70% #64 - проф. Михаіл Капраль (2 част), 04 V 2013
•
Опис епізоду
70% #64 - проф. Михаіл Капраль (2 част), 04 V 2013
Автоматычна транскрипция
Слухайте сет процент лем не Скракова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Сатирян слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk> Видам вас мили моі слухаче при мікрофоні Анна Кырпан гнеска друга част Бесіды з русиньскым вченым і журналістом Михалом Капральом з котрым мы ся стріли в Ужгороді і сідили в кафе недалеко ужгородского замку не было люди і мы долго і приємні сой побесідували Тыжден тому чули сте в першій части інтервю же мы більше радили о жытю самого пана Михала і о його родині то так званы оптанты руснакы з Пряшівщыны котрых аґітували ся переселяти в радяньску Украіну волиньскы села одкаль выіхали Чехы в єднім з такых сел рівненьской области Стріли ся тато Михала зо самого заходу русиньского світа зо села Остурня в Татрах і його мама тиж з Пряшівской Руси з Якушовец Коло Струбкова Стріли ся полюбили ся побрали ся пак мали троє діти і мож наповісти же вшытко было добрі Лем єдно оці м мрияли але барз важне Ім ся не спомнило не вернули ся домів на Пряшівщыну Специяльні для того жебы было близше ся вертати приіхали до великых Лазів села Коло Ужгорода Але по подіях VI рока в Празі політична ситуация ся змінила і Чехословация заперла двері перед оптантами Так Михал Капраль котрий ся вродил в <unk> році на Волині сын Руснаків з Пряшівщыны пришол з нима на Підкарпатя А тепер мешкат на уграх Нірідгазі медже мадярскыма Русинами Правда часто можна го стріти і в великых лазах Ту приходит не лем до своіх але і дуже робит бо хоче уложыти словник того села Припомюл вам же пан Михал штудиювал росийску філолоґію в Ужгородскій Університеті а пак журналістику в Ленінградскым університеті товды зас вернул до Ужгорода до Ужгородского Університета але уж лем для того жебы выкладати на катедрі русийской філолоґіі но робил тиж і журналістом Пак продолжыл выкладати в році в ніридгаскім університеті на катедрі украіньской і русиньской філолоґіі То не простий чловек а вчений славіст кандидат філолоґічных наук доцент професор пріоритетом для Михала Капраля гнизка єст русиньска тема Цікавит го не лем язык не лем локальны языковы проблемы але і культура література істория Русинів в цілости ну і провадит досліджыня ріжных єй аспектів Якы то аспекты то ся дознате з нашой бесіды Але будеме радити о тым як жыют Русины в Мадярскій державі як сой радят кєд іх цалком мало Тыжден тому скінчыли сме на тім же Лемкы Русины котры ся вродили і жыли далеко од рідного краю а ниґда го не виділи кєд прийдут на землю своіх родиців мают дивне одчутя рідного свого і тото ся одчуват навет фізийолоґічні ту добрі ту комфортні Ту чуєме ся якысы здоровшы свіжійшы радістны і спокійны Звідую ся пана Михала ци він был доколи в тотых селах одкай походят його родиче наприклад в стурні Народил мі ся старший силь а в Совітскым Союзі не было ниця про дітину дітину не было до цього облеці елементаків Розсіня цуцлик дакышатя Лахє то нич не было Совітскому Союзі з такєм ришом так на ден два То был <unk> рік децембра ци ци може януар <unk> треба было іти што зробити но та я пішол першы раз за границю а пішы єм до стрикаву та транску Ломніцу А Його квартиль рішым вецір переночували м а я у передній хыжі спал а на цілу хыжу передню обляк на балкон а тот обляк выходил на ломницкій штіт Но то є така краса і Я рано кєд стал перше шуму виділ тото та памятам же так сієм на постіль А рот мі ся одкрыл а не знам же Кєсу пройшло же я позерам на тот ломницкій штіт з отвореным ротом ґамба з весля якій чуства болеже же я ся вернул в дому Но думам же я собі придумал бо то лем то же я у отцьовых словах шлем цюл хапал а з молоком материя тото Коли см до себе набрал же ту є моя тує тує моя оцюзнена Татранска Ломница тот такы горі під самым горах так же там на улицах тіс стромы ялиці Красне місто самопо собі А были сте у стрі О стурню не трафили єм дотепер єм не трафил до Я то одклядую на потом бо знам же кєд ім ся не был на остурні так яй анімерти не мож мы юж ушыткым побесідували дошли сме до того же родина переіхала і уж замешкали в селі недалеку Уж города і все мали надію вернути ту дому Правда не знам ди ци тото село Откальмамамамамамамамамамама ци тото село одкаль тато хтіли вернути але деси на десловеньско на словеньско так казало у нас на словеньской не было бесіды зато же конкретно цілостурню цілу Якушовцену Ішли на словеньско там близко уже на остурню не было сенсу іти бо то тяжко жыти в горах самособу Моя баба дідо мы пришли <unk> стому а <unk> достали люде частійше достали дозво іти на словеньску Так же баба з дідом а мі і стрийком пішли нараз На словеньско а жыли в любіці то кежмар то недалеко але то то то то то то то то то то тот реґіон і тамтам они старост дожывали а мы мы пришли скорі до границі бо думали же другым етапом ближе буде легше буде але стало ся наопак но а <unk> рік так же отец дал документы же еміґруєме на словенско а достали сме Одповід же не мож так же в <unk> році отец як раз тоті знайде революциі вшынку <unk> руці так то ся стало же отец достал же недоволили му так же зачал будувати нову хыжу великє глязох побудувал тоту хыжу і Богу жаль якось стратил Стратил тот тоту пасийонарносты охоту до жытя Так так же вже не смажыл ся то был удар про нього бо фактично <unk> років він жыл а по тому уже лем борол ся зато жебы ся вернути дому і тот удар коли чехословацка власт му одказала він тот принял дуже дуже серіозно і як може того зламало но хыжу інсі построіл бо мал трьох дітей так же построіл хыжу великы глазок але Скоро скоро скоро умер <unk> рокы <unk> рік є погребений там у Великых Лазых на Цінторині Ці на темытьові як кажут Великых Лазых Но а власна русиністика зачала ся Може і в тому ненарстві бо на росийскій катедрі як выромієте про русиньство там выло мало але я у своіх новинарскых чекайте робота Вы говорите же русиністика зачала ся в новинарстві Але коли коли вы уж были уж городі ци коли выіщы жороді правда Я слово русиньскій я і цю якій єс єден анеґдот Перш раз його учул в <unk> р літо і є уж городі такій знаменитый професор Цюцька Павло Цюцька старший Меньшого знают як горц маря Децо у нотеря а то його отец дуже файный філолоґ специяліст і він принимал у нас еґзамен з словацкого языка Не знам чом він был в завідуючій катедру а навірно ци захворіла тота выклядачка Ци штось такє же він зав катедру принимало еґзамен зо словацкого языка і передо мном был такый хлопец як і я з той судбы і з тых оптантів і само собов же мы практично говорили по словеньскы на много ліпше як хто з другій з Украінців ци з рускых но і само собов же він ся розговорил і му было приятно же сут такы студенты які так добрі знают І они говорили што за нацийональный вопросы і ту Цюцька каже та Я то же не Украінец Я Русин І тоди я першы раз учул є транекдотичне бо вшыткі знают проф Тюцьку як украінофіля як чловіка котрий дуже много сил потратил на то жебы повісти Руснакам же же они сут власне не Руснакє а Украінці але він про мене одкрыл власне тоту другы світ русиністику і русиньство як такє Я тоде першы раз учул слово Русин Весиді і з Ігорьом професор Цюцькы повіл тото слово я перше раз вас зафіксувал бо у нас в домі тото нихто не знал отец казал же він є Ґораль не Словак а ко Мама ниц не казала але усікі думали же они сут Словакы о там де ме жыли та і Словака ме называли бо со словенскы пришли та говорили не так як другє та Словакы зостали Но та і я думал же же я Словак зато Бо том мі то было легше психолоґічной і учыти словацкій язык а кід в тым новинарство то там єсі была послідня студентка што ся учыла і Словакі новинарка і лета мы з ньоцім ворували я был рад і дипльомну роботу я писал язык новинкы правда В Братіславі тоже выходила правда своя Но та я языковый аналіст той новинкы робил у своій дипльомній роботі так же я ся лише фактично філолоґом специялизувал ся по катедрі стилістикы і редаґуваня так же писаєм роботу честоязыкову Там мож было робити роботу не лем о часописах котры выходили в Уняньскым Союзі а можно бы было сой брати і якысы социялістычных краів ци іщы даякы тіаналізу Мушу повісти же в тот час Москва і Ленінґрад Могли собі дозволити веце як може даде у другых баршыков Арошах як в Ужгороді або дес у другому місті ци даже в Кыйові Іж был часы коли можна было дашто більше робити там была еліта там были люде якы были высше того ідеолоґічного і Знами факт може вычули же і ласюка у Москві могли захыстити ліпше як даґде у Кыйові І нераз было также нашых ци украіньскых талантів закыла Москва а не Кыєв А Кыєвна наопак но і так тото законе своє были Так же в Ленінграді была професура котрых мож было ся учыти Я щастливый же я попал і може не мож повісти же в Ужгороді были гурсі условія на науку але у Ленінграді я першы раз виділ же є еліта же сут люде якій роблят на науку А у Совітскому Союзі они сут людьми Я памятам на факультеті робил чоловік медже професуром котрый робил у смерсі То така страшна орґанізация по войні <unk> Смерт співоном то бундаце не Смерт спіоном но страшна така орґанізация гуча як МВДредстав собі же Были люди як і там професоры котры не давали му руку Ето было товды то треба было быти смілым Но але они могли собі тото дозволити тоті настоячі фронтовикы котры были на передовій і з солдатами воєвалені не могли собі дозволити так же не было такій світ чорно білий же і ниц і видите іх они были професорами і они То сама атмосфера саме такє такє было місце де панувала істина культура і наука І там ані ани о тоті такы совітскі штампы не фунґували жывот Кєд він был против шо він смешовцю руку не подавал та його тамдис підставили посадили і т Нє то люди могли лишати ся людьми што было намного тяже в провінциі напр А были уж інакшы часы Нє але то было одразу одразу они тото бо по войні по то леґенды ходили на факультеті же то професор такє то не подає руку професору тому бо Бо то він воювал ним был фронтовика той у смерсі служы Іни прекрасно знали єден другому і наприклад чоловікотрий пішол робити в Лам <unk>em тратил контакты дуже многы контакты многі інтеліґенты дуже добрі знали то леж у совітскых кінох то герувці дворяне ідут учекісти <unk>Źa і ту ся так позірує а А насправді не было то однорідне такє вшытко были люде які знали добрі добрі знали же ціну і тому і сьому так же од там у Ленґраді є ся набрал смілости набрал ся знаня того же же мож мож быти людином Не позерає ся на то чышона улици якій режым якій якій час же якій там фраз кєрує ци то Ґійлер ци то Сталін і іщы єдно же свобода на правду єст ту Правда правда жереджынь проблемы в нашій голові як і тис ты любиш свободу і ти часний порядний чловік ты мож ним ся лишы то ліниви придумали же о не мож было Альтернатива все была не мусяй было Человік муг выбрати другє діло же треба заплатити таку свеце правды Бо кєд спішол у комуністы так же сміг на історичні іти учыти ся хоті был дурнійший але же се вчіл бы ты жебыл Але з другого боку ты міг не іти Правда тобі было мало тяже але ти міг іте так же не вірю вид тепер даколи начынают то были ват люде прості такій неучені што не знали або аморальні люде котры ішли туда і свідомо знали же они ідут На то там бо там мож буде з меншыма затратами достати веце Усі часы были тяжкє про пропорядного чоловіка Є Але вернеме в тоты часы же вы написали оптилістиці ґазеты Правда котра выходила в Бретіславі то была Ваша дипломна робота Што было предметом того аналізу Лексика а самы передлексика в тым чыслі росийска лексика бож бо ла брадит я входит раз казала Вы Якій путнік гай мож повісти же то был так языковий вплыв росийского языка на язык словацкой комуністичной газеты бо другой не было чыды Ям така боля но а так же робота была інтересна Я памятам то про мене была велика радост і я мал сястя контактувати з дуже порядными і правдивыма учеными на Філолоґічным Факультеті на Славісти в Ленінграді То было моя перша така самостійна научна робота Но тому можна было ся вчыти як то ся робит правда познавати што має познавати філолоґ системні языкові зміны ци як фунґує тот язык власне то то мене все інтересувало і тым я вас не занимам ся послідні майжет років Але інчы языкы Ну так правда же як учений я я на росийскому ґрунті ся становил я ся занимал словотворбом модерного росийского языка а лже сама робота над докторском ци як тоды казали кандидатскою дисертацию дозволила розобрати ся в такых фундаментальных вопросах і само собов же тота робота научна робота русистиці зробила смене власне учаны Яка то была тема ту цясна модерна словотворба Брал ся єден фраґмент языка од назв осіб вшыткі похідні од тых назв людей напр Но бере ся слово чоловік наприк і слово учытель і слово пастыр А потом начынайме ізглядовувати і зучати же цьом од єдного ся образувало <unk> дериватів а од другого <unk> а много я такых же не образували І начынайме глядати по перше языкові причыны же цьом не мож образувати од но якого слова з якєснове слово з якым конкретным значыньом Там є языкові і екстралінґуальні екстралінґвістичні причыны і ты такє то такє найде нишня русистика она є на тильо розвинута же вже ся занимат такыма марґінальными такым далекым од центра дрібными но але чым чым дале у систему языка тым більше складности і власне на маленькому чолові котрий має богату уяву годен на єдній клапці воды увідіти океан Але тепер кєд мы з того великого моря росийского языка перейдеме до Озера Русиньского то видиме же то іщы там Ріжны такы рыбы же іщы треба дослідити же там власні мате такы просторы до досліджыня же треба перше грубых рыб імати а пак уж такы маленькы як сте повіли правда Дакы научы єм ся імати тє маленькы рыбы а кєд єм зацял В <unk> році в фебруарі З русиністикы тарит ганірит газівже Заченал я в Ужгороді але так подпольно А як Діло того же я жыл у Домі про роботник університета І тоды на єдному штокові на єдному поверсі зомнув жыл професор Іван Поп історик його познают многы Він был ґлавным редактором журнала Советска Яславяна Вєдніє журналом дуже высокого уроня і специялистом дуже высокого уроня Він был історик московскій історик і так ся стало ш він приішол Ужгород пообіцяли му же требуют кого свого специялиста такого уровня приходте ту будину Будете мати всі условія на то жебы занимати ся історийом свого рідного края і робити на свій народ на свій маленькій народ на свою маленьку одцюзнену Він на той ся купил прийшол і цілов сімьов і не жели єдно я мож повісти молодиі преподаватель і він професор доктор наукы высокого уровня Наші жоны были знакомы Конціло ся тым же мы з ним зачали контактувати мы з ним зачали говорити а він же тоди начал свій проєкт якій по том то ся назвало Енциклопедия Подкарпатской Руси так книжочка Но а він не мал філолоґів самособота каже сусідо мішо то міг бы даяк мі помочы та єдно другой третьо і я зачал писати статіі до той енциклопедиі будусьой За того же балюдяньского напримір ну і даяк языкові памяткы но такы так як там няґоньска постіла знаменита наша Страшноцінний памятник языковий з середины VI сторо і так дале Так же зачала ся моя русиністика в Ужгороді а вже <unk> році як я пришол до іщы на удворы то я зачалже робити вшытко і само собовже я не міг робити лем дякы словотворбу ці за цо говорити з великых рып бо так ся оказало же та русиністика і доднес тоє тера інкоґніта то є білі шпляхы но чысті шпляхы бо дуже мало ся зробило бо знаєте то кід народ не мат свойой державы та то тремле ся лем на ентузиязмі дуже мало люди тым ся занимало серйозно то є в основному такій нашы народний такій аматорскій пут ход а в науці мож не было многой Повім для тотых слухачів же лем тепер ся долучыли до нас же сідиме в кавярні під ужгородскым замком і бесідуєме з русиньскым вченым і журналістом з Мадярска Михалом Капральом Днеска Велика субота Ден коли Ісус Христус лежыт в грубі Ден Смутку рыхтуваня прятаня і чеканя великодня Зато не будеме слухати веселых співанок а лем такы котры гнеска пасуют Монахы студийского уставу з УНЕВА выконают пісню на ріках Вавілоньскых то смуток туга ізраільского народа котрий мусит жыти на чужыні в вавілоньскій державі Але тота тема тема чужыны смутку за своім крайом гляданя свого рідного тема выгнаня яко кары то тиж тема нашой едициі ю но здай моє но я благодарен судбі бо де в Русисти я міг бы найти такє поле де я бы міг штось підняти А тут што не зробиш што то добрі і вшытко но урра маєме Зробили сме то Но я зачал просто рятувати тошым што сме мали нашу минулост і дотепер так ся стало шо і на тому се Я консервую то што вже зробили до нас Не дал мі Бог якій талянт я не можу красно заспівати ци написати якуй якій верш ци може роман але у мене хватає компетентности даколи і терпіня зобрати шыс найти зобрати довести то до лоґічного якогось завершыня і выдати якусь книжочку з нашыма безцінныма досягненями в культурі за минулі минулі часы Што выдали Кого вы можна повісти представили донесли до чытаців якых авторів і знаныякы особы в русиньскій культурі і літературі чым ся я занимам то є основному така подкарпатска проблематика Ужгород Береґ Мара Морош на самый перед был такый період я зацяп з того же піє В <unk> році Подкарпатя зас перешло під Мадярів зас стало Мадярскым і тот період <unk> рік зостал абсолютно біловшпляху в істориоґрафіі і в науці і в языкови в тому чыслі а медже тым там ся стало чудо маленькє Стала ся така культурна революция Не было демократіі але в <unk> році Ужгород прийшол Міклошкозма Подкарпатя мало статус не автономіі але окремой самоурядной териториі де руководитель котрой напряму был оцінений горті і премєрміністру Мадярсі І тот дуже серйозна фиґура в мадярскій істориі достоповісти в Косма річны друг горті і міністер пропаґанды директор мадярского радия і так высоковышкований і політик высокого такого масштаба Ішо він зробил він за три рокы в Ужгороді він створил прообраз Нацийональной академіі наукы то называли ся Подкарпатскоє Общество наукы перша русиньска інституция яка достала державну пудпору директором розпорядительом был Іван Гарайда Подкарпатскє Русин з імя котрого по <unk> році еміґрувала о Внутрішню Мадяршыну Были такы Русины котры не хотіли ся лишати з Чехами в Чехословацкій Республиці а воліли іти до Мадярів Мадяроны як іх хоціте назвати але то было досто массове явист ся І тот Гарайда студент академіка Годинкы вони ся пересікали у Пийці де академік Годинка был риканом і тот Іван Гарайда робил у Кракові на університеті Яґелоньскому мадярского лектора і там у році вєдно з професуров польсков він был арештуваний і был в лаґєриці в тюрмі Я не знам як то се в якій формі то было фактор же його чудом вытягли і він ся вернул у Мадярщыну але повіли му прямо же Сховай ся дес дале в провінцию не будь Будапешті може ся зас розкрыти і так Він прийшол і він был в Ужгороді фактично людина яка рядила яка кєрувала тоту інституцию про образ нацийональной академіі наукы з усіма компонентами того І отто фунґуваня той Академіі наук на Шыі зато мы знали якій такій дуже мало інформациі вульо Перше шом зробил серйозне такє шыяс склал полну бібліоґрафію выдань Подкарпатского Общества наукы За окремі выданя за окремых людей дашто не знали але полного реєстру не был фактично да Я зобрал тото довєдна і оно стало іншых ся принимати бо мы увиділи систему мы увиділи силу мы увіділи масштаб Вы деси влядали тоту в архіво де были такы материялы котрым найвеце найвеце материялів было у Тут у Закарпатскій області Ни Архів Обласний Уберговы Берговій Береґсас по Мадярскы там є областный архів і там і то є справжня така скарбниця Но так же власне там я найшол на найвеце материяли много материяли в другых містах університеті Ужгородскому Боля такє мали то называли ся Спяцхрам там некажде опускали но але вже в украіньскій час по інерциі правда такі порядкы діяле шо было дуже мало было многы ся встало лем як нашкы ґібісци там люде ганяли то іс лічну бібліотеку конфіскували і оставил ся штамп Віщественне доказательство і такым образом якыбісты врятували нам много цінных то было тото што люди зыбрали і товды наприклад арештували ци што бі зыберали тоты книжкы котры книжкы котры тиж были арештуваны спалило <unk> Процентів то спалили такой нараз лем припадкували а дешто такє як мамєсєсно доказательскє пецять стояла значы то же мало цінност не цінит культурну не туму нашымісти а дал іх І воно много попало немного но дашто попало університетскій спрам Більшу част я найшол в Убереговій кажу дашто было напримір полне Зборка журналя Літературна неділя я не найшол ниґде Долем было у приватній бібліотеці професора Дзендзелівского Вжкым університеті был такій діалектолоґ познатий він Бусіл і у нього дома я найшол номер літературной неділі котрой не было ниґдено а в нього я Зацюдувал ся і не знам яка судба той бібліотекы але він был приізший але порядний учений світового уровня і доста много встиг зробити в тій сфері подкарпатской діалектолоґіі Но і в нього дома были він міг собі то дозволити на нього не падала подозра же він шойставе нашує Бокі той хосмі з них бы тым ся інтересувал но материяли Йому дозволили да вшытко ся робило треба было на тото дозволь зверха Но та же то была перша моя робота в <unk> році выйшла Так ся ся ся ся ся ся называло Подкарпатско Общество наук публикациі <unk> роже чловек тото видіти чытати вяты у бібліотеках то є то є то Купити толже не мож Утер давно бібліоґрафічна рідкыст но але специялисты знают мают много є в інтернеті я тото стараю ся давати доступно на тому гроші не заробиш другє в цти гім зробити чем ся дуже гордиєм то тексты академіка Антоні Горінкы То унікальна особа у нашому русиньскому жывоті Челові котрий мало ішол спереду і його не розуміли коли він зачал писати в <unk> році по русиньскы по материньскы чыстым діалектом та як то многы народы в Европі зробили з нього сміяли ся Як то так то не може літературний язык быти язык як говорят в якомусь конкретному селі то ник дото світ не виділ Берщесливи мудрійші народы уже давно пішли допереду а мы ся все жыли в думу же тото як язык літературний і язык простого селенина тото Но да як тото непорядок чловік простий розуміє вышкованым <unk> рок У Европі націнат ся то што потом повіли Весна Яр Народу А наш людскай Поп фамлия настояче поп людска предчыня бо він із Луцьок родом выдає свою ґраматику знамениту Будапешті <unk> р і успередслові пише Не може язык літературний мати близкост до языка народного <unk> ры у Европі то вже было неактуально Но я все кажу ме приблизно на <unk> років все одстаєме од цивілізуваных народу так же вности ся протягло до <unk> А <unk> рока годинка історик Годинка зачал писати често материньском бесідом Я зафіксувал його публицистичні научні творы написані тым сокырницкым діалектом южномараморошскым діалектом до околици Хуста Нишнього і ті Літературні памяткы мают велику цінност дуже велику цінност бо по перше вказуют же якым путьом треба было іти кєд бы ме зачали тоды то робити а мене же тоди мы ісі він Академік Годинка был першым президентом Академіі наукы Русиньской Обєство Подкарпатского Общества наукы Але іму было вісемдесятый рік Старенькій Дідик жыл у Будапешті і місна еліта ухытрила ся іґнорувати його позицию Містна еліта в основному была украінофільска так ся стало же народ был розділеный на Москофілів і украінофілів а русинофільску позицию тримали грекокатолицкі свясєникы В основі свойой люди невышколювані бо освіту ци языкову ци научну вони не доставали кєд знал чытати писати а дале вже своє богословскє теолоґічне і так ся стало што медже нима не было людей Европского научного уровня І они хотіли але не знали якій не могли то зробити А наука пішла по тых двох русофіли украінофіли І коли Гарайда зацял роботу катастрофально йому не хватали кадры Він не мал де взяти тых специялістів бо были попы якы казали да але вони нездатні были на якусь конкретну роботу Русофілы тримали свою позицию ясмы шо они не одказали ся од свойой позициі они дале тримали Мадярскій уряд зробил ставку на Русинофілів але Русинофілы не мали кадры і тоди там грают велику роль бывші украінофілы такы як Федор Потушняк ци Николяй Лекач то выспитаникы Івана Панкевича і тых украіньскых еміґрантів котры мали форпост у Берегові Мадярскому Варшыку Тотже інтересний такый факт в Ужгороді Мукачіві в Густі украінофілы не сміли підняти свій голос боб чысто фізично бояли ся бо то было небезпечно про них і они мали свою ґімназию украіньску у чыстомадярскому Варшыку в Бергові І тому Берегові В Берег засі Іван Панкєвич котрого чешскій уряд у <unk> році поставил над русиньском школов і Іван Панкєвич не міг ниц змінити само собу бо місна інтеліґенция не давала ся і не мож было украіньскій де якій книжкы ци украінізувати учытельство і так Але він міг зробити так шоб ті кадры достойні кадры украіньскых специялістів і сам Іван Панкєвич дуже файный специяліст на фоні тых бо тут не было філолоґіі Єдного Івана Панкєвича нашли у Відні но але не мали серенців бо він робил своє і за двадцет років ческых він із русофільского моноліта вытяг досыт серйозно украінофільскє крыло было дуже много міцных подкарпатскых учітелів якій были ідейными украінофілями і робили на украінизацию Не мож єм тепер Івану Панкєвичу ці тіті кадры Пацьовскому і іншы прийшли із Украіны і з Ґалициі в тому чыслі своі як патріоты якы люди вышкованій вони робили то што мали робити і што робили але стало ся так шо Русины без русиньскых кадрів і то была велика біда Але выбора не было великого мойшо Іван Гарайда не знал што робит ся але ті хлопці молоді хлопці выпускникы Пражского Університета не ухытряли ся іґнорувати старогонин річного і даже не публикувати його материяли Бо ясно што він не ішол на то жебы редагувати же кусь редагує його тексты Він писал так як він чытал потрібны І ці тексты оказали ся в рукописах казали ся в рукописах не было друкува і іх просто вони мали опубликувати ся даякій з них у <unk> році представил собі же были набрані в типоґрафіі і были розсыпані Да ся єдна така траґічна точка у біоґрафіі Годинкы Він прожыл до <unk> р але старенькым Дідиком умер а в архіві Мадярской Академіі Наукы зберегли ся рукописы рукописы Годинкы Знаєте часы были дуже тяжкі достоповісте же в тому архіві дуже многы тексты написан є на копертках Папіря не было Я академік писал Тексты перепису якій з давні грамоты тішы в нього были на все што было під руками розпорол розрізал копертку і з другого боку чыстий папір він на тому но і новинкє того часу притіпило вінкы того часу то же цым характерні же газеты за ХХ сторот стояти <unk> тисяч років не на такому папірі што тремлят і будут ся стояти <unk> рокы а новенка з <unk> р уже я чувствую же я і возму рукы она сиплит ся на порох і тирха як то зачал фотоґрафувати Правду неправду часто неправду особно першы рокы то не у совітскому так факты бо украіньскы архівни чем ся не одрізняют од совітского не пусяд чом я ж фотоґрафую напримір без блискавкы Значыт нияк ани теоретично не можу навридити Але ні пуся нільзя Ты можеш робити но а што я можу руками переписати Кєд я началь переписувати Міні там треба триці рокы просиджы я нич не перестигну А уже з то слава Боґу діґітальну техніку щастя нам таку серенцю маємо єдну з днемной Я зачал то фотоґрафувати Потом так родила ся ота серия Русиньскій дайд же ся тото назвал коли Ті Новенкы якій уже я може послідній цитатель я зачал зберати якій інтересні нам на мою гадку Бы само собо вже обєктовым я не годен вроди Язберам тошы міні інтерес і такым людям як яно Але дашто хытшыс дашто сохранити но і другє електронна версия і істнує Я чекам коли в інтернеті будут такі можности жебы я тото вшытко выставил в інтернеті і бы то люде могли чытати Покашто неє такых ресурсів дебы така якост поля же мож чытати новинку а <unk> Великій розмір а кєд начынаєш што Звекше світшувати то оно же не фунґує напримір так што з тым ся має проблем Але думам же ся встигну я тото дати так жебы новинка была абсолютно тоше я встиг сфотоґрафувати жебы оно пошло і дахто міг прочытати бо часы ся не вертают і ани тотє новинкы ани тот час Інтересний час по свойому так же послідні рокы я видал четвер томы того русиньского дальшыства Медже тым попалом памятам школьна Хроніка Кажда хроніка в часи Чехословакіі мала свою хроніку директор школы за товіцял Лично і він сам ці в то його найблизшых писал што ся стало за тот рік учабних І там не лем дані за тошо в школі ся стало але і тошо в конкретному селі і так Чул єм од своіх знакомых же такі хронікы веце є у Пудкарпатю але по мойому моя хроніка цінадьовской школы Лукацівскій теперішній район село офіцийно ціна Дієво та школьна Хроніка трафала міні до рук Насяткы тых людей які писали тоту хроніку жыют в Мадярсині в Дабрицині і злучайно попало мі на оці самособовяси Загорівни дек інтеліґентны люде мі не дозволили тото сфотоґрафувати я веду цінодівску хроніку школьну хроніку Так ся стало шо в Мадярсині нас дуже мало правда тепер не достали результаты списуваня людей в Мадярсині <unk> рока і за посліднє <unk> років нас стало на <unk> проценты веце як было <unk> рока Кыівку медже Мадярами єст Русинів котрі ся писали Зелоны Русины <unk> приблизно бо незнаючы <unk> ціно ле <unk> маловец Де он сконцентруваным в якым реґіоні найбільше Ну історично так ся стало же то м боршот або в земпли то єст та сіверна част што на границі і Словакі Руси там дуже многі люди были долгі рокы Мадярами і тепер першы раз записали ся Русинами бо вже неє того страху бо вже Нижня Мадярсина неє така як даколе же Сеґін Руснак боял ся же кєд буде много гойкати за своє русиньство то може Пендриком достати так же дуже по селах боршыцкых такій сплеск Розсієні неє бо ужаль неє компактного прожываня так же тяжко нам зробити якій з школы Такы серйозні бо є два села фактично якій лишыли ся русиньскій Комловшка і Муцянь Но Комльовшка то найбіднійше село Мадяршыны за послідні <unk> років се оно як символ найбіднійше село вогорах но так як наше лемковскє ци русиньскє село То є страшно бідне горы Так же кєд дахто ся новціл чытати писати татіка в доруці до Мішкольця ці до Будапешта так же то такє горне село бідне школя школу по войні мали словацку школу Небідні і не знали же хто бо товд по мадярскє то і і Словакы і Славяне выобсє Та они были толтами так же тепер помали ся про начынают але але неє ресурсу неє кадру неє то бідной другє соломуцьонь багатше бо там шахта боля і землі землі є файні вже Але воно тотально асимілювало ся Вуцьоні знают єдного з нам чоловіка мойой ґенерациі по выше років котры ся говорит по русиньскы бесідує точно так як наші бацьваньскій братя він у Рускому Керестурі себе як дома цюствує так же видиме же одкяль ішли тоті переселенці в бацьку в Срим Катастрофа Дуже великій процент дают еміґранты з Украіны бо як розваляли ся Совітскє Союз многы люде не прості інтеліґенция перебрали ся в Мадярсину но та оні памятают бо они вышли з того краю де не єст ним проблем же ся люде знают і можут говорити Так же Будапешти дуже много люде ліберальны законы Мадярскі по одношыню до нацийональных меншын Дуже підпоруют помагают кєд чловік хоче своі нацийональны інтересы захыщати то без проблему дярска держава ся на то грошы даст На тыльо ліберальні ті законы же На жаль то начынає мало завадзяти бо є такє понятя як етнобізнес Там де сут гроші там ідут непорядні люде Но то такє універсале про нас вшыткых знаєме там де сут гроші там можут ся появити люде які то роблят днес з того же ім душа заказує а зато же они хоцют легкы хліб достати То фактично што то є самосправуваня то є політика У такому малому масштабі але то є політика знаєте як політикы медже Субови пришли власти єдні другы ввергле і наоборот і так же то нам достаєте Русины і демократія тоты такє достоле не буде тяжко тото зєдинити даколи Но і яка ситуация єст дашто што лучыт тотых люди котры розшмарены по цілій мадярскій державі дакій фестіваль такій часопис ходят наприк до церкви ци они нияк не контактуют Росіяне розшмарены іде асиміляция і на тім конец як то єст Но асимілиция іде бо то социяльний закон але самособом кєд бы не было того контакту та ме бы не мали такого результату то незлучайно же такы результаты Бо то люде котры спали <unk> рокы тепер встали Як Духнович завіцял же Русмакє ставайте хоц повідте за ся Но таво не повіли але вже стратили язык стратили вшытко А тепер послухайте Світилен част пасхальной утрені плотів уснує комертвій котра буде скоро звучати вшыткых храмах на великодных богослужінях Реґулярно стрічаєме ся каждий рук мінімум два такі обще мадярскій праздникы нацийональный ден в основному то довкола грекокатолицкой церкви Церква была єдина наша інституция яка зєдиняла нас Не мали державных інституций а церква при тому же она занимала усе і в Австромадярсі самособов і увас Церква мала слово і она годна была дашто зробити Так же Русины ся стріцяли де Ну на териториі Мадярчыны то Маря Полця Маря повцяньскій монастири і так дотепер тамногі люди ся наші сходят так што наші нацийональны праздникы мы ся стрічаєме у церкви у єдній церкві потім у другій церкви дис другому селі на одпуст фактично же і міцні і приізі мы контактуєме мы комунікуєме і такій форма яка не є але така форма того соспольного жывота русиньского фунґує каждий рук кажу мінімально два раз ушыткє Русины сы сходят О кілько єст парахій Но ту я тоцьно Вам не повім но а іх не А єз дві не много Є Я Вам повім про єпархіі Маєме двох єпископів єден сидит гайдудольскій єпископ седит Юнєридязі а в Рішкольці є еґзархат еґзарх другє послідня стріча така общє нацийональна боля як раз Мішкольці Тепер то є част Мішкольца даколи то болотскєсто русиньскє село Ґрымб Ґрымбей або Гребля А у нас неє тоє проблемы што є польску наприклад наші Русины сут грекокатоликы ушітків Так ся стало Я не знам то добрі ци є але мы годні ся реализувати ипн у грекокатолицкій церкви Та же мадярскє Русин то є грекокатолик Вся еліта бо то в основному еміґранты то є еліта з старых нашых такых познатых фамилий то докторы на самый перед бы они економічно независимі то люде творчых професий там художникы напримы Пятеро Руснаків кєд си зберут вони мают право заложыти містне самосправуваня Держава ім дає грошы на то жебы они фунґували Уселічы у Варошы Такто повстало дуже много самосправувань Десяткы десяткы самосправувань по цілой Мадяршіні Ісі і кєд пят Циґанів зядут ся до Вядна прийдут а повідат же они хочут русиньску культуру пропаґувати ім на то дают гроші Но і такє є то же Є центральне русиньскє самоспровуваня в Будапешті котре достає досто серйозні гроші котре выдає центральну новинку русиньскій світ котра выходит по русиньскы і по мадярскы Бо як же вам казал же дуже великій процент нашых Русинів сут змадяризувані абсолютным чыталом даякы чысло того часописа і было мі цікаве бы выс Інакше реалиі ну і ясне же могла одчытати лем тоту част котра была по русиньскы а тоту же по медярскы то в ідеалі она она єдили материялы в двох языках жебы не было такой єскромяциі Маме тип тепер проблемы і напримір жебы пеку поезию давати Я бы міг дати ци русиньску ци мадярску а не можу бо не маєме специялистів жебы потолумачыли на з русиньского на мадярскій бо дати парітет мусит быти то на наш такы закон мы так ся договорили так пробуєме робити так же много Материялів мало новинка выходит тепер раз на два місяці так же шіст раз до рока выходит но іси не можеме поровняти ся і з вашом бесідом Та бесіда котру выдават Петро Трохановскій зо своіма сорадниками єднодумцями Але дашто пробуєме дашто пробуєме своє фактично Якый єст ноклад Наклят є невеликій але вшыткій кого хоче цитати може без проблем то достати было <unk> Виділи сме же <unk> тисяці більше половина лешат ся в Будапешті та Гм а підшкода А не е цікаве бы было жы бы ішли не лем в мадярскій державі а деси далей же бы м могли наприклад Русины то купити тулу ужгороді ци іщы дес Пробували на кєльо я знаю то без мене бо ся до мене привозили в Ужгород тот русиньскє світ і ту Центральным Книжным Маґазині то продавали і повіли же гроші якы достанут жебы передати на якій благодійні благодійні Тітельно фактично за символічну ціну но але Знаєте но Руснак не ходит по книжных маґазинах то є раз другє про Руснака і тота гривня та ліпше за гривню і пива не випє зялим ся <unk> рам того пивы Но факторшу ми є народ такій акультурний маси своій Так же тото же не дуже добрі фунґувало Та я думам же веце хосну буде з електронной версиі котру молоді можут чытати бо вшытка надія наша на тій нові ґенерациі котрі А они уже не потребуют од паперовой вариянты тым більше кєд жыє чоловік нисна далеко од Підкарпатя наше тото дорого і пошта і вшытко а слав Богу тепер то неє проблема русиньскій світ Русин Віляк заходиш в електронну версию і маєш вшытко перед тобом по мойому послідній добрых там <unk> може веце чысель сут в електронній версиі тобі даже неє авторів не маєме но пробуєме правда же пробуєме яку хотя бы хронику якусь курту кронику же більше же люде добрі же вы зміст мы не годні не маєме силь ресурсыв же іти по каждому по всіх русиньскых самосправуванях по всіх селах Дайте нам што знати Але то чудокід з єдного села раз на рік шой зостанеме так скорше всього ш не дуже Така пасивност но так же але хоц то же зачали сме ходити до людей зачали сме своі ориґінальны материялы публикувати Не перепечатувати не бо тот так тоже мож бы робити взяти Вашу бесіду взяти ряшівскє выданя ци взяти ресурсы Ужгородскій бутує страшно много людей якій таляновиті і пасийонарні і хотіли бы дашто зробити і годні зробити Но в Мадячні мало тяжже то робити бо так ся стало же не є медже нима медже тыма еміґрантами філолоґів мало мало людей які пишут Не маєме писателів маєме поетів так як бы то мало быти Еміґранты то люде котры докус інакше мыслят і докус інакшой натуры І медже нима може тяжко оглядати філолоґів а то сут праґматикы правда праґматикы якым тяжко є бо они они сут еміґранты ім тяже як корінным а ім треба на хліб заробити доже потом чекати чытати дашто так же ту много намішано намішано Но і Богу жаль то же же тоті коріні Русмакы котрых в <unk> р было <unk> чловік Но так же іх не было ниґда много а тепер іх стало ісі меньше так же о тот процент што я казал тото нароснути То же чудо бо люде котры бояли ся <unk> р записувати ся Русинами Коли они были ся чыстыми Русинами справді был селоболь русиньскоязычне тепер уже тяжко ту повісти был молоді діти но так же стараєме ся шыслімити шыс врятувати Видали фактично тепер за послідні рокы мы пробуєме кодифікувати свою версию русиньского літературного языка мы маєме конверзацию русиньску конверзацию мы маєме русиньскій букваріт з чого бы вже мож націнати хоц лем у недільной школи <unk>a У комлушці і в муцьоні Но можеме ту вели говорити за якос за то чым то ся сконціло але де Формально вони сут але то не фунґує так як бы мало фунґуват Комлюшка говорит на єдным діалекті муцьонь абсолютно на другым Іх ані двох не мож звести Засеміґранты котры пришли сму кацювати ци з Ужгорода ци з густа циселю ся ци оком інакше Тоєс обєдинити не мож абсолютно єдна велика проблема русиньства нашого же наші діалекты сут дуже богаті але дуже ся одрізняют єден од другого То єст політично мы ся годні ся обєдинити але зачнеме робити якусь языковый проєкт І дуже ся выяснит же не каждий готовий іти на якій махы лем маленькій крок до другій діт каждий знає свій материньскій язык і хоц інчого бо тот єст добрий а оно дату фальшеве Данешні напримір ци Полякы ци Украінці они то же да коли пережыли такій етап коле Коли тото было дико про більшу част Але нишні ґенерациі уже не догадуют ся же тото было придумі то был якій дискомфорт То было давно і они то же спри ним а наш народ не може нияк прийти до простой мысли што неє файний язык неє нефайний язык а є язык кодифікуваний А главне жебы то было єднако най буде і неправильно але най Уж ідкід так говорят і то через через <unk> рокы то буде вже закон то буде так якы Ученнику польского ци нишньоукраіньского языка не буде дискусиі бо то так є Нєме дискутує дискуруєме же якій діалект поставете в основу ци як правильно як неправильно Не тым ся одрізняє дуже много є слів наприклад украіньскій ци в польскому языкови якій бы модерні лінґвісты переробили бо они сут неправильні они сут хыблі але а сут не в тому што они там з языкового боку якіс неправильня а сут в тому што они про вш вшыткых Поляків про вшыткых Украінців про вшыткых Словаків были єднакі а то намін не дуже іде так што і з языкового боку тотже ту женовинку З чым я стикаю ся же є люди які кажут А таш я буду тот чытати то написано на такому якомусь языкови у нас так не говорят Не може быти літературний язык ідентичний до може быти і такє было в істориі літературных языків коли літературный язык на базі якого єдного руского діалекту сетвори так тоже годно быти Але тоди пострадают <unk> процентів Але ж єдно осело буде чувствати же тото іх язык має поміс нацияльному етам як же то уровінь за обшый уровінь обсьой культуры і добра воля нашых люди Ані мы народ селянскій Селяньска психолоґія не годна похопити такій очевидні реці язык літературний і Коли не формує ся у Варосі а ми не маєме Варосів Мы мислиме мы сме каждий свого села і каждий поселянскы принимайме світ да І мы принимайме з селянскых своіх позиций світ у нас неє того хоц бы єдна ґенерация жела в Варосі і хотяж не хочеш значнос честувати того коворит не так як ты спочатку буде дуже вражати Тебе бити може де по твоіх тых але потом ти ся научыш жыти так а ти так то є треба ся як приспособити єден ґу другому Но то є варшска психолоґія а Варша в варсі мы ся асимілюєме не встигаєме своє койне зробити бо не маєме ани такого і варошыка Так же то така обєктивна приціна же цьом мы такій досто великій народ там де сме тепер є бо то така проблема Но Вы говорите же было такє же єст такє же учыт Русинів Мадярску наприклад то же они можут закладати такы своі стоваришыня можут якуси такы престоту можут ся лучыти можут чытати часопис Русиньскій Світ можут іщы даяк контактувати і то буде уж остатнє што вы гнеска ту робите но гнаскама бесідуєме Але што вы робите в тотім селі яка вася вы тепер пришли і што вы робите ту Ци не хотяте о тім бесідувати то не будеме є та може повісти є просту повісти просту коротку повісти было пізно годины є так єден проєкт Я так думам же то проєкт мого мого жывота Я Рішыл же же напишу словник словар єдного села Того села де жыє моя мама тепер під Ужгородом то єст сут великі Лазы де я жыл од <unk> років і дулго думал же я знам вшытко знам і добрі знам Лазку Бесіду Тепер уж по трьох ци четрьох роках я знам же яй не знам нияк Але сут ся старенькі люди які дашто памятают так же я мушу верти все своє уніредгазє і роботу і в фамили се на малого так же скучаю без нього але іду влазе іду до тых людей і стараю ся од них даяк Тоті перлины тоті тоті драгометы дустати зафіксувати на папір зробити тот словар то буде вже не да ани такій діалектний словар бо там буде і істория і вшытко што ся ти ти ти ти ти тиче до духовной дідузнины людей великых гляд Іх на жаль дуже мало телы єдну хібы каждий каждий філолоґ написал словник свого села жебы мали такє багатство што многы многы бы нам завидо валебо неє патріархальний народ нас захранило то што великі наші восточні братя вже стя давно стратили вым мисі то маєме і мимо то наша цінност і то бы треба зобрати Ясне діло што історию мене не годні становити іде світ дале іде асиміляция і тото багатство словарной багатство но вмерат іде асиміляция і хотя хоц лем так на папірі захранити зафіксувати у тому я вежу свою місию і в тому вежу ннесню задачу нюх ґенерациі русиньскы зафіксувати хоц лем то зафіксувати што іде од нас з під нашых ног втікат мы мусиме то рятувати Зобрати зафіксувати а кєд будеме мати серенцю і розум і волю Продол продолжати і інформувати якы своє русиньску свольност на якому уровні я не знам як тото буде в будучности видити як ся світ помінял Ведете на щастя же тот нацийональний компонент не є такій важный значыт Русины мают свій шанс Фактично тепер уже неє великой ріжници ци то є етнос ци то є нация ци як пойшыте маєме шансу Маєме шансу і може быти же то послідня шанса Милы слухаче Туж завершыня нашой бесіды з русиньскым вченым змірит газы Михалом Капрайом Кєд хочете більше ся дознати як повіджено в тотім інтервю глядайте тото мено в інтернеті і найдате дост дуже публикаций Тиж легко можна найти в інтернеті часопис мадярскых Русинів о котрім сме бесідували русиньскій світ Ну а тепер щыро дякую пану Михалу же дал такє красне цікаве інтервю для радия Лем фм барз дякую і жыцю і пану Михалу і вам вшыткым світлых мирных ясных традицийных лемківскых великодных свят Святкуйте тепло родинно кольорово смачно здоровю веселости духовной радости но і при кінци лем повім же при мікрофоні была Анна Кырпан Веселих Вам свят дорогы слухача Слухайте <unk> процент лем Нескалького азо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталя Асатурян Слухайте <unk> процент а будете мати цілых <unk>
