70% #452 - Емілия Бігуняк з Рыхвалда (2 част), 21 V 2023
•
Опис епізоду
70% #452 - Емілия Бігуняк з Рыхвалда (2 част), 21 V 2023
Автоматычна транскрипция
Видам Вас милмы і слухайте при мікрофоні Анны Кырпан Внесках продолжыме бесіду в селі Рыхвальд в ґорлицкым повіті оно зови ся Луцяри Лем буде уж кус по інчому як минулой передачы я уж не буду оповідати о тім свіжы як є токраз село Не буду оповідати якій там давний замок і Квостел не буду оповідати ани о річці яка тиж зове ся свіж ани о озері Бо так сой думам же стеж глядали підпис інформациі в інтернеті і зрозуміли сте чом в тотім свіжы мі так ся вподабало Вера Кєд бы сте пришли то і вам бы ся вподабало Но і я не буду днес і зодужы повідати о селі Рихвальд на Лемковині Рихвальд Рихвальд є гласні так по старому называют його тоты кого Отамань выгнано Рихвальд а не олцярі Но што лишыт ся незмінным і днас то співанкы выконаню Аничкы чы Беренчык ци просто Аничкы співачкы родом зо свіржа Родина єй няня походит тыж з Рихвальда Но і тепер зас ідеме в Гузді до пані Емілиі Бігуньок з дому Гудник Хто слухал першу передачу то памятат як она оповідало о своіх дітячых роках в Рыхвальді а пак о выселіню родины гутників доряньского Союза а конкретні до села Іванівка в дулиньскым реґіоні Кєроградской области Як Лемкы тадель пришли то аж товды виділи якє то єст тото ряньскє жытя жытя радяньскых селян колгоспників Найсмільшых сли ся втікати од тамой і вертати на Лемковину жебы даяк прикручыти границу урядникам спрезентували сім баранів і дале єхали они яко Полякы якы выізджают зо Совітского Союза до Польщы Так родина гудників трафила до рідного села тато Іван мама Мария і єй мама Кристина но і діти Івана і Мариі Петрусь Анця і мія З них Петро найстарший він вродил ся в <unk> році Анна <unk> Емінієм з якым ласніг наскы бесідуєме з <unk> Надолго они тішыли ся же вернули з чужыны Домуів За нецілых три місяці тікачів зо Совітского Союза зімали і зас выгнали на схід Тым разом родинодників і інчы Лемкы з єй холод з нима трафили уж в Голичыну на схід Тернопільской области Родину Гутників завезли товды до села де активні діяла по війні украіньска повстаньска армія Ситуация ся розвивала так же жыты там для них зробили ся якысым млинкі барз небезпечну І они переіхали до Львівской области в Дунаю а товды і в Свірж де в тім часі уж зышло ся богато Лемків з Рыхвальду І родины і сусіды і знаємы вшыткы своі ту і лишыли ся они на все Як слухали сте радийо тыжден тому то тото вшытко чули сте в першой части нашой бесіды Але товды пані Емілия чуси не уповіло же в часі короткого прибываня в Польщы іх родины вызділили ся єй брат Петро лишыл ся на рідной земли Як Петро <unk> р то в тім часі мал принаймні <unk> але так думам же <unk> руків Хоц наша респондентка повіла же лем <unk> Же лем <unk> Но кєд паробок мал юж <unk> руків то скор ся можу зрозуміти чом так зробил чом лишыл ся в Рыхвалді Але што буду ту радити Ліпше послухаме што нам оповіст пані Емілия Бігуняк Але гірко было коли вас другій разы оге Та знате же гірко знате добрі же гірко было гірко не солодко Вы уж думали же уж вернули на своє Так так Моєж думали же там будеме вмерати Але шото з то од січня до марця І знов похід Знов похід Але брат ся лишыл бо ся нам бы нам корова захворіла Ґжешові Лишыл ся брат з том коровом там поляк каже же най некня ся зостане купак каже є такы біда не єж не мате нич Ноти із жели го мама лишыли з татом казали та ну та лис ся Петріс лись він ся лишыл потім іх ся корова выздоровіла то і Поляк подзвонил же як цете вости си коруву Але тата кажут та іщы най буде поіхати оба званьом так з воздвуйком єй приведете нас за тот час забрали другій раз то тот Поляк нам принюс єден хліб І кавалец якысови Тото была солонена шось такє до того хліба А ма брат поливія богроси я більше не буду Я не піду біль І так ся там лишыл так ся лишыл понині там то ваш брат лишіл ся а вас штырьох а нас лем четверо нас взяли пятеро бой баба іщы і баба Баба іщы были мамина мама Но то лино я сестра сме ту приіхали уж другій раз до Тарнополя А він ся бідний лишыл в Польщы але потім ту приіздили все на два місяці моім выробляли вызол все на два місяця він ся уж потім оженил а де ваш брат лишыл ся такой в своім селі ні в Гашоцку Нашльонцку ся лиш він та вінця лишыл іщы были теталті але тету выгнали то і він был із тетом теты потім іж был Но і так корову пригнали але тета ну тат ну на што нам было той коровы деє буде брали Ває такє Він юс ся там лишыл потім ся оженил робил на меліорациі як ся называє же поля осушу оратно Они жыли Малміцы Маломіцах Малміцах жыли і він ся потім оженил Юж мал жену потім мал дівку єдну поле они ту іздили все все на два місяці ой Мама там єздили з татом і я там была в них з хлопом і жым оддана была сме были і мам хлопчыска мал сіст друків та він це хоче ішол ся там бавити до діти до сусідскых то секазал до тых хлопчысків польскых та не рад рад по свому та чо так радиш Він по польскы не знал га они по польскы він це тарне рад так та рад по свому Вей то так іщы раз ваша родина як бы розколола ся іщы так же сме ся всі порозходили брат ся лишыл в Польщы а мы ту обі приіхали ту сме обі были так А ківсу ся років мал ваш брат як тугды лишівців Як ся лишал то мал <unk> років мал <unk> років І што не хтіл до світского Снязу Він был в Кырилограді о більше пові же він більше я гросий не буду Мы называли Росия нуматом Більше я гросий не буду Мого шкодували бо што то такє хлопя ся лишыло при теті Мама се повідали так ся єй дашто не сподабат та Го або высварит або гоєй выбє або бо то хлопчыску але же тата не тата наша была файна і то дідо єй хлоп він ся Петрусь Петрусь дідо Малконі а він такє любил бо тета так на обочы ні жыла за та як за містом они мали полен ім помагал ся Робити потім ся оженим а они не мали своіх дід не мало тай бы приняли зо слугу Та так го тримали воякы братового сына Ну так але же не мали діти не мали так же ім як сын Як сы Там они го любили Они го любили наша тета была файна така баба Ета єй дідо был файний дідо они своіх діти не мали Ета Петрох них был попля ся неложеныл потім достал хату бо наробила на бляховни ота його жінка на братова наша на бляхарни достали хыжу і так си пішли самы І як стріли сте ся Яка была тота стріча коли коли вы стріли ся з братом Добрі же серця мы потріскали Якій тот был даси рік Я не памятам якє то рік был Бо то найперше потім він ту пришол Догы до Свіржа Як уж як уж ся там лишыл женит ся там ся А потім аж ту приіхали але бо зразу не можна было іх стягнути ту Не можно было стягнути мом сіль робити йому візу же же він має гнас буде мало триманя буде мал все шому треба І тета ту была кілька раз і він Але мы все йому робили выіздов потім бо зразу не мож было бын так был та як за границом Москаль ся повідал А потім уж дозволили но то мы го каждый раз тукли брали на два місяці І як то было коли при ту пригож Як він пришол я вкажу было так як бы бы хата горіла так же всі плакали І віны братова до всі кілько нас было зараз ся родина посходила сусіды А не шкудувал він же ся лишыл Нє Бо там кого спо не был він сы пішол на державну роботу она на державній роботі робила Ратова Ну так Але ци не шкодувал же до іщы діти на <unk> рукак без Без батькы з мамы Но як Но без родиців лижну ся си Не шкодувал же же таку і змєжів Ня Не шкодувал бо придам Я не буду гросий жыл гу Я не буду гросий жыбы нас такого не было як гросий было І йому тото ся не подабало Поле пішолы Вызнаньом як пішол в поле а там в Кырограді Но то там нижны было лем самы бабы хлопів не было є баба кажда корову мала е коровом робили поля обробляли не мали ни тракторів ни ничого Солмом палили гній якысу солому і з якысом гнойом мішали з торфом тым палили Но нас такє де было Там была страшна біда Кывам тілько што пили а горілку гнали з бурахів Я не знам з чого Бо знал же там нас доль поселили Іванівці до такых старых двоє люди они не мали діти тіж Але там долго так не были А та мали обрако все вшытко а кулючого тота Іванівко кулючого близку куликого містачкы Рыгорівка село было Ята та дулиньскє было выдале район был долинскій Но так я села де там знам Але такых парусів такых вложе нашы люде там были якыса грегорівка іщы якысы были села іщы там нашы люде были бы сігєны село Хыжаны Злізы Но родиче были задоволены же пришли жыти вы Свіж <unk> Были задоволены моі родиче за то же они мали ту всю родину Зродены были ковалі зродены были бароновскы зродены были Не занов якы нашых было кулупа бо тато мал три сестры ту мал брата а дво рідных было дуже Мыту мали всю родину і в Дунаєві ага і в Дунаєві А Мама тіж мала родину ту Моя мама не мала родиной новы дві хаты Гарано гарано мала мама одворінду сестру бо моя мама была єденачка не ма інжы ни братів ни сестрів не ма никого Но І локармы Но то тых дві хаты малин але они накопаны жыют Стары погмерали а молоды сут ту накопаны щыш ма ся все дородина маме і о нима Сме поіхали на Ватру до Ждыні Бо я сядиль ішла Я была єх в Кыєві Я была сядил деной ішли ту гнач ксьондзы автобусы брали Я была аж зо два раз в Кыів Я была сядил по Чайві я бы <unk> раз в Почайві Гові Почаів такі розбудуваны не знам ци сте были Якій там розбудований по чаів Бож была єм Я ся одышла Як сме пришли до Польщы на ватру І ганямали там якысы папіросы Жыдаваты там продарут ногі та продают нараз тамы Бо там продавали А я си так стала на млості міст был де ся єде такій старший хлоп має черевикы звязаны шнурівками докупу два аєде блосы сподні підкочены так высше черевекы так безрамня Але я так памятала же тук зверже гнас такій хлоп был Лемко Він єде уж так пришол близче але він познал же я неє там місцева нияка знате м і каже мі слава Ісусу Христу Дия слава навікы Богу Як ся мате здоровы він так сте выкаже покус ци вы здорови Але я виджу же вы ту немісцевы Яварівно тачобосы єдете А єм каже іду іду босий бо єм си барз ся тішу же я м на свою рідну землю стало бы сима ногами Каже барз ся тішу же я си ту пришол і я си бы сима ногами на свою рідну землю стал А я на ватру ходила і тут до Тарнополя ходила Дейно єхали я ся дліж До Почаю сме ходили Бескід Іщы пішкы зразом ходила за Москаля а потім ужы ту ксьонц наш автобус ся нанимал і сме іхали Же там ся по рускы Всє по рускы Но може уж тепер не буде по рускы Но то хто зна хто зна як не можу ту не можут дати рады в Кыєві Ну то ма ну так но може може уж тепер лимало ляхами з тым догну може може вкінци не буде Бурбозю дай оберні жебы вышло так як Господ Бог покєрує жебы так было добрі Жебы так было добрі Но і тепер зробимо музичну перерву най нам це співат Аничка Чеберенчык А я лем припоминам же сме в львівской области в селі Свірж лежыт тото село медже Перемыслянами і Бібрком в Прекрасній околици но то прибываме в селі Свірж якє вшыткы знают през давній Замок І мы в гостях Ци то унос в Густьох Уж другій раз пані Емілия Бігуняк з дому Гудник родом з Рихвальда того Рихвальда жегнатка Олцяри Послухаме сой співанку і при співанці зас вернеме до нашой ньом Полетіл на кресвітай як вітер што хонелітат гей гамарицкій крам же митям моіх хыжок лем же митям моя хыжы поломля Пойнс плепельника біда не мож над закровит стріба гей мущы іх кацгда Лем жалюми вас моі верти лем жалю вас моі верти дз леге нигі ниж Ой жальми вас сойти стилі што маслеком безтизими вас войно ци бым войником войно си бым воіком го медицкы вікро жальмитя моя сперано де же єс маміч коминяньо гойми хоц над мида не поікам хоц над мидан не поікам гордиц тебі край Вы повіли же ваш дідо был в Америці Был был мойой мамы тато мойой мамы тато і там ся лиш был выслал дідо поіхал до Америкы мала ся лишыла в жывоті Дідо в потім выслал бабі як ушы в карту ци як перше на заток то фльо карту то баба не хтіла іти і баба не пішла до Америкы Ідознов ся не вернул до рыхвалта І так там ся дідо лиш Америці потім хтоси повідал же має якусу жену там баба не пішла І так мама тата не виділа не ани таты діти дів Оє такєво А баба не пішла баба не хтіла піти до Америкы всю Нераз зразу як дідо писал то не раз оповідал же там ім якысо зрыхвалта Пекла хліб варила бо люди за границом колись были вкупа люди было за границом Ти низ ниґде ся хліб не давал Се был нефайний хліб як пекла Ди о ній кажут марин Може ты за дуже місиш вымішаш кіст та де я два раз три раз болтнуй ся Него не давай ся з нього зварити выдва раз три раз блудне І уж по параді зато хлівни Все сміяли з того гемари Та Боже за дуже місиш але то дуже дуже Ні два раз три раз былутной Ой Боже Боже Яла то вмі бо я по хлопіх обмі мал тьотку дворідну ту сверже Тая все як они до нас ішли вечер сідити та єсе дідуйно запоріг діду дашто радте з Жыхвалт Здрыхвалте ты дідо мі што небудо повідали Ой Боже Боже здрыхвалте ся мі так памятат як на великден нас ся обливали на Великден А як бабы была баба наша на такым горбочку мали хату Не А там решто было та як поля але таке нерівне такы горбы былі де я си там сіла і сіджу Дивлю ся ідут люде з церкви Такій ґвалт на дорозі А то близко од дорогы было Лемєнна хата была і зараз бабина О хлопчывска взяли дівку з лапали і за рукы за ногы так і гріці мочыли та ґвалту кричала жестра А я лечу до хаты бабу бабу своти ле што они там роблят они хтоплят якосу бабу хтоплят бабу То смішно было А взагалі памятате тот Великдын Якій том был Воликдин Голиси Памятам чойніт мі я пару раз была на Великден з церкви Але гназда нас колиси назнак цим не просили куму і кума Ни просили десят кум <unk> кум ІІ Тай близка лем така близічка родина решта самы кумы были Дек сте пришли до церкви самы нонашкы были гі І кажда нонашка яйця малюваны давала на великдин кошыка посвятили і кажда нонашка хресняту яєц то пілко нам мама на того не мали де класти Маскы то гнас брали по дві по три Святити то баба несла кулошык такій Мама мали такы на два ухы мал ручку і два ухызык она чувала то велич кошычыску был а ей ей три паскы Но то паскы мали такы ілняны плахідкы до пахідкы то брал хлоп на плечи до церкви З церкви тіж там там містеры посвятили Посвятили та так памятам же раз ішли до нас коло нас сусіде коло нас были мы были там на футори але іщы в вернах іщы люде жыли там в поли Но те іщы те іде баба напереди кричыт Марин на мою маму Ходте а мали сме такого кугута чекусол Выскочыл кого хлопку на плечы і го дзьобот по голові з довірню з паскы на плечы Як мі ся все памята то одвелиґдей якоси того когута згыгнали з плечы І так сме пішли вшыткы до церкви Ониж почекали Так ся ми тот велик ден памята А як рыхтували ся до великодня якій был тот страсний тыжден Ци было такы остроже так постили Ой постили нас постили Як нас люде постили но я Не зіл нихто ни з молока ни помащене ни нич вар З капусты капуста бульбу пекли як мама нераз зварили подзямили і є такых глуокатульок настискали І оген підгорнули під бляком бо ся патиками палило підгорнули оген на єден бік а тумали таку бляшку і тых катульок накладали до той бляшкы під бляху і мо потім ци зваром ци з капустом ся іло Не дне а был такій нас хлоп же так плостил як зіл жывний четвер то і важ як паску посвятил Ани в воду не пив нас люде постили барз нос так не было і постари може істи ой бы малий може істи та іли маленькы такы діти што іщы цичку щали же дашто ім такє давали маленькым дітом а такы більше всє постило все постило Цікавы дня в жывный четвер было якысы звыраі страсний трансвер были якысы звычаі в тот ден дашто было Ци просто люде прятали пред великодньом то што нас дуже не робили ничым Нас дуже не робили нас дуже не робили нич Нече такло гріб заложыли всє нихто ниж не робил яйця малювали Но гріб заложыли то піднех пятницю А в четвер нох четержывный четвер бо то рыхтували з церкви приберали в церкви рыхтували До Божого робу Нехто нижне робы яйця малювали пятницю Я так влоском лем пишу я лем так влоском А того року я уж і не малювал Бо мі ся рукы трясут я уж не малювала малювала во дочка Анна сама А я повідам вчыйте ся бо по якярух то не будете малюваных мати Но але м я си писала все я нераз писала і з сусідом бо як в пятницю што інче любил Запалил ом сило гас при нас ом си такій блят бляху єдинєм си візґру вступили те я ся писала они потім поприходили Анна Пришотий До фарбу попущали уж были готовы А яку мали форбу Мали ріжну виді вышневу і зелену синю і жолту всяку мали А того року десых цибули ню цих тіж малювала Ой нас ту была баба жерыхтувала яйця малювала та бы сте Бы сте были очы лишыли Она вшытко на тім яйци намалювала Ой то вартало видіти але ани єд найнижей обі вмерли Обі вмерли вона як намалювала яйця то бы сте стояли дивили ся і дивили безкінцяє заяйця капусту траву Што на світі ям повідам а то яйце такє было кроз сот але найбільше чорном фарбом малювала А я чула же я чула такє я не знам ци то правда ци неправда Але я чула же коли є чула же коли Лемків выселили же товды они не хтіли жадной фарбы брати до писану бы іхнє жытя было смутне і брали чорну на знід назвых На знід назвых нас малювали ріжны кольоры яєц ріжны рівы бурачкови чыі ружови і сині зелены де а тото памятам Але ту як сме пришли А ту як ні то так малювали малювали такы ріжны фарбы А ту така баба была єдна наша сусіда дея там з дому Сусідка то она найперше ся рысувала ся о лукы обулком ся нарысувала а потім мала якысы такій Купа чолок же си грівал віскім по тім по тым самым писаню о нас рысувала тым воском або а наша мама се ходили до Львова до нас такы окупували фіранкы такы паперьовы бо не было грошы так як тепер є паперьово айшра <unk>ладничку Же ты фіранкы не выкідайте дайте мі ні а мама купили друго новы новы Лихден А она тото де были лем помалюваны тоты фіранкы ріжныма фарбами такє во на тім папери І она потім Брала ліпила одрывала помачала і приліпляла до тых яєц якє там намалювала ци квітку ци ношо там было намалюване бузько мал червеногы мал будьоб крыва чорны з білым но ріжноту Ям повідам як бы сте тоту персанку виділи то бы сте повіли то є страшной праці барз чек барз цікаво барз Але мама се і тоты фіранкы давали а мо іщы не раз домішкы жыы зерна бо они были бідны такы Были такы бідны тоты сусіда наш Там лем все вечер ся сходили якы дівкы хлопчыска там танці заводили там так ло там мама нераз повідала Там така стара баба была старенька мама нераз она была до нас хос та ходили всі сусіде мама нераз і повідаєт сусіду як бы м си взяла мітву Ди яб іх цілу ніч слухала жебы они мі скакали по хаті а я сідила на постели Ям кажу святу правду А там не было підлогыно земля а баба си сіла так вона вона почіпкы таку велику плахту вкрыла ся і так выдримала Ґавалец ніч йой ой сусідо танях нах гуляют таня гуляют ба ма ма мама і кажут сусідо высяй порох зіли А добрі знаєте же як гуляли то порох даєшол м Ямогулювали так Коли ж так было А те тото як раз тоі во нашой завклюбихы Баба баба бо я памятам як завклюбиха іщы в жывоті была Я памятам іщы як она в жывоті была єй тато грал на скрипці а мам казька така сі Ну Они обоє ся деси в Німечци не познаюли але він тіж был з іх сторін з іх сел Той тато Я памятам як ся Ганя городила я все помнят Е так Вы як нераз на свята Як взял ся віддала та я юм мыситу купили хату не ту напротів школы там Моси з хлопом купили хату і сме пішли там обоє Но то они як пришло на щедрівку щедрувати то сеганин тато зо скрипком Мама тамты сусідкы нашы ся ходили моім дітом щедрувати з музыком музыком а я віс ся рыхтувала жебы м іх погостила Кликала м до хаты кулись было цікаво Я была не така як тепер А тепер што зроблю А вы бы якы хтіли бы быти Я бы хтіла іде Я лем бы так хтіла жебы м могла на ногых своіх входити І то правда більше нич бы І правда і то правды бо то нич не хочу більше ани русино тілько жебы я могла на ногы своі ходити Но а як выхаті можете кус убити кус выйти вы можете але ледво выду ботаня ногы боля даво выпіл такы порошкы од болю Выпіви і троха посіджу а потім так троха Але так трошка затерпна лишо як одходит то так боли дже боли А я іщы о так Має сіст курт та єщы так вым мушу велі старано до стайні куры выпустити вечыр закрыти нераз дахто іде каже Чекайте чекайте м ам відкрыємо Віде хто небуд хто небуд Двомаю сусідів через дорогу такы добрали то чужы люде Чужы люди унеси ту купили Пропоминам для тых хто лем тепер влучыл наше радийо же сме Львівской области в селі Свірж І ту так ся стало же ту власні в тім селі замешкало дос дуже родин з Рихвальда Жаґнаска зови ся Овцяры Но і пришли сме в лості до Емілиі Бігуняк з дому Гудник Якы в <unk> році родили ся в селі Рыхвальд а більшу част жытя прожыли уж ду в селі Свірж Бесідуєме гнеско і о долі родины Лутників і о звыках традициях і споминами тыж по жытю до выселіня в селі Ругвольд Зас заспіват Аничы Цьоверенчык засв до нашых бесідности ся поглофноти яскій Стайні любогій тідно цінно огі вели дни гмі Ангело Співай чест його піддає полідского єм Видли в чолобіче з Рождества од Кристоского Вірта до спаса Душного Інжы Бері Ячийста Можа Небіста Христа з ложыла на асіні На світі дні ЄСрадіі Єпог народи ся на амниі Анггелы співают чест його піддают погу і дворцом свого Єму Ликуй чоло бітця з росест па Христос бовір та спасе дошно І лем кажы і Ангел ле спійвают чест його му піддают повідцем свого єм Лиєкуй чонові чез Рождества того во Христо звові та спаса дуж много і він ним болі вражыі І може іщы два слова іщы што іщы з того о рыхвалду вы памятате то тепер о чари так но што іщы вызагай выпамятате з дітячых років Што іщы Ци Вам памятит ся тота хыжа ваша ой памятат Ци Вам памятит ся може як свята были ци што од што вы такє можете спомнути тото што было іщы там як Лемкы одповідают іщы вдома Так нас дома было Нас на святий вечер нихто не вечерял сам нихто выло там ци дві хыжы ци три хыжы ци родина дака ци сусіде єдны до другых ішли на вечерю Выкликали Вас і другого сусіда третього разом повечеряли вышкы бо нихто не мал тілько жыт жебы мал ґатакых люди на тріхіміі Брали єшли ідеме до вас Вас повечеряли наколядували ся пішы сме додруго цілу ніч ходили діти на плечах носили і так ходили бы были діти маленькы і ріжны я бы то было барз цікаво Барз чекав Іщы як ту пришли то сме ся іщы все ту брали все не называли якы называли брати ся На вечерів Брати ся то значіло брати же о мене ні долаз вечер Но та не вечер ож на святый вечер і дві три хаты обышли то так называли мы ся брали там мы ся брали там Додали значыт пішже лішли ліжадут на вечері м то так называли же ся браты Боже не розме ся і змучыли сме ся бо чобоні Гмы был може вас такий ы Звык же было на святый ветір в даякых місцях было так же Лишали но тото сіну солому і на тім спали спали клали ся на землю а такы зеле землю і наше догняньо єщы гыше єщыго жнева Околотів такых на як молотили коли си ціпами молотили є коли си ці ці ці ці ці ціпами молотили Тато такых околотів навязали поставили а потім во на святый вечер ішли до хаты Бо найбі на щестя на здоровля на тот новый рік жебы вам ся ліпше жыло як в то рік от там І около тот стелили по земли сіно на стіл то лят ся обрусиком хых крывало на кресла нихто не сіл жебы не сіл на голи лем на сіну лем на сіно так Но ге мы потім спали на тімы на тім на тісоломі кырули о подушкы під головы заголовок наш кажали не буде ґасти Заы ну і кєсы ы пристерли ґладу ток акту пристерлена На бы тоту солому заголов ізверка ци перена ци колись так клоців не было і но люде мали перены Мы самы мали штоси штырі перины м а тепер єм ся зробила такой роков другы гу на крыів і такым ся кры а перины там сут Але я мала заголовків штырі такых же якых Бо тепер зас інакше є там порозню інок дивано як придут розпустят тіж там нисто а не поставиш не нич А я коли смала там два ліжка істіл то як си постелила тых дві ліжка іщы наверха колоч жебы был пруг Як єм си простиньом застелила зым капом зверха і тоты подошкы то до землі довалы доставали а ясічків сме мали може такых маленькых може з десят А тер ся порозпущала і поробила дітом заголовка а колиси но тоту тиш повідали Ясік Ясік ци заголовчык Маленькы бо то такы маленько за головчык заголовчы Оловця За головчык за головчык мы такы Ішывали Боже шла ся навышыла Матко моя боска а тепер все А тер голь вышо тепер на што той парады позостелю єди ся Ну інчы часы были Так ми повідают мурскы бабы вам ся здає же семнакла Тепер уж інакше Вый такє Ей ся не вызвали тоту што давне што з того давного цінне добрі ж бы оно ся лишыло тоту што цінны Та от тото што знате Но ясне ся лене то ся мине Ясне же як была якасы стайня а можна збудувати ліпшу ну то мож збудувати Але наприклад як были якысы цінны річы од вашых родиців і вы хочате жебы тото як памятка было то най бы оно ся лишало так даше ся понищыло ся бы то бы мы іздили туда сюда чуда сюда все м іщы Высокій мостецьокына <unk> Новысокій мостецьостена ани травка ним косифстерына аним травка неткоси рытена ани травка нет косистер ани правда не в котристе Жепия тот мастерця Ґордлендовыва жепия тот мастерця Ґораныя Отрафні выциплю ватопия Отрасні цифруватопия Отрафнів цифруват Червендуй пижысляти Червенну пиво розыслядил Мухкышня вепроба тет муткышня мой мепрова ди Муткышня мой мепрова тет мы ма выпровади Высапкы мо травтаныфдена ани правда нит коси родина ни травтан косиферденна нит трам нашы так рахували сыня та як пципольскы свята ци што каже нихто не зна чыі важнійшы Ци нашы ци тоты то мо николи наш мы николи не робили такых гробіт ложебы січку різати дырва рубати та мало по хаті же робили м а так николи не робили Николи николи я не памятам жебы робили Осе сме повідали же нихто не зна якы важнійше А тепер хочу такє знати а іщы якысы такы більше свята ци памятати може Русаля А може а може Яны Васповідали Русаля Русалялов Ци тусь памятати ци памятати якысы може може звыкы были може якысы кысы традициі з тым звязаным Ні Не было такого ничого просто ішли ся до Цер ишли ся до Церкви з Церкви пришли лай діти ся бавили колохаты Все сме співали русаля русаля пекли мама паля до паляте масо жебы м гуси пасла на моій пізні А якы співало яка є то медия Русаля русаляк пекле мама паля до паляте масла жебы м гуси пас дак ся діти бавили То діти бовили ся власні на Русая мали якысы забавы ци якту Нє ніє так Ва сусідскы діяти ся пошкодили тай так шы всяко А на Яна было якысы глас было такє же палили субітку ци як вынят не мали не мали звычаі нітне мя А іщы такі звідам колиси были тыж ріжны традициі коли першый раз выводили зо стайні худобу Яр Як было уж тепло тачы як выводили ци на Юрія ци Но было даєк же штоси при тім робили бесідували Лися ци што Нє брали як ло мали пущати на поле брали свячену воду покропили худобу і аж так выпущали на поле Аж так выпущали на шыри першыраз так так так так так так так так так так так А так діт Ой Боже Боже Добре Нокрем ґаздівкы люде чым ся занимали Ґаздівку но то мали поле там мали тото ясне А окрем того были якысы дахто но был якыйси коваль был іщы хтоси там а іщы ікысы были рыбеслы В наш господарком ной ся занимали але чы деси Забыла м якє село было то не село было то боту за Ґорлицями был двір Паньскій То там часом люде ходили на роботу до того двора гу там си зарабляли гу А так ні решто все з ґаздівкы мали лісы возили дерево продавали а сусідны селы выповіли же в Ліщынах же там были же робили з дерева вшытку Но тыжкы там дащо тотатом Доґорв зложыли продавати до ґорви зложыли і продавали но Доропеці нас сема молодили перед святы кошелі шыти на велик ден же бы сме мали тамю до ропойці Бо там кравчаня была така же і вышывала і шыла Гм так так А што якысы были особливы тоты взоры ци што штоси быта што же таке было же вышывала нам ту Гляд але глядям шыла не Христом Но глядам кышель нам вышывала ту комиры мышыла нам то нас мама там водили ся до ропеці до той Кровчыні Зато я знам то цікаве Та уж цікаво але видите тепер нашы як будут так за нашы Лемкы всі вымрали стары всі Ножнем ся такы то што молоды уж тепер інакше они уж не хоче ни по лемскы радити ни нич а видите коли ся всі з Лемків сміяли Лемкы Лемкы Лемкы і ту сміли ся і ту ви А я так повідам тепер видиш я нераз во своім кажу Лемків цілый світ поважат цілый світ якій є Шанує І шанує є поважат Но аякже Яка жало ся так што дате лемківском мову Но зато же были такы тяжкы часы може і зато Же было такы тяжкы часы же такы докучали молодым было молоды тейкы Лемку Лемко Лемку Те ся старали не радити по лемскы І ту селі было такы были были было іх полно од місцевых Місцевых Но а што як вас привезли ту і ту посили но то што што сме мали зробити ци уся жыло і цу ся жыло най были стары люде хто же моі баба знали по украіньскы родити Ани Ани вас мы може были не зрозумілы акличны Вы оповідате доколи там внукам ци ци пронукам То они ани не вірят Я не віднераз оповідам як ме ся намучыли як ме по жебрах хлодили як хтіли сте єсти мусіли стекува ся жебы вам дал кусок хліба ніч сме приіхали тількы світ не было ницвого і не было грошы жебы сте си полетіли і купили га то не Ой бабо ой бабо тато ся уж минул Та дай Боже жебы ся николи не вернула така біда жебы ся николи не вернула Воє такє Але што зробити Мусит пережыти людина в сяй добрі і злі выівсь Добре Я Вам дякую бо мі цікаво было з вами бесідувати якы вы уповіли і буржытя Вашой родины Ой жытя ді цікаво слухати вытоюж істориі такт В другым моім слухайці уж другій раз нашым густьом была пані Емілия Бігуня з дому Глудник Бесідували сме з ньом кус в рідным селі єй Рыхвальджена сказали ся Овчары В Рыхвайді пані Міля вродила ся в <unk> році І одтамань з родицями была выселена Но і радили сме тиж о селі Свірж Львівской Области де по выгнаню Пу другім выгнаню з рідной землі замышкала родины Гутників Но і на тім мусит гнаска уж быти конец але то не єст завершыня нашой бесіды она буде іщы продолжена но а гнаска уж пізно і мусили якоси скінчыти До Свіржа села же лежыт на полудньовый схід Ольлова запровадила вас Анна Кырпан і попровадит вас іщы раз Нопер прастями ся прастями ся жебы іщы раз ся стріти оставайте здовы і до стрічы за тыжден