Слухайте це процент лем Нескрокого азо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk> Христос ся раждає Видам вас мил мой слухаче при мікрофоні Анна Кырпан Христос сядає а тиж ся крещає в ріці Йорданіі Видам вшыткых зо світлым праздником бы явленє Не знам ци вы вшыткы мате такый праздник як і я Ты я вам правдиве свято бо у нас Івано Франківску сут дві річкы ты люде барз урочысто ідут до них сватити воду так як давно як то было колиси Прізвяный час чули сте нашы архівны едициі о святкуваню Різдва на лемківску бойківскім пограницю Свята тырвают доднеска тиж маме тоту святочну тему В часі різвяных свят переважні на Маланкы і Василя в Украіні традицийні ся сходят Лемкы в своіх товариствах Такы стрічы ся одбыли <unk> січня во Львові <unk> січня в Івано Франківску на сам Йордан все ся зберают Лемкы в Тарнополі Іж давно так запроваджено то уж <unk> а де більше років і люди ся радо сходят З цілой области з близка і здалекы святкуют кульодуют честуют ся подібно ся сходят Лемкы в реґіонах і селах де жыют <unk> січня пішла м до Львовы Ту была певна найбільше лемківска забава бо в львівскій політехніці саля призначена на святкуваня была ціла полна ту за столами сідило може зо <unk> Лемків І і іх товаришів но то было нешыткы были Лемкы Лемку міг зо собом і не Лемка привести як часто і было Продавало ся ту літературы на лемківскы темы выступали ту два вертепы <unk> барз експериментальний з Експериментального театру мета і єден з лемківского товариства То там было навет кус лемківского і ясне заколядувал хор Лемковины слова Будеме молити собосы іх жебы він нас весатами спілподали дали свозы выкати де бы они потрафрили і до звытя своєрідны і лемківскы одробили Привитали при нагоді і різбяра Штефана Кыщака котрий уж тепер мак <unk> О нім чули сте в нашых едициях цудового колективу Дел уродины Серодина Кіщаків підарло влискови підарує ім многій і блага літ на голова дорогі друзі я дуже ячний вам шы Вітайте них наймолодшого Лемка медже вами Але я хотіл сказати як то в році Коли Я появил ся тургові то был я турок з Крениці а ся Мот мы зоспил ся Мы зостили ся в церкви Петра І Пала Лемкы від Лемка был далеко нихто не признавал ся і поголи Мы почали Збирате ся Васильодриківскій Сухорскій і Кразівскій і треба было Я придержувал сописні Андрий <unk> поета Ловфелю якій казал Я выстріла і стрілю пала я не знаю де Я застувал писів Вона попала в серця ю при лорви І тому мы зразу почали цікавити лемківску пісню як у слідого колеса і так любови Спори ся фор твориш ся форт пізно а одверу сустри байку ни внесли Васильотрихівскій чули Ясівскій І хор Зыконувал пісню в Украіні по ціло Европі пізнійше Пізнійше появили ся наш поро якій цут сяваня выстыпає і я радий што Сьогодня в лемківсне жывем нашых душах і тітурволі жвернопуль монастырста каос і Я витаю Вас івы постарайте світ душы Посылати молод до голу впокы буде пісня унадну обєм маєм своі змі а лем маєм народну творчіст різбу маєм фор Я запрошую Вас до себе Я створил лемк Музей Лемківской різбы затверджений Міністерством Культуры то готя буд ласка провидіти многа я вам блаеліпо Выступили знана співачка Мария Байко і голова Світовой Федерациі Украіньскых Лемківскых Обєднань Софія Федина жебы він нас высотами спілподали для них слово возы выкати Не вдоволи потрафили і до зытя своєрідны і лемківскє одробили не забули своій лемківской бесіди і в темлиці де колем зыстали і прагіли Дорогі Лемкы Афара усоблива хвилина до слово допросу село ру історичну особу Народну артистку Украіны оряд асенсентів своій преі Марию Майбо Задумат ся хоч вадо А хєнайосіда наленькы Оты сут там співают і попрацут є вертен Бя однати ліку новому віну Янмаю тіж май пали то лем баче деру рад є на сьогодні коля буде і вынары ві передає наймолодше тымліня як на того року перше діти ся на Посправі Ірина Прелен бій ся потійне выдат в консерваторів Кусі мусу варт примітати Вєдырку деразданий є ся цілу Мы маємо богалы імпер Яно центра і держава в Ітавала концерты Явидрану а ся опра Я так прожы але я ся маю тіша хоті варт такому Я Вам вам тыкаю але прошу вшы Є багато вистниця якій тварий по вшому світу Єгато вистниця і перед нах єм прекрасно виду справу Бо я припозишли імправи знай так што разім Тото як всі вас дітают і замю Выбераймо гроші на Муніципальный Бор Лемків ми може в того місця придіти Які мают інчу важну з увагу єси вода енерґіі можут стемы Знам треба Михайло Ніфалі то девіз І треба то громаді даж треба Антемі звідови Яте напихали Яс могла пиха А тебе давайте Всі нихто може помагати тій справі ми поможем вам што деталі не дати уж уж Лем ци є два є нам один рах то фанцуз час Вшытко было добрі Была лем єдна річ котра мі ся не сподабало же найважнійше было для люди істи і пити і медже собом при тім бесідувати І то так ся честували же не было чути што хто хоче повісти І навет мікрофон не помогал найбільше неприємні мі было же заглушали навет Марию Байку той Вітаємо голотови Федерациі подія ЛАП На свіові на <unk> ідварком унікалків на почале копати ідеом арківка Фія но і найгодній ся при доромутя Треба дофелятувати Выдатка Антолоґіі Лемків Фік і Мариі Яків Лемкы має карадо вірной Жуя хто зачывал до теа Воли бывали Ленной для Коли люде кус ся наіли пішли в сусідню саю танцувати Грали до танцу не Лемкы але тыж добры музыканты з місточка Городок і гурт ся зове Старий Парк Они ся навчыли лемківскых співанок і поробили зо вшыткых Полькы і валь навет тоты котры смутны ци навет траґічны як наприк Закарпатска Бігня Пливе Качы знала співанка про америцкій край депали свою Але нихто ся не застановил што то грают што то співают і вшыткы весело гуляли але Як щыро повісти дуковисы традицийні в танці ся зачынали уж по Йордані І тотым хто памятал традициі ся не потапало але тепер вшытко не так як колифы а то муснеме ся згаджати бы добрі і так най бы лем Лемкы хоц даколи ся входили Областно Лемківскє Товариство прирыхтувало вшытко до Неллі люде ся бавили бесідували гуляли вшыткы были веселы але мі ся хотіло чогоси правдивого хотіла м видіти жыву коляду колядуваня правдиве свято Зато вышлам з той пишной салі і пішлом до вокзалу за бієтом Купилам сой білет до Ужгорода і пізно вечер цілом до Пытя А на Рыну былам уж в Ужгороді а пак і в селі залічево пересіньского района Кєд чули сте деси при кінци Має початку червця Нашы едициі о Зерічеві то знати уж о Музею Лемківска Садиба котрій провадит Любо Пекер о фольклорнім колективі Лемківчанка то уж не буду Вам оповідати Лемківчанка в тот ден <unk> січня мала выступати на святі верте <unk> Ту свято уж традицийне для печыньского реґіону Орґанізатором єст Рейонне Управліня Культуры Свято ся одбыват каждый раз і в сім селі того реґіону Тепер з каждого села і словного місточка Перецін вшыткы єхали колядувати глубоко в горы село Поляньска Лута Доідеме тади і ми троя кара до сма дво має дівку Давай горілже горі троя кара то зоя то сма дво волоты При нагоді прошу пані Любу Пекар оповісти як святкуют різдво селі Зарічево на самым сході Лемковины в долині річкы Ужы як часто гварят в ужаньскій долині У тот ден мала быти вшытка родина ушытка фамілия мала быти дома і ґазда мала быти дома Коли з так было домно нас і ґазда мусіл быти дома і жона і діті вшыткы мали быти цілий ден дома Але жона ся занимала выцірю родила Цілий Бож дінь Пекля Крацюн основной што болю мало быти на слід был Крайцюн Крайцін у нас на Закарпаті николи не пекли такій круглий хліб лем пикли хліб у выгляді копыта або увыгляді вусямкі Вусям означає безкінечніст а копыто мало быти а так горі обернутой на щастя В тот ден дома мала быти фамілия жебы ся тримала цілий рук так до Вєнна Крайцю же напекла сама айсі была повіря было но люда ґаздыня ся уберала ся добрі і брала і сі і на рук голыма руками го не пекла лем ся і на рукі брала рукавиці же быгато ся удіваля голов коли коли давала до писа цесій на рукы рукавіці брала жебы і удівала ся дуже так вшытко мало быти дуже богатой на столі Другій такій атрибут основный якій мал быти у хєжы на сит вітер то был снуп Але снуп не просто такій як тепер там по туй Украіні роблят дідухє а нас на Закарпаті люде много сіяли жыта вуса та снуп тот сумей вітюр кляли на кус коло пеца кляли снуп бо крайцім кляли на стуль а на снуп кляли на куш на пецві та сну мал быти дакій жали сте свой поле А останій снувшы сте вужели мал быти найбольший і тот найбольший снуп клял ся угол напер сніп называл ся просто сну сну єницям не было до буду вязний градний великій такій грубий выбол бо учыты мало быти багатой великой бо то было фулям багатсо того ґаздуцтва той родины котра вычеряла земля не гоі земля Ні люде ангели люде евы праную тотро єм та Бог воплоди рівна а не лы пива і меджеріє клоны одают а ріє граю повідаю отєль лем нотя земль нотя земль за твіло родинця бо квопльоти гірця ангелы співают гає вітают бо клоны оддают асо ріє іграют тю до повідаю роди за бок во плоті Ангелы вівают галіє вітают оклоны вытают гуд партиє грают тюгадочны ро Ґаздыня порали ся коло столя робила гіздів вшыткой і кляла на стуліня Коли вже было на столі ушыткой скляденой вшыткы дванадці страв тыгды ґазда ішол на двор і діти з ним лішли ґазда нюс снуп діди нести солюму але і сіє Коли жона повіла же вже вшыткотовой може ести снуп можеш нести солюму але ґазы із ту і солому взял і одвязал каждой дерево нас каже тых ды переда робил перевезло і обвязал Туто дерево не грызли ниякі цірвак не грыз ґруни гризло і жыбы то для того тото ся робило прото тото жебы дерева вродили ся жебы ся брудили деревобы яблинка плоди лекажы рук сливка та вшыткы дерева якіг мал в ґаздустві як обязал дерева той выбрал знуб діти брали ци лому А кєд кєд не було діти в хыжы ґазда бере снуп сулуму іде до хыжы Три розкаже Христо осрождає Славім його Христоє Славібіого Христоє Славімі його Постеліл Сулуму поклал снуп на місто запалил світ куты ся помолили ушыткє разом в фамілиі ся сила помолила І тыгды уже выціряли шікувно раз два не так же єдной за другім цікало а повыціряти треба шікувно жебы і так ціли рук ґаздуцтво шікувно ушытко ішло Але і ся усякі такі суть приказкі народні ет традициі звычає удаку труй хыжі жебы ся ціли рук тримала довєнна фамілия та ґазда брал лянс і обязувал лапі сара Лансону На стул на чырі вуглы стуля ґаздыня мала покласти ціти зубкы тіснока то тісно символизувала родина здорова там копікєпту токлали пут борток пут обрус кляли ся і копікєж выболо богато і всякой зерно Жебы ся курі несли та істоі соломы што принюс ґазда до хижі бунтакоє гніздо зробил і поклал у вуголь на кут І діти мали там іти і квакати айсі тоту знали у дакотруй хыжі тоты тото гніздо дакотрий ґазда так робил тот оніздо покла пусту а заставлял свою жну там пусту літєте клокати Нож на котрабо летовстата з пустого стора ледве ся устала лупкала І діточкє мелі глядали по тому упуслому у нас клали оріхі дітям дынцята і діти мали тото зберати якы судни ден ці тато із такой дыні шо нас росте дыня пикучка ци єкады нетостикой дыні мов унимаєме тутузерна та іх сушыме на пецу а м не дуже файні та будому дітям тонося той вітюр такій ден ца і з тыма денцят мі усякі стравы мож робити і то же нося тий вітюр школы Білі зерна білі зєднятка худобу сме худобу ся кормі тумду тувдыню пецяти сидыня воріт курові сидиня на ріжлівшы молока даля але зерно сме вунялі є сме ля На такій конці кі нарізали та іы хлосен малібо і зернятко было і туто і худоба была із того святого Хтіло бы мти даяку входили в худобу перед тыми сіст до Вічері і з того і з того што ґаздыня управила замісила на крайтюн та з того мало треба было одорвати і такій маленькій хліб ся в куруві І коли перша звізда ся появила на небі та ішол ґазда на самый перед пушыл ґазда і сідут о корові дал дотіл же треба було худубу посукути напоіти і де єй зісит тот хліб а по тому уже обязували ся дерева несли ся до хыжі солома і сну і тегде ся почынали выцірити і выцірили у тихо Николи люди ся помулили поблагословили тото ясти і піті якой было на столі покладеной і тыхды сікувно тото ся мало вшытко єдной з другій і з каждого треба было попробувати то было на столі На столі у нас было грибы з капусту обовязково фанкі обовязково осо Фанкі то пампушкє найсекличы фанка а в середині вцізыні моли бы тіскы пустові з лекваром другє сме робили то было мушыло быти вшыткы пізне ушыткой пусной але у нас робили на свєр тото стравы усякій пусні і з того што ся вырусюлю в ґаздуці то мала бы ді фасуля капуста рыбы піругєц капусту фанті крайцю но рыба николи не была бо то пустной ся тий строі ся тый вітюр перший та на першый ся тый вітюр мы ниґда не діли рыбу нику ани силюдку ани тицяну то ниґде того не было на століты што іх было фасулят цвікля капуста грибы з капусту фанкі пирогі і злек орма бы з капусту обовязково были крумплі варині улюпині і полюблині до фасулі были крумплі а по тому ся так ся попалил пєц обнимало так стали з горы червені прішкарублі по нашому такі были красні румяні і скрумплі мітемо ся і ля фасуля гіли ся грибы з капусту і все варили сме вар вари сме варили ізы грушок і слівок і ізы яблик сушыли сме і тебы ту робиме сушыме Рускє яблика слівкє і тото разом верме із того вар Лемків єдном то не робили кутю зны зноли куті аж пізнійше кєд пришли з Украіны учытеле то навчыли Як было вас у нас донизка насі Ты люди шутуют ся роділи коріні жытелі Корінні люде теты ся родили в нас нас люде теты не варят нияку кутю Мы такой не знаєме Низияку кутю Люде дакі пришли до нас жыти но то лже они кутюру але мынияку кутю Та як до куті то же не мож давати но грозно ся мож посушыти де Бале Люкуті мак є знам дукутілу ріг і тамто мы тото николи не робили і мы тото не знаєме як тото робити Яка найважнійша річ было во столі То был тот хліб найважнійша річ на студі а то чытый вітюр то є крайцю А з чом ме ся зачынило был порядок як треба Істи што перше што другє была проспора вшыткых брало в церкви на святій Вечерцию де не мали проску Не было такого у нас не велиді є такій звычай же на великы імперсий іме єй це ділиме єй це на тульку частин кульку є у фамили і люди та такій поділиме ся а крайцю мы аж будеме націнати завтра Мы крайцюн пицімене ся тий вечір але путь найме го за тыждень мустит у нас на столі буд крайцюм до крайцю надаєме меду уфлястя А путому того меду мож дати хлопові котрий хутє в лупіті ай котрий хлоп зо цюджема жонами ходит ґаздыня ту та має украіців покласти меду уфлястя а путому того меду дати хлопові в палинку та не буде ні за женами цузємо ходіти ни в лупі не буде хутіти А крайцьом націнаєме завтра на новый рук новий рук ся зачынит з нового того свята хліба новый рук і з того ся націнит хліба якій поцінит на <unk> вічір Ай Хліб треба обернути другім боком Перекреслит його чет выймі отця і сына і святого духа Амін на хрест вырісит і з нього ды ціты річы вріжіме ты далеме худубі курубі Лем куруві а то другы ріжме на тульку цистин кулькує у фамилиі люди І каждий свой дотконцик має іх зізти І з того поцінаєме завтра прийдеме з церкви завтра служба в церкві велика приходиме на Василя приходиме думу в церкви ґаздыня накрыват стуль на стулю єздит то вже масні стравы бо вшыткі люде ґазды порізали свіні та і гурку малут і всякой тіж ізти но І так націнав ґазы націнат і з крайцюна Крайцюн порозріжнює тыгды віна і на святый вічір у нас лем лупют помаліньку віна Люде было така традиция жебы текус виновесла была Была у нас і одкули опамятаєме ся у нас усе така палинку нихто не пил Але вино вино мож пити вино написаной всяди але не лупівати ся лупіти погарвинец буціли фойно зіл Бо ін треба было лупіти бо люде пости Ліана ґаздыня полни сувісти батуто як серегівта То видіте якій розумні были наші предків Не розуміли же то треба поміж што витягті та жебы легше были ціловікові то нас здоровля было ліпше при сотій вечері то перше брали хліб Так першый брали хліб не крайцю бо крайцюль што ям нас тодіє але і хліб ся клям на сульте іріт хлібом а єлі іс фанками діти малі іс фанками і цукреныма і фасулю колоцяну што і крумплі не брали лем фасулю колоцяну вшытко єрі з фанками нас а на другє рано на Русво ґазденя кляля там де ціру комыні колис давно был ци то коло Відра де це люди мыли ґаздыня кляла Рубель желізний копійкы жолті і ціля фаміли І ґазда а позеднього фамілия мыла ся грошыма копійками або желізным рубльом жебы были грусі то было воді брали руку А не было так вікрани кістит кролі на руку тот желізний дітяна вам ля на руку то ся так не мало по моі дітают шепкой было так долго рано на рідку рано на русло Кінчали так же І з каждой сте мусили шобуло на столі і з каждой сте мали попробувати З шобуло на столі яка справа Іды ціковно мали вшыткі поізді і ґазде перший поіл чакат коли діти дойдят Діти видят же отец Уже сидит шікувну доідалі і чекали товди ґазда вставал зас ся поомули поблагословили Бога за тутосо ім дал на столі што на столі было і ґаздаду свідску і тогди вже і тигди ґазда дул світску нихто зо столя не оставал і З каждой хыжы люди колядуют єдну колядку Таку колядку яка ім ся найліпше любит у фамилиі туй поза того ці сідят ним вставу ці сой як кры зокольдували колядку дывже мож уставати і колядувати хто хоц і колядує хто хоці робит наведсю іде у насянучною церкви туди ідут унучі нас як он най Найліпше мі ся любит нас мудома співами ніж лиє міновіна Така наша кулядка бо єй дідо співал але я пошла за невісту Те ом тутож співали но то і я з нема співал тепер не маєме Тепер уже не маєме діда батька вже не має же лем мамом нас є та як неє батька та муцюльвік уже ся молит і гун кєрує ушыткым тым што там тым процесом ушыткым є і зять але зядіном сінич не робіт Они пушли з ним помогли му принести до хізі але ушыткой ґазда палит світску ґазда світску дусіт ґазда ся молит ґазда голосу ся морит а мы тихєнько кулю нього Ік люди ведут до церкви ну хто може Но хто може но але будже бо на атикі руці тісята та як у нас кажут дуже много люди в церквів нас уже є слава былу дві церкви Націє і православна і грекокатолицкій Храмже красний побудованый новый і малуч настоятеля тоты прихожаны грекокатоликы і уусиліє люде мирно жывут Старообрядці дома вшыткой тут особовнаці і старообрядці в селі у дома у того што кєрує ту в іх двецятку тым тым іх мобсіном іх кєрує Тамни ся в нього домому мудят і так дочно о тоту то самой бы то ушытко єднакой молитва єднака Яка тамты камтыкай там І і вшыткі єднако Але народні звиці і традициі Як руснакы робили <unk> року тому назад так любиті О подібне было вшытко но Юрдон подібно вечеро подібно такє як святый вечір было такє само перед выявленьом ци кусіночы То так перед бывыявліньом так же то не є такы строгы на бывыявлиня Я памятам може жыєме коло рікє та же так дозволили дітям рыбу зісти на богоявліня на Сетвіцю но тот другій наскажут бабін Сетывітю Дадя Я о тото я было м не повілю то мушу ся попросити дома бабо та тогди лем уже потурку вызнайте і не задумувал лем ся тісно Не задумувал лем ся над тым і знал каждых банци вітюр та ся справджы ішли бабонькі на коля донькыі пе тру пуст за коля до вали триміхі орі хуй писі хуст Сміют ся бо в нас бабы бабы то має ся на увазі же жінкы дівця та жінкы колядувати не ідут у нас колядуют на <unk> вецір на першы на <unk> вічу та лем колядуют хлопе вінцювати лем ідут хлопы і куляда на цирку лем самі хлопы по вулицях ся зберают і лем хлоп нас жоны ниґде не ідут І кажут же жона на Русло масі жоны на Русло і в густі нет устину ни до кого Божыні на Русло не мож ниґде ходити ж ні треба быти дома а тікати кольорнику Сид пришли кольорницкы гурты то што грошы ім ся дає ци даяк водит ся Но то уже Коли люде лем сой здавали яблоко руску шомали такой оріхі давали Но а тепер уже жыіме ліпше та вже даєме і Русі І на церку так тоже ходят церковні кольодникы де тоже лем Русі ся долуці ай дітям уже лем Русі бо іків желе лем люд коледувати за грусі Ноперы ходят і дівчаты ци такєм долно хлопці лем ходят хлопці На ветюр Лем ходят кульодувати VI Вітюр лем ходят кульодуваті хлопы лем хлопці Бите гемле такі ходят і такій хлопці шо зайдут закульюдуват кулядку повінцют і зостаньте здраві сам пабу в зламі і такі кульорникі сут што з тым зідуті з дзвоником задзвонят є одкрываютів ся двері і заходят і кудядуют а так уже а дівчата не ходят нас дівчата ниґде николі чорна атків же великі як теперіркі роблят куляды шо робіт культура што орґанізує фестівалі но то вже ідут і жоны а на унашому селі ниґде не ходили жоны а уперед сні і жоны ходят там пустят уперед єдного двох люпу а лем жони ідут бо знайте в селі тосі селівцы зберігают то традициі тото як было а уже у містах уже тотого неєтко власні рік блезко Валены Василя давно лем тот новий рік шанували так того перше сітнє то не было Ани нихто за нього не знал Был тот новий лем лем лем буновий рук Василя Ани николи нас му На Закарпаті Ялицкі ниякій не кляли а то же якняньска влада Но о <unk> руках нас на Закарпаті поцілює класти єлицьку у хыжіно таєлицку Але мы розказуй ме дітям і я кажу же цього у церкви кладут єлицьку то не єлицку но а баба моє каже же куліє і оды іро де ся ховали тікали зі сусіком де ся ховали пут дерево но а на суз зимі лем єлицка красна но та то симу того же она прикрыла не си сховали пудєлицю та єлиця своіма голюсками закрыле Ісусика з Божу Матіру та зато і дітям пудєлицю кладут подаркы маленькым дітям лем маленькым будяличку зато мы кладиме подаркі Коли тоты подаркы кладете Коли си повиціря іме а товдист сте іме діті біжут і ділинці і будялицю і грядавут подар на <unk> віч віцю ай ну а діти просит цього будяличку і сусід принюс подарок Но то зато бы выли добрі выли тісні а ісусікы там Божа Мамка ховала подєлицку гулюдско ся так закрыло Божу Мамку та уже с то кодітям до кулегенду розказуєме та цар ірод го не найшол Но табон был наш спаститель Мусей дідиця прилучати до того яку сім розказів святкувало ся власне тот Новый рік належыт то Новый рік <unk> січня як святкували кулис Но якы рішы до церкви Василі може святкували хоц в Василі звяткували люди до церкви Основной у нас у християнстві то є молитва А тото вшыткой атико ляды А до тото вшытко ям розказу то є народна творчіст То люде придумували забавы про себе уся то было ниці сме не робили У тот ден шли сме в церкви наіли сме ся роче даше робити Но так урядуйме та бальме діти та іх дурме но то так ушло Нуйок тот другій святый вечер святый вечер і натім клосватым є а ту свитили воду на річ На ріці у нас уселіти ся ріка і нас усе ситят воду на ріці І по тому за тыжден до одданя водосяті так ся наскыче доданы є водесяті не мож праті жоны не прали Бокали што водеси ціна за тыжден Але тота воде ся ціна то мож уполну ці Кли Бо усе ану кєд уже памятайте аби стекоці замітили Же на водосяті є усе вод десяткі Рождецтва там водесяті все найблизшый мороз і тоды найцістійша вода Тиды треба воду брати вноці треба брати воду а рану і нести Тота вода буде само цістійша і само на нас здоровлю дуже добра родіє Божа сила што у тот іменно у тот ден так хоті ся і воду Ту вся той воды треба набрати з тун в той в нас єст тунників та люде наберут у стинникаці з той воды та малу тводу до віця што і мыти ся муж ню гішли ся звидне питлютну ту воду выкаж товды воду вшытку вшытка вода ся цін яка є вода Тому она єс ся ціна ім має помагатий ве родицяні ся оклін релі ватры на різяні ся Як ін реліґіі а лем на ній зва лем не угрива є а презизаді ва мідля друга є не бо для неігатила і замоджювати для неівлі так не приняли Для Ісусалі міста не было лиш а і родів тебі у сів на тепі там преці садіва сыва роді ля лишы ротів тебі у сіна тебі там преці садіва сыла люди веселім ся водивця Воді вымаріме найєндра ніку не думали прераз дем барх Ні бо я тульно не проділамкы бо не былам не былом та траблю має по мі папір недаляны бляга ону кай дума рады котра дів наймі выіхали та хоц ме топутює є Та де зілевізрицьовой займе Зобрати тебе в реміті Добре добре добре все оддава Шест ме зарицьово там маля од чыка через десят минут над полибал ся был тебе Но я лем так думам кєд дя знам я чертов На тім гнеска мусиме кінчати а іщы ся вернеме до Закарпатя до села Зарічевы і традиций різдвяного циклю в переченьскым реґіоні Припоминам же чули сте днес як Лемкы святкуют <unk> січня во Львобі І тото свято зорґанізувало областне Товариство Лемківщына а тиж <unk> січня в селі Поляньска Гута Переціньского реґіона на Закарпатів О традициях оповідала вам директор музею з консену Лемківска садиба Зарічеві Люба Пекер а запроводила ва до Львова і до Подкарпатской Руси на коляду Анна Кырпан Оставайте здовы Хріст ся ждає Слухайте <unk> процент лем на Скаркова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян слухайте семка процент а будете мати цілых <unk>
