70% #369 - Анна Пелячык (з д. Ціхонь) з Крениці (2 част )
•
Опис епізоду
Буде кус о тым, як то Поляків жорстоко депортувано по двох годинах, якы дали на рыхтуваня в дорогу, як Поляків в зимі выганяно з іх хыж і як одраз по тым в польскы хыжы поселяно Лемків.
Автоматычна транскрипция
Видам Вас милемі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Тыжден тому кус побесідували сме на тему переселіня Лемків Варяньскій Союз в <unk> сороковім роках Пані Анма Плячык з Дому Тіхонь оповідала як єй родина переіхала з Лемковины з Крениці о конкретній скриниці села до Тернопільской области в <unk> році Деси при кінци зимы Внесках она продолжыт свою оповід о тім што было коли они приіхали на тоту землю обітувану Но є в минулій передачі ввіло кус о загальнім контексті того добровільного переселіня о його причынах У совітскій аґітациі бо Совітскій Союз яко найліпшый державноземскій улі реклімували Лемкам не лем офіцийны совітскы представникы ци тайны совітскы аґєнты Ні Реклямували ім чужыну не лем чуджы але і своі хто слухал минулу передачу памятат же в I році Сергій Дуркот під псевдонімом Сергій зинь видал брошуру Лемковина Сибір Де подал богато арґументів же Лемкови вартат выіхати Не взагалі Совітскій Союз а такой Сибір там йому буде ся вести найліпше Но і така подібна аґітация на Лемківку сподіяла Прода не так р як уж в <unk> коли затял ся обмін людми медже Совітскым Союзом і Трі Рейхом Нашли ся Лемкы Якы піддали ся і одважыли ся і поіхали на схід в доєві далі рампівый єстна єст бі на шар далі да рапій єст на Лі Лемкы піддали ся одважыли ся поіхали на схід чом Деякы мали направду міцны москофільскы погляды то тоты же першы любили росийского царя барз любили а пак барз полюбили тотых хто його выгнал большевиків Інчы іхали бо надіяли ся же в Раньскым Союзі ім буде ліпше материяльні і такых певным было найбільше Хтоси втікал в такый спосіб од новой німецкой влады може дахто мал навет конкретны причыны бояти ся фашыстів Сидор Ціхонь отец пані Анны з якой бесідували сме і Німців ся боіл а і спокусил ся найперше на тото же достане за свою гірску каменисту землю на Убоцях Кавалец Чорнозему на рівнині І достал Достал як бы там не было ліпшу землю як лемківско але вшытко решта выглядало цілком неліпше Родину ціхунів привезли в Дерномпівску област ній підгаєцкій район а конкретні в село Гнильци Тото село мало присілок гейбы окреме маленькє село і звал ся він Червень Лесні Тоадль завезли родины Лемків медже якыма нашли ся і тіхуні з Крениці Там юж хыжы стояли пусты опустушены і чекали на новых ґаздів Тота сцена не раз іщы ся повторит Лемків будут заводити в хыжы одкаль надавно когосы выпровадили ци в тюрму ци зосланя на Сибір ци навет забили такой ту хыжы і по стінах лишыли ся навет сліды кырви тотых уж не выпроводили з іх хыжы а вынесли Тым разом Лемкы гложли в хыжы од кой цілком недавно выгнали Поляків Присілок червень в двадцетых роках был заселений польскыма осодниками То была така державна проґрама де лем ся даст густо обсадити Волинь і Східню Голичыну етнічныма Поляками більша іх част мала ґаздувати на земли зато Скоро творили ся новы села і новы части сел істнуючых Жбы нова ґаздівка была рентабельна жебы вартало на тотім кавальци земли робити каждий ґазда доставал <unk> морґів пуля Нараз по сусідству з тыма новыма особниками жыли і стары значыт Полякы рід якых чыслил меньше ци більше покулінь на тотій земли Власні так стало ся і в тотых околицях медже Галицьом а підгайцями В селах Гнийце і Пановиці польскы родины мешкали оддавна Жыли тамтыж Украінці а і кілько жыдівскых родин і жыли мирно по приятельскы по сусідскы годів Над тым братям патрафу оклят горде продиме субого краі і ото пришол як называла го совітска пропаґанда злотий вересен Мам на увазі радяньску окупацию Східньой Голичыны в <unk> р Зачал ся страшний час репресий масовых арештів депортаций переслідувань вшыткы ся бояли бо каждый ден приносил нову біду новы горы комуси з мешканців окупуваных совітами землі наприклад ден <unk> лютого <unk> р Рыряньска улада выбрала для масовой депортациі в Сибір Поляків осадників же оселили ся во двадцетых роках на териториі як тепер повідаме західньой Білусі і західньой Украіны Дві годины лем дві годины дали ім жебы зобрати невелику кількіст річі і одраз повезли Сибір То была перша фая депортациі Поляків за ньом Ішли три наступны але повіли сме лем у ній бо тота фая выгнала зо своіх хыж мешканців присілка села Гнильче хутура червень і так освободила хыжы для Лемків Памятате же в тых селах жыли і іщы Полякы жыли здовна то родины тотых Поляків на разі не вывозили Ґнильче Ґнильче Нильче засполтарям назву того села і може хтоси з нашых слухачів юж цюде си о нім Знам же принаймні част з вас цюла о тотім селі на заході Тернопільской области Ні не зато же оно такє славне ци чымси особливе ото селиєт село Але в ним в <unk> р вродил ся єден з польскых писменників Станіслав Сроковскій Пан Станіслав написал в своім селі документальну книжку Гнє Правда Память і буль а тіж його даякы прозовы творы написаны як сам свідчыт гейбы на основі документальных материялів і власных споминів споминів о подіях з тых околиц зо села Гныльче З того гейбы выросла і його книжка оповідань з так званых східніх Кресів же зови ся ненавист Лешні тоту книжку барз сой сподабал режысер Войцех Смажовскій і на єй основі створил фільм Волинь Тепер коли тото повілом і вы в голові прібуєте звязати якоси тоту історию і геоґрафію ци видите же вам штоси ся не вяже Но так пан Сроковскій деклярує же не може не писати о страшных річах якых сам был свідком сам іх пережыл памятат як втікол коли Упа нищіла його село нищіла вшыткых Поляків Думали сте же то вылиньскє село є Ні Грениче лежыт <unk> кілометрів на захід од місточка Підгайті і то дост далеко од Волині А може думати же тото село знищыла в <unk> році украіньска повстаньска армія Тыж ніт Доднес жыют і Полякы і Украінці якы памятают як то было направду О тых подіях довідалем ся коли по своім інтервю вертала єм Спідгаєц Домів раз на тыжден в Підгайцях єст ярмак і в тот ден нич дивного Автобусы переполнены особливо тоты же гыдут з Підгайців бо каждий і сам ся везе і везе тото штосий купил Ой я ледвы влізло такій переполнений автобус як і правда на казій зупинці робил ся штораз свобіднійший Пасажыры знаємы сусіды кумы бесідували на приріжны темы бо вшыткы ту ся стріли А і я яко кореспондентка лемківского радия зачала цікавити ся в свіх селах Жыют такы люде переселены по війні з Польщы Вказало ся же такы люде сут найде ся і кількоро старшых усіб же могли бы кореспонденці дашто оповісти Такы зачала ся бесіда о давных часах о війні і пасажыркы зо сел Пановиці і Гнильце оповіли мі же в <unk> році до самого Спаса стала ся в них траґедия Згоріло майже ціле село Гныльче а оно было дос великє Спричынили ся до того Полякы зо сусіднього села Пановиці зато доднес Господнє преображыня в Гнинці єст кус смутным праздником В памят о траґедиі в гнильсім поставлено крест а тиж мают гнилцяне особливу студню гейбы памятник яка зове ся джерело памяти Коло краста коло той студні мешканці села все молят ся за жертвы траґедиі дежу молят ся жебы ниґде ся не повторило тото што ту ся стало на Спаса в <unk> році І молят ся жебы Полякы і Украінці все жыли згоді Гнешні мешканці двох сел памятают траґедию яку гірку лекцию з істориі і як пак ся вказало тота лекция до цього навціло і Поляків і Украінців Потім як гниче спалили люде спамятали ся І в той місцевости там сядит докола жадного подібного конфлікту юж ся не трафляло Ніч не знала єм о тотых подіях зато зачали єм глядати якысий правдиву і обєктивну інформациі і порівнювати што подают ріжны джерело Вказало ся же конфлікт на Спасол Гнильці не был клясичным меджеетнічным конфліктом як можна сой подумати хоц давна ту жыли Полякы Украінці і Жыды Тиж не была то сплянувана акция украіньской повстаньской арміі знищыти село хоц в інчых місцях Што си такє і было такє де си было але не ту Но то власні про УПА Украіньска повстаньска армія барз неґативні односила ся до місцевых люди без ріжници до якого народу они належали до такых люди якы в якійси спосіб явно спілпрацували зо совітском владом Такых попереджали же будут іх карати за спілпрацу з більшовицкыма партизантами аґєнтами ци Красном Армійом і пак карали Карали як вчас німецку окупациі так і по фронті вчас окупациі совітской Ґорли в <unk> звані такой прав мова єст кам тотарос тота рока <unk>eo<unk>e вою взяли ме пораву горни В середині липця <unk> р Красна Армія уж вступила на територию Тырнопільской области із боями одвоювала в Німців новы і новы села і місточкы но а як они были уж здобыты то ту одраз зас стомулювали совітску владу Всяди своі осередкы одраз орґанізувал МВ то Скорочено Народный Комісарият Внутрінніх Діл Было то кус подібне на Мініство Внутрішніх Справ але мало незмірно більшы права більшу свободу а і своє власне війско гейбы держава в державі легні НВ орґанізувало масовы репресиі в Совітскым Союзі В західных областях уж тепер радяньской Украіны НВ не лем творило структуру своіх осередків а долучало до свойой діяльности місцевых люди творячы так званы істрі Бітільниє батальйоны значыт батальйоны для нищыня Парамілітарны формуваня якы найперше мали бы бороти ся з украіньском повстаньском армійом Коли в липцю <unk> р Красна Армія освободила села докола Підгаєц од нацистів НкВДА одраз Створил ту свою сіт опорных пунктів єден такий осередок постал і в селі Пановийці Полякы в тым селі якоси барз скоро потоваришували з представниками НкВД Вступили в істрі бітільны батальйоны і взагалі вшыли якы ся выслужували пред новом владом Розуміє ся не вшыткы але такых было дос нашли ся даякы такы і в сусіднім селі Гныльсє Ту такых польскых ґаздів же найбільше полюбили НкВДыло четверо Вістка о них дошло до якысого одділу УПА і очывидні пропозицию Упівців лишыти ся той діяльности не дало результату Ну не знам як там было в каждім разі пізно ветір <unk> серпця тотым товаришам ленковидистів спалили хыжы Мешканці тотых тырьох хыж одраз дали знати до инковидистів выновиці а тоты выкликали енковидистів з Підгаєц В неділю рано <unk> серпця іщы і сонце не зышло як в гницім ся зачало стріляня Хтоси в остатній момент попредил мешканців села і люде кричали Жыды совітскы війско з Поляками паят село мордуют і хто лем міг тот втікал До ленкеведистів в іх чорній справі і Поляків і спанович долучали ся і даякы Полякы зо села Гнильце Зо тоту страшну ніс як подают ріжны документы в селі згынуло ци <unk> ци особы Было то уж по жнивах то згоріло вшытко што ґазды зобрали з поля Нещестя присілок Червень де замешкали Лемкы як памятате лежыт кус дальше в Пулях і його не было зруйнувано Проминул цілый рік по той траґедиі і аж товды в Гниче зас зачали вертати мешканці вертати одбудовувати покус своі хыжы одновлювати ґаздівкы Нелегко то было бо деси <unk> хлопів зо села мобілізували до Красной Арміі Ноі дакотры згнули на фронті дакотры іщы ся не вернули домів Полякы на сумліню якых лежало знищыня села Гниче а і тоты людскы жертвы о якых повілом очывидні надолго ходили по той землі бо по оголошыню выселіня до Польщы мусіли поіхати на Землі одзысканы мусіли лишати своє село своі околиці але іхати на захід такой ліпше як на схід а тым більше на Сибір Но як тотым Сибіром То повім так медже інчым же од <unk> до <unk> рока якоси выізджали з Сибіру і розумні ся з ріняньского союзу до Польщы тоты осадникы же іх депортували як памятате <unk> лютого <unk> рока Як видите тота смутна істория з родинного села Станіслава з Сороковского спід Підгаєц не ма нич до меджеетнічных конфліктів на Волині і ту свою ролю до розпочатку не так етнічний як політичний ідеолоґічний принцип Але думайте ж я хотіл кого силы провдати Ніт ніт Повім Вам лем єдно дорогенькы моі слухаче перевіряйте кажду інформацию бою лемківску історию тыж нараз фальшуют Напр єдны повідают же вшыткых Лемків везли в Советскій Союз по свойой воли а другы зас гварят же вшыткы таль пішли з примусу і єдно і другє не буде правдом Бо было вшыяко напры хто выізджал на схід в <unk> роках такы іхали по свойой воли а дост дуж з них мали лівы ци москофільскы погляды На присілку Червінь замешкали на прикрато людины якы приіхали зо села Лобова тот тыж на так далеку од Крениці Приіхали і тото не дивным при ці Вахні з Лобовы походил знаний дієц і спілорґанізатор Лемко Союза чловек прокомуністичных поглядів Дмитро Выслоцкій якого може знати і під псевдонімом Ваню Гунянка В Льбові в Лахів Лобові жыл през якысий час і Сергій Дуркот же в р орґанізовувал як оповідали сме збераня підписів на позволіня Лемків віздяти до Сибіру Дост дуже Лабовян мали русифільскы і москофільскы погляды даякы з Лабоавян належали до офіцийні забороненой в Польщы комуністичной партиі Не знам як было але думам же Лехіоны єдны з першых описали ся іхати на схід коли <unk> листопада <unk> р Радяньскій Союз і Німеччына якы товды были іщы добрыма приятелями підписали договір про выміну населіня Поіхали на схід і Лабовяне про украіньскых поглядів а такы в селі робили ся штораз більше і більше Поіхали і тоты якы не цікавили ся політиком Деси Може <unk> люди як писал в своіх споминах Лев Мончук з ним колиси тиж мали сме цікаве інтервю Медже нима нашух ся і ведучій муж нашой респонденткы пані Анны Но і што і <unk> червця <unk> р нациска Німеччына прикрочыло совітску границю Зачали ся німецко совітскы війны І товды як Німхі окупували Східню Голичыну і дальшы области Украіны дост дуже Лемків вертали домів і пак дужі з них зас юж примусово мусіли іхати в Радяньскій Союз Паня Анна як ся видало в <unk> а в <unk> вродила свою старшу єводзьку ма четверо діти то юж лишыла ся на Тернопільщыні Лишыла ся на все Як слухали сте поправну передачу то памятате як оповідала же єй доля не было барз щестлива Цілком молодом вмерла мама пані Анны Мария з родины барнів і лишыло сиротами трьох діти з якых Ганця была найстаршом Отец Анці Сидор Тіхонь потрібувал в ґаздині хыжы помочы до діти зато скоро ся оженил з сусідком Оленом Хоц і была як повідали приспанком мала неслюбну дітину Ваня Хоц до Олены діти Сидоры Анця Мілька і Владик повідали ну місіли повідати маму Але такой она была і лишыла ся для них метюхом Воно званьом вернуло в час німецкой окупациі зас до рідной Крениці і Крениці села а од тами іх в часі акциі Візла депортувано на захід Польщы Єднак Ваню ниґде не забывал зведеных сестер і брата підтримувал стосункы з нима а навет до них приізділ в гості Коли рыхтую тоты передачы то часто думам яка то непроста даколи была доля і чловека І як близко ходят Двіра і страх Ненавист і любов Жытя і смерт Но дали не оповідат пані Анна Пелячык З думу тіхонь же вродили ся в Креници в <unk> році а в <unk> руці приіхала з родином село Гнильцє же в підгаєцкым реґіоні Тырнопільской области несу так менці більше посередині медже Ґалицьом а Підгайцями гнеска пані Анна мешкат в родині свойой дівкы самых такой підгайцях ното просиме слухати зашули зашумлі бывайте здоры бывайте звыдны горы Та мы єхали до т в Яс Німкы на Звезлі в такых вагонах як люде в тівных вагонах а приіхали сме дезрушы нас забрали до з тых як тоты товарны луґу товарны діхали То бутем приіхали до Підгайспішы в Варштанця і звідті же нас везли люде на саньох декому призначыли ой ся тому там тому тамты посерар поруд скідали То было же так призначено же не можна было нашто охочыти Нє ні было призначено я не знаю очы Было призначена же была хату готова і воздімі бочань то же іх какмы приіхали Там ды хаты жебы в хаті на пален будже бы де пуж Ту даро трофили Мы як будивом путі огнилця Ту каждому зованы кажду родину зовалят тота был же бынчану та было призначены так не там де іх ків там де было призначены зовали і оды єд є тос хыжо ту маты Жыды іжы і не потім дала бы там дале тик там наж вель там были Полякы бы червен такі был от бы поєдкы Поля Поляків везли з Сібір А ту зо шых бы тых хаты нам дали польскы там де Полякы мали поле Мыхты Ога Ду так было То были Полякы якы жыли Ту На одсталіничы Та івый такы хутіт быльвене ся называли і там бы б самы Полякы І там Поляків всі вывезли з Сібір а наж даль до тых іх хатів Гоміва я знайшы Не знай бы м же просити жебы лихати пусты было такы Полякы докули ся вертали Я пой они ся по тому в Чыбір вертали сі до Польці Окло як пришлує як скінцила ся війна то они же блидко же тамті обявленя далже можучі Полякы до Поль не ам то нист кажу але жнали зівертали вітам Сібіржду Польщы Оне было там же они Юшта В тотых роках тапал же хтіли прити в своє сало то місцо де они жыли Тапер Не мыдно было такой же хтіли там же нема там же жебы люде порозберали капы всю А як вам было же пришли сте хыжу одкай люди Выслали до Сибіру Як вам было тото дознати же Вас не просто вы су і там пришли до хыжы а там тотых люди Пет не было вхити там было так де мы пришли то была тілько скриня І была были ліжко і бамбеті бі ся нічы не был А тых люди пред вами іх выпришли выж іх не выволі буде жывен в сібі Но а повідали чом зо што іх вывезли Я не знаючни скажы Во селі тахту повіж іх вывезли там за тото ци за тамто ци ци так ци наявно же совітска влада могла хоц кого вывести і як хтіли там зробити Але просто Но я вам ты не вкажу ся ві Але был такій хутір а той хутір підпожыти хутір мал пан і перед войном як была бы мала быти польска война той порождал той хутір своім людям Полякам там ся побудували Ци іх вывециянци не скаж Та так були і бідны Полякы такы та не были Полякы богатні єден два можіла бідны і як вам было приіхали сте доли вам якысу хыжу том будете жыти Як выы тото приіхали посмотріли на тото Дав як поли тоты хыжі бугы і пянкы не жде були підломом А нашто гыд деревями Або бляха або же вырехівко дахівка м або ґлоньтє м нашто гонила потыписі тото што Ісо мамо плакают ва што іх не помогли І якы бы смотріли што вам дали лем може дали може думали тот же вам доштой ночы Докалже вам ты вам то дам од Што щы писат вам дам ніднине Ішли і хыжо хыже яко было мень більше такой як вашы яку вылишыли більше ци менше де Та благ єдна кінната і така кумора Но і як ваш отец смотрил якю лишів і на якы а ся зробе істопою Дахы плакал рачыв шым єден єден плакал Но тільку ватом такых было жебы приіхало наприклад до того села нийци троха було та бу кілька было родин бы а в Крениці ци на збужениці з лябовы были Вкрыті з Лебовы не більше Но чом то люде вписували ся іхаты они на што ся надіяли же ту буде што Най знайшыт я помескаль Но як они сой думали же ту іх тя одшто Наказали чыє пуполе быти матих в хати файницю але поле лом доли поле дали на лише што поля І думам же завдя было може ліпше як іх тото вдул тепер не же єй прицешы там каміня горе За наш ты горы были іх діска а ту достали ківку Пляту за єнкым ет поля было хла тым полі зробити як то не было гроші до кєзбу мали тіж нам дале а потым де же робити Де Ничыт тям дегде же робити Но то сало як бы досит далеко од міста міст далеку од тиндуючых якых заат і придаті ся ній ні вы зачали ґоздувати на новым місци Ту Но якы то было выздуваня як то было Вы взяли зо соло худобы як они взяли Я ся мам облий колег з Валізка для писо Но чым напритодрати Як урати люде Ле ся нам давали грошы ди рублі ты были Та не прийде влаштанця і піддавали зам Давали грошы протили сму тымы хто села мали зелені то смо платили нам зворали та посіяла по тому же дехто Кым же ся в якось худобу помал десхо то пилятка купуде тым мал грошы Люде мали І такы дорогорячы як дехто мал тыкыпшы дорогы та продал пьодзо підгай пгарця треба тісти на піхвот Нелегкє было жытя нє што зробити Безати ся же не было ник не было чым ци ся верли в Скєриці нихто ся не вин Моя мама ся вернула тона єй брат был німецкій поліцай Мамо я не зрозуміло чыкай Моя мама друга вернула ся до Кремувано она ся вернула з тым своім шыном Ваняньом Она ся вернула Чекайте кольту екіту рівны Призвойным стрізувам зо <unk> перший бо <unk> люди ся вертали може пусти <unk> першы або другє або ци може <unk> Вна ся вернула і А ся недале ніч то напише щестра ся чыла там пся до той щестрі там же померли завтра тыж жыло в Крениці селі Так так так Пішло з дітином до Савры і завтры дам ся бры там пышка пожыла подігла Померто Іваню сєлісю колотой сестры а його вшелили тоту сестру іщы Ванює на зілену ґуру Та по тых ся не знах по тым році высєните на зілену Ґулю Высіли всіх Хаци уж самі самі році то ся звало Акцийом Візло Так то ей братя мыси братя Ей братя братішко вегей пап ся розветиме Ей як полюбна школо вей так ся розвлетиме Ой як полюбна ш Ей болю ташкове ей прекрасні співаю ойкача нашы братя Ой по світу тырваю ой татся нашы братя Ей посліды вага Ой сміваня си сміван Ей вослі ся не ге гей пташко вес Співаючне маґю та школе співаю Ей подничне маю ся в <unk> <unk> і <unk> вывозили Гел Лемків <unk> сенів вывозили на боты землі якы брали Німців ізіляны Ґура Єєля Ґурыра ЛАПніця Ла і там вашы родины тале той бувань той Іваню той брат по мамі еге а більше там не маіх родины двіє монастыріска то они пісут чебарны В монастырисках тоє моє двоярідны є моя мама а іх тато вріні Пидвері Ваша мамо м Мария то родины вашой мамыл в монастыри та небаны писютці хлопціли жестрю іщываня высіли на Жільну буру Я там была в ніх Но а як ся так стало же оно хотіло ся вертати Вы юж лишыли ся ту были яка су такы бесіды же ідеме ідеме еге та мы бы ся вернули але як бы мы ся вернули всі то надівже брали до Німецтви не робот бояли же туды Німкі почали же по тому Дудя в початку болят кыголовы хлопців самы пишы на робиті кажали хлопці приходили і кажалише тяжка робота о немає же ніщо жели ся бояли Але я знам іщы таку інті як бы пулювали за тыма хто мал кус комуністичны погляды штоси такє і такы люде лахні ся бояли і скрывали ся такы люди якы Кусы як бы мали підержыня так і такы люде І я знам же бо бы Німці того не любили і не зо такыма людми бы Німці они своіх Німків выбрали звідси так Але апулич так забрали А панкы леґа Дайте ви нам люди Они замініл же Лемків Він вількіж єст своі люде в світі передвойом выбрали Доєдно были німецкы колоніі в ріжных місцях а ту было около Новохількы была німецка коле всі до єдного Німця выбрали ту в обє в тым рейоні там берта был Новохількла Німці были Кусу повісте якє ту было жытя як приіхали сте зачали сте ґоздувати так дальше свы зачали тоту бесіду як выту Є та присіж мені чого нема Ниць Єсти ся треба купити бо не было нічого ді бараболі ні но ні хліба ся треба купити бо му прихасі спый ко з валізкам покій сме мали грошы кішы нам бы дале тям налогу давали нам ту пятьох дайте же ся На кажду особут не знає по кілько та бы люблі здавали покіль гроші то было добра не было грошів жы біда быны нич не мали зо сумо Лем взяли волізку а выізді тоты необхідны річы такы што сы якы злахы тота біда єзжы поліну подушкы і ви іщы біса якусь там миску все важнійшы купу стіж в лісі а біше што возьмете до того Так як поліна міскы тым посували в пошыри мішок Тай дзьомічка драпха такы довалі Думали же ту вшытку буде жебы мета они так пописали на попередай папірат а ти жебы ніла хата і дабрали вшытку ну но навет ну треба якыси влоці доварити треба якы огорці там пєдному банятку там погорнятко взяли зволіте по тому же як мы ся так зрозка мали сме жытше купи там в хаті не было нічого о кым вам кажут бамбеталь ліжко і на стіні было люще більше більше нічыва ним Оддал ону вшытку дату мі з старо так хтось покрає знайшы ся лізыбли з тым всі Зай такє бур Боже Боже Но што вы робили што вы робили Но дабливы на поль господарили тай так де мни заваліт два сидят не была на тым была кєм выбра брят Но і як товды Но наприкы што мали наприклад не было гроші і треба было жебы дахто зорол то спочатку ту заплатили но а пакє внимали гроші то што нанимали ся было дакого жебы дашто не терали кому сусідів а тот зоре ци як людых сусід Мы тако яй ще пізіме том тіша шапати бараборы чыряти відробили знає ноту язы тото іх тіло і повіды і пішли дасти там відробляти ток о та полух А тот вам Зла тот вам угы пішли відзробити м І так і так ходили сте но до села до тотых сусідів жебы жебы даяк они лампо не раєтесь такой так же мали кєд робит музей Бодыкы то він іщы ту ходил до такой школы не хтіл холіт до школы Нє не ходіл же нияк Был дома ходил а ту уж не ходил Нє пішли Ты бытиш как далься ни не хотіл ту ходити Выж ту не ходили доы Ну вышыткы нихто уж не ходил до той ся тучы мытаме я закінчыла <unk> клясы <unk> них там было не было шкля класы ны такы маленькы в ту хуторы зу такы шкла маленькы Ци три клясереву тіше гнильд Ту нихто не ходіл ні я ні ти ні нихто смо ходили Добре І Просто занимали си Та господарством так Туты корову сме майте ци курите тикы ожех господарство мызиме корову же купили типок маленько тиляткым купи сме маленькє тиля і теж ме выгодували скуру Едвака люди на што зроблят вертати ся не можна было бо вшыт вернути до німечын Но але я знам же барз дуже люди якы выіхали в <unk> і роках вертали ся такой в своє село І но з нима тыж не было просто бо даякы Бояли ся же Німці іх будут бесідувати А было і так же вернули ся а наприклад свою хыжу дали все трі братові іщы кумуси сут там сусідам цикому І приходят І повідают но мы ся вернули А тоты гладятно чекайте Миіш ту жыямеш ту миля і не скажу а то я вам не скажу язы І было там же і Німці переслідувана а потому тых шосєлишых іх вывезли на німецкы териториі тоту до єдного вывез кремітом сыпана дражечка Горі кремітом ципана дражечка сыпа єй моя превірочка сыпама є і моя привіречка Она сыпала а я єй полна сипала явни я ся зо свойом мілой познал Овди я ся зо своі поз лишоєй до лісів той макылечко Прийшол ля до нести в сой лакрылечком і просил єй о єднопюречком просил єй о єдноклечком дуречко не была Ани подій мій миленькій неда Ани поди мій милемкій не ла Я тебе іщы добрий не знам О я Тебе іщы добрі не знам Вася Мацюха так повіла же хоче вертати ся домів так і вернула ся вы повіли же то міг быти <unk> рік десе прак децек буден В каждым разі так ся стало же она вернула ся з ваньом ваньо десятых кількомоків да він был найдеся музикы Як думал тебон чотири рокы ник тот не скарбє повін рокы Більше не бы як чотри рочы пєнно муж і оно ся вернуло а вы лишыли ся з няньом На стресє свыіня Новы не жаль был жено якуси гучыло а ся малт в Люнах хотіла іти над на ту не буде не буде не буде што найвальнійше за бунтувати ся верта вертатне Ящы дітям што врештам си діє А оно што мало якысы листы состро писали якы выписали листы та ви още ще писали щы тут за ней Вымали такы компаты же могли бы такы даны мы нормальні думку літер свіна до скринкы целі была скринка там же постельонка ду підкрыла по тому мы Як же вых принес єтах хтось заходил на той скінкы ся діти Може до того може ци то лем очыгала сте же нам принс І в такій спосіб як буде бунтуктували І написала і зато написала же же же же же же же приізти так же же же же же же тепер не она вказати Я не буду ту я не буду ту і я не буду як кочучами вшыткы раз дорішыли жебы сестрі по тому мабу напомерла сестрі вежли на Зелены Ґуру тампи Ты єй ваню там ся женіш польком бульмы там раз млійком єдного рокан на тій зеленій ґурі <unk> рядяньскы часы малите якы секунтафты з том родином мо там же Веду них і Холи ци они гев приіхали Як тотлаю ци тота ваша родинваня вріздів ту рыплі А моя родія дочы сіту на Зілоніґу тым монастыріскых Барны нітує м а о тото село де вы приіхали гниче то там были бівшы місцевы люде ци бівшы Полякы ци ємы прихай тамты было гнильці село там был такій хуртіт называл ся червень а там на тым червень бы самы Полякы Там Украінців не було Поляків Вельків з Сібір А наштам поселили Оселі было Украінці Так в селі не в селі не был Полякы бы што були в селі ты іх не выселяли пікоштого хутора забрали І як ту было звыкати і як ту было но з єдной стороны пришла якаси над нам кілько пришло лемківскых родин Же як бы і медже своіми кус вы были бо якаси част пришло в село Но то там были там на тих на тихы на тым футорі ци було самы Фемлинк там єдна дві були дві родині були Украінців а то решты Колиси з тыма людми з якыма я бесідую то часто повідают так же родиці дітям повідали жебы сте ся женили зо своіма Возі будеме ся вертати то же бы зо своіма своіх ся тримали а як будете брати ся ну Юрів тато як ме товды ся разбя чуло такє же была така не од єдного чловека не од єдного чловека Ци глад што сы такє повідали Но як ся женит з Украінком нам не хоці іхати Як бы так пишу лем хоче там а она хоче тіжовди Розділь а Вас так не повідали бы де вы там жыли в Кімниці так не было бы так лево але там ся єдва джерел зєдны вид Але стріч воєм бы ґде возьме тоць Украінку апи буде ся вертати а хто ся вернул Ніхто докреніт ся нихто не вигы слухайте на тім наска уж час звершыти нашу передасю але тоту тему хтіло бы м продолжыти Но і припоминам же у нас востях была Анна Пелячык з дому тіхонь Юж знате як слухали сте і першу і тоту другу передачу же вродила ся она в Креници в Креници Селі в <unk> році а в <unk> р з родином Періхала гев в Тернопільску обвідали сме як Ту Тіхоні і інчы лемківскы родины якы приіхали з нимы замешкали на писілку Червень село Гничє же в підгеєцкым реґіоні но а тепер пані Анна мешкат в самых Підгайцях До пані Анны до міста Підгайці же на заході Тырнопільской области допровадила вас Анна Кырпан Оставайте здоровой до стрічы за тыжден
