70% #448 - Стефанія Собчышак з Жеґєстова (4 част), 5 III 2023
•
Опис епізоду
О звыках і традициях бесідуєме з паньом Стефанійом Крук з Жеґєстова.
Автоматычна транскрипция
Видам Вас моли моі слухайці при мікрофоні Анн Кырпан внесках зас у нас в листях пані Стефанія Круг з Дому Сопчышак Але то уж четвертый раз зато я не буду фурту повідати о ний о єй родині о єй долі вшыткого того што было в попередніх передачах Протиж і пані Стефа коли выізджала з рідного Жыґістова на схід мали уж <unk>надцет руків то оно дост дуже памятат як то было вдома Зато нішна наша тема свята і обряды цілого рока Розумій ся предушыткым маме на увазі християньскы свята Як і минулый раз при той бесіді скорысталем ся невеликом книжочком з репродукциями творів неівной Маляркы родом з Верхувні Великой Стефаніі Русиньок Но то просиме слухати Як колиси давно о тоты остатны дни перед плостом ци якусы люде но може робили якысы забавы Перед плостом зберали ся і робили робили собі пущаня робили собі таку нібы забаву перед плостом Дуже часто майже вся молоті і старшы робили до плосту та готували пущаня пущаня В пущаня собі в кожній була ґрупа собі людей зберали ся до сусіды то кумы точекы оде запрошыл друго Такі нібезнаємі такєнібы што жыли разом міли бавити є міли Гостити ся міли готувати ся до той густины Ци были не просто зібрали чу зназіст Ци были своі люди Ци был початок плосту то вшомли гід чым ся густили што та мали то в часі посту то ся не варило не готовыло в дома в Кожігатих Та але окрем того же густили ся то Як іщы кусит ся забавляли ци якы буду забавляли ся будуш не забавляли ся молодшы може забавляли старшыня Не танцювали не гуляли а припілили будьму здрави будь моздраві і гостину таку робили не такє незвычайны просто в гостины Власні заходит піст цьос смутний Не мож было музику робити не може было вестіля робити не мож было танці робити не мож было співати то што хтіл треба співати то што треба што вказаль было власті Певным певне што было порядок был Што можно было співати в пусті Я так не памятам просто я ся была мала до того не памятаю але знаєш што нихто не співал горця молоця всі співали прецепіюч зараз страсти пустіну де зберали ся шли до церкви поклоны били то же відчуло ся што то же є піст і то ся дуже зашанувало толь В селі то дуже шанували в реліґіі то был закон Якысы тоты пісні были на такы реліґійны сюжеты якій части реліґійны Такы же же наприклад дашто сой робили і при тім співали співально Крест на плеченых кладают співали то што треба будут співати Нихто тралівали не кричал ни співал не танцювал ні музыкі ні танці нісідні нихто то під час босту не робил было закону то не мож было робити Люде так звыкли і так то і тримали Што значыл піст вырозумліню ідіня великій піст найбільше строгый як люде тримали ся того то од чого одмовляли ся што што не но може доросли а діти і по інчому може не єли ничого звинячы не єли мяса не єли слони іли олій Олі был собі кожыняй линьоний звыняний і конупер і звлена в основному звену Перед плостом кожна ґаздиня мала насіня гену Схло вышно ішла на олярня так несла собі тото несіня і несла баньку і там собі выбила в банці олій принесла до хаты вчатку мысі пробыли з цибулью з хлібом олій це было запашний смачний пах Це як принесла Олі обовятковскій пробули гостили ся і єли і в основному то была бараболя то пекли бараболю товарили але был такій порядок што смалец мясо нецеймово кот не завжды І сметану же завжды оприділенні дні були коли можна єсти молочны а коли не мож І люде ся того вытримали В той час Якло Но по цім было видно же жебы леґден близку гус за хлан в кождій хаті перед доликладныма святами білили мастили підбіжли Сті порядкы якій на цілый рік были в той ден в ґладні Кожда ґаздиня робила собі порядок і на подвіру і в хаті по заістайні і всюди пізбілю всюди всюди малювали меньше все більше пілили то синка была така то така І замітали це был генеральний порядок перед великодными святами на великден якій іти то кожна хата аж ды стіль знадвору чыста і побілена по поскладану по селі де было видно што то і де велітны Де білили што білили найперше Білили ха повало білили стіни білили в середині в хыжы Аяк же повала была з дощюк і лем мили Будонт тволок такій был даный траґер тран трак і той тволок мили Арешта білили Рарта білили де были такы стародавні дужы Шымі шол на хату це івны хыжы Ци були такє дуже В той час як ябуло то же такого майже не было Але в вашым селі іщы были ґазды же мали курну хыжу ма були жыли так в горах жыли так дальше тотары в горах дальше бы в Лісі дальше так То такє то омале то там Курило ся палили тамто кільком інхі был іх і был пряк тіхатя А но і пам же од дыму вшытко было темне Та де мішо так же лишо єм Ця было певне што темне хато темна і темний темніший одяг але така такій был порядок і так усе біжыли як собі єм выходило і не хтіли зопроводити нового не мали за што Іщы я хоцю такє знати Глаз ту ту образ вісит ту знимкы вісят тутыж вышываны і кони Тот образ пришол од тамаль привезны з вашой такой рідной хыжы з жысто татой образ до близили ся великудны свята то образы іх даяк прикрашали Взагалі хыжу якоси ся но прикрашало окрем того Я так не можу розказати як было бо ящы была мала а наша хата была нова было сьо поділене было сьо прикрашене там де я росла А так далі поселіте дітя того всього не бачла Але образы были але не памятайме буду чымсь прикрашені може і были діс дальше а в нашій хаті были образены цільных Раз в церкви дівчата ті носили образы тут є ті А нас были образы звидяні были дівчата якы носили в родин то они до великорных свят знімали ті образы готут мы аме номалюваны Од дівчаты не сут образы О тоту они не сут на велиден на велиден і кожде кожда дівчына той образ приберала і різні квіты різны выдумали Чый образ найкрашый це я памятаю Зарплі це памятай бы я хоч была мала але я той Овачела до той процесиі як найде на Великден доокола храму та тоты образы якы такы приспособлены специяльні специяльны віты в ручках та І тоті образы цілий рікжести были А перед постом Перед постом єх знімали тіжі прикрасы це все знімали было тілько образ голий а же перед святами все приберали наново сьо вышукували в кого найкрасший образ конйкраший квіткєвкы тото я знаймо то я бачыла Іщы дає к В церкві дашто приберано підда як приберали церкву Ну як буде образы то же клали тоже шос тєкали селе тоже приберали выдумали што не краш якій квіткы якій коралі якы різні прикрасы то было в церкви тоже выберали в середині в церкви Цы писали писанкы Ци робили такы писанкы ничого не робили в насварили цибулю з цибули ціли скєд тот мама зберала цілий час і потім ту варили і там крашы цибулюю і писанкы были єднакы в насилі І потім ті писанкы До церкви мама брала в хусточку своі похресникам давала і похресникі мені ні давали тіло дуже процес якій был што то было заведено хто хто мог хрестнят ресню хто мол хрестнятко то до церкви на велид было і кого ніс єде я памятаю малювали то в нас того не памя они были лем тыкы ци бульови Аы хтось малювал на Червону ну в основному то были в Сци булі Але не розмалюва н Зорине в Зоры Згорі не робили Нє в нашым уселі не робили Ци Вас тыж были такы Тоты деревяны штукы же нима тыркотали такы коли выносили плащеницю ци были доголубці буды ґсы ропачкы ци ябу лише не дзвонили не дзвене такы тредзыкы были ті так не дзвонили коли церви чызалі дзвони Не в церкви дзвони не дзвони Такій три паркі такі м декій зух давали Дрогы слухайці припоминут же сме в Голицю Малім але барз барз в давнім місті Іванофранківской области Але як правду повісти то мы тепер не в Голицю а в селі Золуква од містечка Галич одділят його лем невелика річка Луква і оно як бы зросло ся з містом О тім як то давно было в Жыдістоі оповідат нам пані Стефанія Сопчышок по мужу Круг Преці она походит в ласністого села Вродила ся там в <unk> році А більшу част жытя прожыли уж ту долгы рокы робила в Ґолицю продовчыньом Не мам коли можут повтеряти тоту передачу але коли єй рыхтуєме і коли першый раз о нас бучыт тырват великій піст І то єст нагодом спомнути сой пісні якы лемкы співали хоц коли але предовшыткым в часі посту коли веселых жартовливых пісінь ся не співало Даякы з них люде находили в молитвенниках зас інчы укладали сой самы Окрем тотых так доповісти стандардных пісінь якы часто звучат в храмах і якы мы вшыткы знаме співали ся і богаты інчых часто народных духовных і реліґійных пісінь Даякы то правдивы перлины З них видиме як ориґінальні просты люде Представляли сой тото оцін ціли в храмах од священників Но послухаме дашто з того што зафіксувал свойом камером всядий сущий Владик Максимович але в тот момент мы з него подаєме лем єдну пісню Коли він в <unk> році был в селі Крениця коло монастырск то в Тернопільской области то пішол густи до сестер Худко коріня якых зо села Ганцьова і результатом того было відео якє найдете як будете глядати в Ю і на тім відео співают Мария і Віры худко На жаль Мариі Южнизко неє з нами А пісня ся лишыла і со зна не свапа на збанку воды о пано зпочни собі На япри ду ближе в тобі пано пано зпочни собі на япри ду ближе в тобі На япри ду ближе в тобі най ся на бьо твойой воды Па моста Донє па воздрева листя пане е пане єст нечыста Донє па воздрева листя Пано пам ты сам маєс нечыста ты єй сама за бруднива Се мосу жы зоблютива Диє сама забруднила Се мог мужы зато пива се можы внеш люблены Се моді дивнешвищены Пано пано не лякай ся Ід до церкв висповідай ся пано пано не лякай ся ід до церкв висповідай ся Як ся пан нас повідала А ся церко потрясала голтарися порушали знали свій ци засвіцали голтари ся порушали Самы сві засвітали Великден дуже памятаю боже дуже зберали ся до свят рыхтували ся дуже і єду рыхтували і ладя рыхтували поряджок рыхтували ци было дуже як бы сказати традиция то бы несли святити паску так мама пекладку велику паску ци кі великє великій хліб Тото нас святити нояку за велику Ною за велику Яґниска Велика паска была од нас просто чорного хліба сперчы на добрі но ци я не зназ яка мука была нующого чорна была мука паска была чорна хліб был чорний великій той хліб но ни чорно повіме так же чорно Але не видила нас білу і му Не з біл нє не збіл Ну є м нас так называли чорні Принесли ту паску після вед правы сідали сюди за стіл тато брал хліб той різал з всіх боків І хрестил ся і там ся якусь молитву приповідал і мы той хліб з початку сієли по кусочкі того хліба він был на столикто Явту з сіх буків Хліблизы морка шкірку хліб великій Ту врізол ту врізол ту в різол крео хратых ковальчыкы зве архатяків крайчы то вель нешли так богато свідети на плечах несли пласті плата в той хліб великій хліб меньший кложек витут купа єди несли до цер А вшо было в кошыку Іх рі яйця і сирі і масльон Знайшо масло было обульскову І мама зробила масло з якє зверху квіточкы якій поробила потім маслі і яйця і знайшол було зумнена была кусочкы і мяса бого мясу были кєд вывуджены вывуджены кусток мяса і то специяльно рыхтували до святити І для того забывали свині Твер святы ме лиш забывали Нихто не забывал скорійше кожны собі рыхтували свиню на свята Майже всі тримали бо ци продавали і што треба дохати купували м то іщы свиня было для того жебы як дашто треба то повести продати Продати і купити важы і на курорті том продати Мож бы там там хіба жебы старани здати Ода вози дам Рыєці продавати цитель возиликів <unk> Гандляр тякішы зберал Бы сам не ходил помішкати не продавал бутя кішу зарізали єй і він тото продавал і Гандляр бутякій специяльну такішу што він тым ся займал Кому треба грошый шол до нього а як шо нєто зарізали в хаті а як што то позычали один в другого Яни не ріжувати буде за лем три місяци ты мні від даш холодільників не было то кожден собі знал як заріз Шостым ціньом зробити журляны припаты водили вылитківликы корита на мочу то зсолили люде з тым знали порядок через доклик ден другы А Далей зачынат ся свято і три дни свят і рано ішли ся до церкви цих ночы Навели ґдан як был граний шли внучений шлишли але досвідшли І урочысто літургія выскрасно Ібыли іщы по літургіі якысы як нараз ту єст коло церкви забавы Жыдіти ци молодіж Бавлят ся ци штоси такє у вас подібне было Я того не знаю Я знаю што коло церкви ся сходили всі люди на вечырню ті яйця розносили роздавали витали ся Кристос Воскрес Ородиля говорили разом радили ся Але шбы яків будучы я не памята і знайшо знайшок як ся мати як моє хрестнятко І моя мама пришла зі мною і яєчку дале о так коло церкви была така такій збір Великодных такє побажаня такє привітаня один друг то я знаю Мы бесідували о тім як люде были позбераны як ішли до церкви но то на велидын вшытко найліпше а іщы і нове пристарали так Іщы і посувало новім брыти Гасувало як найкраше были де іти до церкви кождий ся старал нове як найкраше як наймуднійше як найгарнійше бы той того нимаго Ято маюта такы були В селі бо більше такого нічого не было выстави ніякой а одяг кожні ся старал як найкрасший тицер Пеликлам свято свята мы рыхтували ся нове боґанчы мі тато робил я тішыл ся літеб выдумати нові боґанчы на тым і уры на свята рыхтували на свята кожне хтівшос нове кожне хтівшыс Пітырпіл і радил Мы видиме ту намалюнку номалювано же молоды хлопці позбераны ну уж такы як гнескы молоды хлопці дівчата іщы в тотых народных одягах а хлопці позбераны новера так як тепер Костюмы татары не вберали ся уваня не вберали ся што такого як куртку таку што такого є звычайны В тоты часы коли выпамятате вшыткы ціловікы позлоли в костюмах а старшы люде Старшы люди мали бунды такі Я знаю што сусід наш ніколи той бунден малы діти а дурси бы файну жыли та і той сусід прийде Осіп поруч мі бунды Бо я іду на весіля а Осіп кажнотвоє бунда не мам То я знаю што назвали ся бунда То старшы хлопы носили То бунда тот звычайна церы урґієну Жекє такій Звычайні же кєд і што не які хто мал то такых екстракостюлів старшый люди не было бунде і штырі а молекану што бы старали ся не так подічкому Но так а бунда была з чого зо сукно Звычайна блюска те як зараз то на маринарках кажучы чы называте як тепер хто што хоче называє тоді зывали бунды Но а дашто теплійше якысу куртку старшы люди мали Та куртку мали курткы мали або з грубой материі або з волны бунд од волны то называла ся тепер ка было называло ся то мали хлопці такы вишыте такє выгесент ты такі модні теперкєткі што під везну під холод брали То так звало ся Теперка сявали знало хлопці молоді мали теперкы та теперка была вышы татут і мала тут такє кутасикы така была звіжа весела Тоц Нє то называ камізенко Нє то Навесні куди холодно оберали ся всени кули півно А коли же было землю то бали без цих вышок грубы А то было тонкєкє двони Нопер кото што тото называли ся до тебы Дє бы курткы Тепер называли щого двовни Зволни дякы тонкє было то было волна груба а тото лентє Такє голышыты вышы то была така молодна нова прикрашена а вишыте як то якы взори Здолшу такло А то вінтає ниткы будут різні там видно але взорі якы ци квіты ци шну Нє квітя не квіт а просто так бы вышылкы проста такій Шнурками Выште полірукали Но хлопців зоносили му выді теперків ІІ цоків тойшы были молодні тыразні на свято на кожн іде там кусити чыдостайні тичны гым Но а кусити ци до стайні то было тото што зо свого там полотна зо слогу то мал полотно хто купил хто залатал до поправычак А тоты кусюлі то хлопы мали якы то уж такы як тепер носят ци кус і як нас такє самы не білі ріжні білі ріжні кольорові сорочка Припомином дорогы слухайци бесідуєме зо Стефанійом Круг яка оповідит о ріднім селі Жыґєстів Но тепер засробиме музичну перерву і заспіват нам віры хутко квостик горитиме ся гологома выжыли не вы там выгыли не вы там были ойци мыци не выга мучыли лем <unk> старшы Що при тим проквита Гаспір пташокы ліпа Венебыл той алесы божы што быцілим люди го з мы тридной псішыткы святкували ж нихто не летіл дашто робити покы свята ся не скінчыли і великодны свята ся кінчат но і такы Може наступны великы свята то были Русаля по велику ледню не так великы як великдан але Русаля Русаля є чула чутя зелены ата зелены свята але культуретны Русаль А в наш не называли Зелені Русаля я забыла як але то я Зелені свята то памятає добрі Ци іщы было якысима Русая штоси окрем того же просто люде ішли до церкви ци іщы штоси лампе ся памята ішли я ішла і брати до недоліц а такы до такой там де была береза мы набрали той березы зробили тє букєтикы Докола хаты попри однові кнопы при другє прибывали ті букєты де дуже было модно хата вбрана в зелені букєтикы просто з точкых є докупы звязані і прибытє до ціны Це мы з братом носили і ходили цеє памятаюшы мы то робили Але деы на двору Коло вікно на дворі прибывало на дворі нудого боку і з другого боку вітячками притулило ся той букєтик м бо всігли конбули букє з березы Автоному зберезы Сама береза мы томо грали з братом і мы то причыпали той памятає Іщы даяк прикрашали зеленым згороду доколо я непятай паму Я памятаю што дуже прикрашали лих будинків На двору будинкы ох в Окрему Осереди Авсереді ня не памятаю На дворі то дуже ту было прибрано кожда хата так выглядала кожны хтіл як найкраще прибрало Іщы і іщы єдно звіданя было так же Перший раз выганяют худобу деси цина Юрия ци даси приблизно залежыт од погоды так ци глад было же по зимі выганяли худобу пасти заняли выси было же то штоси тиж при тім робило ся Я чы ся робило ты я непамятальну был батігну він і брат і я з тайні тато выпускал мы то ся не перед себе гнали Тато выпускал худобу тых коровів было тых тератови купа і мы з братом батогы в рукі і тогнали Але што ся мама ци хрестила ци довала тіху добі чы крупило то Я не повіта ну мама што ся носило хоць так мама што сь чы крупила ци давала ну мама што сь носила не запомє Я мала было сю І зас переходжу на свято Яносповідали Яно ци іщы о клоняту Не поміте м теше было на Петр А што Петра Петра было великє свято великій праздник в Крениці то мы єхали на ті празды бо там Кєрми Шкырины Яр і в нас на Петр на Петра то мы єхали до Крениці а на Али Было свято в нас то приіздали крамарі різны і на площы цика була і там де різны різны продавали і то діти ходили памятаючы мі там купували різны ріня Ану добре добре чекайте До Крениці ту выіхали там до грекокатолицкой церкви Ноже Пр і Павло а Аны То ани то сербців раз рі было так але рято Анни то прихо Ал вас што кєрмыш был на Аннычы як то ся незвано ся вас вас было бы вас был і кусюль в селі тиж не лем церку ну то в дальшы кус раз гостів был в лісі маленькій тикій Кілько тых Поляків было тым пару Поляків было тих косоли в Манвесинь в лісі геты побудованы то не коштю такі шу там люди ішли дійсно шу там народы пару Поляків там пришли по свойому там нихто не ішол до того костьола на свята А на ани памятальшу было в великє і великє свято не зыва і кєрма ся не зывало чы як то єй знаю але Але то было памятальшы было в церкви Вітрава і до приіздилі інчых войків мамні родины приіздили і гостили ся Відправа была велика людей было багато і приходили гості ріж народина схудило ся Боюкы приходили і сестер приходили на Аніздили тато повіт мал привозил іх і не было свято Я все чытала же тото церков той святого архангело Михаілы то же кєртві Так так ну о тото з ювас на Ля думала же вас кєрмиш на Михайло а выповідате же на сана ани было святы великє Чом же то было я не знаю літі до літів літі То было в літі была велика права было богато людей были богато тых ріжных продавцівшов мали ріжні ігрошкы різні колачык і гечы то кола церкви То была така традиция то я памятай а решта я не памятаю А та церква што выбачыте оточы на знимцю так то Я хрестила ся брат і сестра місі хрестили ся в тій церкви а ту церкву шыт добудовал мій тато была стара церква а нову церкву то Цруйці поставили я якому <unk> руйці Вывілиштату варштату з другого рока ну то може быти же гільв ввозили великє такы патыкєркі різні материялы Но і прикрашали Нє то жытко будували ся прикрашали Церкви ті материялы продавали Гехто знає звідкі звозили побідаю розмову продавали і добудовили ту церкви То добували станциі чезвідкі чез літу Великі такы че розказували мініция ци я того не знаю Великі материялы ті материялы продавали де там До ну де декупували тых грошы што треба было до церкви до дорубляли знаєш шо мі тато был в тім некєрувану допомагал Обрал участ брал уж в єм так же брал участ чого доле брал участ в прикрасі той церкви чытан робил середину і то ани не знаю Но я все думала же то церков св Михаіла значыт же в листопаді тєрмеш але вы повіли же такє великє свято на Анны было а може і буде то я не памятаю никє запамятало што то бы тіплич были быті выкє голос родина же то была густина века то є памятаю можей Но Я не знаю Вы повіли же продавало ся при церкві ріжны і мож было сой купити єкысы і Бога малкысы діда якы были різны печені кікы печене такє было ся як тепер мы называємо пряник і чыяк а то было дкєд спецяльні Пекли тамтых і привозили мальоване фарбованы різні фиґуркы были різні куралі ріжнык кураль то як такы же мож нажыли Нє на жыю буде Всякє прикрасы всякі брушкы всякы шнуркы застижків такого памяташом не інтересувал забавкы были дві дітих забавків не было але штам было і што тарах ково было кєд цикє нуткє специяльні што было то то я не было Та ті люде звідкі мали грошы ци кій зыбалкы купувати Но і кы сут такы пясты то привузили ті Гіндлері што тым ся займали де є Де є свято такє то іх было полно То они ся рыхтували Може зато же то было близко курорту і в літі то може може доправды робили но такє свято і жебы і тоты можы курортникы пришли по смотрі лиция то жыному село для себе Тых курортників не цікавле ті люди простят єм до того дале як то были паны то не інтересували ся най тым то просто сільскі люде звычай мали такій свій особистий давний діда Прадіда і уж ся того дотримували Пропомином дорогы слухайте же сме в Голицю то си <unk> кілометрів на пілніч од Івано Франківском і то уж четверта част бесіды зо Стефанійом Сопчышок по мужу Круг яка родом з ходу Лемковины з Жеґєстола Но зас робиме невелику музичну перерву і послухаме маленькый фраґмент з інтервю якє уж звучало колиси в нашым радию інтервю з музикантком Катерином Цяплик з Кыйова яка досліджувала лемківскій фольклор і навет оборонила дисертацию на тоту тему Зараз Катерина Цяплик заспіват пісню яку я колиси виділа в старім молитовнику коли раз поіхала до Закарпатской области Єднак тота пісня хоц выдільом єй надрукувану але то пісня народна жыла і она доправды жыла на роді Пак єй цікаво зінтерпретувала співачка з Івано Франківска Галина Баранкєвич но то просиме слухати Заспівала твоє бабуйстванці Село Порошково переломского району Закарпатска област гу записано від куцірявый віры высилівны Як ішол пан Бог до раю так гій ішол пан Богдораю Як пан Бог дорою того істригывы того істривы до моє гусі стру ми обіг лем того дє ге танзолишой лем того дє танзолишый Уци ни вседияв все дияволє зві поукушой якы слоткы но полокушой сльоткы розукусили га ти гызря выступили гыгызр выступи ли Як ішол пан Бог до раю тай стрітил Адам і Єв Высі стромо підайте лем тот єден залишайте учыне ся діявол Гадом і звіл Адамы і Євы На ти Євы на ти Ябку на покушы якє сладкє Они по раз укусили Ізрає выступили івскій краю леті лем над море втопи Ламбы горе лем крилец не маю летіл лам над море втопи Лембы горы лем крилец не маю дяку кліт і птиці косиці з лем ківского лісу зо пах узяли косиці з лем кієвского лісоп узяли леві ся за вами ца горами за лісами Пже мі ся звычают нями Спати мі не дают же ми ся звычают нями і ноцями Спати мі не дают Якы іщы свято церківны вы памятате уж же там ікы традициі были зышто де памятаю же є забыла ти ся не згоршы што діти сипали кліты Є точно памятают мы квіты сипили Може то было свято Божовитіле може так але літі В літі то так ся ме рыхтували Назберали тых лиш лечкы были дівчатка кошык а я там была найголовнійше памятаю што мене выбрали в церкви священник тика же така більше розвинен то ты будеш кідати квіти інакше То я так памятаю што рядочкы єшли з кошечками дівчатка Сыпали квіти а я ішла на перед священника тут мала кошечок тоже і так наберу тых квітів і кідаю свят свят госпо і приклякнула іду далі Сыпати квіты оцея было дуже в тому затікало найдуже Темє по добыжній ден єци памятає зято предсвятой Евхористиі як Полякы повідают же Божого тіла О то оцівені же товды такий звычай хто переняли в Поляків тоту традицию Ци дуже мене похвалили дуря ту роль як бы выконала та як треба было І кйонз похвалил мене о я так найстарньо то швидко што я ниде не запутилаш нічого Но сказала тошо треба Кйонст з Кустело так римо Котулицкій якого костела ниякоцьонство Рызястянник но нес называли кйонз То были тотзвычайні грекокатоликы були А Полякі были собі зовцім окремо не зотцятні были до ниякых нашых свят до ниякых нашых звычаів ци іх не інтересувало мали слугы Но наприклад як был волигдын в Поляків то не робили с не робили не летіли поле низах єзык такє што такє робили коло хаты нихто не уграл нихто не шанували Но як вы тепер што бы сте повіли же тепер календар рекокатоликы зміняют так же як наприкляд Різдво будеме святкувати тепер інакше цепер ницеві тосі по свойому собі будуют я наприкоджы зараз бы не могла на великдень што ся робити коли я вік проробила то жебя зараз в тю минуту змінила Це не може быти а тіжо дорустают они што можут зробити вли ся можут переіначыти в ним мусят так як світ іде они не можут пільнювати давнійшого придавного Коли люди ся цілком про то не думали котя было вделені від людей А зараз певно што так зараз не можут ся якось во інакшый зараз мусит іти свідрівно Я ся це не дівує ци підтриму і схвалюю навіт Но я девятности років і такій як я же не можут на великден і тішу ся там робити другє прати або чешы Добре Уж яр але я іщы звідом о Різдві тыж якы рыхтували ся до Різдва было так же перед вечерьом святом ішли ся мыты Юже як был был плоті та тебы те была релікі кажут дуже славно всєлетіло в Поті тато з наме до піл до піл гола Поты в плотоці ся мили мокры летіли до хаты вдерали ся ци было такє розважаня холод а мысіли тимо в коныхати до потока Метихы то было До вечери ся мяли тіла до потока Метихы тот потік был близку од вогяду были хыты была дорога был потік А так за потоком была трава така велика траваріз А ще не памятаю на які то коли то было але мама вляла внеску в Евыды і не всі тато і нас было двоє бо той не было і тато кєдал грошы кєдал білу монету таку злоті был ну біє памятаю была біла монета Кєдал ту воду і мы ту монету брали і мили ся а весте были здоровы такы як гроші Таты одбрали то яку вытігали з воды вытягали в руку і так мило Мило натирали ся по чергі кожны то я памятаю то звычай той был Але чы то нашо тій вечер было чути чы на другій свити я же не памятальну тато ниту То была дуже традиция велика дуже была традиция такє был звычай хаті бы зостелили обрузно нас піддали стіну на сподібули стіну Явенка была вбрана татом ні сніп і стяні до хаты вечер мама пергы за варвы а тато ішол з тым снопом а мы ішли діти ззаду мали хліб і тато витал маму Яворил не памятайну витал єй говорил мам відповідала і той Сліп звіл сад такій пишній ніс до хаты поставил в кут в кут там де майже бустіл а мама поставила коло снупа того дійник де доіла корів І тамтой дійник сиял коло того снупа Давали єсти на стіл ту памятают што з кожной з кожной низкі з кождого ложку брала кєдала для коровы для коровы той діє кєдала нім порозглядали єду а она брала ложку і брала сльдваняка і на худоби для курів кєдала в ту а потім і знаєш што рано не своім несвоім пити то бы памятає і то п так дуж добре памятай за ций сніп тато ніс А приберали вода як ци погляний обвяз зараз лем поверез лемка той овезвыл такій першний такій грубій такій выберли той ще з літа якій він має быти Нже мны прикрысы писали в кут Было зимно так памятаю Я пішла на Різдвы до церкви рано брала ся в сердак а холод был і страшенны мене нинетіжынкє старшы пусали лалку до середины накрыли хустку і буя дуже змерзли осе памятаю што на Різдло всі ішли до церкви добрі а приходил Юрдан і было была яка си одправа і было же деси на ріці цуди світили воду Сєди де глас на Потоці на Пототі або на Попраді Якоси тото місце де мали святити там я певне што якій поряджы бутому але знайшо святили на Потоці Літи якось там врубили то я то же сну але святили на потоці А вы памятате того священника якый товды был Был священник а то ше є было меньше то він помер Помер то дуже за ним ся сумували І дуже ну хотіли а він дуже долгу прави же кєсоли в тій церкви то я памятаюш желівы люди м сумували за ним А потім якіс буду священникія вже іх детально звяскує кусі Я нима одш не можу сказати што як як віти кєдали то был же нові якій священник Дорогы муі слухайче на тім і завершыме четверту част циклю Бесід зо Стефанійом Круг з дому Сопчышак родом з Жеґєстова Вчере єй дякуєме престяме ся і выіздяме з Ґалиця Но а на дорогу най нам тиж прозвучыт пізня Тым разом нам заспівают Лемкыні з православных парафій в Ждыні і Гладишові а Я тым часом просім ся з вами При мікрофоні была Анна Кырпан Оставайте здоровы і до стрічы за тыждены безмірног єс о ездралі Яко оцы лег оками веда з тебы ци ловай о мрис Крова леслива клеяшу страсти Хотіл сішників спасти Там три гри зризли нести века не виця поймали рукы несно звязали вораны а мослуга окани Тебе реглянету лозони Дяка флі преставиш Сей се бози я свишы Нача терезы своі дерти ледше до столі єсмерти Жди тя сбили окоряли глице мощы році хресты биє вез на родба кости діє зобра ся тре поста ся Возгой но на гору допиватору преґодите Яку рід знань пренозите цавель ся нарицає родна з оцы преврас Осе о бо засне ся Де Бог на сот приведе ся Не видно спаду знає рокы своіґає Кресто бы сведре постир бети но народне не властивы Сут аданы справе не свобоздає на смерт осуздає Ревця село бети Обо дозна єс домерти Ой сосе возний Якжес возме За твоябы а то лета гірше тямя розбійни гірш настопає бо зріш не стає Казе пиво добра сети Пресол підяти реґіяс єси окоханий веци своі дас рани Седне з яві свольне ся душа рішна ложа сни ся обнадни среді града Бог дво альтар то пострада Одстоп доге цілосли не бы знемо одкато злоси правде вейме терпів заны се звиділа леж не сут нифе Овсє бо моглим ся Істом розвези Христе терпя за нас рани знево серди ся на днами
