70% #396 - Василь Демкач, Монастыриска (2 част), 4 VI 2021
•
Опис епізоду
З бесіды дознате ся, ци мал якісе однесіня до Лемків німецкій комуніста Карль Лібкнехт, з чого колиси робили цеглу в безкрайных украіньскых степах, а і тото, што на весілю мал робити дружба – а пан Василь зна, бо был девят разів дружбом.
Автоматычна транскрипция
Видом васнул моі слухаци при мікрофоні Анна Кырпант Минулой передачы бесідували сме кус о <unk> фестівалю дзвони Лемківщыны якій одбыл ся в монастырисках <unk> серця Полна назва звучыт так Медженародный фестіваль лемківской Культуры Двони Лемківщыны Але люде звыклі называют його просто ватром ватра в монастыриках Одбывет ся свято за містом посеред ліса на Луці яка ся зробила ватряным пуйом Запрошаме на сцену Народний аматорскій Лемківскій Хор і Яворина монастырийского Палацу Культуры Кєрівник Розцислал при Стай запрошена Лемківска Народна пісня полетіл бы м на край світа Привітами є по плескаме Лемківска Народна Пісня чарабела ємна роса єґло Лемківска Народна Пісня Тапы ся мічы сподобало віл то голо ка В Лони в причыны пандеміі фестівалю монастырискых не было Не знали сме ци і тепер ся удаст провести го Но але якоси мали сме серенців коронавірус кус одступил ослабнул і вшыткы сме ся стріли в монастырисках на фестівалі Але в той проґрамі <unk> процент не мам того за свою ціль Не оповідам докладні о фестівалях монастырисках О цілі проґрамі Біл ся о цікавых стрічах з людми на ветенім пули Народно Аматорска Горла Каласкєного Дому Вісо Івану Франків Художній Веляля Моглострічала Червена Ружа обробка Михайла Крецька Родинком того <unk> фестівалю было вказуваня зо сцены лемківскых генскых струів іх створил ся взорючы на автентичны а і тепер подарувал Монастырскому Музею Лемківской Культуры Лемко з Америкы Ласиль Дюля Но і власні тыжден тому про свого приятеля Василя Юлю і про цілу тоту справу даруваня струів до якой ся долучыл і він сам оповідил іщы єден Лемко з Америкы Владик Максимович Бесідували сме з ним не лем конкретні утім а і взагалі о передаваню лемківской культуры мулы традициі новым поколіням Думам также тоту тему тему барз важну продолжыме і гнеско але в інчій спосіб На вытрянім поли стріли ім пана Василя Демцяка і він раду ся згодил на інтервю Но але пред тым якы прозвучат нашох бесідам вартот дащо припомнути нашым слухачам В <unk> році было єм на самым сході Украіны в луганьской области на невеликым але цікавим лемківскым фестівалю в селі Переможне лутугіньского рейона Перше было то німецкє село Смідівка Но і з той Смітівкы выгнано Німців на схід в <unk> році а в повіні Сміктівку перекстили на Переможне В тотім селі а і в сусіднім вчудачном назвом імени Карля Лібкнехта жыли Лемкы якы і орґанізували фурт фестіваль якій ся звал стежками Лемківщыны О тотім фестівалі взагалі о лемках луганьской области оповідали сме товды докладні в нашым радию і єдном з респонденток была і пані Люба сестра нашого нышнього густя пана Василия Она нам і оповідала і співала Думала єм же іщы доколи прийду до Лемків в Луганьску област і на фестіваль тот прийду але стало ся так як нихто не міг сой представити Спочатку Росия проводила на сході Украіны інформацийну війну ріжну шкідливу аґітацию о в <unk> році уж доправды воювала Підвела Крым і част Донацкой і луганьской области і війна доднес нескінчена люде доднес гынут на своій Украіні а і тоты села о котрых повіли єм доднес окупуваны Росийом Але найстрашнійшій час пережыли іх мешканці особливо село Переможне коли Росияне <unk> серпця <unk> рока стріляли в недалекый од Переможного Аеропорт Литовищы а і товды коли они глядали в селі люди якы помагали украіньской арміі части котрой были такой там дисклокуваны глядали жебы знищыти О тотых траґічных подіях літа <unk> р мы юж колиси оповідали Овидали сме як люде втікали од тамаль якы втікали од росийскых ракєт так званых ґрадів од банд зложеных з Росиян і місцевых бортаків якы Росиянам служыли Оповідали сме о тім в нашім радию зато лем припомнули єм о тім коротко а тепер перейдеме до самой бесіды з паном Васильом Демцяком же пришол до монастырі Скноватру з Жытомирской области Селищя Попільня де пан Василь жыє і робит долгы рокы Хоц тепер єст в тім віці же міг бы уж сой і оддыхати Ноты будеме бесідувати а як зробиме кус перерву то прозвучыт дашто з фестівального концерта Просиме слухати Демчык Василь ну я зараз мешкам в Жытопильскій области Мій няньо і мамы Лемкы были родом з Лемковины няня із Брунариі мама зо Снітниці але коли іх вывозили то они жыли молоды мали моі діти жыли в Усті Рускій Тераз уся называт Устя Ґорлицкы Мою няню звали ся Демчак Миколай Микетович а мама Демчак Орина Стефанівна а в дівоцтві была Курґич од а Вышло так же В <unk> році коли ся почала І война мого діда а його єй мыняня так Австриякы забили на фронті І моя баба Пелегія Бетлий ся остала сама з двома дівчатми моя тета Маєлька была <unk> року народжыня О моій мами <unk> рыня І о <unk> р мама ся родила <unk> мая а в Сертні Австриякы коли война ся почала все в серпнім вересні забили туты Австриякы няня Штефана так І дід Миколай віж мінерідный дід взял мою бабу пелегію з выма дівчатми мильком і Орином бо была Мілька і Орина І потім же ж тот дід Миколой Перегрим Микулай Микола Данилович Коли выселяли в <unk> р як за старшого привезли туди Донбас а з ними в шлюбі з бабом Пелигійом мал родину збыл родил ся сын Іван Перегрим той мій Уйку І потім была там ішы перегрим Штефан і был барегрим Мария <unk> рік рік Ваньо а <unk> рік ониж поіхали там і ся остали там переложнім і іхніж діти там сут Тот як бы баба другій раз ся видала і были пак іщы діти тоты якы слуху Спільці спіль іх так владітні взяли мою бабу і в них вродили ся і Ну в книжці яка там выдавала тота царстві Небесны Ярослава Галик Влодя Максимович мі як раз робил копій ото трохтомник Лемковины Він як раз нашол тоты сторінкы де переселяли ся наше село і там поніс вшыткы тоты спискы сут я іх нашу вшыткы сут і сталискы і гоці і Бетлеі і демчакы і там яка списку є під номером Демчак Микола Микович Демчак Ірина Стефанівна він господар такій повін выйдіти Демчак Ігор Миколай Рудрук роджыня Лусю і демчак Андрий Миколаіч ті ся родил Усю а муся і решто ся родили там на Луганшыні Нас туди ся вкелим то дідо Перегрим взял пелеґію з двома дітими маленькы дівчата были ну та бы мо як удучыв ся як назвали Моі няньо і мамы были переселены цвє село аж на Ворошоградску област Туди ся так называло зараз Туганска област Тота територия зараз остане сім років окупована полністю Захлатили єй рускы тоты московска загарбникы і там вшыткы село ци в окупациі Село гне радюш майже але і моє дітячы рокы прошли там в тым селі Повідте якє то село село ну цікава нас ото было колискы німецка колона свезового село Карляліпнихты Бо там далеко од нас былы там переможыли там были колиси Німці а за ті были німецкы колоніі сядень по сході і полудню Украіны і были і там вылуганьской области были німецкы як бы повіт селели і єдно называли як імени Карла Лібкнехта значыт комуніста Кумта Німецкы Партіна од ідеолоґію она была там дем было і село Енгельса потім было Чапаєва потім было Маркса але потім село тотого де было Енгельса примувало Переможне недалеко Луганьска Аеропорт Там жыли Лемкы переселенці Щарны Ставишы В нашым селі Каралітных та Дякувати бу зараз декомунізация Коли щы был вітровиш директором того Інституту вони перейменували за чысів Ворошенка назвали єй Марінка Я смотріл до Ґо і цікавил ся чому сам нарід Марінка Тому што це было німецка колонія яка ся называла Марієнфельд Поле Мариі Тарєнфельдє Пуга і там Німці жыли іщы на початку ХХ сты заснуваны они Як бы єм был малий я ся звідувал аж хто ту жыл чого ту такы і бо я виділ же грибкы были і іншы не такы як нашы на цмонтери А нашы привезли в <unk> р Але іхали они тяжко <unk> р і вывезли ті состав іхал Мой діду Перегрим Микола Данилович были як за старшого на ті супроводжыл тот вагон Памятам як оповідали моі няню і вшыткы ту з нашого села люди якы іхали вшыткы разом бо то были переселенці зо Снітниці і Щы Чарний з Устю з Тевиша ну тоты села Тамбурнарі од іх вывезли до Выршурадской области толи ся так называла <unk> році потім называли Луганска півзад Выршурадска та зо нас має Луганзас На станциі вразу привезли Почали вести з Мая як го не бесідували везли з Мая Яжу вкінци сердньо приіхали до того села але не поселили іх зразу вте на тоту колону а розселили сусіднє село там де жыли Украінці было декілька родин та і іх выселили по пячій з родин єдну хату Кы так жыли по дві моі няні мамы приіхали з двома дітьми маленькыми Старшый братіж на жаль в неє небіжчык і обыдва старшы Вєнсурудру ся в Усті Рускым і другы Андрий ся родитіж Русти Рускым Языку Япися року Я ся родиш там на Луганщыні в тым селі Карля Ліпнихта якы тераз ся называт Марінка переімінували го Лот привезли туди <unk> а <unk> пустили на тоту колону німецку бо там чыздве колоны там Німці лишыли млин якій робил на цілий район олію не млин был Може то был такый Ні ні лины везли насіня Сонешникове і потім його оджымали луж пайкы в єдну страну а олій граба повісти же сяночник власні там добрі ротне і там дерожы сонешыночник ціли великы пуя таночника і тота культура там барз робіла добрі а то масло робили як назвали масу Тволи украіньска ґаляолоґія а мали мож да Робили барз добре бо зізджали ся з з цілой округы Краснодонскы ріоны тераз ся называло ранійше тераз Сороківну потім зі Зварна приізджали з Луганьска і з Лутугіна з Ґуры кшы там везили машынами тото свит насіня і да брали том палята того кухы брат дзубаньок або до цистерны олію маслун і блаху были лиярня гінецкы Мунера добро зроблена добрутны значыт не млин властиві олиярня Оле муку рубили Га был і млинзі і муку муку руби Тепер мы не повіли кадыль де пропали тоты Німці Бо што остало ся з Німцями то тиж драма То тыж драма німецкого народа бо в Іряньскым Союзі но і перше в Русиі так жыли Німці якы специяльні колиси запрошали А пак з нима так зробили не барз варме так Єдна з версий было така є ся тым інтересувал была така версия же ту Німців заселили товды коли Катерина і дальшы царскій уряд давал можливости вільны землі заселяти Німцями ур заіхали Там до небы не дост добры гарди ґаздували уні іт Але коли ся почала война і Німці зачали гнати гнати тоту Червону Армію за розказом Сталіна єх одправили в Казахстану Вшыткы Выселили Німців Русі дає ся почало войну <unk> так Але што тото быстро ішли темпы коли почало ся <unk> червня пересли границів а в липні ониж были під Кыєвом Це на початку серпня они были під Одесом Ідумали даскіль они так быстро ішли і тоди і вшыткых жебы не было пособників Німецку фашізму тых Німців сут велют ці гейбы они бы мали помагати тотым же одступают зацидом і іх вшыткых якы были на полудню Украіны на сході высели совых з тых самых якых вєгли До того о то як бы розстріляли абы вывезли там ниякы не встигли тож называли ся Фольксдойце і уж Німці зас заберали як пришли то была тиж друга істория але взагалі то была драма тотых Німців І вы пришли на місце на німецкє село І як оно вам было вашій родині встеляти якы то были тоты хыжы якє то было Ну хыжы были всякы были камяны были і сосамановы а были і чысто такы соломяны стары запущены всякы были Но той хто был велише до влады тот оси взял крашы хыжу А той хто не потрафил перший то пішол так мыжыли высоломяні гы така хыжа маленька низенька а соломяно то значыт стіны сомановы сомоновы Еглино зо сулода глисяна вытішана і зроблены такы Але вкрито словом было і на криях Ягляво то такы з даху сяли сме севди горці жебы не прому долівка была не было дощаной підлогы Кажды просто заме єдны ан мастила мама каждый раз на свято єдно святодри свято брали таку руду глину і мастили тоту долівку вмощували В тій хыжі было так стайн Заходиш до хыж я памятам зараз дохыж заходиш што з лівой страны єдный першы центральный вхід была несхоже на лемківску хыжу з лівой страны была стайня де стояла корова ту были куры пацята а дася по сінях руха ся направо і там дві были кімнаткы в тых двох кімнатках мадам Постіль зроблена з дошок соломяний матрас был пецок посеред хыжы якій гріл на дві страны Ну і тото што привезу зо собом привезе куферок Вылазли там косу молотка тоту нуш по реваненты господарчы Серпы і тото там тримало ся вшытко окремо Мы там на купі тім жыли Поді кілько вас на семеросме на силі было семеря най найменьше семят а двоє старшы ся родили в Польщы на Лемковині Ігор і Андрий <unk> рік а Гриц <unk> уж там раз был годолка <unk> Петро там ся родил сестра люба яка ж жыє в переможному в окуповній териториі і Штефан ЖыЛуганску в окуповній териториі Но я найменше Василь жыю воєм склало ся также Кінчем Луганскій мене направили на роботу Ажы Томильску Выс і єм же ту такє остал Попільня Дапільня І так ціле жытя вы там робили уцітелів Да <unk> року чывы Геофію геоґрафрафрафрафію біолоґію Але вернеме ся до люди выгіздали за нашых люди і вырігали там были родины Ставицкых Перегримів влоців дальше шпыткы демчакы тоу цього было і тяжко з єдной страны і легко по інчого тяжко Бо коли я был малом Ховчыском я сіділ ґу мяня і сусіды приходили явник куме хоц титу або свату хоц до мене і они се ся бесідували медже собом Бесідували і часту ґедали так а нас там дома ціл час ґали нас там дома і оповідали Вшыткы якы с такы істориі подіі якы были І доходило до того же они згадавали тых люди А тот бы в Высовой Ні не з Высовой він был з Ганчовий А той они дуже барзо знали єдрідного зо села створців з інчого Бо є і одєдну ходили в гості до Ґаздівство до церкви ходили То ся тримали Люди старшого віку якы там приіхали старшы люди тоты же ся родили <unk> році році Ну мій дідо Перегримул <unk> рік ту они памятали своі рідны краі і барз ту жыли Ім было барз тяжко пережывали дехто не вытримал І особливо першы зимы якы там были барзяжкы або копали і землянкы кому не трафило хыжы або жыли купом ДІК родин по <unk> родин і потім коли ся началь обжывати розструювати то морозы стояли по <unk> по три дай до сорока было гро і снігылькы были і бала барз была така люта зима і суха не така як в Карпатлях Н як Лемковині Там більше континента там різко континетальный климат так дальше ім тяжко поборыти і старшы люди ту Вас пережывали Мы мусіли прижывати і што нас ратувало Нас ратувало то шо мы по перше жыли як резервациі Было село стяло збоку од цивілізациі стрекы стрека желізна така была односкілометры може взагалі повісти же там села належыт так близко єдно од другого то переважні степ і там з далеко мы зродужыли збоку о а єдно тото страна а потім мало спілкували ся тот в город яку никли в город в Луганьскы во Лютину меньше ходили бо і транспорту не был нися ґу нас не ставало і мы нас наша в куці тым наше село загнали І зараз памятам в бриґада была то ціле село ся называла Третя Врада Куспу і Ліча То такій лісі знате да Боня няньо в тій час ходили приходит з Рубодиґа тяжкы ся наробит на тім кухлозі бо і корову пас і по тім І робили там на фермі бо іже роботы не было То при роботы змучений в зимі особливо і ґад Спасиба тобі лічу же я хліба не пишу Я бы Тебе спросити жебы копры не варити От Топры купри зато же голод был так же хыбаль з куприлы якы ся єдло рабива на та мусіл выжывати выжвали тяжко выжвали ся а як бы были окремо по декілька родин не знам ци бы выжыли А там были село жебы было дружне Як почынали струіти хыжу до авто ціле село струіла то Лемкы были вшыткы вшыткы Лемкы вшыткы але серед Лемків по тім Яіж зрозуміл або понял тото містарше бра На жалів небіжык він гадал же до нас підсиляли специяльні аґентів Рускій был рогачов якій по тім каждий місяц робил писмовый звід як же Лемкы ци рібунтуют ци не скаржат ся ци не выґадуют незадоволеня з градянской владом і ты хтят на роботу ци ци ні Чу них ниділи не хочут робути і депуту до церкви теді де вымагают церкви жебы на церкви не было там і так дальше было церкви Церкви тато были зруйнуваны в найблизшы церкви было в селі первозвонулкы А люни або агізиля з Лемкы до церкви то кілько кілометрів буде До прозваны бур <unk> кілометрів а до Успєнкаж <unk> кілометрів м то нихту мало хто хлодил таку зміды Та мі добрі было Як єм был за водом За пінязим купил за пінязим купил без пінязим про кім будеме годятка ґадати Я вжыл за ся ном То єм был си паном Терас Колозбрудча Тарас Козбруча біда мі докуча То тым жыли же тримали ся купы і коли будували хыжу то вшыткы разом приходили помагали робили саман єдны мішали глину другы валькували треті мастили і цівічасто выоспішняных А ні ся насытувало А то было кус нове бо треба было той технолоґіі ся навчыти бо дома так хыжы не ставили сме ся доє навчыли бережі Глину Червену та мия особисто а люди нашы нашли старшы люди Нашли зробили такы специяльны ты формы для саману і лізли хлопы копали тоту глину а бабы брали солому кіньскій гні гній та мішали новтолкы ногами тоты вшыткы потім складали тото до самана І о так водом поливали мы хлопчыска діти были поливали тоточытку і подіб нам ґадал дозволяли іщы коли старшы поробили то они знимали тоту рамку фурму а тото занес там найсохне і бы так на бережах складали вшыткы тото самы Ну і то выходили поді мыхєдали плиткы ци повіст памябу як з якой завыграшкы завзабалка мала потім наглядали хвоти поливати жебы не трискало полювало тото саман І так што буду стрілили хыжы Постріли хыжы потім зачали бити камін то з каменів зачали ставити потім там был ракушнякы о там де были бо і георівкы там брали вы жолты тикы камін рапушня ґорнякы ряшы Такы мергель тот робили з того вшыткого Як уси ся зпяле на ногы з дукубы тримали ся Похорон народжыня і особливо весіля то было вшытко вкупі Зберегали вшыткы традиция то для цілого ціле село святкувало І робили вшыткы же лемківскы традициі Одявали лемківскій одєж бо привезли зо собом вышыванкы корсеты бабы вдівали дівчатам робили вінкы Потім брали пасанункы дружбу мали Я бы вышли з такой ситуациі ту дружба на Лемковині мал в руках топіриздатку То як деси мал полицю таку спеціяльну а де си мал як бы сукырку так шокыр Належат якій звычай і там Там дуже велькы фасадкы были шолкувниці і Вышні То мы робили звышынь Я был девыт раз дружбом Не для аленяню мене хівняня догнати ня были єднадцет раз є девет длем ра і на украіньскій дружбі і в такы міш на лемківскій і на мішаний был бы ме просили а добрі а до одповісти мі што мал бы дружба Робити на выхілю знате за традицию лемківску то є ведешыты весіля староста Але дружба має быти як бы в центрі забавы той Він має затятий або пісню або танец або якыси там конкурс і так дальше так ся то назыла тама да модно А был так і має быти такє вызбитний жебы знал мал бы і гостреный язык і зміг затанцувати і зміг заспівати зачати то вшытко жебы люди розворушыты не лем же упаду пили але вже ся выселили І было та же єден кут весіля переспіват другій кут весіля І хто што знає якы або околомийкы або якы сипішні або іше што штаке Люди старшы знали пісні а молоджыжку них ся вчыли Каждый раз знами была музыка тоты село переможне Там были гарды Фечы Бішка Владик Подухович Ванцершы Орестій грали музикы іх назвал Ґудакдан Мы єм звали цвачкы мы были двоє гушлів і єден бубен І од ней по тых весілях грали Грал тот фечо Бішкота царству небесний Шовін на секун грал вшыткы пісні як лем зачали співати хто зо чым зразу наберал тоту ноту і співал цілы стіл або піл два столы співали докупы Мы ся так выселили В украіньскым убрані то в лемківскым убрані мы были В цій части з жінкы были в курсетах потім вышыванках і так ся забороли Языханевскых ся памятам окремом елементы коли были дружбівскій танец коли были молодий робил вечер якы перед весільом то там танцували сієру штаєрок обертану То бы там в клюбі чото вшытко робили бо музика грала а молодіж танцувала нам старш люди вказували як то ся робит тото вшытко і мы потім тонцували то вшытко А тепер могли бы сте вказати Ко як то ся робит тепер могли бы сте вказати Но я де давной штуд выте о окрему елементы Яв Поприпомнуєм мі выказати тром жебы яжны музиканті не могли бым добре Не водю требо Але в тім в інтернеті є свіры відновили єй ж ту здає ся ту в західній Украіні в Сусі в Польсі відновлют тутане з обертаной Сієры м Як долго там тримали ся іщы тоты традициі бо коли были ім там в селі Перемложны бесідували сме о кім до оповідали же в хімдесятых роках іщы тоты весіля цілком по лемківскы справляли А вы памятате то якого часу тото потырвало тото потримало ся начыты Ну так як істория швет хвиля меда так і там было <unk> року я жыл там так бо закінчыл школу <unk> році а потім пят років в навчаным інституті то тото в нас в селі было Догнескы там бесідуют лемківскым бесідом Такым до гнеску посвідчыти будем на тым фестівалі гнескы бесідуют то всат Лемкы але люди тамто зостават барз мало зостає все меньше і меньше а молодшы люди і уж внукы і правнукы то іхай виіздай бы там не роботи неє так якого былков хос тот ілиця то хотков хос тримал Де хлопы робили такори або на шофера на машыні робили або на мельниці робили зас мені ся не робит она пропала Тераз роді виднули свіноферму там сферма была од коровы корівник был і коні тримали Ну тото тяжко роби на полях робили тоты селяны але нашы батькы і діды Ґорота і хайде си до міста не роб так тяжкы як ту І выіжали дехто Юй од чого я стал учытельом Нє ян мі ґалой Хоц сты іди до медже люди жы тяжкы не робил Был учытельом то цілый ден быш хоц в хыжы на тебе не быде ляло і не бы ті склозило і не быш на морозі і быш медже медже людми не быш так тяжко робил А не шкодуєте у тім же пішли сте і осталым учітельом Ну як повісти і дай ніздо знати як бывати Чым далі робиш тым ну гірше бо підношын такій і статус учытеля николи м не был в пошані Николи Я бы там не брехала влада єдна і друга і третя і пята і мы не были николи в пошані Я памятам му вчыли тото в інституті но зоставляли клясику максин левінізму да І слова Леніна того Тирана Міняк казал Учытель в шведскым обществі будут поставлены таку высоту на котрій не стоял ника в Копсільскым обществі Вот Але нас так поставили так высоко же каждым од нас вытратны комуніли особливо зараз зараз при демократіі свободы і так дальше В іх вольніст дужелька в діти в має джы бату прав і свободы вы учытелів обмежены тоты вшыткы Але меньше з тым на де была думка єй лишыти шмарити Не підеш Не знам А так ся остало а пілся втяну начал робити А тім паче што знате якы награды Гм не треба нагород скаже му там медаліі ордены а як я знам же коли я зустрічам свого учасника через <unk> років через <unk> років і він своім сыном юзіде або з своім дочком ґат оц мотрий оце мій вчытель найкращы вчытель якого я знаю Василь Клай Або такы выпадкы коли зустрічаю я його скрему серед села а прижыт гордий здоровы хлоптакы на крутій машыні і він тебе так обнимат тыма руками і продися до себем што такы хто ви такій Вы мене не пізнаєте є вас учым і потім ґадат ярз радил Вас видіти І ци найкрасше вчытря якій мене был то ци найвысша похваля і найвыше шана і найвыше дякы для мене так як учтиле Коли мене пізнают моі выхыванці Черезо <unk> років прекрасне утютя Я інчы злюбуваня пал міку никдо на є ючка юче на травка в зеленах пал міку ниґдоду на є менют пішно Побесідували сме но і як то все на ватрі сідиме і гостиме ся а гостят нас орґанізаторе і лемківскы кухаркы прирыхтували барз барз смачны стравы При домным сідит пан Василь Дненцяк А дакотры же його уж добрі знают просят дашто заспівати но то зараз почуєте фраґмент той нашой барз неформальной гостины в такым дос узкім колі Яка мі прижепише на памяти Є сукали жыє така гарда пісня я вчул внуків своіх Ока казала мі мама жебы м ся выдала Казала мі мама жебы м ся выдала Яй одповій одповіла же єм розом і одповіє Каза вам і мамажеюж мам прине загам гамаже мам прий одповіла Я єй одповіла най ся ты зостане Я єй одповіла Я єй одповіла найся ту зостане Казала мі мажества призли вказала міма Мажества Яй одповіла і одповіла і одповіла Жебе шкы Несилуйме мамо приде част на вшыско Не силуй мя майде на вшытко І я тіж дозрію я тіж дозрію І я тіж до тыіякы поліжынь І я ті здозрію здозрію І ятіж до тияку поліжы Ішыє той Ой А я те гадал дяді буспю за што ділу Є добры Позаявкы трудя трудящых А як Позаявы трудящых віры і лесы То я і мі служе напевлю господыню Но я знам ваша робота ріж мынякы так іді іді неход не хоц або іди а не мус нас быти Вадют Бо як раз де хоц же пєм до купі Не буду я капустецку єла бы бы мене голова боліла А як бы ду палюнецку пити Не будем я гола боліти Най ді поправит буде залил і мате ся на бачности Дрогы слухаче підповідом днеска чуєте бесіду яка одбыла ся На Ватрянім поли в монастырисках <unk> серпця бесідуєме з Василийом Демцяком Лемком якій вродил ся і выріс в Луганьской области Штудиювал в Луганьску а долгы рокы юж жыє і робит навцітельом Жытомирской области най зас вертаме до нашой бесіды Му тепер ту на Латрі і вы приходите вся на Латру Ну кус вам і далеко так Я приіхала з Іваном Франківскым і лем <unk> кілометрів то не так далеко а кус і далеко може Вам дальше І вы приходити все чым для вас єст тоте атра чым для вас єст тот фестіваль Но по што все ту приходите Сут такы же раз были виділи і повіли і по што іщы Покы мам здравля і покы можу я вый пишу свій пишу Ям ґам честным пишу вам пише Чого так Того што Я ту на ватрі веше зустрічам ся із такыма як я сам Лемкы Свою бесіду лемківску в ослові старшых люди Ну мене не так цікави тото забава дрінкы брінкы тоту Як нацийональный корід пісня наше і традициі нашы Бо як ґадаєт в народі гены пальці не задалиш І оты гены мене туди тягнут Вы знате мі зараз <unk> років От і деколи ся мі існує Існує не караліпнихты Тамты де ся гродил і прожыв іты степы а чогоси мі ся снило Іщы по молодім был Бескєди ся снили Карпаты ся снили Я барз ухтіл штосиме то тяло Ходнє знам не можу пояснити чого так але тягу і коли я першы раз похал в Ждыню в <unk> році разом з товариством Киівскє товариство ім Божана Антонича так і мы там провели екскурсиі по тому вызнати я вышол з автобуса я плакал Влакал ічу свічувал ташы то моє ту рідне Я тут бесіду так зо своіх вшыткых і там автомрам рай выгнали з раю до пекла Бо там дізной сонце по прямым перносному розміні пекло комуністичне пекло было сонце пекло в зимі барз зимну в літі барз горячу Того там не было на Лемковині І я памятам чузи зразу мі было на мысли же коли сідали нашы стары люди я єй сухо прибесідували я сухо в не співали бам з мам багату тіс піванок лемкы згняньме співали дуже разных пісні І веселых і весільных і такых і шыремницькых і том подібне не за тым Коли мы бесідували них была туга населья така по рідным краю вон ся мім певі передало так само ту А та як зараз того вшыткого не маме Оно вшытко втрачене і оты як сут фестіваль та як оддушына Ну яку то тягне так притігує того же я хочу побыти в тім дійстві побыти в тім як оповісти Середовищы до того жебы відчути жебы так як є воно мі надає жытя воєно жытя Ту даякы люде коло монастырск ту жыют так же Лемкы жыют в купі і они медже собом по лемківскы бесідуют принаймні варші полімают таку можливіст А Вы жыєте кус Дальше і я бы повіла же в Жытомирской области неє дуже Лемків як найдате зо <unk> то буде добрі Так найближшы Лемку до Мене Ярослав і я нашу інформациі спереможно по войні До Попєні перебрал ся єден хлоп де сепли так молодшы од мене на років <unk> ци Подухович він же недалеко Яшы правда што не виділ го не в было нагоды ся зустріти буты коронавірус не пущали ниходили сме але мам телефон дя ся з них звязал то єм уж нас двоє Лемків з того краю хє Ну і пару Лемків там є Але мало Ай Кыйові а я входжу вгіньскє товариство ім бота Антону ся даківскы бо там Лемкы з тернопольскы франківскы ну тижы мешкают такы в Кыєві Головотовариство Михайло Мациєвскій Мы там силюєме ся зустрічаме і проводиме роботы всякы бесіды і тум подібни зборы відповідны Але было раз на два три місяци так а з цим курорівным тым зараз останім часом ділити ся границя нас така вода ся збераме Лемкы на Покру Різдло або на святого Миколая і на покрувы да в Пирговы там єзникы в музеі під Ним Лемом тан цен великый і мы там ся зберам для лемківской церкви Но закарпатска церкви закарпатскы да на другій ден по великы як великден або на покруву Ну так гуртом ся збераме і ся видиме і обісідуєме А я як ям берік бесіду то я з тым жыв І з тым жыю і тоту бесіду зас ся старам передати внукам но а і передаю через пішню А дева ся внукы жыют з вам Ні зумны Ям я і моя баба Веленикувни Діти ся одіхали бо в моі роботу під Кыєвом жыют робит в Кыєві так ся стало же там нашу роботу і там вывчыли ся там але ціле літо діти в мене внукы Я зараз поіхал ту і єм лишыл свою ваву з двома внуками Она ґрадіхай ци я ся ту справлю як уси днеска мают провести третього Ташу мі досит цікаво весело але і што Язни бесідую по лемківскій діти скорше берут тоту бесідучу внукы то ониж же мож ват повісте мі іщы таку річ Вы мате якысы контакты з тыма Лемками якы втікали од тамаль з якы тоты мустале частрували як підбили полудньову част луганьской области но і Донадской Тыш І Но хто міг то як міг то тоту тікали і так дальше і даякы родины пришли до Тырнопільской области і з тотых власні сел такы Вы з нима є в якой той спосіб контактуєте так Йо подумам они будут ту Ну обіцяли мі запіду іх глядати єднам єден жыли в Чорнополі петя а другій жыє любівскы области віця той моі то моі хорошых товаришы моісу за молоду парібками были то сме ходили єден до єдного село наше болину А іх не было на горбу і мы так чез Бугорек пройти то три кілометра на просто То они до них приходили або приізджали або мы до них ходили на тоты якысы забавы Видкы николи не было мі ся не напивали николи Били ся хыбай же як даси якыси чужы приходили тым іх товды по пописку А як то выдумали сте тоты як бы фестіваль робити Но і тепер юж там нихто не робит Ясне Ти не знам ткули оно буде Я знам місяци пітора місяця тому раз одбесідувал зо сестром Я мож же в окупу териториі жыє оне власт бы ся хтіло відновити люба да Але они там єм по такє і мало і ентузиястів дуже багато выіхало од тамоль было перестрашене Зараз там в <unk> хыж ся продає Пусте ародром розбитий і роботы неє а тот ародром тримали Лемкы Переважно Лемкы робили вони і смотрили за самольотами заправщыками і ремонтниками і диспетчерами были і буфетчыси і в готелі працювали і так в охороні ну різны роботы вони были там і продавчыні были То вшыткы аеропортым ос на тім селі вод А як розбили рапорт там драз ся остало єдне груды каміня вшытко розтягли то Де Перваже біс выхал Ся остали стары а якы не хочу віхати або ся мякал або якы змінили свою думку може Я не знам бы я іх там домну не был Я не можу за них бесідувати мож іх там переформутували на рускій мір і они піше тянут ся до того руского мож там вірят тому вшыткому што ім брешыт Але тоты што вчули себе Украінцями і Лемкы то і іх пересідували они выіхали вшыткы Де они сут Памятам сама як раз допомагала што товариство Моциєвскє помагало ім выіхати коли сама была активна фаза войны то они выішали машынами хто што міг звяти не вывезли а поді ся оселили они вытім в Копычынцях были там жыли <unk> родин А поймут тамток десих того хыжы або покупляли або спостріли нову або деси выіхали до своіх діти розселили ся розышс ся по свім світі та хто ся остал в Тернополи хто Копычынцях хто ся поіхал даш на альвівску дуже богато нашых з лемківж і євлюйскій власти самы з того Самолуганска і з тых сіл ту втікали аж выєд діаспор Мож м ся незкє приіхают як было вітям і ґаноже привезе тых люди постарают ся привести Вони ся розышли по якоси ся уж обжыли облаштували Я знам єдно они повіл мі так Шо было нажыто там а они не ледачы Лемкы вызнати Они Лемкы а зробит арзы рідко были затяты они вартят затяты до роботы і они як хоче він зробил Они там мали гарний і хыжы постоєний і стояли добре на ногах машыны мали техніку і фермерами были і тоты мусіли ся клишыти Але приіхали ту і тіж почали зас нуля бато хто почал з нуля і ся спероногы і улі што то муж і якы кусы выжыли Ту Поюм так од фразу того вітя якє зем бесідувал три дня зыґрат Василь я ся і втуди не верну николи хыжа ся там остала най є заберут На іх памбіскаре за такє же они зробили Тоты Чеченці шони пришли там розбили розтолты розкрали мародьоры вшыткы схыжы вынесли і т бідо велька біда То хто со не зна і ся тішыт тыма Москалями же от придут імы братя то брехня брехнє полна брехня Ім ін не годен і не треба війти То він ту ся стелит гарді бгідує а сам за гербетом ножа тримат жебы в нужы момент піддых затяти того ножа Іміріти не годен не треба няньой памятам Кусиґови Николи не вірму скалям Бдите ани не сподівали сте ся же такє Може быти но то же бы од них можна вшыткого сподівати Але Але такє то было І власні тото переможне як бы они хтіли цілили ся цілили на тоты на тото летовищы на тот аеропорт але попадало будиш важний за о то вшек раз там біля села приможе стояли тоты нашы бригады І по них были они зашли збоку Переможну што одвіжну до репортам <unk> клімотры і одставали тут грады або ци клометры так вставали там або в Ярку або за селом ріж хытро робили Я памятам і розказувал нашы люди што з того села кароліпных там там наоколо нашого села є посадкы і шолкуниці Мапевно тоты Шолкуниці поседили си Лімці знате і они займали ся Шолкупяском Ідували непогану тоты Німціво знате затяты были до роботы ту густо посадка Шолкуниці заізджали ґради за посадку а то посадка а деси метрів <unk> людскы городы і хыжы по самы посадкы То твор ся покрывали хыжами селом і за посадком Посадка то треба повісти посадка то такый узкій пас дерев якій ся мати <unk> метрів шырокый насадже товце метр <unk> залежыт якій але такий узкій пас же садили дерева жебы вітер Не тыпуят днес думних землю бу вітер тамідує і дує цілий час в Карпатах такого неє а ту вітру він не перестає У іжі бы нездувало тоты верх подавля подялю такых посадками повсадженым о <unk> по прівтна цу на прикона оселе квыдрати ци му кутны і обсаджены кажде поле обсаджяно так Торимо то ся і не звали так посады о посаджены были ро на моі війсковій як в війсковы гори Зеленка да они Зеленка та вынцу сховали з Зеленком і при войну лодкы были по еропорту хочут провы А нашы могли быти да могли але ждали вдеред бы там люде а там не дарем бы там люди жы там люде выйде так же вдеред по людях м а то по того котры Московы Москалі робили підступны завжды они так само роблят і з того корыстало так ся осто окрислиш Я рада же сте пришли я рада же сте ту і же часто приходите не можеме так часто іти в тот лемківскій край не можеме так а приходиме ту до монастыриск Але і ту кус такы краєвиды кус навет дашто подібне Тернопільска област Полудне Тернопільской области навет кус подібне мож до якого лемківского краєвиду Ґустьок ла лем ту горы товтры кус інакше але але ла Е вы знате як было там на Донбафі некуде вытримувал Дехто ся остал дехто з якысы родинны звязкы тримали а дехто казавярик два іхтіс одтелі они отам ліхали і хтіли назад домів Але домів де не пущали бо там дальше границя і не пущали то осідали ту Тернопільскы области франківскы борбівскы области Мене братцарству Небесне был косовскій Томко они были переселены в Сталіньску Облист через Донецку област І они там пожыли дуже короткій час Не вытримали того вшыткого і то руску кольты той бесіды той краєвиды той запах вытых шахт і т вшыткы тяжкы ім было барз Они ся зровали о таман і выхали ту і осіли в Тропильскы области Тропольска властя потім ниже Ну моя родина є в Лімскы власти Село Чукла по няньовій страні Святковскы лем же там жысло вуйло є Моя былрідна сестра Марийка Жерелих жыє в Копичынцих або Копичынц як на жаль ся остало жєдна бо браты померали жереликы Моя теты Євдыкія манього няня рідна сестра тіж были выселены але они ся остали ту аню поіхали з мамином родином там на Донбас очни не могли бо але хтіли прихати ту мама не пущай бы там сестра там і брата і дві сестрі і мамы і тета там вшытка родина наша і діде Але смо можно то назвати парадоксом Але тоты Лемкы якы там жыли Як бы утримали тоту бесіду і тоту культуру і традициі звыкы бо може были цілком інчы якы люде якы жыли докола ріжнили ся выразні ріжнили ся а Ду кус так же на такой ріжниці може більше жыли як на мене як на мене мі ся здає чо так ся так стало як на мене да Я памятам себе з дитинства то до семих років я не знам ниякы бесідыкы по лемківскы Я бєсідувам по лемківскы нашє село бесідувал лемківскым было Але потім началь выізджати знате молодше поколіня стале якє было там моісташты молодьо не зашала в селі бо не было роботы то іх ішли на шахту мі братсташы в нашахті сімейкы но тамтакє блода другій брат в вірніті жывым на шахті Хто шофером пішол хто ся пішол вчыти до Лютугіны Дуганьска і они іш іхали там і брали звычай бесіду тоту што там было доуковы і польскы бесідувал украіньскы Дякувати Богу товды іщы было де я ся вшыл там перезваників Была школа украіньска Я вывчы украіньску бесіду А потім я уж пішол в Інституту в Луганскы по Росийскій мене выкладаня было росиньскє Але чого ся так зостало там з нашым селом Бо мы я ом в бесідуюшкаюты прото же Наше сило жыло так начепто як резервациі як отой Індіянці в Америці Мы жыли інды мы были бы вособны я в капсулі і мы ся в тім варили бесіда было традициі звычыі весіля поминкы там де народжы то вшытко были тради зберігали ся і передавали ся єз нас єдны з фраз такє было неже ся на рускій тогадиця Бор лем своі Лемкынів на Лемків ся жень а на рускій ся не было не зача а по ім ся теж з нас вшыткы змішало бо з єдного Серпише з другу серпишы молодшы хлопшыскы пішли была ІІ бриґада А шоферів выкликали на першу бригаду а на першій браді то три пят км і інше село а там оно было і украіньскє намішаны там жыли і Грузины і вірнены были такы люде моі рускы были выни приз там там хтоси ся познакоми під час роботы в отелі з якышым дівком або деси там на тімнотов Прихали дезерно возили там ся по нему Я там сіло там мою бралжену або до ней хотам жыти О так ся мішало пойпокусю Тало до Догнеска стары люди якы там ся зостали іщы бесідую по лемківскій Так я зо своіма Яфном По телефону бесідуют ти бесідую по лемківскы каждый раз Бар добрі же тоту тримате і жывы хотяте жебы діти і внукы Е так повістте якы мати діти внукы То маленькы найменше внучкы пят рочків а найстарші днадцет двоє хупці і два хлопці погодкы рокы єй называм Йоліків воєднакы Е в липті ся годили Мают різницю пят днів ті два браты дві рідны але цікавы вшыткы і хтят навдис бесід лемківскій і звыча і традициі докну наприклад што я роблю дома Да я запровадил дома тераз зо свойом женом На Святый Вечер Оні ся приізджают до нас ціма родинами Яй же то злучыл невістку золучы тото зятя навіт не знали што тото сватый і так дальше Святый вечер робиме дванадцет страв і то же нашытко котры рыхтує так є в нас было за традицию А не вас підтримуєм кім о яж саможыпольні самойпольні і жытомильскых власти Но то она Лемківску бесіду знає і підтримує розуміє што тоно такє якє є і то традициі звычів най води в них то мы вышыванках при сідаме зо стіл Оченаш потім <unk> стіл <unk> страв кыселиця тото нононононононононононо і тше той пупісни з рібами Добре Я Вам дякую вдемети буде ся зачынати добє до коня Ґлиста Ґлаєва з налаганьом але поішы кы не буде Но або по другє бубота іди іди не хоц не хоц або іди ани музи Такыми зомизром Я Вам дякую за посу будеме ся і думом видіти гу дякує ся тле так побесідували сме послухали сме тот концерт но і сідиме і гостим ся А то ятил Ішла дівчы на без укурицю та залювала собі спідницю Пришла додому мати єй блиє ой дівко дівко Спідниця не єст І слам горами ходжу потоком Добры комперы з гласным молоком А хто пиє то най піє тому наливайте а хто не пє то най не пє тому ниж не дайте А я такє дівча люблю ж ювілея гуся но мене поцілу яя притулю ся ішли сме тулайом ледом нашли сме туфляшку з медом а мы одталь не підеме выґря мы єй не выпєме ге а мы одталь не підєме выґєме Боже Боже якє то жаль Мене любил і зусізял Мене любил зодвороцкы більшом буде стискал Боцкы Мене любил Зодвороцкы більшом буде стискал Боцькы Вельшым іду коня веду Долина Мы Волкы жену треба іти до сусіда вывізниме велька біда Треба іти до сусіда Вовізнима велька біда Кєрмеш кєрмель з вогня нам дал Я на Подікєльці глядал ніж єм нашом ниж єм пришол А уж кєрмеш ся розышол низ єм нашом ниж єм пришол А уж кермиш ся розышол Ішли ай чужі смедливо Боже бложесто мі з того Же я вышла за старого стары леже стары храпи Ани род мя не облаписта ріхрапи Ани род мене не облапи Яґіл ішо в злюбуваня пал міко никдо на я Гуцка гучена травка зелена пал міко никдо на я лучка лучена травка в зеленах фал міко никдо на яй то нику іду на я Відрецу ся любуваня Лучка лучена равка в зеленах відлюбуваня Сам я не знам што я роблю де подію свою ролюче травка зеле де подію свою ролю Протам рулю затукати Сам ся підвербовати гудка гучена травка зелена Сам ся підвербовати Ой побил дяблу дябла аж мушапка падла і побил пока лісів і хто го буде ліжыт ето гой ся видит чы то мі ся дає же то мі миленькы на плянеті грают вочарну Язы Сільси Жыдов на порозі закуривсил файку пришла біда взяла Жыда ани раз не вайкнул Кому добрі тому добрямі добрі самому людскы жены і на ціно а моя і солому не оженив не оженів было мі доволі было мі доволі Не просили діти гі діти гі ани же на соли ани же на соли а ям ся южоженив южожени юж мі не ге поволі юж мі не доволі Бо уж про ся діти гісти діти гісти аіже на соли Айже на соли Же на соли хот поза ухо а вятрили поза ухы як выслухат Но будте здрави зовантуй амый весілівско яй Но добрі буде зрав поля се на роботувала куне буджеску повят на Гусь допишеш запису Ой Боже божескыма бабами мыдозмескы они за нами єме они выпиют при лем до діти они ся сміют і свам горами палам до ямы Вырос ва ружа медже ногами Бо іх водила ружу пахали Яйді могли медже ногами Ой пізну част юж дякувати за красну густину част дякувати і за співанкы і за бесіду Васильови Демтьови Дякую тому Лемкови луганьской области же хоц жыє в Жытомирской области кус одособлено од бівшых громад бівшых спільнот Лемків цінит і передає дітям і внукам лемківску мову культуру а і співанкы тиж єст Добрым навцітильюм і не лем зато же робил долгы рокы в шкулі якы учыти Но то подумайте сой о тім же каждий з нас мал бы быти дакус навцітильом ходит о передаваня вшыткого лемківского новым поколіням І тота тема передаваня лемківского новой ґенерациі а і бесіда о фестівалю Дзвоны Лемківщыны в монастырскых Тырпівской Области буде іщы продолжена Гнешна передача на чаль уж ся кінця до Монастырск Вас допровадила і іщы раз попровадит Анна Кырпан Оставайте здоровы до стрічы за тыжден
