Слухайте сем <unk> процент лем наскракова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk> Ви том вас дорогы слухаче днес лем Яту Анна Кырпан Наталиі Аситуян неє Але думам же вам то ж буде цікаво днес бо будеме бесідувати зо знаным в Украіні лемківскым діячом Петром Кугутом Вродил ся в <unk> році в селі Петрова Воля недалеко Коросна Тепер жыє во Львові тот чловек то жыва леґен Кєд бы не Кугут може і не было бы во Львові зорґанізувано в <unk> році Хору Лемковина в <unk> році Товариства Лемківщына Чом Бо Петро Когут любил своє рідне лемківскє Старал ся дашто зробити для Лемків для лемківской культуры але єст і друга одповід Кугут в часі війны был радянскым аґєнтом спєґом пак достал нагороды од райдяньской влады мадс орденів і медалей Зато перед ним ся отверали вшыткы двері і в областнім Комітеті комуністичной партиі і Кбє значыт по росийскы ту Комітет Государственной Безопасности по украіньскы то буде Кбітет Державной Безпекы Частійше хоснуют тот русиньскій вариянт Кно і Зато же был совітскым спєґом Зато бравому яньскому розвіднику Кугуту позваляли такє чого бы другому Лемку ниґда не позволили Тіж тото може є смішне о розвідниках Кєд рядянскій аґєнт то сеся называл нас розвідник то был такій герой а кєд з другой чужой стороны то шпыгун значыт шпєґ Когут был розвідник гугуту позваляли такє чого бы другому Лемку ниґда не позволили Но бы Украіна то не Канада Ту в часі ряньской влады лемківска тема была закрыта заказана кєд в паспорті в дакого было записано же чловек ся Вродил в Польщы то уж што было підозріле за такым чловеком могли пильнувати надзерати Кєд і было бесідувано даде о Лемках то лем так же они вшыткы рады же тепер жыют при социялізмі же ся злуціли зо своіма єдинокровныма братами в Украіні і разом будуют комунізм А жебы вшыткы виділи же при социялізмі писні квітне лемківска культура то для того в радию і зо сцены співали сестры Байко а пізнійше і хор Лемковины Жебы тот розквіт виділи і в Америці Петро Когут кєд мал запрошыня на конференцию од Лемко Союза взял зо собом і сестер байку Може дас гын за вельком млаком выглядало цалком нормальным ся якійси Петро Когут заєдно літат на ріжны конференциі Лемко Союзы Пише о Лемках американьскых і інчых заграничных часописах але в Радяньскым Союзі тоты міг робити лем тот чловек котрого благословило Кебе Но міг робити і робил і зробил і зробил Петро Кугут барз дуже Был лояльным до влады і з того корыстал корыстал для Лемків Передо мном сідит дідо а навет прадідо бо маюж правнуків І тот чловек то жыва істория свідок епохы Смотрю на того дідуся але виджу нім і того молодого паробка котрий ся радо згодил быти радяньскым аґєнтом Мужу лем ся дивувати який то был смілий мудрий уважний кєд тілько разів переходил границю глядаючы інформациі для центру обсервувал аеродромы війсковы штабы перевозил з місця на місце радийостанцию Каждий ден ждала на него смерт І може навет не проста і скора а смерт в страшных муках тортурах Але ся не дождало Цікаве ци могли бы представити себе на місци Iтнього Петра хлопці котрым днес ся сполнило девятнадцет років Місяц здає же част з них чує ся по геройскым лем в інтернеті то навіт і зато Петро Кугут ма право на достойне пошануваня Нопер выйдеме до львівского мешканя Петра Кугута Тихо улиця недалеко стрийского Парку квартал збудуваний в тридцетых роках ґім в стилі конструктивізму тзв ґімовис мешканя на першым поверсі найліпше што радяньска влада могла дати нагороду єдному зо своіх героів Видно же ту мешкат Лемку дуже лемківской літературы на стінах ріжны ріжны картины лемківскы краєвиды Церква котру ходил ісі дітином Петру ікона Сандовицьо Ідякы подякы од Стоваришыня Лемків од Лемко Союза за діяльніст для лемківской культуры А тепер будеме бесідувати кус пізнійше о справах воєнных а зачнеме од рідного села рідной хыжы родичів Я народил ся в селі Петруша Буля по пульскы а по нашому була Петрова буля там де я жыдил ся то від Кросна на пілніч был такій біля Кросна на пілніч були в Жыдолины а на на пілдень горы Чам в нас <unk> кілометрів від Кросна был такій острів нашых лемківскых сіл ци была Петруша Воля Рібник Ванівка Буднарівка Лопарівка Куростенкы Чорнорів такій острів Бу значыт не Петруся воля треба зварити чак нас бесідували ней Петровича Петрови А чому назвали Петрова Воля Чому што коли приняли віру Христову то першым священником был Петро в селі І він был дуже мудрий він помагал і в медицині всюди допомагал В селі было так міжнародом навсопетрова воля священника як він повіст так і буде То шакли леґенды а як оно фактичні буду так священник видно шокули Давнійше шычам тисячы років ци наше наша Лемківщына она сягала аж по Жешу тому што під Ряшевом были два лемківскы села Близянка і Гвоздянка они же всі говорили по польскы тільки правый священник теж по польскы Все але це было коли від тых давных часів Но наше село то є останнє село того Пілострова на Захід Кругом были польскі села Західного были Лемкі Від пілничы было вончкє еґільоньскє з пілдня а з пілночы было опалівка єдне село а другє польскє высока Но в нас нашы традициі я вам скажу традициі были в наш желізны Сіти реліґійны зберали ся все посвяткували чам жадных такых як іх не было мішеных на звеликы Різво Новый Рік церква Параскєві мотых Ґар До речы нас шанували і Полякы Воды найблизше такє село найбільше дружне то было вончкы єґіроньскє Від пілдня там был великій кыстел і як было в них Пасха То наші люди приходили як була в нас на Параскаві вони приходили до церкви то іх была чакаж дружна і а хлопці дівчата на забавы танцювали разом співали і все то были чаку Рыдин мішаных было мало нас Тот в нашій силі по моім навіт не було були сусідні рібник то там был такій закон чежу што дуже цікало Лемко женил ся на польці Роздили ся дівчата родили ся хлопці Роздили ся дівчата хрестили в гостелі родили ся хлопці хрестили в церкви вытывни родины тій помами а ті початок В селі был священник Русин Лемко Твердий была была чытаня качковского была кооператива газеты Всорусиньскы Сусіднє село Опалівка был священник Украінец там все было навпакы не тошол на от то были такі Але хлопці для дівчата чы інчы до лампычків видили танцювали співали то Но якы звати было того священника Теодор Марена О Мерего той то він же вмершо рена Як был Ясківка Дяк Ясківка А пак был дяк Оленьок Чарчак был До того Оленявка знате Чарчыня на ных очах може видите шони ходили до церкви згы хорбили співали все А они вже были чакы якы Русины як і якій священникы Но так а тот Теодор Марено то был даси до якого рока Він меряж на єй в стрічы мучы мучы якому Но і пак пришол то пошол як і свяща пізнійше приміняли ся то буде водни тамт в молоді піл року пізнійше другій Же не мали вплыву чаковы як мелена мерена то был ґазда ся і люде шанували не даль даль А він мы всіх знал бы чы він там бул <unk> років всі хрестил ся І то была парафія же в Ріпнику І до Рібника тиж і нутрова воля належало Вілько братківско а братківка вілька то були такы при селі Не села Присілкы Присілкы І одтамань приходили до церкви Аж до церкви приходили тіж були репутатовы шол вам в сказати знає но всі мыли сме были были щестливы люди Памятате тоту церкву Напевно што вона стоіт церква он чут чу червена она є то она є наша церква в Пероскєві Полякы зробили костел побудували рядом А там зробили музей Музей як там не был в тому музеі Музей народной значыт вышывкы чыючы дерева тішыт но в каждым разі могли костев там зробити то грекокатолицка церкви Але ня Нов зимы То в селі были вшыткы грекокатоликы кілька родин польскых бул то там на заваді Петрівці чам былы Чам рядом ті польскы села і чам былы кілька родин І ходили даси до костьола ходили до Костьола до Лоншкє Ґорлиц Село так і остало гракокатолицкой віры не было такого же даякы Переходили на православны Не в нас ям скажу наш священник Теодор Мерена высливил што він духовно был православний Проти православных не выступало абсолютно ничого Для чого не было той ріжниці чому ріжнити буд А памятате як выгля выглядал старий был дуже старий вісем <unk> кілька років мал уж як помер Новін в школі вчыл нас Урокы релі реліґіі Чах приходил до школы зо школы священник Приізджал він урокы ци зачынали ся чак він приіздил А одкой приіздил Но но з ріпника бутив в Ріпнику бы церква в Ріпнику ш а коли бо то было чак колись і в село і Петрушуле і Ріпник ту буду дне А пізнійше коли більше были ті ґрафы чам ріжны міяли то єден подарувал йому той кусок і назвали жебник а то колись была єдина І тот граф Васівы Станіслав Граб то был директор школы він был Поляк його жінка была Лемкыня донька священника з Коростенків сусіднього села Нашы двони в хаті говорили по лемківскы і діти всі были хрещены в церкви а не в костелі і деш однача донь по ін три хлопці один помер Шымалима один был з того року шыяром ку а Сирібу трохы час жыв в Петрышу Волиту коло школы А добрий был до діти Любил діти люблю добрі Был Чанничы Памятати як то было тото школо Чуй чак Ну за школы в нас была двокля слово школы называли Вшыл той сценіслав Ґрап і його жінка не уніля Вона вчыла перший другій кляс А він ті старші клясы А чом была школа двокльосова Знам же сядень были тыре клясівкы же <unk> років ся вчыло А так на <unk> років ся вчыли А чом говорити же двохсово двоклясово так ся называли А на <unk> клясовы Е років ся вчынчы вчыли Мені в школі лекы давали ся мало пят завжды В якій языку выкладали І кляш то по лемківскы чыжівка ци так більше на украіньскій язык Анде в тых старшых лясах то вінчак то што было треба по лемківскы чы горил по лемківскы аж по польскы ты в польскы А в часі войны в часі войны была жена вшыткова Закрыта А кєд школа была скінчена думали сте жебы далей деси ся вціти як со єй представляли што буде дале Мо залічыл в кого были гроші бо ґімназия была в клюсі Наче для того што піти в ґімназию треба было де жыти в Кросні чакых ґази богатых не было шобы на то пішли Вашы тато мамо то якы были тоты богатшы тоты біднійшы тоты середны тоты якрошкы середны чакы были небогаты середні Ну але было чытверо діти они быликы щы як ся называли честні то бы тато был Михайло Павловіч мама была Олена Петрівна Як мама з дому ся описала Ясківка Но родичы шой были мы были так не были то булошыісты але были небогаты Были в нас три коровы і кінь оце была ґаздівка наша Жыли мы з нами при при мойому тыжыл бабця же вмерла я іщы был цілкум малий не памятам а дідо Петро мамы тато То была його хата і мы там жыли Бо Павло тато тато мого Він жыл в другым рібник на горі там то його я памятаю він жыл пізнійше помер От то мы жыли туті хаті Но от мій старший брат Василь молодші брат мен ябу пісєнього молодшій был Павло сестра то же най останя была Смер не жыв штам Маріха то під машыну попала то я лишыл ся один А власні першый раз были сте во Львовы на три місяцы на тотых курсах коаперативных Є Антониця товди сте пізнали Інтонична А як то было же Антонич пришол до Вас студентів Оповідте А мы жели мы вчыли ся і жыли там де тепер буденых офіцерів то был Рускій Народный Дім Там курсы проводили Най нас з Лемківщы не было кілька чловік є недин был но а там проводили зборы концер но они довідались розказали тавсє про нас і він хотіл бы з нами познайомити його цікавы А якы пісні в нас в нашому співают якы то но трудно тепер цього згадати про шыйша молейша мога прото жытя на рідній там землі То был <unk> рік та є ці одтіркы Памятате кус як то было і як тот гіст пришол Но Як то пришол до нас мы жыли в гуртожытку там сіщыл вік на верху Пришол то розказал принсвою книжечку сьогодні почали розмовы Гіщы нараз пришол Та был нераз бы Антонича інтересувало власне Фольклорне тео інтересувало народний дух пісні традициі якы звычаі по святам по тім по тім то його цікавило бо він писали він збогачу о себеты А з вами были з якых реґіонів Лемковины Та з ріжны то быле на Лемківщыні был Лемко была коперация Лемків То в ріжных селах были так шыто з ріжных реґіонів были А вы го дашто звідали си Я певны што так было тоты бесіды спен та як прийшол то певно што в нас было дружня розмова Рішол то ці він розказувал цікаву было він питал мы розказували Напевне же товды сте ани не думали же будете ціле жытя жыти во Львові Тата певне шы не думал Тоты Кооперативны курсы Яка орґанізация тоту орґанізувала То была Кооперативна Союз Кооператив русиньскых Лен был і то они орґанізували они вчыли бугалтив чыли продавців од маґазина Пак вернули сте до свого села і зараз спроводили в ту чергівлю так я был пісол працувати до коперативы продавцем А уж был тоты кооперативы товды уж тото істніла істнуло бо коперативів післял мене нав лем гм то іщы было в селі была цітальня Кочков чытальня Кыховскы Была пізнійше до там ріжні были ґазеты выписували вытримували підпільну літературу ми і чытали комуністичну То хто пишу і заклал тото О вас хто был Сергій Якій Серґій я ся описал Ну гра Борис помер дитиною а Серґія были партизане бо він был пяниця Як пришла окупация Німці його купили том была поліция украіньска в Ланівці німецко украіньска і він знал шыя В той час додому рідко приходил шыя звязаний з лем під пільям він тыж сказал тій поліциі Но і тіє му сказали заберем його писан Бришыл і што тамто поліция мала своіх тых Давали йому выпити він выпивали і говорившы треба Но і він про мене розказавшы чує што приходит в ночі додому рідко все і ті йому дали завданя кого то было Господь Як я так тепер памятал коли чобывы за окупацию першый рік окупациі йому чам обіцяли <unk> тисяч А він приходил бы любил бы пити і приходил де был такій совцис властих барна был дуже порядний людины наш До нього приходил солце з єм за вал выпити І один раз пришол до нього і каже а шо нас буде будете виділи як приде першым прийде чышо солцус товды подумала холера аж як він кажяє му шклянку на ливше То выпил кажуча і пичаюча што буде та што буде як Петро приден приіде значы то мені поліция дала такє завданя што як Петро приіде домів жебы мій тато ций Станіслав Ґран запросил його на обід Він приліде на убіч а поліция приіде і забере його однес Він точы сказал Нас же был партизантскій рух вінчы передал партизанам його зациженця зостріли Партизантскій рух то якы были партизанты Та патры были хлопці з сел тікы вони мали Но кого они працували Они працювали напротив одвіди Серґій продавал ся Німцям вбили пізнійше там вшехто што продал ся теж його могли знищыти Але як они діяли Они автономні діяли ци я то просто так патрі очы Як пішли зо села хлопці Партизане З чого то ся зачало Не та парчызане нитіхы они были в селі але были в партизанах а была там бы вжалі были выча орґанізация парченьска Были Полякы антинівниці нюмецкы наші хлопці они в лісі на Сандіси Ноч то в селі бы єсти чы треба в селі не буде ішо буде блісів То мусіли мати абсолютны звязок з ним Але якы то были партизаны якнокого они Яс проти фашызму Од кого си тоты розказы мусят іти нуякы та то были партизантскій рух был всюди антифашысты Та моноті звязкы были медже ними там на жеху О вас написано там і в інтервю в релісі зничыт Петро Колуд за рекомендациі польскых антифашыстів перейшол на радяньску територию я розкажу єм чому справа была Той антифашыстскій рух в нашым селі відчувал ся і Полякы відчували в Польщы б нас Для того між нима в нас не было штоб назначыт для них не назвам нас антифашызм взагалі был вес час шы коли не было війны фашызм в нас был вырожы фашызму Нас была дружба на всхід з Росию з Рыдяньскым Союзом очы было в народі такє як корысне А фашызмі І коли вож нас пришли Німці ясно што Німцям было потрібно нищыти всіх хто был друг Людяньского Союзу Дму і в нашым уж сидівы двони найшли чо не найшли а він в них продал ся был як страшний той сері а поліция была сусіднє село лемківскы вынівка і там лез была поліция німецко украіньску Они зберали ті материялы де там партизаны шы і де мож набрали арештували розстрілювали вывозили і Так він видно він ім тото розказал чом розкалжы єчек і Петро Він десь приходит в ночы додому по бывалі піде Но уникаль ох Чы нас цікавит давай так як приде чачови скажеш ш його запросил на обід він приде до вас на обід а мы приіде му машыною і заберем від вас Добрі пішол до того солчыса выпил і каже А насуд буде чека подія з Петром А той буд друг мій хороший по нашых антипашеств сут він каж яєм флярем шклянку волівкы ще налил і каж чашо будете як то буде Ім розказал што Нєм ци чаґы сказали з ним поговорили шыб він Як я прийду шуб він і він то передал партизанам тым хлопцюм якій чайно були Почізанскій бруз його застрілили Один ден вечерм на вулици застрілили ся так же то закінчыли ся і не могло быти шу Але не інтересує як отуж толо же пішол до Львова і за рекомендацию польскых антифасистів перешол на радяньску територию то яка то была рекомендация і чыя Мусіли быти такы контакты уж стрюзны жебы етни так ся не ішло такого насліпу Так ся не ішл Ашытколи вже Німці бы окупували Даль коли было купуване час то были ті хоче як в нас был той самы Васит барна для Інкокашы другы були антифашысты Але на селі люди шоло не так были і на польскій териториі так были і на нашых лемківскых териториях ся І в нас хлопці так і зберали ся там збарыт ся побесідуют ся Но я там з ними был был з ним згідний абсолютно ночы выни мене вжмали як друга слугочав партизана І тоты знали і точы Полякы што приходили і наші што приходили і коли Сергій той Сергію знал Боят райдут ся выжучий ся трохы назад Коли я так значы занимал ся тым я выступал Задяньскій Союз сам говорил ся до окупациі німецкой то было то што так як окупациі мецдля нас призвіл зынашол чытер другы Начы ядуж хволющыл ся дуже добрі Был такым ентузиястом газет газет мало приходил але деклиха приходила газеты дочычальні приходили і так лівы чы приходили оций для інко кашек чы дворідний брат Румі Для нело кашы Він был лівого цілком лівого до нього но приходили його друзі всі І мы разом зострічали і один раз в нього был приіздил хто з його другых чыщы очы Вола чы з Перемышля і мы были разом Мы так говорили всього він был такій лівый видно підпільний комуніст і все І в прекрасний ден раз приіздит невідомий чловік до нас до мене і каже Мы знаєму Вашу думку як шы згідны были працувати бы в корест Радяньского Союзу то мы вас візме Люк є згідный што Пришол то было вже чыти вжыл купа була Він каже такді дал мені псевдонім Значытшого вересня Німці купували вже Вощюра то было де Німці тут же одразу напевно ниж приіхали і то было жолтні місці він мені то сказал шый іде то перейдеш в корзон пограничник кам вкажеш псевдонім такы пішол я пішол то тіж великы де є переходил границю все але тот нешто треба вже окремо писати в што Перешол рец перешол все розказал мене зо Лова забрали все тут дале чам вычелі жыти было таке місяц школіня Такы школіня о так што говорили тото тото тото тото тото тото меньшы місце і післяли разом назад туди І так я з того часу ходил Вони давали конкретне завданя деякы війсковы чыслины німецкы Щабы Дерсы на териториі Польщы давали гроші чы кубы білячы все узнавай я но каждый місяц переходил або два разы переходил границю тому шы я вже знал як то перейти в районі Сянока Я чув же все з ними Но а вертам власні до того як од печатку было но і пришол тот якыйсий чловік до Вас і гварит ци бы сте хотіли дабити тото но і вы товды кус думали ци ани ниц не думали і тім нудя был згідный одразу Тому же я был направлен лівых думов А як вам было товды высий представляли то з вами будете представлял не представлял не знали І вам было товды кільку років <unk> рік Ту вартат дати цитату з інтернет сайту Фонде Вітрано Воєнной Розвиткы Украіны што пишут о когуті але ся называт когутов ма в паспорті записано власні так когутов Петру кутов Міхайлович Мачік Реґілсе ноябра <unk> года Село Петруша Воля <unk>ra<unk>скій Уєзд Польщы а перетівный сотрудник воєнной розведкі Русін і крістиян Окончыл Юриґічій Факультет Львовского Ґосударственного Університета в <unk> году Владіл польскым німецкым языками З юности был участником Левыдвіжыни Подверґал сы судебному преследуванію зо стороны властий Польщы В ноябрі <unk> года по рекомендациі польскых комуністов во ізбежані репресий зо стороны Німців окупірувавшых страну перешол совітска німецку юґреніцю і вышол на контакт з представітелями розвядывательного Окруґа штаба Кыівского Особого Окруґа во Львові прошол специяльну підготовку был снобжом документами на імя ґражданіна Польщы Пєтра Вайтовича і направлен в рейон Перемышльовi Ґорлици Польщы В качестві Связного розвядуватільной ґрупы Ґєндштаба Красной Арміі дійствалший в етым районі До войны неєднократно осущестлял неліґальный переходы Ґриници з цілю доставкы розвядыватільных Свєдній в Центр переправкы на територию Польщы рациі і розвит Лічно сыберал розвядивательну інформацию а містах расположыня частєй Притівника установил точну діслокацию дівізиі апрілі <unk> года был представлен Привідельственной наґраді в связі з началь войны наґраздєм не был Участник Великой Отечественной Войны В годы войны ґрупа сыберала і передавала розвєдовательну інформацию пока позбавляли технічкы возможности радиястанциі Послі перекращиня связі з центром в <unk> году ґрупа сотрудничала з партизантскым одрядом созданым із воєннопліны в <unk> году послі освобождня Сянака прошол провірку в орґанах контрразвєткі смерч Послі войны выполнял едільны поручіня Ґлавного розвядыльного управліня Ґлавного штаба Воєнных Сіл ФҐ Сер через <unk> літ Послі побєды за выполніня раз в віз векільных задач в тылу пратівника был наґраздном ордіном Отечественной войны в старой степені Жывіт в Ґоры Ґльво до выхода на пенсию роботал предсідательом Проф Союза Ґостініци Дністр Наґраздьон Ардєнамі Ойтечественной войны Наґраздьон Ардьонамі Айтечественной войны Первий і втарой степіні медальмі Печотний член Фонда Вітер Воєнной Розвяткы Украіны А тепер зас вертаме до нашой бесіды Начы треба знов назад вернут нашому селі начи в селі є плочта не площта а відділь од інчыл вік відповідальний Надбул тек і Петро Дашык секретарці з Рады Цы секретар называл ся се Петры Дашык Пощельюншым был мій брат Василь Він раз в тыждень ішол до Лончык єґельоньскій там забрал ту площту завале в мішок приіз тому і роздавал людям ты всі Він приносил там і газеты были Я дуже любил чыча Якій газеты причычувал чак і шыя зробил я писал лист такы цікава газета в од іміні того шукому газеча што я не утримал в газеті я Вас прошу бы і вони высылали другу і я собі заберал Але поліция то віднайшла і мене в суд міні дали два чытні тюрмы Але чом бы то робили вы могли бы перецітати і оддати не цітане А я хотіл мати себе Не хтіли самы переномерувати тоты чобы рвати за грошы требу но так Але же вам таке стрілило до головы такы робота якы был нушы зробиш якы бы Но а Ваш брат явно тото смутил знал же вы якы си такычого свиджы братвы не были тыколы всі думкы тыкуі лівій Але не мали сте ат принурувати ани ча де было грошы де чам грошы шыбы купити одягнути зі все То аж на газескы то не было грушы І зачали не лем чітати тоты часофесы але вы зачали іх писати што цікаве Ой є цікаве же Вас так заінтересувало же вы зачали писати Карпатску Русь пак украіньскы єсти а з початку Земля і воя то были лівого во Львові выходыче Карпатска Русь выходила в Америці украіньскы війскы выходили в Варшаві Амля і воя земля і воля выходила была ґалицка русиньска орґанізафія не комуністична але ч дружна з Рысив Вы навікіси віжно писали тюравный спломин радкуваний в комєндалі праців поетомі ся поєджы а для писаня друкуваленій ся взяли Надрукували чы чычале чый гіржы Нє краєжы А де то єст Кєремний спломин була нічка ніжно не мол мати Ясний місяцдил мне зі сну через грубі зыржевілі ґраты Кєнул світло на вухку стіну Я поглянул під стіну зецвілу бачу в ґратах кілька цвітів зір дрож проняла Вяле моє тіло Візвал ся мене Вольний звір але ґрати ну кам не подалес нихто крику розпукє не чул брати вязні всі докола впали А сторож водів забул гы надруковным альманаху свій праці коломия <unk> рік тогане Але жебы так писати треба было дуже вшыткого перечытати як і треба было ся навціти тиж добрі по украіньскы Бо в родині бесідували по лемківскых домах по лемківскы на школі бесідували по украінчы не по лемківскы доми Кєд бы ходили до школы то школа была як бы украіньска Ну Чы як бы украіньск уроці Я бесідувал украіньскій муві І кілько вы там были в тым місци о котрім пишете гірше кілько часу там за тым ґратом А Два тыжні Два тижні жа А страшно было Нє Но як молодий хлопец жытя ся стели а ту раз і заґрал Заґрасон зато же я писал біди мі тых же ґазеты высылали Значыт так як бы по нашому то было хуліганство Нок То было такє як бы молодий глубий і даку просто дурницю таку боры Більшы поглуполи Чак Можно так повісти жебы сте сині гнівали но Скорійше так як бы осто як то молодий сой думати А такє зроблю ци такє Там є і вершы дальше Мою Тута є дальше А можу тото посмотріти Япишу мож Ті уж час А коли тото написане то писа бі не відразу тій акциі А деси было тото друкуване Я по мойму Уж час юж час краяне Лемкы подати сой рукы обняти брат брата і рівным кроком ети вперед юж час уж час забути незгоды якы нас долго ділили і обняти брат брата дружно іти вперед Юж час уж час будувати Лемковину кріпити віру вчыти бесіду і цілом громадом ити вперед Юж час уж час порозуміти порозуміти же мы єдности силы молодежы надіє а вшыткы разом сильна родина Юж час юж час з сыном і внуком в ріднім селі цмонтір од терня одчыстити квіты посадити і на гробі предків Богу помолити ся Но тото інтересне Га і іщы єст і можу чытати сым десят угу Лемку Лю люби лемківщыну як сонце горы квіты і воду радосны дни лиху годину люби свою батьківщыну як матір свою ту написано так і кус по лемківскій і кус по украіньскых в роботі куханю і бою як пісню жытя як рану звізду цілым серцем люби Краіну свою люби Лемківщыну як в ден так і в ноці карпатску землю свою красу і вічну жыву і буду щестливый завжды ту написано <unk> рік То было товды опубликувано ци я не знай напевні і кыси дати ту лем в Кілейсі наш звідати бо мы дале нотутім же пришол якый сичловек ся звідал ци бы сте хтіли працувати на Рыдяньскій Союз жебы помагати нашым братям на сході і вывіли сте же вы не проти того ся згодили і так уж вы пак перешли Сян границю та уж мали сте даякы контакты і такы ся нашли во Львові во Львові было якєси школіня Вас вціли што од вас хотят яку інформацию дати Так Яку інформацию што як робити Ту написано же написано засвідчыньом бойовых товаришів Петро Когут є природженым розвідником Зничыт же таку мали сте таку памят такы так скоро знали сте обсервувати Знали сте запамятати знали як діяти в ріжных припадках ріжных трафунках обставинах і вам ся то подабало Подобам я один раз діандже казал раз дя від раців і в той майойсті а поів майорми вказал тулю Каже ти не сідай перемшли на пуйс ти зайди бо ме треба до Кросна довести цянок кадеш зайди до Дуклі і там сідаєм туд не сідай Добрі Я перешол границю цянок як раз іду дуже гарно перешол мимо желізници вокзала І обява за пят хвилин поіждж на Краків Я нич а не думай разы сів ваґон сів ваґона не треба буду сідати Зашол ваґон а подивил ся так посередині дві жінкы сиділи там я мідже неми мож ра мож ра Я на верх чужчасів і сіл між ними Мы тіхі віхали вісянок ка піл годины меньше вісянок поліси німецка і украіньска з дных дверей ваґона і з другых дверей ваґона І обявляют всім сидіти на своєму місці Всім дістати свій документ значыт паспорт цімш і всім відкрыти свій баґаж псю Втекти не можна Пуліция іде звідси звідси Провіряют іх псьо Підходит но але то воля Божа Підходит до мене я даючый фальшывий той він провірил В сусідку біля мене вона чам безошысте кєніч оковано А яму даю і кажу іх габыкайне фляй а вони провіряли бы тоді мясо люди вбивали і приливали дошто імит было я кажу іх габыкайне фляй же мяса не везу і єми с не сказал відкрыті баґаж Но малит нещестя же ся евам не тото як бы відкрыл то бы ам были розстріляли одразу А повіджте а тота радийостанция якы то было кілько кілоґрамів Новяю ладівска была середня кустяжкы было Не уж не дуже тяжкы невеликє Невеликы то были японьскы Нашсі там купували мали дале Японьско радийоста анча ґрафує японьска радийоса Анфиа То значыт было такы компатне біжа Я привіз но она была невелика цо Кросні Я тоді пляцювал чорнороботі там бы ним де треба было я ім зробил ниж здавали А жыв я в Левицку Данила Ту был Лемкус Крок Коросленкы Но як ме же познали уж давно го знали перед ты Не знал перед тым ни я сам сьогоднія ся не можу зграти єм стало в кождым разі В нього яй вынанял квартиру Він мал будинок в Кросні він пляцувал шофером а мал кімната будинок і кімнача была окрема чаквіт Я в тій кімнаті зупинил ся всю А як знали сте же до него піти на квартиру Я тепер не можу сказати Ци то Вам повіли ты же вам давали контак певно што ті повіли бы я бо він был з ними в контак Мы выдолвали з ним то він же в курсі діла был Выдолвали біля хаты кльоч такій великій для деревы рубай знаєш пали Е знам і тамто было місце жебы тоту радіостанцию то тримали то така кубиця Чарили Кубиця чак же на тім дерва рубалово а мы з другой стороны знизу вид діру і чам любили І товды як перебів уж олену радістку устроі Кросному устроі на збесіда сусідів Мешко Але через ріку чак шоб там підійти можна было не біляха А город так лей пизали і там радєстация была там вона тоді два разы в тыжні опрацювала то вона приходила вечером заберала ту радєстацию до себе відпрацувала і принесала назад як каждый роз і так каждый рок А тепер тіж інформация з інтернет сайту Фонда вытєрану Воєнны Розвиткы Украіны о Олені Царенку котра пізнійше стала женом пана Петра Куґутова в дівічестві Царенкы Єна Кузмініч Рыділа ся <unk> мая в <unk> году в городі Судзя Курска Од <unk> умерла <unk> фебраля <unk> года во Львові Аператівный сотрудник Воєнной розвиткы Украінка і з Крістян Окончыла Харковскій Технікум Связі в <unk> году Владіла польскым і німецкым языками жена Петра Михайловича Кыґутова Послі окенчыня кєхнікуму связі была направлена на роботу <unk>em Ltka<unk> Жытомір В <unk> году была привлічена для роботы в воєнный розвиткы а собовы округы во Львові Вєсной <unk> года в качестві реґістра Нелеґальной розвядаватільной ґрупы Развядаватільного Округа Штаба Ківского Особого Округа под ім Антоніны Ґлыбы направлена на територию сянакского уєзда Польс участник Великой Отечественной войны Передала в Центр точну дату нападіня Ґерманіі на СС подержувала связь з центром ка позваляли технічкы возможности радиястанциі В <unk> году послі прекрещыня связі з центром в составі ґрупы сотруніт ся ла з партизантскым одрядом Дійствавшым на тій териториі в <unk> году послі освобождня Сянка перешла проверку в орґанах контрразвиткы Смерч Послі войны жыла в горі Льву до выхода на пенсию работала архівариусом на Воєнным заводі награждена орґаном Отечественной войны в торой степі ми даєм А я чытала іщы в тотій книжці же жебы Німці не запилинґували то з ріжных місц не лем скуросна давали тоту інформацию а істі деси тамту она там пішла то до Ґорлиц то до Сянока говорити треба годинам Но то не ця істі приду я істі приду але лем так ж бы я жыл в Ґорлицях по фальшывых документах Но Але бы были товды Петру Войтович так там я Войдович был В Ґорлицях є жыл і в Ґорлицях вона тиж квартиру тиж і дали Там мы найшли і она і там працювала бо ту Німці зачали шукати той радийостасі і не довідали ся мы перенесли там должы тото получыня там было ліпше ци такє саме як было Ци добре мам было всяди чути я не чуя не процювал на радыщах як не сприцутанта тахту Олена процю набрала Вона накрывала котры там і жебы не было чути нде было чути там перелявала Ну а спочатку тота Олена То было лем тоня дня вас і Вы і вы переводили єй тиж през границю через Са было зимну был конец листопада Як то было през тоту зимну воду іти А уж ночам было підібрано де влада мне Маленька І перейшли і в сьой переіхали І перенесли тоту родиюста ци чого набыла в того левец кого квартіру зробили чам на І місце Но і спочатку то была для Вас просто така тоня а пакє кусы ближей зачали ся судити То під ночам не сходили бы вся наша робоча бы секретна і страна Я Вам барз дякую же высвятили для някілько часу Тепер ся не пращаме але мусиме юж зробити таку перерву аж на тыжден бо бесідували сме долго і было о цім бесідувати дале буде тыж цікаво і запрашым Вас до дальшой нашой бесіды Дякую за терпіня за увагу до стрічы за тыжден Слухайте <unk> процент лем на Скаркова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте <unk> процент а будете мати цілых <unk>
