70% #453 - Емілия Бігуняк з Рыхвалда (3 част), 29 V 2023
•
Опис епізоду
70% #453 - Емілия Бігуняк з Рыхвалда (3 част), 29 V 2023
Автоматычна транскрипция
Вы тым основы моі слухаче при мікрофоніі Анна Кырпан В насій передачі як і двох попередніх вспоминами о селі Лупцяры селі в ґорлицкым повіті якы перше звали ся Рихвальд Лесні так по старому Рихвольд называют гу Лемку якых одтамаль выселили Богато родины Лемків з Рыхвальда трафили до львівской области а конкретні в село Свірж медже Бібурком і Перемышлянами І зато мы гев і пришли зато сме ту і зас бесідуєме з Емілию Бігуняк і Дому Гудник О попарадных передацях пані Гміля оповідало Юриі Селій Рыхольд і о высііню і о тяжкых першых роках жытя во Радяньскым Союзі То істория лем єдной родины але вер того материялу цілком вдало ся бы сформувати сюжет написати добрий сценарий а і створити фільм лем же на я не знам де до фразы тухували ся тоты лемківскы сценаристы режысеры чом не скорыстают з того материялу якы фурт пропонуєме слухацям в нашым радию Бо зас і зас Лем фм звучат істориі окремых люди і родин істориі сел фактичні части істориі цілой Лемковины В родині Іваны і Мариі Гутників было троє діти Петро Анны і Емілия І власні з ньом том наймолодшом дівком Гутників гнеска бесідуєме Петро вродил ся в <unk> р был найстаршым іщы єден братик Михал вмер маленькым іщыл дому Анця была о штырі рокы молодша од Петруся а міля наймулот ся она з <unk> рока Оно писує выгнаня з рідного села яко обовязкове для вшыткых лесні так подали тоту інформацию селянам ну і част селян писали ся на выізд Лудникы і інчы родины з Рыхвальда трафили товды ґожно повісти центральну част Украіны до Кіроврадской области По кількох місяцях ци руці част з них спрібувала вернути до Рыхвальда гейбы яко Полякы якы выізджают з Реґінского Союза Фукус ся гейпив доле Путникы пробыли в ріднім селі лем нецілых місяці і змушено іх зас іх хаты в совітскій рай Лем же Петрусь спротивил ся Бо того раю Юж мал дос Він лишыл ся в Рыхвайді но і пак был депортуваным в часі акциі Вісла на захід Польщы Тымчасом його родиців двох сестрі цюк і Бабусів Кристину Мамену Маму завезли як я зрозуміло з оповіди пані Міні на схід Терпівской области За якых три рокы моі одтами переіхали до інчого села а пак уж на все до села Свіж вы Львівской области В західных областях Украіны не одраз всяди запровадили когости як дотепер хоц і при совітскых порядках але якусы ґаздували ся на своі гібы ту Свіжы путникы уж мусіли як і вшыткы мешканці того села вступати до Кольвоскы Єдно в селі свіже было добре жыли они медже своіма медже близшом і дальшом родином сусідами тыма сусідами іщы з дому бо як повіли єм зышли ся дум дос люди в Рыхвайда Пришли они на місце польскых родин якых повіні высылано до Польщы і за мышколы медже місцевыма Украінцями О і богато років минуло покы родина лудників дочекала ся в густі Петруся А пак приходил він уж зо свойом родином так часто як часто лем годен был прити Іщы більше років сплило покай могли они поіхати до Петро Ґусті а пак і до рідного Рихвальда тыж лем Густі Но а тепер прошу до слова пані Емілию Бігуняк з дому Гутник Просиме слухати Я так памятам матко бы з комама з няньом пішли до ґорли ци нас троє лишыли Петро Анна і я Він колеґів си зараз прикликал Сусідскы хлопче такє як і він Пішли до стайні взяли си то няньовы ліцу од кони порізали поробили си обкутя до нарт ха дото я вид є што оповідам тото ім нераз повідам гы поробили си окутя по сізда поставали на нарты пішли няню за якыс час глядают бы ся ім ци тоты ліцы порвали што Іхочы ремонтувалі Так Петрусь Ди не виділ ци выно на колику вісіли штайны не вымали такій коледжы тото упряшы вісіла порозпряли ку Я не виділ Я не виділ Але мы потім як сме были на нього недобры як дашто нам зробил злі повіме все няню Петро То ви нас ся тряше бы сме не повіл жебы сме не повіли бы годи Били бы м дал колеґам на одкутя і собі іщы ся ложыт Добог А зробили се раз гойдан кухаті перше были траґарі і полава деревяна і так не было як де Оповідали влайданка ци Колысанканка Колысанка А был так зуб забитий нераз нашы лямпу вішали там якы ніж ся світило Бо не нам ме як зайопішы до той великой хыжы од села од села то бы все виділи як тета наша достайнішла з лямпашом а тета жыла може з <unk> кілометрів од нас Далеком но гет і тато го ага штевка наша пішла до стайні бо з лямпашом пішла мы лямпашы мали же же не жаду вітер но я зном зном Тепер мі то дзяд Ірчын жабрал Отале лямпож бы я тіж мала лямпаш лямпу сьо вымалювал вшытко порыхтувал а ну і што І якы тоту колысанку колысанку Вязали там шнурок такы долгы ся колысалиска Іраґари На той зуб де был там зобитий жем нашы лямпы вішали но а мы обізанном ходиме есе А повіме нашым не придут з Ґорлиц А повіменьой лемк з Ґорлиц придут Они давай зо злости нас мене положыли на тоту колысанку як ня заколысали жем зомліла Єм землілаш марили ня на постіль обляли ня водом на постели по перинах мама пришли з дворы З ґорлиц они зразу ся не ішли дивити нич там ідут на вечер стелити спати Діти чого Перена Мокра Каждий ся позерал і не знаме што зробити ци повісти на нього Мы не знаме чого діти повістте бы будете бити повідайте бы будете бити Ди потім я повідам то положыл ню Петру на ковосанку а потім Я не знам што ся стало і я не знам хто води на ня на льом І Петро достал а ся курило ма на три терена на двір А жебы тя такы были і діти зуфалых А як пішол дагде то нам дал роботу є компери на скрепте жебы боя мама придутже бы уж были готовы вечерю зварити но тай мы скрепчем обізанном сіли сме си під выгляд Єй шором складаме на вікно так сме мене складали што з три шоры є так повідам выстарчыт Яс обобєден шор мала зняньов другє а Петро сам зіст Я вам повідам То так нераз было і смішно і грішно Мали сме кохыжы березину корже така ле то была та як наша на нашым поли березин Але яснува на яр на тых березовых бруньках такє як нюл дві сіло як по дощю такы муло каплі такы Было же мы ходили тоты догорняток зберали меду сме с Ой такє дітинство было Нас єщы так было чуєте нас люде мали худобу але не вшытко мали в поля де мали поле мале кошары мали колибы і там ходили Но є пришол на вечер подоіл і домів молоко брал а худоба ся лишала і пастухы ся лишали коли бы ночували Та я памятам око нашой хыже там купа такых было люди купа люди же же мали коли бы кошары худобу Не гнали домів на ніч ном приходили вос дому пришли ци приіхали фуром ци яґы і подоіли поробили забрали молоко доміла а пасухы ся лишали іх коли ли бесідили і з ім принесли все І так было видні выгіднійше ціле літо Ціле літо не гнали худобы домів Та я памятам тото добрі так даку гіднійше Та коне подиіли подиіли а паштухы ся лишали ім принесли всю А тот єден хлопчыскы сусід припіл клозу нас на своім поли Але близко недалеко до нас інше до нашой берези А другій сусід так мешкал троха од нас высше за нашым польом Ей волк пришол Берекозу а той сусід кричыт Пе петрусь Петрусь волк берек козу Петро ся подивит на нашы козы сут Дома А потім кричат на того Штефана на того хлопчыска што його коза была Але як волк роздер козу ніж тот хлопчыско долетіл м роздер козу взял си на плече ішол до ліса Тоту козуж не жыву все сме ся сміяли потім Петра Пелью і козу по Дзінґу сову Козуй волзю Коли же волкы были все было та і тепер сут та сут і тепер сут Але мы так на поли жыли так во Зо селом теє там было гірше Воє такє што зробиме Шо зробиме на цмантери не раз тако як сме си ту радили я уж тепер была доросла Де си так полнераз оповідам дума до слого хлопа до знаш ваню як придеме до Рыхвалта і я піду на цмынтір Я найду і дідову Могылу і Михалову бо брат нам вмер маленькій Я так буду єшла то я просто приду на то дріб А мы як приіхали до Рыхвалта як сме пішли там на ватру а потім сме поіхали до Рыхвалта Рівно як на штолі Ани єдного гробику неє Чыстічко выкошено чыстісідко Хєвайво і діда єйба і брата як ту так рівно як на тім бо австрийскій тоє цмонтір был тоты чысто было тіж Якы вам было як вы тоту ну вшытку як перешли ся по селі по кількух роках як вам то было так ми то было же здаґєв сме пришли як до Пустині гад было мало што уж нашых старых хыж Бы ся порозвалювали бо нас были хыжы вшыткы деревяны в селі Было дві хыжы муруваных Зцегы решта было все з дерева та і ся порозвалювали але чысто было всюда поло кошувано чыстіцько стояла шляктуз там де худобу різали перше Церков школа і кооперативы і іщы такых пару хыжы я іх та як знала чыю они є Але сме Е мі зять малу там три браты рыхвалті три браты його там жыли і вуйко там желали луйко і жмери тета А тоты бра і брат уж єден тепер вмер іх два лишылті Но то він пришол і він побудувал ся напротів уличкы такой де моя баба жыла мамена мама звідкє мама моя была Мы так вышли з машыны з Легковой Я так стала і так ся думам та то така нова выличка на ноґівку бо там называли на ноґівку на тоту уличку татам на ноґівку Я ім повідам тому Михалові А то не я ту на ноґівку Та на ноґівку або одкаль знате Но та знам бо я ту до бабых бабы жыла До школом ходила к зимі Но то бабы сме были денос там хто водил на кычеру Нехто Яка жона дутака липа велика была Він каже тота липа уж впала мы зрізали але там молода росне росне А він тото всього бабы не взяли там си кошару побудувал він мам може з дві сталовец Той женю Іщы раз мі повідсте хто то мого зятя Уж тепер мого зятя так мого зятя браты Три Ага были грыхвалті значыт они вернул Уйко был в Німечыні Агани Уйко вернул з Німечыны і они жыли жыхва Замешкали пак іх выгнали Я не знам як то быщы ся раз зо Шльонска вернули циві там ся такы мі же певні же вернули ся зо Ш Я ся бурдую взятя потала тепер як то як приде добів зо Львова Ям же быти же же же же вернул но же є ся вернул но то вікла же віченом вмерли А тоты сыны ся полишали Там і дівка Марина але Марина жыє ґорлиця Дорогы слухаче припоминам же у нас в гостях уж третій раз пані Емілия Бігуняк з дому Выдник В <unk> році она вродила ся в Рыхвальді в ґорлицкым повіті тото село насказали ся Олцяри Більшу част жытя прожыло в селі Свіж Львівской области нам заспіват Аничка Чеберенчык родом зо селы Свірж і поспіванці зас вернеме до нашой бесіды Якіяс ся ногля багла ци екяс ся ногра магла це ге ге ге пішлон до анят шаленне пришлот до нят шаленне пришлом до онят шаленне шале ем мало чы мамо злюби мамо Ні A мамо злюби мало ніс поліда лишеня зіст повіда лошеня зіст повіда лженя зіженя а зіс поліда лашеня зіст повіда ошеня зіст повіда вылженя зіженя лем ягличком лем ягличком Лем ягличко вкусию вкуси Лем ягличко вкусило Лем ягличко вкусило Лем ягличком личко терти рыстерамличко терти рыстера ти Ож на личком не зна тиж на личку не знати іж на личку не знан Не знати іж на личку не знати іж на личку не знати іж на личку не знати не зна Іж на личку не знати іж на личку не знати іж на личку не знати не знатиж Ніжналичны не знати Ніжналичку Не знати не зна З Поляками выповіли же жыли сте все менці більше мирно Слож зачынают ся там і польскы села Сяры так Но то шары Ґорлиці а там дальше уж Санко Повідали Шариток Шар то так ся называло я знам як нас ту свіжык такє а там называли Дошар зараз ольскє польскє то на польскій териториі гнас была границя і но ріка ріка і Міст З того боку были Лемкы а з того боку Полякы за Мостом Але нас жыли згідні Згідні нас нихто ся не сварил нихто нич не знал Ниякы биткы ниякы сваркы нияке нич покля нас не выгнали на остатку нас выгнали спокій Нас был чыстий спокій нас ся не женили Полякы з Украінцями но добре Але наприклад одвыселяли вас до Совітского Союзу то пришли заняли тоты Полякы зо сусідніх сел ци якы там выселили ци хыжы ніт Нє н Нашу хыжу розобрали мо єщы Ґорлиця были Нашу хыжу поляк уж розобрал о штырі рокы в своій хаті жыли нові мін розобрал нашу хату і побудувал си там в шарах Кшарах нас но на своім пляци там де жыл Але як мы ся другій раз вернули то він пряшол кажд гутник Я ти дам дерево є побудуєш хату не бо тато кажут не треба твого дерева і вам свіліз оповісли мі такє а вы памятати іщы ІІ світову війну то жебы памятати істі Німців Вас Німці стояли в селі Стояли Стояли але недолго недолго стояли бо Згір были люде попереселюваны видно же і там по горах были Німці Бо были попереселюваны до рыхвал та тіж так іх давали по хатах помедже люди але о Німці бы гназ Німці никому ниж не робили Никому были так як ся належат Свою роботу робили і потім выся забрали і выіхали ночы івсе нас навет была ту така така баба же барз была хвора така была барз хвора і Така же вынесли з хыжы на досаду аймухы з ней зганяли Была розрізана оно ся не гоіло і так тота баба тудо жыла гноменек в сусідстві достоєнного рока Хтоси ци Німцям ци ім хтоси пою же є німецкій дохтор за Німців Моє тоты єй хлоп пішол і ся засвідал ся ци Ци він бы не пришол ся призріти до той його жены а його тота Варвара на оксаді лежала під деревом таймухы з ней зганяли бы порізане в ся і не зашыте А што тут злил ся з столу Я не знам што єй было тото не повім бо не знам Але ся не выіло поло о операциі но такєвы такєво Він пришол призривіся Німец тот дохтор як каже же Я Вас вылічу по німецкы там угя Вас велічу А она мала іщы сестру тіж якысу хвору Але тіж не знам што тій сестрі было Привели тоту сестру до нього він ся подивил по ци єст бада До Вас ся не беру До Вас ся не беру і она не мерва тота іх Марина А тоту бабу Варвару вылічыл жывіт ся заглоіл все ся зробило і то друга кыжова нас першу лишыти другу достоєнного рока пережыла а над Німці не робили никому ниякой кривды Нич не робили Перебыли перебыли пару днів і забрали ся і выіхали всі дес поіхали ту далі всю Ци на Польщу ци де я знам де так Ой Боже Боже всє сме пережыли лем ся біда лишыла Що войну жебы дал Бог пережыти Я так Бога прошу Боже жебы ся война скінчыла ніж моі пронукы під Рус Жебы уж не пішли до Войскебы уж не пішли до Войск Оє такє Такого іщы не было Але я так повім же такого можна было ся сподівати од москалів ну бо можна од них такого ся сподіва і дальше док давак ля мы не переможеме тым будеме бідна синь Ід нас си Я оключу ся радию бо я телевізор ся не можу дивити бы ня гола были Та я ключу радьо і так ся нераз на слухам і на плачу і на молю Нас туго до села привезли двох ту Боже іх забили не виджу ся такы на школі з рубы тов облиці на войні Є та єден пішол а єден пішол пропал ниґде го неє такій красивий хлом Божы Як пішол так з кінцями нихто не зна што ся з ним стало Мож іщы Ну не знам бо яшкєв поосвободили Боже іхы Єє не чуте ниґде за нього а такий файний хлопчына был Бож Не жінка го шукає Він пішол до войска она поіхала там за ним там ся обоє розписали і она ся лишыла лагідна тепер се го глядат седз пише деси там я знам де пишут І такых його не віденеєє І такых в Украіні доздужы а двоє ту такых лишыла ся дітинка мала штоси штырі місяці ция А його завили туго поховали насені До є страшний похорон То є страшний похорон То єст страшна похорона і потім другій тіж так пішол Забили валь го тіжду привезли А ваш муж был тыж з Лемків З Лемків З Лемків Вы ту ся познакомили в садів так ту та Яшоф пішла щы таком пацанком зрыхвалта А туж сме ся познакомили тую сме ся поженили Та гнас весіля інакше было ту гназ як весіля ішло то ту місцеву люде очывы тріщали бо думали ж дака выстала як дакій цирк О них такого не была ниґда было Них такого не было на зній нас были дружбове мале капелюхы на капелюха привазана Лентакы за тоту Ленту спало піря дакого спалы Нова знате як но но сокыркы такы деревяны погераны на басанункы нас такы басанукы были воянты як тепер а такы з квітками выбено маг нас называли ішли воякы двосіля То співали ріжны співанкы памятати іх та деяку памятам А перед поріг як пришли в жельзу шлюбу на порозі сідил дзяд дзяди ще і тепер сідат сіди дзяд на порозі не хтіл пустити до хаты каздар каждал си даш додати но Тай дружбове тыма сокарками над порогом так воробили бо перед порогом а весільне співали панове дружбове помалы жегнай те соломня на стріха лем єй не запальте а они зас одспівали Як є запали ме то єй постави мы панове модому параду зробиме Нас такозях співали Новей тодель доты дружбове брали тоты сокыркы дзяд в порогах тікав ішли до хаты А то ну така забава было же хтоси был тым дзядом Дади гостя кого небуд кожы далей постави сіли стів коло порога на столе ци на кресло гмм не хтіл пустити до хаты То такє веселе было Но дут Тамия янок ци тамя яном ци силом вых коня жебы моя доня чепи моя таня не сіди род Мария маря басычка лем яничка писала ваничка писала Яничка писа ляша Яничка Лемка Яничка писа ячкы янь можніят ся зо старию <unk>ene Добре Носи давно то там на Лемківской земли то выдавали ся женили ся часто так же родиче повіли з тым або з тамтым мусиш А ту як уж пришли но то уж вшыткы могли женити ся хто кого любит Но та так бы Хты так ся женили уж не треба было пові же тоты він оддаст тавти Оля не даст ся так а туж якы вшыткы ужы як хто кого любил то так выдале Але ніднаже ту як люде приіхали наше ся іщы не женили ту з місцевыма Но Лемкы з Лемка Но я чула же то было зато же думали же будут ся вертати і зале зато чула же такє было же думали же ся вернут то жебы самы своі самы своі так Ног нас єд то до до якого часу ся не женили з місцевыма та може з пят років може із десят років я знам долга ся не женили Такєво было всякє было Бусюж Але не дуже менше ся не дуже женили і тепер Не дуже ся женюш чужым Не дуже ся женят Нашы люде стараны хділи жебы ся іх діти з никым чужым не женили м так привыкли Зроду рід Ое так А тепер ся жен моя єдна внучка є за Лемком друга є за замісцевым зо Львова але тота якы за Сталіна в Москалі його батькы Хто знає відколи они тує але же такы добры люде же страшне Якы добры люде вам повідам Моя внучка там уж <unk> років ци єднадцет за невістку они щы ся обє ани раз не сварили в сей Русю і Русю і Русю А то є хлоп всє знає Всю роботу яка на світі є йому не треба порох казувати вінок ту придут той від роботы до роботы від роботы до роботы не тре морво казувати Мают хлопів такых і буде істи варил і буде діти берий буде діти мил і може ся так люблят о всі обі сестры обі внучкы і тоты обазяті Безподобно жычыла вам сім людям так сім людям вам так жычыло Купуют дашто Дошытко єднако сім Вє іх шестеро сім єднако тым дітом іха даґде або што Як видит жедова робота діти разом до машына Ходіт піде ци до Ліса з нима ци до Перемышля до дабуд Забере дітя А тоты решта роблят Жебы ім діти не зводжали Так ся люблят же ся люблят то я бы жела каждому єнному так Дяж має сім правнуків уго мати сім правнусів правнуків А да они жыют голюй вшыткы гу все Молоды вшыткы гульвой Іді внучкы єс мали усі замужно іж має єдна має троє діти друга має ны двоє третя має двоє але усі замужны всі мают све О не приходит до олос Приходит в суботу Як город садят то приходят бо город садят ту Жбы мали што істи В Тім львові в тім Львові так так Я повідам я не я свого дітинства нич не знам аж во дотепер Ниже мыкжыл ани Русь Ходила м в Польщы до школы ходилам в Кыровограді до школы ходилам в Чарнополи до школы і тумскій трясы А як вам было то цілком нояк дітину шмарили там там но як вам было штораз приходити і кус по інчому ной ся вчыти і куспо іншо так вам то было Як нияк не доходило до ня Знаєте была як Вы як росіяна гу аж як росіяна Бо як входите до школы майте учытеля учытель Вас вчыти ви до того всього привыкат А дук шокус юж інакше шокус юж інакше Но власні зато я звіду так така людина як помішана Як помішана а потім єм ся оддалай і по вшыткій параді І господарка і были своі діти Кільку діти і моти Двоє мам сына і дівку Мам Штефана і Анну То ну скінчыли вы школу і вы пішли ту робити до колгос до колгоспу Пішла м до колгоспу робити от а іщым навет не мала пятнадцет років Зато же сестра моя єздила на заробіткы на схід Там єздили на заробіткы люде а я за нюм ділянкы робила Ну До я ся так наробила ціле жытя своє За нюм робила покы я не стала працоздатна як єж я проти Майюк і покыль вам ся не сполнило <unk>надцет руків То онаж потім не іздила ниґде бо мусілайте на свою ділянку А мама робили на фермі Но то мы так рано ставали мали сме дома дві коровы Ставали сме іщы сме гыдіня з мамом на ферму бома она і я і мама Бо руками дуіли Я сірку з повуделка не выняла ани єдны такы рукы были як патыкы Мусяла м высыпати на долон і зяти сірку жебы м запалила Я повідам же я свого свого жытя я не жычу аниц ани ворого остатньому Домы ходили з мамом мамі сме помогли раз два подиіти ні позгартати вывести таком птачком на гноярню назад тачку притягнути летіли смо додому треба было дома она сіла під єдну корову а під другу корову а іщы быликвозы ще треба кізлята пустити Ішла на поле єдна або она або я Пришли сме довів так само мама пришли з той нещастной фермы зварили на місти де двана <unk> година заспішли Ям повідим же як я ся наробила то єден госп не лем я або такых як я было дуже аж не лем я Но і з того кулспусь не было де ити бо неє паспортів кулгос не было но не мали А я де підете мнеґде колись бы ся робило мучыло і ся І отец ваш тиж робил в кулспі так так на нього Фурманом были кінь ме робили Можу то кус легше роботи Та куз леґше так уз лекше шо кіньме то молоко возили з кулгоспу фуром до бібрикы гм банькы Ой такє бы та они робили коло коней Іж так пак і робили в кульгоспі так єм когоспір вел до пенсиі Юж до пенсиі Але то был потім іща троха передовий колосп то щы ся гірше треба было нарубити Пришла стайны пообкладали пльотком таком вояк як люде мают по кухнях млотком по вікна мудоба є худоба Робила похляпало треба кажду пятницю ту плытку вымыти а мам <unk> коров Попробуйте піл кільометра мыти тоі плыткы вшыткы жалобы побілити І вшытко подоіти і помыти бо потім ж были апараты ґєм мала <unk> коров бо як єм мала пятнадцет то руками ся доіло О його ру А як же га Єден господ знає я повідам більше ани ани же ани ворогови свого жытя Але шоє зроб што зробити Не было деєти Мож не было дити дав жеро Мафа прето най Не было і Лясід Мафаі прето най Не было гыла сів не было не было такі батьківны водо Нашы Лемкы сут по цілым світі По цілым світі є і нашых вылод Карнополь нас было дуже але тіж так ся што потім повертали деси там до Росий бо там давали хаты за дурно Там де я не знам по якых областях были будували Люде там ся лишали робили же та як на все пришли Но і нашых троха пішло але потім дуже знов такых было же іхал на уборку а там си уж понаходили дівкы кавалеры там кавалерів і там ся уж полишали купа нашых люди там ся полишало уж людзім сході Запоріжу туде ся по того бластя так дуже дуже было там Кміхло мал брата як красноярску так так так так так так так так так так так Красноярску є Но але як на похорон пришол Приіхал А якы Потім повідал ты зна што Ям продам і я приду туда ґде близше Я кажу пред і гнеска пред бо мо ой тота хата є так на чоловіковій батьківскій хаті на тіло тамту мыси уж побудували а моя мата Я кажу предлу будеме разом а там дальше буде ся видно потім ся оту да побудуєш ци купиш то а тил тепер гнас хат пустых гій матінко Божы Гнас там така уличка єла за Дубином попід ліс Мало што хат было а десят пустых тепер є Ах трьох жыют трьох люде жыют а решта ся пусти Старо погнарали молоды ся поженили пішли Всє іде в місто все іде в місто Я не розкажу воду ту та ту пустых хат бо Страшных хат Но але може прийдут істі може уж пришли люде же з тых реґіонів де війно де знищены не як мож соси можут зо три родины ноє В вашым селі в нашым селі може істі приду але з тым Красноярском як Пришол тот пришол пришол на похоронну Но так а як бы єхал як поіхал так погнеска Як поіхал так погнеск Ниж тепер ани зразу Ганя моя оддзвонила А тепер шой повідала же раз дзвонила нихтось не одзыват ся Мал дівку оддано другій мого хлопа брат Был в Кыєві під Кыйовом был Но тоты його хлопческа тіж были малпяцинів вшыткы в Москвіли на роботі робили на фурах де сіздили позаграниці а зразу писали Писали раз ту были на весілью гір Іванофранківску пришли ту по весілью а тепер ани не пишут ани ся не дают чути Є такєво Іваш Мушыч робил ґус і мій муж робил але він робил грущыком на машынах Намашана єздили по світі і за солосом і за різном бідном бубу за бульбом ну дале він ліздил ся він не раз як біжол та го ідваны не был Но а я пришла з фермы тре было здоіти коровы треба выгнати на поле і <unk> годиною быти на поле бо колгосно придут коровы на станют травязати Шкладал все шкладал все бо тых люди не мали за нич Занич мы а фурмане мали ло коні бо котрів было богато коні м то нераз сме казали до Обліковця Но та де нам мало што то грошы є а мы сіну зостырте на мыкай си принес вязанку до стайні щы як вітру не было та байка А як вітер был то тя што раз обернуло з том вязанком ніж єст до стайни пришла жебы скоро вам шмарюла а фурмане карты грали м на жоловах Всєйде млуку Я не раз сказала жебы ся уж раз наіла жебы ти был годгос Всє голоко ішло ває такє Колгос был колгос В колгоспі сме ся наробили як слоні А я так нераз нераз выяк звищызно бо уж тер всі доярко погнерали юж ся нас лишыло внутри а было нас може віснадцет А коли на телевізор нас знимали і чорт знаєш А тепер шо Нас мама навчыли робити докладні сядиль енгороді но сядиль бульба ся огортала руками не коньом бо бы поламал кін бульбу тепер як буд зроблят де добрі А товды всо руками А нас мама іщы іди поправ слід бы ся слід не лишыл бо як буде ляво то буде вода там стояла до тако відмотычыли сте кусочок треба ся слід зо собом поправити і тепер так мама вчат А тепер ганя так щыт своі Але діти уж там не хочут діти уж там не хочут А мама наша все докладні мало быти зроблене Я так як Маню не раз обыл дома нідзя пришла мі уж кавалец загона обробил лем ся розсірило уж вол нагороді Бо сме мали город ту коло хаты хектаря Наробила м ся і я і він і не душу нич І пішол до зятя на гостину і мотоцик го задивил ся Ой Бошол на гостин мали сме весіля робити ти акаж ни жебы з ниґде не ішол я при ту з фермы підеме ту сусідкы ся договориме за презенты бо колись в хаті не зробил весіляня што робили Салосі жебы з ниґде не ішол А він пришол в обізко зять і го закликал до себе там на сверди бо заставы там наток улиц Я пришол домів не його не його дома Но тепер є телефон то бы си позвонил а перше не то Но то не то не то я поробил стайны што треба і всє і сіджу Іде ту мотоцик і мішко тыкій аж ся трясе аж по синів зять Але він іщы не был женатий і ходил догань Ой я м плутоцикы вашых переіхал Боже І тако принесли ту до хаты положыли го на підлог пустили го му Ріну положыли о на підлогу позвонили по скору то што скоро зробит Вызвали зольова лікарів што зроблят дідны зробили дорана вмер Ям повідам же є Моє жытя най нихто не знал нихто жебы го не знал Де вернул ся сын зло з тым зятьом татой вмер Слухайте вым повіли як зложыло все жытя вашого брата Петра і вы і кус про себе вы оповіли а ваша сестро Як єй жытя уложыло А она так она ся лишыла та як дома Я пішла на бік а она ся лишыла при батьках дому Потім тіж ся оддала мала діти она мала шосис четверо діти так уж лем побудували си нову хату а стару лишыли а нову си побудували але вмерла давно і она Івана вмерла і Шляґер вмер Діти діти ся ту лишыли єдны ся ту лишыли а другы ся порозходили по світі пооддавали ся пішло світ по цілым світі так А я уж тепер єй там не іду ниґде не іду до никого не іду Бо м не гонна зайти а тепер там ся лишыла єй дієдівка Аннина Нота мала девятеро діти девятеро діти Видите они ся пойдва бабо світця змінил Бабо світця Єварі змінил ся але істория ся не зміни Нє нє Але што было то бы А я і то треба знати Істория одна в ся нас не змінила так як был Смутыкю кулы і цікову мі оповіли Ямиду дню всякы олучні ходят дивсо Я не раз пойдам таєте до кого небуд дайте мі спокій Але потім тоты мамы мі ходят ди дякую ди І чоколяды ми носят бо діти добрі познают же майти ликыбалы потім То што я ім не оповідам Діти мают слухати молоды мают слухати як жыли колиси іх Діди неправды ы мают мати понятє бы мали знати діды тоты одкаль оних то іх дідо баба праба одкале Одкаль якій фудамент іх якій так Ях фудамент якій Мали бы тоты молодшы покуліня кустаршых шанувати І знате ж же што они пережыли же як іх выганяли і тоту вшытку і тобы не уж тепер тоты не хочут вірити Но ади нашыж не хочу Вірит Ну знате дя єщы не раз так боєвониси там повылізают на тоту канапу землі нуд достане бо і як там сядеш з семеро Та я ім так оповідам Но я ім так оповідам же діти Вы жебы того не дочекали што я єй оповідам як оно было Але што тіж так не буде як был Дорогы в Ліфеціє тыж была треты передачы Дякой нашым густюм было пані Іліі Бігуняк з дому Гудник родом зо села Рихвальд Жегнескы Зойсі Кучарі Вы в ґорлицкым Повіті Бесідували сме в тім Рыхваґі по выселіню выселіню они были два раз выселяны ну і бесідували сме о селі Свірж Львівской области де наша респондентка пані Емілия прожыла більшу част жытя де выдала ся за Івана Білуняка де выховували двоі діти сыны і дівку і де она жыє доднес Я бы хтіла вам іщы оповісти про свіж про Лемків з того села Але виджу ся уж пізно же треба і тоту проґраму даяк завершыти і я так думам зже Іщы штоси прирыхтую Вам на наступну передачу думам же тиж буде дашто цікаве Но і треба іщы припомнути же в перервах звучали співанкы выкона Аничкы Чеверенцьок Подякую пані Міній за тоту бесіду Еду Свіржа прекрасного історичного села в Львівской области Вас запроводила Анна Кырпан Но і тепер доправды мушу ся з вами покращати Оставайте стравы в стічы за тыжден