70% #460 - Юлиян Полуйка з Ванівкы (2 част), 13 VIII 2023
•
Опис епізоду
Юлиян Полуйкa, родом з Ванівкы, прожыл долгє жытя – але жадна буря його не зломила. І в своі 94 рокы мал цікавіст праві до вшыткого, ясный розум, міцну памят – і лем очы уж не виділи світа…
Автоматычна транскрипция
Видом вас малим і слухайцє при мікрофоні Анны Кырпан Днеска маме продолжыня бесіды о селі Вынівка Найдете тото село на мапі коли посмотрите на село на пілніч од Коросна Ту колиси был край Лемківской земли ту она переливала ся переходило посяня тепер часто повідают на сяня І зато же мі часто ся трафляли люде з тотых околиц то і в проґрамі <unk> процент нераз звуйцяли юж передачы о тотых так званых замішанцях так чого си назвали люди з тотых околиц Найбільше на пілніці з того анкляву выступали з села Гвиздянка і Близянка Они в <unk> роках минулого столітя были уж маленькым островом медже польскыма селами Бівший острів творили села Оперівка Петруся Воя Рібник Бонарівка Ванівка Красна Коростенька Чорны Місцевости до окола того острова почасти засмілювали ся перешли на польскє але не цілком і з села доукола мали посеред своіх мешканців повімы так як не Лемків то принаймні грекокатоликів напр Братківка Подрикін а навет і містечко Гідчына Колокоросна якє Полякы пак назвали Корчына Чом тот коросняньскій устріл не был дочыста зосимілюваний но певни в якысу і мірі перешкаджали тому і горы бо місцевіст докола него особливо долина рікы Вислік дос рівна і лем ту посеред рівнины Дальше од Карпат вырастают горы Не такы уж высокы але певне іх выстарчыло жебы они помогли утримати Лемкам своє В самій середині Коросняньского Острова лежыт село Ванівка якє Полякы обстили по свому Вынґлюка Праві нихто оклем близшых сусідів не чул у тім селі покыль там не зайцяли добивати ропу Ні місцевы не розбогатіли як шейхы але єдны скорыстали з того бо ґрупу нашли в них на поли другы зас при кім робили но а коли нівця выселяли в ряньску Украіну то богато з них переіхало до Борислава Лівской области бы в цінністі тыж добывали рупу а Німця ани Юж кус мали в тым досвідчыня Замешкала в Вырославі і родина Пулуйків о якій днеска оповідаме Хто слухал нашу попередню передацю тот памятат в оцім бесідували сме Товды а інчым слухачам повім же то єст бесіда так бы повісти з нашого архіву бо одбыла ся она не тепер авни <unk> серпня во Львові Коли пришла єм до пана Юлияна Полуйка На жаль неє уж його медже нами Натужыл лем два дни до полных <unk> Руків Лем тепер радию звучыт наша бесіда Надіяле м ся на продолжыня на іщы єдну стрічу але той стрічы так і не было Но то послухаме о чім бесідували сме з паном Юлияном рік Тому в першой части ґадали сме дост дуже о ленівці о тім чым окрем ґаздівкы занимали ся ланівчане а тыж о вынівской школі Пан Юліян з I він тоту школу добрі памятат Но то на школі скінціли сме а днес тым самым зочынаме Просиме слухати Ввіли сме же в Німці така была школа же Вас так навчыли же вытам были першы так як вы робили тоту шытко Я так зрозуміла так в Німці така была школа же вас як навчыли то ви там были наймудрійшы в тій бриґаді Але што школа в школи бо ремысляны вчле в школи колин тык вчыл писа Я закінчыл кляс вчыл вільництва но три Апа так так ну а так тото Значыты ну а як бы бесідували сме же математика іщы зо школы же вы то знали же вы то любили вам тиж помогла Як треба было такы технічны річы представляти сой вырахувати так треба было точно становити тоты трубы тоты річы то треба было як тоты ґазпіды як то вшытко треба было представляти сой і порахувати жебы належным чыном так Тут технічны характеристикы так Но і якысы вам тоту ся удавало так Але я хочу іщы раз вернути назад до школы і хочу знати што в тотій школі вчыли якысы там якы были предметы ци што там за валі першый предмет то бы послідности То была поведінка Але Поведінка по тым е украіньска мова украіньскы літературы література арифметыка альгебра вешым класі алгебра Стили ручна робота што сте робили ручна робота то для шпаківш паківкы Фы дефто чыштакы што згыбльово не штоб приніс ту най директор сміял ся коли то собі в што спум помагалс А дівча а дівчат вчыли вышывати Но такє же до жытя бы ся придало такы річы якы до жытя дальше бы придали ся Жебы кажда ґаздыня знали была така приповідка што добра ґаздыня лемківска ґаздыня котра гміє хліпи пти і сиварити прясти прясти і вышывати То є добра лемківска ґаздыня То дівчат чали вышывати а віну плести на дрота на дротах або на спици вягули віну светры поодни старішу спороли добавляли льняну нитку бляли собі Або шырпеткы або якій светер вшы то всьогоручна робота бів явем Гурившу віну началь багату лену сіяти і прясти а на Підзамчы в селі майже в кужнім хваці был в касті варша Кросна то Кросна то в боку де основаня робили Кросна Вказкый барта вказ А е вы повіли же плели светры ну а што Хвали вівці ци як же де вуму брали Тырли кязці Янже сказали Муже менто розплітали старейшы жване і штукували ни ниткы ниткы Взвязли докупы і добавляли неліняной ниткы шобти же стариницкы сут грыма Але тримал дахто вівці жебы з того была волна Тримали люди вівці ци вынівці не было того Мали але рідко коло нас можна сказати тыкы двоє было Будниць інчый чловік помер братбу трохы Як тыкали невеликого роса як тыкали карлику і цілі пут він тикы ту не тримали корову і вівців або барама і чарну ші то тикы двоє А віну Віну в <unk> р ничого не буду в продажі Но так і тоты хыдали тоты святры тоты штакы але Але до того певны люде і писы мусіли або вівці тримати жебы вону здечого робити або укупувати лом Багато Ісе ям вдобавлю за вуну Были такі Кріликы Анґоры называли лем такой мали шест пухнасту іх чысали іх чесали з той волны знов добавляли бо нас чокавишкы плели то я шы запамятал А волну вылну можы купували в горах Е не в Карпат ванівка дуже далеку было а в горах богату вівці то може в Кошні купували бо в гора бату вівці тримали наюп на полоненах выпашали вівці дукля памяны бынта Добре Вішли сме до школы як хотяти іщы дашто за школу оповісти то можете оповідати школи не били си діти школы в школи были дисциплина в школи два разы Священник приходил з тыжне на науроку Е два разы Влюбил першу класу пущоми Най за Польщы нас был о священник солта Михає він в єдным класі два разы в тыж цілый тыждень мал е в школі занятя так і дисциплина І люде і хлопці і вшы підтримували то всю жыствены вшы жебы іти зі школы покланати ци сказати славы Ісух Христу якту на одбыло цього запоно і шопы як желізя насе вщыт шоб кривды не любити другым ничого якышы то І тіти можна сказати дотримували сте того вшого не были тіж в нашій школи прозывати сте прозывали тама были сніжками жуткы зо сніговыма як был <unk> з рішнього кінця в ріжным кінця кєдкы называли кєдкы віддавали што і на тым розходили ся што называли Кеткы Кет кє Но як кєдати тіг струцивы гавку кругли і кыдалы гы А чокєткы называне не знає Кєдкє кєдкє м то єдно тота галка то ы То кєдка ци якы Тота сніу же взяли зліпили ци што то кєдкы Но то землю а так еге Сніг як был сухыту ня а то більше за як же мокры сніг люти а як было холодно і кошы што додому бы бы холодно бы На столюковым розі великым рози над буде Нас был сороковий рік зимов до <unk> радостів ады діти в той до школи не ходили а двадци до <unk> радостив діти до школы ходили Ци вшыткы діти ходили цілий час до школы ци были такы же кус дали а далься мусіли помагати родицям багато багато было Чы Ходили <unk> або <unk> класоны бато не ходили же попомагали Пым помагали або не хотіли ани буду вити Мы Но родиче як бы не вшыткы зоставляли Скінчыти школу так кус походили і ідоста не заставляли нє не змушували шыб не Были люде якы Вылчыли ся звенівкы іщы за давных часів не за Совітского Союза а іщы за даных были кы су там был были были івчаны Ям назву найпа прізвище за мойой памяти нашых близкых Андрий Шуфлятч медишным в Університеті во Львови За Запольщы Вощі Так Університеті На Медишнім Но бо тепер Н <unk> называю <unk>Xonu ІІ захвуріл де на танцях бы на запаленє леґенів по тым точ гірше І рік невсилци лежал думал батька го батько робина на то промыси мал змогу купувати лікаршту тошу потрібну бы выжыл докіслял полни з ногы на ногы дальше што вчыл ся Катерина Кунка вчыла ся в Львівскым університеті на педаго на вчытельку Андрий не памята прізвища Тожы вчывці університеті бо не Кунтка орґанізувала на літо в Ванівці Садік Ну захоро мо шоб люде дітены не вставляли жнива што ішли доскільно возыста Най моє сестра трохы входила то был <unk> рік то я ся запамятал І там де Был в заді орґанізуваный там волше унуфрі побудувал нову хату в старій хаті жыли а в новій хаті до війны двох польскых учытелів было а на літом они выізджали Е додому не женати були а на літо фельмінь липень серпень там был садік Але засадік нихто якышоси неправно просит на добровільных начахо нуфля двохци ничыло ся <unk>em <unk> і Ґмінie<unk>o<unk> За Пульци а Андрий на священника Петро після війны опинил ся в Англіі а А Андрий на поп переселеню опинил ся на Тырнопустиню А він был священику Был але його штырадяньска влада дешохы забрала репресиля в тюрму він пришол на православных і по тым йому дале в тюрмыного небу трафіл в другобичы На тым Дай ся не пев дол был был Жефенком другы не знає ани буду рім то кус вынівцям якосы за Польщы потрафили яккосы здобыти у світу Но то дост так повіло то мам такє село то дост богато Люда Ане Я добавлю што б освіту любуте треба было што батькы были багаты бо треба платити певно і зау світу і де вони гурто вшыткы не будут такє заградяньскы влады Не шукали собі квартіру зіньом І за квартіру треба было платити в Львові Но Коли сы повідали стацийом Але спочатку вчыли ся очывидно іщы в ґімназиі Певным ґімназиі в Коросні ци де А після закінчыня школы маєвской до війны Была в Курчыні ґімназия В Курчыні Та І за мойой памяти богато дівчат то же жыли на квартірі аж в субота на неділю при пішкы приходили дому а жебы поступити е в університеті в інституті я не знаю най і мехто і то не гурил скількы треба кінцити в ґімназиі Ґімнузию треба было скінчыти ясне было Як просто вчіл ся о сейскій школі то певне не міг вступати десли в высшу школу я так думаю му але вкіль вкількы тра было ґімназиі а може не ґімназию але таку реальну школу тиж можна певно было скінчыти Але в каждим разі не по сельской школі ня ня ня ня ня ня было іщы треба было якысу світу таку жебы быто Нокы як было в Совєтскым Союзі то уж вшыткы хто лем ніхты ся вчыли і пішли в інституты то ясных вжыткы хто лем ніхы звынівкы такы вчыли ся як лем млолы Ну хто лем міг яку у світу здобыти хто чул ся в силі Была материяльна така можливіст то вшыткы ся вчыли Лемкы взагалі В Совітскым Союзі з землі не мали нич не мали то ішли ся вчыти Ей Лемкы протівити талянтовити Што мал хто хотіл і мал возможніст е што хотіл за радяньскы вады вчыли В чылиси Я не буду горити вчылисті на ві технікум до інститута богаты багаты багаты багаты Мій брат же жонатий был <unk> перш році закінчыл божеславскій техніку же вшеходил повторно безтіжну школу <unk> клас і в <unk> році закінчыл техніку Трафувал пару років в комунальным ґванторі ци як зараз офісло леб його полюбил головне інжынер того інжынєр мал якусь родину на кампчатскій Петро Паве в Камчарскій братний был талянтувати як технік як списце ліс Я вєду Петоповзя дам тізу І жебы ты приіхал на Петропольска канчаткы нискам пробуло Пришол визу брат мал сина сын пришол воєнным ся был воєнным авмеханікум Жінка в Бориславі брат дал згоду і поіхал на Петру Падкан Кварцети Йому дал а той і головний был його там поставил і інжынер порта головний інжынєр А брата на рыбовни псудно ци курабы механікум Е браты пропляцювал там півроку выкрыте море рыбу брат як механік не был же в робоці морякці як А якы там званя Нух Нестарший мах бо старшіс мах той написані автом І так получыли ся шо мій брат помер петокатскій железа хотіл вернути си Борислав І раптово помер І раптово телеґрама брат помер Яна винне то жыза за за Украіны І похованы похолоны Петопольску та не олен підмонтє так далеку його сын кінціл воєнне учылище Васильково його направили комсомольск на Амури Там побул десят років мама выстарала ся шобы його повернути в Прикарпатскій воєнный округ і повернул ся насковы кулово є Городок Шыжляне В Щылянах він выженил ся а потом армію скорочували і підскорочыня ся де господарює в Шырлянах трохы в Польщы выізджає там гм Другы слухаці для тых хто лем тепер си долучыл до нас я мушу повісти же слухати нашу бесіду з паном Юлияном Пулуйком родом Звынівкы Тута бесіда одбыла ся в Лони во Львові На жаль пана Юлияна Юж неє з нами в квітню того року одышол до небесной Лемковины Но і тепер зробиме маленьку перерву на поезию Поезию нелі Шейку Медвідєвий Ічуєме не лем поезию але і му села Вынівкы Думам же то буде ту до річы Своя держава Стара Знимка <unk> рік Прабабця путька духу в єдвабний шали грівкы посамы вочы незмружны міцно стискат в ручках підпеньках піллонію нібы буляву за ним вуйско зятя синуве гінкы як букы жовніры ґазды Одесну і ушую челят невісткы в розвышваных струйох думкы гей бы в молоті купаны а перед єй запаском На спершєвім кєлимі Внукы про нукы Дзьводзькы квітоцькы хлопакы дзюры поведженыма і таты Мали як дзьмелик вызеград з бороды Сунця літнього Миколая над нима традіду як ворыл рукы розкрыли лем го не видно повін уж Божій А я перед нима літом анел неутілений і біну позером на свою несхєдну крульову і на мару хмару што ся підкрадит з заходу о они ся підсміхают Но а то верш дорогы камены же дал назву цілі книжці дорогы камены выобзернеш ся скамніш повіл Бог Лотовий а войны ся выбзерали страплены людове выобзерали ся на ґары на халупы пусткы і на своі пісни морґы што накрыєш хустку і тримали ся за рукы жебы ся не згубити і гнівали ся на старых іх мудрійшы діти што лишали необзирну спустошену трую При тіж везут нас не в пекло а в державу свою і повіло моє лабці Танько з прокопіків Скымнію як выдлучат мя од гір і рікы Я на дулі не выжыю навет в злотых палатах Замышкайме хоц удзюрі але при Карпатах і крутили ся дорогы тверды як реме І поставали на губуцьох Камени Камени Навтарнь копай незгасне світло Ніч вытріпує звізды Як дзяд выкуршыны зміхы Ямпом гірняцку місяц падат на тін воріхы Ой місяцю місянку не світи никому Єну тоту селы якы додому Баба мі знов выповідат же в нас неє ґазу Тато ся вертат шыхти Лямпу в присінку гасит долгы ся бабрат в цебры Вмиват з рук знокы нучы Цвічка ся рубит рыбом Плине безмуі лучы Далі малює пальцьом на заголовку кросну І выймат в кєшыні цукєр Што аж під земльом росне Потім мя іме за руку Веде біснів колийку І тота го кусткы цукру Світит мі до сонийкы спілонка Спадают сивый снігы на горы і погіркы Колису молоды роджкы скакали як вывірка Ци то направду было Ци єно ся приснило Збіли безы цвили А хлопці мя любили Ой лицько моє біле Як тимі помарніло Гыйбы паучкы бурзы тя получыну вкрыли Люстарко моє срібне дати ся за поділу Ци мара тя сховало а ци соруком крыли Сорока ниць не крыли Я самы тя з корону каменю розтріщыла і в студні одтупили Ци ту направду было ци єно ся приснило Спадают силы снігы Хрестили мя в тій церковци же над потоком дзвонит куме на крижму принесли єдва бух пасучкы силы А тато кусюлі не мол тушыли кусюлю з крижми Є ся догнескы тішы же сте іму і крижмы вшыли му файну кошулю жебы мог чому піти на паску медже сусіды і поспівати про пуле што як полотно згрібний схне під далеку гору жде закы дусь вышыє на нім зызулькы силы Розмай квітят цвилол черы на дворищы макы ружы виджу кожну пилюстину Єновочы і мокры змружы І чересні што над нима І під дашками тямрины І сусідів гуйны твары і высиванкы Лемковины Світ што моім был прихіздком станул днеси І ґвалтово Не мокому Высіяти ани квітя ани слово взерают мя сусіды на госпудньому ромени цвитут на погірку свічы жолты сины і червены Добре Я іщы верму зас Долонівкы вы мі оповідали про школу і окім же приходил два раз на тыжден священник же провадил лекциі реліґій ток то был отец Жолта Михайло Солта Якый він был і яку памятати тоту церкву якы памятати може християньскы свята як одбывали ся вынівці Кєрмиш то на першу матку біжу так <unk> серпня так Кузміі одповіджте влас така церков же такой другій не знам де знайде ся така величез Йойгаль на середині то я малибу Не дивил ся на верх а купы розмальованы як небо Я так дума в верху Я не миг соди довести як то художникы малювали на такій выступі в верху Дев назвали баня шаблітали там на крилох ся бы намалювали А робили так называючы од підмосты жыстолку жыстовку з деревены І по драбинах заберали сте там площадкы і малюваны Я той не розум і не розумію як жыл так як о талога была розмальованой Керамичной плеткы она так была алем купы ти малюнкы зроблене я дум я так фалювали то всьо Як воно так всьо але трохы може не Люде зимовой трушкы нажли ноге можна было яку або фанерию ци взикту поставити або деревяны дошкы але того не робили да Але люди до церкви ходили так жытельно свята Признавали тикы нашы свята Іянивскы календери Новы рікы спяткували признавали і найже по після переселіня чыновы рікты рахували польскій а наш признаваны в <unk> січня До майже до сьогоднійшого дня А як выглядало ваше тото храмове свято кєрмеш Я тілько не вам хочу запамятал <unk> рік Наш сусід Колобатці же хора тіхун Кавалірббу рішыл собі хату будувати в цегли на іхнім поле была тока вина Здатна на выробляти церкви зі прас своіх колег будем говити і самы зробили собі шаляшты штоб фурмувати цеглю злины і шобышыти што та цегла сохла під накрытьом Відвесне нажобили багато тітися не буду горити і такы в березі таку яму выкопали постави ту цеглю рі е так што поли мі проходила шын на купу А же Польны помели цегли а внес циями такы великы джва поліси мали своі дрыва здоровня нихто не желіл але штобы выпалювати цеглю Поляка запросили ци з Курщыны ци з пізанцияны будут гріти І той Поляк дал згоду не знат за яку ціну запалили вогонь горет і Поляк любил е балькы розказувати а то Лемку в дбарці Близденьку были і такы хлопцы як я по денайціт років любили слухати На сам кермаш весело веселит ся гудай пісні співают великых епіяніст в не буду Но вколоше вшы свято нормальне друг Легкова машына заіхала коли ні нихто не бач легкой машыны фойна вересня мобілізация то мені запамятал ся наш кермаш в <unk> році Істо село момент затихло хто повискут червону хто синю хто жолту а мій батько был десятником або радником дешет хат До наш сусід был польскій каправ побудово хвату кулонат рядом ето вручыли повістку першы годины явисти восна бо він мал званя каправ I Микола Ярома то же ти недавно демобіздувал ся То же в першый ден Два з результату врушыли повісткы Федіны никі ся не напали але то же мобілізация была <unk> серпня То я запамятал наше свято ся в кермашы таку вырили кержмаш якыто Ниг е кержмаш рідкы рісти токе а той кермаш ужы не знай Але так ємківскє слово <unk> німацкого Деякы сут німацкы слова Но і што як то было Тот зробил тоту цеглу ци не зробил Та цеглю выпал та ты чогальна цегля полишыла си Але нас будує Вын не приготовы ни дальшы села є але досегат ся же цемент вапно шо а Спас Спас по піщы кусма Спас Мал дешу приготовлене і Відкупил цу В Сенка Миколая і побудувал собі хату і сайню при густинци як єхати в Річній Пінес під лісом Не знаючы ту з Він был родом з долішнього кінця А жінка была звірічна укінця і аж гарне місце тілько трохи далеко від хат Іво не пожыл тихати та молоку контеген егарна хата будучыла си молоку невконтегенну сили на веранді пробы штоб не фальшыкувати жебы Проценты гарной були в маленькых бутичках пробы брали ся на берайди І не сей ку Миколане не выкорыстал ты грошы нито не Спас Кузьма не нажыл сидово в тіхаті Видити якы кордуят Но мы бесідували майже цілий час як в тотій вині ті люде робили як люди оддыхали одмали неділю ци свято Як оддыхали як наприкляд пришла неділя неділю по нашым по моім памяти мама чы там друга жінка рано ста раненько вставали дітей купали в суботу вечы зовшто рано раненько наробили пильогів і Де декому пощестилити з церкву шпасти в худобу выстани ішли до церкви Ей писа церкви Чія черго была ны мусіл до церкви Не будут чергы Жебы ты мусит тому зніня не чере але в родині но не е як тухай поружнарядкы так Мо я сказал Я пише дише пас в худобу і дише на поле помогал робити ци мій брат братны його тягнуло до ремесла Столяжка вшы сусіда в ґложыка як я же сказал на Столя і більше любил такы ремесло чым пове і пасти і пасти што мені більше попали І я пришли Німці Высташували си коло школы а моя бакєры жыли коло школы дя деце лу Сушыли были накрытя там были столено як што дыскати Формували нам на такых долгых селах ту глену і сушыля ся а Німці собі зробили там ідальню Я оден раз раз гнал дві коровы і яливку пасти на бабине поле попри німецку кухню Німец поварбу діли блющы Тут форма собацка Знял мені шапку і полну шапку кустову цуклю О Дуже в <unk> році дужы Німці ально ся виносили до люде і багаты буде може трофей набрали Яни буду нихто што не знав чо Але Німці навет нас багато вышывано было ге дівчата субіблюскы вышываны Німці купуваны для своіх жінок ти блюскы вышываны але Німці виякы тыкы може Німкы не носили антаякы поважок в чловіка што был Прислал бо то же не привозил а прислал по послід Але в <unk> році дуже гально Німці ся відносили до людскых люде Ну а я думам же то были такы як бы просты люде якых мобілізували і якы тиж мали вдома лисили своі родины і може такы самы діти як напр вы но і видно такы як осы іщы то по людскы Но але звідую о тім як то оддыхали ся і як то люди як оддыхали ци не знам ходили ліса там якыси його ды збераты ци як робили ци ходили выч чытальню цию вчали ся Ґазды медже собом не знам што се оповідали як то было мериця в ту Сибірі ци то де Якы як люде оддыхали колиси Я можу тити тышыла вой памяти была ну скорійше до мойой памяти была силі чытальня До війны Рішыли манівко побудувати Народный Дім циґяни же не деревяны а тыгляни де а в тым была чытальня а через стіны была кооператива Той Народний Дін будували Народом Нихто грошы не платил цеглю возили не знаю звідк я не памятаю писок цемент камінь жеглю дахівку будували Платили товаром такы не слухаєш Міністральна поміч не што платили люде та выдальом пля еміса пса ча емітату в нас был кінь І вызили цеглы татови подарували пляш Ани плястікы не на тата такі великы пляш Не знаю што І той пляшак лежал і мы приіхали домбаз і офсю привезли Ворислав а по тым стол плащам я мене куртку пушыли Яту куртка зоповя плаща я долшый час носил ту на выхідни на свята Куж Там І ту Народный Дим тікы куп там внизу перенесла ся купела великій зал мал бы быти Ци для танців ци ци верхній зал на концерт курше Народный Дим не был докінчений так як тока Капітально І же в <unk> оголосі ци то на запусты молоды жінкы поприносили лямпы і своіх малых дітей на верхній зал і діти Вівше же вказувано такє дошкільно возлюстя Кожна мама хотіла ся похвалити шестого на сына Навшыля а може Женшы має же вказ ся до школы не ходит То было якы свято або слапусты як знайте кым кінчал свято кінча нацийональскы піст то такы бы діло Як оддыхали Нов найперше пришли з церхва было ввіте Писял біда міг бым м прийти сусід не мог прийти сусідка та што жебы вже лили Так віддыхали Зымою Віддыхали не віддыхали бо війну богато пряли і мужчыны пряли А я прял і робили такы што бы не будут єм світити вещыжниці од них хаті зберали ся по по пят пунтів посліджі нок носви сві што меньше е так кымфіны ейо і мужчыны пряли а дівчата або вышывали або як я казал Свет зо Старыгны ток і добавляли полухняну нефтымы Я першый раз чую же хлопы пряли пряли Я не знала же вынівці такы были хлопы ученны а няже жекы не напрацтишуп написамчы было мотовило може в не така была тойка і дві поперечкы але на протидры при никы на кояны О ка Было але было метер было або метер або <unk> центіметрів якшо было на метер то тілько не е треба было не то напразти што на пізванчы зробили <unk> метрове полотно Підзамчы то як Одрикін ге ня то Одрикін то был направу біше а Підзамче налів медже Квічыной і Оджыкуньом были Підзамчы Ач назвали Підзанчы бы там куди был побудованый замок такы тиж На дрота Надрота Йой І шкарпеткы собі і приіхал ше вонбас та куйко Мали вогняну шест я собіше в Донбаси выпліл з шкарпеткы Но а в Вынівці были тиж курсы доколи были такы курсы же вчыли шыти вчыли груіти вчыли ґаздувати на землі іщы кысы курсы были доколи правда были такы в особливо зимі Пышы по мойму вчыли си з другым Кравці мавця в Кравця Вынівці якшып Но навет ту Мозниці сут курсы Курс Дамского Крую і сітя в Вынівці рік І ту вшыткы так сфотоґрафуваны Такы то хтоси значыт пришол і вчыл но може рез два тижні місяц не знам кільку то тырвало но і я знам же штоси были якысы такы рівниці може то ходили там старшы од вас і вы Не знате же штоси такє было але таком повім іщы ту єст в книжці і знимка Народный хор кєрівник Мрозик Войтку <unk> рокы і ту сідят на самым переді хлопці они мают якысы трубкы трумбоны а єден магуслі І навет якаси ту флей та ци штоси такє і басы А дальше уж видно хор сам бо то як бы оркєстер а дальше хор быйдют такы позбераны вшыткы хлопці дівчата на знимці то был такий серйозний хор Я так розумію навет з оркєстром Великій форбу Великій хорт Мрозек Войтко так його іменували Але його не Войтку його Альберт Но появ был Не знає він Украін а може жоду польского На Приспільсен Мрозек а по слідскому скількы Але шофор был сильный Дрогє слухайце на тім буде завершена днешня передача прозвучало інтервю якє я лем тепер дала до ефіру інтервю з паном Юлияном Полуйком якого не є медже нами Він уродил ся в Квітню <unk> в селі Вынівка недалеко Коросны в Квітню одышол однос гейбыль два дни недотякал до <unk> літя І в нашій передачы тыж звучали по Зыі Нелі Шейко Медведьовой додалем іх жебы прозвучала мова села Ванівкы Але розумі ся не лем за то Но і на кім тепер будеме ся прасяти бо передача мусит ся скінчыти і на наступный раз запрошам послухати іщы єдну част той цікавой бесіды Но тепер прошом час ся покресяти Проводила бесіду з Юлияном Полуйком і для того спіцияльні пришла до Львова Анны Кырман Оставайте здоровы і до стрічы за тыжден
