70% #451 - Емілия Бігуняк з Рыхвалда (1 част), 14 V 2023
•
Опис епізоду
70% #451 - Емілия Бігуняк з Рыхвалда (1 част), 14 V 2023
Автоматычна транскрипция
Видам вас милим слухайці при мікрофоніі Анны Кырпан В нефках будеме бесідувати о лемківскым селі з німецком назвом Рейсвальд Рейхвальд Рихвальд Рихвальд Лемкы з того німецкого слова зробили Рихвальд По ІІ Світовій війні в социялістичной Пульсю хотіли позвити ся вшыткого німецкого і перекстыли сой вшытко што гейбы могло припоминати німецкых нацистів Навет такы долны назвы як Рихвальд О повыгнаню Лемків польскокомуністична влада хтіло тиж позбыти ся того што припоминало о Лемках русноках наприклад мало в назві слово руской Рихвальд підпадал під тоту першу антинімецку акцию переімінуваня Але змінили назву того села не од розповіні а по выгнаню остатных лемківскых мешканців того села на зємі одыскали і ток з Рыхвальды стали ся учары єднок в устах старшых Лемків Іх рідне село на все лишыли ся рыхвальдом Певне богато слухачів цілил о тім селі в ґорлицкым повіті в звязку з прекрасным деревяным храмом Покровы Богородиці же поставленый был гіс в <unk> році Участка церков в <unk> р нашла ся медже тыма карпатскыма деревяныма храмами Польщы і Украіны якы вызнано обєктами всесвітньой спадковины ЮНЕСКО Долгий час По выгнаню Лемків в храмі служыли римокатоликы Церкв остала костелом Але покус покус лемківскы родины ся вертали зо заходу Польщы і старали ся о свій храм о свій храм о Літургію Східнім Обряді І по долгых роках о Царах вкінце запроваджано почергове служыня Риму і грекокатоликів Але приходят гев тепер навет атіісты і видіти тоту крас околиців і церков перлину лемківской деревяной архітектуры прекрасні збережену доднес збережену чыж і середині Но тепер зо східньой Галичыны перенесемі ся на східну Село Львівской области де замешкали лемківскы родины выселены з Рихвальда Село Свірж Тото село лежыт приблизно посередині медже Бібрком а Перемышлянами і ціла околиця тота то барз поетычны краєвиды де сут і горкы горбкы і долины Сут лісы сут пуля і барз гарґі выглядают тоты села тоты хыжочкы на такім тлі Єдным з певне найгаршых сел в той околиці єст очывидні зеле свіж катиль гнеска підеме Свірж таку назву ма село і таку же назву ма і річка яка тийче през село Іщы давно тоту річку Свірж загатили І зато она ту творит озера Над такым то озером возносит ся гурб а на нім стоіт замок замок і куст Першый росотім замку згадано в <unk> р Тот замок якый видят Туристы НАСКА дакус ріжнит ся од той першой той первісной споруды бы новы вымогы жытя а і обороны од ворогів заставляли дашто поліпшувати дашто зміняти в каждым столітю Но і розумій ся гнеска Замок уж не такій як в <unk> віці Тота твердыня не раз стояла проти ворогів але не раз і была захоплена а тиж нераз руйнувана а товды зас і зас одбудувана Найбільше пошкоджано тоту памятку архітектуры в часі ІІ світовой війны коли ту вшытко спалили в <unk> рсийскы війска Акурат при тым властитель замку граф Роберт ЛАмазан Сайянс як найліпше одновил Старий Замок а по І світовій війні ял ся він зас ремонтувати одбудовувати одновляти і зробил барз дуже Но в часі ІІ світовой війны зас пошкоджено было замок а гытыж Костел костел неповзятя пресвятой ділы Мариі поставленый на місци старого деревяного в <unk> році цілком близко замку І замок і костел пак совітска улада выкористували для школы троктуристів лем в незалежній Украіні Давный костел Успіня Богородиці зас остал храмом тепер юж грекокатолицкым а єст в селі Свірж і православна церков Церкв Покругы Пресвятій Богородиці она поставлено в центрі села в <unk> році Спочатку тота церков была грекокатолицкым храмом При совітской владі рішено было зробити ту Музей атеізму Пак през якій сой час храм такой отворено для вірных але розумніє ся могла добыти лем православна церков бо грекокатоликів комуністы не признавали і православным єст доднес Але вернеме ся зас до замку розмі ся в <unk> столітю такы фортифікацийны споруды не можут мати того оборонного значыня же в давны часы але мают они незмірне історичне і культурне значыня Ото навет возме кіно Не вшытко ся даст зробити в павільоні кіностудиі Для історичных фільмів ся потребує історичных обєктів Замок в селі Свірж тиж одограл свою славну ролю лесні ту одбывали ся даякы подіі єдного з найбільше популярных совітскых фільмів фільму створеного за Романом Дюма Три мускєтеры Но хто хоче більше ся дознати про свіж перше містечко а тепер село можете зозріти до інтернету Як гукнете до Ґуґла то найдате інформациі дос А мы тым часом більше зосередим ся на лемківской темі Як не трудно ся здогадати лемківскы родины селили ту хыжы родин польскых Іх выселяли по ІІ Світовій війні до социялистичной Юсь Польщы Повіли єм же свіжы замешкало богато Лемків з Рихвальда Одтамай тиж походила родина Чеберинцяків родина віця співачкы Анничкы Анничкы з куз зміненым призвиском Чебереньчык Зато так сой думам вартало бы нас коблухати єй співанкы в єй выконаню А наразі побесідуєме з Емілийом Бігуняк а з дому Гудник Паніміля вродила ся в <unk> році в селі Рихвельд більшу част жытя прожыла уж ту в селі Свірж Просиме слухати нашу бесіду Но было настроя был брат был з <unk> року сестра з <unk> і а з <unk> як звали ся браті сестры Петро ся назыла брат а сестра Анна я емія Але погмера але язва мі ся сама лишыла тепер Мама ся называла Марина отец як о называл ся Івана Ваню Іван Тато был Івана мама Мария Но а бабу сме мали мамину маму крестинну Мамна мамо Крестинна ся называли Ту рідку медже Лемками такє імено Нас рідку было рідко Кресденна певно лем єнна м наша баба была А якы писала си як мама з дому Мама з дому докля Мамаш дому докля Марена Семенівна Але дідо наш был в Америці Знате і всядил я было по Лемковині о Рыхвалді не было а повідают же там крас церкув Повідают же така же єй одзначыли перлина лемківской архітектуры Може та же туристы приходят жебы тото видіти Туристы приходят жебы тото видіти жебы так як глас приходят туристы жебы замок видіти якій єст свіжый і так само приходят туристы до того села якы сте лишыли жмі армитця тяжко ксажю робит бы ябыла хвалті може пятнадцет років Може кілько ябылок своій церкви я ся был Бо я єй помнятам Я помятам церкву бо я ходила з мамом з няньом но зо вшыткыма з дворідныма сестрами бо мы жыли так на трошка дальше отцева Коли ж была комісация поля І дале нам поле вшыткых купі так трошка дальше о ся а там сме ся ньо побудували хыж бы штырі рокы новій хыжы жыли Як наснали то я была в своій церкви так ся не поє капытал Панічого так плачеш А я кажу бо бы буно ся само плаче бы я ту ся хрестила я ту до церкви входила рай на маівкы і на службу і на великден з мамом з няньом Ай она мі по тым повіда тераз уж розуміє чего плачеш Нич мы не чы сме с я свого дітинства нич некжыла ани троха Но добрі Але но што памятати з тотых часів як выіщі жыли вдому штоси памятати вы повіли же памятате як ходили сте до церкви з мамо так А што іщы так Во так памятам все до нас приходили ми малих Ліщынах родину Ліщынах мали сме гропици родину гм І з Ліщын ходили се до Ґорвеци Ліщыняне ходили То так трошка дальше од нашой кыжы была дорога з Ліщын до Ґорлиц Та я не раз ішла од теты од татовой сестры од теты рази мышла і несу капусту Банцівы на ци загноска за лединерка несу капусту а іде такій хлоп чорны великій І так ми кажділись што там несеш я та малам бы я з ном кільком років мала Пуйдам капусту та дай ся напити вару ям кажу так як чецно Я бы яму все дала на те пити но мене не рушайте Выщы домів было кусочок і ся бояли Я ся го бояла так а він по тім мі каже небі ся ділиш Придеш домів повіш так то з Ліщын Азарий Повіш так же ты давала пити вару Азарийови з Ліщын А то был нашой тетель з Ліщын сын то была родина Ха ха То была родина ай він так сміло доня Г а я ся бояла пришом в домі то пнам мал та ішыл якысий хлоп такій чорний просил ся напети вару да было му дати та б я дала але мін повідал Повіш мамі же то ва зариз з Ліщы А такі цікавы імену но азарий Понимали Ружу называла ся іх дівка м Ружа азарий м а друга тета мала фемію І Петра Фемія тож такє цікавы номіо то Йотя Я знал я імія так фімія фімія называли темы Видите якы цікавы імена были коляны І так тоты іхні батькы деревом ся занимали Як Овас буде анкы робили тікайте но Вас повідали батькы ци родиче як вас родиче Родече родиче то уж ту тепер так называют батькы нас А тако няньо мама баба тако стрыко луйко так вшыткых называли Нонашка Каже повіш так же тола зариз злішыня єсму давала опити Мы ма ся потім сміяли воєняю бо они до нас приходили бы та як його батькы все робили з деревашкы буденкы дж шафлі ну а нам все все нам приносили діду Такы масничкы маленькы буденочкы а як маленькы маленькы буденкы і якы не я годы А тікайте Я знала все же буденкы так грека дивенкы такы мазло прави Є Возповідали масло провиды так правити Мама мали буденку ішыт мене єщы певно є на штриху дак де є буденкы а най бы было бы такє мож надати до музею ци што та сут такы цікавы річы то в лемківскым музею тото зберают доцінны Нам дідо робили такы маленькы буденка мы ся ягоды зберали ну того были може не буденко дітячы ну так доже такы як буденка і ся там была То палечка і навершникы і вшытко а осме си ягідно зберали цукрю сме си кушмарили ло єй потоптали згрубоны Ого то такы жы такє дітяче ого я так не думала же такє Е то так і то было жебы бутовти його дя воды так ага дач так так сме робили як масло Молол плотокы то яве ся вызовеликє десо то такє може нас більш была тата буденочка Но може кус більше кус більше як тоты так Але може і ужы тай ґамы ґыпона вершни ґыпаличка так во як ся масло робило так як бы великі гворы дал ся глор так умысы все пішли по кряках бо мы жыли в такых курчах зберали ягід Там сме ся направили і сме іли з хлібом м Мама поіхали нераз до Ґоры з няньом а мы были домас і троє што сме хтіли то сме робили Оє так але на они вшытко робили дідо наштой всє з дерева Я была тепер но лем не тепер бой пару років гы На ватрі І там мама ся здобала штом таком родином але старо погнерали То І они там такє роблят туде на ватру сме ходили Так само навет наш Ющенко сы купил такы збанкы деревяны Деревяны вышкы вот кєво хоц што але они жыют в Ґорлицях То было вшыткому сово нашы люде може там як то першы шолтыс был на та як тарголова сельрада Може бы они знали дашто але такы люде вшыткы не знали к селі што ся робит Но і нас вшыткых пришли вы Як Німці перешли Як раз Німці перешли бы Німці были в нашым селі Но і они Так нас было треба все все зберайте ся хто што має все все і до шолтыша іхати Хто мал коні на ко на фуру хто мал бы кы на фуру хто не мал причыплял ся до тых хто мал І так нас завезли до Ґорлиц До Ґорли Ґорлицях все ся лишыло тото што на нас Та нас так бы ганяли до ту на Украіну Но так але як лишыли ся выповіли же взяли сте быкы кутко вшытко сме взяли та вшытко е до поізда нас до такого товарняка нас погрузили вшыткы так нас завезли аж до Кыревоградской области Але вы повіли што лишыли ся што на вас то но теж што што могли сте взяти тото што могли сте взяти на фуру што сте не могли взяти то сте уж не взяли Мали щы бабу стару же на возі мусіли іхати ну а так з хаты образы вахы ґраты ну тото Што было найперше для себе та нас погрузили в Ґорлицях на Товарнякы Вой Товарняк завезли нас до Керилоградской власти найди Доленьско Доленьскє долиньскы райотбы м там гроз село было Іванівка Но нас там привезли мам троха побыли Не памятам ци сме были рік ци кілько будеме іхати назад будут втікати люде назад з Русий Домів І так ся порозходили бо вшыткы не были в єднім селі як нас вывезли на Кырилград были по ріжных селах бо то было купа народа І наші Іванівці ся так хлопы позберали кажут не будеме поіхаме назад до хвал та може нас пустят без границ мы Приіхали ту уж близше на захід одтамале ту одтале переселяют люде до Польщы Та бо ту такы были мішаны люде бо гнас не было помішаных люди Я знам ниякых лем лем лют селяні шоли нихто ся не мішал а ту были помішаны і выложали іх до Польщы на нашы деси там але они більше іхали ту на німецку територию ту іх выганя на Шльонскы Е Мы приіхали туж до Львова нас не пустят Бо то трамати папери без границю <unk> родин нас іхало назад Зіж там ся деси хлопы договорили сім баранів дали і зробили нам там деси го Львові ци де такы паперы же мы як тутешні Полякы выіжджаме на Польщу глибокій доли ам пречи стадіі Ватиси на породи ам пречи стадіі Ватиси на породи Як буду родиваю мі сыну чуі сміхочы ди а я піду тай додаю принесу передают принесу пери Ой сину місину Неш ти того де іщы неє дві годины як є ся нарогу дищы неє дві годины як є ся нарож моя мат Я Анжелия не годе ген я сотво рів не бой землю ніжєм ся найди я сот морів не ге ге бой землю ніжєм ся Приіхали сме на самы святый вечер добі Довас ме мали грыхвалті тету нят бараны помогли та могли тараны помогли і вы з тыма пояками якы выізджали Поіхали і такуй кулеюм поіхали тамів до Жешова Отамали сме ся уж доберали якося нас там вы аж так вшытко докладні не памятам бо была єщы мала І не цікавила м ся тым я ся тішыла жем з няньом і з мамом Но мо приіхали на самы святы вечер тета вечерю варили няньова сестра бо приіхала з Німеччыной была в Рыхвалті то люде ся вертали з Німеччыны в то Німеччыні Но повечеряли сме няню ходили все до Шолтыса бо то та колиси якысий был знайомий нянів бо нашы люде з Поляками жыли в згоді нас ся не сварили не били нич Він вце повідал няньови Гудник не буй ся ты уж більше ся не вернеш до Росиі ты ся уж ту зостанеш Та ме ся так тішыли Божы ся лишыме хату і в нашу поляк розобрал Юс собі перевюз до шар Але была тетина хата хат было полну іщы дру татовых сестер были хаты сядеме на чыю не буде будеме сідити покля треба буде А там си побудуют На тото щестя якій то был рік <unk> Вый я видите не памятам <unk> нас выгнали Єси кіруградской области Ківку бірокы не памятал ци сме зрік были бо не памятам І сой зас жыєте як жыли так жыли Але сме жыли ам полом і Ківко Жыли сме од січня до марця Марче нас назад выгнали Наме як раз як выганяли тых што з Німеччыны пришли люде выганяли іх на Шльонск но гнашы засвітили бо ся выбачте мі вівця котила засвітили бо пішли ягнятка одобрати Шандарі пришли попукали до двери Забірай ся Воє все ни там не было правды же ты Я знам як повісти не знам як повісти і зас нас выгнали тікайте тото оболу юсю в <unk> році Може як сем я не памякій ротам На полим ківко ма гросий были Але зрік сме певно были До і думам также же зрік певно сте были Зрік сме вылі Я Вам повім же коли на Шльонскы зачали выгоржали было <unk> червця <unk> ры Выгнано з Рыхвайда наша дыль так тадиль на тоты землі одзысканы та то было <unk> червця <unk> рока То вы пришли на сам святый вецір назад до Рыхвалта Шакершли сте на сам святый вечер як было вы пришли на святый вечер там вас нихто не чекал але повідают на святый вецір же може якыс несподіваний гіст приду рыхтуют іщы терели для даклого так ся так рыхтуют Єчує вшытко є і вшытко і так вышло ы же вы были тым несподіваным густюм вшытка ваша родатова і сестры так несподіваны густі до теты пришли нараз А як она як виділа же входят духыж ціла родина як она той ж так зрагувала же бы ся так выплакали вшыткы бы всі Мама діти тата вуйк но вшыткы выплакали ся выплакали аж той посідали повечеряли повечерили смешыткы мама ім оповідали няню як што было де бы они были в Німенчыні а они не мали діти лем были обоє зны Боже мы так были ган до марця Марце нас назад выгнали назад нас выгнали то і же як нас другій раз выгнали то і ж нам недале нич чекайте е што Хтоси донюс же там глас ся світит ци хтоси тамы дає тотрі Хтоси они знали же тета там жыє Шолты знал так але Але жы вывернули ся хтоси Хто си доповіл певно Я там знам но не я так не памятам бо як бы тепер были тато або зма або мама таба борше повіли вшытко а я там бы так діти ся тым не цікавили так але хтоси пішол і плавіл оганули ся татота о і уце ся окутило Вытя ся окотила нас забрали назад до Росий Ой перше мі герше мі цер Юж мій так не будюж мі так не буде Як мы пи Юж мій так не бул жмід так не буде Як мы гом <unk> Лемківскій не мож забити не мож набити ний бідіщы Не мож забити не мож набити ний біді либир пишмет на пот на полуде либи р Але уж нас до Росий не довезли бо ся поламил ношестяма в ваґонах ся што зопсуло і нас во Львові на Прясинківці тачыпили Во Львові на Пресинківці Люде были там купа переселен ци жыє во Львові на Прясинківці Приходили люде хтіж де втікайте берте што мате бо ту полну хыж порозніх заводы роблят підете на голоды будете рубили і будеме ту вшыткы в купі жыти Лемкы вшыткы з гір зысіл Але нашы ся жос люде побояли І не піль не бы вылізли во Львой на Презенківці Потім нашто ваґон причытили і привезли нас до Тарнополя В Тарнополі уж нас выселили чысто высадили з ваґонів Дале нас на села Даленас на села Там назвы Смы сідили на вокзалі покы фуры такы не пришли зо сів зо села По тых сім родин то нас вшыткых дали до єдного села Лосівці Мы были там там де то де тото село дернопільска област але де Но то ясном як вам повісти близкву тырмопулю Недалеко є од Тарнополя Недалеко Волочыска там Я так не знам вшыткы сім Но мы были тамы там сме были Як нас там мали брати так люде приходили такы Моі не знаме чужы люде на вокзал як мы чекали на тоты фур жебы нас взяли до того села Я так кажут люде Не хоте до терно не хоте не іхайте там бо там самы бандеры там ани не переночуєте Там самы партизаны там вам не дадут переночувати были чуджы Но зробиме ледме не зробили штобы хлопы повідати што буде та буде Што буде та буде а де всят подієш на вокзалі не бесідил Нас там привезли але нас не чыпал нихто Так як Богом продал нихто нас не зачыпал пососелювали нас дной хаты і по три родины но гы купа было купа по дві ани єдной хаты не было жбы єдна родина была єдній хаті Нові по дві по три родины хаты хаті Мы там были певно зо три рокы Але потім выж нам дале кавалец поля мы татуж посіяли пшеницю были іщі часы коли іщы на своім на своім наш войболо іщы когослів не было Не было ні бы ж коли госпу до когоспу пішли меж до свержа пришли Но там сме побыли троха посіяли тато зерно і так кажут до мамы Знаш што мама ся называла Марина Повіл мамі так Я ся піду призріти но зерно якє зерно зошло во на весну Та мама кажут та єдий а мыта а там ко нашого поля были іщы дві хаты Тату жыл а друга хата были чуджы якысы люде уж там жыли Тато пішли Подивили ся але за Німців были декункы повыкопуваны колись І так тато кажут та я ешо і так кажу дайтя бы нагрішыли та так ту сползало тот декунок і шкода зерна Они пришли близше до декунта до декунка там была забыта дівка уй ой Тото што не вото міш мороз потіле была забыта дівка А тато єй познали бо них є гєй тата нарабляли бо ходили по хатах нарабляти жебы сме єщы мали Значыт вы ходили просто служыти до тотых люди якы тато там сужди тато там ходили робити просто робити жебы а він платил Давно вам далам на місти бы новеп молоко нор сомал того давил насли тіж по чужых селах коровы ви діти діти дасли коровы там жыли м і там дале зізди по всьому вшыткы рубили Шат не было ниєдного жебы лежал Но і тато там ся призріли до того декунка подивили ся же жы они знают тоту дівку бо щы колыбеля колоняй была колись такы зошуварі кошыкы плели такы полно там штоси было тато ся не дивили што там было Пришли там до того кума є така жыдьову і знате куме соєчова дівка там в моім декунку не жыла А з того з той хаты другой был такій маленькій пацаник хаті Вни не брали під увагу ж дітина піде штоси повіз деси Хлопец Яхлоні підвіток такій но може єм Мазяль Намківку мал може <unk> років може <unk> років о такі во Він пішол доми і так повідат же ту гых кобасяря є такє дядько і повідат же там дівка забита гіх дикун Но та і нич Тато пришли домів Пришли домів А за якысий час позберали в Зуйтя і підут до шевця Підут до шевця жебы понаправляти бо діти не мат з нім ходити то так не Боже се пішол і купил і уж машы м бо то было жебране все Пішли до шевця той шевз ім так каже Гудник Не хоты не ходіт додому я понаправлям і вже си возмете толзутя не будете другій разети Тато ся згодили добрі Але вышли надвір і дивлят ся же по дорозі ходит хлоп гет і назад Гет і назад а тато його та як троха пізнавали бо він до нас ходил та як до другого кінця там была дівка і кавалір і тоты сільскы хлопчыска там все ходили до той хаты Але но бесідни бо в другім кінци лем жыли і тато так кажут до того шевця Знаєте што не знам як Вам повісти бо такій потічок тюк така річка попет його городы жебы татой треба як не на міст там де хлоп ходил то треба перескакувати без тот потік Ци я бы м перескочыл тучыні бо не так того хлопа пізнавали того Івана О хто він был він был артизанці был Він был в партизанці партизанці был бы там кшеліс в ся был партизанці в ся лісі млоде в ся влісі Но тато А він так каже Гутник перешмарте перше Той мішок з тым зутьом на другій бік а тот ся рыженте добрі може перескочыти Но взутя уж было поремонтуване бо они уж так домі вышлим зутьом Перетато так зробили перешмарили тотомі тамты торбу мали ци што на другій бік а самы ся розогнали без той і перескочыли Як они уж перескочыли тот потік тоту річку то уж кричал до них Гутник гутник чекай бы тя так застрілю Но але тато влетіли до людскых городів до кукурудзы Іж так тыма городами аж до хат А там повідали Я єй ся не боял бо я уж там до кого небуд глечу до хата і ся схова Но але што ваш тато міг быти винен ци як бы Чысто нич ани ани ани тідко были винен же повіл там кума же там дівка забита То бо тото ся більше неч ани я ани тіж Але знате я Там бесідуют людми і про упа так про бандерівців якы там жыли десипу лісах Криівках і так дальше І чула є такє же Переважні до Лемків якы пришли гев не мали они нич не они до нас не мали так і то неєдно особа юж мі повіла же пришли Лемкы они не мали жадных претензий ниякы і ниякых Они в тім часі воювали З Москальом так з Москальом якомуністы Хто брал голово кул госпу хто был іщы штоси може якыси учітелі прислали такы барз тишы комуністы о том они могли з нима так штоси там то Але тоты Лемкы же пришли Я особисто не чула жебы з ниме мали досі Якажу я не чула то зато думам чом то властиві што то за дівка была забыта она ся вчыла деси І она єж іхала Так іхала на том де ся вчыла Я знала де ле я забыла де так до району м іхала є бы она ся там вчыла Но Хто єй забыл нихто не зна хто І чого Нихто не зна Але тато ім оповіли там того кух кобасяряк того кума же словечова дівка там в нашым моім дикунку не жыла А тото хлопя деси повіло ци дома ци де я знам де Но є потім тоты він был в патержанці тот Іван Але чуєте пришли тато пришли домів такы перестрашены Ти мама кажу та іщы мы а іщы мы з нами іщы жыла єдна родина Отака хатина была як дяк тота і на дві родины Ти тато мама кажу што ся стало тани ся не знало то што ся стало тани ся не здало Але вечер беруды повідают Каже ты знаш же я ішол очевця а той Іван каже кричал завном і кричал же ня застрілит Но але мы ся уж і пострашыли сме зачали плакати і мама і діти мы Але з шухаме римат хтоси до выгляда Вечер Нотеє Мама войне ходванцю не хот не ходбанцю не хоц на двір піду я Піду я мама ся пустили ты тато іх навернули Не хот не ход най ся робит што хоче а іщы гнас так было зо сіне на ґанок іщы ґанок был Тей роблят другы плач тамых в другім кінци тамтой родины там было пару хлопчысків тых з сільскых його колеґів тей вышол єден Петро ся называ Вы не в кочоплачете Він бо не по свому боятер по лемскы а мама кажут та хтоси гримат там до вікна і каже жебы отворити жебы отворити Чекайте чекайте не ідіт пішол він отворил ґанок а тот Іван стоіт на порозі За чым єс пришол Він го кличе на двіря там оповіды дже Гутник повідал же там там дівка того і того забита в дикунку А той му давай позовуха з того боку з того боку шо хочеш нього Та повіл тошо віділ А він звідкє решта знає Бо нашы люде николи не знали бо нас такого не было І тоді ся одчыпіл Іван я уж більше ся нас до тата не привязувал Уж николи Але ходил каждый вечер там до тых Бы іх там купа была в тамтым кінци там де была дівка был кавалір хто ходил Тоты хлопці сільскы тоты партизане там схацку мали но там верте вчыли ся і все в тамтым кінци Тато так троха побыли може Но та я знам те зрідны были може троха більше та кажут на ня так ся думают же я не знам што то буде Я поіхам до Свіржа Най придебы они ту мали брата мали сестры што Штырі Сверже уж ту были всі уж ту жы Я поіхам тіж до Свир Поіхаме што є то є іхаме там медже своіх люди Більше Тато пішли ту Свержа до стрыка струкого Зяли там дворідной та так дна швак дворідной сестры хлоп Приіхали што сме мали на фуру і до Свіржа Пікали сме до свіржа до стрыка а де підеме інди до стрыка на комірство стрыка сме были може і зо два рокы може і зо три Гна там засталом там така улиця є свіж свержек ся насыхот Нихто не зна нихто не знат Кілько винів назварты Нихто не знат нихто не знаты Кілько винів назвары занияти дукы Немс не дамес ти занияти дуты стати де ета зали ты нашы діди браты Дова знати де тазали Ты нашы діди браты Як сили тій даю Як на жырі картали кташ на жырі дальпа Но і так сме ся уж ту обшырили мы мали докомента на хату Мали сме докомента на хату но таку Красива хата мурована місцева місцевы там жыли але они выіхали до Польщы бо она была Полька він Украінец Не дали нам бы там зігродины щы якы сы были Засіли то нич Мос на таку хату што Вывезли на Сибірм Господарів за тых бы іх сыны были партизанці а старых положали на Сибір батьків на ден І нас там дали на тоту хату і так мама все повідає вань та придут ночы тоты сынати і нас бубіт Бы іх батькы на Сибірі амо на іх хаті Пришло раз вечер была ябін перед самом порогом і валка Няю зробили лавку там сме сідили а там сусіда приходили Пришли тоты два сыны домашні Тоты же жыли в той хыжы колискы так так так так так так так так так так так Іх батька на Сибірі они были гнісі Ага то родиче были на Сибірі зато же іх жы они ге Деси там в лісі Так так о і родиців забрали а іх діти были даси ту близку так А они были в ліса поде інде я знам де выли не знаме де были І они так кажут вы ся нас не бітено Жвы нас виділи будте тихо не будте тихо но і мы так там были І они кілька раз приходили в сусідві весіля бо они там приходили нас ци посідили в Нарвалці По тым ся вже вертают зо Сибіру люди Ноте ви тоты іх бесмерти Століны Хыбой то уж як рік може то уж по смерти Століны Хыбой но я не знам коли ся зо Сибіру люди пущали та е То уж была амністия по смерти Століны Но то в середина під десятых руків Ярока не памя ся там нецікавийо знаю а вам товды было кільку руків А я знам кілько Я не памят добре Но і зачали пущати уж до Сибіры тоты батькы пришли І пришли до нас там нає на свою хату на рідну они Де нашы так кажут вы ся лишайте добрі же вас пустили лишайте ся а мы підеме ци до сестры ци до брата на комірство а там дальше буде видно як буде Але они м не хтіли Не хтіли вони си тута на футори ку ци купили ци порожня хата была Вы выповіли же пришли родиче то тых хлопців пришли ґазды ґазды той та то є мама так пришли ґазды той хата ґазды якы в хыжы жыли жей рідна га іх іх было хыжа І они повіли же жебы вы жыли там далі та не вступали ся а они даси підут до родины Да они сык бы купили там на фут че купили че порожня была зсіли ся такота як на копане то не далеяко може два кілометр може і не хм І они ся там обсіли там жыли Там жыли на тій хаті там близко церкви было было была та хата і они робили весіля дівку оддавали тамты заяці І нас на весіля просили і няньом з мамом на весілью там были Не буду казало нам кривды не робили ани моіма ани вонима но А потім они ся выбрали аж до великы глібуч Аж до великы глібуєт ся выбрали і тамю ся пообжыли зусім зусім Але єдного того сына іх деси забили тум Забили го але го потім переховували Выкопали обого но хтоси ім повіл де де то девин там закопаний Е поховали го ту на цметери на нашым цментери Туде были його баба дідо коло них ту іх так того на цментери поховали а того а другого не знаме погнеска де ся діл І видити в каждой ситуациі можно быти і чловеком А можно быти поскудом А о такі правда В каждій ситуациі можно яку чловек поступити і яку чловек мудру яклоси а можна Быти такым же то невыгідным є тому не тому та ани было І видити як люде доправды люде Ту ся погодят якусы то якусы наветых так тоты тяжкы руж і рокы были Якусы ся погодят ся Роздумают ся як огодят То но але они не пішли на то духы будте думал не може Дувам дале хату і тут сидіте тато повідали та як мам ту родину Я піду до кого небуд на комірству а там дальше буде видно як буде як была даст але они не пришли Дорогы слухаче днешным нашым густьом была пані Емілия Бігуньок з дому Гудник Бесідували сме з ньом і о єй рідным селі Рихвальд гнаска оно зовися Овчари де оно вродила ся в <unk> році і одкаль з родицями была выселена два раз выселены до Рыґіньского Союзу Родили сме тіж і о селі Збірш Львівской области де по выгнаню потираню по поневіряню по страченых надіях вернути думів замешкала родины гудників Ну а в перервах днесній передачы звучали співанкы выконаню Аничкы чеберенчюк Деси она там жыє далеко в Канаді Тепер Але николи не забыват Украіну николи не забыват Лемковину і николи не забыват села Свірж де она ся вродила Ну то зараз мусиме завершыти уж нашу бесіду а на другій раз єй продолжыме До Свіржа прекасного і історичного села Же лежыт на полудньовый схід Лівола Вас запровадила Кырпан І попровадит вас до Свіржа Іщы Зас но а на разі виджу ся уж пізно мусимі ся престяти то оставайте З дороговы но і до стрічы за тыртен