70% #58 - Ольга Сьвагла, Тылява (2 част), 16 III 2013
•
Опис епізоду
70% #58 - Ольга Сьвагла, Тылява (2 част), 16 III 2013
Автоматычна транскрипция
Слухайте сим <unk> процент лем не Скракова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого ся леякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk> Видома в милым моі слухаті примкыні онно кырпа гнезко будемондрує росідувати з пані Ульмом Святом зовсела прияла же гнезко мешкат вы Івану Франківску Цікаве же і оно сой в голові уложыло плян што мі буде оповідати і я сий нам писала на карточці оцін вартало бы ся звідати но і меш того не вышливо бесіда потекла так як само сой хтіло То припоминам слухачам же бесідуєме з Ольбом Бягом з дому Дохняк Родино Дохняків як онам оповіла было вывезене зо села Тыява сину в <unk> році Перша рато писаных на переселіня мала куслийнійшы умовы а тепер з Лемками ся нихто не церемонил Вывезены стримали три місяці в студеній цегельні і они мусіли навет одрядити трьох своіх представників до Варшавы і аж товды Лемкам дали ваґоны і полегли Соєтскій рай а конкретні в Турнопільску област Пак даякы мешканці тыяли ся перебрали до Івано Франківской области товды вынися славы Станіславскы Бо Станиславів переіменували на Івано Франківск аж в <unk> році Пані Ольга оповідат про село днеска то ся называт селище Ланчі Лем чым то не полудни од Івано Франківскы кєд бы сте хотіли найти на моті власні том де долины переходят горы Горы Карпаты ту Надвірняньскій район В місточку Надвірны доднес мешкают пару родин Стырявы а родину Дохняків скур перейхоло Марянпів близій до Івано Франківскы а іщы близій до Голиця То гниско село а колиси было місточку невеликє але дославне Марнопіл Мариялпі значыт місто Мариі В Поліні оно перестало быти польскым бо Поляків вывезено до Польщы і остало лемківскым ци майже лемківскым Паня Ольго Мышколо там не барз долго коли ся оддало то перешло жыти до свого мужа село Пасічны Днеско од того села ся лишыло лем пару хыж бо оно ся злучыло з містом Івано Франківском тепер дооколо тотых хыж і старой деревяной церковці стоят высокы модерны будинкы в єднім з них і мешкат пані Ольга То зато я ту пришла ту сідиме і бесідуєме то помос боюсь зачынаме Оде слухай нас з мого року я з <unk> року То з мого року нас ся лишыло <unk> Хва ні одного нема в ся вымерло наш шыт жінкых є Але Анны крем нашы старшых уже нема Были тоты має рикані была одна з <unk> померла тепер єй сестр з <unk> померла і тепер же я найстаршы Видом Вас мили моі слухаті при кофуні онно кырбан гнизко будеме другій раз бесідувати з пані Ольмом Славом зо села тыяла же гнезка мешкат вы Іванов Франківску Цікаве же і оно сой в голові уложыло плян што мі буде оповідати і як ой нам писала на карточці оцін вартало бы ся звідати но і меш того не вышливо бесіда потекла так як само сой хтіло То припоминам слухачам же бесідуєме з Ольмом Бягом з дому Догняк Родино Дохняків як онам оповіло было вывезене зо села Тыява в осены в <unk> році Перша рато писаных на переселіня мала куслийнійшы умовы а тепер з Лемками ся нихто не церемонил Вывезены стримали три місяці в студеній цегельні і они мусіли навет одрябити трьох своіх представників до Варшавы і аж товды Лемкам дали ваґоны і полегли в Суєткы Рай а конкретні в Турнопільску област Пак даякы мешканці тыхоли ся перебрали до Івано Франківской области товды выниславы Станісловскы Бо Станиславі переіменували на Івано Франківск аж в <unk> році Пані Ольга оповідат про село гнеска то ся называт селище Ланчі Лем чым то не полудны од Івано Франківскы кєд бы сте хотіли найти на моті власні том де долины переходят горы Горы Карпаты ту Надвірняньскій район В місточку Надвірны доднес мешкают пару родин Стырявы а родину Дохняків скур перейхоло Марянпіль близій до Івано Франківскы а іщы близій до Голиця То гниско село а колиси было місточку невеликє але дославне Марнопіль Марялпі значыт місто Мариі В Поліні оно перестало быти польскым бо Поляків вывезено до Польщы і остало лемківскым ци майже лемківскым Паня Ольго Мышкало там не барз долго коли ся оддало то перешло жыти до свого мужа село Пасічны Днеско од того села ся лишыло лем пару хыж бо оно ся злучыло з містом Івано Франківском тепер дооколо тотых хыж і старой деревяной церковці стоят высокы модерны будинкы в єднім з них і мешкат пані Ольґа То зато я ту пришла ту сідиме і бесідуєме то помов боюсь зачынаме Оде слухай нас з мого року я з <unk> року То з мого року нас ся лишыло <unk> Хва ні одного нема все вымерло наш шыт жінкых є Анны крем нашы старшых уже нема Были тоты маєрикані была одна з <unk> померла тепер єй сестр з <unk> померла і тепер же я найстарша А тай люде мі з собою мирны жылий і помагали оні другым так же дружно ся было добре Коли вышли ту уж на Украіну виділ сте даяку ріжницю же ту люде кус інакше ци были такы самы як там вдома Та певно же ріжниця была они нас не любили они і себе тутейшы люде они не мают такой любові міс собою як мы Лемкы мали Не маютє мы пришли мы все были чужі Семе были чужі они они нас не цінили они нас не любили они нас не поважали Але были між ними і порядні люди Ты знаш нас як привезли з Як ім ся розкажу як нас выгнали В кажду хату заіздяли на подвіря польска фіра і все пакували і везли нас до поізда І там в Зместянже то знайш не говорит но то прошу со і стояли ефіра коло фіры і там Полякы нападали то была што выпалювали селу Ні двери ні сін тілько на крытя было а то была вже осен матка біже друга Вже зимно было І полякы нас все ноці хотіли худобу красти І все хлопе з сокырами з лопатами не спали ночу і дежурили жебы Полякы не пришли не зебрали він нас То іше тато свагля роблят дуже были порядна роди тато і порядна і добра і милосерна і розумна Тойше три місяци нас тримали нас там Знаєш земн тоты барили каганці што єсти варили таты іх діти были малі І тоді зібрали тату з тых нашых людей што там были грошы тато і Михаф Свалів і котрий ці треті не знают не трьох іх было і з тыма грішми поіхали до Варшавы І в Варшаві там пішли в то посольство дали ім там грошы і на другій ден же нам дали вагоны Три місяці мы стояли там ся мучыли люде І нас привезли в Ланцін там в Утиніі в село А то село бідне хаты такым маленькым мы не хотіли люде нашы абы нас війско выкідало жебы на звезді ди близше міста а высодате пришли тебо выкідали з вагоні повыкідали тай вагоны поіхали а выходіли шукайте собі міс Ди тоді люде по селах пришол там головаси рады кажы люде єйте по селах де всюди Полякы были де собі найдете хаты там будете жыти Ну і там тото все гурт люде стоят пришол ст З старовиці такє село як на надвірно єхати головаси радий каже між вами є куваль а мій тато були куваль каже тату кажу і я но в нашій ходім наше село і там бері свою родину Тий таты взяли двох братів своіх і мамине сес пят родин нас стм пішли в то село І нас дале до Полькы Полька там была Дале нас до Полькы і в тій хаті бо там тепло палили ся а друга хата была польска новісєнька нова але швікнам же позабераны двері а по стінах кров была што Поляків выбили мама каж я вже тоіхати не хочу Нілодну фіру мене привезли до той Полькы і та Полька каз Я так си каганет ся паледя так сиджю і мерзе і плачу Думаю еона каже Ти Оля не плач не бій ся бо ту придут нашы хлопці на вечерів бандеры знає ся на єшы бандеры те і лиш не збити будут Ну тай то приходят так вецір пізно приходят там тоты бандерны высєдил до ней Они є затым на Польщы не посылали бони она ім помагала Тосюден зайшол до мене найстаршый з них і питає ся з чы Хтіли єхати ся вытіли ціла спулякы были што взвнуты я все розказала же нас Полякы выгнали были нас нічы нам не давали забрати коромате маме коня мате маме Но а чым годуєте до тота пониз Господиня годує нас а бульбу мати нічы не має він пішол до сільрады до головы сльрады і сказал Там такы і такы люде жыют абы вывезли і сіна корови і бульба бы мали шыісти Ефіра ходила по хатах збералах то там шыда Были бандерівці бандерівці А як пішол до сіль рады бандерівеци то они ся знали то зо мном одну селься не были Но але тыж не боял ся єден і другій то за такы могли і розділяли то не было но слухай дальше І по тому лже через два дні приізджа ефіра і під низом бульба бо то вже земно была зверхы кукурузянка і сіно і вже нам скєнули і поіхала тофіры Они знов вецір на вечерю пришли зайшли і вже мама были нянь каже так привезли нам же Но але питає ся няня но няня все більше же сказали все а він тоді каже Але вы ми єст кажіт хто ви є Но таме такы Украінци як і вы Як бы бы были Поляка мы бы в Польщі были Але сивы є люде сивыє людескы Чуєш як будете людми то вам з нами буде добре з най ся і не буде міх доносити а як будете людискы то вам буде погано Аня кажен ма люде такы як і вытам в той войкы ся перезимували Та полька та господиня мала таку Марусю дочку як я Она не раз мала а там студоля была сусіня і в тій стулі під валі были ті бандеруци Недалеко Приходили і там ся ховали Мали такий схолок так бункєр бункєр Бо в тій стодолі они мали бункер і они там долго были мы з том Маресю єсти ім носили під там середину ня під стіну Маруся постухала і тотвійший земрал на міду А кільку іх было дес зах были іх богато Ну і тоді ся хто з іх заявил іх же они там Донюс же одніс ся они там і тоді зробили обляву богато войска наішло тых солдатів рускых все і здавайте ся А я то мы вашы постріляєм здавайте ся ну були такі пару шы ся здали знай а пару былышы ся самы постріляли не хотіли ся здати Но ти потом на фірте не цментер А де то было на тій загороді власні де были тотого блова не вижыли Ен Дем жыли по сусідскы была стодоля І в тій стодолі они в ляву там зробили і они то все І хтоси повіл же они власні враду до вают то ся до ні оховают ну і ся пару ся здавало пару самы ся постріляли час ся стріляти та будеш жыти тий Ой не буде жыти тоты же ся не здали то іх пак тиш деси в тюрмі устріляли Но і то єй прихладит директор школы виділ же яка чужа людина іде зустрівняня і каже бы переселены ста А він каже ту поле погане хаты поганы і діди в моє село в Маринопіль Каже давадер вій своі мамы війд бабці всьо і заіздяйте фіру там а там собі найдете хату няньо так зробили мы тоты всі шы там были знов всі догалиця через Галец і Маринопіль і мы а Маринополь майже ціле село Поляків было не всі выіхали але ні мы приіхали то вже было тых переселенців богатых якы были ліпшы хата тепы забераны По тому што ноты вже два рокы мы сіяли о рали по тому што кого спы вяжут Кого спи вяжут някый то рік был Йой мі ся не памяте Дис <unk> м ішо ну вышли коли ту <unk> мы ту пришли В якій місяци Но осіню в листопаді десь мы пришли Но в <unk> році мы выіхали з Тыльовин віне ся кінці лед зразу нас выгнали Но і пришли сте Южморновы Маринопіль роздали там поля трошка два рокы мы на полі робили потім вяжуткы оспы Дяжут колосла молоді не хотят до колоспуєти тоты паспорт на район Єзупиль не хотіл давати або молоді не втіхали няня мого зробили голову колгоспу Они не хтіли быти нале люде ношы та і все А я хоцю до Станіслава на роботу єде паспорта нема а в районі паспорт не дают А то хто жыл в селі то паспортів перше не было не мало не Але няньо поіхали як головусу пішли в район і мені паспорт выробили Я прийшла тут паціс не шукати то была пацісна коли з ним лісотало бы село Было я то уйка мала маминого брата я была уйка на кватери як не можна было роботы я дві неділі шукала роботы всюди же было м вулиці пішли замітати ня молода был Нема аж потому дес якы несвені фабрыкум ся вструіли несвені фабрым любили ну і шо <unk> роція ся віддавала Ну ну те ся ну той тей три діти ся ну тай чоловік <unk> рокы жыл ма врак мозґу в голові три разы му операцию робили І помер де єсе лише за невістку тым всякы было Тато дуже добрі да ім Боже царствы ним тато вашы тато свого свегле свегле свегля тато а мама дуже прикры О я вертам до тых бондерівців а вы іх ся не бояли Красивы хлопці нота не бояли перше бы ім ся бояла на подум як они нам приносили абы мызимували ся і бульбуй і коньовий ізы то та не они нам мі ся не казали Были молоды вшыткы молоді діти А такы все высокы красивы хлод Стані диви ся на них Вам ся подобали Но ян же Ци ты ішы єс ся ты дівил Ци Вам лем Ламкы ся подобали Лемкы Лемкы є мала богато женихів але всі свыізной женысильцями одні дри знают тає тито Паше Лемкы як пришли ту знам же переважні зо своіма ся женили зо свієма так так так Рідко хто женил ся з тутейшым А были такы тутейшы шуміли міли обійти його жебы ся женил Але біль ся кажли шукат сло бо ты його знаєш його родину знаєш ся знає ачи уже хто знає хто воно є Ну і іщы такє от пришли вы в Украіну і Было дашто цалком не такє як вдома же вы до того не звыкли Видиш в каждым селі по свойому А де мы бы жыли де тут тоты ріжниця великы Ріжниця велика была Але были і добрі люде мі з місцевы были але рідко Більше ся насміювали з нас што мы тото А што ся сміяли А же то мы не грамотны буду знать нашынь Де і ту не такы грамотны были Як мы ся вбераєм но теж поносим подуму же ся переробили вберати Но чекайте но але выгалі ся верали Были позбераны на певно файні Ну як могли но тот час слухай были люде шо мали а як мы там де мы в Тыльові жыли то пів з середину спалили Німзи і мы мали тошто на собі Більше ніч онимат і в кім сте прошли і сте мы пришли коровы мы не мали То нам дала м корову Микулы кавриляка з маматка тона нам дала корову Шым мали з сього жыти бо она мала дві три коровы а не было чым годувати то на другє село Домшаны єхали З того села всі люде выіхали туд новы в Русию яз іх завезли а ту а кыцькы хата была з кыцьок і тоты кыцькы здерали і різали на січкарні парили і так кудобыл зимуван Страшна бідуся была а коня няньо раненого злапали ранений был кін на нього злапали його вылікували та з микуняма Мені знимали а перебраты ушы ся кєнули не було ся до цього перебрати Были там дівчата знай як то фронт війна Дай то мені ґімнецьорку дала то спіниц о бы ся перебрати Оповідьте мі токє вы ту пройшли а ту были даякы інчы звычаі традициі Ци такы Меньше більше як вызнали Меньше більше те як в нас шыборы были Інакше ту ся вже так зберали а мы знає тоты спідниці шырокы тоты вышываны А што ся сміяли жывы на так поз барани Но то были такы течомуні Да як вышли в Маренопіль там ся сміяли Маринополіні або в Маренополівці были всякы люде в цілой Польсці тем якы были переселенці вшыт были але они богаті поприсяли Честно повісти то прикро кєд придут люде а дахто ся сміє же они кусне такы а они знают як по свому Нто розуміти хот Але правіте то хоціте розуміти же м збідованы же фронт был же то жытель От наприклад выхованя в родині То было ту місцевых люди такє якы як і вас вдома ци кус інакшы діти такє могли такє самы были як была порядна родина были порядні діти а як родины таке нетылкувати діти такі в нас стоі Але можно повісти може же Лемкы до діти може кус так більше строго дажы роздрого дисципліна была та Я памятаю ня робили ковальом тея бо сусідскы был склеп де і післяли мене з за колбасовы Но так іди але скоро іди та я туди бігла А звітам там было людей богато той стрийко мені зразу не давал нім дали нім я підбігла задыхала ся вже іду помали а они вышли дивлят ся што я помали іду Я ім так даюту кубасу на мене за руку з раку на колін выбили выбили я тіка вшыско дисципліна была То не тепер што діти роблячы хотя Для тотых хто влас і тепер ся долучыл до нашой бесіды мушу пропомнути же я внеском писулам тоту едицию Не дате з краю світа о з міста Івано Франківскы де є мешком Пришло єм густі до Ольви Свяхловой зо села Тылява може на кому было кус дивно же бесідуєме на Тылява а Тыльова Нен дивуйте ся власні так тоты піддукляньскє село зови ся в устах його мешканців То уж знам бы мі тато тиж Тильови Ці коли дахто з тильови ня тепер чує а хто слухат товы щырвином О што памятати о дітячых руках Ношы ходили сме до школы дружно сме жыли діти ні ся не били ні нісо грали ся файны бігали выганяли ся нудну дны то і взяла м ся добрі в школі За Німця был так і вчытель патронит і выпамятати іщы варшыкы зо школы та йому повісти мі што выпамято зі школы н так нас на тыждень была реліґія два разы польскы вірзя такы знают Запамятаном з дитинства є по ціл здалека ани хвилі не чека машыніста на пшезе до Варшавы поєдс такє дурне на голову не ходит сюди іщы штоси ся памяти Свірінь свіринь любі діти добре мам в хаті сидіти вогонь гріє мама гріє нагодує превыдіє А мобі небожата Моро стисне зимна хата Кєньте хліба о кершыну тай споможете пташыну Проминуло тепле літо знов запертєдок книжок І заходит в клаз учытель почынаєт ся урок Ясне сонце засвітило віконця голубі Здрастуй школо дорогая мы скучали бы тобі А як пані Но повіло што жывы іщы якыси Хтіли мі повісти што то было нега што то было Но здавен здавна ся з дому ту памятаю але николи не згадувала то А в носі спю і мені ся приснило тамто што ді кажу пришлям ту кажду надій пришлям любці узка стежка аж до неба Кождому ети треба ці малому си старому Сі тому барз рішному Ішли неюд дві душецькы Дві душецькы три дві душецькы справедливы а третя барз рішная Ішли вони заступали царскы дверці Святый Петре візьме ключі єд посмотри хто там стуці Сту ся дми там дві душецькы справедливы а третя барз грішнає дві душецькы ды до раю пусте а грішні ды дуси дорожку кажте най си єде за іншыма за душами за грішныма Єде душы лементує і руками заламує Стрітила ся з ньом Матер Боже Дете єдеш грішны душы а єдує за іншыма за душами за грішныма Душы душы хоц зо мною буду просити за тобою Пришли они царскы дверсі за стуками Святый Петре візьме ключі єд посмотри хто там стуціт Стуцін мита Матер Божа за ньом стоіт грішна душа Матір божу і в рай пустит грішні душі дорогу з кашты Най си єде за інчыма за душами за грішныма А матер Боже просит за нею цину сену од пузвену з першого дня ті годину то Ісусвидко вкаже Мамцю моя дорога тота душа барз рішна Она посты не пустила ні ся богу не молила віт ся матір не задзьмала а на сестру мись капала І тоту душу не пустили в рай а пішли за грішныма за душе Ну і тількы рокы Боже я николи то не говорила никому і ночю не спіл і міні на думку пришло так є Зато пришло же власні тепер пізды зближат но та ся посу не мале з понедількы Боже А як то было вдома кєд заходил піст Ци было дакє може ущаньо знаєш бабы пряли кудилі І є вже закінцили ту прячу і они тоді ся гостили всі вже раз серед поступ тото было то робили пустяня а потім же постили середа пятниця варили кєселицю та бульву Тає лен мали те і рыпы толкли лены улію уліяня на селі была і каждий з собі шовулію на тол тай мал на цілю на ціли піст Як пустили штупіст і лис не єли молоко молокы пятницю і середу не єли а так то єли пявнию і середу молоко Сметаны сыру не єли реда до серед два дня а інчы а інсі ніто єли єли гыч не єли Лем е мяса не было мясо ней бы через пізмя чынили не было мята же по тому в навели дерізали свині тайже тото вже мали мясо де же ся Як тото пущаня выглядало просто ся гостили гостили ся даси ся сходили докулосы Но ды де велика хата была де старых людей не было та єм тем молоді сами мы ся бы брали Хату маєм та і наз рвили а десь были ґітей богаты перебыли де не были мі то просто ся гостили ретанцували Е нє ні п стли згостили ся і співали субі а музыкы не были Я ся рыхтували Довеликодньо тілу зогороду хыжу такы кысы вята все біліли білили жебы гарно было чысто по хатах паскы пекли богато пасків а паскы такы великы пекли шыі на плечі брали бы не всі люде але так было Шы таку велику паску шыдо пляхто на плечі бік до церкви тот святили Неєдну упекли а было та богато но та людей богаты было в хаті той треба было єсти А святили єдну єдно єдну Лем єдно было посвячена чена і решта были про крак та єна посвячена і сідали і всі порізали ту паску гіли а тоты вже так подумали што іщы давали до кошыкы кєдли святыти Ео так де кєд о іроєбасу і яйце варени і высі і масль сілі бурачкы робили цвіклі ету Ікосы приберали тот рашыкы цвы проырали Е Ні просты были Але хто барвіно батіш барвінко такы утывалювале кругом доокола то речы тукропар на барвінку Хоц сніґы ци що то але бы оно бы все одгартали сніг і ірвали барвінок і робили бервін Ну і Бервінок все мал быти і на вісілю і в молоді робили барвінку вінец вінок робили з Бервін вилы Так го волосьом привязувал але бы він не полсьом привязал Но таклітали тах бо бы тото бы гбал Я бы ва бы ды за другі дружкы мали віночкы Я знаю єщы мені приціпали то віно таня так тото волосся бывало так а іщы молодій ту вівса вівцы давали і оно так вісіло та висну та бы лем воды Нок мала быти молода брано ріврана а дружкы мали лемк Но але не лем бервінок іщы іщы Шпотлендеркы безсенной цяты Молода мала просто найліпше убраня якє могло дає молоды ной Але не конче біле Нє ні Якє мало лем файний єле Ну мала рупліця такє більє ту вышыте хто вишыте хто честе І такій ґор серцек такій одил ну і з білий і з кабыт кобат і запаску та і запаскы ми А коли то было наприкладу в Зымі то молитно ся взяти іщы дашто тепле внезы ляхты такы были бляхто накыданы славы молота всяка вадрат там гм на плечы ту нагрудит і то было такє тепле те дружкы были позбераны подібно як молода лем не мали такого вінця як оноте Простобы все не было внів сотно было І може кус скромнійше Но та певно молода вже найліпше мусіла выглядати нові сіде А дружбы дружбы мали мати ну костюмы тайту буєдиі так І молодий тиж тій молодий молодий на правій руці дружбен на лівій молодий на правій нібеншынати Я друж сіла ся м до школы ходила така бы я была высока але худа така і там ся сусідка родичка відавала і было чотери дружкы і я ся до школы ходила і дружба такый был смеркат ія Тамінганде веле кажу што то молодий такій як я Проводили ціле весіля Сважкы а свашка ясий свашка примлена свашка Жебы мі стояла підбороду фляшка під бороду фляшка і в руси порсия жебы мы сястувала кого бы м хотіл А тважкы были якы з бароны Но то звычайно за повязаны хустенята мали корбатиж льнійша темний запаскы темный тілько шноголовы мали пустыня но так водили Як звычайно то не ходили ребы ліжниці бо на вшыткых фотоґрафіях они мают такы фациликы великы і так же покрывало плеці гет чысту Я знам як шты люди Было <unk> іславкы были переважні ци тілько іх были <unk> або сі бывали міше штырі Они дуры парували дуже сважкы мали співати Якы што співали На приклян ми як я ся віддавала Цього тоту пришля цього тоту сіла Як ты не робила што будеш што єла А я не робила Ваню заня робил я сама не пришлем ін зо мною і ходил Як я ся віддаваляту чемні тупасім співала Але ту вам кародит ісільо тату А в музыкы те я ся віддавала музыкы тоді не можна было грати знаєш Нє Ня ну то бы тым не робили все то не мож ат было <unk> році як они дво не можна же то жало бы же то бандеры же то єй не позволятли я не розда Та як перше музыка была в нас як я ся віддавано <unk> році В ту паці снім Вже веціріє вже такы ся рух хаті зробил при Шлібендеруці Дату до тут паці снім Но там де мы жыли по бойцю кото знаєт ниты не знатно зном зно пришли і го св ґазду выкликали тата Каже Абы знати шы вісілья заборонено робити музиком н не має быти на вісілью А тато кажут є преселеныста я не знам што не можна тей пішы набрали ім там горілкы закускы те ім дали те они пішли то забавляйте ся дальшы Чом можно было робити хто одворів же не можна то в бандеровці повілишы не жебы му веселости ниякой музикы нихто не робил І ниґде не было Не было тілько нас товдже ся тілько хлопців на схузнач молиде кажде хоче танцювати ся на сходило ты сме думала м же там впаду І той бере і ти хоц танцувати і той той І то і такє было То бандерівці так як бы повіли же в народі як пришли тоты совітскы окупанты то жебы ся не тішыли не танцували нич так раз нагло так Але ні ся не казали же дале єм те пішли та грайте дальш Тыма они на фукіні могли прити дохос зну На я же там хаті не было в Москелів ніян ніку бо не зналеж там нікому не мати прислі Но одкль взяли сте тотых музыкантів Марам поли были там пересиленці музиканты яка ся ярмошка была і скрипкай Тыкат та музык Можна повіти же ваше весіля ту было такє як дома Тага та во свойому сва было но як же Но з вашом не было вже Не было дружкы штырі дружком мала дружкы своі А з Вашом не было То были там жінкы родина та спива але жебы они были вбраны а бы шы то ни были Но а я то так ся стало же виє што і подумали же то власти зо того треба ся оддавати Я мала хлопців богато і марам коли ма такого хлопця шетверокых сме дружыли вся Сусіды нашы але він пішол Станіслав на роботу шофером робил перезе начал пити прийде в клуб там марам поликлюбі він розказує то ся мені ся ты не сподобал Ну а той мі свага Михайло Нибісі його мама моя мама были колежанкы мы ся з дому знали де він войску была з войска приходил в одбусти марамплі был марам политий ти казал вуйкови мому най навєд ся кає я прийду з войска буде ся то і так Ти так ме ся причынили Вы го уж давно знали Та з дому з дому зі школы Ну а ви дома товаришували Нє нє Як діти в школі Нє Просто ся знали Та просто як діти в школу порокові <unk> Три рокы він мене старшы был Добрий был мо так собі добрі жели Він робил шофером Не роз мандарин по маґазина розвози оців ся мандарин привез тий міні під подушку гіз гісь я кажу то дай мамі гіс гісь я я собі май Боже же я додому близше як мамо но ішой сказати ся на вісільякы пісні тає вісільны пісні чого зачынал вісільом як то было же ся зходили жебы быти вінец ци был дружбівскій тот вечер Яхо там тепер уж не робили туд туд не робили того як было А домакы плели І молоді дружкам был такий ну перед вісільом тото было і так же были вінкы вили А по тому вже на другій ден вже вісільо было А я хтіл леж ся знайш розказати пісні є такы вісільны Я вже молодий з молодо пішли до шлюбу ішли до шлюбу І як пришли зо шлюбу то співали тоты свашто а до шлюбу єдно а зо шлюбу двоє посмосой мамецько ци твоіх обоє До шлюбу ходили шлюбу нам не дали Нашы молодята отцены ж не знали А дослюбуєн зо слю будвоє по смосой мамицько ци твоі боє До слюбу ходили Слюбу нам не дале нашому Годя та оче наш не знали Едиш м си нагадала нагадала м собі Мілийодів тото ті кыр акы ся то нуле а Переважні співали колиж сіздили при столі і уж ся гостили а дружкы співали до дружокы Е правда вшыты так є не друм відповідали є є од я то было сважка яж сой свашка примеле на сважка жебы місто ягла підборо до фляшка під бородо фляшка в руках порциі яжебы м гос гостиля кого бы м хотіли Як молоду зовязували Як молоду зовязували і так співали не дай собі Мариш вином злого вызнати быти за не будеш долгованувати Ой вінку мій вінку дрімного барвинку Долгом пя тримала в тім нові прискриньку Тримала тримала м не могла м тримати пришу мій Ваньом мусілам го дати А тепер як ціпи є молоду А за нашол хыжыл купа сіна не чула што мохы жыв купа сіна Сєра была дівка всера была дівка неє єнає жера была дівка якой ружа Вшера была дівка якой руж ани невіст А тепер невіст має мужы має муж Чера была дівка До куде лівка До куде лі Аґнескы невіст агнескы невіст до постелі до постелі Вчере была дівка Жыто жагати вчере была дівка Жы то жыти А тепер невіст А тепер невіст з мужом спати з мужом спати Тойщы дружбы співали дружкы што было або я памятам ся так тоты же м запамятали А як приходили приходили лем до той хыжы як ся зачынало вісіл лем то што при дверьох і спіровай дружбы порогы бо ідеме з дорогы Знаєш дружбы сокыркы такы вели з виділи Є є што были з тимо сокырком Но є Як єшли з хаты тырбали порогы єшли до церкви до шлюбу І так наскріз тоты тоты рубали пирогы Был староста так ну а староста што робил Но староста як десь любиш же він там тото ся оранізуло потім єй хліб краял но коровы те як коровы знаш выріз від постульы дал Вы якє ся такє молодише він там Танкєветкам А што іщы дружкы дружбы співали Было же они сміяли ся єдно з другых свашкы співали дружкам а дружкы єм відповідали на ту Дружбы є дружбы з дружых ся не смія і тількы свашками дружкы мали звязок з сво дружбы нє дружба ясий дружба гірка моя служба три нимове скоси за дружбом ся просил Дес би ні тепер на думку пришли агла тоспівати Дружба я сой дружба гірка моя служба Три дне москоси задружбу м ся просил цюды мені сами аня дивну же мені на думку такє пришли Як же мала ма віддає доньку Даважня мецько заліза бразину жебы м не ходи ла до тя на гостину а я ліз бразину довкола обыйду до свойой мамечкы на гостину прийду бо в мойой мамичкы барз добра гостина хоц бы м не выпила лем келюшок вина і міня самій дивно же я то николи не вжевала детис ся в молодых роках і то на думку мені пришо я ся о тім звідую як было весіло і высий спомнули кус як ся зберали як ся люди тішыли єдны другыма а я же ся тішыли І та як батькы хотіли те ся тішыли а было так што молоді хотіли ся старі не хотіли ты знат ся моі мамы віддавали зняню то ті дох някы могняня такы богаты были родина богата А мами народина была біднійша Но і тоты дохнякы дуже не хотіли абы ся няньо женили з маму Дуже переціли Каже мы тобі ни поля не даме ни вісіля робити не бери собі кы хоціш деся ні гінє І цього моя мама така добра были гарны были А і няню рішыли ся женити Хоц они ім низ не дадут Ну а колись было не послухати батьків то было страшне Но і пішли і пішли няня там з дружбами свашками домами і там іх поблагословили тай свашкы кажут тай хладме дудны там до тых дох няґдуняньови Родина бы вас мама тато поблагословили ейдете до шлюбу ноте з них хотіли бы знали же то Але пішли мама з няньом пішли там свашкы співаюці ся бо то близко было по сусідску І вони іх не поблагословили І вони іх обідвоє не поблагословили І пішли так до шлюбу знаш якє то вже было І мамы і няньови і мамы і родині все але його му ся дал шлюб нормальні та нормальні як они ся обід выєфой тя нотець Сєник дал потім на вісілью ні не были ницього нічого не ріжно вісіль нє та де А в тата был старший брат Андрий нас така мода была же першыомусинови всо поли дают а він має дати Має з винувати тых і дітей іх было богато кілько было Было іх <unk> хлопів і дві дівкы сем родині няня та было <unk> хлопів і двідівкы Но але нянь вывціли ся за коваля І якоси дале той єстрий котів старший брат Андрий дал кусочок поля такого під хату а мамі дали богату поля мамі дале в гріссім кінци поле і в низім кіси поле дали ім богату поле І так они побудували собі хату побудували кузню робили кувальом селі те они грошы мали знаєш то о той дідо небіщык ходили до няня жебы імня давали гроші Они кажут же вым ішы дале вынові сіли не пішли І ты знаєш вони навет іхні діте імени і брата не любили діды Ничого Они собі добрі жыли і і то моє мама така небіжка гарна была І така што любила людей і люде єй любили вважали Баба небішка ничого не мале тіль діду Дідо такій небісік проти Аврила противны він был Він был з того з Югославліі чекайте баба дідо поняні пинянь Поняньову няньови няньовы няньови Няньова такы были дідо баба Баба была добра але они ся бояли діда она не могла нічы діду одколь были з Югославліі А они приіхали іх родина з Югославліі приіхали і тамты люві купили поле і побудували хату і мали того одного сына єден накбил Робити не хотіл ниц він не привык бы м роти попідростали те вже діти робила він не хотіл роби І так і не любил нас Каждого своє Шо то каза уг Але они собі дуже добры пожыли сме Вашы той мо так Они того не слухали шы ім казали тай было о такє шыты же ся молоді хотіля стар не хотіли тай тілько вшыткого выгназка суй спомнули правда Дайве Ебете тако треба бесідувати то єст явно же коли мы бесідуєме товды оно ся выдавали на думку так так Мі в ноці дуже богато пришло о неспівночу даєте і думаєте од думайте маєш прийти треба што ж подумати горіла лебка горіли під ньом дівчена си діле іскеркы на ню пагадали паробсиза ню плякали а ви паропци не плячте зелену липку загасти вришеті воду носели зелену лип куга сели тілько в рышеті той воды тілько в парі ківжа галобы Легарно тебо вся было і все ся минуло Ну бо так мусит ся ся минути хе хе Мали моі слухаці найтім гнезко зроблю конец бо семсти м на чым закінчати одицию Од нашой бесіды з ЛАПіТ Іщы не скінчены зато будеме мати іщы стрічы новы бесіды при тым минулым і тяжко присіжуєме в єднім місті лем она гейбы на західнім кінци а я на східнім Дякую єй за цікову повід і веду далей до новых і новых Лемків Волом Карпом До стрічы то пильден Отойты ро Слухайте <unk> процент лем на Скракова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шылеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте <unk> процент а будете мати цілых <unk>
