Слухайте сим <unk> процент лем Нескрокого а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шылеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk> Витам вас моі милы слухаче з Вами зас Анна Кырпан Днезка підеме до Луганьской области на сам схід Украіны Де тиж жыют Лемкы Кєд повім луганьска област перше што приходит на гадку то област Шахтарска де вшытко як і в Донецкой области сусідньой обертат ся до кола добиваня угля вшытко ся зачынат з угля і угльом ся кінчат То такы промысловы области Властиві тото добиваня угля зачало ся розвивати іщы в столітю і тырват доднес Но тоты копальні были зганяны ци приходили самы кєд глядали роботы ріжны ріжны люде з далека і з близка зато маме ту хоц якы народы правда гнескы уж переважні вымішаны Ту были тыж колоніі грецкы болгарскы німецкы Часто власні в тотых колоніях селили депортуваных Лемків Шкода але гнецка Луганьска област не може ся похвалити же вшыткы народы котры ту сут мают можливости свобідні розвивати свою мову і культуру Переважні они зосимілюваны і русифікуваны Властиві Луганьска област то найбільше зрусифікувана област в Украіні Ріжны сут статистичны даны же <unk> процент ту Украінці тепер ци лем <unk> процент записаны як украінці Іщы при початку шысдесятых років Украінцями ся уписали майже <unk> процент люди в тотій области Аднес реальна ситуация єст така же всядиль домінує можна навіт повісти аґресивні домінує росийскій язык Політика русифікациі тут рвала і учасы росийской державы і в Радяньскым Союзі І тепер в незалежній Украіні на моє звіданя в якій языку чытают лекциі в Луганьскым Педаґуґічнім Університеті мі повіли же выклады украіньскым языку можна почути лем на катедрі істориі Украіны ци украіньской філолоґіі зато не треба ся чудувати же діти і внукы депортуваных Лемків бесідуют часто по росийскы дахто зо старшых люди котры ся вродили іщы на Лемковині тиж бесідує по росийскы ци принаймні ставит росийскє слово Тот луганьскій край не можеме назвати історично цалком украіньскым бо то буде неправда Ліпше повісти же тот терен то все было украіньскє пограниця тот край колиси давно ся звал Дикє Поле был то дикій степ Шырока дорога зо сходу на захід котру в часі великой вандрівкы народів но і скорше і кус пізнійше переходили чысленны племена і народы Подібны єст і тепер кєд на граничнім переході на заході Украіны наприкляд в Шыгінях медиці не пустят так легко допущы Хоц якого мешканця Афганістану Азербайджану ци Кєтаю то на східній границі цалком інакше То дикє поле Ту де колиси летіли на конях свобідні Авары гунны Угры Татары Монголи Ведут днес так само свобідні през границу Добры люде з цілой Азиі Но і не лем з Азиі Переважні хотят ся нелегальні достати до Уніі Европейской але тота штука не вшыткым ся поведе і дуже іх ся лишат на сході Украіны Но што Украіна не союз Европейскій але жыти якоси можна І жыют Інчы нашы братя з Азиі і Африкы котры студиювали ту технічны наукы ци медицину уж не вертают домів Такых тиж єст дуже Наприклад луваньскій области єст до Скорейців Пришли су і з Кореі і часто берут ту гаранду землю і на ній ґаздуют Лемкы в селі Переможны з котрымо бесідувалом теж ся нанимали до Корейців Ясне же луганьску землю вартат гарандуват То переважні Чорнозем Але тот хто арендує вытягне нас того Чорноземлу вшытко і ани не хочу думати што буде заран Рємні мі было чути же ту ґаздуют і лемківскы фермеры і ґаздуют добрі Але якы были печаткы того ґаздуваня Лемків на луганьскій земли гірко споминати Переважні депуртуваны в луганьску област Лемкы были вывезены зо заходу Лемковины іх перевезли не лем на чужыну а конкретні голодны повоєнны села бідны колгоспы в край безбожний і смутний знищений одтале втікали вшыткых хто міг Хто не міг мусіл вшытко приняти і вытерпіти І звыкнути до того до чого звыкнути здає ся было неможливе же докола степ і степ і неє ани уку на чымси ся затримати же нияк не можна тримати вітер котрий лем дує і дує зо сходу же така остра зима Жівліті на поли горячу як в пецу А докола ани студенкы ани потічкы ани дерева жебы спочыти в тіни Є можно студню і выкопати але жебы там была вода А ту не в каждім місце она єст як то на Лемковині Можно і дерево сой посадити но каждий раз треба го поливати бо зараз всохне Саме по собі дерево ту не выросне і не лем дерево то прекрасна щедра земля але такы пусухы же вшытко треба поливати Были єм на луганьскій земли три дни <unk> жолтня Жолден выглядал акурат так Як на Лемковині липец вечер тритього дня чекалам на свій потяг котрий мал бы одіздити в <unk> Зауважыла м товды же на термометрі было плюс <unk> То можете сой представити як така осінь то якы ма быти літо То уж не буду гварити яка ту літі горять лем повім яка посуха того літа в селі Переможнім де сме были дощ падал лем єден раз єден раз на три місяці тото вшытко треба было навет і фізичні вытримати людям котры выросли в горах звыкли до свіжости до достів і туманів до лагідных вітрів лагідного сонця А тепер будеме бесідувати з Лемками котры ту жыют і вшытко перетырвали Власні ту ся зобрали Лемкы Ґазды Зачынат з нима бесіду кореспондент луганьского Державного Областного Радия Александер Гречаник Як своі хазяйсвя были Імели хазяйства землю робили всю такы были выпо світы А по том є же депортірували спришли захватили і вывозили насудавшразку облес Но то <unk> году нас за то везли в товари хто іщы перве солашал ся той ще давали всого там брали скотину і всю возыла вже послідні выганяли так гото забрай і уізяй там де хло єй Ушу я то дальше пацон мні єд пят было пацоном ся было ну помню там было нас Своє хыняв оторо были своє хазайство булотами обрабляли своі оторы Землю таку ну як выляранці то ж не были дало і жебы ся на ситу то ковых лем Полякы його розобрале нага І святу приіха нам не має чого Вод документы вроді єстам шо в Львові тым вписали б ся а ниде прави компенсаци не даю нікаку нам оставили каждий виж правці хто жыл там землі милівстю польскому Слухай у Кыів самособой і одвіча нам же ся на тота правину Каже вом компісацию платили пульс астроітельство єй за землю Она того одвітила але кажу нихто нам не думал Дав Гамбат Дмитрий Орестович Стафіняк Петро Михайлович Ятуже Стафіня Михайлич Мирбратя Семон Михайлок Конечно Яюшыф Романович Быснюсь все памятаю Ну міні было вже літ сым высмолі усміху Я все прекрасно понімаю Помну като вчора в роді будучы Горлицкій район Краковской области Ставішы До Ставішы Ну як горят да семейка было хороша нас было восмеро діти Девытры сюдай з нами сюди приіхало в Русию сем а двох забрали самы старшого брата Німці забрали на зароботкы і сестру тужы Німці забрали на зароб іхню знати Сестро в Америкы Там жыют не знаючы жыла ся чы ні А брат тоже в Америці І я в гості єздил кни гостювал в <unk> году Все нормально Ну і в нас Зараз вшы нормальне вшто хороше Це Васы провезли з батьками практично Голи сте лебонє Он нігули то з чебыл былі хаты німецкы єст Мало было тото уголая хата я помню было надяка Іван Юрий ся была І а потем там не было оту Етуты Йосип Василичів Нихто на двори не был сіда Жіля хватало нас орґанізували тода три кофозы Звізда Ето когос хусо кохос Енсахус Енгль Енсон был Дахос ся пайола все еты нашы нелюдні кохозы заполняли устанавлюли да то конечно трудно бы помнім конечно І ся уже было здеш кода сюда нас привезли год <unk> привезли <unk> тис на <unk> год Трудно было ну ся Пережыли всєм нормально жыво Іван Деніс Трохановскій Да Іван Юрий Змадяк А то Синіво то Синів А то был оціл Іван Юрий Смадяк Все такы ви там жыли в од них умовах Хай тіти звыклы до одного кліо одніє там влады дотывого типу харцюваня Но візіте о нашы зовсім другой клімат наше то Взять етут отиту міснист іначе то наш рай был ліса і ліса горы ліса возух свіжы вода блескуют люби є рок зайшол крениця тіжоть вода і дьотя влашами основноє влада была А ся ся суда о тут в оды напіш ся або тот воды трудной Евро така то хая вода в нас тут єст а і ся дополнили і нияк не може м іх выгнать од суда од тых куриців што о огороді сто выкру суле по <unk> метров од хат огороды дежат до <unk> метровы травлят со сіют там огурци там капусту нубше вшы городівство і обробатуют такыми ядами шуй ід о землю оно в колоді зі вносу Вода не гоже ся з шльона горка вынювце Вытиту наш Мучычучыту не буду повернути свыхали назад Выіхали <unk> году назад доіхали до Мостисків Львовской облад Вернули назад там Львовскій области жыли <unk> году Льольской а зо Львовской области потом <unk> прихали суда Не пустили же назад су Ранця закєрося дало што там выбачыли харошу до та ніхон дако то же не было і тамты нісю вы тут колько роботы было з то кохозы Роботсы ледазором механізатором а проробото лишає года Я річно про роботу механізатором Сухо зі Шорса одпису амте што уця здобыло <unk> года механізатору любий пан ся вернути одкаль пришли на свою Лемковину же Но назнам же те А што они хотяте жыти Тож і што елітславы хвоци же не вызнаті ся вкажу там заняли всі оце з Шарлия заняли всі дома Я єздил в гості туда в нашым домі жыє Полякана І я зайшол так він не даводи написа коло Япамятайте колодиш ся мій р тай не дал написа Поляк ав як пойду аж імене лубітом Дмитро Орестович гамбаль Які были Гот зем до сат всом жінкой я єздил в Польщы жінкын брат жыве там мы і гос і поіхал в село і зашы я зашол додому так поляк ме доводи напис Мате там родину Мамы Мы маме в Ґлоґуві племянникы два жыве нашого ето сестриного брата жінка жыве мы там єздили два разовы Ґлоґу збрігают украіньску свіду Да і мову да берігают Ну еґідут мазіны там горыт по польскы А як меджы нами по лемківскы по лекє тож єст такый немножко злі казаня Нє ні єс равей може тот прожыли з нас сут ся родня за ці діти повросали быжту за привесли тойку до той смысо кутры Не прийдем там хто кому ви там гынує славни Нє нє ногы не вже не годят ся там нада ходити Я бы явіше Да там та вось года <unk> назад миль на ватру єст ділити а Дода да да да да ну я хорошу бы там там вылюду мнугу уй том іх было Ну мы єздили на свою родину там де наша наш дум што ял на етым фундаменти Уже отакы товщыной диш около полметра бук бук дерев на етым дом стоял і знесли Но походили там выдичкы попили там Яркува дакла все залишыло си Ни нє нит полякы ся розоврали а тамы лісом засаділи Там ліс ліс Пышнуй Лестом де нашы были землі ся з Пошнуй лістом Ну а там ніже обшыми на половину село меньше столо чым том Ну там жывот труюрит нашы страны ну не ветом силі в другым то жывют там зомжым там жывыт вы знайте мы даже і не знали мы як приіхали туди а потом так злучайно познакомили на стрічы мы хотіли своє село поіхать нуд Проіхали шылу а там розпросили там немалже де было нашы там половину не має одні Полякы там ну некотры ну посмотрили та і уєхали назад там Нє ні о но вже не наше ні но я і не хоцю туда вжыти О ну того а як нас нихто не выганяє Жывеме дашы Конешно же Украіна медже Украінців тут привыкли жывемо іх туд а што тут по не такомон рудили втрудили зраіли Лучы шукат не нада Йосиф Романович Йошыф Руман Боцнєвич го Боцьнович коли том сім років робит кобыт Михалеч Я там жыву Михалечом жыли Нож там нормально но кого за то же робили А по тым батько прихал суда і каже Ну всі своіту Мы під Сарто приіхали сюда Як было так же вас выселяли Пришли дакы аґітатуре хтіли выселити Ешы Мусіли оповідати як то они депортірували нас од Аґітюрували люде одбу перепадко і розполь з Яшку Яшкова Він одразу Были аґітаторы якы то самы аґітірули єхат на Украіну Были агітаторы приходили ци Союзу яктоді было і агітірули єхати сюди на Украіну ца земля давала екпульсу передавали єхат на дало Росиі подніс є Русти Роси добро не то ледже Німецкій Германі в Новы они там з німецкы землі шы высели роли своізасу вы єси ты єдеш до Бывона заберай квету ну корову там брали шотам жалост зоржай ся а єси не поідеш якы в рейору везут потом остали собі інчого Ничо тобі не зоров вывезут зоруєк не пойде і вывезли куди Там не жыє нихто з Лемків ся вывезли на Німецкы земли остороли в ні котры люди не улісали так іх пото Выселили в другы міста там де єто жыли Німци лішло а ті за ного врода Шомы Сілите поіхали Ябу што то міні было пят год Іхали баткы ясі уж не єхали а што там я знаю хто там нас гейтіру ся не гетіру як не буде і ци солоцярна ето Краківскє районы горлицкє ето краопля ся ґорлискы район солоцярна от то же нас было <unk> ето Дус семі батько і мати ціли іх єхали о товарнюком два два місця насут Три вывезли єдно сут Софіняк Петро Михайлович Софінякы Михаіл Петрович Софіняк Юлия Герасим о то це моє ну родіну і ся же не маю нияку хун ету полны роли до новы не маю тайшу ни Батько мал там по сіл токо іх там было пятлі ше по батькы были ето но і по матери там меньше была а по батькы было блат же все поприізяли батьків ето братя ото велика си ето велика родня Да Ацю ся ні помню Привізлі На бразоль ето зо Успєнкай Потом нас одтуда погрузіли на машыны не івде машыны Я на машыні єхал машыні не гуторків лем ґомах привезли на брали на упы Привізли на сумухыно Явонухину попол як раз на убурку Ни тамы ето я з часу же так розмышляю што в щырну Македунулкы там піривал хрибет і там стояла молотілька Скыр за бальшу ся і там малятілі там мы спалі і до самой танцау бурків де то девят осін леты Іван Дінісос Троханошкє ве Снітніца Краковскай район Снітніцам <unk> Ну і єсли мы малінькы были то такышы ним могли знать Ну привізли я помню хорошо а потым в <unk> году погрузіли на брицьку І через пяті горолку і на того зсыпайла аж туда подкрасне Привезли ту дах хатка стоіт пустає нима нічы адна кравать і всю І на тым привезли німальні ложкы ні цілу по тыма радітелі пришли родітелі умерли в <unk> году голодовку а на струє остало Ну двоє ми іщы жывыє а старшей мєту сестри Была люба старшая я Іван Средній і меньше Роза такє запитаня возных батьків напевно была Своя земля была был сам господ Ци одна психолоґія а ос друга коли успут сюди укуспра ецітурат глузп ти не господар а наймний робітник Нушой я начал вазіть предсідателя Калхуза Пінай Яко Андриіч А потым када начылів крупнят калфузы нас зчыпалю гузли од сюда на хуторыня оту полтаракєву мытраєкла і работал Явкал предсідателя Калфулазів До арміі В арміу ушу хоц пришола тот варшов Хоцорса Ні Я ся малі А в армію пошол за концил курсы Шохю пришол пошол до директора на ету міня цут своіх такых хватає Ушлы тіл гор тисяче жылу в горді Даньскє Выдіти На фестівалі кєд концертна програма гейби ся скінчыла єдна старша Лемкыня сама захтіла выйти і заспівати Єй знали і раду дали єй мікрофон і добрі жедали мі лишия звыде мі лишыя курода свя дне самі заламе од горе моі горы скалис аж папі не бесаства лист Своі мапили ма тотро ми помішаны смарами своі мапили помішаны част Маґура маґурит прибыть поляни дуркотют ся потюль зо со та спіделі сом там <unk> жыя там жыва там люба моя дівка там де злі сом поют такій гора Лемко верха Лемко верх то собі гадокрасть долі не ма Нє Язгвати у Яду єм амія Васильєвна но майдаскє вельонка не можне А в горах корпы так там лем повіда звойома кузярків пташкы співают легонь касенюха кахаго лосопільків тамтюстю ня Та пташкы співают легенка сеюха кыха лосопільків тамтю тистю дня Там в горах Карпа тот там чемя буду в двори на долиця буду Там пташкы співают легенка сеюхав восопілків там тют дестю дня Ді Василю Великє вам дякує му за ваше назниня за ваш спіл за тален за все за лемківску ну Прошу мі оповісти як Вас звати і із кого то весело Село Снітниця Краковска област Ґорлицкій район был той <unk> Мене звали Галена Галина Тедоєвна А повісте а то вы такой Голина бо на Лемковині часто гворили геля на Гелена Гелена Гелена а насвали Гелька Гана Гельця і Вас як звате Твы сестры Це рідні середы вона саме старша єст меньше А кілько вас было в родині <unk> о іщы хто был нота была она Ябы <unk> года потім з <unk> была сестра вмерла з <unk> был брат вмерла на <unk> Вы жыєте де тепер на держым селі Карля Ліпнихта Сарла Ліпнефта То як бы невеликє такє село Невеликє невеликє село наша улиця такє тота улиця Юди там разом жыє вшыткы а тераз мало люди ци з <unk> дуж жыє все померло ціле село было Лемкы Выісті дашту памятати з думу Вшытко памята бо я мала девятнадцет років як єм приріхала опамятате тоту пересиліня што пане приходили аґенты од традициі каже записуйте ся все равно выселят Не пєте по доброму пієте во злому І так і было І нас уце хто пішол так по доброму записували ся брали все зо собом і коровы і хто што мали шол А платім <unk> а <unk> році потім гнали всі Но то было уж акция Вісла і пішли на понімецкы землі Як да они на німецкы землі пісну І ту пришли то было коли в <unk> році серпни серцерпни серпни міхати минул <unk> серпня назвых люзили новой танци вшыткы по тым порозверали по оце по гохозах тебыли похозы і зразу теж на роботу пішли Нас дома кажды мам своє своє поле робили вшытко а присосме тухохозы Все дома поставляли ту Ничого неє хаты поставляли все поставляли землю це было не такє дзерно было все все оставлейди І так людем што молодита нам байдуже было а стары так плакали Не дай Бог Там привыкли там нам добрі было там николи оцеш як были праздникы неділи нихто не робил Все празднували в церкви ішли вше а ту ся післях охожут же мы сіли Праздних праздных од допаска оше не дайте рвити Тяжко тяжко жыти на чужыні тяжко привыкати а щы тяжче нашым Лемкам свій край забывати Як завизут свій край свою Лемковщыну платют очы боли серце більше не загыну Шым тегоры Плотічкы там на Лемковищыні мы вас чуєме далекій Цюжыні А якій был тут путічок Зюва Наш селі Пічокічка річка ішла такы потічок риц ричка до рікы ішли бы потічок Но а повід на велию ходили ся мыты того путічкоішол тома ся мыл Дома ся мил перед тым дама ся милий оче наш выгорили помолили ся і боглы потім вечеряли ся І такє было што на велию пластили ся был піш никтом ясне не єл аж потом на другій ден А як ту тату як попаде то нашен Так роблят як і дома зверта люди іщы ся тримают якуситу ци якта при якту єст дая хто ся тримат такы што старше дах ся тримают а дах сут молодчы там Ясло і псеничони такы такы літератере ся всеюш так покупі перемішало началь ту пришто се нас называли як не хотіли той І Мадярями Сяты та Полякы Мадяры Давали Але Вас якысы ображали ци не было того но тоты місцевы люди ниж переселены Ні ні місцевы были місцевы Японы реаґували же пришли якысы новы люди вырывали было топер ся люд ліпше было як дияк церо з такым Принимали принимали куском хліба ділили ся оцес час попробуй што ся дакто поділи асчас а ранче Ні тяжко было прикыкати тяжкым пришлимы А потом привыкли привыкли той А вы ци хтосы з вашой родины были пак на Лемковині были десят ном значых рая нашой родины было ні Яс не выіхали та ішлу <unk> осм рік а хтіли бы сте бати Ніжні На кладышках піду з коронены до Пріще Рана з Монтервіду Жаной Ще не пам ради Як є тримати так як особ <unk> зраків рами видите ріжну было в жытю выісє до такых років дожыли іщы желам вам дале жыти щестливо і тримати ся здоровю щестю і так міцно ся тримати і єднакыальні не бесідуйте мі років мала милями дефал така судве Кажеш як ся родит є скількі осеш скількі жыти і дай прожывеш Вас люде памятают свою бесіду іщы в осій оклисти люди ся того тримают як влас ту єст дато молодею Штаґы дає тара да по свому все ровно Своі бесіды не забулай Добрі тримайте ся вте здоры щастливы А тепер іщы повім кус про символ того степу В часы Кыівской Руси ту степах при границі той державы Знаме з літописів ту жыли половці інакше повісти кыпцякы ци куманы Половці зоставили по собі камінны памяткы тзв половецкы бабы Гварю бабы але то направду і бабы і хлопы Властиві тота камінна баба не наша баба баба то од тюркского слова бальбал балбал то як бы предок прадіды праотец Сут они ріжны більшы і меньшы десы такы за высокы як чловек даколи примітивны даколи опрацуваны дос мистецкы вытисаны з каменя навіт дрібны деталі ставляли іх колиси на горбах часто очывидні самы тоты горбы курганы насыпали Балбали все смытріли на схід не раз ставляли разом чловіка і жінку очывидні отця і матір цілого роду ци племена Часто тоты половецкы бабы тримали в руці пугар Не знаме што мали бы з того погара пити напій вічности коханя наземной силы Половецкы сфінксы не хотят повісти а самых половців давно уж неє Днес можеме тотых баб <unk> віків видіти в музеях луганьску <unk> такых баб зобраны в Парку Музею Дворі Педаґоґічного Університету Дивне тото І цмунтір і не цмунтір І помникы і непомникы Довкола ходят студенты літают і ся бавлят діти Жартуют сміют ся ховают ся за єдным за другым легко ся можут діткнути болванів пред котрыма колиси люде лем ся кланяли клячали Страху падали на землю приносили жертву Баранів свідкы давных часів давно зобытой реліґіі Кєд посмотриме уважні іх камінны очы міцно стиснены камінны уста мушут дашто нам повісти они припомнут нам Лемкам же і од нас як од половців Мужут ся лишыти лем не бованы нід а придорожны камінны кресты ци каплиці ци різблений траґар ци малювана ляда але не буде народу котрий тото сотворил і нашы памяткы будут німы А навет кєд в книжках зостанут выдрукуваны оповідкы ци співанкы то ци буде кому по лемківскы тоту співанку заспівати Асиміляция зашла гнеска дост далеко і глубоко Зато мі приємно же Лемкы в луганьскій области хоц ім не єст легко покус дашто роблят Преці пришлем юж на IVI Фестіваль з ктижками Лемківщыны котрый зорґанізували в селі Переможнім лютугіньского рейона Фестіваль маленькый але ту ся зберают Лемкы з цілой области і не лем з области Гварили мі же в тім році не так ся ім вдало як было перше Но дахто ся напил і дашто зопсул а дахто надал бензены жебы приіхали з інчых реґіонів лемківскы колективы а дахто не дал гросі Ну а дакому вшытко в голові ся поміщало і запросил на фестіваль заміст Лемків цілий хор доньскых козаків Можете ся догадати же доньскы козакы не вылчыли ани єдной лемківской співанкы і співали по росийскы Але фестіваль то лем єден ден і мі ся подабало же ту Лемкы не акцентуют лем на фестівалях Хотят жебы дашто ся одбывало і медже святами правда не знают як тото зробити хотят більше чытати більше знати о собі неє ту тілько як треба інформациі Хотят книжок фільмів о Лемках хотят зорґанізувати недільну школу для діти де оповідати тиж і о Лемковині о лемківскій культурі покус ся вчыти по лемківскы але што буду оповідати Ліпше послухайте самы оці мы бесідували з мешканцями села Переможне Іван Семенович Рейжа Ве з якого рока Анна Теодоровна Сорока не роканич Анна Теодоровна Сороханиць Пумужу А як дому Біжко Два мужу сороканиц Мужын вес <unk> року з того да З якого высела Щары сідайме Я пришла з Іваном Франківскым жебы з вами бесідувати бо чула же ту сут Лемкы правдивы Лемкы і такы знают іщы по лемківскы і знают уповісти вшытку і я такы чула і пришла жебы видіти тотых Лемків хочу видіти якы то Лемкы ци правдивы ци неправдивы правди Без крылів Безкрыв не мают крыва гей а што ваюты ге Нє тают мают кус до памя позвольте нехай при Хай приту не прийде ґмус Што памятате з дому Оповідте што памятате кусмі опиж батька жыти Я родижла батька не было о мене Дакну да А батька не было поза муж Він хотіл трохи поля штоб він собі хату построіл Він так было мал пару гони Я його памятаю ходил Провіджувал мене вшыремя а вже якы Наду бесідували ся жебы зробити весіля так же вашы тоты родины ся не добесідували не хотіли вашу маму оддавати В діда і в бабы мало было поданых <unk> гектарів было іх пятеро діти і ні з чого было ділити Це мі єй тьотка розказувала Ци тепер в Тарнополи она вмерла вже года была рождена Но она вмерла оселем мі розказувала Бо чому жо я як приіжу в Тарнополь собі бігу на хлязбище бабушку провідувала ра мене жыла тут а тоді візьме поіхала туда в гості поіхала ота всього жыла о два місяці і вмерла Мамина мама Да дада дада Як імено Овеля Пазухович Хто то был тот направду Васняню Хто тото был Люб Лемкову Но як го звали Шемен Семон Шемон Демчок Вы го знали Він Вас одвідувал выховал з ним не знали же то ваш няньок приходил же мене же сімы год Як же ме сем год было то лже мі женил же на другым селі Ну по том же веля Він вас мал зо свого сына і так нормальні то было лем Лем было так же мама ся не годна была за него оддати так не годна была ся оддати І Так і не могли дати кого віна А тот як бы ваш тато то хтіл Його родиче хтіли жебы дали віноді Семеніцю цьоцка розказу але коли памятаєш же грушкы келе заводом музаричкою там было сього жадфацше соток было подайвір хотіл все плове што бы собі хату поструіл ани не жали по тому жульністю го бы было давай Яций батька ремонту Ай кєд бы дали тото поле то бы нормальні ся женили так нормальні бы ся мама оддала бы было вісіля і не была бы така то ганьба же приспанка ци то не была то бесідля бы може і не было по тому жу кышекє гілож было в Тяжы але бы нормальні єшли бы до Вінця до шлюбу Ны так як бы ваш тату і не взял вашу маму Ішлові не лишыл Не лишыл але і не взял не взял Але і до вас ся признавал так Дже Вас ся признавал так нормально він мені костюмы куплял мало шло я бы бы был одемы Але я хотілы діти як пан А позвам жыжы война ся начала я же підріс туж оклопы копают лютей я вже хоцю оклопы копат Обявили нам што буде фронт мы всі вєзшы на бречкы што вызять у лісы Лий ждем коли ся война буде ждем ждем напоготовіл ся што буде команда А ту обявляючы ве законся вашы до фронту не было в васе молочы Вас фронт обышол так блоком Датуром не везли тіж Ранены везли на брычка гішли пішкы хто мігітикы тримал ся бричкы воза обшым кого везли тоты коні же такы слабы были на єлі везли іх той хто мі гіти ся трошкы кулял та за возом ішол от ци одступали Німці по тому што назвой самой войны назвы бы фонты не было бы не было А окопы копали осовили тых молодых вшыткых окопы копали бо і няньо были на окопах і вшыткы там давали як то полидва і діты такых обрали на окопы дали ім полдва ниякы грошы нич то кому закурити кому так о такє было на тых окопах вод А потім фрон вышол Німці одступили бо наше наступили же тоді Гнали іх і они же то хто был на окопах як захватили і гнали пішкы аж деси деси іх гнали а тоте то амобілізували зо село молодых хлопців то хто был на окоєв молодых старых хлопів цебы Це было таку Мы были всі на окопах Пришло построєня жу бло загорожа така была гектарів сем десят Оборожыл зо колючый проволкой і там хто поближу пускали додому ах пто з дальных сел то там ночували баракы были то в вашім селі Не в нашым селі в сусідскым сели Як ґрунари Зробили такый як бы лаґєр такый Там заберали кого хлопів лю хлопів там і бабы были глопе были там все бло А чом іх заберали То який такий розказ повіл ци якы Чомеры тоты што были преданы преданы были нашы а преданы Німцям Ототы заберали бы потым ся то было іщы до фронту Нє во время фронту уж было бо тоді заберали вшыткы на окопы а хто был а нашы тоты нашы новы колопы заберали Німці так Ну были Німця были і нашы як няджевали іх січовикы То была украіньска поліция Поліци То были поліциянты а они были зо східньой Галичыны Да да они были зо Східньой Голині были і нашы Потому што того як його Його зацепили потым після войны го зацепили законьом і тягали го так він был преданий Німцям За Німців были такы же Німцям служы а йому докідали суд Ота го зацепили ззаді законям і тего розтягли Ци робил такы же мужы як там тото єй не пям позвали а його звали Чекайте гульбароґ Гунчак гунцяк а не Бартомічын тот мой тоже Дам жыві жыві є знаю што він был тиж такым поліциянтом такым был што люди здавал брат той мого мужыка браты Василь та ся ховал Снопів накідали на його полно а они ходили і в селі выдала выдаванця си ховал Зкількі го одцяху забрати В Німеччыну І вписувал такых же до Німеччыны до Німеччыны якы втекли та ся переховували шот жебы іх не забрали Я кажу Василь наш ся сховал на горісті снопами го прикрадали што ся бояли же го забют штыками тыма прокалювали выглядали го іховал Три місяци Там він носувал а так то выходил зо хаты але бы был шолтыш села хай Василька жевальце бо вже Німчык ріж Шолты робил на Німча але своім вшеп розкажул розкажул жа по той віх голов Жа тепер года два як ту вмер Василь Шырыкалич І што як оси ся переховал і не пішол і не пішул по тым же тоты одступили то же ся началь же як пришла армія Пішол Армія совітска Да пішол в армільшевичку А як было мыйдували до совітской арміі ци люде самы радо ішли ци як было Як ся воєнкома Вызивают а потым заберают його то інчы пришол дахто до Солтыса і повіл же най молоды ведут до радяньской арміі арміі Але хто был женати того не заберали хто не женате был оче они ішли А дуже было такых ци были на роботі в Німечыні як забрали як тоді забрали іх з оклопів а і тоді як забрали на войну той та ся не вернули много ся не вернуло ся Стефенякы не вернули потым той як ся не вернул тот Верхановскій ся не вернул єден потым ся хто швидко шбытко дашы же багато не повертало тоді Коли в ваше село пришла Червена Армія Червен Армія якы вышною помы поласнували посіяли сме поля а потім нас везли сюди І і іщы забрали молоды хлопців далей воювати так Давварили же вшыткы молоды парібкы мали бы іти до совітской арміі как І забрали Кілько зо села забрали так но так грубо Зо села загынуты чы <unk> деслоды хлопців забрали Де пішли тоты на Чехы де они пішли воювати На прагы вою На прагу они пішли Як было Они ся вернули Част з них вернула ци як то высловкы ся вернули Мене ся дядько остал ся верне острашайте ойте дядько то был ци гіжыко ци уйко як то было стрыко Вашы стрыко жыте жывы меримы тиж так Бішкы гылярі тиж был і ін ся вернул там ся жыє іщы Больщы жыє Дольне Шлюньскы в потому Почтера Дваніце село Лаґошу Вейкій Іх дом такі здоровы в тым селі они заняли Самы они бездіти двох потым жінку взяли си з того з нижньой Бурнары і жыли з ньом они діти не мали вот такій она вмерла а він ся такій востал та сусідка за ним ухажы а дом такій здоровий має як клуб фест великы двоетажны чаркы І так багато было Верхановскій соді был фірко наш был в арміі поты василь был што ся по тым тоты повертали Ну багато ся вернуло хлопів Іло еде еде тоты Павлю Ну веци ся не вернує х десят хлопів ці вец ся вернуло ся багато гу памятате до тых да А коли они ся Багато ся вернуло але і багато єй пиляло А тоты што ся повертали то коли они ся вертали бы то уж вас высиляли они ся вертали так же выж были выівкы єхали выіхали а Уйко Павло Подухуч То тиж ваша родины вшыткы зо села Вшыткы приіхали з Шарной і повіли жывыту найважнійшій найголувнійшій Лемкы доправда Я не найважнійшый Лемко А голова районной спількы Голова районной орґанізациі Лемків мас ту в ріжных рейонах сут такы орґанізациі В ріжных рейонах Новедарскым рейоні є в біловурскым рейоні є в лісіньскым рейоні є а ту єден голова Луганьсковоснойзаций А ту робили центр Лемків Вашім селі Центр Лемків О власти як Приіхали мы сюр жебы мы всі з жого села сю запопалим Шнинича не тоженицей <unk> Што вийше Вас і чарне Вас тут памятник тото там выписано дуже до тых сел то скывку з якых сел дули до Луганьской Руси А вас ту як бы з трьох сел ци як повісти тоты шкоской І Карлоліпк нахтарні жаны Жослідниці Ну Ятю Вдача была орґанізувана в <unk> році <unk> році Был ту ґувернатор Москаль Кемо знати знам і його зам был заступник Гужер Гузерской области Значыт заступник обласной державной адміністрациі Гужер Лотони приіхали Як раз ту было в Ресні і зачали стоіти капличку воздоменуваня <unk> річниці депортациі з Польщы Як раз в вересі р было завершена депортацию Дуганьску Лусь і тоту капличку поставили Но така была З того самого каменя да выпросили сме цеглу вселишнє Раді В <unk> році мы попросили цеглу але не было куштів шкін завершыти тот ремонт І тілько в тым році кушты ся нас появили спончыры меценаты і мы зарушыли чужы І зробили така была побілено было поліплено были І там в зімі вода затікала мокло вшыткы там А як тот та каплиця то люди ходят до ней ци она просто стулаіт як оно тапер Рано одкрывают а вечер закрывают Каждый ден Каждый ден І люди ходят Люди ходят Хто зашол хто рувель хто два положыл і так ся кушы здрают люди ходят там Значыт люде як бы потрібували направду того Жы добрі же вам такє тот гузар выдумал же треба ту поставляти да Він пускує в карнолітных катиш копличку і <unk> Там єст капличко до нас гривы гріва Быв видно світку ходячу ставили на нич і конучні погоріли жы Оповідала мі власні тота пані в котрій єм ночувала ся пані Люба же она памятат іщы Іщы давно же было такє же жыли они в тотім селі Карла Лібкнехта і в бабы і діды єй было такє же образ ся одновил ікона Мі тото інтересне І тепер єст тамтот образ Чул питаш чули Я чул таку бесіду Але самим не видю Чую то што як она плакала то і она вказала ся а в самым не видю не знам А коли тоту было Было вшыдесятых роках <unk> рік таків І деси когоси і тепер єст тот образ но то цікавы то в єй родів певно є то я виджу же так люди тут достакы поблажны Я виджу же Лемкы так ся і тримают своіх традиций і тримают ся віры так виджу о і поставили і тоту церкву Ірку за своіх своіми слами Нихто не помал єт цього грошів не дам нихто нихто руісты і стіварили Я не знаю в якым році Адту Десі В Ґміш закінчыли сте ід <unk>aли якого млостя жебы ту пришол і одразу не было І потім присла приіхал творшу зараз на су Тот до бачу жы доволе хочу сказати што се Лемкы построіли церку але до ней не ходжыт Єли сме варили дай в того што си зяли в того што си зяли жебы хлопы як строіли там хлопом давали жебы обідати сме так ходили по селі тото двари тото двари тотой дай той той по черзі І так сме тоту дзерковю постреілили Чым говорите же а як сме накідали на верх же потолокы на верхы та ся жышли багато люди ся зышло да Была то лока і сме є зверхы накідали а знизу по тым зазнанімали Гы хлопа там такі тіж бы пяниця но але наняли шо Знизу щікатурів Своіма силами сме тот ся ремя робили робили зробили чом чом горите же Лемкы не ходят в свою церкву та того Іколи Мают робити Да І А я роблям і в неділю Русесувал багато напас оскажка Нарушаля напаску на подія На такы велекы праздник і серез сходят ся багаты праздник нагорют нарістуют тіж богаты О такы як зробили красивыс в церкви тепер строіме бы тож в батюшкі тот дом так якну як хіба жыт нема де на нима тамта Але тот його мост жыє ту селі А він одкаль сам з грубовкы і місний зрубовкы Но Він же тепер так привек што він уже нас пошти вшыткых знає то московска православна Церков так Да Московску партнерха м А вернеме до тотых фестівалів пришол тот гузар і што і повіл же ставит вам тоту коплицу гей поміг єст о тым так приняли рішыня о приізджали з цеукраіньской спількы Лемків был товды ропицкій хотіл Іван Гринович Они то приізджали луганскій во власній адміністрациі вызобрали жбуры з каждого сева до Лемкыі і обрали разу лемківску о власну был головом выбраны наш односинін Матичек Петро Петрович декан Факультету Аґранті Університету а тут Ясинчек был його замом выступником А як стало ся так же Петро одышол Матичек а тож то головом я не можу довісти ставил вычен нам хорошо поміг в тым што мы дольова писали і зольова пришло нам шо мы Лемкы шом і скількы землі сни мали тото ся описаной тепер нам даєт <unk> процентів маме з к на вшыткым мати так так так так так так так так так так так так то як вшыткым Лемкам А як ту селі зорґанізували лемківскє товарист як было з чого ся тум зачало А туж зобрали ти зобраня з бур і рішыли районну орґанізацию зробити Я ся одперал але натиснули кусьок люде ка од дні будеш Тот буде не громоты хватат век хоц я ту жыю з руку А даперше А перше я де Я віску Дваджет років війску одслужыл Сім років ся вчыл в стороні але мов заду А як в селі люде зреаґували же робим даяке тото товариство лем того як люди на тото смутріли як они о тім говорили як то были якы Я дуже рады были по тому же нас не клуба не ничого же хоц раз зыйдут в році А тоты Рускы тоты такы ім як бы не было ничого А нашы рады же єст хоц єден ден Же розваляє ся Мы ого построіли за своі грошы за заколхозы Ям розповіл як В <unk> році слов хлопс переходил на конкурс і были долгы перед людми в касі шолхузні люди рішыли не будеме грошы получати О зберем іх до купы купим мадєралю пошлийме купа не было не было клуба ґлубу маленькє такі шы Зол такій як тото з кєдызя Єдно од друг вечни своіма руками бусяте звой Своіми руками ту не было ничого Дорогы не было гряз дош ся в Лафугні а в нас уже гряз Зничыт пришли і ту было лем поле тото і тоты даякы хыжы же по Німця постали тык же тужыли Но даныложе хаты не має семе перестроіли ту хат было так <unk> десят як приіхали Не ве ся так про Шкіден так же в одной хаті было і по четри фамілиі Мы тут жыли о плохло І тепер Лемкы ся не будували так ну і якій зробили тот клуб Прибыло клубо было оркєстер бурту і кружкы были і діти ся вчыли музикі на мандалінах на домрах Ше На А як ся розпал Союз Гудникому не нужний Бо колхос ся розпол нияку фати з енерґію Так на балансі вселишню раду не стоіт На балансі в управліні культуры району не стоіт Ідаме не ходили і я сам із управліні культуром района на сот клубы Дайте востановліме не можеме выстановити бо він нист выдник на воланці м то был лем од того кугоспуд серед голоспуд лем Ну ге де А тепер того неє то неє якы роботяли вшытко розобрали розтяли все а тепер діти ходят в магазіні там якій су там комната єзді там ходят і І діждєка Фактичні такто неє такого місця жебы люди ся зобрали не Тепер вы хотяте і хотяте якосы тоты Да хотіли бы смедже нам одремонтувати тоту бо векше одлемонтувати як мож зайти нове Добрі Ну і зробили тото лемківскє товариство говорили же можете сой ся зорґанізувати і мати своє такє товариство і ся сходити і зорґанізували і што то помогло кєд было тото юж ту Як оно оно знесідно помагат Але Орґанізуют в фестівалі Каждый рік Тамтый рік адміністрация нам не дала рушів ні копійкы і фестівалю не было А того року выділили куск Русил Не на оплату сцены А станы так з медженатів Арешта самы Арешты грошы самы зобрали А што робили люде з того села жебы прирыхтувати фестіваль Бо виділа м же Были тоты три жінкы же іщы выступали То нашы выступили як могли Та ож добры не єде ся говіти Відятякі ся зышли а там спіл такі жы Заспіл ону Вєпухах і не плоймеш так співочы не тіж спіш Кониє клубу Ни ся зовна в перше Тамты фестівалі репітірували Ванны ФедоронДомоль Ду Вас был клуб так не была Вас был до приходили до Юрегали ся і розспівали там ісеі там обідали єздили сме разом і в Кыі в Ківы на фестівалі А в якым то році было Мы были в Кыів в <unk> роцім <unk> хто хто был Вы представляли тамесідкы вісіля ха кілько васы і холод <unk> сулі О <unk> Но то ціла банда ціле весілля а ціле весіля І представляли правдивы лемківскы реалидиіве весіля пісні вшытко сме співали хлопы собі своє На тім моі дорогы на разі скінчыме нашу бесіду лем для того жебы ся вернути зас до ней То до села Переможне украіньского реґіона же в луганьскій области Вас запроводила гнеска Анна Кырпан До новой стрічы на Луганьскій земли за тыжден Оставайте здравы Слухайте сем <unk> процент лем наскрокого азо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk>
