой як тот Паньків ризикувал Іщы Єдна цікава річ Уж в жолтню <unk> рока Володимір Панків Товды старший науковый спілробітник етноґрафічного іщы музею подає пропозицию до Заступці головы раднаркому Украіньской Радяньской Социялистичной Республикы Миколи Бажана того знаного поеты жебы в Львувій створити скансен Знате што то Скансын такій музей під голым небом іщы ся війна не скінчыла а він мріє про Скансин Але на тот лист не достал товды одповіди і того можна было ся сподівати Аж в шысдесятых роках спілпрацівникы Музею Етноґрафіі і Художнього Промыслу зачынают творити скансин Здає ся аж в році він постал яко окремий львівскій Музей Музей Народный архітектуры Скансын так в народі іщого называли Шевченківскій гай а было то місцевіст яку львівяны традицийні называли іщы скорше Кайзервальд як бы цісарскій ліс но і там пустол Скансин де были представлены реґіоны західньой Украіны А чом власні там О такым музею іщы до війны думал митрополита грекокатолицкой церкви Андрий Сєптицкій а тыж і його брат Клементій же был протоігуменом а пізнійше архімандритом студитів Оны в <unk> р купили землю на околиці Львова на Знесіню і заснували там монастыр студийского уставу святу Іванівску Лавру Думали о тім жебы збудувати там церков але Михайло Драган і Ілярийон Свинцівскій порадили не будувати ну а купити прекрасну стару церков перлину народной архітектуры В <unk> році в буйківскій селі Крівка Люде акурат поставили нову церкву а старой прекрасной деревяной бойківской церкви юж не потрібували І власні тоту церков купили шептицкы Церков з <unk> р розобрали на части як конструктор Лєґу і перевезли до свято Іванівской Лавры Можете піти на ней посмотріти оно там стоіт і доднес і што цікаво доднес в тотій церкві служат студиты Шыптицкы ж зачали думати о тім жебы перевести гев і інчы стары цікавы деревяны храмы і зробити ту скансен але не удали ся ім тото бы зачала ся І світова війна Но днеско на тім місци єст такый Сконсен то Музей імени Клементія Шептицкого Сут в нім і храмы єден з них лемківскій наймі ся сут з Консені і інчы будівлі Ріжны хыжы млины стайні не є там лем монастыря студитів але монастырі студитів тиж тепер одновлены лем в інчых місцях Лехє тепер сме у мешканю пані Мариі Хомик з дому Одріхівской і то барз близко до того дому де жыл Панків Близко і до дому де жыє Андрий Сухорскій і близко до Скансену Але уж ниць не буду оповідати най повіст дашто нам пані Мария Бо то є вкоси так нефайні лем я і я Панків зіл на хатківскій а тут ся пченківскій гай і там же там же ж монахы жыли Лем довисит і они то є близко што бы є Десит хвилин ходу думали тепер так то як шо лемківскы церков не знаєте де тале выставочны залте парем гарно зробили собый там вочали но і тамбу приют для дітей Сід Монахы орґанізували Но і банків то все знал і все І то всього была єдна спілька ті монахы там Слуєте не ном як хто кого знал та є то арз ризикувал же набрално роботу так як хоже Вам сказало подвійне жытя і то был ризик і вшыткы ту тепер выбач а надвідся мы поріхали сюди То нас місцевым ну там де мы жыли навет я пришла до школы тут нас вікісмери ненавиділи В якій змірі мы чужынці мы то в якій змірі нас не любили А вы нам нічого не давали шо нам хто дал А вы жы рускій рускє нам штос дале якій купіку але вы конкретні на собі тото выціля А то хоче я пришлял в школу Ну і всі навет тепер є всі місцеви знаєш як о діці як то амер тема а дошколы знаєш зар тема до кінця двікы были болотом Я в ботах ішла по тым якось не знаю май школы сыли До <unk> школи тут я май до <unk> школи третя зопинка бо на тепер є школе і Кукурудзы і моє мамы што ся де є привокзальный базарчык верх іти верх Близко третя зупинкы Як трамваі іде і повертат і повертат там на дорозі был туберкульозный диспансер так до той школы то была жіноча школа Я не знаю бо там місцеві жыли на Артема і двоє дівчат ходили в тоту школу і я вже коло них оты яс кінчылю десят класів в тішколі Бо брат Михайло ходил в другу школу Зараз десь на початку на початку том в кінці двікі якась была же по мойому тоді міша на школа то він там ходил мене записало ту да єсте мі дівчатам з сусідні ходили То жіноча школа якы грошы тоді были звідкі були ты грошы Нота єґо брат Василь Я не знаю як він написал той твір якось він розказал уж так ім Думал думал што знал то не писал уж твірці ся там вымагали як вступал Ваш спольсі пишо він вміл творы писати но якусь там писал Каже шо пришло на думку в ся написал але але ел яку так є зрозуміле што на тому приставлені ціприніщы заставили його різьбити што з такого і тому він пришол повіж він тото котра так добро робит анкта І він закінчыл Але вы знате вступити в но такий художній такій заклад то треба было тот еґзамен прядні здати то дати Но я не подив што хто з його вчыл але не міг він навчыти ся так як тотешні діти То я знаю памятаючы што з він казал Ці приніс яку зрізбу ци там приніс взял з собою інструменты і там вжатий комісиі він то роками все робил і казали треба його взяти Бо хто звідєха купійка були слугы та прошу борня Но Василь вступил в дозів так але він то він наприк <unk> мол <unk> років Но я нелы <unk> мол <unk> а він наприк татоді знайде так роденты всі были і молодці старші бо то болгарскій воєнный період то трудно казати м То Вы три рокы проучыли три рокы <unk> і втупили сте в Поліґрафічный Інститут на Технолоґію ток а чому поліґрафічны я не знаю выберали дуже выберали бушваґє ротой сестры цілові кінцял але він механічний кінцял він в того момент як я вже мала вступати то він же был на Сибірі В Щербакові в Щербакові был был всисоюзний выпуск і його послали там посылали після закінчыня Інституту як ся є всес был всисоюз там майже кожний был всесоюзнибы яко механіка послали його в Щербаков там на роботу а яну де іти де іти Те не зна вырішыли шоб я на технолоґіі шлях Ну і кым вы робили Є жодного дня в типоґрафіі не працювала А кым бы вы мали робити Ну технолом типоґрафіі друкорні Так в друкарні так Видже дякы розмовляют добре по русийсти де як навчыли Та а по якому по якому вы вчыли ся в інституті Што по росийскы ся вчыли Но як же до там все по росийскы ішло все по росийскій і доповіді І курсувій ся все поросийскій І тепер двіця Я ничого не маю проти тых переселенців якы зі Сходу Але як ним они і тут пенсиі дістают і там пенсию і так ашоми Є памята як стали формуляти пенсию Ну мамаж вже были пенсийного віку В часі як приіхали тут мы поіхали мали стар но так стар а писал мамо мали номену Мама Анастасия Анастасиі Но і слухайте Но я не знам хто там де ходил фактой ся мама або тато дістали ся <unk> тішо Бо тато выли уформли де там якого працювали в псих лікарні психлікарні Мы там жыли на артема і поряд была психыклика Ну то я знам бы я в тім реґіоні жылий Одже тато як приіхыли медилю тато вформи в псих лікарню там кєм ся робили то вони дістали пенсию <unk> цінат а мама тож нігде не працували бо і старші были і треба было на нас варити всіх єсти кудито мама дорого памятаю роботы не ходило якы приіхали сюди то же памятаю Василь пришол і стал сміяти ся наш Василі Бо не знаю хто ходил там ці катру ся ходили тішы татовы і мамі раз мама не має трудовой книжкі то мамі пенсия не полу не буде Хіба што діти має то треба до суду скількі діти заробляют всі раз нас було і зо всіх дітей буду сяготи Василь приходит і сміял ся кай ся не выстарчало чыб мы подавали до суду Бо мы были дуже дуже дуже єдині покы моі мама жыли Одна сестра і друга і всі брат Василь всі мы один одному дуже помагали Дуже мы были єдині і дуже ботата не було знайте фактично Василь наш был нам тото Іколи з нами не мешкал не жіл бы так склало ся жыв нахтут на харківскій а потім а потім ці купили ци одержали хату на стрийскій там три кємнаты а Василь выни жыли на Коли звертамо інститут тут будину в тым кімнаты поміняли І тепер вони жывут Малійка вже тепер од набо выселят давно нема коло стрійско Варт Малійка там жыве Маріка вже тепер не выходит бо з ногоі в неє погано Колиж Вас тато Вас нашу но <unk> ци рік но зразу там Мышы тых пят років были там в догайцях были підгаєзях старе місто Як віна скінчыла ся всі розізджали ся додому но і тато тато приіхал приіхал до Польщы і де там то бюро від найшолшу мы переселені Лемкій Союз Но то было іщы великє щастя же так тото вшытко ся скінчыло бо малы рівно бы нота такта він тыж был як і дуже хлопівці был різбяром так різбіл і приіх Ріб І та выходил вількы так з вількы і мамы гількы дакта м да Мама до Емама я памята казала вона з Яворскых ма тато был одрихівскій Но то гейбы колиси хтоси якый си прадом з Одрихувы был І очывидно якріхівскій духальных тоты пришол тато Молодя же звідал ти я голодя тото звіджыл звідкє на дозва талька днібешового візуну Хто там зново єст однайте ємо не так далеко оку а то вже І прекрасны знимкы Но і то мер і вола смотрит якы сте зробили питанкы так но то десте там брат І Андрей там і Лотам но там як написанка якы та фотоґрафія чеде там буду вже не знаю То ви такы вшыткы здібны до мистецтва в родині ци Йон І знате ся як бы тепер нам розум был даний был колис хоц з Леболю але мене цікавили ся нихто не сказал та записі што я од мамы не могла ся записати ся мама знала Але нихто не сказал а свойой головины было на то шоб записати історию то дерево мамо всю знали А чому є не записали Явенна Явенна я дуже і мало з мамою жыля тому шумы там на артема были А потим ме побудували ту хату вже як я одпішля в <unk> році вже два рокы два рокы ім я там жыла а потім мы побудували хату там де тепер надя там померла Было близє до трамваю і я переселили ся а мама лисили ся на Артема Отже никого не матиє одна я тикій ялодна лишыли ся Зо вшыткых братів сест назву шестеро тепер тє ялодна лишыло ся І та Оксана міні сами близє ной ся володя Ромку але не бісє кунтачів з Оксаною бо володя Ромку має своіх справ так поговорену же Оксана так же Выкладают Так выкладают мед своі справы но Александрже на пенсиі де єм ну мало шо не кожый ден позвонит але она теж має на мені прикру семіну але так як Бог дал міні долю так я мушу єй выконувати Вы хто сказал што запишы ся шоб дерево дерево родинне буду нихто не сказал а свойой головы не было А Вы повіли же значыт вы <unk> році вступили в Поліґрафічный Інститут А яхо ся не знаю я добре вчыла ся в школі добре дуже добре вчыла ся в школі і якы я поступала то я ходила там ся до когось шыс там рыхтували не в ціла рыхтували сте ся до клям так шыя вы які там грошы были то деякы грошы Не велиме лем выдопли сой на ренеслови выдовли Юс Юсме А як они ся нашли од напры байкы то Лемкы і кусы в Львові тримали ныяку ся новагу в інституті а байкы співали Якос оддея уже не памятає він то дева не познайомили ся Но в кім они они дос рано як бы вышли на сцену і вшыткы тоты родины звязаны тото было такє як бы коло так во Львові та такых Лемків якы звязаны Талены культуру такых не было Василь Ну не ям знайде ну я не знайшы на концертах тіж оды там познало чулик таж жеж был він был докторку великій цюлик Ілько Угіже ся ся ся ся ся выкзицию математикы занимал він політехнічну по мойму рубил я вже і забула де він робил то мні ся всі знали якы так потрохы Хоц лікін телефонів не было А чули Елько жыв кінці двікы там є така хатина што є не знают там в кінці двікі ту сякі сколи таюты там цюликы жыли і оден раз цюлит Єлько вінже же вчыл ся так само і робил таку забаву Зобову току рубил ты нам Брат мій пришол Василь Іван дес тоді поіхал не було я після з університету Хомик пришол там щыпер такі були шо Ну он іх же нема Шо ліс кінцяли лісу Техніжны Лемкы і іх де там ліс є не будилови а де там є вже забуло они вже всі умер і оцілик робил таку забаву і там я ся познайомила з хомыком Егы же то так было То рамит переселене дя тримали ся купы а іс малы цюлей робил забавы А тюлик а тюлик одку переселене Но єлежно нидно Не знам не знам я не знам І так ся стало шо навет на похороні в цюлика я не була Булик по мойому хрестил в Володю наведже пол Хреснул По мойому він хресний тато Володю Одрихівску по мойму я вже тепер не памятам бо вы знаєте так ся не зустрічали ся постійну І мы ся там познайоми але то я ся була на дом на курсі не вамятаю хлом казал тото щы рік має з кінцяти тис маляшів чісів І мы так зострічали ся просто але вже як курс был як думал же тоді помішыло ся А єдине што памятає што щы Василь казал як він сяйку рубил памятник в франку в памятник в франку І там же ж не тілько він робил хто ся рубла робили то як бы можна повісти навет колективну робота богалейство хай куру або было так Васи і цяйка были основными Ну і коли затверджувал художня Рада я памятаю Василь пришол додому там на Артема і был дуже такій розстроєний аж плакал кажу Нас художня Рада сказала так Мают быти рукы той памятник пройде цяйкы і Василя але має друкі быти я же знаю якій там шого там тримал Франко в руках Шотому Рукы мают не так має быти мают быти так як тепер є Отакленя навсюди были так як ус там зложынкіна Як што з культуры перезгоді і перероблят той не предвадят задля робити но ішой робити Василь каже А якій в нас выхід был з шайкуй Мы мусіли походити ци бы інакше другым другым додут Отака баломал Буде так як Леєн сюди стоял Там І Василь был такій розстройний каже мы так напрацювали ся Я не знаю як там были рукы Мы так напрацували ся сяйкою шыб то але не выйшло і тот памятник не такый як они Та но так як рукы не такі так само як Сєвченко А знате тото огнив тотиця афы так они так смутріли жебы під так сту деякого не было жебы дашто не символізувало наветы Хто Русіл штоси там вказал но так ци так жебы дашто для не знаю Я він пришол розстрой на каже мыстяйку і мусіли погладити ся бо іначе Значыт другій памятникы бытале мы повадили ся І тепер то є пойт перед університетом В тот час так было І но а о тоту вільку выйшли кус памятате тото село ци онож то вдати в тамтым тумані женич не памятати от як выжы Садбу і потімне полотно обілили в назву свій кірат кірат кірат і Василь мене садил му пару коней было Василь мене не садил не одного коня такій был добрий кінь швін не рушыл мене І він не скочыл ніде найдешом того як то кінь каже товате собі поідыл він мене по тому потім погрибия з Василеми ходила по гриби Фьом за Василя найстаршого вашого брата Споминате найчастійше най мали сте істи це рочали істинова Саня в основному занимала ся господарком з Мамойом Катру ся вчыла ся в Крениці Крениця она вчыла ся в учытельскій семінариі ци на екых си бувалтельскых курно я не знаю там пише о ся горниці ну она могла є выкладати але пришла тоту богалтери оцювало під гайцях і тут в цій лікарні працювали бухгалтериі То Іван а Іван Різьбіл Іван Різьбил і в дома од віншол Очос Василь Бувільнісі пришол іде в ліс Ну хто піде з ним Іван Різбит Всі заняты одна я і вне а ліст был близком так ліст был нас подно і по другу сторон іщы один момент скаже в нас одтепер здвяні свята і цікаве памятают дуже добре З рамку Іван з Василем Пішли За Ялемкую в наш ліс Слухайте темніє а діх нема мама вже пережыває Ну де ж вони діли ся Гы а вони цілый ден шюкали Ялинку бо Ялемка мала быти така што де там ся часом дес яка Гілочка дес ташок там де зломал цьогось мала быти ідеальна то не так просто і в нас в покою Ялинка не стояла так тут а на гаку була а власні на гаку Ялинка і крутила ся ага а я хоцу знати она была причыплена за вершок ци так вершком додолу выяднам для вершок Заваршку сут было питати за першок специяльно як будували специяльно ак был такій сильний што тує Лемку і мы з Михалом приходили і могли покрутити тує Лемку Памята єпер і вона крутила ся тє мама кажет несильно бы тоді не было електрычного світля або не засвічувати сві а засвічувати кітроха шобы не сто хы то было чудово Я то не забуду як та Яленка крутила ся не пришли вже вже сте мілю вони пришли з той Єленкою Жыкым цілый ден жукали Яленку бо мала быти така мала быти і така Но тепер дорогы моі слухаче пращам ся бесідували сме днеска о вшыткым і о родині одрихівскых з вількы і так букус о вшыткых у нас в гостях была пані Мария Хомик з дому Одрихівскы Хтіла бы м продолжыти іщы тоту тему тот цикль была то друга передача з циклю але думам же будут іщы а на разі просям ся до Львова до мешканя пані Мариі запровадила Вас Анна Кырпан Но што же оставайте здоровы до стрічы за тыжден
