70% #454 - Емілия Бігуняк з Рыхвалда (4 част), 4 VI 2023
•
Опис епізоду
70% #454 - Емілия Бігуняк з Рыхвалда (4 част), 4 VI 2023
Автоматычна транскрипция
Видом вас мали містухайці при мікрофоні Анны Кырбан Внеска якій в поперадных передачах споминаме о селі Рыхвальднешны Ля недалеко Ґорлиц тыж бесідуєме і о селі Свіж Тото село лежыт сий медже горами медже лісами барз гарди місцевости при ріці же тиж зови ся Свіж І вшытка тота красута <unk> км на полудньовій схід од Львова Вы знате як мы ту дуже оповідаме о якысым селі то значат же в нім замешкали Лемкы Но і зо свіжом так єст По выселіню польскых родин Повійні гев привезли родины выселены з Польщы і то переважні Лемків і то переважні зо села Рихвальдер то овчары в Ґміні Синькова в ґорлицкым повіті Я іщы давно мала намір поіхати та де але все якоси мі не выпадало не выходило не удавало ся Аж дотепер Дотепер А познакомиле м ся з Лемками зо села Свірс іщы в <unk> році Іщы товды они запрашали ня до них пройти А было то на першым фестівалі гомін Лемківщыны в селі Зимна Вода коло самогольова Товды высены <unk> рока в кількох передацях оповідали сме Вам о тотым фестівалі якій одбыл ся <unk> серпня <unk> р Окрем концертных выступів звучали ту і бесіды з людми з якыма познакомила м ся на етрянім поли Но і подаю тото што взяли єм з архіву спочатку прозвучыт барз барз короткый фраґмент з Долшой Бесіды Родиме ту зо Володимиром Гутником в кім часі головом села Зимна Вода То дослалиті село Пан Владик Тыжмо Лемківскє куріня Він вродил ся в <unk> році в селі Поморяны в золуцівскым рейоні на так далеко од Звіржы но і він зробил барз дуже жебы фестіваль Гомін Лемківщыны вдал ся як найліпше І в <unk> році і в наступных роках тыж Але полтарям цілой нашой долшой бесіды вытялем ту лем маленькый кавальчык і зараз будете розуміти чом власні тото Зато бесіду з мешканцями свіже якы пришли на фестіваль пришли не выступати а просто видіти чути насолодити ся Тоту бесіду з <unk> рока пучуєте Юж цілости А як прозвучат тот фраґмент нашого архіву вернеме до часу теперішнього Хочу сказати а чом очытвы три Лемкы выходци з Рыхвалды Мі тату Лемку з Рихвалда коло Горлиц Я там неодноразово бывал і я знайте покій я не был в Рыхвалді покій я не бачыл той церкви покій я не бачыл тых горів лісів того села Ну для мене выношло такє было загальне так дід розказу з бабо і тато розказом але це было загальне А коли же я подивил ся коли є вже до того дотуркнул ся задумал ся над тыма всіми питанями вно же стало своім близкым і рідным І тому серце болети за тым Вот так су дес знаєте ті лемківскі гене своє роблят Зас мушу припомнути для тоты хто заспал і не чул о чім бесідували сме з печатку Но то хоц тепер юж вересен а мы іщы на фестівалі в селі Зимнавода же одбыл ся <unk> серпня А чом то мы так застрягли в часі чом іщы внеска входиме потім в фестівалі Но бо окрем проґрамы о котры уж опиніли сме для ня яко кореспонденткы было барз цікаво побесідувати з людми же пришли на фестіваль Ясне виділам дознаємых і товаришів але мі яко журналісті цікавше было познати новых люди Зато ходила єм з диктофоном од єдного гурта до другого Но і власні тепер підышли єм до єдного такого маленького товариства і як ся пак вказало тоты люде пришли зо села Свірж же в перемышляньскым реґіоні Львівской области Село Свірже знане з того же там єст цікавий старовинный замок не лем замок але і ціле село Барс Гарде Было єм колиси там то мі ся барз подабало Як то все представ єм ся оповідам коротко о радию Лем фм і зачыном бесіду Лемкы Лемкы Я ся вітальцу автовойку а вы Лемкы лахвалка Ваткє роскых валтів горлицкого повіту А вы я з самых Туде де мешкати Мы мешкаме Свердже Не пересели Премчестер Йоан пересели ні нашкє тавір смішка віра што грам де рідка звак звіршто лемківскємківсело Там найбільше левє Дунаів Так та редунова власти я там риходжю Я ходжю по вшыткых Лемкых всядинь ходжу до Лемкы і по фестівалях І так уж четвертый рік роблю до вылодка Я назым ся Штефы Пішу ся по хлопі Ґалкєвича з дому Жыдяк так само я є з Лемківщыны родиям ся в Грихвалкі нові Та герше свердже мам двоє діти вывчыли ся А добрі а може бы коротку оповіли сте міли Вшыт і там мама ма десятеро діти з Рыхвалта А вы якым році В <unk> році Мам два тыжня ня мама на руках неслиту на Украіну Но повідали же Украіна єст тіж лемківска і так люди з Циґанили а назад уж дорогы не было А якы Циґанили што такы повідали і ци люди вірили Гварят часто же люде были утуманены же єс циґанили Такы были глупы же так легко были люди циґынити гіхали фурами з поето Мамамі та і ня Рускавы Вызнати од родиців были я не могли я си не могли Вызнати лем од родиців як то ся одбывало так так так так так так так так так так так так так так так так так так так так так так так так так так так так так так так так а то пришли в селы якыси люде аґітувати Приходили казали мы вас вывеземе на короткый час А потім вы ся назад вернете Але што о так циґанили люди люде післи были грихвалтя з грихвалта на ату на Львів давали ім го Львові хаты але они не хтіли хати показали же они ся назад на своє поле вертают Аром же назад уж не вернули Ту люди циґанили же на якыйси чафлим ідут і а короткы час а потім при же назад підут на родорихвалты І зато люди ся згодили бы такє дбавіли тубы не гуда Намучыли ся шо то дітина два місяці мала на руках нести діти в такумаці Новотів намусь намус вывозили А тікайте або А была так Были єдна рата ци дві дві Тали все Се доми поглядній ден домів не поіхали з Рыхвалду за єден раз вывезили люди ци зо два три разы то оказали же разі вывезли они ся надз овернули домі потім зазій вывезли Не дали ж ім там быти уж двері позамыкали ані тог як не замкнул двердюхыжу і спалили Юж не было ся до чого вертати Хто палил хыжы Но там Полякы Полякы ся Зато жебы уж там ся не вертали жебы ішли ту а це подали же Лвів є польскій львів польскій і так погрешні о ріж погмерали мы ся лишыли так Циґанили циґанили Шолтыс шолтыс А наші хыжы было бюро та бюро так то ся назвалит по гнескых хто ішол до нас то ка ідеме на бюро Ідеме на бюрыт кє бюро было та няньо выставили хыжу выставили іх кіхыжы жыли сме а потім в двох кінцях было бюро І так Так раз хыжа была і так вшытко пропала І люде лем зато ся так піддали же думали же ся назад верну як оси нас ся вернут Але так повірили Але так повірили вірили люде были совістны та думали же вшыткы люде сувістны а то одциґане А як было што можете выплывісти ОнуДы цар Мене Слава Яруслава звати Васильчак то є лемківскє моє фамілиє моя лемківска Васильчык Мама з татом кійш переселены татовой было <unk> років так сім років мамі был рік бо то моя мама і тьотя Ставка то є рідны рідны сестры ну мамы нашы нашы батькы паба повідали же потім уж іх силом вывозили ім не дали ся назад вертати Хто втік до ліса або не Грифол то такє нагадує село Свіж Звірш често похожы до Рыхвалта Я єздила тому кілька років Як приіхала до Рыхвалта місяц гадо свіж Мій тато все не віщыл і вказал так Вызнате як Рихвалт остане ту в Молочелах на горбі і повойдете Рихвалт Оточну таку саму місцевіст вывезли люде вывезли з початку Кєроградску област долинскій реґіон Они думали зже вернут ся назад же люди вернут ся назад але назад іх іж не пустили і они чоло в Святже они ішли до границі близше жебы вернути ся назад у Польщы на своі землі Аліж назад іх нихто не пустил Але з бабины слів же іх шолтис шолтис іх здурил І ксьондз здурил а што іх здурил так воно так здурил напевно добре жытя чы чы може тымчасове жытя ту на Украіні І знате од бабы найбів так найбільше од бабы выселяли дуже тяжко іхали каже осадили іх то хто поіздами а хто єхал <unk> куфурами вузаме Дуже блюди по дорозі вмерало было такє вам багато описано в інтернеті было такє школі такє завданя дітом Хто такы Лемкы Як то переселеня і моі діти зо слів Цьоці ша іоця жыє молого тата рідны сестры она бы дуже багато повіл уж же было багато описано чьоця муго тата рідна сестра нашого тата всю о описала як переселяня ішла Она все повіла як то было і все моі сыны написа мали і описал на кажу в школі він новы утримал дванадцет балів бы нихто так не описал Те і ме тато тото так описала цю адзякажы же як іхали спали на цвентері каже рано стали думали же то самы небезпечно а не знат же не сплят на гробах Каже люде вмерали люде мерзли бо они зіхали дуже долго іхали фурами каже хто цем діти маленькы везли Каже каже страхітливе было ми фурами іхали фурами іхали фурове бо нашы дідо з бабом іщы привезли фуру І тоты всі е якы на куно они припинали курове куровы іхали Не клоні А курувами приіхали іде одкад приіхали курова З Рыхвавды іхали куруваме Так але не путнього Неклоні забрали а куруваме бо іщы діду з бабом якту і жыли ту на Украіні сверджы то они так пристосували своіх курів же курове робил тоту всю опарацию і шуклоні они сіну возили листя з ліса возили Я туто все памятам бо мы буде маті а тепер співат Аницька Чиберенчік як ємшых червах вечер світ піл місяц высокы бозира лаґчымо дішот до далеко Миівалік позира а Чым одишов до вешол єм пару кроків на Кричыва вежли ся цімятні ся цвітку митя прогнібы Своє примена я за нього не піду Ани йому дручкы не мам хоц ся ниян не видам нийомудскых не дам хоц ся никта не поідам Антоміша Кіриша зселений адгове Них ни паробникого веце Ни окни панробок никого вет Співала Аницька Цибереньчык тепер зас продолжыме бесіду з мешканцями свіржой в часі першого фестівалю Гомін Лемківщыны дзвони дзвони чекайте то я іду до вас бо то на ландаря дзвони лисили своі лемківскы грефлавті Но і потім як уж видят же уж ду нихто іх назад не пустит то поіхали там і привезли тут до сверджа де мы терже єме дзвонит однескы тот дзвонит дзвонят царві дзвон ся дало як і впустили Якоси якоси ся уж так знате зрадили ся там на граници просили люде ся складали ховали привезли з оты дзвоны і привезли дзвоны волоси дзвоны так І тоты дзвони тебря на нашій церкви і ексвержы Дзвонят єчи до на службу Божу ци дахто греци што та дкаве першый раз дакі чую і я першый раз чую жебы не іхали не потягом а же были на фір га так то ам то Хурофу дідо Фуровонофурюва што На свого діда фуровы вез на фур він бухорил бы А хто провадил тоты фуры то хтоси малы Шолтес Шолтес был тіж з Лемків нижни буду повідала хто Бо мы так знаме хто точно знаме хто бо так баба повідали же Шолдес здурил і він тото видно великы грошы за тото взял же він люде є так здурил і вевіз на Украіну з Польщы Што си такє з тым було звязано Так теплер нихто ся не боіт шытя є Лемко не боіт ся чатя і діти а коли ся нем нич не дали ся Лемку ни вчыти низ ме поповідали Лемкы тай Лемкы А з Лемка люди тепер тачы казали но але тепер не тепер вшыткы єднаковы Чы Лемко ци бойку вшыткы єднековну а першы люди якы ховали си з тым циякы Ні люди ся не ховали мы як радили по лемкы так стверджы так мы вшыткы Лемкы докуп так Але Лемкы ся вшыткого добили і школы діти вылчыли соры а кільку в васім селі тепер лемківскых родин деси такы Є дуж Єспевно зо <unk> люди Вшыткых буде стелів вічы вмерало дуже темну та учыли пішли на пенсию то по десят другы нам доповнили пенсиі Пересел повістим іщы Як вам ту на фестівалі Ци Вы днеска ци вчера были сте тиж Нє днеско сме приіхали вчера было ліпше іде Найліпше В Скалю буде так наша цьотця та мого тата двоюрідна сестра што выступат в фестівалі вы студенці напали так Васільця як Мария она по дівоцку Бойко бойко Бойко на взяю мари ма ту ся выступат і мы бы хотіли видіти бы сме знали же нащера было мы бы на пану ту приіхали Але так точкы звязаны з роботом же так не годен вырвати ся Не ся нє тьотя господиня не ся на більше то а мают такы господиня Як вам тот фестіваль ся Так сподобало ся Ну як взяти монастыр єщы взяти Польщу там барз дуже люде ту є барз мало коріня мостив Першы раз Чу звязано што неє ниякой реклямы ниґде Нихто нич не знал Мы так само ж знали жатує же ту є фестівалю о тепер нашы взнали А як бы бладалам рекляма я думам же Лемків є барз дуже на Украіні Пустуметівскы рейон Лемкє то наш переміщаньскы реґіон Я думам жебы багато бы приіхало кєд бы была така ситуация же повіли бы можете вертати назад там в своє село ци в сусіднє ци де але на лемківску землю Можете іхати нихто вам не буде перешкоджати можете сой там ґаздувати і так дальше Я бы я особисто як шо під тоту землю то учува ся своє рідне Пришли сме на центер своєрідне бо там сію тоты фамілиі всі тоты лемківскы все оты Але як шужы для жытя не юж роджыны ту і тамной перспектывы для жытя шовяти Сало Рыхвальд Оно так між горами І там ну не знам може даде місто як бы єзди на роботу Но такой перспективы для такого жытя для моло люди там я важаюшу неє Може як дальше може дайде бершавы бо є і Варшаві было бы мы виділи дужу Польсу яка Польщы обышли Так перспектыва є бо є робота то але жебы так поіхати прослу жыти Я не знам ци бы там перспектыва дака чы бы ся уж прижыл до того Медже людями уж ту а ви бы што нам то повілите моя сестра така была артисткам мерва піл рока тому як вмерла Она так співа по лемківскы матку вольского наказаня бы зараз пішла до Польщы жебы не пустили до рыхвалты А якы імено Анна была єй імено з р Жыдяк Писали ся Жыдят Жыдяк ся писала і так або артистка так співала хворі співала і тепер Но як бы кєд бы Вам так повісти Можете юж жыти можете сой жыти там в своім селі та ся бы было так жебы дали нам яку хыжу жебы прошлиме там бы так абы пішол та як при під голе небо але ся так тумы лишыли там лишыли та знате як то є Але так то ту уж так ся звыкли уж тепер так не кажут то Лемку а поляґаты такій уж тер так люди ся труха Ну а перше як было А перше так было же Лемка не мали за нич ани школі ани на роботі ани ани ниґды Так Найнизо рашык є было всюди На роботу вас з добру роботом недали якы споминали да і такє наз рубі розбуло же я рвал ґолтері і пришол такій ну там была провірка і пришол провіряти З міліці там што звязано был з документами і він пришол і каже ну і што сме почали родити мыявило ся што сме з єдного реґіону а він каже О свіж там є Лемкы А друга шолна Бога же каже А я тоже Лемку Такій Скарпат пришол тіше він был в началь вырівничы Віка Я тоже Лемку і він очы так выставил і замолк бо він ме не хотіл нібы сказати же я є Лемко же яй засерджа О такє такє было учутя зараз є зараз рімняло ся бы Лемкы стали выше уж на як кажу над на багато вешыт мушу Лемків є багато є всякых вченых людей Мы дриме ся по своій родині Мы маме брата він выкладат то в Університеті з нихнійшым При тому всьому швіне о тоту штета штевка же мі я оповідам жона тото сьома описану я мам тото жона повідала Сєн до стых піль робити о Університеті выкладачом при чому він без очы і без рукы Дуже грамотний так Я кажу і дуже богато євценых дуже богаточеных люди є І тепер єй ся успокоіли начальник і тіжы Де перше крыли ся а тепер знайш ту Лемкы Так што Лемкы неє яка ж Лемків може схати высте рівня як іх вважали Нож так вертати ся єно так як може бе тета бы хотіли вертути ся так як я то я не знам ци я бы там могла жыти очуваш рідне учуваш Але ци жыти там тяжко І в селі Хали за границю жыют в тім самым я мам на увазі тото саме село Як бы даґде в місті так голо жебы і жыл а в тым самым селі то між так хат ся лишыло не барз дуже Такы старшы хаты такы такы уж такы вкуваны хаты польскій ся лишыли бы мы были там в тым селі так деревяне так жыти в тім самым я мам на увазі тото саме село то ні А дах в Польщы звычайно в Польщы теперсі стремячу ве поіхати до Польщы бы там легше жыти як нас на Украіні зараз Я Вам дякую Я Вам дякую і може малій неділи може з вами іщы ся здоров ріда о Боже здоровя щыро дякую бою ся як бы конец фестівалю туж біду ж біду Боже здоровяй щы Вам Боже Вам Дай Боже іщы ся тримати дай Боже кєкую Дорогы слухаці цілите тепер бесіду яка одбыла ся іщы в <unk> році в часі фестівалю Гомін Лемківщыны в селі Зимноводо коло Львова І товды мешканці села Свірж запрашали ня прийти в тото село Але видити кілько минуло років ой Пришло єм до Свіржы Лем тепер Но і тепер по адміністративній реформі тото село юж належыт до львівского реґіону як тыж і село Зимноводы де одбывают ся фестівалі гомін Лемківщыны медже тыма людми з якыма товды бесідувала была і Оксана Окарма то власні она зорґанізувала о <unk> році в Народнім домі села Свірж ансамбль Майоран Не вшыткы з участників были Лемками рад ся зобрали ся ту люде якы любили лемківскы співанкы Але в репертуарі того колективу сут не лем лемківскы співанкы сут ріжны тот ансамбль выступил пак і на фестівалі в Зимной Воді лем жаль же чу не годно было єм найти гнаска в свойой фонотеці іх выступу Літа минают Змінил ся кус і ансамбль Майоран а єднак він і днес лучыт мешканців свіже залюбленых в пісні Може колиси окремо оповіме вам іщы шыршы о тотім ансамблі Але не днес А днес послухаме пісню яка дала назву тому гуртови але вынчім выконаню Співат родянам свіжы а днес співают ся уж в Америці Аничка Черенчык Пісні в єй выконаню гарді оздоблюют передачу того циклю Маєран Маєран Зелений Маєран Маєран Маєран де ленний маєран повід повіддай повідай повід дайже єс собі видже єс собі вид Як би дал якщы раз ви браты як бы даль як бы даль іщы раз вим браты знавам ти я знавам ти знавам ты я знавам ти якому можучку дати комучку дбати Не дам пабы не дам пабы то мож єв не даб не даб в тым мошо хай є лем педа лем бы дав лем пена лем бы му ґа му ґа лем ту єй тот шуле По тот шулет Лемпа люн тупє А тот край примівлены А тот край примівлены вітчатко люди вінчатко лює А тот праґивлен А тот праґ тими глен типчатко лю прай тим прай примілен ті ді ді ді ді ді дівчаты люб єнті вічаты люб Співала Ницька Цибереньчык А тепер зас перенесеме ся єй рідне село Свірше же медже Перемышлянами і Бібком Львівской области І продолжыме бесіду яка звычала в попередніх передацях бесіду з Емілийом Бігуняк з дому Гудник Она вродила ся в селі Рихвальд в <unk> році Більшу част жытя пані Мілья прожыло ту в селі Свірж Ту ся выдала ту дорастала Ту ся выдала Ту вродили ся сын і дівка А тепер тішыт ся не лем внуками але і провнуками Я не мам права судити не годна обєктивні оцінити але выглядало мі так же власні на емритурі на пенсиі паніміля хоц кус пожыло тым легшым приємнійшым жытьом принаймні леґшым як першы Бо нелегкє выпали єй дітинство молоды рокы а пак были рокы тяжкой рабской роботы в Колгоспі особливо тоты першы рокы коли Вшытко робило ся ручно коли найтіще не было механізувано Ясне же была і тота радіст было тото щастя підрастали діти і они з мужом ся тішыли нима Але Іщы єдно было траґічны сторінкы коли властиві діти уж повыростали іщы в силі віку траґічні вмер муж пані Еміліі Але не буду того переповідати было вшытко тото пані Емілия уж оповіла в попередніх передацях і барз цікаво оповідала о селі Рихвальд Доправды пані Емілія мал прекрасну Памят оповідат о вшыткым барз докладні щыро і правдиво Лем єден раз не повірила єм тому што она мі повіла А ходило о то же церков у Рыхвайді колиси давно была православном А я знам же грекокатолицком і знам же доднес служат там римокатоликы але в остатны рокы юж по черзі з грекокатоликами Но пані Емілі тото здавало ся кус по інчому І оповіло кус по інчому Алеж цікаве Пропоную послухати Вшыт каждых рахваті то сут православны Но але в рых ваді не єм православной церкви Была православна а потім Полякы си переробили Але нашы ходили текайте В Рыхвалді місцдає было грекокатолицко ци православно было церков Перша олеси православ Былом православна Я лем так тепер знам бы што я так з дому што дуже памятам Але мы як ту ся старали за церков Ту Но то вшыткы ту были самыкатоликы Тоты місцевы што ся полишали нашы три родины перешли до католиків Но якы грекокатоликы Та греко певнокатоликы то грекокатолик Но то нашы ся старали а поту был потім пришол такій ксьондз молоденькій ксьондз то римокатолицкій ци Ні православний то православний ту не ксьондз ксйондз На тле ту граз священник носвященник програл но но ексьондз то Римокатолик Я так назво ксьонцо на як яґловость назад яґлос ну то повідайте юґловос га но а та Він аж поіхал до Рыхвалта бо нас дусі на нього нападали бы ни готіли то як то нападали Католикы тоты нашы грекокатоликы я не розумі не розумію По перше повіджте за Совітского Союзу было ту церкв яка одкрыта была буроха было потім закрыли тота я знам як вам повісну тота Жыдук о дорогыло тото Жытуку а но на дальше то был Костіл но власні І за совітскых часів была одкры троха была одкрыта така потім закрыли аж потім закрыли моде Дойбовиц То была православна Православна православна А пак заперли чом заперли Я знам чого заперли не знам чого Дузы хотіли робити ци музеі шло штоси там такє мухтє наші церкви а мы ходили до глібучло до сверскых а потім А потім зо Украіны уж тепер уж полову так потім отворили Але ж наші церкви ту нич не буж підлогу здерли плытку таку камяну як на дорогу поставили Божый гріб перемалювали ы з форбами рієва так ся знужджалит комуністы тоты колишні Комуністы сільскы сільскы комуністы ну а пак де А потім ы нашы ся люде за тото взяли і ту бы пришол такій молоде Лемговы святили ксьондже Він поіхал аж до Рыхвалта Тот ксьондз О чом Жебы ся довідал точно ци в Рыхвалті была православна Церков чыма православна а він його прислалил туто село служы так так так так так так так так так так так І він деси поіхал там бы тут было ту люде были з Рихвалда і він його ту надали Яквали святили як выдали та реали вдоли О І што і він специяльні поіхал До рыхвалта по Польщы До Польщы бо ту тоты місцевы люде дуже знамету рух робили же мы Же то мы ци мене мали церкви ци там як а мых і ім доказували же свы свою церкву рыхвалті лишыли хто си з ньом ся корыстує а нам мают дати ту церков но то мы ся брали за тоту церков Він поіхал до Рыхвалта є принюс папір з Нимкы з церкви звытоґрафувал і доказал ім же мы є православны А в якых то роках было звіні єздил Тадиль Но тепер недавно я знам кілько років може <unk> може більше як <unk> Він пришо пришол а потім ту така была головом сельрадым місцева Далкатоликам Костів Де си подрыхтуйте грекокатоликы і де си там бо так ся і били і сварили І мы провели в церкви они під Червом А то лек добре А чом были ся і сварили си Та ся били і сварили бо нам з місцево не хтіли нам дати церков ту жебы мы взяли тоту церков де тепер ходиме м знате І што тот Юґоми вернул з Лемковины посмотрил вшытко яка там царку якє вшытко доту пришол ле поіхали до Кыєва і зробили паперы дале нам церков гум мю ся так люде ма Вы як бы виділи што ту ся робило та бы сте ся за голову взяли як ту ся люде били як ту міліциі было Матко моє был Но я вам повім же на початку девятдесятых років неєдно місце было де были конфлікты за церковны майну за храмы бо вышло так же храмы якы но зо совітскых часів могли быти лем православны бо грекокатоликів было заказано ім взагалі то но і дуже было церков грекокатолицкых якы в совітскы часы де одправляли но православны так но і пришла як Совітскій Союз ся розполнуто зачали ся конфлікты Зачали ся і то і доправды били ся і то но бояли ся але я мушу повісти же в Украіні тоты конфлікты же што православны што грекокатолицкы в девятдесятых роках были Але Тоты справы якоси рішыли ся і свіжій рішыли ся і в інчых місцях або будут одправляти по черзі або єдны будут тотій церкві а другы суй збудуют там поставлят інчу церков ци якоси покус тоты вшыткы проблемы ся рішыли І я не знам як глас але всяди де піду я не чую жебы грекокатоликы і православны тепер медже собом ся водили Я не знам аж тепер ні Я тако то было в девятдесятых роках але тепер я не чую жебы было медже собом якысы конфлікты нерозумліня язы погодили ся на тім стало і спокій єст плоціло стеж проіздіж Нас тепер нас так было же назєдной хаты было дві рідных дітей сол то чудовы давал няньом інчы Ну але не вадил ся не варят тепер што але нам повідам же нагадали тым нашым грекокатоликам Костів вони ся там одбудували Мале якы суповід Но мале якыс уповіды але смоте Но неє купа грі вечых так але в селі ы ту в Звіржы было колиси богато Поляків так но то было тоты Полякы выіхали но то в кім у Костелі но неє кому одправляти бо бубониє і высулят Та был скват колгосп не скват но так але неє тых Поляків они де си поіхали і де си жыли в Польщы так но а што робит Но най будут грекокатоликы най будут но то нормальне розвязані Ну там нормально они уж тепер там мают файно тепер і мы там ци дахто вмре ци дака служба та і мы ідеме там до Костела Я ся называм Костів они ся ображают як бы полуйже Костіль Мы це бо то церков але некокатоликів а мы маме ту глуко дорогы же тує в центрі ну а ы Але тепер вшыткы ходят докупы угы перше як дахто ци вмер ци тамшто То католик до нашой церкви за поріг не пришол На дворі стоял а крік не зробил м Я вам повідам а тепер уж ні терріж ся не сварят ани нич тепер уж ходят єдны до другых і все а перше не хладили Йойой Ну я бы повіла же Тут гай чергове мальты мы не хтіли Но так так бо то могли быти зас конфлікты о але я бы повіла же на днешний ден православны грекокатоликы якоси як бы повісти медже собом Тоты справы рішыли ся всю і просто бы бы гріх было повісти же же є же не тепер же все добре Всє добрі так як ся належыт Нашы ходят до треба іти тами там треба тымети ту То за потребом бо інакше ні м ци дахто мре ци дака служба ци ци якы авай такєво Усія што пиша столит при долині Няче то дія кошыя на машы нячы тошыя на машы Машынно Луско че аді <unk> никоз вернескым ни Мелеко з лем бо лем мали сє ємы сам нашемчат сам на Я м ся люби лем кож моє римпер ся reÆ дем боде лем <unk> ся лем де моде лем ти очыє што хы же стоіт рендоми ничыє то дівча шыєм на машы ничыє то дівчы шы на машын Пані Емілия Бігуняк Добрі памятат якє облечыня мали мешканці села Рыхвальд Зато хочу і о тім кус поґадати Як ходили сте позбераны то наприклад люде тує кысы на Знимці Як глас люди ся зберали Нове гнал ся так же вывалер мали ґорсаты але не такы ґорсеты Не такы ґорсеты як то Кабаты нашы рокы такы мали запаскы А днас такы стары бабы мали облічата ся называло невізетка обліча а то такы коротиівы ґалюжка Чекайте упліча обліця тухыбельна суручко така была ґлюска Во як тепер я голо візитка допіл Але ту такы ґальоны плели з білых ниток і обрабляли крає че ружовым або червоным так назберали так же аж і ту бороду підпер шыю так так аж то назберали то не єдно было а но тоты ґальоны были То было єдно Але гмле бы Але было так назберано Оно так было за нас шыр можывы такє было шырокє але тото пришывали потім доблюскы но то якых <unk> Але то было так назберано О так назберано Ярну на другім знате знам Зрат бороду і підперло зараз вам вкажю Вод наприклад было ток Так так ту під шыйом гет было нас бератат до Лобкова хустку єдну вязали так тоґалю тото было до гору під боро може крохмалили Та крохмали но а я І так воли до горы штусту Я так голе розберано на зберано дум най пришыти были но до обшылкы так бо як ся належыт Яж так высоко так так так так так так так так так так так бо так значыт варс позберано так ґазно Так так были позбераны на крохмалены такы єст зузаду Там машомати давну знимку Якусь не мам не мам не мам знимкы ня мали такы ґорсеты але тіж не до половина коралями повышываны на такы букеты а мале є знов такы як тепер шельороновы Блотно є то тіж але тыжно такы до поясла А хусткы то так завязували же старшы бабы так о єдну так назад назад а другу і стары баба гна ся так збера єдну завязали Але тебе тілкы такы шеляновы но єдну так на ґуц а той ґудз так трохо розправили жебы выгляло жебы там гарно было а другы зверха зовязували під бороду другы зверха підбороды друга так просто як выте так так А думали тото зозаду Оно было уту навязане Так так догоры Троха высше Дубо то гнак не были пострижены люде но раз ям то была від гімлю Ґудзьбол підхилил підклімньом был тот бунт Тота хустко мусіла так на чело кусыт авто акта так а якы дарой кінці нотаци робили тот бунт так ложебы о зурохы жебы не был там так тіло підкрімньом а товда брала хурогу таке так а другу хустку так завязано і туґуют тут підбородом А значыт ту было видно на челі было вы на челі та О перше коли такой хусткы не носили то был чепец пчепче перше то бы чепе чеп то вы тепер повіли без чепця коли нува земчано хусті азы чепец брали стары бабары бабы ци серебці носили я уж ту добрі кверже памята бой же была доросла мате циы нас дівках ся оддало на жы схустка не пішла ниґде Гм ниґде ся де хустно хустка на голови бо уж ты накрыли з церкви голову і мож ходити мати на крыту Вы я знам же я як ся як єм ся оддала ящы дома выла кого свойой мамы А там сусідка была я коли єж раз два поводу ти взяла міра та полетілам полоту без хусткы Шото тото в мені было Я мала як єм ся оддала м двадцет років А она мі така же нельцю Та де просто лоша єдеш Яси дам якы єду просто лоша Не розуміла м то лем полуду га Якє дешне та якы то просто волоса Накрыли тих церкви голову томаш хусті ходит І так одтовды уж же м ся як ем ішла дакде з хаты том брава хатім не ходила або я тіж мала волосы долгы Але о так як выповіли дві хусткы та то без епця Ці чепец стаю іщы під єщы был чепец было на епец пак другу грівню коли я тіж така як пелек нихто нас не были люде постріжены но то ясне мали долгы улося січене А думале заключене ящы як ся оддала мене свекруха іщы так почеса од церкви Но то они Думали Тото улосы мали таку за шпянку стиснули мали Я не з яку за шпянку Е я бым был істи така бляшана смужка і была выгнена лота як кацюпка желізне Она мала ту стиснену волосу ци заплетене ци такы розпущене але мала там стисне і тоту зошплянку там за тоты улосы і тоты улосы окручали коло той зо шплянкы за шплянку привернули Найте он ся тота клімня тримала добрі добрі шато волося тримало той брала чепис і з хусткы Як ся наз як ся дівка оддала більше без хусткы не пішла ниґде уджено зузаду Зена одголола зозаду і ту сой закрутила косу от зозаду ту шыє так о Я зозаду вылюю ту оно закрутила сой колосу і о так закрутило ту лорівню хімю от оно то закручене А як было што то зо штукы така на зоштрянка на зоштрянка як то оне так го заложыла за улос а потім тоты ріжкы вывертали знаєте о і уно притиснуло добрі до головы Было так піл місяця міся Ту оно ся потім ту вывернуло О Та за што оціпляли ся Тото мы за глімню Я роблю за шплянку о та за шплянка была так уни за шплянку выли то єден бік брали за волосы і ту были голосы звязаны сильно І потім ся тото увертало о оно ту тримало а та за шпіянка бола та воно ся ту тримал бы волосы были там звязаны І вы за тото волосу за олос набрали на піл і тот сте вывернули за шпіянку Я чула же ту зробили тот ансамбль же зробили лемківскє вісіля деси там в клубі ци де же робили лемківскє вісіля в вас проздавляли такє представлія ся тепер же свіжі зробили такє но то там бы то мало быти Як благаня баганя овто в клубиха она бы м єст такым ся здебувала з такыма справами бы раж давно тузов клубом ы О тотаганя од Лемків ци ні Ніт гмых перемышлянів оним гм зо ся лока ци о же ся понищыло баба як го мали такы вышыйоновы спідниці Но з ним зызывали спідницяйно кабат Ну то так повідайте каба Гай так повідатно так кабат а єщы на тім кабаті были такы тасьмы понашываны шырокы запаскы то баба мали чорний такій кабат Тибетові называли Тебетови так терше Лянові кажут і зелены і хусткы мали велику таку чорну но та ріжны мали хусткы бо хусток мали полну Але як мы были іщы другій раз в Польщы то пришли тоты партизаны Пухра Забрали нам тоты вахы мамина Єдну хуст бы стратили по дорозі то сме нашли таку вышневу і то рока мала тако цвітляче Дамы тоты всі вахы так ся потарали бо то такє было як бы было на місци то бы было А так ой все ся іздило то тамто туто тамту і вшытко ся знищыло Отепер мусиме ся престяти дороге слухаці але я так думал же іщы мусю прити тото прекрасне цало свіже іщы побесідуєме о лихлайні ци то олцях а на разі щыры дякую пані Іміні Гуді кумужы Бігуняк а тиж пані Обсані Окарні і пані Голі Пані бо то они єй підповіли до кого мій прити і на тім мусіл завершыти четверту передачу о селі Свірж і Свіржівскых Ламках з Рихвальда Допровадила вав до Свіржа може єдного з найкрасшых сел львівской области Он кыркон Оставайте кров і стрічу до стрічу з ти