70% #379 - Як то ся робит? Шлюб по лемківскы, 28 II 2021
•
Опис епізоду
Шлюб по лемківскы. Зо щестьом і нещестьом. З коханьом і без.
Автоматычна транскрипция
Витам вас мали моі слухатє при мікрофоні Анна Кырпан І што же маме на тнову передачу з циклу як то ся робит Оповідам ту як я беру тоты інтервю якы чуєте в проґрамі <unk> процент отыж оповідам як Вы дорогы слухаці можете робити дашто подібне а конкретні записувати спомины старшых Лемків Доднес побесідували сме о ріжных темах якы могли бы сме розвивати коли просиме старшых люди спомнути як то колиси давно было О інчых темах спомнеме днеска ци за тыжден ци за два тыжні Але єст єдна річ яка очывидні стосувала ся бы каждой темы і без ріжниці ци бесідуєме з особом з нашой родины зо знаємым ци навет з цілком тюджым чловеком А то єст річ якій на жаль даколи бракне і професийным журналістом Мам на увазі делікатніст О цім бы не радили сме як бы не поточыла ся наша бесіда Наш спілбесідник мал был чувати нашу пошану приязнь жычливіст щыріст а тиж і наш делікатний підхід до ріжных річый о якых бесідуєме І в такым разі тота особа може нам о много більше оповісти і то оповісти легко і щыро А як же нам быти коли хочеме дознати ся дашто жытя той особы але она гейбы не хотя нам ся одкрыти і фурт оминат тото што нас власні і цікавит Найперше хочу зауважыти же каждий чловек ма право мати своі таємниці Ма право о чымси молчати Я так просто нераз і гварю своім респондентам Як не хочете цього си мі повісти то не мусите мати право о чымси не оповідати І цікаве што власні тото речыня часто ма такий ефект же тота особа зачынут оповідати о тім о цім гейбы не хтіла спочатку повісти Але може быти так же вы хочете такой о чымси ся дознати а ваш спілбесідник хоче оминути тото што вас так Цікавит Не ліпше в тым выпадку не давати просты конкретны звіданя не іти до замку просто през головну браму а спрібувати піти докола найти може якыс суфіртку збоку ци зозаду яком тиж можна выйти до середины і тот замок вкінце здобыти Можна спрібувати і інчий спосіб кус одыйти од темы яку ваш спілбесідник нияк не хоче розвивати і вернути ся до ней през якійсий час але зайти з інчой стороны з інчого пункту виджіня посмотріти на тоту справу Але як бы там ни было якы способы і технолоґіі не ужывали бы сте Делікатніст єст барз важна особливо товды коли бесідуєме о особистім Наприклад хоцієте записати спомины в сестры вашой бабы і знати же она по смерти мужа мала іщы єдну четверту дітину Вас цікавит як то ся стало ей і одкого тота дітина Але найліпше бы было не звідувати о тім просто з моста А тот Вас Петро то од кого сте його вродили Але повідте вшытко як то было Бо по такым звіданю можете не достати одповіди а лем зопсути стосункы Но не вартат о такто просто з моста але тиж не вартат зачынати о тім здалека але также одраз выєдно што хочете ся дознати каде здалека і дете Можете зробити наприклад так Повісти о тім што днишньому поколіню не раз трудно представити обставины в якых жыла найстарша ґенерация Же не знате ци гнешна молодіж дала бы сой раду кєд бы нашла ся в подібных обставинах війна фронт депортация а при тім і тяжка робота тяжка біда бідніст Можете переповісти коротко єдну дві три такы істориі з тотых часів якы вас з чымси вразили може істориі вашой родины а може такы же чули сте од знаємых ци вычытали сте в книжках Акцентуйте на тім же розумієте і не осуджуєте тотых люди якы поступили в такый ци інакший спосіб в тотых трудных обставинах Може товды крига скрасне принаймні часто так быват і чловек оповіст Вам тото чого не хотіл спочатку выявляти А як ніт но то было нараз і так же тот чловек захоче іщы раз ся стріти з вами і по передуманю оповіст Вам вшытку правду Але ту міл ся залежыт не од вашого респондента а од вас на кілько будете делікатны на кілько потрафите зрозуміти Вашого респондента глуйти в його обставины в його ситуацию може проявити спілчутя але тіж підтримати його пошанувати і што барз важне при записуваню споминів при тім вашым інтервю николи не критикуйте вашого спілбесідника Ниґда не навязуйте йому свою позицию своі погляды свій пункт виджыня При бесідах зо старшыма людми при записуваню споминів маме гейбы быти на стороні того чловека якій нам оповідит Як вы потрафите быти добрым слухацьом то того і дос Бо коли записуєме спомины то не дискутуєме о ницім не выміняме ся думками опініями поглядами Тото што о тім сой думате то ваша особиста справа і того нихто не мал бы знати Можевы мати і цілком інчый погляд на річы о якых оповідат чловек же сідит пред вами але не смієте того в тот момент выявляти Мате лем выслухати того чловека ани вчыти його жыти доказувати йому свою гейбы правильну позицию Бо можете зубсути не лем тоту бесіду не лем перервати чловека а старшого чловека взагалі не треба перебывати бо може зобыти о чымси і більше не спомнути уж николи Што більше можете взагалі посварити ся з вашым респондентом і ниц уж од него не пучуєте і на кім Васє записуваня споминів ся скінчыт Памятайте же молодий чловек може дос легко здобываючы нову інформацию нове досвідчыня зміняти своі погляды молодого легше переконати в чымси але старого чловека трудно майже неможливо в чымси переконати Думам сой же час зробити уж музичну перерву Може нас то ном выспіват Аничка Сєверенцік І хоц бы і три раз Знам же ниякы нашы слухачы бар єй люблят ното Аничка Сєвереньцік даміяно ци дамяно ци силом выхыня моя доня чепим моя тоня несидила дома розмаря Леяшаничка лем яничка писа Нашаничка лем яничка пися винял лампечы лампе шыгае Лемка Яничка писа масаничка лемка Яничка писала ячкы яньс імя можціят ся зо старию ти Побесідували сме кус утім якій підхід вартат мати до старшых люди од якых хочеме дописувати впомины Повіли єм і отім якє то важне быти делікатным коли чловек оповідат вам ціле своє жытя Был тім жытю могло быти ріжне смерт родиців і смерт маленькых діти любу і здрада барз тяжкы критичны обставины коли чловек ся одважыл на дашто такє чого бы не сміл цінити в звыклим штоденным жытю і товды наприклад він дашто украл ци втюк з дому і особливо мусиме быти делікатны коли бесідуєме о особистых а і інтимных сторонах жытя нашого респондента бесідуєме про любов взаємну і беззаємности про выбір мужа ци жены Овласні выбір Коли сы давны часто молодий ціловик пробывал в ситуациі без выбору Як в тотім анеґдоті о выборах Совєтскым Союзі повідали же то цілком свобідны демократичны выборы ото такы як в раю коли пуг повіл наме о Томаш єву выберий сой жен Справы матримоніяльны рішали переважні родиче барз часто не думали при тім не о тім ци будучы муж і жена будут пасувати єден до другого характером інтелктом інчыма предметами іх натуры ім ходило о чысто ґаздівскых справах і материяльным забезпечыню будучого подружя Як же реаґували на тото іх діти молоды хлопці і дівчата Реаґували ріжно Е было нераз такє же комуси родице своім выбором мужы ци жены зломали жытя Когоси зробили глубоко нещастным Былы такы же противили ся рішыню родичів і так зачал ся конфлікт якій ниґда не Згас все тырвал конфронтация тырвала далей і далей і помирити ся так і не удало ся николи Але повім ту фразу яку часту ужывают моі респонденты Колиси не было так як тепер но власні колиси было не так як тепер І то єст ключ тыж і до нашой темы Колиси давно кажда дівка каждий парубок знали же мают ся слухати родиців же мают колиси побрати ся з том особом яку выберут ім родиче і з том особом мают пристосувати ся жыти і то жыти добі згідливо мудро при потребі іти на компромісы ци дашто перетерпіти І то было нормальне в тоты часы Но і моі молоды слухайце тепер певне звідали бы ня Но як же то любов Як же коханя Я не дам тепер одповіди на тото думам же одповіди почуєте в фраґментах інтервю якы підобрала м до гнешньой передачы Тымчасом я хоцю повісти інчу рід єдны люде доправды глубоко прижывают в душы любу Інці же не мают такого глубокого почутя коханя зас інчы загалі того коханя не годны учути ім тото почутя гейбы недоступне То учовидні молоды якым родиці выберали товариша ци товаришку жытя реаґували неєднако неєднако принимали тот выбір В істориі яку тепер пучуєме парубок і дівка мали побрати ся лем зато же то было рацийональне з огляду на материяльны справы двох родин на ґаздівскы розрахункы іх родиців Тепер то бы выглядало дико але колиси і то маме розуміти коли записуєме спомины старшых люди колиси такій шлюб згідно з понятям уявом нашых предків звычайовым правом выглядал цілком нормальным Істория Максима і Теплі драматична і смутна Жана втікыт од мужа на схід догнешньой Тернопільской области село Комуністочка Підгайці Потім оповіла мі колиси Меланія Старанка коли пришла до ней і до єй мужа Павла він як і пані Меля походит з Новівси Лем же пані Меля з <unk> рока а пан Павло Стеранка з друг Они замешкали в селі Угринів коло Підгаєц Мій тато сметана Максим Гнатович А мама была текля то же сметана текля А з дому аж з дому была Стеранка Стеранка Текля Василівна В дому Стеранка і тепер мают чоловіка терезмонто в Щеранку Але то не родины якы то не родина добе далека Теба было дуже в селі такых щеранків дуже Ваша мамы ся оддало до сер Колимків кола <unk> першого року нібы з <unk> рока а до дівку нібы першу мала штоб дес мала коло <unk> років якой <unk> але померло а потім мала тоту друганю року нас было троє діти то я была наймолодша діти были так Ганна <unk> року народжыня сын власко як нас казали Василь то <unk> року народжыня І я <unk> же наймолодша До меля мене называли дома меля а в ваш пашпорті Меланія пишу атакывали меля Ци вашы родиче робили дашто лем на ґаздівці ци мали іщы даякы занятя окрем того Моі родичы ся не ґаздівком ся занимали лем мали лем ґаздівком мали дві коровы і коня Было <unk> морк поля то ліс был і поле О навіт ту іщы маме тоты папері туж вшытко што нас приселяли то мами ту тоты документы а моя мама з моім няньом штоси ся не дуже В моім тораз то я того розворозводжыня ах товды такого не было то моя мама як не дуже ся з няньом добрі обходила і як в сороковым році наберали добровольців на Украіну і она Лишыла нас мене мало лишыла з няньом а забрала Ганю старшу і забрала сына мого брата і поіхала ту на Підгайці Ту такій хутір є марцелівка і она там жыла А я сіділа і была з няньом а велька господарка была і няньом зєднаня дві слугы слугы є єдна така же ґаздувала та як за маму а друга была така же коровы та я пасла коровы я шіст років мала я дві коровы на шнурку пасла О а друга помагала о така в нас была господарка Но видити як колиси было Тепер схвадят ся бо люблят ся так лем такє же коханє а товды може і не хтіли женити ся а родиче а відгода в родина так было бо Бо мама мі так оповідала же Там де як мій няньо отка там было шло ци шіст сынів а тотра было поле давати А ту де моя мама з той хыжы мала сестру віхту поіхала до Америкы о поіхала до Америкы І поставили в нас нову хыжу бо і дідо дідо был та як бы мамин тато был в Америці то мама ся лишыла сама на ґаздівці то затоє пхали жебы того сына чы мама хтіла чы не хтіла жебы ся оддала бы для господара жебы господарило так і было Але троє діти нажыли а по тым што ся єй стало голову же лишыло Коли уіхало гыл Коли ту было в сороковым роціло добровільно іхне презе з нашого села певно з <unk> або шіст родин выіхало добровольці хтіло Німці той як ім пришли зразу не Так же то Поминяли ся як же Полякы там пішли а тоты добровольці ту пішли так бо най мама ту такых схутит марцелівка то Поляків забрали до Польщы а ім дали таку хыжу стару голи пятьох Марцилів о два кілометры од тальця без Поли трейти в <unk> рокы жыла Товды маму там приселили она забрала тых двоє діти векшых а мене малу лишыла казала до як кажа а потым до ня як мы ту приіхали чо мене не взяла а она казала Я ся тебе бояла брати бы ти мала а я не знала де я іду А тоты векшы тосі дадут раду Певным был якыйси конфлікт в родині жыгоси мама она уж дома ся одлучыла певно зрік так окремо од тата Жыли в ревядні хыжы але інакшы кімнаті А приділили ділили си так так видите і такє было то рідко было так барз рід о так барз рідку кінцю бесідую з людми то такє барз рі так так Перше терпіли але і я зашлур Але так вам скажу по правді же мій няньо был дуже добрий най він скаже бо бо він ся знає а мама Най Бог судит нє Не была така Ном так трудний характер была Так негодна ся бы оплодити і все шкодило так так было І выіхали Гел і пах вернули Не вышыла уж так І так а мы так жыли До за Німців його кажут были тоты податкы вшытко Няньо форстван мал же мал кобилу кланя товаіздів дерево возів на форстван казали І велькы континґента были о і та дожыли То мама выіхала з двома дітьми в часі німецкой окупациі Гевы жыли де тумадлия та Марцинівка належала до якого села До села нажыла до Галича Галиц тує такє село Гали селярада была Галиц а то хутор хутір такій был то было <unk> хатів І они уж не вернуло сестра моя вернула ся а брата мого Василя Ласка забрали до Німеччыны отель мал <unk> років так го забрали бо одобрали від <unk> від пятнадцет Німців на роботу А сестра виділа же так заберают і та як бы ся вернула до нас Але до нас долго не была може не знам ци ци два місяці ци кілько в дома і прішлі забрали єй так само до Німечця На роботу была така было дура така была доля сестра ся вернула в <unk> році Не знам ци зо два місяці была дома і єй забрали Пришли поліция поліциі як нас казали трох іх і єй зразу ся єй казали брати єй забрали З брата приділили добало до господара а сестру приділили на фабрыку Добрі єй было А брат был молодий кажут і йому было там дуже што баура господара злі і він якыси ровер ци ся вкрал ци ся взял і єхал до сестры до той Гані втікал же буде коло нєй жыл і німці його застрілили Забіли Вый было ся так він ся не вернул Но Німці на кін навіт не знали де він ничого А сестры пові добіли Сестра як приіхала то нам повій ваганя тота А она ся вернула але нас уж не застала дума Нас уж вызли в тым часі о <unk> році в маю нас вывезли а она приіхала десика з колосани Приіхала і нашой хыжы уж не было была розвалена бо сусіда такій же там напілполяк был такій чупак Продал нашу хыжу бо была нова то деревяна і під бляхом розвалили іх хто скупил і тым він продал І она як приіхала не мала де быти але мамин луйко якусь так же він тымал жінку чышо з польской родины што іх лішыли іх не забрали яко ся встримали то она пішла до того луйка Та як бы бабы не маминого а бабыного брата до луйка жыти і там б ніх жыла а потім іх в <unk> році вшыткы іх вывезли на німецкы кольоні О і так она з тыма буйком там Во допіро тому рік як єй донька Мі написала же мама померла было мы ся приписували она тут два разы была в нас приізділа до нас А де они жыли поєзді жыли Познань Познань в такой самій місти Е нє Сели сельо село стобно то ой так само на хуторі до села Але як то хутор ся не накіс тал нумер тілько Йова стоял Село стобно ся называло Не слухай так ся наша родина розышла То так ваша родина ся розышла а вы трафили гев і вы з татом А зараз вам зараз вам повіл а нас вывезли Полтавску област там най написано Польтавску област район Козельщына село Глинівка І так само такых хутраз был нояв же не памят але коло села такілько было тых хыжів хто дали нам таку маленьку ліпянку хыжу і же там было там казали лавка та як темкат магазин а у нас казали склеп о і такы дві кімнаткы были і нам там далит і мы там жыли Вас было троє троє Яню і І тота ґрімцяк Антоніна знам што тота наймичка была вечена з нибы котроє то по войні не машыністы ніта біда тяжко была До нас в такых двох кімнатках жыло три родины о аж по тому моя мама осо від року то было в <unk> році уж <unk> я была ту з татом а мама товды там же была сама На <unk> році моя мама пришла там на той хуті до Доняня і каже Дай єй до мене бо тобі ту дуже з ньом біда не мати ниче єсти і я єй пові так До мене як хце што іди Ятя не выганя як хцеш што іді може ті там буде ліпше Як мы в коголоспи ходили колоскы зберати мі да ні атлюдыні нихто ніж не давал тай пасам коровы так збераме колоскы в торбінку коли я уж вланым молотили і стрипкы як казали та в клонях узия на плечах І як мы виділи то то то то то то то то то то тоты торбінкы сме ховали до соломы жебы нам не глапіл боятя лапіл то вєлай то білий я най бы в борони што то было А ту з насберал тох колосків іх вечер пришол мама потолкла вывіяла і жорла мололи сме і паленицка уж была Ом о Смутну історию своіх вітю і матери оповіла пані Мелянія Стеранка родом з Нвівси Як зрозуміли сте єй мамы з єй сестром і братом пішло в <unk> році до Совітского Союзу а Повіні коли вшыткых выселяли Юж на Схід то отец Змельом і з кухарком і тота слуга были жей бы членом родины нашли ся на східній Украіні а одтамен скоро пришли гев в село Колопідгаєц в Тернопільской области Але родина не злучыла ся зас хоц отец і мама пані Мелі замешкали в кінцясі барз близко єдну од другого гейбы Якыса кара за гріхы не так родиців як дідів настигла смерт брата пані Мелі Ласка гейбы Якыса кара оддолила оття і сестру Ганю яку выселили на захід в часі Акциі Вісло І коли пані Мелания юж ся выдавала за свого мужа Павла то выдавала ся з любови і на ній будувала стосункы з мужом і з дітьми а пак і з внуками То зас Павло Старанка і пані Мелянія Старанко Товды священник малу поле дот великє Але але марша але мал вплыв на село такє же він він він він він він він він він він він тя міг в церкви выганьбити як хтіти як бы тишос зробил та як тотева ся розлучают ци там ся бют то він вас выголосил в церкви пред Цілом громадом Мало такє так а она дівка а дівка котра ма дітину не ма хлопо свола стояти в куті там де вызначено котра вче покрыла выч тось такєво зробили ци хлопці што він наказальниців ся выкричол Же то такє зробите такє тото А Памятате такы трафункы та Памятате же конкретні были люде то або а было такє же без муж мала дітину было в вашім селі Было во чоне было было то в нас казали покрытка нас казали приспанка мо тояло Така та як бы дві ківнаты доцеркви си двери то і они мали місце але не мали права заходити там до того тілько стояти так дальше тых привхло бо так і друго місце котра не мала незаконно дитино а ше такє была по тому же при кінци є а зразу ся такє было же ородили вы дівчынку і хтіли бы сте называти там ци Марійка ци ци Леся ци як Не маєш права Він мам нал назву такє старомодне якє Ео точы Імя такє бы то він бы то незаконна дитина то яку він хтіл такє вам даєм Явы таку Ну і тоты незаконны діти як были в вашім селі то як ся звали Памятате дакого Но та як ся звали тота як іх назвал так ся в яну зда але наприклад рідола Параска была рапра вла харап хлопец мал быти якы святы това бо шо харап назвал Отак я якых де звычытал Параска то старомудне такє самы парасок і ці більше было Но Кляк Клягодія О то Клавдия Клаводія таке старе імя якых я тото же вшытко не памятам але такєм А нє в школі ме не ріжнили так сме іх кликали як ся назыла дале діти медже самы ріжниці не робили оксяндзы робили дуже ріжницю дуже робили ріжницю они мали право так як тепер може ліпше як сільскій голова тепер має они мали вляду на цілий же мали в кйонзі мали війкы права і кйондз пові то так і мал бытів кйонци Я не піду ЗаСК та не піду Заі паропа тайцяш А во Люза Янічка а вольза Янічка ей ромбанталедзка Е ромбанталедкы Евлем боґем по тойси евлем боґем поці Ейсе бандоют Еля дигдільцята геля гадигдівчата ей там захваці пиют Ей там захваці биют о я мі тече о я пече мітичы гей він на подивици Айде ся поподіли айде ся поподили гей моє залямниц ци ей моє залябници ей роботнайшы ей робота леґідскы Ей роботалегідскы А тепер послухайме іщы єдну історию єй мі оповідала Анна Кулик по мужу Данильок з Вулі Циґліньской де оно ся вродило в <unk> році а більшу част жытя Онна Даниляк прожыла в Обертині в селисті в Іванофранківской области За Ты веде Анна А пишу ся Даниляк а дому ще пописала м ся кулик А же по чоловікови тишу ся Даниляк желе мы воля чыкельска чыло ся нажывало А ґміна Дембовєц а повід Яшельскій а є воєвідство краківскє Но то мыжели там я ся там в Польщы родила я родила ся В <unk> р Коли сте ся оддали Коли то было Коли м ся оддала Як вам вказати Малам <unk> рідян ся оддавала Пародивам ся Як сте были позбераны Якы молоды товды ся зберали як дружкы Мали так гіни ци бы нагаляло выгаляли Е молода по білых білим браню ціле убраня біле Як Хто Я хто мал вел можливо одклинути голы бы были в цілим но но но но Но а коли то было Ваше білья Моє рехіря было Ґни было Бо товды была така курява на же памяток Былож по різдві Бог а Нятник Нятникы аме ся поженили на верны хату поклали на диму же до твой хаты мы перешли же лейхаті мы были на другый ден Так вы самы хтіли ся оддати власні зо того рібка ци так грудичы горили Як хочете дався знати теамкажу То было так я не мала землі бо тато мале богато діти но того не было землі тай татой жінка вмерла і там мы да як іх брат был женати то же мужінка вмерла а тот хлопец приходил там зо сусіднім хлопцьом ся до дотата Назыло ся Павлю Выдвале же Павльом Миронів тато його Мирон ся называ Де тато хотіли мене за того Павля оддавати бо він мал сім ворґів поля і ковальом робил А я го не любила він мі ся не подабал А тато за того А я піду до стайні тай плач же я не хочу того Павля Комама а мама мі кажут так тіх говори та той ничого І не хоц Як не хочеш што не хоц і не говори татой ничого же не підеш або підеш Нотей ничого Але рад так Было так нерва сусіда та як хата і та як тру нирва сусіда І моі мамы кажут так до мене же підеме там до звале доколо дія бо він колеса робил його тато такоди Підеме покыль люде ся посходят бо потім люде ся подят та будут люде одвечера неє люди кого вмече та підеме там а потім підеме додому коровы іти Но те най будете я пішла там з вамом до того сусіды до того вмертя до небірчыка А там была єдна невіста жела в циклині О Полька вона была а він ся оженил з Польком та мала такє самы діти для ту саму дівчыну як я Тай они там жінкы чай говорят разом а мы обідвістым дівчыном сідиме си та і говориме то збоку Але ще ся люде не посходили щы джедо люди богато а щылю б так не было люди леж сусіды А мій чоловік приходит і щотчым шыном з первым братом Приходят до бадлай тот брат мі як кличе до себе хліхда Но та я ідбу брат кажу што хочеш А він мі каже же женме ся я кажу з кым з собом Але він каже же є я ге Свійонков його жінка Фійонка ся назвала Я Свійонковате з Андрийом Добрі а він ся Там ходил до двой дівчыны до богатко і мал ся там жеміти од мій чоловік Але він ходіл і другій хлопец ходил до ней она што то бы обіцяла так тому А він підслухали не хотіл А він каже єте Длядрийовна Кмі Андрий ся назе одчули А я свіонко най буде О повідат та певно же свір жартую я не думам же буде но бо він Але свіл ся а він каже Дай руку та обідві кажуль гей ге жартую жарчым свіхом А они од тамты і пішли до тата Пішли до тата і кажут татови а тато любили вшыткым моім чловеком поговорити то перше та де были дівчата до хлопків приходили любили пожартувати той пришли і кажут А тато ся сві люди кажут та як є дівка хоче та кажете якы та хоче він быдят бы я ся питал ґадава же клоче Да так сміхом жарчыл Тото весіля на жебы Тайка Вы го уж добрі знали Вытачыня тато в своім селі тачыня до нала добрі Но так не худили разом не дружыли але говорити говорили сміяли ся Но є они попожартували мы посміяли ся Думам все ся жартно бы Бо він там мав дівку Вішли до тота і каж татоє Тато кажу муте якє дівка хоче бійт ся та хоче бы я ся питал на то што ідеме рано до ксєнда на одповіди давати Ге тай ге тайничы Мы пришли додому та я мамі нічы не кажала был Буде жар та не кажа вам нічыма но нима нічы не знайте Але рано мы стали поставали та я замісіла кісто выбащена пірогы робиме пірогы мам а тато обходили кчальны роботу церкви по тінжывы під тато приходят до хати і сміют ся І хотіли вказати тото бабама не знай до ників Ей кажут же чы ни нашого женяка хотіли вказати аженяк за плечами А мі чолойкы дверю отварят І каже до тата чого ідеме Но каж тато не думал єм николе ґжытів та тато кажут Але як єст пришол но та най буде І кажут дверейше я кажут Чекайте най положу пірогы мамі довід мама сама зробит тато кажут Вы ж зрозуміли же то не жарты Нотаю што одві Наба сама зробила тере ся но єслим вылошол до хыжы і так повіл ну і вы товды зрозуміли і што думате же єше яка а я мала хлопця што до мене водингарбі выписал дме до сусіднього села То хлопча мала теє за того і гадкы не мала ся буде женит бо він ходил там там ся мал женити Новаль та я кажу тальдо же най мож вами пірогы зробити та то каждма мачана зробит берай ся О то было таком несподіванком як вы зараз еподили ну од якы єдме та так Зберай ся на тей вже ся дверам і нешол в бол скєрнях бо за парібка такы ванны з кірні чы такы червене было і чы парубочка кавалір то был перша кляса на стрелі Кавалір На те він не шол наперед І робил дорогу стежку як прешла на Члебанів до Ксендза сіла А догнас ходили такых чыхідницях ґруфланкы звали Но то як помедже тоте рами ся Люна брало ся я сіла а сліг ся топи ся мояка доробила клебаніі кокшенда Но але тот Кшонты він там моя тютка жыла куклебані влицко Декшонт Но хлопці тото Кшонт нима Дружу говорил не раз но татот Конт был так знакомий што нам брало піддавал І так є Наше бесіля было Як бы так ся рішыли но тоты же то была така несподіванка же высий так бы жертували ту правды аты днате ся што вас має быти ваше теонова днеми не оно важде Но знали же тото має быти ваше Нот ноця як уж бы ся поженили та моє ночы добрі вам были довєолоґіґ сем Делене деве декого червеного а темі велікы ия як сме його творили лем Іщы кус о тім якы міцны были в Лемків навет в четвердесятых роках ХХ стятя о тім як з ґаздівского погляду мудро пошлюбити діти послухаме в наступным фраґменті Оповідат Мария Тарасєвич з дому Варґа же вродили ся в <unk> р в селі Тылиць а тепер жыє в голицкій районі в селі Мранпіль небарз далеко од Івано Франківскы Пані Мария Варґа споминат о єдным з видів шлюбу шлюбного договору якым у Лемків была тзв Чырянка Полігала чырьонка на тім же парубок з єдной родины женил ся з дівком з другой родины а при тім брат той наріченой женил ся з сестром єй наріченого Так дві родины попросту гейбы чыряли ся міняли ся дітьми І не давали віно не ділили поле а часто і не справляли два весіля лем єдно черянка економічні была барз выгідна на тім можна было дост дуже заощадити Але не вшыткы на ню ся годили А яка щаст молодых люди брали ся же они такой хотіли єден другого же не родиця приказали щестливых якы і хтіли жыти Яден хлопец то такой богатой родини ся жени гарны дуже быти явже памятаю Але она мала і было трьох сынів і дві старшы были дві дівкы а той до кого він ходил даякой дівкы она мала трьох братів Не они хтіли жебы цінку зрубит жебы ся на замін пішли ся Я бы ты береж єй а єй брат ней бере мою нашо зостат брата дій не хоче жо зостав то але колиси тота ціляли было жы заліжны О багато богато так было барз выгідно быну не треба было ділити плоя або якбу то допомняли як багато было шо гу він брали дівку а той молодой брат брали той Ог дуже так было дуже і молоды годили ся не годи і годили ся так Ботой сын ся лишал дома доту сьом сестер ся вступила аж з хату же мал спокій а так я бы ся не выдала тем мише мал єй весіля робити то а так же спішли на замін Но та робили противі ту веціла і ту але вже меньше коштувало єй того Деєдний ся женил она дуже гарна была і він файди был хлоп но а мама не хтіла жебы ся жени бо бы єй брат не хтіл його сестру Но і она не давала ся мужеліти Не дам ся там уже нити не дам а такы мал пару клони было зо сіть коров поле хаты памятаю ґазды талы но і там де дівка была там де было же о то же были дві сетры были выданы і сындже был женатый Іще было до молодоє ся было же троє бо ту было по осмеро по шестеро дітей в кваді І Івана каже Не дам ся ти же не дам ти нич підеш голу од мене А він каже што то як голый то ял і скій ґачы котры ям вшей скінул ґачу Ізали же скінул Та і што і за вашок пасалі та світлю ся віжы пусены і казали же бы мало пла підеш голит мене де дан тини жанка Но дая голити я шам тоты ґачы сузили бы дойму дойму але ну то як лікі то добрі было бы з ґатівти анґлимі то не знам є І зако ся нту в тлумачы ся однаршы будут море в мене так же помрал г Аґачі то были підводом тамты його дівы выдивы для лем Білы полотняны яны аж зо теля для мойой памяти же ту тоты трусы настали а такше же яслому ся купувала і бумадина готовы продавали шыти ту было такій пасочы а ту ґузічок і ту ся защыпало жебы до ногы та засыпал І єдаві суля вузіґ як так спланяли ушы трохы і білы ну м і то што і зводнями носили єдну та платых же трусы на сталах і што і такой ґачы зошмарил і лишыл так і казали же знял ґачы я голий того ям і ґачы лишам і пішол без ничого ішы не жыли Єли бо як рад а то была же война а Німец Жыдів все забрал а Жыды в над было до дваці хат то пішли си выбрали си файну жыдівску хату пішли обоє там ге гек до того за все ся сміяли ге но видите а богаско ся назвасну памячы а же ґачы скєнул недале ся так нього жем Но і бо хотіл напевне маміл казати же материяльне для него не єст найважнійше же хоче такой тоту дівку А не і о відводи чали десь до <unk> рока по <unk> днів мало же в такым стані было Голе она юдя был але і она дуже гарна был А яка співачка она вчытали і представліня грала така была дівка файна Долго думтіл а якы свят благарні співала так то огі Сє памятам єй сестер тужыла в Марамполи А то было на Михала а оно што они жыли в тлумац нате затлумату о тахен слав Та як ся єдена тисменниця до тисмен ся тлумач Присвята сестре А нас запросили на Михала тими бы є там пішл А она Олена ся назвала яка а я тако єй глапила Олено ты зпевно мене не памята я той памята ся выдавала кякуликаня не хтіла за невісту але каже Атилу аткаду та яже мала дванадсят років те я памятам В тым я же она вродила і мала дівча Да я ся ходила там колусати бавити тоту дівча Го ра а на кругленька волос такычы волач округленька бровы очы чорта ту волос а косу маторку грубу туло закрутила та вружыгальны бы зачала той сестры якы не выпили но Михала я є так выра гати а мы та моя мама дає мамы родины Но дальша але родины Та она мене так мало напшо то я дітак його дівчат іскубы А я є добру памят Та он каже што є тебе так не памятам а те я поміта як улика є не тіла до невід най Олена ся называл та сме ся сміяли голы тай там зачала співати та такій голос мала файных Другій слухайче на тім очевидні завершыме днежну передачу хотіла бы м розвернути і іщы тоту тему як колиси ся женили як ся выдавали але зато же то тема кус шырша то она не змістила ся мі в єдну передачу і просит продолжыня Но то продолжыме а на разі просям ся з вами при микрофоніі была Панна Кырпан Оставайте здорови до стрічы за тыж