На фото, зробленым в Копичынцях, бібліотеці для діти, де часто сходят ся Лемкы – і старшы, і молодшы, і малы діточкы, видите тоты дві особы, голосы якых найбільше звучали в днешній передачы. То Любомира Іванків і Володимір Турок.
Автоматычна транскрипция
Видам Вас мили моі слухайці при мікрофоні Анна Кырбан Глядали ем што сулмуєм компютеры і виділи єм материял з лютого <unk> рока материял з якого доднес не скорыстало Він єст результатом мойой подорожы до містечка Купынці в Тернопільской области Влистиві товды першый раз я ся выбрала власні до Купычынец поперше лем пару регів переізджали єм проз тоту містечку Выбрали єм ся до Лемків жебы дознати ся як они там жыют што цікаво рублят пришло єм до бібліотекы для діти яка єст юж долгы рокы місцьом де сходят ся Лемкы І чом власні в тій бібліотеці для діти Но бо она в такым выгіднім місцю она єст праві в самым центрі міста а найважнійше рядит бібліотеку пані Голина яка бас прихыльна до Лемків чом Та Голины Тимошенко З Лемкы ся витали Єй муж Володимир Турок єст музыкантом і як то часто быват в невеликім місті і сам співат і сам мусит грати і дириґує ріжныма хорами і ансамблями ци то церківны ци то світскы З початку Я познакомила ся власні з ним і так трафили єм в Копычынці Родиці пана Владка походят з Крениці они были выселены в Тирнопільску област но і уж ту в Тирнопільской области він ся вродил в <unk> році Окрем него в бібліотеці тєкало на ня іщы кількоро люди коли вошли єм то в салі бібліотекы юсь сідили Іван Куцинда родом з Ославийці зо сходу Лемковины Іван Пласкынь з Біличной ти уж з Охлоду Пак прилетіл на коротку і принюс торт гулова Копичынецкого Осередку Товариства Лемківщына Ярослав Друмньок Был великій товариш Лемків Омелян Фейло сам не Лемку він родом з Посяня зо села Сыбятин коло Ярослава Пан Омелиян ма ріжны мистецкы таланты напр різьбыт іконостасы малює то його ідея памятника якій стоіт недалеко од той бібліотекы недалеко од православной церкви памятник памят выселіня Ну і было ту і уцітелька украіньской мувы пані Любомира Іванків но то власі з ньом зараз будеме бесідувати Але іщы мушу Вам повісти чом доднес не скорыстале ім ся з того материялу якый тепер нашли єм в компютери По нашій стрічі в бібліотеці мале єм учутя же зобраного материялу цілком за мало хотіло ся мій оповісти о Лемках в Копычынцях і о околицях кус шырше полнійше Зато одраз повіла єм зобраным што скоро придут до них в Копычінці зас Плянували ім прити іщы раз і іщы зыбрати материялу і уж з того з того цілого як я сой думала з того творити уж новы передачы Але на жаль не повели ся Барз скоро по моій подорожы зачала ся шырити пандемія коронавірусу я довий час не вандрувала жебы ся стрічати з Лемками І доднес не удало ся мі того материялу дополнити А мам надію же колиси іщы піду Копычынці Хоцбы і зато же Лемкы в Копычынцях приняли ня барз щыро Но а тепер но думам но што што оно буде в компютери лежати Дам тото што мам до ефіру Зато зараз прозвучыт част нашой бесіды яка одбыла ся в лютым <unk> рока Чуєте ту предовшыткым голосы двох Лемків зо славного міста Копычынці то Володимира Турок і Любомира Іванків Пані Любомира рядило купычынецкым Осередком Товариства Лемківщына на самим початку а по ній пришол яку голува пан Іван Пласконь Пані Любомиром была головом лемківского товариства і цінит вшытко лемківскє але на жаль не потрафит по лемківскы бесідувати І взагалі в купочынцях з тым трудно в часі свойой короткой візиты не нашли єм чловека якій оповідал бы мі дашто по лемківскы Но але што маме то маме Но то просиме слухати Дорога добры дня Добры дня Я можу розказати што як медженос році створили товариство мы робили ватру з Купічів сяк на базі другій школи де я працювала ну і буде у культури місто разом всі приєднали ся помагали другому ці рытували ся Мы варили кєселицю варили лемківскы стравы мгорщали сідали з остоли єдны прегорщали ся фестівали потім робили лемківскы концерты музыкы стрілы стар байкой вони приіхали і співали нас на покычынецкій сцені лемківскій вісні Мызакли коли з Кыєва Михайло Лихло был він уродженец Купынец наш Земляк і від <unk>I робил будинку культуры ціла ставы на його вістоплю його картин Церкви в руіні в сі лемківскій церкви орґані таку вєстовку Мір маємо а о дуж гадного музичного кєрівника якій час од часу реґіо концерты зыспівают ци ансамбль єй сисмів хвиты Є навіты хорові функцию тренародно сумно В мину року <unk> ріця мы персі в области провели з ініциятивы Товариства НАСприяня од нашых активных член послідні рас активісты мы зробили першый концерт на темопис до <unk> рік річен депортациі з Польщы зробили надставом Великы масом свято запросили його украіньску туриство Кюсен Ґміновичали <unk> Ярослава ориґінальна <unk>eo Фактично обласли свято напасі і з ініциятивы Нашу Товариства по другє тепер одма бібліотека де ми тут мед як єс чому ми сюди зібрали Так на люд є Фактичне коли створило ся товариство голова Товариства Областного Лем Груз подарваном такій книжкы Лемківщыны сказали уж нимакы дві там водила це тут така невеличка бібліотека і там як дає нібы кімната де ми збераємо зібраня поріжных орате коли зберали ся навіт такому невеличкому кругу Дові під час звізданых свят не колядували згадували своі традициі дискы Нові орґанізували м молодых учнів дітей переселенців якій выхотіл зробил те клуб ямы і наші діти на Оружына она сама з Кыівщыны так поспілкували ся трохи думав же деякы такы лемківскі слова з жыва як Бусідскій як Шедникєвот і фактично ініциятива людина і гуртує си товариство од студиі ґраз тому приміщыні зберає ся і розпосуджує ґазеты Ну і зберансю де на якій нарады бо перед тым як поіхати робил оголошіня на ватры передной єздмы бо фактичну назву Гусятиньскє райональ в Гусяти там все такы ініциятива была більше в копичні церков ріжали навіт деякы переселинці з рудин переселенців діхали з нашым товариством імня нашого товариства створили з товариством Руской Там багато тоже пожелетів отом ґулоску Руского Сурокам тоже багато Будут там поважні такы два покійны вже правда Дуже активні был Высока окамеру дюруч і Морилякы знат сулід не зробили ци буде ініциятивні люди мали бізнес достатньо забезпечені Вони постійно єздили в Польщу новали постійно цікавили ся туты дуже кы приходили до нас зібраня ту часту і створили в себе фактично з іх ініциятив было створены о такє короткі з лемковитів на Шылачыка Мария Гавриєна народ вона боронила популята кликувальна цілю прижали жельниці нести нерана єст ґалано ватру єжте з нами коли приізджали тут полну машыны Всі з цілой цілой округы понадлізджали ся чергоі тами серед ним говорила шнібы поіднанца не поідли до сіти люди приіхал з Дмиркы років найстарша наша і мні памятаєте як з монастерівскы підішли Ліре брат інтервю з мікрофоном Аннотепому одєму Анжы старенька принишли до неє і вшытка мі є запитали Але єм перше шуле Ани я не грушка ани я не слимка Лем же кают люде же є файна дівка Ха хато поставити ріє і мы і мы єхаме Новату двор та пойде покупте підходим до єй людські пытань Бо там сяга там не просто такє Ты питам шого бабо поіджы Так люде лющы невкел же вецены прім ґупоме приіхали є іхым новатым рід неладе з же ґупомашын знизали буба лишыла прийомы лишыло своі так сказати цикарпліны мидруиля смачу стало чы было тым шыбакы зати што ме знизали ватра раз Та Юна бы приклодила не підтримувала і доцер приходила але мало такій Крльо там корльовыла горшаткы з крольовой Але вона то же ативу багато помагала ся му товаришы Тутіба і вцерку Батєнского малы єй пожартувати онаві не жукала вона признавала вгадувала проблемы людями здоровя травы та далекє корыстовувати і Ну може то не чари то може так може агато люде бжало пошло пропала яка фірі трасетучно могла вказати же вата Юдяна Сімертва ідеіка богато такы люди єздили Та наріш по мойому знамениті люди приізджали Знаменити Бо кашы такшу ту товариство мож скатну зараз зараз надженовий головатористы А добре А зараз ресур Термополи в Бустівы єден на кермысі єздили до Пампустівы церкви євківской а нехтоси тото постійно натол деяка з делеґаций і листів має дух дуже дружні відносины з Явленицем бо тут мы єздил в Явленицю на Лациі Ал потім в чыртівы Коли близше то жетково будут тісні стосункы зараз менше тошкій правда мінішли бо нисвєв насоє Але в тото Підговаш был гербут гербут Гербутка гербу спокійный Туж Буртомін знал мы з ними вниз бы до них Наше товариство оно такє ото як раз активізувало адамовиства Люде якы нам раз выє нас більше такых лемків і на ватро але меншы люде ой поважній суза водит нас на самі мудры ту є самот завізыт ся лепы думосильна в нас буважна людина поета Каждя голова або звіне невыданы але дуже такы глубокы віршы є в Лемківщыні має Навідзял лем є Вы є моє книжечы ном можна ємож взяти Можете взяти Але там є хор власне при Лемківщыні Я хочу проти Агаш Любмира Богоніс Іванків друг людей <unk> років тому <unk> мі думало <unk> зробити існі рідны земль ритме мойо і в звязю прислуж былі Я перепрошу мелосу закрити роз Фактично любомировесильно народжено то же не в Польщі Але бачыте і фактично якы як і як всказати той текст якій вона написала з приявом што створили як Анна насмурня товарист коли є уж до час карой гімна што ЕСпівальны ірнова Прекрасно І спав тому што з лемківском говірком Любомира Васильна не володіє ло мама мама знає але розуміти розуміє але написне покраіньскы але фактично тым мене лемківстя на влафоні ден в Ханкє не было жодного дня аби мама не розповідала не згадувала не думала і не говорила про дів Іван Іван Іванич тоже мел народжений вже в Шыпольсті шыв польщы народжены Шовіркою совіркуй буде головами все оден голова Ха ха ха Наше то врествокє богато голот Я могла бы розказати хіба тількы то што мені руска злома того мя жыла на Лемківщыні до <unk> ру <unk> як чы якмену вашій мамы Гойняк Пелагє Дес є в Лемківщыні гора Єворины котра памятає ваш веселий спів маму Дес там ємо дрена та одна єдина котра памятає тепло вашых рук мамо вєце в долині Стежечка Стежыны котра памятає дотик вашых ніг Мому А тут в Украіні є ваша дитина котра щыро любит той незнаний край Мому Ну іщы один вір переселеня называє Голосили жінкы Скупі сльозы втерали мужчыны приголомшливы звісткы упало на них ніби грім Залишай рідний край бери Лемку дітей і дружыну і у світ вырушай Іди назустріч з стражданьом своім Боже мій Боже мій та на кож я лишу ту хату все до чого тот серце моє з молих літ прирысло То на кого ж є лишу ті горы прекрасні карпаты і теше рідне і миле для мене в цых горах было Што візмеш із мыны коли поізд як змій чорний вєц што візмеш той вагон як дорога нерідна сестра І в останню же ніч в хаті своій никому не спитце плач зітхань прощаня тривожні болючы думкы Ой прощай рідний краю зелена моя Лемківщыно вже навікы прощай бо мене в світ Недоля жене іншу землю опустят холодну мою домовину чыж з любовю в тім краю схоронят чужого мене є надія одма І є втіха одна Украіны што прийме з любовю своіх однокровных братів бо од наме сімя бо одна украіньска родина і в майбутніх віках в поколінях разумным іти ужыті Бачте мене по лемківскы нема нічого любали тут што ж ты доле цілого народу одягла ся в одежу сумну Він же струджений гарний і гордий щыйно щейно забыл про війну Чому рукы в тебе простерт і показуют шлях до лецінь Так фатально мовчазно і вперто кличеш з дому стількох поколінь А дорогы хрестами Хрестами пролягли в незнані світи Лемкы шли і гіркыми сльозами поливали дорогы оті Видно доле Тебе не вблагати Бо прийшол же той суджений рік ой Карпаты зелені Карпаты залишаєте си в серці навік залишаєте ся в серці любовю і стражданьом і болым гіркым Вічна згадка озвет ся журбою про дорогы і втрати тяжкі а дорогы Хрестами Хрестами пролягли в незнані світы Лемкы шли і гіркыма сльозами пуливали дорогы по ті Доктована Моя розказувала бы вона пружыла в Лемківщыні до <unk> років якє выполнило си <unk> зобралий зо Німеччыны і жыло там <unk> років Блудного Боры а з Німеччыны <unk> рік <unk> мая день Перемогы І бавар каже ту же не будеш в нас жыти бо же тобі можна додому вертати ся Спекли баворка хліба на дорогу спекла було бавар провіл до поізда і каже гід через спрагу Тобі так близче буде додому доберати ся І нагіды і гіды так каж м аж коли самого на выступу Доміо домію домівю пять років не было бо не бач рідных так охоці А де в імычыні было Судетем но судатех коли чефіль далеко то близко то было сало страчынь коли пошта векштати Но містечка Векштатель вельостратіл І отва наід так чекає той зустріч з рідныма приізджає приходит в своє село Никого на вулицих нема хыты де на нахрест позобивані вікна де на розтвір порозкрывані двері никого не ма поружнє мертве сило никого не Солотвин солотвин І она так пришлано своє подвіря кыж зашла до хаты ниманіку пішла до хліва взяло той стільше шо мами корову на нім доіла притулило до людей і выпла колиси Поплакала і думаю ну што робити піду до крениц там родина є може хтось мі розкажеш о той славы Пішла до Крениці ей кажут Вашых всіх выселили недавно на Полтовщыну а нашых Кренищын выселяют на Хартівщыну до Харкова Сядь з нами а там своіх знайдеш то уже недалеко І она так з ними поіхала на Михаків нов потім доберала ся поліздом до Полтовщыны І пришла в Лохвиці бы казали лохвицкій район пішла до Логвици но ба зар нешла стрійка Другы слухачы припоминум же бесіда яка звучыт внешньой передачы одбыла ся іщы в лютым <unk> рока в Купычынцях Копыцінці то невеликє хоц і давне знане іщы зо ХХ столітя містечко і в ним жыє тепер якых може <unk> і <unk> тисячы мешканців Тепер адміністративні Копычінці належат до копыцінатской міськой територияльной громады Копецінці перше належали до лусятиньского рейона а тепер по адміністративній реформі до чортківского през ніздо Плины Невелика Рідзка Ніцлява Купицінці лежат на полудньовый схід од Тернополя то так Вам гварю як бы сте хтіли найти тото містечко на мапі Як то так ся стало шып пришле єм гев А я звернула увагу на лемківскій фестівальчыку в селі Ягільниця коло Цьорткова наєдного чловека же там выступал на сцені же пришол з купычынец Його выступ якосиня зацікавил він кус ся ріжнил од інчых выступів І был то власні Володимір Турок голос якого чуєте в днешній передачы Там я з ним і познакомила м ся а пак як видите пришли єм і в Купычынці де він мешкат Но при такій нагуді най прозвучыт тепер тот выступ пана владка в Ягільниці з якого зачало ся наше знакомство а пак зас вернеме до бесіды з ним і з Любомиром Іванків Япрошы на сцену Селідства выконавця лемківскых народных пісень з міста Копычынці Володимира Турок Питаня Вам од лемківского Товариства Копычынец Щестя здравя і вшытко найліпшого Хвилює серце звыселяє круг уяві ожыває Лемко вны Народний побуд звыча єду Богу Народний побудзвычал Несабувайте пісні свого роду З якого нашы прадіделів мі гі Бо пісня наша єст у світі сна дає повагу на мед людми дає повагу на мендім місцеву ліпе голу пісню свого роду як дзєницю ка береж гій никому не здолат того народу што так своім коріням дорожы што так своім коріня дорож лецілым на край світа як вітер што пулю літат ге гей богамерицкій крой лем жальмітям я хыж ольмітям моя хыжы сме гер ге кого благожлы лем жальбітям моя хыжо лем жагальбітям моя хыжы сме е ге кого благожлы Ойжаль мі вас все ікысивы што м вас плекал бестри зимы ге ге гей ойжаль мі вас голь бо він начей бым подіхал бой нагочей бым поділ мегер риґідскій гій ай богі мачей бы м поікал оі магачей бым поікал гмегыгійцкій ой жальмітям моє страно де жыют з мамідськом няньо ге ге гей ой жальмій го гый хоц нас біда не подійкам хоц нас біда не подійкам гом гыцкій тро су нас біданне подійком хоцу нас біданне подійом гом гыдскій гі кро І блачыку Явір похыллены Сідитнос одревідуваны лухай мила яшок спіла жес любовнич добре не быва жы з любов жес любовиннич добре не быва ци то любов єст одбогадан цілем оже Даблом підшепта Хоц бы сле хтіл то муси слюпи Хоц бы спо тим прото мал терпіти кого хоц бы с по тім хоц бы с по тім прото мал темпіти І циґанка давно ворошыла Женя стурит дивка чорны прива жебы будут жыти выл званьом ас преминуты молоді блады літ гаш преминут ас премінуты молоді блады літ біле ти спокусу єдна Юж тя люди унриканим небывы го Ци світ до лазіля ся напити Не посміла нияк бестя жыти єй негей мож міло не мож міланий як бестя жыти єй під облачко Ядіс зеленій є Бо смутовитер ві ге ге ге боже його вырва скоренього мий ла міла што то буде слави мила міла што то по То для нас співал Володимир Турок а тепер засвертаме до нашой бесіды і Любомира Іванків Приізжає приходил своє село Никого на вулицих не маты де навхрест позывані вікна де на розтвір порозкрывані двері никого не маружнє мертве село никого нема Солотвин Солотвин І оно так пришлано своє подвіря каж зашла до хаты ниманіку пішла до хліва взяло той стільше шо мами корову на нім доіла притулило до людей і выпла колиси Поплакала і думаю ну што робити піду до крениц там родина є може хтось мі розкажеш о той сталоси Пішла до Крениці ей кажут Вашых всіх выселили недавно на Полтовщыну а нашых Кренищын выселяют на Хартівщыну до Харкова Сядь з нами а там своіх знайдеш то уже недалеко І она так з ними поіхала на Михаківно потім доберала ся поіздом до Полтовщыны І пришла в Лохвиці показали лохвицкій район пішла до Лохвици на базар знешла стрійка Є было семеро дітей І а коли выселяли то трьох дітей ци навіт четверо не было ся вдома страз Австриі ся не приіхала мама з Німечы не прилігла Один брат в арміі польскє другій в партизанці і мама дуже плака лекає як ця тыры дітей вома нема ано троє і вже мы поідем а ті діти як ничого знайдут І мама тых то мусіли выіхати і не могли дочекати Не могли не мали права всіх выберати Казали выгід все што хочете можете заберати вагоны товарнякє то они взяли корову дві коровы коня ткацкій верстат Ну не памятаюш шоше о ци такі важливи великі реці внезеле приіхали на ту Полтощыну выхли в Полтавску област Лухвіцкій район Хутір Михыдівка одна єдина сімяноцілый хутір мамина Оселили в половині клубу та вніповині буды полвыні іхня роди і сімя велика сімя богаты дітей і пільш така шорогачами чугункє треба туда запыхати шукісти привувати авни привезы панякє звычайні своі істи не можут зворяти повинні казвар на половину серев Головаку оспу коня зразу взял в собі єздивях айний безціґовий тикій был кін догляну але як чести тоту кликал тата маминого штобы почестил было кін не давал ся єму почестити брыкаву копы коровы забрали Когосны кыдівник дато то є Полпавска Областови Лохвицкє район хутір Михыдівка Одно іхню сін дю там поселили Отак розкєдали іх того хто село того в то село зо <unk> за <unk> клометрів від другых а вони жыли там на тім хутірі амкыфа половині клубу І не могли навід собі толково єсти зваряти бо не мали чыгунківі рогацівы мали бы някєтиків звычайні як ми веремо зараз І вот пішла мама в колосну бригаду одна бычеву бригаду друга так на полю робете тато на ферму пішол Тай заробили так багато того зернашу не знали як мают перезимувати іх сімя На тім зерні ну дуже мало єм заплатили не мали вынияк не побачили шу там єм не машло ну не машо робити на ті подавшынь Заробітків нема Звычай культура зовсім далека од лемківской Пришли до церкви священы в кайошах і домканых рясах правит сам службу Божу никого церкви не мал одначы дві жіночкы і він правит службу Божу Но такя дуже іхто вражало сильно така такій занепот культуры мова далека од лемківской Вже потім почали ходити більше сільцями подвид ся як Полячкє шепчут в церкви То Полякє то называли ры ості доляньскы та Оля Мучыли ся цілу цілу літо цілу осінь і цілу зиму а на Сніпу втікали сюди на Тармольщыну і з ломочками за плечами ходили шукали ва а хати всім же поймені боже люде розселяли і вони на весні звідти приіхали сюди на Термопольщыну і єздили ходили пішкы з Копычниц до Чуткого до толстенького товстенько можли теліщати І вони перезимували в Теліщаків одну зему Теліщак іх перезимували а то дідалі они шукали хати Ну мама моя была ся дівчыною знайшла тут в школі роботу уборщыций тех робітници працувала і струмуло чубоє взяла Ім дале тку кємнотку на подвірю школы была хати хата і одну кємнотку тій хаті ім дали І вони собі з підвалу шкільного взяли тапчан то на ньому спали великій ящік то ґустів два малих ящікым то были таборадкє і выни так жыли І мама познайомила ся з моім татом копіцинацкым хлопцем і тут вешли ванс і вже так І так же внили тут по стіно А єй мама тота яка была веселе на Ганно Толстенькум після товстеньку гото і зимуваня Пустеньком поіхали монастырівска шукали хаты монастыряска не знайшли бо то вже был такій рік што люде вже позізджали ся порозберали порустелю але сий не было вільных идів Поіхали в село Коволівка і в Ковалівці знашли єше якусь хату І там оселили ся до мамина мама Жело Коволівці шазутною дочкою Антоніну Єєка потім також приіхали си до Копєсинці і вешли заміз за Ярославового батька од нашого ветова Ну та моі маме моя мама моя мама а його нерідна мама друга то рідні сестры Ну так выйшло такє жытя І о так вони всі тут порозселяли ся але мама пригадувала што як жыли же тамто <unk>наді років на Лемківщыні то мали кілька морґів поля конкретно на цифры Никыва мали в трьох місцях поля Кілька мордів было поля кілька мордів лісот На поли Лемкы родили богато дітей і на поли єхали всі діти і всі помагали навіт маленькій тіжали тісно привязали тінофіру складали всі рубили ба так менє там подарювали З того поля трохи продавали зерна трушкы собі лишали для господары Малекій ця мордів ліса є мама нераз каже гілярку та продайме пару соснів з ріжме та купиме дітям на великденнові убранка а він каже та шкода тото бы хату збудувал котрі дитині такы сосни різати джерево до тя добы Шкодувал зрізы тетого ліса або ся тот гілляр Тато полен тато был гіляр мама Ганна а тато гіляр а моя мама телагє была О а то они так трохы мали доходів з того ліса шыкє дерев зрубали зрізле а трохі з поля шыйкє мале збіжжа Зерно продавали Ну а ся худобу тримали нутре было молоко сыр сметана таж дідівка приходила додому бухніла кошерного молока то приходила зо своім візромы шона знала як вона його помила і давала тові другє і треба было при ній Умыти рукы надоіти ім лукаю набрала то кошерне молоко додому Они дуже шкодували Поляків же не шкодувала ся і діж выселяют бокаю тоє господары мы з ними жыєме ме маме всє і молоко єси сметану і ізгородины все а як іх зберут Хто там буде робил тих полю але так але з Жыдами і Німці што зробили то так но то ван я тоше не знали бы то же было довине но знали шарка а такы як дойоду Трохо І так моя мама вже тут але кожден ден згадувала кожным ден згадувала ту юж чаву з джерела мінеральну воду же каже тато пришол верчер до вечеря і каже Тота щава іщы одрана она уж несвіжа ідте до джерела мабертым і свіжы щавы то была вода газована такна Е мінеральна свіже выдає він то буде бы век добре А Вы тепер там приходите приізджате выдана нимающы ні разу не єздила Нецікаво Не то шо нецікаво мене было дуже тяжкє жытя я не могла Ну А як Тепер якы А тепер вышла тамі што были діти годувала выховувала вчыла потом женила а потом іх діти бавила є так Словит Лужбім на тепер за останні дві операциі на правоє Око і візды до Камады Ґосы домері і Думам же тепер будете видіти добрі писати новы вершы так і дня Беву книжку можете написати А може ти піти на лемківску землю і видіти Сулотвины Золотвине село дуже долгє тягнуло ся два кілометры цього як в должену були рости єдно улиця так тепер просто єдно улиця єдно лице Клокрин І мама моя жыла в самым кінцу той улиці вже під лісом Же сама крайня хата по єдній стороні жыли гойня е то мама дівоче прізвище было Пласкунь жыли в Пласкуні бо она як віддала ся то вже в центрі села жыла А ма як шывкою была то на самій крайній хаті жыли в Пласкуні а же з дорогу жыли было прізвищили люди якій Е Він был головной міста Пеляк як його прізвище його мамы не памятаєте владя Пеляк Ну то діду а то Переґнул він перек а то шебы ше ше інакше было ті люде жыли напроте мамы шебы інче прізвищы є зобуло Та они жыли на крайных хатах Мама по скойні по дній сторні а они по другій стороні то были крайні катедралі Ліс поле І же было якє інше сило мал великє Ото я радила бы вам з слав добре іскуцвіту Ює якій дошыл бо він таку памятат выв не маленькій але спамятає Але тіка єзык Але цікаво якы якы де прошу обладу про Прошу прошу прошу прошу прошу Мылы моі слухайця Нася передача букус пукус підходит до свого кінця Але на тім наша бесіды іщы ся не кінчат На другій раз будеме слухати єй продолжыня Запроводило вас до містечка Купычынці і до Лемків якы там жыют понад Ріком Ніцлявом Анны Кырпан Ставайте дроль і до стрічы за тыжден
