Слухайте сим <unk> процент лем Нескрокого а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шылеякого Анна Кырпан і Натали Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk> В тым Вас мили моі слухаче при мікрофоні Анна Кырпан Не знам як у Вас а у нас Івану Франківску тепер правдива зима І Мороз і Дузі Снігу я люблю Зиму а не вшыткы єй люблят Зима ма свою красу і свою приємніст як і кажда інча пора Так і в жытю чловека єст і яр і літо і осінь ну і в свій час приходит зима тиха біле спокійна Іду до Іваны Сенько до старшой уж паніі з ХХ р про котру можу повісти же ся щастливо дочекала тихой зимы свого жытя Іду а докола зима правдива така сама як в поезиі Івана Головчака Сніговиця То не гуси над подвірьом сніговиця крутит пірьом сто шпильками кули в стічкы мотыльками мече вличку Глухо пляче над полями Трясе в злости яворами Бє крыльцями у віконце бо не має в серци сонця Як фальшывий недовірюм завірухы крутит пірьом Но кус смутна поезия а хтіло бы ся повісти О дацім Весельсім Але тот верш пришол мі на гадку бо Іван На Сенко ся вродила втилицю як і головцяк і він тиж мешкал Івану Франківску Певну тилицю ся родят самы поеты бо старший брат пані Іваны Іван тиж пише вершы Може то невысокый стиль неглубока поезия але люблю і тоты прости вершы Мысли ня обсіли як курятка квоцьку Як квіткы чересню за хыжом в садочку Літают по світі Мысли моі рідны Веселы і смутны богаты і бідны Вшытко припомином як колиси было Де ся тото старе тераз уж поділо Де тота чытальня де сме ся сходили де тоты вечіркы што в зимі робили Неє той студенкы де сме ся лупили Як сме на кіржынах компері садили Неє пастивника ани закутины Де там нашы гіркы де наші кертины Повинця і жылків Бескєд колофричкы пастивник надзимне цілківскі путічкы вшытко сме лишыли вшытко сме стратили Лем память єдину на старіст лишыли Розогнало Лемків приселенче горе На схід і на захід за шырокє море Вшытко ся минуло як сон серед ноці Спомну я свій тилич заросят ся оці Очы ся заросят гіркыма слезами Лемкы моє люби што стало ся з вами Лемкы ся розышли як тоты хмарочкы Юж ся не посходят вшыткы до купочкы Моі мысли дотилиця вільно си мандруют Там гніздоцьку моім рідным днюют і ноцюют Пливут рочкы за рочками як в потічку вода Юж молоды ся не вернут а шкода іх шкода Ой не лядте моі родкы кусцьок ся стримайте Як найдолше поґадати З Лемками мі дайте Цікаве же діти внукы цінят і шануют пана Івана яко поета і недавно выдали му своім коштом книжочку а пан Іван то было безпрецедентне принюс тоты книжкы до церкви в Івано Франківску де раз на місяц ся сходят Лемкы попросил Єгумостя оголосити же по службі божій каждий Лемко достане од поета книжочку поезий на спомин протилиць такий титул на спомин протилиць Повім щыро Же знам дуже поеків і славных і меньше славных і цалком незнаных але не памятам жебы дахто зробил так як Ваню Сенько Він стоіл при дверях церкви і каждому щыро дарувал свою книжочку А кєд дахто хотіл дати пінязі вяснювал же то його дар Тото ся не продає Но і направду Хыбай поезия ма ціну добра поезиє Направду безцінна Ту мі ся припомнула оповід про ярмак сувенірів деси глубоку в Африці Якисий майстер Мурин продавал ріжны кушыкы і інчы плетены выробы Єдны мали кольоровый орнамент інчы были просты без взорів Ясне же жебы выплести выробы з орнаментом треба были ся постарати більше но і долше плести Але вшыткы річы і з орнаментом і просты без того куштували єдноково Туристы з того ся бар зділували а Майстер ім выяснил же мистецтво не ма ціны Іван Сеньку то унасвівано франківску така притця о языцях наш його за приклад Гварит видите пан Іван Сенко <unk> рока а все приходит на лемківску службу Божу другє о чім все споминут отец Анатолий Дуда то щыре желаня найстаршого парафіянина іщы ся дочекати і гвойти в лемківску церков котру тепер будуєме бо мы Івано Франківску направду хочеме поставити сой свою грекокатолицку лемківску церкву святых Кірила і Методия Але справа єде страшні долгу і поволи Три рокы ся тягнуло проєктуваня і борба за право поставити тоту церкву і Списуваня вшыткых документів Тепер уж тото золотвене і вшытко залежыт од того што дадут жертводавці Єст пожертва єст материяли іде робота Неє пожертвы ни од кого вшытко стоіт Кєд мати охоту ся спричынити до доброй справы В Фейсбуку єст вшытко написано о тім де і як можна жартувати пінязя на церков святых Кырила і Методия то його місць все просит давати грошы на будову церкви бо Іван Сенько марз хоче іщы прийти на літургію в тотым новым храмі Но ясне на лемківску службу Божу іщы приходят його сестра Іванна і брат Андрий Але они кус молодшы Зато отец бесідує о них не так часто Але я тепер іду власні до пані Іванны і буду більше бесідувати о ній пані Іванна ціле своє жытя посвятила музыці Грала дириґувала выкладала коли уж пішла на пенсию власні товды при кінци осемдесятых початку девятдесятых років Лемкы ся зачали гуртувати творили Сой Лемківскы Товариства Пані Іванна Сеньку яко молода пенсийонерка іщы мала дос часу силы і охоты рады ся взяла до лемківскых справ Оналежала до тотых найактивнійшых Лемків Івано Франківска котры створили місцевый осередок Лемківского Товариства Была першым секретарьом товариства помагала голові товды то был Быртей проводила вшытку документацию велика справа єй жытя зорґанізуваня в Івано Франківску Лемківского Хору котрый тепер ся зове Бескєд Зато будеме гнеска слухати як співат Баскєт но і припомнім же колиси чули сте едицию про тот хор і інтервю з дириґєнтом Кажде інтервю журналісты зачынают од того же мусят выяснити як звати респондента жебы не зробити омилок Лемківскы журналісты мусят тото докладні выяснити бо нераз єст так же наприкляд в Украіні Лемкы змінили своє мено напр нацку Анастазию Ту кликали часто надя значыт надіє полне мено і інчы імена тіж бы зміняли Часто Лемкы хоснуют місцевы украіньскы формы а традицийны лемківскы заникают наприк рідко тепер на Параску Хтоси повіст пайза Туго і зачынаме нашу бесіду Ваше мену єст Іваны але такого колиси не было горили Юваска Юва взяли влацкых до Івана було Но тота Петра Голокєва а Югаска так лемківскы называли Югаска а в документах в мене Іван навже полупи як то кажут по сучасным так мусит быти Але нихто накликал дівця Іванку ци Іваны А одповідали Югайс так горили і властиві югаскы Так бы так бы мало быти так як бы я был дома то была в лазгаска так Но то доведы Югайся бо якыси Іванна звучыт кусы штучны якысины лемківскє так мі выглядат Такє просте звіданя Як то ма быти слово написане Тилиць цело тоту ци ма писати ся з тым бріхатим ы тылиць ци ма быти телиць офіц но тилич Тилич праві Так але чешом і ґадали Телиць Так в розмовах телиць Але шо в документах і на мапі і всяди то єтилиць Што вы з тугу Тылиця памятате Уж кілько років як выту в Украіні али іщы штоси памятате Вас была великородина Про родину то было семеро діти тата Бєк Григорий тато і Злорі ріцо на Гридло ріцо та Мама Мария найстаршый брат Іван молодшы од нього на два рокы Емільо Еміль року Е потім Анна Анна з <unk> му был ся брат він маленькым помер а потім я з <unk> з <unk> року то был Василь Він помер <unk> році Потім <unk> року Еміля Емілия <unk> на також померли і потім яка знажджду на <unk> як раз Андрий наймолодці до нас сем ро Вчыла ся в школі спочатку школа выкладали на же была штырі клясовы школы выкладали по лемківскы а коли і я пішла до <unk> класу то же збудували нову школу Спочатку была руска тзв руска школа по лемківскы выкладала і была окремо польска школа а з пят класу вже побудували нову школу і разом вчыли ся Полякы і Лемкі Руснакы разом вчыли ся єм цікавостю в тій школі же была іщы руска выіщы в той школі ся вчыта вчыла <unk> клясы ци <unk> клясыластивы де пят років І коли вже обєдны обєднали было Поляків і Жынаків одній школі то цікавы значыт бо все наука почынала ся молитвою і значыт молитва Спочатку по нашому а потім по польскы Вычся порякі і уж знакы вчыли ся разом Молитва по нашому то была церковнословяньско Та А поляк молили ся по свому выповіды вымолили ся потім Полякы по свому молили ся і в клясі были єй Полякы і Руснякы разом Чыли ся як то было молитвы то был отцяношынаш оченаж і богородит ся діло Потім Коли то вже то было так почала ся війна як бывшы є было в ШТласі почала ся війна і вже нас бы мы не чули літературной мовым підчас війны то были тзв біженці біженці з східньой Украіны і вже они нас в школі вчыли Я першый раз почула літеральну мову літературну мову так і після з сям класу я поступила в Учытельску семинарию до Креници до Крениці так до крини якый то был рік То был <unk> рік од учыскы <unk> до <unk> скінчыла треті курс учытельскы семинарі А в <unk> році то вже наближало ся фронт і вже закрыли семинарию і я четвертый курс же низ не скінчыла дикы третій курс а м інчым отут ся жыє то вытея колишнього кєрівника товариства жінка урядей то вланаль вына закінчыли семінарты в нашыветном Было з ньом і з єй дівком тиж было такє інтервю І барз цікаве і тиж бесідували сме о тім яку ся вчыло в тотій семінариі а выятилювали з ню Вы єй знали товды А на тыме знали ся ча нашы родины тиж в єдным селі жыли Но але ябя памятам де была іх хата або приятелювали вы были то ни так близко ні неприятелювали але што в школі і школі вчыли ся іх діти Питийова воятыла на старше а на <unk> року а я <unk> рокы туже не жарте еы значыт вни называли ся Петришакы тоты шатры Петришакы то як разут діти Петришаків і діти Сенків то были найнеможноскы найкращы учні в школи Наймудрійші ге найліпше діли ся най можно повідати же найліпше ся вчыли в Тылицю і пак уж ишли до семінариі в Креницитах такотів на ціминарі а міз інчым до недавна жыла ся тут Дора Єра Криниченко може вычули така она была першым концерместром в хворі лемківскому Іра Крениченко а єй мама Дора так она закінчыли свіда Чула чула чула про тоту плані але я єй не знал Недавно в минуло другє такы Владациі Раклиниченку была концерку дым орґанізували Хвор был турок першый кєрівник концермастым выла Іріна Криниченко Хотіло бы м одвернути до тых давных часів до того што памятате памятам початок віны В <unk> році вересен друг наприклад <unk> вересня понедільок мы мали іти до школы а вже в неділю почала ся війна <unk> вересня <unk> р і чути буду стрілянину з заграниців од над <unk> кілометры до словацкой грениці чуз стрілянину і потім на чытішу в фрунт І люде ховали ся по лісах По лісах значыт у нас поле было так поли за лісом і там абу плотік і было такє і там ді бы печеру таку зробили і там в тій печері мы ховали ся І люде дехто міг ішли до іх заховали ся від фронту бо фронт ішол через село Вот і мы кілька днів были а потім наріті теш політам зробили коло того потока на горі є таку буду но Соху тото сохє поскладали і зверху в стіно і там всередині мы сиділи і там світили ліхтарку вод і там же як значыт был як стріляний на думыти в потоці там печелі а же як не было такой стріляной думы там між ті соці під сіном вод Кілька дніг метахували ся і потім вернули ся в селу Ду нас были спаленых кілька хыж спаленых то было вже зимату На ріці як замертам были і трупы солдатів значі війсковых якій згынули І вже і фронт пішол Дає на схід в овернули ся силы Но іцій Але вшыткы люде зо села якыси такы ся сховали і нич не было лем попалили тоты хыжы так тобто о такы люде назє Лесяны а дугаш телеця наковали ся од фронту Наші хыжінничы не зашкодило як буде такнули ся буде ціла хыжа Війна ся зачала вересню же другого вересня першого так але в другого решколи підшлишли сте до школы так а тепер оповідали сте мі як фронт Был в селі і то было дати в зимі выговорити же выґалиці то в вересні почало ся а же продолжыло ся і в сімі продолжыло ся то війна ішла в фронт пішол на схід якій то был місячний анитом але же мы вже пішли до школы фронт пішол на схід на схід мы пішли до школы А вам было страшно якы были учутя в тот момент наче страшне было певн страшне І я не памятам кілько выле перервыше ме до школы не ходили же потім як фронт пішол то ме пішли до школы то я уже в шости клас пішли А до нас тікали Украінці тікали тіж з ходу Украінці з Украіны з Украіны і з східньой і з західньой Украіны тікали люде з Німцями ну перед рускыми Рускє займали як татас вызволителі хлод так звані вызволіня до Украіны так Від тых рускых вызволителів люди втікали і потім ішли далі і на іх нас мешкалисті і Біжінці Вы нас было дві кімнаты тувойників але же тиж был хто што з тых што втіхо втікали были і потім сусідів были і в школі выкладали Учытелі з Украіны ріхали І пришли до школы а там якыси новый учытель і тот новый учытель якыси і по новому потям гоє деят так А якы дітям выглядало же было дітям дивне ци якаси чудна тота бесіда Ци дітям тото было нормальне од якы вы яку діды ЛЕ приняли нормально але што з початку трудно было опанувати Літературну му певні же трудно Але опанували опанували і м інцікаву од директор школы мал радийо радийопримач такій великій радийопримач і запрошувал ужнів слухати то радию І я собі дума і як ті бо тотось там говоріли і співали тарали і я не уявляли як то там бо поміщают ся в тіхі люде які выступают што не вызнали што догєні то далекє радию не уявляли так вытекы од дитячы вражні Но і директор школы дуже был доврый чловік і педагол тыку терпеливі были люди до нашых учнів до нашых лемківскых учнів і вчіли нас думову та всі предметы вчыли Значы то было такы чысту украіньскы повімы Так Юж по польскы не было Нє В часі войны чысто было украіньскє Украіньскє так украіньскы Наша бесіда з Іваном Сенком ся одбыла акурат в Ден святого Миколая то не могли сме уминути той темы Як то было в святым Миколаді Миколай Ходил по хатах а святым Миколай і ани удним Ани обовязково Ходили по хатах і дарували дітям подарункы і заходили в кажду хыжу кажду хыжу Кажду хыжу ціле село обходили А якы то были дарункы то якысы цукваркы были ци што то было так цукваркы забавкы то якоси при церкви зорґанізували они реак то орґанізували при церкви при церкви стало староство при церкви было і они то орґанізували Як то было як вашу хыжу пришол Миколи Радіст радіст в хыжі особудила дітям а на різдво доходили ходили царі три царі потім там інчы персонажы і Стаєнка і потім значыт ходили троє цари і Жыд і чорт Стаєнка то де народил ся лісувскыта тотнови носили на руках Стаєнку называли так нас Стаєнка І памятали тоту вшытку А так так гойцары мали жезли і співали віншували Вот і потім інчы першонажы так само там сві діі показува головны со Назбыли своі звычаі куті не знали люде Знали бабайкы дотакє нібы пирышкы невеликі іх пекли і потім дачы з южку єли або грібно або люли лучыт і тото то выбальти то значыт кєселиця так Повечеряли ішли до церкви а еічых колядували то іщы дома ніж до церкви тото за столом коляды співали так і колядникы приходили от а памятам што воты Брат молодший Андрий то його запрошували колядувати Аж на чом повірили же як ім буде рішыти жычыня святковы то будут мати щестя Буде щастлившы што він значыт приносил щестя але сусіды і владні просили што привагу подякувати значыт І зічыня значыт А то чутя маю Пануриі записал о це відчуваня Вінчую Вам Божаю щестя і здравя богатства в двори хлібця в Комори на банті Солонинку пінязі в Пріскринку Божым щестю жебы вы радости жыли Внуків коли сали на весілях не спали діти вашы гарненькы жебы были здравенькы До школы ходили і добрі ся вчыли чытати писати чысло рахувати Жебы вы долго жыли є рідных любили А матінка Божа Вам допомагала і многа еліта Вам дарувала А по смерти жебы вы были в небі там ся веселили во вік віків жыли Хрішто ся риждає Прекрасне то він запамятал він тол так коли сы так люде вірили же то си єст такый як бы щестливий на руку ци хтоси так бы може же власні тот принюс щестя бо поюжычыня і пак в тотым році было добрі Коли сы так люди вірили правда же такий полазник приде то ласні того хтіли бо дах дал онижбил і было жебраго брата він ся был вінці він мене на девят років ти він был лесі до школы не ходил ват Але сы його замовляли просили то я тепер буду знати же як Ваш брат плавит дощыткым будаяк Добри так як він повіншує то має бы быти добре Но правда люде колиси вірили же тото слово же тото віншуваня же оно направду ма силу же так як як як як як як як як як як якыйсий чловек Щыру повіст же оно такє буде проде Коси люди можут тепер надак вірят а колиси люди вірили ім ся спомяли вірят вірят зипельно єй зічычыня і тепер деякы Значыт віряли ш як я побажаю комусь щастя то такє буде Часом сполнює ся побажані можна повісти же ваша ціла родина і Ваш брат і Вы такы щестливы Жевы кєд можете повісти даякы зычыня і так оно ся справдит Ноту прикрасні така люди з народ ся горошыте а вернеме ся іщы до Різдвы Ци памятате тоту Різдву в дома ци был лем дід вносили діда ци была даяка ялиця Были даякы декорациі красля для яличку прикрасы выго то выготовляли самы А была од ставіоє рус кольорового паперу потім з ріжных тих потім навіт тістечка вішали на єлинку але было хыжы были же о болеского воєзкого была яличка Значыт а вшыткых люди было бы знате то не всядит было аряд нараз же Лемків гумося было а такы просты люде то навет шкода было рубати яличкы ойте там яличык нас лісів богаты Так што яличка было обойсково і прикрасы мы выготовляли самы хоч кулітикы кольорові банкы то же пізнійше пришли а з початку тотого не было З прикрасы выготовляли зі всього з паперу єсі ріжных тих днем слова же яличка была То Ставили деси в хыжы а было місце для яличкы бо вас было тілько якы ся зміщали вшыткы і налют так місця дуже Ноы за єй кімната была дож велидва была така іла ся друга і на Ель были сіни і приізаліме друга кімнаты так дій кімнаты было за ванци васкуш діє тися То повечеряли поколядували і в ночы ішли до церкви Далеко было од вашой хыжы до церкви Ну не дуже не дуже тем но кілько темє на Лецию десь хвилин <unk> ходу А од до святой вечері О то было так же ішли сте дас до потока осягнути а може і так може так а вже на різдво то мили ся начый гмницив наливали воду і єту кєдали монеты срібні монеты І начыків лице то це як раз різдворано ат а перед на велию то ішли до Панас нас бутік близкому ішли до потока Медс А якый то был потік то гучок называли То маленькы якыс маленькій маленькій потік на была ріка то дує то петічок лемкі гучок был близко хыжы так близко хыжы і насіка і такій городы но такій ріпухіли там были як сходы і на тыхнівы Отакликы гм од пасікы гм нас было <unk> вуликів досит велика пасіка а підгородом там низуты протікал той потік гучык насывали Добрі памятате тото як то было і тоту загороду і тото вшытко памятати так І памятам як таты вытягали рамка а мі річ отут показуют вуликы Одноповерховы можете де а в нас двоповерхові вуликі были значыт двоповерхові Вот і як таты выберали рамкы Медж інчым часом і си то не на дівали на голову бо пчолы не кусали а м ін нас діти наш нас діти мы бавили ся там на городі коло пасікы і нас пчолы не кусали То лемківскы пчолы не пакыли Нє ге нас а як тик іх пришол хтось чужий вот Якісь чужы діти з нами то до них чіпляли ся але што треба буду дари пес чола оддах А е не треба было обганяти ся Большо літає навіт сяде тобі на улю як собі полетит А як ты будеш обгонят тя то може вкусити Так но каждому разі што мене в своіх вчыл як ты кажут не наликали бы они нас не кусали мыли ся та своі вчоло То потім як руіли ся то тато выто вызначыт на така яблинка была высока то тато вішол там те значы як то называє ся Но таку і нібы як то называла ся зыбуля Юбрі там ідеш жебы жы там поміщал ся А потім же переносили оту пачку з руінду значыли до Глолика і же субєчы леды там розміщали ся Значыт важ тато мосіку ну а любил тото тоту справу любил з пчолами та вшытко робили єы пчолы вели ся як нас казали в інчых дзін часом пропадали шы гынули а в нас як раз мого тата вджоли не гынули і значыт ну вели ся шы тато мал підхід до них Было поле і нас в двох місцях было поли Єдно поле было значыт в подорозі до полудника а другє поли до значыт по дорозі до Мушынків нас <unk> кілометры до Мушынкы стікє село был лад а за Мушынком зразу Ґордон Словацкій і нас Війця з війны ходили на Словачцину бо нас біда буде жебы шы так значыт там купували товар і продавали або тут або до Крениці несли продавати єй то было небезпечно ночами Ходили через границю ночами і было так што нас обляву робили бо знали што же тато хладит тато і старший брат так само ходил То як хоц заарештували тата але плотню выпустили Воц рішыте то был так такуль там Німці поліця заарештували але выпустили та лише што ходили через границю ночами небезпечно ночами але треба було яку звіжывати А м інчым А памятам такій выпадок што пришли Німці Шукати таты А тато як раз пішол до Крениці Мама післяли мене жебы по дорозі зустріти тата і жебы він ішол додому І ячыт де в такому місци там в кущах сіділа десь піл дня Покє я будут кєміс ішол і обійти не можна было дакє были жы облады і не уходили доро а то як раз і потік я не дочекала ся як ішол тато і сказали же мішол додому і він значыт десь не переховувал ся а дома му робили обшук А в мене была така тумбочка Наказлик называли наказлик Е я любили колекцийонувати Всякі навіці камінці тикіс з річкі чы єкістам Віцлимакєв як называют туржлі муж є віцлимаків потім ріжні там пусті ті ріжні рони зломж мене так колекция в тому на казлику была так вот Німці шукали гроші Добрали ся домовла на Казлика грошы там нема донер ветер хвап флюхтер вот Даремно рили ся лекасы не знайшли руж Воты Так же а міянчы про школу Владяйскє до школы не ходили а старшій брат ходил добрал мене до школы з собою значыт і директор ввіл розмову І мі было цікаво што директор школы в ордыцкій кімні там было а старшій брат ето з <unk> року То на вісім років статі вод і директор школы розмовлял зі мною з дітиною так а потім коли я вже ходила до школы то брала з молодшого брата Андрия є в клясі начыт вчытелька там якій прочытає вірш він моментально запамятувал Ну то вышыткы здібны такы были така родина рішыткы діти здібны згідны были же така родина была працовита і взагалі Мывід мывід малых привыкли до допраці до роботы а памятают вод мі значыт жы там треба было нажати травы і принести коровы так той тлумбак Мене згинал до землі я то не слос з поля догунюват же то треба было треба было працу або же як значыт війті там працювали в Полі і мі єде доручыли зготувати обід і вынести робітникам Но я нияк то не могла зварити то Бы треба было значым з тісту тісту Я виділа же мама значыт пілгорнятка воды до дому кєв наливали явы я піл і можу замісити тісту Нарешт якя та з трудом то замісили і там што значыт зварила з того тіста Вод єй ся якусь зубу понесли в поли тым шу працювали Вод оты кєз дітинства лави не раз хтіло ся бо якы вых ходили до школы то нас ни примушували до роботы Школа то є школа і нераз в літі думаш абы скорше до школы жыл де еде ходити в поле до роботы буде тяжка была роботы Не раз шолишыло ся з погадира і всепи долд очыма Ну о може якы найбільшы были тоты діточы радости Што для діти якы были забавы Чым ся найбільше діти тішыли Товды в тот час не было телевізорів компютерів не было Но і як ся діти бавили Чым ся тішыли так найбільше Надовы были забавы Вставали в кову потім наш подвойса потім Там де хотіли доведно одзначыт никого дарити той єденты доколя до середины до середины потім міняли ся на поли ріжны вели забавы А з чув діти ся тішыли наприкляд хтоси пішол деси на ярмак до Крениці ци до Мушыны ци ды і наприкляд дідом штоси принюс То што то было переважні Но діти чекали же приде домів напряз нас раз на тыж ден был ярмак В селі был рынок і на тому рынку был ярмак і сіл приходили з інчы якій значыт торгували а потім был одпуст Одпуст то значыт Выдна Петра навед на Петра і Павладпуст Е то ы был в Крениці селі Был было Криниця місто і Криниця село Криниці селі был Лодпуст на Петра і Павла і мы туда ішли і вже з одпусту приносили Пішкі більше будо до Крениці <unk> кілометри до Крениці села більше то мы Босы через ліс через гору Босы і ажували ся як і до церкви ти го через плече черевекє і пришли іже до церкви перед тым взували ся івже ішли то в Крениці селі значыт служба божа дуже уручыста і потім там крам продавали значыт ріжны різны І як нас тепер называй сувеніры так от і же каждий дашто собі купил якій сувенір памятку додум Што могло быти што там ся продавало і што было дітям може найбільше цікаве з того што ся продавало на такым яру дівця та напряд пацюркы Пацюркы так Ну а так та дорогы не купували были якысы шукуваркы а так шолодсыло дощы шылы цукоркы были єйни А іщы якысы забавкы были Ты самы робили лем забавкы Ні не робили забалкы дашы купували но лялькы были певны што діти мали ся яйками Навет представліня робили до нас значыт колихати там была станя коли станє там были такы проєкт як тых назвати І тамку На Подгвірю мы представліня робили придумували Со же дішталы выштавы дірой тамы діти суй рами дієти жебы придумували і значыт представліня называли там яку свящеву показ вельо Вы дасто виділи бо в селі было тото же были даякы уж там концерты ци были даякы уж даякы представліня же діти то виділи правда Яка си чытальнє было чытаня была так чытаня і там чытаны высудіяльніст і часом выступали вы тото виділи і хтіли своє такє дворі Я памятам приізджал Лейковий театр марийонеток Знайте марийонеткєтови кєруют на сцені на прокіми провідниками такє на чытякє провідників Што не такє яльковите як вынас в френківску а так же на сцені вони цілком на сцені і ниве кєруют провідками якыйсі не знаю в каждым році што це театр марионеток приізджал А зато было то было крениция в Тєлиці в Тілиці і Фчытані то <unk> показували і директор школы а то было платне а директор школы мене взял безплатно Гм што я за успіхів науці то я могла бити безплатно на той выставу в Ріони док Што было за выстава што хоц так локаз Ґляшкови Кыкаве цікаве а тото было а м інчым у нас ся выселів оркєстр Циганьскій м Цыганец Петіс Сідур він мал ансамбль они грали на весільях Окрем того десям часом в концерті брали участє А так была там самы діяльні што так выступали часом Но можна повісти же то было такє дос великє село были і такы сельскы інтеліґенты Были тиж і такы люде Очывидні были і люде котры іхали деси до Америкы ци ды і вертали і уж виділи світы і были може такы може більше світа пізнали більше чытали більше ся орієнтували правда Так были і такы То было такы селы свідомы так телиц бы свідом м інчым зараз покажу вам мапу телиця Готу моте мопу є мапа тылиця ідо такы докладны а і то докладно єст кажда хыжа ток то є кожна хыжа і ачы для нопис назва так А до тых номерів є список окремо то же якым номер жыт Якій номер хыжы Та ну і тото з поряду з памяті сынку Еміль з Америкы Та його забрали до Німеці на роботи цею стажы Іван Таксанові Вели вшыткы може нас років брали до Німеччыны дак до Німеччыны брали до До Німеччыны Німеччыны він писал а в кінці війны перепискы припинили ся Нас переселили після війны на На Надонбас а він писал а в одповіді нема єй незнавчыма жыві І ме не знали ци він жывий Ваш брат Лем то Еміль Тан Ло і а твій брат Іван то він вернул ся бы Іван был берстлявый то ся в Русло І він попал значыт жебы си вызвозволяли ті рускі то Вашай брат вернул ся старший брат Іван він наш ся застал надже записували на переселеня але він ся застал нас дома і разом з нами поіхал на Донбас А цей молочці ріднього <unk> він попал він был в Західній Німеці І там вызволяли Американці в І він писал і невідповіди не мали не знал чым є жыві і єхали хлопці його товариші спочатку до Франциі а з Франциі поіхали до Америкы і аж коли через кілька років дес він довідал ся шыло переселеня писал до Поляків до Тылиця і йому дали адресу і же меді стали листа від нього В одто мыл же Були тут франківску вжым з Донбасу перевернули сюди шовіл він што потім переписували ся і то як раз і тош яку памят треба мати што што зробити о таку мапу вытилиця і ті всі назвы і потім ся в мене окремо є список всіх Тыличанів Хто під якым номером де влахата то Емі Ваш братно так ся стало же уж жыл в Америці але колиси якос пришол ту ци Яжджал приізджал Приізджал до нас два разы раз приізджал до Львова бо франкі буду закрыты місто і наізы Коли было радяньской влады а зардяньской влады то єджал до Львотого Львова і мы ціла родина єхали до Львова зустрічати його І мы там жыли в готелі од і кілька днів він был у Львові разом з нами вод а потім а другій раз він приізджал до Ченівці і м ін з Ченівців на такси на чы сме також іхыли зострічати в Ченівці і ченівці на такси він приіхал і был мене в хаті усіх был в хаті Бацюх як мы жывем як яйше і іс я єхал значыт з Андрийом ви єздили до Америкы В <unk> році мы не думали што нас пустят А то було <unk> році то было гесіньска нарада і там закон приняли шыначы декцес полегшыти єй зустріч з родином і т <unk> році нас оформили выіхати і мы з Індийом єздили і буде в Америці брат помер Він помер <unk> рокы тому Жінка повідомила і низінцьо жінка в нього была Нямкєня єсли є лише не вшыткы і вшыткых огедкувати під якым номером приятало в чатежю ту єст записано вшыткы єлецяне Кульковскій уж дайча уначым Головчок Петру Li<unk>eÆ то ж треба на памят ци памят вшытку выпати ме подивляли Голоткы так затримал свойой памяти так Марцинків Друхан Лучыт Дзядык Вонкєр Ковлишок капец Колишок Стенку Гриц То власны Сенку Грицу п <unk> номером то ваш отеци так Томаро Важ ло так а ту під <unk> гаврон Андрий Андра железна сєди найблизшы сусіды сусі Полышак Майхал так само су Бесідат шыцкій Семон Лек А чом написану постуль то было так до хыжы ци так называло хыжы Як каждого называли тоту хыжу і вшытко єст вычыслено чертва в телици церкви в Дзвеници то Косме і Даміяна тота о і то така прекрано мурувана дзвіниця Так о тепер іщы кус ся звідам Памятате добрі як то ся зачало же зачали аґітувати жебы Украіну ся записувати так памятате то як то было ци давто пришли якысы аґітатуры як то Конту было <unk> рік <unk> рік <unk> рік то я добре памятам Агітувал агітували Маювали шото значыт добрі жыти як тыкальы доказали медом і молоком ітуча краіна чыяк Нові зажыте ся тому же то значыт добре жыти тото як раз ті солдаты де были Коли вже Німці вигнали і жы в Пряшірускій пізній чым спочатку нашы люде іх зустрічали Як то кажут лівым сею выі то не Німці а потім виділи же то не так радены они на Лекрів там не робили але же агітували переселяти ся переселяти А были іх Серед них значыт все мешкали і в нас значыт было якы як ішли З фронту ноты вызупиняли ся де десі переночувати то нас на підлоті селили там солому і там іх кількы тых солдатів ночували і наштагітували Але было так же єден жытів пішли на подвіря і Єден вернул ся і каже ви не слухайте той аґітациі Не ідте Бо то недобре І розказал правду про голосы От но Але то же кажды спішол так же нас записували записували то был травень травень так червень Значыт то было яр <unk> рока так В <unk> рок то як раз од переселеня Лемків <unk> по році віж братут напис Деякє каструвач хот вам розказати же нас приселенців дашто пригадати як то нашы Лемків вшыткых приселяли і насти Лемчанен на Донбас занали На гори за лісом сонечко сідало і кырьом червеном личко внывали Ой сонечко люве за кым тыредаєш і кровці червено марно проливаєш за вас проливаю і за вашу дулю Іхати на мукы в колгосну неволю Іхати далеко і вшытко лишате А што Вас там чекат бы того не знате Верби сме рекы Лемкав ся клоняли Уто іж остатньо з нами ся пращали Ґазды і ґардині конів попрягали На фужы як могли річы поскладали Везды до Ґарібого маєтох што мали в товарны вагоны нього прикладали Дорозі на стациях на двір выходили а куваны в обіды варили Уж нашій Мандривці три тыжні минає Як до іловальска транспорт приізджає В тупік на товарно наш потяг подали Ваґоны звільнити одразу казали Коли уж вагоныс вшыткого звільнили то під голым небом три добы сідили Страшны были тоты три дни і три ночы Товды іж прозріли добре нашы очы жены проклинают малы діти плачыт а зудій хытры кугло пачых вскачут пачкы і пакункы разом поскладали і так нам зву діревікы вкрали Пріхали фуры з куглоспілця нами Кладем своі річы на фуры купа Селі Федоровка кємнаты нам дали нашы дві коровкы з Саєнку загнали А на дістаєнці дахівка побыта єдна зо стінок єрами покрыта косо позерали нас тамты люде видимы між ними добраном не буде До нашых прибливці повагы не мали но другу сорту не назрівнали тыж страхом смотили на Лемків одразу же мы ім привезли буржуйску заразу Гірко стає в ґарлі серце чом ся тисне Дуже занімі вас сыл за очах блисне Ой Боже мій Боже чым бы завинили же своій рідний кыжы ся лишіли Усвіт нам незнаны пішли выгукати Зризоті сылзами до Лемку глядати рабом уку в госпі і права не маєш трудоді не грошы ти там заробляєш Скінчыло ся літо і по косовиці на другый ден буде <unk> грам пшениці Землі там родівчыни треба вной іти але мусиш вкрасти бы даяк прожыти Што такє кугосмы не могли бы знати нихто з нас не виділ не міг розказати Сталіньскы кугоспы тюрма для народу Таку мы придбали для себе свободу В Ґуспі за дармо треба гарувати мусіли одтаманси втіка пакую болізы Білизны убраня і зас урові на Поневіранє Іхаме на захід у Нову мандрівку де люди сут вільны і мают ґаздівку одкрыты плятформы товарны вагоны обсіли ту діст людиска єкчыків Вагоны попутни з другыми і державами іхаме днями і ноча Голодных водны і воды немає А вітер нам очы димом задиває В Зручы куминули душе высіліє На межах тарвечка шум і зеленіє Ту нам треба братя деси ся стрімати Ту жытя майбутнє за жним будувати Єдны на терного пиля другы до Люнашой Тыличани зо Станіслав Лемкы не два ся довожыли Арабсу там теж ніж добре одчыли Куспылосвы Лемкы нов два ся недолго пружыли Арабствы там теж ніж добре учыли кугосбы колос землі плодуродлем пшениці прикраны а Юде молодны Пізно і треба ети домів бо я Вас вымуціла просто я іщы даще хочу ся звідати іщы дашто бо мі цікаве Добрі Я наразі Вам дякую бы так пізно же аж страх Я Вас вымуціла від чест буду ся прещати В доразі щестливу і барз дюкую барз дюкуючы вшытку Євят удяк цікаву Юж речылиє быву о цікавых ляме Дякуючы сю На тім будеме днеска Юсі пращати Но обіцюю Вам же іщы вернеме до бесіды з Іваном Сенько а тиж шырше будеме оповідати о Лемках Івано Франківскій области но і в місті Івану Франківску Гнешня едиция якоси сама по собі вышла мі кус Різдвян Може зато же Южномысли Різдву Дуже Лемків святкуют тот праздник <unk> січня Але сут Лемкы Руслякы котры святкуют Різдво уж скоро <unk> грудня То тотым братям Лемкам жы як найліпшых веселых світлых теплых різдвяных свят А тотым хто іщы не святкує же лам щастливо тотых свят дочекати внеско было з вами Анны Кыртон Оставайте здравы Слухайте сим <unk> процент лем Нескрокого азо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk>
