70% #363 - Спомины о Богдані Корвачу з Синявы (1 част)
•
Опис епізоду
Bогдан Корвач мал свій голос, а в поезиі нашол своі слова. Йому в жытю товаришыла не лем поезия, але тіж малярство і музика.
Автоматычна транскрипция
Видам Вас мили моі слухайці при мікрофоні Анна Ґырбан Давно уж хотіла м зробити якійс материял про поету Маляра Богдана Ґорваця А тепер коли в кінци ям ся того вказало ся же власні Бережня минат осем <unk> років од дня народжыня того не вшыткым знаного але цікавого творця Зачали єм рыхтувати передачу про Богдана Корваця не з думаня о тотій даті А вышли же акурат і даты приспілы Вышло тіж так же задзвонилом до сына Богдана Корваця Тараса і до Твариша поеты Ігоря Головця власні Берегня в ден Смерти Богдан На другій ден стрілим ся з паном Ігорьом і з іщы єдным камратом Петром Карпенком в місті Калусь Но і в нашій передачы будут звычати фраґменты той бесіды Но і власні треба зацяти од тотых двох дат Родил ся Богдан Курвац <unk> марця <unk> року в східньолемківскым селі Синяла Вмер в шпіталю в Іванофранківску в <unk> руті <unk> марця і за пару дни мало выполнити ся Богданови лем <unk> рокы З того вшыткого што знали єм і што дознал лем ся про Богдана Корваця можу повісти же він был непересічным чловеком Лем же приполму жыти в совітскых реалиях в тяжкій для каждого свобідного творця атмосфері а і в такых обставинах же не міг посвятити творчости тілько часу кільку хотіл бо треба было фурт заробляти на тот хліб насущний На початок прочытам барз короткый верш Богдана Корваця же зови ся Ранок Выняла і староі скрині синю хустку свою лемкіня розстелила на мураві неба а на сніданя подала Сонце тарілку з медом Пелне вартоло бы назвати Богдана Корвацяна Лемком а поетом лемківского походжыня його товариш зо студентскых Чехів писменник Івана Франківскы Дмитр Юсип В своіх споминах про колеґу пише же він вчас університатскых студий шыроко і глубоко цікавил ся европейском літературом найперше яко студент словяньской філолоґіі чешском польском болгарском літературом але і не лем Варз захоплювали го тыж творы Бодлера Полєнера Кафкы Сартра а разом з тым барз любил і поезию Богдана Ігоря Антониця Богато його версів знал на памят як припоминат Дмитро Юсип Подібно до Антониця Богдан Курваць перфектні опанувал украіньску літературну муву і в свидко што влошло в першу і на разі єдину посмертну книжку Горнятко Воды написано по украіньскы і то барзгардом мовом Якій єст стосунок мал Богдан Курваць до лемківской культуры лемківской літературы мови зацитую ту тото што написал Дметро Юсип Захоплювал ся і лемківскым фольклором та поезію Завдякы украіномовным газетам і журналам наше слово Дупля чых постійно передплачувал з Польщі і Чехословачыни был ознайомлений творчістю Івана Русенка Настра Жылиця Михала Дінця В іхній поезиі молодий літератор віднаходил багато рідного близкого дорого Они його крыяни і хотя з волі незавидной долі разом з батьками покєнул рідну землю Яку навіт добре не памятал бо мал лише пять років усе одно вона лишала ся наймилійшою Тут на Лемківщыні поет народил ся тут было його коріня звіздци він вырушыл у свою дорогу жытя образ лемківщыны та нелегкій долі своіх криян вывидні в багатьох творах Богдана Од сестры Богдана Корваця в короткій телефоній бесіді дознал лем ся же родиче іх мамы Мариі походили деси з околиц Місточка пілночольвівской области Камянкы Струмиловой днескы Камянкы Булской Знеслухова ци де одтамаль пришли з якысым паном же там попродал своі маєдкы і перебрал ся чуси десиду сняли кульымо з тотым поміщыком Переіхали як я зрозуміло з оповіди пані Даниіли і єй діду і бабы діду Был Оґроному скінців земску академію і очывидні пан потрібувал на новим місци такого специяліста В <unk> році Коли Лемків выселяли на схід на схід поіхали і родиче мамы Богданы Кырваця Іхали зо свойом дівком з родином єй мужа Павла Корваця но і выдали ім евакуацийний лист де было написано Корвац Павло Максимович Господар <unk> року народжынь Корвац Мария Михайлівна Господиня <unk> року народжынь Корва Домна Доцька <unk> року народжіня Корвац Богдан Сынков року народжіня Корвац Надія ДоцьК <unk> року народіня і Гросяк Михайло Петрович тест року народжіня Грошы <unk>rt Анастасия Петрівна теща <unk> року народжынь В тотых евакуацийных листах на жаль барз часто трафляют ся ріжны омилкы Імена призвиска і даты народжыня написаны неточно зато не мам певности ци вшытко было так як ту написано Наприклад ту написано грошык зас в інчых листах подано же синяли выізджали тыж люде же мали призвиско грошык Там грошы як ту грошык такы то негромодны люди писали тоты документы же барз часто там трафляли ся блуды Ріжно написану в елокацийных листах і прізвиску Корваць а єднак як повіл мі середній сын Богдана Корваця Андрий Вшыткы Корваця Синяві то фактичні єдна родина Богдан Курвач мал доршого брата Зенка якій вмер маленькым Пак вродили ся двоє дітутьок нараз Богдан і його сестрицька і як точну імену мали ім смілости справдити на евакуацийным листі Вказано так невыразні написано Донна а в інчых документах Даниіла а в книжці написано всяди же она звала ся Богданка но то я буду притримувати ся ту такой того мена Даниіла Бо треба тримати ся чогоси єдного По двінятах ходила ся надія а паті наймуця діводка Корваців Людмила Тепер зо вшыткых лишыла ся лем Даниіла яка мешкат в селі Соломко предміскю Львова І она тепер в коли діти і внуків святкує літний ювілей Желем єй богато здоровя радости пошануваня і любови близкых ной щастливых і долгых літ Як пані Даниіла тепер наслухат то даруєме єй новородины співанку но а по співанці вернеме зас до нашы війты Припоминам нашым слухачам же внеско бесідуєме про поету Богдана Корваця же вродил ся в <unk> році над Ріком Выслоком в селі Синяла недалеко Рыманова прожыл там лем <unk> років бо в літі <unk> рока родина Корваців як і інчы была выселена замешкали они в селі Білокрениця підгяцкого района Тернопільской области Ту в Білокрениці Богдан вчыл ся в школі пак поіхал до міста Бучыць Там вчыл ся на ветеринаря в буцяцкым технікумі Но і пришол час сыти до війска послали го служыти до Латвіі Богдан і перше прібувал писати вершы Барз подабало ся му місточко Буйця писал і про тот Буйця але як служыл при війску якоси зачал писати уж як бы більше зріло і зрозуміл же не буде ветеринарьом і коли остал здемобілізуваным вступил на Відділ Словяньской Філолоґіі в Жельбівскым Державным Університеті імени Івана Франка По студиях в <unk> р пришол до міста Калуш до такого промыслового товды міста якє лайні барз інтенсивні ся розбудовувало Ту ся оженил ту вродили ся три його сыны ту жыл ту робил і ту похоронений Думам не вшыткы чули сте про Богдана Корваця а тюм Не знаме або так мало знаме про того барзікового чловека Зато же він хоц і належал до комуністичной партиі был абсолютні несовітскым чловеком і мыслил цілком непосовітскы і писал непосовітскы і зато коли його товаришів выходили уж книжкы выходили з біркы поезий Богдана Корвача нихто ся не спішыл друкувати Но і тепер хотіла бы м побесідувати розміні ся по украіньскы з його колеґами то Ігор Головцяк і Петро Карпенко Петро єст тиж автором ілюстраций до книжкы Горнятку Воды де глошли спомины про Богдана Корваця глошли поезиі і репродукциі його маярскых творів Тота книжка вышла в місті Калюс в <unk> році Вычытате мікіс вірсі Вам близькій ківы може памятайте што дієм чытал Ну верси Я ті вірсі чытал Шы напекы незнакі рукы як мы од владны я власны Ям є до от я повідаю овір што мі подоба Я вірбу він до мене приходил туди там де я жыл ото оценній вірші смуску добы свізна єв заповіту Діятє Ряд Кє Чуєш брате мій товаришу міют о цилотожы таковий напис Рудня Скращы Віршівшы стал поетом з оповідом оце я Хоце є запамятал муж є зрозумі прочытаю зротик зробил ш він же собі зрубил коріня Ну вели ся нею коли єс там тішу Хоце дішайте ся в мирі земли будь здорова то згадайте ме на товариші хоца мі зуци єден вірш Мє запал душу якы жыт ір ци яномальову ілюстрацию до нього І тут кє оснувал Всю буде після мене на землі всю людям я успадствям залишу Веселе сонце світанкову тишу сады зелены в кождому селі Ці примут люди скромний спадок мій На тій землі што на скарбы богаты Добробутом хвалит ся кожна хата Моє багатство в книжці записну Маленькій вогних справлю єй душі щублима єй від ласкы і від слова лишай ся в ни зем буд то згадуйте Веце про цітаюшык Ні ты не знаєш што таке любить Душа єднаня просит іщы мить і тіло прагне трепету легкого І серце полне суму дорого В обіймах тупиш стан нудскій дівоці уста цілюєш заглядаєш в лоці Вічніс хочеш кєнути цю мить Ні ты не знаєш што такє любить Я си дію це заплеціло Стойс Холодным і неєм минушию гукы Рокы летят мов выстрелены з лукы Через душці крізь весны заметілі Щебы нарешті досягнути цілі І вбити губы Що вперту в грудях стука Холодным іниєм зима ушыю хука я си вію Ішо і было часом так што одм просто написали кій свіж і пішол зразу зо ла поділити ся што одчый му написали то так бывали тикій моменты противали Я не мож катишу буфлай нього сі та вишы але одбували ткі моменты так шлимны думе не приходил єй деклямувал і з такым з такою радістю што од ньосіл ся гарний твірций пуксє так Але не дуже томно друкувало ся і це певно єден зосмучувало што ну звідс будут упомнати без завітя ішло збірко От очывидно не дуже утутно поесонушу не дуже то было як публикувати што не тиків ни быдьорі ті версиім указали нетиківны Ном ва В тот же час це скажімо друкуваня ци все під строгым контрольом было парті єства Е Зрозуміло што Ешу цягу старали ся друкувати те што пословляло партію прословляло ідеі комунізму та дальше ци всі ідеі но але такі тво вірсів не старали ся Ни не трудни друкувати такі віршы з Усяй Тому то вже навітм скажу плати ті які уже кажут підняли ся на вершыну славы так і то єм Ці єстили вірці ті як проходили в нецензурі о а ся горити Скажем про ядовых людей є дошы складно было штос надрукувати той все все проходило через дуже сито одне другє третє сето і все просівало ся ґлусяли сташы было складно Ютя вершыл то же мі цітал як орву дале ти дізно Такє ты медвидиш роками полотно тут дісно дрижыш ґулюньо Высфорбы Пензлі і дзинка оліє єщы адресивы єтци з вікно Ановойґарді сонічно біліє тугій шмоток льонуло полодно Шыбы на нього пояснути мрію душены ночы нагнуто струны стюю і од завжды ніл повію Перешмытком Выдаяю чувают це самы одкошту двані відчуваюты Як повіли сме в лахні війску зайцьов так інтенсивні писати поезию Юж яко поезию то было не просто писаня вершів а коли вчыл ся во Львові в університеті іщы барз зацікавил ся Маярством і єдно зо звідань якє далемім його знаємым його колеґам было такє як то было з тым Маярством ци вчыл ся дакого ци Як то вчыл ся маювати Бо видно же вчыл ся і хотіл вчыти ся далей хотіл зробити тоту высшу мистецку освіту Не повели ся му на жаль Може кєд бы іщы якых пару років жытя могли бы сме бесідувати про Богдана Корваця яко не лем про чловека якій любил малювати а якій остал славным маярьом Причытате ствундовый ківом Близкім Я ту хотіл бы ткє трошкы юрискы слі з усмішкою ківчых є по нього різны они были от і ос такій ся діш Ту бібы місяцю та кучерявий цюп ты бубы на ся легень в полонині одна біда ти полисів і ниі никому не потрібен і не люб Буває вітер хмару фарку нажене Вона твій погляд юністю принадит з усмішкою по лисині погладит іронію далі підштухне Тобі лишыло ся одне лиш споглядати і заздрити на щастя молоде сльозою з неба зірка упаде а ти сумний брдеш заобріз спати Тут є віч наприк такій другыми венстарця тулиці Мутіла Вертают ся в фермую транссибірску моністрадю олоти утипитий гук капілярів Мулых тіла выступає безура зміна червоных еретроцитів Безперестанку грают тріумфальні марсі духові оркєтры в іх леґенді я зву бы тілом моім путсує кров і романтика Поет пише про себе што Він звяту мусю тіло курсуй кров і романтикы то был такій дійсто романы Е ну ци це трошкы скажім такы одкев він пахос нитошкє в стилі того часу радяньску оця гекі сам подане Він сам по натурі так романтична натура была так Знаєте ньому єж коли одпрочытаєт той шывірше є почытал ньому одыкраз є поєднаня романтикы з небайдужістю тот він як він сказал тому вірші што людям є усподсєм залиш Тобто вже він тує приймал ся тым што він людям залишы ось но цикавшо такому молодому віці і отой написал написал ты вірші якій як бы він недалекы майбутнє своє заглядувал осє оций вішык є Я прочытаю він як раз што не якось скажем так сорок років так єй стало ся коли сосіти та сосдекві дішум ци Ци дуже такы молодиі вікы му кажут Але отж він відчувал Н Анком підсвідумріня пане ся єм так не міг Я так думаюшу відсувал думу він такей писавнот так писовнот Листок пожывли з дерева жытя Явысени свою покыну гілку Заграє сумну вітер на сопілку і вже назад не буде воротя Твоя душа здригне ся на хвилину мене пімеш мокрой землі і покладеш на теплым столі як жолтый сум на білю скатертину Як бы бы могли вказати Богдан Хорвач был діків Но і легку з ним было гори Вічыл нього вла світа цайку він отримал Він был людяным Вінкєвы Наскількы был Нук помірным што Я думаш нічого не міг никому зробити нитків Він прямий разом з тым был Но мі здає што Тымішын знал і його І теж він любил є Так він завжды выступал курскы затышын вылю з уливой буквы Нічого поганоє про нього не і кривити душе в Кожных Удякя і познайомил ся оця перша зустріч она була выпадкова В книжным магазині В той період якасновцял ся выжницкому цілисти прикладно мистецтво і приіхал на канікулы Зишол книжній магазин Ну і так выставны были там книжкы друга теж І якій чловік ло мене то же там Дивит ся кійскнижкы і так він своє шыдил ся своє дивил ся потім якось так полуціншы слово за слово мы розговорили О ді выявляйте што його цікавит мистерство жывопис цікавит ну а я художню нам ся єст мене також цікавий жывопис І це нас якы зблизило мы як раз тоді коли познайомили І час від часу коли бла нагода зустрічали ся Ну зрозуміло што темою розмовы в нас завжды было жывопис на чы той жывопис якій На той час сам екран был характерний Тем загуварм о <unk> руків цифру <unk> років дестакток так ос Потім же пришол часы якій Я знову приіхал на канікулы знов з них зустріл ся і як раз так в місці мы зустріли ся Він был такій щестливий кій бадьорий нього сын народил ся І він каже Ну пішли до мене кашыме гусів якы свім так мусіли От як же не памятає силь Ці це першій син госі другій сын то ся так не може пригадати Так він запросил до себе зышла крас том гості шыбули так посиділи та кажы Я привітаю в насі постоля выпили з нас і поговорили мы знов знову розішли ся мызнач кожний по свій справі ос і Уже як раз після закєнчыня навсиня я повернул ся в колш Почал працювати в камыші Ну будам тут туже ме почали частійше зострічати по секым не так далеко мы жывем буден одного і ме сястенько зострічали ся Думене він мене был неодноразово Я любил дуже Послухате він душе гарно розказувал шпитаня кіж стосує ся істориі минуло Украіны знаєте Но і так приходил до мере буяньу богату розказу Він нічого нична іздорі не знає а поскількы высокі здорі Виділ бы ся в каусіл ґолошыл ся на ЄСКО Мусковску Юністер CarXo ckУkora іны нічого не приходил я ім розказу дуже богато Нас были такы дуже цікавы дружні розмовы о тому в чыслі звычаного я показувал в своій роботы його си цікавило ну так мы обмінювали з думками вшо так а што може поправити мож і як А ы В той час він мал кыс останьской Усвіти він ый мен єст гладко Він ыш ня скінчыл ыст він скінчыл Університет Словяньску Філолоґію він пише Спочатку він закінціл ветеринарый ветеринарний учы а потім так а потім языкы арміі вступил у Льви Університет на Словяньску Філолоґію і пізне того є знаючів словацку чешску може польску мову І після того як його скєрували в калусі як си стали віны Я не знай ці по направленю можливо поіх опрацювати перекладат ся На Стю Крим приізджали богато туристів І а віны влюдів му І віны там был перекладатся прецю так і його спугадів Дест так Цому тому шолнього там працює він малювал там а і Петрі Гору він малювал як Так в нього была як раз така робота цікава І о тот цей період він дещо мі розказувал віцювал як то з людьми з тыми які приізджали туди ні о такы дружністу суткы завязували ся там з тыма людми Но одн досить є цікавий і туж ся він малювувал Тому же я памятаю ньом была така робота І сам як раз там жыл Кримкым Айкым чыном потрапил уколыш Одкало ся точно пак гораптом містокінків раптом пакы Н Але розкажем так на той період багато людей приізло вколо тому што в Коршы вело ся великє будівництва тут будували ся квартиры <unk> великі кількы світа і тому то дуже сюди багато людей приіж той періоды просто Індустрияльный Центр зробил невеликі індустрияльны етикі за Союз на будовы акту там перспектывы навіт казали што коли жы мол бы быти бісі по розміруні франківскых на дненували си скажем так дуже богату підперяд могло будувати так цесию Но де Як гож выл Ци познаєме собі выпадково Явысовник СуП VIханізацию одту кразы камазы вышу вывозили но то є такє су пят Цо будівенне управліня спідскєд вітилізуване управліня оци від хім будрясту нашол Но єса я пришу доденту котрого нихуват кєд томткє два великы присыла єн скремо запрациват Хлопец свій яка тю Украінец трохє знал а той другій нічого не знал І выдантам якну книж творчого не знал з горы лоцю діє принесли номеры писати Но зашышло там зо комуністів за партию з той стрі і я сильно выступил Коли пишу сой парти <unk>eo<unk>ra выступил протівны але він Епартів він хоц і чого не горил Я там ґму сказал што він сут глубійшы люде а він зоступил ся кажут зоступал ся кажы там всякы і такє Доси того жы молодили і голоє простілкы в проти Худорной Конференциі сувой Косомольскым секретарям в кінотеатрі лемску комсомолу там был і пар і проф Ну дає ток єй Ядам до нього тыкаль то пішлю тыкаж Седену досы тож я же повбачывш я здалеку закуфал ся не буду з кєм говорити я пішол гет не ям видів може там метрів двісті управліня ЮНЕ Доганя доганя то активні договорил але я тем вырятую Ты люде не знаєш што Тым говориш кожны сьогодні хтіл хлопшы быти быко же ходным Яроже давно хожным і женішыл бояти ся кожы там уж давно новоч одрядві ся струпот єскы котины Велошка Жаткісоны якій титушує томце те жытя дикє з самрозумі того не може так даєн так писал ся в мен обслідуваный і мыпнул лестерні з Любами є там же сме вже почали се ето вір як бы зробил так што він на покє потягні дужы він то зробил вшю бы і вынимали неприємкы Но і все будем авірбрацувал тот де мы моральна дважка а тут через дорогу Цей Было управліня і гурторного правліня <unk> і вірнул тот на другу порт на самобутів його в Ломыстерны Дятуде до нього Лестерню приходил він домер Володимира додому аж жыл Віз калуш тут як вархі для дорог і двох селеной водину воєнну II Борсу дам Мешком Єдме при худемо зо дуже подобну з я займал ся вином ми собі сіділи вряді в <unk> годины ночі а звідты зверху мы дивили ся на Підгіркі на вісту Ву Новодно рід Федківсы Якій запорожі з той кунцерном бончы в нього підвалі Квитан згерал його розвиро Йому водорил він перебісір здоровжено руводі а в роци друженой уж трабом ноже підішла там крикнуло під вікной і додому то і він роцювал там огде было зручно тіж де ворозружну ци я не має ся нісова ні малювати я нічого не має кажду треба дітям і допомоти єсе досыт дужы Ну вже выразу черед дили гори в турны арскалжы модіжну дво дівчыно якы донкова професоры а надкульованого дурньо факультеті при цвого ґрафіси з золотом і чорной форбою ошым ні горя і вны були знайомі ходили там він мозі він нейштось і Переньові Дузмичого і собуку культуру Можы жы Золотого од Мужу То студентскє рукєнґ А як єс горозы Віргорів ніякы познаємы сусыты Еле потім як посідній свікєришли ся Дузі Ждин прихозил колюш одвішут через ґолуш дни калуш коли суды одві зустрію розы доєд ЕСкым то ве леве зустріли сибуде цікірік Музею воєві новту воры працували з Европы Художником Я знаю уж <unk> Іц Ну і одыкє муси подобли ся я го дополню а так односно малюваня то в іншыст на роботі малювал си кєд у нього не приходил нього з ордин ся влоненого кінцю не знаю кєн мали поді він Так сконтактувал з головом на художникы кошычной спілкы Він знав дяку єздил тужецвого того запорости трошків бу підремонтувал таку не трошкы з головом і головы і мупом помагал то наєд богату дежду лоґів мал школу то куц Дуже Нетаж насвідків найно де найкєр Малюнка ме там осудило до природы што потягнуты рукою головы гыншой зозорно Едносно гіршы Тозно гіршыл такій голобів то был такій Е Сташ і приятель єй єм заляне він Як не сказал Я на своіх полотнах ниден не малювал ні прав ні серфає молоды Вінкє был правдивий Я про нього дуже мож бато говорити смуж добрі ознавет а про гірсі нужом Годам Всіну мні гірсі писал і показу Я буду мойстерні і особливо до знаны як приходили Ту додавжено спало в інчій кімнаді а ми субы сиділи до є том четвер ден ночы вір потім піш і звіти шол дудому котры судків Унів не водили А як то рідна Явори довірит до севершы іх воді і винні чытай і каже Не є знаєш ты але я знаєш усе одно Ты є подорник ты сут нові чуває де єст Левенкы Шытви Нефудови ци причытавшы вірщы Пуловину нове пришто Йому містива Гінкови є там Жыбета в дав Вінко згідны а ден гол рука ти неправильно хочу Вян Муру Словаків рати Віршакі там Римо як Но він баден кєд писал вір же никому не чыта або завды з ґлобнотом і лобноты комювали горнятку Воды называє ся Коли з далекых доріг повертают додому і рідна мати не знає Цім мене пригустити Я цілюю єй і прошу Неньку дай мі горнятку студенной воды і з нашой криниці я хоцю пити Коли до мене зізджают ся добрі друзі і сідают до струсі як свято выселе почнес ся пропоную ім выпити горнятку з студенной воды і з нашой криниці то пізнаєте щыріст мого серце Коли світскє жытя мого раптом погасне залишати му друзів дорогы і весны принесіть міні горнятко студеной воды із нашоі криниси і ускресль Зібранот нині Бугдан Короч той добрий му буде товрайскій тох Хай муде землю куху Жыдоно пухо А може де з негонос Я думал што він зараз на нос дивит ся от і напевну вчора богато втуплинь нього згоду Хотіли сте бы шбы быт добрых здеів памятовы Другій слухай ся Была то бесіда Спомины двох товаришів Спомины Ігуря Головцяка і Петра Карпенка про свого колеґу Якій Золчасу барз рано одышол од нас коли му му ся спомнуло лем <unk> рокы Бесідували сме про поету про Маляря Богдана Коровайця Хочу продолжыти іщы тоту бесіду бо на вшытку было іщы повідяно думал то тижден будеме мати тото продолжыня но і прасім ся До міста Колус Івано Франківской области запроводило вас Онны Кырпан Оставайте здоровы особливо тепер до стрічы за кырден