Запрошам слухати <unk> процент Але як направду то будете мати цілых <unk> Анна Кырпан Видам Вас дорогы слухаче днес ідеме в хвисті до пані ульгіртий Она здуму Петрися і єй дівкы Ліліі Пані Ольга родила ся в селі Тылиць Недавно о не святкувала свойой уродины Минуло уж <unk> років Поважний такый вік Єй няню Тома Петрисяк Барз хотіл жебы його діти ся вилчыли а вшыткы были здібны до наукы Но і Ольга пішла до учытельской семинариі в Креници А пако стала учытельком Ласні в Креници пришло до ней коханя Якій сигардий парубок ішол каждий ден том самом дорогом чыл ся на курсах в тым самым домі учытельской семінариі То был учытель Петро Пыртий зо смериківця родом Кєд ся стрітили на тотій дорозі то далей уж пристіли жытя ішли разом Ольгы і Петро вчыли лемківскых діти в школах на Лемковині але барз недолго в <unk> році были депортуваны в ряньску Украіну З нима іхала на Донбас і родина пані Ольгы а родичы і Сестры пана Петра были пак депортуваны на захід до Зельоной Ґуры Не уж знаме великого патріота Лемковины Петра Пертея але лишыл для нас велику працу выгыжы короткій словник лемківскых вывірів Чом короткый но то был Кыйові В Інституті Молознавства ІІ барз скоротили тот словник Но і днес може найвысший час выдати словник в цілости такым як його уклал сам автор но і пару слів авторі Вродил ся Петро ІІ В <unk> році смериківци до ґімназиі пішол до Ґорлиц мешкал гын в Рускій Бурсі од <unk> р вчіл ся в педалґічнім ліциі в Коросні а пак на курсах в Крениц од <unk> по <unk> рік учіл діти в школах Фльоринкы і Перункы Депортуваний в Украіну досконалі опанувал украіньскій язык в педагічным Інституті в Станіславові Станіславі то Івано Франківскы Учіл украіньского а пак німецкого языка в селах доокола Івано Франківскы котре днес уж належыт до міста В <unk> році коли был юж на пенсиі значыт на емеритурі і мал кус більше часу зачынат укладати лемківскій словник В тот час коли істі далеко было до перестройкы демократизациі міряти выдати в Украіні лемківскій словник міг хыбай чудак ци великій романтик Треба тіж зауважыти же Петро ІІ был прості учытель ани кандидат філолоґічных наук Повело му ся зреалізувати свою мрію але уж не мал щестя взяти до рук тоту книжку свого жытя Одышол од нас в <unk> році А друга добра справа Петра Пертея о котрій гел мусиме повісти то зорґанізуваня в <unk> році Івано Франківску осередку Товариства Лемківщыны То был час надій віры мрій час коли Лемкы першый раз по депортациі могли голосно повісти гыло собі Жаль же ентузиязм не тырвал долше Товариство Лемківщына істнує Івано франківскуй днес але не провадит такой шырокой діяльности як сой представил і плянувал його перший голова пиртий Але ліпше слухати што о тім і не лем о тім будут повідати пані Ольга і єй дівка Лілия Мене звати Ольгадія Петришаклиш то є коло Крениці помужу фамятеі вуж был зо Смереківця тіж Лемко а Лінґ зо Смереківця Мій тато назыл ся Титришак Тома Фетришак быт села в Мухначкы Мухначка то была Колотилиша село Колотилича Ожени ся з мойом мамом в Стилиша Нестерак Анна і Жылижы і народила ся в них пятеро дітей Было двох братів моіх і нас три сестры Три сестры ж жыют браты померли Сестра найстарша жыєны в Лоді Кодьова <unk> грудня было єй <unk> років По ній то была я з <unk> року І молодша року Тарас была мужом інтаразу з Воґушы Як ся называли сестры найстаршы брат называл ся Афолдінарий другій брат называл ся Микула Він ту в архітектор міста франтівской Діфромісиі тарцювал помер дванадцет років тому Сестра Мария Вышол заміж за Лемка з Камяной Жылич несылиз Ниводі він помер вынаслашы жыє Но і я вышо заміж згіз з Лемка Вшыткы сме за Лемків выходили заміж запертыя з Осмериківця Муж вдал німецку Мушколі помер дванадцет років тому назад Нас было дві дочкы наймолодша сестра Стефания Тарас муж был з Воґушы вона вышыдала высшу математику в нафти і газы Была там ся жыє Має дві дочкы також сем років было ми то поважно робіти єст Саланзады Святкували мы в суботу ден народжыня Святкували мы самы своі вынас дуж єст Но повіджте кілько вас єст дві дочкы Одна дочка Віталиі з внуком а джате Ліля має двоє діти Має дочку яка кінчыла університет з знакою выступила з асфірантуры кінчыла аспірантуру є захыстила ся в англійскым мові дістала ди Фрация выкладає англійску мову в університеті Муж єй також Він тот місцевый також так закінчыл з фірантуры і також шклядає англійску мову там де і дочкы Внук чыт ся в Кыєві закінчыл університет Вціст ся в Кливі <unk>an<unk>eruÀ стацийона також анґлийску мову Так же пішли по діды і діды німецку мову і ангы Сестры Фатшаля та разіли Она выкладала також высшу математику нашы офенсиі А денный місиічка фрыціє тарас внапрацює на інчій кафедрі внапрацює на кафедри на Лой геомет брата дочка також выглядає в університеті але же пішло ся в науку фішы Берселенці приіхыли суде вынималы землі в ним мусили своє діте дати у світу щыбы якусь выжыти і переважно дуже богату серед Лемків діців культуры мистецтва науковців Повіжте більше о вашых родицях і чым ся занимали дома Моі родичы выхліворовы В нас было <unk> гектарів землі і ліс і вробляли ту землю самы але врали же слугу Были два коні і было там най пят корольчых і ком было то былше все слуга і была служниця Днаска буде сім єс велика родина же провляли землю окремі того тато мал гарных конів і мал слугу І він трохо підроблял собі жы возів пісок на будовы в Крениці То він гарно зароблял то мали мы таку поміч до того бы мусіли ся вради дівкы Но мама на господарці звычайно свищыла також на ґазильці робити Але тато сы казали што є дуже тяжка робота на свдарці Дуже стіж діти вчыли ся Дуже стіжы діти вшыткы встріли ся жебы лішли вчути ся жебы не лишали ся на ґаздивці Так і было Старший брат закінчыл в Мушыні Тырічны Курсы лизникувал ІІ тай Миколаш был архітектором кінчый ґімназию в Санчы в Новым Санчы Потіня приіхали тут уж кінчыше в тым в Ченівцях Наша сестра старша вельо дитячых содочок Чом тато ваш так хотіл жебы вшыткы ся вціли сам мал даяку школу скінчену лем тут уж то все стріч з рігім назімал Мал дже втях до наукы але малы не выло тыка тота вкус вціл тато трохамщыли ся так Але тіж діти щільли ся шывшы дідити стіли ся і вшыткы стільли ся так і оповідали сте о вашій сестрі же сестра стра дитячый содочок Єймено і Мария та за жылицьом скымяновшы вони водіжы де вела тот содочок Там нас Тылици А не называли Садочок тогди є Нє Зохоронкы хыбаль ци іщы ошы Ниден з На Содоцьок може не взяли Сочыти ся так Мария потім я Я закінчыла сім кляси в Стиличы Сім Клясівку в Тиличы а школя назвыла ся зорогу Вали гарну хату гарный город а школа была сім клясів гарна школа была Опамятате вашых учіталів Памятам Мандзюк Дву такій русофіли і была дочка назвы священник мохнавскій Володимір Русофіль також та його дочка також в школі вщыла А потім як же пришли Німці Украінці як пришли был директор Полюга фамілия Полюга была Ты же памятам што в нас на свечы Куті не єли Куті не знали А першы раз носували Кутю на двечер як той Полюга был директором а в нього служыла наша сусідка дівчына Кастевка Інчатый вечер він робил кухтю так по своі як бы того не робили і дал єй догорнятка тай кутіж выщы пучествувати своіх родичы якє ти єна принесла до ности путі Дмы вшыткы чекали там шебровувати шото з аґутя Першый раз мы то єли цей квиті смокувало смапувала так смакувала То была так як кінчаля тисенкы сівкы с <unk> роців одкрыл ся в Криниці семинарі Учыцкы семинаря Я поступила зраз на другій курс Чым мене так взяли як дову ученицю та з ним кото рік А дету я з братом То мій брат Микола А дету Деравлена Сплойня Юрий То така молода То бы были такы молодны то така модашта ніхто не ходил Но были такы смілы Жы взяли нас ся є хыдили Но было война знам же было война то дівкы могли дашто взяти і такы і воєнны як война но але такы Лемкыні то Брали на ся лем кабат не брали нияк то етаты явила семинарічы Лем тоді Фед семинар Тоді Ну і криницкы тоты дівкы уж носили сплодній брали на ся і та не носит там Дехто з такых студентів Нас гы студенты деякі жыжы ходили А ся не бояли же будут ся сміяти Нє нє тішом з церкви заходила Іду церкви в Сплодні Лем церы Але вы были смілы А там бабці в церкви не повідали што то такє чудачне што на ся взяла нє то уж было нормальне Я кінчала о <unk> році закінчыла чыльскы семинарів Была од нас красшых очыниці Была направлена на роботу до Вергомлі такє село было там Вергомля І там я попрацувала може два місяців сього там попрацювала кремілям выславска школа я там выдавала математику тинкош Выпрацувалам там дуже мене любили діти дуже є не любили Того што негарді хвалити ся але так не і было потім ме не выкликают саншанд інструкторат і кажут што мене переносят перенесят з верховни Я аж одснакала ся там інспекторат і боя ся зжыва з людми Но казала Михєка Дніп думати в чыхыні а я уж маля нарыченого фиртыя якій ферцювал та зсідным селі в Ферунці де дирефером школы В Фьоринці чытиі было Як радиле ся з ним він каже так переход в ним в сусідст як раз переходил з фориндкы до ферундкы Дрефером школы Никого більш чытоє не было єнчытель на ціжу школу І Я выіхала до Саншоскала шя годжу ся Перевезли мене верхонлі Як мене паршали зирали дітеі і сказали што мене приносят Был такій плач як на похороні так желіли діти Но треба вшытко спакувала м там пакувати не было што дуже пирину правда малам ферин зроблено фура чекала на мене бы там поізд то але треба фуром доізджати до поізду Іду вран двери де закрыти ходили двери до школы Тш шукают ключ ден ма ключа Нож раз скоро єхат скоро поізд буде Нихт не признає ся де ключ нихто А што ді а я то дій кажу таж выжови тым єти три кровы бо там не шыкают тото Выходит такій хлопец такій вірны такій обзеты врудне Андрий Зівіньскій Медженым він тераз є в монасельсах той Зівіньскій є там його наєдночувала кодиси Выходит выносит за пазухы з такой кошелі такой фашыстний такій такій грубий брудной Ключ ся і велькій одверити го і дає слезы течут і дає мі той ключ до двери Я сама розплякала ся з ним Нате сіля на фурук выіхала Трі гляды привнет до Креницни Як то было як сте познали ужыток Я щылеше в семинарі А в тым самым вдинку в Крениці селі в школі Відкрыли курсы для педагогів Де такы шы муж також притримал закінчы шытого а хотіли звыти ся педагічны з дня Я доходила Стеличы до школы ходила сім кілометрів єдну страну Сепер не днес спізнити ся а буж мешкал там приватно такых Лемків і я все виділа як він іде через річку приходит одтамаль до такой до школы Він є ся дуже сподобал зразу Він был на правду направду выгарный Наєдак злід за ним слідила на даршот яшевыва Шытаны <unk> років йому уж было <unk> рік на шіст років старшы Но сподобал ся мі так тривало досит долго і раз іду я зо школы Дотилича уж так далеко од школы Я чую же хтоси зо мном іде же хтоси зо мном чує на нейо ядалам ся так одчувалам же хтоси зо мном іде Ботит доганят мене а то як раз муж был Видно што я йому тіж подобала ся не лем він але я його Відходит і так дво зновомили ся він Петро я Олега то Жыдо А я мала шетку папку з рисунком там в чылины Сильсысун ін поцікавий ся шылей занмає Я погано рисувала погано Нале выказали м якій сам рисунок мала не раз засмієш ся бы то бы да ничого тоты рисункы ет взяв та на настоячы в сям і поправил ся товариш Єтым вправил і одведил мене аж на границю Крениця Тылидж далеяко было Не і одтоды мы началь так сходити троха Но закінчыли скорше ся в ґурсипи до ізмі Він товды пішол працювати до Фльоринкы Допитали тату Добро малюва тату Будків Кіни удоромный чуді Красно Малювал Мынашаль маєму дома бо все пороздавал а собі вже не годен зробит а він ся грал дыжегарно на скліпці грал на Гушлях і рішол раз на довличы на музику а награли дыжегарно на ль на Гушлях Єс ся де просили на весіля на то най танати завалу де чытальні одчытальна была Качковского і бы з Ужом пришленати завалу і раптом муж іде выходит на сцену і што сы ся доґадає з циґаном Што такє Циґан дає мужлі І мій Петро іде на то і грає на Гушлях Нишаны были в шоці Знали же то в мі наресєни але штаг грат вальза Деси специяльні учіл ся грати на Гушлях гімназиі вчіл ся Гімназиі так жыли музикы гімназиі гімназиі в Ґорлицях ішы в Кросні зраз в Ґорлицях хотям в Кросі Но і мы одтоды уж началь такозы с до Перункы а мене до Чырной То єст три кілометры Він был там директором а мене зробили директором вшыжы Нови Кілька років не было зовсін учыня За ним не было Украінців вчытелів Не было Но як то было з Німців то пришли Украінці то де є і школы мали быти гейбы украіньскы Украіньскы Як хчыли діти по украіньскы Но як хыли лемківскы то по лемківскы але тиж украіньска школа называла ся З дітьми на Уроці говорили сте по украіньскы ци по лемківскы По украіньскы скільків по украіньскы Аш розкажу як мне привязли з Криниці як м не привезли дочырной три халяфура зловены до вас перевели товды же горит же выплакали Перевели вас товды жы были ближый до пана Петра єн і помагалы практикы Сын де він помагал Я там в Щырні не было кілька років років была Не были цілком нищы сіли ся діти не мали вчытеля Так шо муж мі помагал там травло орґанізувати школу травло ходити по селі прода там солды смі помагал троха требуло ходити списувати діти котры діти в першый крас котры там было <unk> кросівкы школа а вчыли ся сім років треба было перевдити сого до того а танс два з третьой до третьой в яс два рокы в третій так што то єм по селі списувала діти А як мене привязыше привяза мнет вечер на фурі То было зимові туж был сніг тамты школы школа была неопалена ключі были солтиса пришол сос од ключко холодно зі мноты Пришли діти якыси посходили ся принесли дров до песа Натышоти хыболи а класна кінната кляс был велика кінната была єдна і были дві кіннаткы для меншы Зачали фалити дерва сурови ни в них єст шефали ни ся то Трошка там палили на то вежы были діти тіжлиси додому а мене лишыли самы в такій школі Навіт не зам де ся рушыти де якоси приспалам там якоси Не і так начали ся научыня і так попрацували мы там Аж покап пришлискы Кільку сте там были Я пришла в <unk> році як закінчыну семінарию тра побула верхом від <unk> місяці і перешла до Чырни в <unk> році Кільку часу были з тым чыні В цілі кілько часів булам та я был Вчырнів мы там вшлюб брали в Перунці там гіншали ся в Перунці Кули сте брали шлюбрали <unk> році <unk> травня Війна закінчыла ся <unk> а мы зшлюбжали то в Перунці вжыли шлюб Вышли мы з церкви а дала нам шлюб священий Під Сандюк інсамблю Зу Санша ничыл ся лівна з своім братом вшытеолоґе і то першы шлюб в своім жытю він давал так в порохів вышли з церкви в Шыві а нан заспівали діти там был такій єден Такі Лемко Юрко єдинакє в ферунці відзорґанізувал дітей нав іх заспівали Зошльу ідеме шлюву нам недале Нашы молодята одщы наш не знали Пані Мледа знала коз лем по одсєнаш а пан Леди не знал ани ся приженат Най потім но в школі зробили нам принятя шафран то є наш учынь Шветро шафран же выдає ватру актак то він шафран з якого селонка а дорожы Ганчоі Вы мі оповідали же тот шафрон барз добры сіл ціл тотій школі уж його любил Як же м уж был хворий в тым скоро померт они Відвідували є з мой Дженом та є аршыш як аршы Шомужы дуже любил Петра аж його жінка каже А Петро дуже любил свого вчытеля Ци пригадия Він на пятрок від мене молодший Петро То як я працювала щырній а муж был в Перунці не будужы маті муж передавал в продуктів война в куфераты<unk>o<unk>po він мал змогу дістати продукты дишевшы то він передавал хлопцям то <unk>r<unk> і Шыден Хлофец на клодийом будеш в продуктів і взят до мене до школы Бырады Тихіх Лопец ішол з цим течы до мене приходит до школы Но і так тот шафрон выріс на редактуар і часописы Латер напритім вчало ся переселіня Батькы Стилича ся ахтували до переселиня тиж мы переіхали до Тылиджа Коли зо чоли говорити же треба іхоти як началь ся то переселиня то Я тот таторсо не знаю Но али істі в часі войны гворили жебы ся переселяли так казали же высиляли А та них нихто не вірил Але люде были такого софільскым дусі выхованы Шы вірили же то буде добре Росиі Бо підут до Росиі є так же там буде добре же то ідеме ды своіх і так же записували ся Записувало ся до найже записували такы патріоты такє як мій тато То іщы на початку тото было добровільне же можна было ся вписати хто хотіл Так апшым вершелон єхал <unk> лівня на Ольгы як раз себы То першы ешелон бы міся зврали рівоі То бы мы в першы ешельон мы єхали повезли на донвас Вас то значыт вашого няня маму і Вас з мужом разым так нас повезли на донвас то першы ешельон А тот перший ешелон тоты што самы ся уписали же хтіли ся уписати то іщы не было примусове шы примусову не было Так потім ты ешелоншы також єхал а потім том Потім примусово так Але потім уж ты тіж навязли єй тан што в Галичні тиж сідали Част люди Столичы было іщы в Польщу розселено там Акция Вісла тоты Так так а потім по тім то Акция Вісла Так то а тым примусово на західны нашльонскы західны землі то мы были на Донвасі Де сте пришли кєд вас вывезли Приіхали мы на Донвас іщы по дорозі Уж по дорозі виділи єди з тож не тошо што ни сві думали Червены рай І стреля дес на стациі дна жінка вщытелька сама была Юна вытала ся чого єй диято розказали і она каже Вертайте фоканы пізно дала зрозуміти же неє чого єхати там же неє чого На лише выло ж ним жыву было вертати Везли нас на донвас Ільовайскы харцискій район Санция Ільовайскы І там нас выгрузили тим і Ловайскы вшыткы хто што малыма кіс груз під голым дневом нас на выгрузили буде уж осінь В липцю говорите же зберали тотых люди што хтіли выіхати дівку часу тотого тырвалу По перше на кажды сансиі відшіпляли нашы ваґоны По кілька днів тожньовый настанд тримали так шыбны аж тин рушыли <unk>Ú і <unk>ra В новазі впляли та стрівали долго до осени ґмы ври єхали там де ж была осінь грожайву дуже арны а робити не было кому в досло на фронті з фронту вертали ся самы калікы мужчыны як велико каліхы А нашы люди вріхали там потім розвозили іх на село Федоровка Дуля німецкє выселеня Кыличны жыли Німці і там нас розвозили по тому по похатах Там был голова дуже радий выжы вріга така робоча сила мужчыны з нас двох датушы такій был мужы здоров Дохратіло сів слах як дувы І муж найґнали до роботы на молотарку на поді была молотарка Люде зраз взяли ся з годом до роводы але виділи же то задурно робит ся выін давали на цілы ден по кілька гранів зерна гранів І так люде внес не ухотіли ся той роботы не то але мусіли іти гнали так гнали лем чекали на жолтневі свята жебыти выхідны а оказала ся што в жортнові свята лива Кос выжой сказал што в нас кажде свята засычаєт ся трудому роботы І ся доробла ся до роботы Мож жінкы також шо могли там робили Стояла нас на полі та молотарка Куфа зелена ти снофіл там о той хто скідали же вниз а там жыды А я не буде привечла бо я фізычно не фальшувала до моє вы были інтеліґенты я дістала такы мозолі як сливкы на руках же яж не могла тыви зрімати так тримала під пахом і такто а пришол на провірку голова рає з булкому І він виділ же яж не так робил як має быти Відишой кажешо є так ви з ньой А я ніч не кажу як выказала єму рухы Він зрозуміл мезал перевезти менгородову бригаду Перевяли мене городовы вригады там самы місцевы робили Крали як могли они же знали як то красти вона іде на нато бери візро а вовіт іде на обвід додому накляде тамшы моршого чы помідорів до ідра накрыє лиском капусты І ся єй має дома што Хай ме я такє не знала Виділи же міні кажд краз се є Каже я не знаю такє то не можна так ся видіям же м незадоволены зо ном том так што як переведе ся снеля на тым молотарку такє было І так мы там зимою выли і свята перевыли тамт Но видиме же там де є нам шыровити треба стікати а документы наш задрал голова Кослу не мож было Наші рішыли втікати А як втікати лишыти то взьошы є лишыли а самі взерали ся Дватькы лишали ся там а мій брати Ова і сестра Тож Марийка з чловіком і кілька сыти личманів вночы ночы на станцию Колійову тіж на стансию сіли такій товарня товарняк від вугляк і згризи фульма Нато зимовий вітер Вітер дує наж што вед захоп же тоты в Молдавіі были дуже голод і Мулдаваны стікали з заглівом де дало ся жыто і на каждий сансі як выіз стал польован сідали до поєзды Але там приходила міліция і выганяла всіх Музеваны А потім мали нас выганяти Але один каже кажете слеты жарти з циферы бо мы выфичны діти а моздаваны были оддерты дідне а мы были приличны діти нас лишыли так меды іхали до Тарнофиля А до таровля пришли а чорны якуваля Ты сажы Пішли під колонку мытні ся то не мыєт ся воты сажа коситы штапнули ся але мыж знали же чоловіка тета Дуда в фамія была Же в Тарнофи в Ликірю Грасіовыси тіж втіхли стікали ты міхы пішли ме там до них там наймалих єси єдну кіннатку нос приняли то были мы в них там кілька днів на лешо там робити тре шыкати роблети деси ідеме старволячыли мышо в монастырисках є Лемкы Ідеме зидтам до монастырскы Пішы як дале ся поси добрали ся до насилиск там єсно были люди богаты Скірниці были богаты люди Там нас приняли побыли мы там кілька днів на там на єй нік насилиска не было ниякы ні фабрыкы нішых заводу Не были што робити Чули ме жо в Станіславові є Лемкы Пішли мыстна Станіславова Пішкы Голодні Без грошы візнічого пішли Якы з велізкы мали то лишыли цернофелі пішли в Пішкы Пришли на дні стер Мосту не має выдат весной як раз тій ден місяц вода забрала міст дихі клядка надніс аднісерто бурхлива річка зыгра дієсноюше гід шетофил ся І мы рішыли клядка дві дошкы і фору ся такє дше тримати ся І мы рішыли фарити цей дісерт І не бояли ся вы такє ризкы терасы подумам як мы такєри зыскли або прийдеме або тут потопило ся І врешта за рукы ся взяли Єды за другы четверо четверо нас было так помыли ся і перешли Першли дічку Головні Немашы єс нема там была яка хачыля Дшли мы до хаткы в Русиме шре бульт зізнам дала єси фасальовы зубы Мыц зыбы зєли в ложы яка то была смакота до днес качую смак ты зуб Подякували моі пішли в так пішкы доврали ся І ту як раз на конец нашого дому Єжы тах довек та мешкала моя фамиянтка з Тылича Она нас приняла і меты началь жытя Туты де были тым началь рободы і так вей так хід і так жыєме одтовды та не так жыєме вожєвы матык раше Але ж одтоды жыєм во Станіславой Івана Джанґівскы То якый был рік то інше Ну і яку сте нашли роботу Аж бы жыли ту в той севе спали на підлозі бы там на гіннатка была Давали нам трошка танів фільгы шмовин торгувати на вазарий То мы торгували на зареденні ляркы де дали нам в одным рокы такій выдаткували нас але потім ся одбило нам і ся того нам добры дали податок торгували вудженый дом і будочками Там нам пихли вудочкы ідены Квасліжы і бы тым торгували Мала дочку одну Ясло В <unk> році Алія в <unk> році Не мала никого Батькы жыли в Сісільниці То Викє моз до Ласу пришли і замешкали лишыли ся в своі Тисянці Браз мі там мал ковласни Сехти найстаршый а Микола Шывчывся Харковій така потім ся вєнда Мага я діти Хішана робло тай дітині про лемку ди дітиі Так мучыле ся выневушто поможти батьків шлісниці мали своєдам родину внуків та і так поволи поволи поволи тифи там пішля же не фішля дальшы научыня не фішля пішла ф Як достали ся якышты знайома там працювала Воєн торзі найперше Спорт торзі найперше Пришла по мене каже ходи і каже ходи я пішла і дак остала ся жыторголі Потім перешла воєнторг і працювала а потам пенсы перешля в хлівным мазын ту блиско мель близко мазин <unk> ци років працювала дефенси І добре вам было там роботы Та дебре недобре Я не маю ды торгы деякі ідутрі шобшымати на ліво які грошы а в нас того не вылос сім явуля Там не выдає скатит порядна што ніхто на такы ліві грошы не ішол але якось дах цялем ся же там цяле ся тей А як вішлоншы робила все з форт торзі там вробили одна Руска така Анна Іважевой Ольга Атомівна то робля не для вас а ви не для торговлі Вальці дарше якы Але в ровилен сей ролі в ровіля Ровіля чесно ніколи не было не дзажы мене диж рахували зас зі мною ай так дотягнула до пенсиі Муж дістал роботу в школі для Майзлер пятнадцетых школі але нещытвем а секретаром в школі працювала там Потім Петя декізятай Прошу прошу кы тату мусил закінчыти в угорниках екстерну середню школу вічный ґімназию то вічны ліцей працувал за Пущым директором школы приіхал сюда і не признало орґентской влады Літу Цю світу потім поступил Інститут закінчыл украіньску Філолоґію але учытелям украіньской мовы мало плотили і тому тоту закінчыт щы за очну іноземну мову украіньску мову філологу в Лемкови было дуже тяжко бо мова подібна а відмінности Але він был перфект Нат коли сказали што украіньску мову кажду же тяжку Лемку вівчыт мушом людя бы мова врив чысту украіньску екраву по лемківскы розвічничы Дже фізнійше было вида же працювала в том вшытелем працювала Він знал нівецку мову знал а вычыдачы нівецкы мов мали до зроплачымо Клясы ділили на два та мали більш зарфвату То ін потім постул в Кыєві на Ініяс і закінчыл заочны Няс і тоді же працювал Кыхівця так найперше Заіз є так і заіздя пішыну пенсию То каждый ден мусіл ы аж загіздя Дзіжджати выізджати ровери Мали мы там надавали поля трга вырожали там поле картофлю покрузы такє выошымали Ну му ся подобало тото робото так подобала ся ємы так врожів нищытель А діти го любили Так Як пришла му така гадка робити тоты лемківскы словник Но він взагалі был вроджений Лемко Він працогове все таки жыл Лемківщыном жыв Найвес час мал з тым до діля же здешыт якы Лемкы были дето сяди він брал участ З чого ле ся зачало же от треба укладати лемківскій словник зато жебы же Лемкы мали были як за памятка жебы засибы не забыли не забыли свого Ай він сіділ же дорогів на тост створил Товариство Лемківщыны і был його першым будовою Івано Франків так і орґанізувал вперше орґанізувал поіздкы на Віцівщыну в Ждыню на Ватру За комуністичных часів то шыбуло шыдо незалежности Украіны было важку то зробити орґанізувати візы відкрыти але ткє бул дужем ткій світскій чловік любил згрупувати Лемків І то му вдавало ся з трудной щаси А собі так з мамою здум добро было бы створити такій слуник бо нема такого словника они з мамою собі так згадували слова і записували Потім тату здогадал ся тоді не було компютерів Тату здогадалсе пішол бібліотеку і взял такє з картотекы такє листочкы і кожде слово записувал на ті листочкы Потім почали ще знайомых питати в кождому селі які інчі слова потім ті слова почали же набрали ся багато поча складати в алфавітному порядку Потім до нас приходили татусмови з Факультетом Украіньской Філолоґіі з Передколишньой Педаґічного Інституту приходили студенты і помагали ту все укомплектовувати то все бо то кожде слово мало поясня мало приклад мало великій шмат роботы а потім тату же погано бачыл але все таки придбал машынку Відніси Яр брукарску так друкарску змінил трошкы шрифт бу там был звык ґы і том тверде і сиділ і сам в чытрых еґземплярах через куківку то передруковы то помагало же і моя дунька путату погану Бацю треба было добре тиснути тому што шуб чыты еґземпляры было добре видно сіди за машынкой в дожы І за машынкой башы нотому компютер шызня тоты можна зняти буквы вытерти а тоді будут це така титонічны працы І я з ся додам што тато колици все зробил Поіхал до Кыєва і там была <unk> Академіі Наукы Ловчена Рада і тато приіхал окрилений тому што нучкы Франка дореці выступали і дуже высоко оцінили цю працу тато не мал специяльно ні кандидата наук ні доктора наук але нестількы фахоци зробил ґрунтовно Але це слуник пролжал в Кыєві долгі рукы І там такє было з рецензентів Кігриценко і він выхлистил дуже богату слів одну третю частину словника виду ся дало ся до друку не пояснювали тым што в нибы брут тікы ті слова які сутьово відрізняют ся од украіньскых Тобто це был короткій слуник і тато был дуже незадоволений што так мало і тримали дуже долго не хотіли рукописы Добре А де є той рукопис сьогодні вас є копі Я знаю што даякі люди мают той слумник скажем не реґловний і ним користуют ся мож є смысль сьогодні переведети Словник в такому выгліді якій был створеный автор Це словник коли вже был готовий до друку в Украіні він был під грифом Академіі наук так ж він мал в таку наукову повагу тату же на жаль не дожыл До дня видиці жебы в нас не было сімі такых коштів медало си зібрати спонсорів Зібрали кошты Академія наукы науково тіжны не фінансували цього выданю скажут знищли си як спонсоры знишли смы выдавали власны як власным коштом знешли спонсорів І потім коли же книжка выдана я поділила Кількіст звіли шыдокілька книжок а решта пропорцийно вкладеным коштом спонсор ми всі віддали люде не мали претензиі шту блюда вшыя як не розпоряджали ся і я хочу сказати што в той час коли була вже до друку готова новы верстка нам позвонили з Польщы шыє можливіст выдати слумник в полному обси і видно десят еґземплярів в світі це один еґземплярє з домаций Але мы сказали што лже готове до друку ци головністю з той служы кєд тату хотіл ба шє можливіст сьогодні видати лице те режем як раз меж у нас є не мам тых куштів Арогатно Але чому ідете про вашу сімю Справа не є вася особиста ци є справа дуже важлива Знайто коли бы выдавали тислу короткый слуник лемківскых говірок то редактор Михало Вітушыньскій Він не бачыт ци условника він на тотослунник так высоку оцінивка ж на ньому буде зробил што ниодна кандидатскы і нидна докторскы дуси не бачыш што чого полного того полного не бачыл Як хотіли бы ся бы мы зараз це говорим і хотіло ся бы цю ідею пошырити і што бы на це знайшли ся кошты і щыбы было ведено той словних полністю Так ци была тату мрія шуковністю ци для того шбы нашы нащадкы курсту часы шумно вмерли А той слуник был выхолощений до части польской стры ведено за допомоґю дофінансуваня Міністерства Культуры Польского а наше не знайшло коштів ци прикруциволи ци Може ближо ся ци бунтейпу Ци была титанічна праца ци В де <unk> році певно почали то робити Фактично ще не было ні перебудовы ні акци мушу бывше свіза ним было ніякой перспектывы доведе Не буду ся тоді коли він си придумал то не могло і наєд незалежности шы не было Лючо вісем <unk> Як што ідеце про <unk> рік то Слюдну річ была без жодных перспектив на той час Як започатковували си ідея створити слуник Тато пишешы в <unk> мулиці я выйшол на пенсию і в цьому році зустріл ся у Львобіс з Олисневичом Любомиром І з ним мы заплянували працувати над материялами для слумника лемківской говіркы проте смерт забрала його скоро та материялы які він зібрал я поставил як пріоритетні всумник Тато там дає посыланя новысневич як ты кіщы походят з найбільш західніх районів Лемківщыны Тут прослувник Лумных інформаторів я найчастійше не показувал безпосередньо чому што вони прожывшы на териториі Украіны найчастійше украінізували ся чому є часто звертат ся до писенных джерел такє інформаторы як пенгрин Михайло Свягля Симен ци выхідци з рейонів сходу Лемківщыны а Суболевскій Роман Русиняк Петро та Петришак Західньой Лемківщыны пиртей гыжа з Центральной Лемківщыны а записы верхатского походят з ріжных частин Лемківщыны так што в результаті охоплена майже вся частина пілнічной Лемківщыны А в році вже Слуник был готовый от вечы <unk> р был готовый і вже байков передал його до Кыєвато як і з чого ся зацяло тото товариство Івану Франківску Було товариству у Львові і коли приізджали війскы Хорва Капела Лемківщына то вниступали тут а потім овен Лемковина так Лемковина а потім брали всіх дочувати до себе І нас тут ночували і так до то каж треба было бы згуртувати людей з штотку было філияль львівского товариства так собі вырішыли што треба якос людей згрупувати шуб якій за інтересами якій з тотутру зробили зреєстрували шуб то было і шуб легше было єхати на ватру в Жден Лемкы і мали і своі традициі своі звыкы но привыкли та як дома вшытко робити і свята так святкувати А як ту было так тримали ся свы Тримали ся місцевы населе называли нас Полякы правде Одчували сте но до Лемків же якысы чужі люде не буду такой ворожнешы Такого старали і вымагали Віди же же Лемкы такы видны старали ся Не можу єм ничого погану фоісто не мож В незалежній Украіні уж были сте в Тылицю Коли мама была першы з Радянскым Коли мамы были кому Радсими были як ты была маленькы Коли сте были в Тылицю я думаю што будеш другій рік певно Шпын <unk> другій рік першы Ма были єдины раз сковіны з дідми показували там те Полякы жыли нашых хатах полякы жыли А остала ваша хыжа якій сте звыхали выдували собі своє Повдували сві велику хату Назгарна хата была Але они розидрали повдивали сві велику хату Но нас принимали знає там де жы были такы годин мішаных шы Полякы з нашыма Лемками Так же нас принимали добре як мы приіхали там Добры нас ны были выселены Потымішаны Нє Як был муж вояк то оставали ся то принимали нас добре Ну а што памятате як сте были якє вам то выглядало тот тылиц Вар ся ріжнило од того што зоставили Терезниц тількы шоризы загарбали вшыткы нашы маєткых хати зачали ту свойому старювати І як бы так было можна жебы зас была тота Лемковина жебы люде ся вертали Кєд бы сте могли то бы вернули Ни все бы не верли Іш сузджыли ся тот де цільком інше жытя Єднож тепер може і нихты бы не хотіл вертати Так быти якій час в то але жыд є Тяжкє жытя було там тяжкє жытя Но тапер інакше Нізышы шыдшы не вернули вынашы Вы так де з патріотизму а так не мож го вертати Чыє сімє в сімі в мішені з Украінцями жыє внукє правну Кыів же богато што тут тримає людину Хіба там зробили нашы діти такы звіды як ты Шыты Я была на Лемківщыні <unk> років тому в Ґорлицях там де мій тату вчыл ся і говорила з Лемками якій были депортуваны під Західнє Терезны в <unk> році під часу перециі Вісла і вернули ся на Лемківщыну Не чуют ци добры тмущык Поляків Обернули ся як мама каж з патріотичных міркувань Не чуют си добры тмущы чужі Чуют си чужы Маме такий словник словник тот ся писал жебы ужывати хоснувати тот язык лемківскы і тоту мову А хто буде бесідувати як думати Ноясне же придат словник філолоґам але словник важний жебы для тых хто хце ліпше знати ліпше писати бесідувати дякого словник написаний Як сой ваш муж пан Петро як думал Кєд то укладал Яку ціль мал Но так жебы покільше же істнуют наш діти же выкорыстували ся Іни Як умерло штобы не вмерла мова але сім є вже мішыні сім єст Украінцем Я говорю дома по украіньскы хоч по лемківскій тіжмів Нижы штобы не вмерло мова што бы то не завмерло Хоча напевно ця книга буде потрібна більше науковцям філолоґам ніж по вседенным мужытку до шкільныма в лемківскій Украіні тато до речы докы міг то каждого року єхал на Лемківщыну напити ся будисує Криницік прити з тяжку і дитинства каж то мені зарад на цілый рік І кожду вату тату мусил быти же як не міг хто мене делеґувал там купам питань всяків орґанізаторів ватры Яту мас молосы написати Німецку мову в гімназиі давали такы знаня такы знаня давали шу тато мусовочну вчы все в Кыєві Як здавал іспытовили запису о номіну фоны які знаня люди на має чого віци ци вжыбув чує <unk> років мал коли закінчыл ни може меншын Кажым зріло так <unk> років закінчыл Вдрілий чловік і такы знаня давали неціле жытя Скрипка Ну то манеры турткє але малюнок присунок Основы художні Ну і на скрипці оціл ся грати в самой гімназиі Но я сама ходила музичну школу тота тотка мене маленькы скрипочы були четвертины потім повінкы тоту любил тот взяти скрипку за гра то я ся памятаю Так можна оповісти жы был дошытково здібний здібний але в якійск цивілізуваній краіні досяг бы великых вершын А тут буду все Митают нас жывыма ми жыли на вулиці Зелені і омина мама з нами жыли мали образ на стіні Кжмадір Боженка Боже про Носили жінкам Лукуном такелювали з тым образом а потім пришол тато зо школы директор за лжы тато працувал за очым номелювали в районій газеті шПетро Пертей дітей благослюбляє з Христом і метой образ ті жінци шумовико село мусили ґдати вняли з роботы з очы Овдыкы такій час был тато може в інчій краіні бы далеко дуже пішло тут был стриманий цикомуністичным режымом звязаний мусили выжывати Тато хотіл што бы было видомо самы шубы це рекомендувала до друку Академія Новых Ну так ту мож офіцийно а мало і квисну коло вагу Не хотіл просто выдати як книжку собі так перше рецензентом была Євгеня Дмянівна на Лемкыня мову знали зато і было ци близко він дуже шанувал цю жінку Напевно хотівшы це было на науково рівни все такы не просто так книжка сбіга шуб це было офіцийні рецензию так під грипомі ткладе ся на тым авту руко Дуже шкоду я на могилу приіхал Але дуже богато людей же сьогодні з того словника скорыстали і думаю што ся скорыстают Єдины жебы хотіли сы щыбы не просто скорыстали як мовознавці а щыр быє ци было жыве Жыветы не думаш ци може быти жыветом штосим є знаєте сімє Мішыніє думаш ци ци же пішло як кажут колиси істориі зыкрыли си вперед і шы можно просто так шумно не забули си зберегти яку ся реліквію сімях а в мовным аспекті не думаєш ци Хотіли сбы але є не дума Но на разі дякую дякую і може іщы будеме бесідувати Запрошам слухати <unk> процент але як направду то будете мати цілых <unk> Анна Кырпан
