Слухайте сим <unk> процент лем Нескрокого а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шылеякого Анна Кырпан і Наталя Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk> Видам вас щыро мили моі слухаче Тоанна Кырпен Видам вас уж остатній раз в <unk> році Цілый рік были сме разом Думала м перше же зроблю якус звыклу едицию але тепер пришло мі до головы же вартат припомнути тот рік котрий уж ся пращат з нами Памятам же з самого печатку мі ся не повело зробити більшу едицию зато выслам до радия лем маленькый Кавальцік святочне витаня лемківского священника То был Анатолий Дуда Квасняк з монастыриска в Тернопільской области Пмятам же мал товды гряджку зато може його голос кус смутний але направду наш його мист єст великым оптимістом Вінчую вінчую на щестя на здравя на то Боже народжыня жебы сте могли ся дочыкати другого Божого народжыня жебы сте могли ся дочекати лійнійшых спокійнійшых весельшых здравшых жебы сте были веселы як в небі ангелы жебы сте малы од Бога пожегнаня од людей прияз бо вам жычу і винчую Христу ся раждає Такій был тот рік вандрівний кус ся вандрувало но і зато чули сте едициі з ріжных місц де жыют Лемкы То днес будеме так о вшыткым припоминати і витати но і не лем Лемків аж вшыткых хто любит Лемків А то наприклад знаний украіньскій автор котрый пише поезию прозу публицистику Юрий Андрухович Послухайме фраґмент нашого інтервю де барз цікаво радит о Лемках Лемків безумовно Особливі в тому сенсі што в ним обуці собі сконцентрували ну якусь таку архаічніст так яка мабуть це неусвідомы ноци выне змушены были до такого самозбережыня так І як мені здає це найбільше відчудно в іхній є такій в них є певний культ лісу Ци не реліґійный культ але це такій побудово звычаєвый культ Тобто ци люди якых природа в купі з історию змусила до того шту не узалежнили си від лісу Без лісу Лемків немає Вони з нього жыли і фактично ци можна порівняти з тым як напр Грекы не можут ни плаввати по морю так Лемкы не можут жыти без лісу І відповідно ліс ци як певний архетип ци шыстыкєде загалом якій прадавні людскій аспекты сконцентруваня так ту певний комплекс звычаів так уж і поведінкы етыкы все Горы ци другы але горы шур для мене было власне кажучи такым трохи одкрытям коли власне в двоности рокы я туди на цю справжню Лемківщыну потрапил ци тешу вны там абсолютно невысокы ци можно так сказати ци такє собі горбы Тут тво діня Як носутно іх не даст це порівнювати пут навет з чорногірскым хриптум з Луцульщыном то бто горы они в уявлинні Лемків як єст чого выплываєш нима бытф якому суєму в правіку якому суєму вы нерівненныма людьми буде Лист тому для них ци оты погорбы в них называют гормисц цишыстыкє высокє для них дуже Але ліс мені здає ся це дійсно такє от есенцийне так ту ліс лжыт як бы в основі основ лемківской культуры Ну а те чони перебывали і перебывают власне кажучы ну На жаль більшою мірою перебывали ніж перебывают сьогодні геоґрафічно на такых теренах де вони натже в певній серцевині ріжных центрально східньоевропейскых культур і передусім музичной це спричынило надзвычайну особливу писенну культуру Лист там мелос близкій дужы до словацку і угорску а як шу говорити про слова то це надзвычайно зворушлива і сильна поезия І словацкою і чешскою то курс выйшла ця наша спільна книжка з нєм Стасюком яка называєт ся Моя Європа і там до реці про Лемків В мене дещыє тай вынжыят Ци дуре ся ще одна Так ще одна тема яку можно зачіпити тото Цеж власне кажучы Місци де Анджей і Мунікы побудували си Ні Чарне ту вони назвали так выдавництво вони там коли спознайомили слодом они перебрали ся до сусіднього села Воловиц Я там неодноразово був ві там щы буду і там буваю ну ци такє од така місцина де згідно з паперами з архівами до Акциі Вісла было там што з <unk> з чымос селянскых дворів і ци було фактичну стоют суткову лемківскє силу А після акциі Вісла не знаю як там яка динаміка была в каждым разі коли анчы і з Монякую туди перебрали си септо буде могли це серед девяностих років там было <unk> дворів з якых Лемків было дві або три родины ту ци такій якій напр єхній сусід Міхал якій має американьскє громадянство то уж повернул ся вісемдесят рокы з Америкы так придбавшы просты в польской державы тудішньо придбавшы те самы пули якы высунові Дібров його предків Отже це місцина в яку ну насправді не надто вони повертают ся там сьогодні уже звычайно більше ніж <unk> дворів ле це переважно за рахунокы такых самых як Андже і Мунікы якых высы Поляків з Варшавы якым набридає жытя в велику міст якій різко змінюют жытя так переберают си ус в таку глушыну за прямою лінию там <unk> кілометры до Словацкого Кордуну якшут через Гуру Вот тут можна сказати так на На кордуні зі Словациною такы своірідні такі спадкоємци тіє місцевости внизли на себе культурницкє зобовязаня Бороти си цю спадщыну якы сохороняти топту і де це і про старі цвинтарі лемківскы якій они доглядают де це про ціж церкви бо не всі ж церкви стали костелами значна частина іх там в тых місцевостях звідкі вывезли людей они просто нищыли си так занеподали Но окрем того ще в них є такій громадяньскій скій проєкты повязаны теж і з солдатскыма цвинтарями ту ци місцевістю дуже активных былых дій в Іну там страшенно богато цвинтарів солдатскых еґзодного буку так і з інчого але і часом навіт є і спільні там де наприкты солдаты Росийской арміі Разом з солдатами австрийской на цвинтарий поховань І це Могылы якы были переречені на зникніня такту мужчы якій там де там рудит і хто там памятає Нуй Санчі з Мунякы якысилици на себе започаткували там і одкрыли такій фунд і кілька разів на рікы такі роблят Візды з оіма друзыми сут недумцеми тыма якых вони підняли зорґанізували ноце Ци така місцевіст можна так узагальнити де страшенно багату всу поховану і як што про це не дбати то вно зникне безслідно а все шо можна для цього робити ци якыс намагати ся затримати ци зниканя так і ос мабут ци в цілому можна і на лемківску культуру як тыку проєктувати текщу На всіма силами бурит ся заы своє подальше істнуваня Мені доводило ся теж бувати в Ждыні на Лемківскій Ватрі Там є страшено багато такоі людскоі добро і енерґіі яка протестує ци ціют ентропііму розподу і зникниню Ну є яку ту піст хоцю запытати Ну якщо довети ся збуку ци є ци баціт ци цівічуває ся якій спосіб ізбережыня і розвитку лемківской культуры В принципі ці Ну можливе штучны відроджыня Лемківскы Ну якыс такы як Ізраіль себе відродило лем они мали потужных стрежынь вони мали єдиного бога і во не знали штосий богім обіцял відроджыньом не вытримали си і вны зробили з ничого нову Украіну собі Ці можливе ся чос подібне в якымы думаш можливе не тє можливе але це зглум це якій дуже реальный вариянт реальный шляхну передусім повязаный з тым шу все такы Більша частина Лемків як мені здає си не сьогодні перебыває в межах Европейского Союзу Русиі Ци такє утворіня в якому самі по собі бюрократичні механізмы працюют теж на підтримку на відновленя на розвиток Всілякых культур якы принято вважати марґінальныма малыми провінцийными цим дуже сутово відрізняют си од інчых політычных утворінь Европейскій Союз шу там завжды є яка проґрама або комплекс проґрам якы спрямуваны на тешу не зникли Лоплянці не зникли якіс там фризы в Дані шту не зникли Косовары шуб не зникли Баскы ци Лемкы В нашых умовах ім не выстачає самы цу Лемкы якы внаслідок тых всіх історичных пертурбаций опинили ся сьогодні в межах украіньской державы так асимілюєт ся значно швидше ніж ті якійскы зіму в Пульсі Тут безумовно є в гличезна в лобках заслуга в цюму украіньской державы як тыкує яка вперто наполягає наций своій унітарности на всю мы єдині і мы такій і тількі такій то мені здає си щу це насправді Потрібно і можливо Я бачу власно кажучы што там мабыт єзмо страшенно богату проблем але всі они пусильні Головне што там є оций людскій чынник люди переконані в тому што вони такі і вони Лемкы А це означає внизначає што вниц плыкали і будут плыкати Я намагал ся лис в тому што такы тексті з мойой Европы я намагаю ся з такых одне з найсильнійшых потрясінь якыси описати ци коли ми єдемо здавало ся бы лісовою дорогу но в каждым разі новколо нас ліс А мы выятся мы єдино центром села Тількы ци си си си си силу бы тамту <unk> року Ну так Андрий сидит за кєрмом а поруч сидит ся оден приятель каже мені Ну та як то медже єдным од центишу не баче шациу тут утіхати богатшых а тут жывут біднійші і це все собі треба выявляти Томуж ци все зіл ліс і цей ліс без якого Лемкы не можут жыти він же і приходит до них на місце де вони жыли і там все зыполє І ци такій краєвид власне ци краєвид покынусті так можна узгальнити При чому в тій же Пенсильваніі мене ци знову заскучыл Шахтарскє Колишнє шахтарскє абсолютно депресивне містечко якє называє синтралія щей назва тыкані на чепту в нов яку і центрі де сперуває І там на початку шесдесятых років одбуло ся самозапалюваня породы в угільных шахтах і ци триває до сьогодні тоты цю пожежу не можут згысити Воно буде горіти так долго як покідны горітюсі поклид в угілля там Зрозуміло шу ци вырубництво было завершене над цим містечком ся стелит си дым тотам дуже богато такых як іхыс тріщын в землі ди просту ворону квиімок такых дірок то земля дуже гаряча І там відбыває сил досуваня тото ци вже триває і з початку <unk> роківців же <unk> років так <unk> років пожежі підземной І усце населеня якє все жыло там з тієй шахты в ну помаленьку столицю територию покєдато та ці люди кудис повиіздили звідти залишыли си якіс просто декілька останніх такых дворів зну уж так як в тому выловцю Но ци ценаче лемківска зірка такы казениной суды да всуди опиняти си в такых покынутых місцях Там залишыла сегласне іхня церкви унитом Православного обряду І там знову ж такы місцевый цвинтар ци абсолютно такі ж хресты як і скажімо там в тых стасюковых окулицих а ті написы на могылах ны якшуваны уже латиньскыма літерами А тут це в каждым разі лемківскє прізвис але з них <unk> сутків зглізшы кірилици Было дуже в тотім році доброго радістного было дуже вандрівок было дуже цікавых стріч і думам же тото вшытко вы чули кєд слухали сте процент Але мушу повісти і о смутных річах В <unk> році одышли од нас люде котрых не можеме забыти Не буду ту говорити о вшыткых але мушу спомнути славного діяча Петра Кугута з котрым тыж сме бесідували были три едициі і не його Гвысены од нас Одышу Можно го назвати Лемківскым патріярхом в Украіні ся вродил в <unk> році його жытя то істория Ну і уж неє кугута і може Маднеска слухати лем його голос Начы Ядуж хволющыл ся дуже добре Был такым ем ентузиястом газет газет мало приходило Але деклиха приходила газетчу дочычальни приходили і чак лівы чу приходили оций Длянько кашык чы дворідний братру Як як Даньку Для нело кашык Він был лівого цілком лівого До нього но приходили його другы зі всі і мы разом зострічали І один раз в нього был приіздил хто з його другых чыщы очы з Вола чы з Перемышля і мы были разом Мы так говорили всього він был такій лівый видно підпільний комуніст і все І в прекрасний ден раз приіздит невідомий чыловік до нас До мене і каже Мы знаєму Вашу думку як шы вы згідны были працувати бы колист Радяньского Союзу то мы вас візьме на рвуль Я кажу так є згідний вшы пришу то было жети жел Купартя Була Він каже так тоді дал мені псевдонім то пришол коли <unk> вересня Німці купували вже Польща коли то было де Німці тут же одразу были восподра одразу іх напевну ниж проіхали І тоди було жолтні місті він міні то сказал што іде то передлеш кордон пограничникам вкажеш псевдонім такше пішол я пішол то цеж великы де переходил границю все але тот знає што треба вже окремо писати в ся Перешол верец перешол все розказал мене до Лова Забрали все тут дале чам вычелі жыти было таке місц школіня Такы школіня о так што говорили тото меньшы місце і післяли разом назад туды І так я з того часу ходил Вони давали конкретне завданя деякы війсковы чыслины німецкы щабы дерсы на териториі Польщы Давали грошы чы кубы білячы все узнавай я но каждый місяц переходил або два разы переходил границю тому же я вже знал як то перейти в районі Свянока Я чув же все з ними Но вертам гласні до того як од початку было най пришол тот якыйсий чловік до вас і гварит ци бы сте хотіли так робити тото но і вы товды кус думали ци ани ниц не думали і в тім минут я был згідный одразу Тому шы я был направленый лівых та думал А як вам было товды выси єй представляли то з вами будете представлял не представлял не знали І вам было товды кільку років В <unk> рік Тиху в молитві Вартат впимнути тотых хто одышол од нас але не тырвати так долго в тотім смутку Подякувати в думці ім же были з нами же кілько нас навчыли же кілько доброго для нас зробили Але жытя то єст жытя Треба быти далей і треба выховувати діти так жебы были достойны своіх дідів предідів жебы пришли колиси на іх місце жебы ся тримали свого вчыли ся свого знали своє любили своє жебы были правдивыма Лемками тям ачыса То витам вшыткых Лемків в Украіні вшыткых слухачів Лем фм з Новым роком но і одразу з різдвом Христовым Найперше Видам Лемків зо самого сходу Украіны з луганьской области де былам на фестівалі стежками Лемківщыны <unk> і <unk> жолтня Послухайте кусцьок з того фестівалючка Адвасіскы Я не знам ци на лемківскы місци ся райду такы краткы дівкы як тут на Луганьщій Питайте єй Лиґола саітале з новарского району села Штурмове і керемник нашого ансамблю Олена Слотнікова літ бідый мальом ану тых Барз дякую вшыткым мешканцям села Переможне лютугіньского рейона же зорґанізували прекрасний фестіваль же ня приняли як с свою гостили частували дуже оповідали вшыткого до нашого радия Боже заплят ім вшыткым най ім ся веде най будут здравы весели А ти щыро дякую за поміч Світляні Журавльовій з Лутугіны молодому науковцю Дмитру Байкінічу котрий досліджує депортацию Лемків Украіну барз сприяли о моій журналісткій роботі Тиж вы там Лемків з Дунецкой области котрых пізналом на тотім фестівалі но і вшыткых найсхіднійшых Лемків котры жыют так далеко од Лемковины але ся тримают словы і тотых на пілдні Хєсоньскій Миколаівскій области кєдня слухают Видам і моіх милых Лемків з Польтавской области ани більше зо гінківского реґіона де в селі Лютеньскє Будища <unk> мая одбыл ся лемківскій фестіваль О тотім фестівалі чули сте в нашых едициях а тиж певне памятате інтервю старшой Лемкыні Мариі Ткачык котра ся народила в селі Кымяна Радовы тым і Лемків котры ся вкрінили в Кыйові Туже є більше як три мілийоны люди а медже нима і нашы братя Єст ту дуже лемківской інтеліґенциі мешкат в Кыйові авторка словника села Тылич Євгенія Турчын Іщы будеме з ньом бесідувати Певні знате поета і дисидента Богдана Горбаля ци лемківску співачку Ніну Байку А в літі слухали сте інтервю з Катерином Чаплик котра досліджує лемківскы пісні є записала Ци співала Твоя бабуйскарич інчым А ты можеш заспівати цін Як ішол пан Бог до Раю так гм Це з села Порошкова як правильно ногло ставит село Порошковы перелоньского району Закарпатска област гу записновідкуцірявый Вір высильны Як Богдорою Як пан Богдорою стрігы голо того і стривы до могіє усі стругы обіте гУси строго мы обіте лем того діє ге там залишойте лем того лишый Вуці ни вседиявол годом вучы ни вседиявол го доми звієво до Могієв звіда моє во нотийопного пол кушый Якы слоткы но а покуша і якы слоткыли ге ге тигызро Выступили Ге а ти єзер його выступи Ну залі банає такого повцяльного змісту ци переклады на біблейны ситуация біблейный відомий сюжет і но так як бабу ся розказували то це Співали ся в родині просто Не звычайно це незестільне пісне і неліричне і невесела тобто коли хотіли што дітям пояснити якось выховати Ці були такі піснішы співали ся в піст В піст співали ся псальмы і церковні пісні оскількы Лемкы також люди віруючы бого боязливі тому Забороняли дітям балювати ся в хаті шуміти шумно си балювати си то угода зничы ну но грати си так верестя лити ся уздувати в хаті в часі посту забороняло ся Як ся і співали сякіс пісні то в мінімальній кількости і є такого духовного характеру Но то я витам вшыткых Лемків в Украіні але певны найбільше ня слухают на Галичыні бы ту най більше Лемків Ци памятате перша моя едиция была о Лемку з Монастыриска Старости Лемківской Ватры Михалі Тиханьскій То были навет Дві части і бесідували сме о лемківскых фестівалях но і найбільше о фестівалю в монастыриску і то єст найбільша в світі лемківска імпреза Пакуліті серпцю слухали сте фраґменты з того фестівалю і інтервю його гостий В Тырнополі выходит ґазета Дзвоны Лемківщыны і мешкат єй редактор Ігор Дуда котрий уложыл лемківскій словник то найбільше Лемківска област Украіны послухайте коляду котра до Вас летит з Тырнопільской области з місточка Буцяць од Лесі Ґорлицкой Христом выфля вымісточку і в роді спрачыстой мого рігі Одивноє роде гестыв великогоє торжестывого Пуцьова дівасино врады сти породи лавчысты і здідства свого єгы Бастирієгіли До него постіли Зо хото ми воєм успівали Дитя в Яслах витоли Що пророканова зо цвила Квіт од себе пу пич з другило Богу буде чествого нові Ґрікісловы Як отцу так і його сыну і Святому Духови Тепер мушу привитати Лемків Львова Преці ту жыє і співат голова Світовой Федерациі Украіньскых Лемківскых Обєднань Софія Федина Вый до загалим за <unk>o<unk>ta І русин лемківску мов знай співаночкы співаны цимы а ріпыма Евій на лемківску мос за Лемка за Лемка лем за Лемка вельду сами Лем за лемка виду лем за нього бой мо серцю близкій Іроґій Слава Лемківщыні Чули с тым нашім радию едициі о Лемках Львова і Львівской области вересню о фестівалі в селі Нагірне Симбірского реґіона а о листопаді о фестівалі в місточку Городок То был Фестіваль конкурс Пісні Незабутого Краю а тепер час привитати Лемків в Івану Франківску Єдна з першых едиций то было інтервю з мойом сусідком Анастасийом Коломийчук Жебы тепер тото припомнути даме ту маленькый кавальчік Щос дому памятам ся одно такє тоже што няньо всеіхали кінь мамы до Лелюхова Ноют декотры діти брали з собою одны брали другы лишыли та в осі немодый забрати мынас было десятеро діти а потым назад вертали ся той вечер я не знаю Яка то была пора року же вечер іхали додому но то сміц світів на небі місяц ясно а то іхали ся коло річкы яка то ся річка называла Попрад коло попрада річка і ідеме но та сіджы на возі та і маме з няньом ідут же си там собі говорят А я дивлю ся на небо місяц і дию ся на річку на воду то же місяц і питаю ся чы місяц і ту і ту жы і місяц іде за нами чы він за нами іде чы місяц і в воді і місяц на небі было же місяц был темно было теся місяц одбывал воді в Попраді Ны і мені так было зимне окысім што певно было выселі было або жывы Бо я змерзла а місяце виділа бо сам ходила на річку Ногымыти на Різдло так єдны дроз за другым дискі на святый вечер боси сме летіли до річкы Ногымочытый Лицемы Опамятате тото різдбу істи лем тоты же молоте і сіно Няню ціну до хаты поприносили і на столі постелили так на столі што єдна мыскатого єднам мискатого і вшыткы змеіли што што поставили вшыткы з єдным мискій нивы каждому окрем матарівка вшыткы з єдной мизкой пірогыі і губы А пшеници не варили в нас правда не варили нас пшеници не варили Не было то А мі ся вас сподабало тото же вы варили же тото жычыня такє новорічны же сте співали А будете памятати то же я мым співати мініст З голове ся не губит ниґде В точым селі так Но Я чула од сестры сестра співала аж одзеничко ми ся вам пшеничка родил вожы ой во ішытко і Noй во Дай выже Або іщы вінчуваня было такє же інчы вінчых пецупіруючы як мі дате покоштувати будут ліпше вінчувати Витом пані Анастазію витом вшыткых Лемків Іванофранківской области і медже нима Анну Данияк з Обертена котра ся народила в Болі Циклиньскій родину Шкымбів Скалюся Іванну Сеньку котру чули сте тыжден тому а тиж єй братів Ваня і Андрея Тепер перекрочеме горы Карпаты підеме на полудне жебы привитати вшыткых Лемків і Русинів котры жыют в Закарпатскій области Найбільше желям привитати тотых котрых чули з тым нашым радию Марию Войку учытельку лемківского языка в іршавскым реґіоні Валерия Падяка котрый ма своє выдавництво в Ужгороді Любу Пекер директора маленького лемківского скансена з єдной хыжы селі Залічевы перефіньского реґіону Послухайте фраґмент нашой бесідньом в тотім музею Музей был зорґанізований у <unk> році До нас пришли жыти у наше село на нашій Закарпатя пришли жыти Голова Тдыкалгузу і вчытелька руского языка сухоліт такій был Борис Васильович і Жан Александрина І унепрос рішыли до нас робити гін ся дуже ту нас полюбило люди іх почали кликати на свадьбу на крестины На уродины люде насі дуже коли є яка гостина люди насі співают танцюют выселяют ся ім ся наші люде влюбили бо не дуже гости приємні і в уни рішыли так собі подумали же внесобі ту збудувут хыжу і лишыт ся жыти на Закарпаті Та такій зробили Анни до нас пришли і з пілноці Украіны і з Чєнігіньской области Ім ся ту як выти полюбило Ім ся полюбило і вни так сой подумали же не ся ту зостанут жыти і так ся стало же не си ту лишли жыти А жели долгій час бывше якці руку прожыли знали вже нашу мову нашу культуру Наш пубуд як мы ся як мышому робіме деякого праздника они ся старали так тоже робити довелику не так точно пораяли хыжу мастилі білили вшытко упорядкували науклю хыжі грабалі сутины землю грабелі До ся того вечера так точно крайцю уціли моє мамо вуціля Жанну Александрівну Крацюн пиціє розказувала як то має быти якій звыча і якій традициі і внету тото вшытку робили ім ся до тот полюбило і в нице нас лишыли А по тому як прожыли десту тридцеть року та вынбул калгузу нас а потому пошол начальником управліня Усільскоє Господарство І у Зарицьові іс лишли четри а такій хызі лемківскій такі ґаздудства но тай ониє рішыли же тото треба для нашых діти зберегти бо на них ішли всякі люди шли до них всякі Лустів Скійова Сєрнігова родиці ходили і не ім указували же як то было колись коли внишли в Зырицьово А як люди жывут тепер они ім все хотіли тото вказати І они рішыли же кольго скупит а таку хыжу і з той хыжі зробит мемузей жебы тото лижыти про нашых діти про нашых внуку Кольго скупил хыжу і Жанна Александривна закликала жун тых што ходили у Ланку шо в колвозі робили улянці Закликала жебыхімастилі білили хлопу закликала та хлопе жоны жыто жалі хно повязали хлопыхіжу покрыли таках же красна стала гісанка і тых ды у септембру коли уза пристойний праздник друга причыста сята маря по нашому сєклици Тых ды мы одкрыли уроцісто был одкрытый а тот музей Коли у якому бы селі не было о якій праздник бо ни был усе лемківцянка там і де і перше одкрыват тот фестіваль бо має же найбольше уцілому ад на ужаньской долині шо Лемкі жывут руснаків Та має же лузарицьові самобульше співанок ся так же люде з поколіня поколіня передавали же у нас самобульше є співанок Жемуціме і в переціні нашых співанок бо они тоже Лемкі а тоже хотят співанку нашу співати І дідоцьоку школі вуціме і преціньска гімназия дідочкє приходят моіх влуціме уж всякі співанкы які мы співаєме І по нашому бесідувати Кільку років уж тот ансамбль Тот колектив Лемківчанка Уж співат уже шт рук То тоты же были товды молодіцкы дівкы молоденькы тота старі старі умрают та приходят молоді і з клюба приходят котра найстарша в клюбі темы в Лемківцянку В лемківцянци дака умерла же з клюбу прийде друга ани і місцопредній школы Так што мы колективы наші старі уже ім будже як по двадцет року Бо в нас такой село у районі такого села як у нас не є жебы было тульком много колективу жебы тульком много люде співали Нас люди і робутні самі видите уже грабову ті ся на дворі студено а люде вже грабовут порядок роблят навкруг Хыжі подворіє у хыжі хотятже бы был порядок но але хотят і співати і выселити ся А то є добрі бо не забывают ни свою бесіду ани свою культуру а свою співанку муй бідний уєс лянку баню ботрясе вшыткє люде на нього закубаня нейо загубаня закубаня нейо вшыткі люде на нього закубаня нейо земкуваня зеґуваня нейо за нього сіяй йому руску дам бо на нього дякума вона нього бо на нього дяку сыя йому руску дам бо на нього дяку мамого бо на нього дяку А муй милий такій был Гоня на любня радо Сивого а здо рана білого а здорана а здорана біло Коля до Сивого а здорана білого а здорана а здо рана біло А моі миленеко хоць бой я знаю Шаты хоц виділ бы сня ісла мать выня Бірля моя мать выня Біля выня Білля моя воділ бы сня ісла мать выня Біля моя мать выня Білля выня Біля моя Деси може ня слухат ваню фес никто в жытю іщым го не виділа лем каждий ден виджю го на Фейсбу Але щыро витам і дякую же все находит для ня добры слова Витам вшыткых Лемків Русинів в Польщы витам родину Гойців забыли сме ім такій звыклій почті выслати даякє привитаня то видам тепер і жытю щестя і здравє і вшыткых радости витам вшыткых Лемків Русинів Словациі Яна Крайковича Яну Сташкову Наталю Кухтову Петру Міхловіцьову Зденку Зденку Цітрякову Зузанку МулітыріСу а уж тепер Андрийову бы ся оддала Ленку Сипірякову слю найщырійше Витанє Анні Пєшковій і Квитославі Копоровій Ну і кєд спомню о Словациі то все спомню карикатуриста Федора Віца з котрым мали сме тиж інтервю навет дві части певне же го слухали і даме лем Маленькій Кавальцік Кєд бы могли сте дашто повісти вшыткым Русинам вшыткым Вышыткы в цілим світі вас бы слухали то што бы сте повіли Єде бы діти Ім бы треба повісти то што імсото говорил т бывалий папис Не бы ся Не быдрус Видам щыро вшыткых Лемків і Русинів котры жыют в горицкым краю значыт на цілімкым континенті деси єст там і моя лемківска родина Більше знам о родині мойой бабы Катерины Кырпан з дому шафран стерцяни знам же в Торонті жыют Верхоли наша родина а родины діда Івана Кырпана Стильови Не знам Но але ви там вшыткых Меланію Гуцкову Тома Колтона Вільяма Баняса Мушу конце привитати Владка Максимовича З Фльориды бо то він мі повіл першій же єст такє радийо лем фм і він все уважні слухат <unk> процент Тыж витам вченых Петрісів Кравчык Павля Роберта Маґоці Павля Роберта Маґоці Мушу повісти же в тім році в вересню пан Маґлоці першый раз был муін містів Івану Франківску презентувал ту і не лем ту але по цілі Украіні свою нову книжку Історию Украіны і вшыткых єй земель і народів Власні отім оповідал в інтервю Послухаме тепер кілька фраґментів Треба повісти же ця книга якій ме презентували те уже другє выданя вкраі другы другє перероблене выданя з аґлиской мовы з английского языка але перше выданє тіж был перекладеный украіньской мовы выданы <unk> р критикы цинадцет люди уже бы были приготовлены на тым ци не было дащо нового і Про них моє імя не є абсолютно ничужє то значыт же можливо деякі не знали тєж крім істориі Украіны я тіж пішу про історию Карпатскых Русинів але багато це знают емі здає ся також на заклад дискусиі Бо коли были питаны коло того і дискусиі медже інчым нормальны Дискусиі не было деякій глупоти або Тут нормальны дискусиі люди то берут як нормальне явище і што си тичыт ідея або розумліня даякых людей про виторниньов земель Карпатскых Русинів з Украіны то фактично люде якій абсолютно ничого не чытали што є на сал ани по анґлицкій ани по украіньскій вони лем чуют і єщы дальше та продолжуют говорити фактично порожніх слів Мочне будете відторгати штоси ци не буде Е цікайте Дужелехо ци люди на териториі Украіны або інчі науковці якій заінтересуваны до істориі крымскых Татарів і пишут про крымскых Татарів і обороняют можливост крымскых Татарів мати своі нацийональніст і навит повертати на іх земе ци означыт же хочут відторнути Крым з Украіны Ті дві річ што має одна річ до другого Або чоловік якій наприкішут про історию Поляків на териториі Украіны ци значыт же хочут выторнути правобережні Украіны і приключіти іх земель або Галиці них до Польщы Нє Ци значыт чому чоловік не може так як узнают права кримскых Татарів або Поляків або Росиянів або Мененітів не може візнавати права Карпаторусины на іх істнуваня в контекст істориі Украіны Што це має до діла із так званым выторненя або розбіті Украіну то ничого не має до діла крім выловах деякых людиякі сут напроті ідей карпаторусиньство А то є іх проблем то не є проблем ани карпатскых Русинов І докінця ци на ани проблем Украіны бо м інчым на териториі Украіны Карпатскій Русины вызнаны як окремый народ ци не мы якій це говорит воні там над землі Украінці вирішыли Я мушу повісти же я Трактую тот курс дуже серйозно зроблены на досыт высокій рівен то фактично є уже зміст <unk> доповідів якій сут капітоли в Нові книзи про історию Карпатскій Русины і Карпатской Руси то значыт же то найліпше як я можу робити я можу Вам певнити же то є на рівен на найвышый рівен я можу чытати такій курс в Оксфорд або Гарвард або де А то буде книжка є та книжка за рік за рік я не можу вказати за рікы хотіл же было словой нига книжка Ято редаґую моментально ци уж складаны ту мам они приблизнут <unk> Сторинок і фактично ця книга Істориі Карпатска Русь і Карпатскых Русинів то в формат як великій істориі Украіны Капітолы текстовы фляткы так як видіти ту значыт не лем наратіва але тіж сут вкладкі дає документы або бід Но абсолютно но то так само буде так потом мапы ту <unk> карт а потом при кінці також дуже важне рекомендувана література про вшыткых тых добів і по тым індексы значыт буде выглядати формат буде такій самы як то трохи меньше в сторинох Бо Карпатскы руструхы меньше єй сукны Якы вашы выразіня з цілой школы бы то тиж вы кіли жебы тота школа еґзистувала што можете о кім повісти Но по перше в контек Толже третій рік як мы офіцияльный студиюм Капатуртенорум Мєднародну Літну Школю Капатрусинистикынорум То є один лем один з трьох проєктів якы мы перед пятми рокми зачали плянувати впоміч Центер карпаторусинистикы Бо мы знали од самого зачатку карпаторусинистикы як дисциплина Тепер є дисциплина Є людиі цілого світу і в Европі і в Пілнічній Америці в Западній Европі Центральній Европы колишні бывшы Радянскій Союз якій професийональны заінтересуваны до тематикы карпаторусинистикы або з боку языка або з боку істориі або етноґрафіі або літературы тоты то є дисциплина науковы дисциплины І в тым контексті ясной же будкотра науковы дисциплины не може продолжувати як не має даякой баз інституциі то не лем може быти особы індивідуальны Мусит мати даякій центер або структура Мусит мати структура і структуры в контекст інчых структурах котры будут дальшы до будучности низ лем же пару років І тым розумліні кєд говориме про науку нам потрібно структурі карпаторусиньскій структуры в контекст університета І мы знаме же во останных <unk> роках після революциі р выникли фактично тырі міст де на університетах на рівен університета є якійс програмів або катедры або інституты або што карпатрусиньскы То значыт найстарше є катедра русиньского Языка і Літературы в Університе в Новмусаді в Воєводі в Сербіі потім вы Думаю вы тіж в девяностых роках од зачатку створили катедра украіньскій і русиньскій філолоґіі в Нірыхази в Высы школы в Нірыгазина потім в Кракові є Одділ Лемківско Русиньского Філолоґіі при Педаґоґічным Університеті А правєподобні ту тепер найбільше є Фактично Інститут Русиньского Языка і Культуры ту в Пряшівскым Університеті На ріжных причын не знаєме же фактычно в Пряшів і Словеньску є найсильнійше місто де може дашто побудувати і в тым контексті не хотіли добавити помагати тромами проєктами Пешы проєкт сворити научный семинар якій проходит протягом шкільного року раз за місяц раз за два тижден де науковци з цілого світу бы выступали перед колеґами студентами аспірантами професорами про роботу наукову як они роблят Де нормальний класичні спосіб спількувати медже науковцами Другій проєкт є бібліотека побудувати бібліотеку де може здобути посылати книгі сташі теперішнього часу рукописів мікрофільмів старшых новин і так дале жебы люди бы мали можно робити Солидны досліджыня бо бібліотекы є <unk>r<unk> меґа кєд говориме про наукы А третє Міжнародны літню школы Жебы уже показали людям світу же Карпатурусины є неякій рівен поміж інчым то такій літні школы ци неє дашто нового ачи ци модел же Давно выпрацуваны мы можеме повісти так мы спробували тото робити перед трьома роками І тепер мы уже в треті рік ми томами то значыт з тых трьох проєктів науковий семинар літну школу бібліотеку мали сме поступ бібліотекы на тым іщы треба робити але в тых двох інчых не ма А тепер шости тычы літню школу першый рок я виджу тіж деякій поступ і інтересно поступ Ци з нашы першый рік мы мали переважно переважно мали сме старшых людей з Америкы котры бы хотіли дащо знат про своіх предків та мали і втоді і пар університных студентів пар аспірантів але переважно старшый але і другій рік так само Але в тот рік є про мене дуже інтересно дуже позитивно же ми маме більше молодых люде головно студенты і аспіранты і кєд говориме про аспіранты про юдеє професийональной Пішут докторску роботу про карпатурусиньскы тематикы мали мы аспіранты з тых трьох років із Відня і з Німецко тепер того року з Карльовый Університет з Прагы з Америкы ме мали із престіжных університета аспірантів што значыт теперта школа фак зачынає сполнити головны заданя це значыт трактувати дисциплины капатуристинищых студиій або істориі або язык або літературі на професийональный рівен а не лем про нас про нашых людей але про цілого совіту чом бо карпаторусиньска культура належыт всім тоє культуры як будкотра інча культура в світу Зас мушу ся з вами тращати Мам надію же скоро зас будеме ся чути А тепер дякую вшыткым хто мі пристіл єік помагал Хто мі давал інтервю хто провадил до тотых котры бы могли дашто цікаве оповісти вшыткых котры в ріжний спосіб сприяли жебы вы чули нашы едициі з Украіны Бог заплят вшыткым і тотым же дуже для того зробили І тоты же лем кустят То же лем Вам щестя здравя радости Най в новим році вшытко ся сполнит што бы сте хтіли жебы Вам ся як найскорше спомнило най не буде смутку най не буде жадной біды най нихто ся ничым не трапит То желям вам вшыткого найліпшого гурт Лемківчанка желят вам многых і благых літ Слухайте <unk> процент лем на Скаркова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян слухайте семка <unk> процент а будете мати цілых <unk>
